Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 липня 2020 р. № 520/3827/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптове аптечно-стоматологічне підприємство "РЕГАРД" до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптове аптечно-стоматологічне підприємство "РЕГАРД" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, в якому просить суд:
- визнати дії відділу у м. Харкова Головного управління Держгеокадастру у Харківській області в частині зміни розміру коефіцієнту Км2 з 2,3 до 2,62 та сукупного розміру коефіцієнту Км3 з 1,10962 до 1,5, а також зміни цільового призначення земельної ділянки з для експлуатації нежитлових будівель адміністративно-допоміжних приміщень та дитячого оздоровчого комплексу на для будівництва та обслуговування будівель громадської забудови яка знаходиться м. Харків, вул. Семиградська, 12-А загальною площею 0,5405 га, незаконними;
- зобов`язати відділ у м. Харкова Головного управління Держгеокадастру у Харківській області внести зміни до розміру сукупного коефіцієнту Км2 з 2,3 до 2,62 та розміру сукупного коефіцієнту Км3 з 1,10962 до 1,5, а також зміни цільового призначення земельної ділянки з для експлуатації нежитлових будівель адміністративно-допоміжних приміщень та дитячого оздоровчого комплексу на для будівництва та обслуговування будівель громадської забудови щодо земельної ділянки яка знаходиться м. Харків, вул. Семиградська, 12-А загальною площею 0,5405 га;
- зобов`язати відділ у м. Харкова Головного управління Держгеокадастру у Харківській області видати Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки яка знаходиться АДРЕСА_1 . Харків, АДРЕСА_2 , 12-А загальною площею 0,5405 га з урахуванням розміру коефіцієнтів Км2, сукупного розміру коефіцієнту Км3 та цільового призначення земельної ділянки, зазначених у Витягу №2021/14 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 17.11.2014 року.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що на своє звернення отримав витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Семиградська, 12 А. Вважає, що вказаний витяг не відповідає вимогам діючого законодавства в частині індексації вартості одного квадратного метра земель міста Харкова та зміни цільового призначення земельної ділянки з "для експлуатації нежитлових будівель адміністративно-допоміжних приміщень та дитячого оздоровчого комплексу" на "для будівництва та обслуговування будівель громадської забудови", у зв`язку із чим суттєво порушено його права.
Ухвалою суду від 20.03.2020 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
01.04.2020 від Відділу у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області надано пояснення в яких зазначено, що Відділ у м. Харкові не може приймати участь в процесі у зв`язку із тим, що Відділ у м. Харкові є структурним підрозділом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області та не має статусу юридичної особи.
27.05.2020 від представника позивача надійшло клопотання про заміну неналежної сторони Відділу у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на Головне управління Держгеокадастру у Харківській області.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2020 здійснено заміну неналежного відповідача на Головне управління Держгеокадастру у Харківській області.
Після заміни неналежного відповідача розгляд справи розпочався спочатку.
Представником відповідача, 22.06.2020 надано відзив на позовну заяву, в якому він адміністративний позов не визнав, зазначив, що локальний коефіцієнт Км3 у розмірі 1,5 у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 04.02.2020 №834/176-20 було встановлено на підставі рішень Харківської міської ради від 27.02.2019 за №1474/19 та від 18.12.2019 за №1908/19, а також Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, що був затверджений Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року №489.
Також зазначив, що цільове призначення "для будівництва та обслуговування будівель громадської забудови" було встановлено у зв`язку із відсутністю в класифікації видів цільового призначення земель такого виду як "для експлуатації нежитлових будівель адміністративно-допоміжних приміщень та дитячого оздоровчого комплексу".
22.06.2020 представник відповідача надав до суду клопотання про залучення третьої у справі особи - Харківську міську раду.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 31.07.2020 відмовлено в залученні третьої особи.
17.07.2020 представник позивача надав до суду заперечення на відзив, в яких додатково аргументував правову позицію викладену у позовній заяві.
31.07.2020 представником надано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
Відповідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Розгляд справи було призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Згідно з п.10 ч.1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до ч.1 ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
На підставі рішення XXXV сесії Харківської міської ради IV скликання від 27 квітня 2005 року №78/05 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об`єктів" 13 квітня 2007 року між Харківською міською радою (орендодавець) та Позивачем (орендар) укладено договір оренди землі.
Договір зареєстровано 18 липня 2007 року за №64076710052 у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах".
Відповідно до умов зазначеного договору орендодавець на підставі вказаного вище рішення надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться АДРЕСА_2 загальною площею 0,5405 га. Строк дії договору, відповідно до умов визначений сторонами до 31.12.2030 року.
Відповідно до пункту 5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з довідкою № 2983/06 від 12.05.2006 року на період реконструкції становить 847247,00 грн. на період експлуатації згідно довідки №2984/06 від 12.05.2006 року становить 1186146,00 грн.
Відповідно до умов додаткової угоди до договору оренди від 24.12.2014 року, з урахуванням Рішення Харківської міської ради від 03.07.2013 року №1209/13 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2013 року", якою було затверджено базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова у сумі 291,18 грн., грошова оцінка земельної ділянки становила 2811627,00 грн.
Пунктом 9 договору сторони встановлено, що орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок відділу Державного казначейства у Харківській області. Розмір орендної плати в місяць за земельну ділянку становив, з урахуванням вимог додаткової угоди від 24.12.2014 року - 3% від нормативної грошової оцінки та складав 84348,81 грн. на рік.
Рішенням 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 №1474/19 Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2018 по м. Харкову проведена нормативна грошова оцінка землі, що застосовується з 01.01.2020.
Відповідно до Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 базова вартість одного квадратного метра земель міста Харкова становить 639,78 гривень і підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України.
Відповідно до даних Витягу - №2021/14 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 17.11.2014 року, була визначена наступна індексація вартості одного квадратного метра земель міста Харкова:
Коефіцієнт Км2 - 2,3.
Локальні коефіцієнти на місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко- планувальної зони:
- Зони пішохідної доступності до громадських центрів -1,14;
- Зона магістралей підвищеного містоформувального значення - 1,08;
- Зони залягання ґрунтових вод менше 3 метрів - 0,96398;
- Зони забруднення атмосферного повітря - 0,98971;
- Зони перевищення припустимого рівня шуму - 0,99437;
- Ареали забруднення ґрунтів - 0,95;
- Інші зони - 1,00;
Сукупний коефіцієнт КмЗ - 1.10962;
- Коефіцієнт Кф - 0,7;
- Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки К(і) - 1;
Цільове призначення земельної ділянки було визначено як для експлуатації нежитлових будівель адміністративно-допоміжних приміщень та дитячого оздоровчого комплексу .
31.01.2020 року позивач звернувся до відділу у м. Харкова Головного управління Держгеокадастру у Харківській області з заявою про надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Семиградська, АДРЕСА_3 А з метою визначення обсягу зобов`язань Позивача зі сплати орендної плати за вказану земельну ділянку.
Державним кадастровим реєстратором Відділу у м. Харкова Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Колоша О.С. 04.02.2020 року було видано Позивачу витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Харків АДРЕСА_3 А за №834/176-20.
Відповідно до даних Витягу №834/176-20 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 04.02.2020 року, сформованого Державним кадастровим реєстратором ОСОБА_1 , була визначена наступна індексація вартості одного квадратного метра земель міста Харкова:
Коефіцієнт Км2 - 2,62.
Локальні коефіцієнти на місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко- планувальної зони:
- Зони пішохідної доступності до громадських центрів - 1,20;
- Зона магістралей підвищеного містоформувального значення - 1,20;
- Зона пішохідної доступності швидкісного міського та зовнішнього пасажирського транспорту - 1,15;
- Зона пішохідної доступності до національних природних, регіональних ландшафтних. зоологічних та дендрологічних парків, парків - пам`яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урчиш, біо - 1,15;
- Земельна ділянка не забезпечена централізованим теплопостачанням - 0,95;
- Зони залягання ґрунтових вод менше 3 метрів - 0,94;
- Зони забруднення атмосферного повітря - не визначено;
- Зони перевищення припустимого рівня шуму - не визначено;
- Ареали забруднення ґрунтів - не визначено;
- Інші зони - не визначено.
Сукупний коефіцієнт Км3 - 1,5;
Коефіцієнт Кф - 0,7;
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки К(і)- 1;
Цільове призначення земельної ділянки було визначено як для будівництва та обслуговування будівель громадської забудови .
З наведених витягів вбачається, що відбулись зміни розміру коефіцієнту Км2 з 2,3 до 2,62 та сукупного розміру коефіцієнту Км3 з 1,10962 до 1,5, а також зміни цільового призначення земельної ділянки з для експлуатації нежитлових будівель адміністративно-допоміжних приміщень та дитячого оздоровчого комплексу на для будівництва та обслуговування будівель громадської забудови .
Позивач вважає, що всі зазначені обставини вплинули на розмір орендної плати, а оскільки, правових підстав для зміни вказаних коефіцієнтів та цільового призначення земельної ділянки відповідач не мав, то такі дії відповідача є незаконними, та суперечать вимогам Закону України від 07 липня 2011 року №3613-VI "Про Державний земельний кадастр" та вимогам Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 25.11.2016 №489, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 грудня 2016 за №1647/29777 (за змінами та доповненнями).
При цьому, зазначає, що правомочність застосування до позивача коефіцієнтів та цільового призначення земельної ділянки, перелічених у Витягу №2021/14 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 17.11.2014 року та їх обсяги, були об`єктом дослідження в рамках справи №922/3683/14 Господарським судом Харківської області, та постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.01.2015 року, затверджено Додаткову Угоду до договору оренди землі, зареєстрованого 18 липня 2007 року за №640767100052 у Харківській регіональній філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах .
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 2 Закону України Про оренду землі №161-XIV від06.10.1998 визначено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до статті 21 цього Закону, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.
Згідно з положеннями частини п`ятої статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки: не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Частиною першою статті 13 Закону України Про оцінку земель №1378-IV від 11.12.2003 передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Відповідно до статті 1 цього Закону, нормативна грошова оцінка земельних ділянок це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
Статтею 18 цього Закону встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше, ніж один раз на 5-7 років.
За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація (частина перша статті 20 Закону).
Відповідно до статті 15 вказаного Закону підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.
А статтею 23 визначено, що технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.
Рішення рад щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статі 271 Податкового кодексу України.
Зокрема, у пункті 271.2 статі 271 Податкового кодексу України зазначено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що нормативна грошова оцінка землі проводиться в обов`язковому порядку для визначення розміру орендної плати за землі комунальної та державної форм власності. При цьому, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, затверджується рішенням відповідної сільської, селищної чи міської ради. Таке рішення офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 02.03.2016 у справі №3-4761гс5, Верховною Суду від 30.10.2018 справі №804/2111/14.
Згідно з частиною другою статті 20 Закону України Про оцінку земель №1378-IV від 11.12.2003, дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Відповідно до частини третьої статті 23 цього Закону, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Згідно з п.1, пп.6 п.4 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України № 445/2011 від 08.04.2011, Державне агентство земельних ресурсів України (Держземагентство України) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин. Держземагентство України відповідно до покладених на нього завдань, серед іншого, видає витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок та надає інші адміністративні послуги відповідно до законодавства.
Державне агентство земельних ресурсів України було реорганізовано шляхом перетворення в Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади № 442 від 10.09.2014.
Таким чином, у правовідносинах, пов`язаних з оцінкою земель та земельних ділянок, Держгеокадастр і його територіальні органи здійснюють публічно-владні управлінські функції. Тому перевірка законності їх дій (бездіяльності), рішень, зокрема під час формування даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, оформлення таких даних у вигляді витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, є предметом судового розгляду та має здійснюватися адміністративним судом. Крім цього, витяг про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки є однією з підстав визначення розміру орендної плати за користування земельною ділянкою. Отже, оформлюваний органом Держгеокадастру витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, у якому визначено конкретний розмір такої оцінки, безпосередньо пов`язаний з колом прав та обов`язків користувача відповідної земельної ділянки.
Зазначена висновок в повній мірі відповідає правовій позиції, викладений у постанові Верховного Суду від 03.12.2018 у справі №815/927/15.
Механізм визначення нормативної грошової оцінки земель врегульований Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, що затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 листопада 2016 року №489 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19.06.2016 за №1647/29777.
У пункті 3 розділу ІІ зазначеного Порядку встановлено, що нормативна грошова оцінка (далі - НГО) всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається згідно з формулою: Цн = (В х Нп/Нк) х Кф х Км, де Цн - НГО квадратного метра земельної ділянки (у гривнях); В - витрати на освоєння та облаштування території з розрахунку на квадратний метр (у гривнях); Нп - норма прибутку (6 %); Нк - норма капіталізації (3 %); Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки; Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки.
Положенням пункту 6 розділу II Порядку передбачено, що коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки (Км), обумовлюється трьома групами рентоутворювальних факторів регіонального, зонального та локального характеру і обчислюється за формулою: Км = Км1 х Км2 х Км3, де Км1 - регіональний коефіцієнт, який характеризує залежність рентного доходу від місцеположення населеного пункту у загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва і розселення; Км2 - зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території у межах населеного пункту (економіко-планувальної зони); Км3 - локальний коефіцієнт, який враховує місце розташування земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони.
Вихідними даними для обчислення коефіцієнта Км є затверджені матеріали Генеральної схеми планування території України, схеми планування території Автономної Республіки Крим та областей, генеральні плани населених пунктів у частині, яка характеризує існуючий стан населеного пункту. Значення коефіцієнтів установлюються за результатами пофакторних оцінок кожної групи з урахуванням питомої ваги рентоутворювальних факторів у формуванні загального рентного доходу в межах населеного пункту та його економіко-планувальних зон.
Відповідно до розділу III Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 №213, Км3 - це коефіцієнт, який характеризує локальні фактори місцеположення земельної ділянки за територіально-планувальними, інженерно-геологічними, історико-культурними. природно-ландшафтними, санітарно-гігієнічними умовами та рівнем облаштування території.
Рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 року за №1209/13 було затверджено Технічну документацію про нормативну грошову оцінку земель міста Харкова станом на 01.01.2013 року .
Згідно із пунктом 2 Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 року затвердженого рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 року за № 1269/13 передбачається, що Департамент земельних відносин на підставі п. 4 ст. 33 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні є власником програмного комплексу Нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013 , здійснює загальну координацію робіт з визначення орендної плати за землю в місті Харкові згідно з рішенням 25 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 03.07.2013 №1209/13 Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 , здійснює розрахунки розміру орендної плати за землю та безпосереднє виконання робіт з укладання договорів оренди землі та додаткових угод до них, веде моніторинг виконання умов договорів оренди землі.
Управління Держземагентства у м. Харкові Харківської області надає інформацію про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки у формі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки згідно з чинним законодавством.
Комунальне підприємство Міський інформаційний центр є користувачем програмного комплексу Нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013 за договором з Департаментом земельних відносин, надає доступ до зазначеного програмного комплексу управлінню Держземагентства у м. Харкові Харківської області для надання витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, Департаменту земельних відносин для перевірки даних, що містяться у витягах, та виконання інших функцій у межах повноважень та Департаменту самоврядного контролю за використанням та охороною земель для здійснення відповідних контрольних повноважень.
Таким чином локальний коефіцієнт Км2 у витязі №2021/14 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 17.11.2014 року за №5108/08 було визначено на підставі вищевказаних рішень Харківської міської ради та за допомогою програмного комплексу Нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013 .
У пункті 10 розділу II Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів передбачено, що значення коефіцієнта Км3 визначається щодо кожного населеного пункту, виходячи з його особливостей. Значення локального коефіцієнта для окремої земельної ділянки можливо встановлювати на основі визначення частки площі, яку займає цей фактор на земельній ділянці. Встановлення частки площі здійснюється переважно шляхом використання ГІС-технологій та електронних цифрових карт масштабу не менше ніж 1:10000 - для міст з чисельністю населення понад 100 тис. осіб, та 1:5000 - для інших населених пунктів. Для обчислення Км3 враховуються локальні фактори, наведені у додатку 7, при цьому добуток пофакторних оцінок не має бути нижче 0,50 і вище 1,50.
Отже, сукупний коефіцієнт Км3 повинен визначатися як добуток пофакторних оцінок (локальних факторів, локальних коефіцієнтів), які є на відповідній земельній ділянці.
Додаток 7 до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів у формі таблиці відображає перелік локальних факторів по групам та коефіцієнти локальних факторів із вказівкою граничних (максимальних і мінімальних) значень коефіцієнтів.
Вказаним додатком передбачено такі групи факторів: 1) функціонально-планувальні фактори, 2) інженерно-інфраструктурні фактори; 3) інженерно-геологічні фактори; 4) історико-культурні фактори; 5) природно-ландшафтні фактори; 6) санітарно-гігієнічні фактори.
Нормативна грошова оцінка земель населених пунктів виконується в послідовності відповідно до пунктів 3.6-3.9.
Рішенням Харківської міської ради від 27.02.2019 року за №1474/19 було затверджено Технічну документацію про нормативну грошову оцінку земель міста Харкова станом на 01.01.2018 року.
Рішенням Харківської міської ради від 18.12.2019 року за №1908/19 було затверджено Порядок впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2019 року.
Судом встановлено, що до орендованої позивачем земельної ділянки застосовуються локальні коефіцієнти за місцезнаходженням земельної ділянки:
- місцезнаходження земельної ділянки в зоні пішохідної доступності до громадських центрів -1,20;
- місцезнаходження земельної ділянки в зоні магістралей підвищеного містоформувального значення - 1,20;
- місцезнаходження земельної ділянки в зоні пішохідної доступності швидкісного міського та зовнішнього пасажирського транспорту - 1,15;
- місцезнаходження земельної ділянки в зоні пішохідної доступності до національних природних, регіональних ландшафтних. зоологічних та дендрологічних парків, парків - пам`яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урчиш, біо - 1,15;
- Земельна ділянка не забезпечена централізованим теплопостачанням - 0,95;
- Зони залягання ґрунтових вод менше 3 метрів - 0,94;
Сукупний коефіцієнт Км3 становить - 1,5.
Суд оцінюючи визначений відповідачем сукупний коефіцієнт Км3 виходить з наступного розрахунку: Км3 дорівнює добутку коефіцієнтів - 1.20*1.20*1.15*1.15*0.95*0.94, та становить 1,7006292.
Натомість, максимальним Км3 може бути у розмірі 1,5.
Щодо посилань позивача про неврахування локальних коефіцієнтів у межах економіко-планувальної зони, а саме зони забруднення, зони перевищення припустимого рівня шуму, ареалів забруднення ґрунтів, інших зон суд зазначає, що значення коефіцієнта Км3 визначається щодо кожного населеного пункту, виходячи з його особливостей. Значення локального коефіцієнта для окремої земельної ділянки можливо встановлювати на основі визначення частки площі, яку займає цей фактор на земельній ділянці.
У пункті 10 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, зазначено, що встановлення частки площі здійснюється переважно шляхом використання ГІС-технологій та електронних цифрових карт.
Вказаним спеціальним нормативним актом, який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин не було встановлено однозначного обов`язку використовувати лише програмне забезпечення для визначення відповідних коефіцієнтів.
Таким чином, надаючи оскаржуваний витяг, відповідач зобов`язаний перевірити правомірність та обґрунтованість вказаних в ньому даних, які впливають на вартість грошової оцінки земельної ділянки.
Проте, суд зазначає, що існування зон забруднення, зон перевищення припустимого рівня шуму, ареалів забруднення ґрунтів, інших зон на досліджуваній земельній ділянці матеріали справи не містять.
Важливою обставиною є те, що фактори та зони, які впливають на визначення коефіцієнта Км3 не є сталими та визначаються щодо кожного населеного пункту, виходячи з його особливостей.
Суд приходить до висновку, що локальний коефіцієнт Км3 у розмірі 1,5 у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 04.02.2020 року за №834/176-20 було встановлено на підставі рішень Харківської міської ради від 27.02.2019 року за №1474/19 та від 18.12.2019 року за №1908/19, а також з урахуванням обмежень встановлених Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, що був затверджений Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року за №489.
Суд зазначає, що при визначенні нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки, розташованої в межах населеного пункту, враховуються, окрім інших, відповідні показники коефіцієнту Км2 (коефіцієнт, який характеризує зональні фактори місцеположення земельної ділянки в межах населених пунктів).
Відповідно до ч.1 та 2 ст.20 Закону України №1378-ІV за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Частиною 1 статті 23 Закону України №1378-ІV передбачено, що технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.
Разом з тим, ч.3 ст.23 Закону України №1378-ІV встановлено, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Відповідно до пункту 9 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів значення коефіцієнта Км2 визначається як добуток пофакторних оцінок з урахуванням вагової характеристики кожного з факторів.
Числові значення пофакторних оцінок приймаються в межах граничних значень коефіцієнтів Км2 для груп населених пунктів із різною чисельністю населення (додаток 6) з урахуванням нормативно-технічної документації та експертної оцінки.
Питома вага зональних рентоутворювальних факторів визначається щодо кожного населеного пункту, виходячи з його особливостей.
Сума вагових характеристик, встановлена для факторів, має дорівнювати 1,0.
Таблиця 6 до вказаного Порядку містить Граничні (максимальні і мінімальні) значення коефіцієнтів, які враховують ступінь містобудівної цінності території в межах населених пунктів (Км2). В даній таблиці прямо зазначено, що для населених пунктів з чисельністю населення від 1000 до 2000 (тис. чол.), до яких загальновідомо відноситься місто Харків, максимальні значення коефіцієнту Км2 визначено в межах 4,0 - 5,0, а мінімальне значення цього ж коефіцієнту Км2 визначено 0,20.
У своїх обґрунтуваннях до позовних вимог позивач посилається на невірне застосування відповідачем коефіцієнту Км2, який характеризує зональне використання земельної ділянки на рівні 2,62.
Проте, як встановлено судом, згідно Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2018 , затвердженої Рішенням 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 №1474/19, визначено опис меж економіко-планувальних зон м.Харкова, в тому числі по вул. Семиградській, Московського району м. Харкова, на якій знаходиться спірна земельна ділянка 6310137500:02:020:0501, та відноситься до економіко-планувальної зони 7518.
Згідно Додатку 2 даної Технічної документації для даної економіко-планувальної зони визначено зональний коефіцієнт Км2 = 2,62.
Вказаний висновок підтверджується наданими доказами, що долучені до листа ГУ Держгеокадастру у Харківській області №760/416-20 від 30.07.2020.
Наведене свідчить про обґрунтованість застосування відповідачем спірного показника коефіцієнту Км2 при визначенні нормативної грошової оцінки земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 .
Щодо визначення відповідачем цільового призначення земельної ділянки, суд зазначає наступне.
Між позивачем та Харківською міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,5405 га за адресою: АДРЕСА_3 А строком 31.12.2030 року для будівництва до 31.12.2007 року та подальшої експлуатації нежитлових будівель адміністративно-допоміжних приміщень та дитячого оздоровчого комплексу.
Вказаний договір оренди землі було зареєстровано 18.07.2007 року за №640767100052.
У п. 1 Договору визначено, що цільове призначення земельної ділянки - землі господарської та громадської забудови.
У витязі №2021/14 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 17.11.2014 року за №5108/08 цільове призначення земельної ділянки визначено для "експлуатації нежитлових будівель адміністративно-допоміжних приміщень та дитячого оздоровчого комплексу".
При цьому суд зазначає, що витяг №2021/14 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 17.11.2014 року за вих.№5106/08 не є предметом дослідження в рамках спірних правовідносин та суд позбавлений процесуальної можливості встановити правову підставу визначення цільового призначення земельної ділянки станом на 01.01.2014 року у витязі.
Посилання позивача на встановлення та дослідження Господарським судом Харківської області та Харківським апеляційним господарським судом коефіцієнтів та цільового призначення земельної ділянки у витягу №2021/14 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 17.11.2014 та їх обсяги в рамках справи №922/3683/14 є необґрунтованими, оскільки предметом дослідження у зазначеній справі було визнання укладеною додаткової угоди про зміну до договору оренди землі від 18.07.2007 в редакції, запропонованій позивачем.
У рішеннях судів констатована наявність витягу №2021/14 та висловлена відсутність сумнівів щодо його змісту.
Натомість, згідно із пунктом 5 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, що був затверджений Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року за № 489, який набув чинності з 27.12.2016 року, встановлюється, що коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року №548, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за №1011/18306 (додаток 1).
Враховуючи набуття чинності вищевказаного Порядку, а також відсутності в Класифікації видів цільового призначення земель такого виду цільового призначення як - для експлуатації нежитлових будівель адміністративно-допоміжних приміщень та дитячого оздоровчого комплексу у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 04.02.2020 року за №834/176-20 було встановлено цільове призначення - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови , код класифікації 0315. Відповідно до визначеного відповідачем цільового призначення коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) становить 0,7.
Суд надав правову оцінку зміні цільового призначення земельної ділянки у досліджуваних витягах в контексті зміни показників коефіцієнтів, які характеризують функціональне використання земельної ділянки (Кф), та дійшов висновків, що вказаний показник не змінився та становить - 0,7, що виключає збільшення орендної плати позивача за землю за коефіцієнтом Кф на підставі зміни цільового призначення землі та не порушує права позивача.
Враховуючи викладене, Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області правомірно сформовано витяг від 04.02.2020 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за адресою: вул. Семиградська, 12А, м. Харків, кадастровий номер 6310137500:02:020:0501.
Суд також, звертає увагу на те, що здійснюючи судочинство Європейський суд з прав людини в рішенні від 18 липня 2006 у справі Проніна проти України зазначив, що за змістом пункту 1 статті 6 Конвенції суди зобов`язані обґрунтувати свої рішення, проте це не може сприйматись як вимога давати детальну відповідь на кожен довод. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру ухвалюваного рішення (CASE OF Svetlana Vladimirovna PRONINA against Ukraine (Application no. 63566/00)).
Враховуючи викладене, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптове аптечно-стоматологічне підприємство "РЕГАРД" до Відділу у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Тітов
Суд | Харківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 31.07.2020 |
Оприлюднено | 03.08.2020 |
Номер документу | 90705624 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський окружний адміністративний суд
Тітов О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні