Постанова

від 05.04.2021 по справі 520/3827/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2021 р.Справа № 520/3827/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бартош Н.С.,

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г. ,

за участю секретаря судового засідання Щеглової Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптове аптечно-стоматологічне підприємство "РЕГАРД" на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Тітов О.М.) від 31.07.2020 року (повний текст складено 31.07.20 року) по справі № 520/3827/2020

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптове аптечно-стоматологічне підприємство "РЕГАРД"

доГоловного управління Держгеокадастру у Харківській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптове аптечно-стоматологічне підприємство "РЕГАРД", звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, в якому просить:

- визнати незаконними діїв частині зміни розміру коефіцієнту Км2 з 2,3 до 2,62 та сукупного розміру коефіцієнту Км3 з 1,10962 до 1,5, а також зміни цільового призначення земельної ділянки з для експлуатації нежитлових будівель адміністративно-допоміжних приміщень та дитячого оздоровчого комплексу на для будівництва та обслуговування будівель громадської забудови яка знаходиться АДРЕСА_1 загальною площею 0,5405 га.;

- зобов`язати відповідача внести зміни до розміру сукупного коефіцієнту Км2 з 2,3 до 2,62 та розміру сукупного коефіцієнту Км3 з 1,10962 до 1,5, а також зміни цільового призначення земельної ділянки з для експлуатації нежитлових будівель адміністративно-допоміжних приміщень та дитячого оздоровчого комплексу на для будівництва та обслуговування будівель громадської забудови щодо земельної ділянки яка знаходиться АДРЕСА_1 загальною площею 0,5405 га;

- зобов`язати відповідача видати Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки яка знаходиться АДРЕСА_1 загальною площею 0,5405 га з урахуванням розміру коефіцієнтів Км2, сукупного розміру коефіцієнту Км3 та цільового призначення земельної ділянки, зазначених у Витягу №2021/14 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 17.11.2014 року.

В обґрунтування позову зазначив, що підприємством отримано витяг №834/176-20 від 04.02.2020 року з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Семиградська, 12 А. Вважаючи, що зміна відповідачем розміру коефіцієнту Км2 з 2,3 до 2,62 та сукупного розміру коефіцієнту Км3 з 1,10962 до 1,5, а також зміни цільового призначення земельної ділянки з для експлуатації нежитлових будівель адміністративно-допоміжних приміщень та дитячого оздоровчого комплексу на для будівництва та обслуговування будівель громадської забудови порушує права підприємства, оскільки впливає на вартість грошової оцінки земельної ділянки, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 31.07.2020 року адміністративний позов залишено без задоволення.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Вказує, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про правомірність дій відповідача щодо зміни розміру коефіцієнту Км2 з 2,3 до 2,62 та сукупного розміру коефіцієнту Км3 з 1,10962 до 1,5, а також зміни цільового призначення земельної ділянки з для експлуатації нежитлових будівель адміністративно-допоміжних приміщень та дитячого оздоровчого комплексу на для будівництва та обслуговування будівель громадської забудови яка знаходиться АДРЕСА_1 загальною площею 0,5405 га.

Відповідач надав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити в її задоволенні.

Під час апеляційного розгляду справи представник позивача надав заяву, в якій, посилаючись на допущену технічну помилку у прохальній частині позові, просив вважати вірними вимогу про зобов`язання внести зміни до розміру коефіцієнту Км2 з 2,62 до 2,3, (замість вказаної з 2,3 до 2,62) та розміру сукупного коефіцієнту Км3 з 1,5 до 1,10962 (замість вказаної з 1,10962 до 1,5).

Сторони про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України. (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи, що на підставі рішення XXXV сесії Харківської міської ради IV скликання від 27 квітня 2005 року №78/05 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об`єктів" 13 квітня 2007 року між Харківською міською радою (орендодавець) та позивачем (орендар) укладено договір оренди землі.

Договір зареєстровано 18 липня 2007 року за №64076710052 у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах".

Відповідно до умов зазначеного договору, орендодавець на підставі вказаного вище рішення надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться АДРЕСА_1 загальною площею 0,5405 га. Строк дії договору, відповідно до умов визначений сторонами до 31.12.2030 року.

Відповідно до пункту 5 договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з довідкою № 2983/06 від 12.05.2006 року на період реконструкції становить 847247,00 грн. на період експлуатації згідно довідки №2984/06 від 12.05.2006 року становить 1186146,00 грн.

Відповідно до умов додаткової угоди до договору оренди від 24.12.2014 року, з урахуванням Рішення Харківської міської ради від 03.07.2013 року №1209/13 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м.Харкова станом на 01.01.2013 року", якою було затверджено базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова у сумі 291,18 грн., грошова оцінка земельної ділянки становила 2811627,00 грн.

Пунктом 9договорувстановлено, що орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок відділу Державного казначейства у Харківській області. Розмір орендної плати в місяць за земельну ділянку становив, з урахуванням вимог додаткової угоди від 24.12.2014 року - 3% від нормативної грошової оцінки та складав 84348,81 грн. на рік.

Рішенням 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 №1474/19 Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2018 по м. Харкову проведена нормативна грошова оцінка землі, що застосовується з 01.01.2020.

Відповідно до Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 базова вартість одного квадратного метра земель міста Харкова становить 639,78 гривень і підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України.

Відповідно до даних Витягу - №2021/14 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 17.11.2014 року, визначена індексація вартості одного квадратного метра земель міста Харкова:

Коефіцієнт Км2 - 2,3.

Локальні коефіцієнти на місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко- планувальної зони: зони пішохідної доступності до громадських центрів -1,14; зони магістралей підвищеного містоформувального значення - 1,08; зони залягання ґрунтових вод менше 3 метрів - 0,96398; зони забруднення атмосферного повітря - 0,98971; зони перевищення припустимого рівня шуму - 0,99437; ареали забруднення ґрунтів - 0,95; інші зони - 1,00.

Сукупний коефіцієнт КмЗ- 1,10962.

Коефіцієнт Кф - 0,7.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки К(і) - 1.

Цільове призначення земельної ділянки визначено для експлуатації нежитлових будівель адміністративно-допоміжних приміщень та дитячого оздоровчого комплексу .

31.01.2020 року позивач звернувся до відділу у м. Харкова Головного управління Держгеокадастру у Харківській області з заявою про надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що розташована за адресою: м. Харків, вул.Семиградська, 12А з метою визначення обсягу зобов`язань зі сплати орендної плати за вказану земельну ділянку.

04.02.2020 року Державним кадастровим реєстратором Відділу у м. Харкова Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Колошою Олександром Сергійовичем сформовано витяг з технічної документації за №834/176-20про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Семиградська, 12А.

Згідно вказаного Витягу визначена наступна індексація вартості одного квадратного метра земель міста Харкова:

Коефіцієнт Км2 - 2,62.

Локальні коефіцієнти на місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко- планувальної зони: місцезнаходження земельної ділянки в зоні пішохідної доступності до громадських центрів - 1,20; місцезнаходження земельної ділянки в зоні магістралей підвищеного містоформувального значення - 1,20; місцезнаходження земельної ділянки в зоні пішохідної доступності швидкісного міського та зовнішнього пасажирського транспорту - 1,15; місцезнаходження земельної ділянки в зоні пішохідної доступності до національних природних, регіональних ландшафтних. зоологічних та дендрологічних парків, парків - пам`яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урчиш, біо - 1,15; земельна ділянка не забезпечена централізованим теплопостачанням- 0,95; місцезнаходження земельної ділянки в зоні залягання ґрунтових вод менше 3 метрів - 0,94;

Сукупний коефіцієнт Км3 - 1,5.

Коефіцієнт Кф - 0,7;

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки К(і)- 1;

Цільове призначення земельної ділянки було визначено як для будівництва та обслуговування будівель громадської забудови .

З наведених витягів вбачається, що відбулись зміни розміру коефіцієнту Км2 з 2,3 до 2,62 та сукупного розміру коефіцієнту Км3 з 1,10962 до 1,5, а також зміни цільового призначення земельної ділянки з для експлуатації нежитлових будівель адміністративно-допоміжних приміщень та дитячого оздоровчого комплексу на для будівництва та обслуговування будівель громадської забудови , що на думку позивача, впливає на розмір орендної плати.

Вважаючи протиправними вказані дії, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність формування відповідачем витягу від 04.02.2020 року з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель врегульовано Земельним кодексом України (далі- ЗК України).

Відповідно до ст.206 ЗК України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно зі ст.201 ЗК України, грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі. Залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо. Експертна грошова оцінка використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.

З наведеного вбачається, що оцінка землі є складовою ефективного використання земельних ресурсів держави, яка забезпечує встановлення платежів за землю.

Статтею 2 Закону України Про оренду землі визначено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюютьсяЗемельним кодексом України,Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 21 цього Закону, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно доПодаткового кодексу України.

Згідно з положеннями частини п`ятоїстатті 288 Податкового кодексу України,розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки: не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов`язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки земель,інформаційногозабезпечення оподаткування та ринку земель визначає Закон України «Про оцінку земель» .

Частиною 1 статті 1 Закону України «Про оцінку земель» , визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами; рентний дохід (земельна рента) - дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки.

Відповідно до ч.5 ст.5 Закону України «Про оцінку земель» , нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру, зокрема, земельного податку, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Згідно з ч.ч.1-2 ст.15 Закону України «Про оцінку земель» підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.

Статтею 18 Закону України «Про оцінку земель» встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно доЗакону України"Про землеустрій".

Статтею 20 Закону України «Про оцінку земель» визначено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Розробники технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а також звітів про проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок зобов`язані безоплатно передавати копії матеріалів у Державний фонд документації із землеустрою. Користування матеріалами Державного фонду документації із землеустрою здійснюється в порядку, встановленому законодавством України.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст.23 Закону України «Про оцінку земель» витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.

Пунктом 271.2 ст.271 Податкового кодексу України передбачено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Процедура проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів визначена Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року №489 (далі- Порядок №489).

Згідно з розд. І Порядку №489, цей Порядок визначає процедуру проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів. Нормативна грошова оцінка земель населених пунктів проводиться відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213 (із змінами). Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани територій, відомості Державного земельного кадастру, дані інвентаризації земель та державної статистичної звітності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій» .

Відповідно до п.п. 1-3 розд. ІІ Порядку№489, в основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель. Населені пункти включають землі всіх категорій за основним цільовим призначенням, які розташовуються в їх адміністративних межах. Нормативна грошова оцінка всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається згідно з формулою Цн= В х Нп/Нк х Кф х Км, де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях); В - витрати на освоєння та облаштування території з розрахунку на квадратний метр (у гривнях); Нп - норма прибутку (6%); Нк - норма капіталізації (3%); Кф- коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки; Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки. Індексація нормативної грошової оцінки земельних ділянок здійснюється відповідно до статті 289 Податкового кодексу України.

Пунктом 6 розд. ІІ Порядку№489 визначено, що коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки (Км), обумовлюється трьома групами рентоутворювальних факторів регіонального, зонального та локального характеру і обчислюється за формулою: Км= Км1 х Км2 х Км3, де Км1 - регіональний коефіцієнт, який характеризує залежність рентного доходу від місцеположення населеного пункту у загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва і розселення; Км2 - зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони); Км3 - локальний коефіцієнт, який враховує місце розташування земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони.

Відповідно до п.8 розд. ІІ Порядку №489, у межах населеного пункту середня (базова) вартість одного квадратного метра земель диференціюється за економіко-планувальними зонами, які встановлюються на основі економічної оцінки території населеного пункту, з урахуванням таких факторів: неоднорідність функціонально-планувальних якостей території; доступність до центру населеного пункту, місць концентрації трудової діяльності, центрів громадського обслуговування, масового відпочинку; рівень інженерного забезпечення та благоустрою території; рівень розвитку сфери обслуговування населення; екологічна якість території; привабливість середовища: різноманітність місць докладання праці, наявність історико-культурних та природних пам`яток тощо.

Середня (базова) вартість одного квадратного метра земель не диференціюється для: смуги відводу магістральної залізниці, за винятком економіко-планувальних зон, які включають вокзали та привокзальні площі; смуги відводу магістральних нафто-, газо- та продуктопроводів, які проходять через територію населеного пункту і виходять за його межі; смуги відводу ліній електропостачання високої напруги і виходять за його межі.

Згідно з п.10 розд. ІІ Порядку №489, значення коефіцієнта Км3 визначається щодо кожного населеного пункту, виходячи з його особливостей. Значення локального коефіцієнта для окремої земельної ділянки можливо встановлювати на основі визначення частки площі, яку займає цей фактор на земельній ділянці. Встановлення частки площі здійснюється переважно шляхом використання ГІС-технологій та електронних цифрових карт масштабу не менше ніж 1:10000 - для міст з чисельністю населення понад 100 тис. осіб, та 1:5000 - для інших населених пунктів. Для обчислення Км3 враховуються локальні фактори, наведені в додатку 7, при цьому добуток пофакторних оцінок не має бути нижче 0,50 і вище 1,50.

Пунктом 1 розд. ІІІ Порядку №489 визначено, що за результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи (додаток 8) як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (додаток 9).

Згідно з п.2-1 Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 року №213, дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви.

Отже, вимоги до проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів та допустимі значення застосовуваних коефіцієнтів визначаються на державному рівні.

Так, у додатку 7 до Порядку №489 встановлено значення локальних коефіцієнтів земельної ділянки, та відповідні дані витягу відносно наведених показників визначені, окрім одного, в числових граничних нормах максимуму.

Зазначене вбачається в наступному:

- показник локального фактору місцезнаходження земельної ділянки в зоні пішохідної доступності до громадських центрів 1,04-1,2, у спірному витязі 1,2, тобто, нормативний максимум;

- показник локального фактору місцезнаходження земельної ділянки у зоні магістралей підвищеного містоформувального значення нормативно визначено 1,05-1,2, у спірному витязі 1,2, тобто, нормативний максимум;

- показник локального фактору місцезнаходження земельної ділянки у зоні пішохідної доступності швидкісного міського та зовнішнього пасажирського транспорту нормативно визначено 1,04-1,15, у спірному витязі 1,15, тобто, нормативний максимум;

- показник локального фактору місцезнаходження земельної ділянки у зоні пішохідної доступності до національних природних, регіональних ландшафтних, зоологічних та дендрологічних парків, парків - пам`яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, біосферних та природних заповідників, пам`яток природи, курортів, парків, лісопарків, лісів, зелених зон, пляжів нормативно визначено 1,04-1,15, у спірному витязі 1,15 тобто, нормативний максимум;

-показник локального фактору не забезпечення земельної ділянки централізованим теплопостачанням визначено 0,90-0,95, у спірному витязі 0,95, тобто, нормативний максимум;

- показник локального фактору місцезнаходження земельної ділянки у зоні залягання ґрунтових вод менше 3 м визначено 0,90-0,95, у спірному витязі 0,94.

Загалом, Км3 становить 1,50.

Водночас, згідно Витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 17.11.2014 року №5106/08, який отримував позивач в 2014 році, сукупний Коефіцієнт Км3 нормативної грошової оцінки земельної ділянки складав 1,10962.

При цьому, у вказаному витягу містяться локальні коефіцієнти на місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони, які не були вказані у витягу №834/176-20 від 04.02.2020 року, а саме, зони забрудненні атмосферного повітря (0,98971); зони перевищення припустимого рівня шуму (0,99437); ареали забруднення ґрунтів (0,95); інші зони (1,00).

В зв`язку з чим, оскільки на час видачі спірного витягу сукупний коефіцієнт Км3 складає 1,50, що, відповідно, має за собою суттєве збільшення нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Позивач вважає, що при визначенні нормативної грошової оцінки земельної ділянки локальні фактори та відповідні їм коефіцієнти не враховані, або враховані у значенні, що призводить до подальшого суттєвого завищення розміру орендної плати та зазначав, що витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки від №834/176-20 від 04.02.2020 року складено з порушенням вимог чинного законодавства, отже, такий не може слугувати підставою для визначення нового розміру орендної плати. Всі показники земельної ділянки залишились у 2020 році порівняно з 2014 роком без змін, така ділянка знаходиться на тій самій відстані від магістралей підвищеного містоформувального значення, у тій самі зоні пішохідної доступності тощо.

Відповідач під час розгляду справи вказував, що розрахунок значення коефіцієнтів Км3 (локальні фактори) при наданні витягу з нормативної грошової оцінки здійснюється в автоматизованому режимі, що є використанням ГІС-технологій, а тому відповідач не розраховує в ручному режимі та не впливає на значення коефіцієнту.

Колегія суддів критично оцінює доводи відповідача щодо неможливості впливати на показники коефіцієнтів Км3 у зв`язку з наданням витягу із застосуванням програмного забезпечення в автоматизованому режимі, з огляду на наступне.

Згідно з п.4 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року № 1051 (далі- Порядок №1051), ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи. Держателем Державного земельного кадастру є Держгеокадастр. Функції адміністратора Державного земельного кадастру виконує визначене Держгеокадастром за погодженням з Мінагрополітики державне підприємство, яке належить до сфери управління Держгеокадастру.

Відповідно до п.5 Порядку №1051, до складу Держгеокадастру та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України «Про Державний земельний кадастр» та цим Порядком. Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, а також відмову у внесенні або наданні відомостей.

Згідно з пп.1 п.6 Порядку №1051, до повноважень державних кадастрових реєстраторів Держгеокадастру та його територіальних органів належить внесення до Державного земельного кадастру геодезичної, картографічної основи та відомостей про них (змін до них), індексних кадастрових карт (планів) відповідних адміністративно-територіальних одиниць (змін до них), індексної кадастрової карти кадастрової зони за межами адміністративно-територіальних одиниць (змін до неї) та відомостей про кадастрове зонування земель в межах території України (змін до них).

Таким чином, внесення до Державного земельного кадастру геодезичної, картографічної основи та відомостей про них (змін до них), індексних кадастрових карт (планів) відповідних адміністративно-територіальних одиниць (змін до них) входить до компетенції державного кадастрового реєстратора, який, у свою чергу входить до складу Держгеокадастру та його територіальних органів, що спростовує доводи відповідача про неможливість внесення до бази даних певних змін щодо території розташування земельної ділянки, які стосуються саме цієї земельної ділянки.

Судом встановлено, що витяг Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №834/176-20 від 04.02.2020 року з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, сформував державний кадастровий реєстратор Колоша Олександр Сергійович (а.с.24).

Отже, надаючи оскаржуваний витяг за підписом посадової особи Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, відповідач зобов`язаний був перевірити правомірність та обґрунтованість вказаних в ньому даних, які впливають на вартість грошової оцінки земельної ділянки.

При цьому, формування витягу в автоматичному режимі не може бути підставою для встановлення в ньому розмірів коефіцієнтів, які не відповідають вимогам чинного законодавства.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 30.01.2020 року у справі №820/1804/16.

Відповідачем не надано жодних обґрунтувань, чим він керувався, визначаючи при формуванні спірного витягу у 2020 році показників локальних факторів на рівні максимуму, при незмінності властивостей земельної ділянки, хоча, вчиняючи у 2014 році аналогічні дії, такий максимум не застосовував.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено правомірності своїх дій щодо застосування сукупного коефіцієнту Км3 розміром 1,50 при формуванні витягу №834/176-20 від 04.02.2020 року, оскільки формування витягу в автоматичному режимі не може бути підставою для встановлення в ньому необґрунтованих розмірів коефіцієнтів, які порушують права позивача.

Крім того, рішенням 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 №1474/19 затверджена Технічна документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018. Відповідно до п. 2 цього рішення нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2018 застосовується з 01.01.2020. Вказане рішення оприлюднено на офіційному інтернет сайті (https://www.city.kharkov.ua/).

Згідно Опису меж економіко-планувальних зон м. Харкова, вулиця Семиградська входить до зони 7510 . При цьому, значення зональних коефіцієнтів Км2 в межах економіко-планувальної зони 7510 визначено на рівні 2,57.

Натомість, згідно Витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки №834/176-20 від 04.02.2020 року, відповідачем визначено коефіцієнт Км2 на рівні 2,62.

Відповідач, ані під час розгляду справи у суді першої інстанції, ані під час її апеляційного перегляду, не навів належних обґрунтувань з приводу зазначення у витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки коефіцієнту зонального коефіцієнту Км2 у більшому розмірі (2,62), ніж визначено органом місцевого самоврядування для відповідної економіко-планувальної зони м. Харкова (2,57).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що дії Головного управління Держгеокадастру у Харківській області щодо застосування коефіцієнту Км2 розміром 2,62 та сукупного коефіцієнту Км3 розміром 1,5 при формуванні витягу №834/176-20 від 04.02.2020 року з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розташованої за адресою: Харківська обл., м.Харків, вул.Семиградська, буд. 12а, кадастровий номер 6310137500:02:020:0501, загальною площею 0,5405 га. є протиправними.

При цьому, враховуючи, що внаслідок вказаних протиправних дій, відповідачем сформовано витяг №834/176-20 від 04.02.2020 року з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розташованої за адресою: Харківська обл., м.Харків, вул. Семиградська, буд. 12а, кадастровий номер 6310137500:02:020:0501,загальною площею 0,5405 га., колегія суддів, на підставі положень ч.2 ст. 9 КАС України, з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача, вважає за необхідне вийти за межі заявлених позовних вимог та скасувати вказаний витяг у судовому порядку.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача видати Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки яка знаходиться м. Харків, вул. Семиградська, буд. 12а загальною площею 0,5405 га з урахуванням розміру коефіцієнтів Км2, сукупного розміру коефіцієнту Км3 та цільового призначення земельної ділянки, зазначених у Витягу №2021/14 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 17.11.2014 року, колегія суддів зазначає, що вчинення дій щодо застосування у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки певного коефіцієнта функціонального використання земельної ділянки належить до повноважень Головного управління Держгеокадастру в Харківській області. Вказані дії є частиною процесу реалізації повноважень, наданих відповідачу чинним законодавством, а саме повноважень щодо визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Суди не вправі втручатися в діяльність державних органів, що застосовують надані їм у межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження в будь-якій формі своїх дій з іншими суб`єктами. Втручання в дискреційні повноваження суб`єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Як встановлено частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Стосовно дискреційних повноважень, суд, за наслідками аналізу вказаних положень, зазначає, що такими є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".

У такому випадку дійсно суд не може зобов`язати суб`єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.

У спірних у цій справі правовідносинах, в разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов`язаний до вчинення конкретних дій - розглянути заяву позивача у встановленому законом порядку, а за умови відповідності заяви та доданих до неї документів вимогам законодавства - прийняти рішення про задоволення заяви. Підставою для відмови у задоволенні заяви позивача можуть бути лише визначені законом обставини. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти на власний розсуд - розглянути заяву, або ж ні; прийняти рішення про задоволення заяви, або ж рішення про відмову у її задоволенні.

Визначальним є те, що у кожному конкретному випадку звернення особи із заявою, з урахуванням фактичних обставин, згідно із законом існує лише один правомірний варіант поведінки суб`єкта владних повноважень.

Разом з тим, суд зазначає, що такий спосіб захисту, як зобов`язання прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи.

При цьому, адміністративний суд, з урахуванням фактичних обставин, зобов`язаний здійснити ефективне поновлення порушених прав, а не лише констатувати факт наявності неправомірних дій. Для цього адміністративний суд наділений відповідними повноваженнями, зокрема, частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Аналіз зазначених норм, у їх взаємозв`язку зі статтями 2, 5 КАС України, свідчить про те, що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача, що зумовлює необхідність їх відновлення належним способом у тій мірі, у якій вони порушені. Зміст вимог адміністративного позову, як і, відповідно, зміст постанови, має виходити з потреби захисту саме порушених прав, свобод та інтересів у цій сфері.

Однак, як і будь-який інших спосіб захисту, зобов`язання відповідача прийняти рішення може бути застосовано судом за наявності необхідних та достатніх для цього підстав (постанова Верховного Суду від 21.07.2020 року по справі №823/176/17).

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оскільки наявність передумов для застосування коефіцієнту Км2 у розмірі 2,3 та сукупного коефіцієнту Км3 у розмірі 1,10962 при формуванні витягу достовірно не встановлена, колегія суддів не вбачає за можливе зобов`язати відповідача видати позивачу новий витяг із застосуванням саме таких коефіцієнтів.

Беручи до уваги дискреційні повноваження відповідача на формування і видачу витягу на підставі нормативної грошової оцінки земель та технічної документації, враховуючи обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача у спірних правовідносинах є саме зобов`язання відповідача видати позивачу новий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розташованої за адресою: Харківська обл., м.Харків, вул.Семиградська, будинок 12-а, кадастровий номер 6310137500:02:020:0501, загальною площею 0,5405 га., у відповідності до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерство аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року №489, з урахуванням висновків суду по даній справі.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

При цьому, у рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (GarciaRuiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню із прийняттям нового про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 5 ст. 328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню: 1) рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом; 2) судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

У відповідності до ст. 139КАС України, враховуючи часткове задоволення позову, судові витрати позивача зі сплати судового збору за подання адміністративного позову та апеляційної скарги підлягають розподілу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптове аптечно-стоматологічне підприємство "РЕГАРД" задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.07.2020 року по справі №520/3827/2020 скасувати.

Прийняти нове судове рішення, яким адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптове аптечно-стоматологічне підприємство "РЕГАРД" задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Харківській області щодо застосування коефіцієнту Км2 розміром 2,62 та сукупного коефіцієнту Км3 розміром 1,5 при формуванні витягу №834/176-20 від 04.02.2020 року з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розташованої за адресою: Харківська обл., м.Харків, вул.Семиградська, будинок 12-а, кадастровий номер 6310137500:02:020:0501, загальною площею 0,5405 га.

Скасувати витяг Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №834/176-20 від 04.02.2020 року з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розташованої за адресою: Харківська обл., м.Харків, вул. Семиградська, будинок 12-а, кадастровий номер 6310137500:02:020:0501, загальною площею 0,5405 га.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області (вул. Космічна, буд.21, 8-9 пов., м.Харків, 61145, код ЄДРПОУ 39792822) видати Товариству з обмеженою відповідальністю "Оптове аптечно-стоматологічне підприємство "РЕГАРД" (вул. Семиградськ, 12А, м.Харків, 61000, код ЄДРПОУ 24488911) новий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розташованої за адресою: Харківська обл., м.Харків, вул.Семиградська, будинок 12-а, кадастровий номер 6310137500:02:020:0501, загальною площею 0,5405 га., у відповідності до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерство аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року №489, з урахуванням висновків суду по даній справі.

У задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (вул. Космічна, буд. 21, 8-9 пов., м. Харків, 61145, код ЄДРПОУ 39792822) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптове аптечно-стоматологічне підприємство "РЕГАРД" (вул. Семиградськ, 12А, м.Харків, 61000, код ЄДРПОУ 24488911) витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 3153 (три тисячі сто п`ятдесят три) грн. та за подання апеляційної скарги у розмірі 4729 (чотири тисячі сімсот двадцять дев`ять) грн. 50 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Головуючий суддя Н.С. Бартош Судді А.М. Григоров З.Г. Подобайло

Повний текст постанови складено 15.04.2021 року