Рішення
від 30.07.2020 по справі 640/15530/19
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2020 року м. Київ № 640/15530/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді - Добрівської Н.А.,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальність Інститут ІМТ до 1. Головного управління ДПС у місті Києві, 2. Державної податкової служби України провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень та рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Інститут ІМТ (далі - позивач, ТОВ Інститут ІМТ ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у місті Києві (далі - відповідач-1, ГУ ДФС у м. Києві), Державної фіскальної служби України (далі - відповідач-2, ДФС України) з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві №00005521402 від 19.04.2019, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов`язання ТОВ Інститут ІМТ за платежем податок на прибуток приватних підприємств (код платежу 11021000) за податковим зобов`язанням на суму 2726693,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 681673,00 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві №00005541402 від 19.04.2019, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов`язання ТОВ Інститут ІМТ за платежем податок на додану вартість (код платежу 14060100) за податковим зобов`язанням на суму 2380937,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 595234,00 грн;

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 09.07.2019 вих.№31521/6199-9911-04-01-25, яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 19.04.2019 №00005521402 і №00005541402, а скаргу ТОВ Інститут ІМТ без змін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято ГУ ДФС у м. Києві безпідставно, оскільки висновки контролюючого органу про безтоварність господарських операцій (безпідставне оформлення господарських операцій з одержання (купівлі) товару є необґрунтованими та базуються виключно на припущеннях, натомість у позивача наявні всі первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій з наведеними в акті контрагентами та свідчать про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача.

Щодо наявності вироків судів за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 205 Кримінального кодексу України по ТОВ МІЛОУС , ТОВ АРМАГОН КОНСТРАКШН і ТОВ ТОЛМІН , позивач зазначив, що за своїм змістом судові рішення у кримінальних справах не містять будь-яких зафіксованих порушень з боку посадових осіб ТОВ Інститут ІМТ , як і не встановлено фіктивності господарських операцій, вчинених ТОВ Інститут ІМТ з наведеними контрагентами. До того ж вироками не встановлювалися ані фіктивність первинних документів, складених ТОВ МІЛОУС , ТОВ ТОЛМІН та ТОВ АРМАГОН КОНСТРАКШН , ані податкова звітність цих товариств.

Окрім того, позивач зазначив, що не може вплинути на контрагентів в частині здійснення ними господарської діяльності в рамках чинного законодавства України, зокрема і в частині своєчасної подачі до контролюючих органів податкової звітності.

Щодо строків оскарження податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС у м. Києві та рішення ДФС України, позивач зазначив, що на момент оскарження податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку, відповідно до ухвали Печерського районного суду міста Києва від 15.01.2019 по справі №757/1323/19-к про тимчасовий доступ до речей та документів, Старшим слідчим з ОВС шостого слідчого відділу РКП СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві Мельником Д.А. 13.02.2019 було вилучено оригінали документів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.08.2019 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення виявлених судом недоліків.

23.08.2019 року на виконання вимог ухвали суду представник позивача через канцелярію суду надіслав додаткові документи по справі.

Ухвалою суду від 13.09.2019 відкрито провадження у справі, призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження і визначено дату підготовчого засідання.

У підготовчому засіданні 16.10.2019 ГУ ДФС у м. Києві надало відзив, в якому позовні вимоги відповідач не визнав і просив у їх задоволенні відмовити повністю. Мотивуючи свою позицію представник відповідача-1 наполягає на правомірності та обґрунтованості оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, в обґрунтування чого стверджує про те, що реальність вчинення господарських операцій між ТОВ Інститут ІМТ з наведеними в акті перевірки контрагентами - відсутня, а наслідком для податкового обліку не є фактичний рух активів, а лише задекларований на папері, таким чином, у позивача не було підстав для податкового обліку вказаних операцій. Представник відповідача вказує, що до перевірки не надано у повному обсязі первинних документів щодо постачання товарів: товаро-транспортні накладні, специфікації тощо. Оцінюючи діяльність контрагентів позивача контролюючий орган також дійшов висновку, що широка номенклатура та значні обсяги реалізованих товарів (робіт, послуг) контрагентів позивача свідчать про фізичну неможливість здійснення такого об`єму господарської діяльності з наявними у Товариств трудовими та виробничими ресурсами. У зв`язку з наведеним відповідач-1 стверджує, що операції з постачання товарів контрагентами позивача реально не відбувались і мало місце лише документальне оформлення зазначених операцій всупереч діючому законодавству. Підсумовуючи встановлені під час перевірки обставини ГУ ДФС у м. Києві вказує на те, що підставою для висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства слугували такі факти, виявлені під час перевірки:

- відсутність достатнього обсягу трудових ресурсів у контрагентів позивача для здійснення відповідних фінансово-господарських операцій;

- не підтвердження фактів придбання зазначеними контрагентами товарів, які в подальшому було реалізовано ТОВ Інститут ІМТ ;

- наявність вироків судів, за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 205 Кримінального кодексу України по ТОВ МІЛОУС , ТОВ ТОЛМШ , ТОВ АРМАГОН КОНСТРАКШН ;

- наявність кримінальних проваджень, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених статтею 205 Кримінального кодексу України по ТОВ МАКСВІТ ГРУП , ТОВ ЕЛАДА ТРЕЙД , ТОВ ЛЕОНЕС , ТОВ КАРГО СОЛЮШН , ТОВ ГОЕРО , ТОВ ХОРСЕН , ТОВ РЕЙКАРТС ІНВЕСТ , ТОВ ЛІТІЯ ГРУП , ТОВ АВІАНТ ПІВДЕНЬ , ТОВ ІМПЕР ГРУП , ТОВ ВІЗМАРК , ТОВ АМАРІС ЛІМІТЕД , ТОВ ЄВРОКОМ-ЛТД , ТОВ ВАЛЕОН 2015 , ТОВ АЗІЯ ІНТЕЛТРАНС СОЛЮШНС , ТОВ АЛЬЯНС МЕГА , ТОВ ЛАКІНС , ТОВ СПРИНТ ЮГ , ТОВ ОМЕГА ТОР , ТОВ СВ АЛЬТЕРА КИЇВ , ТОВ ПЛВ , ТОВ ЄВРО КОМЕРЦ ГРУП , ТОВ АФІНА ТРЕЙД ЛТД , ТОВ МАКСИМУС ГРУПП , ТОВ БІЗ-АУДИТ , ТОВ УРОЖАЙ ДНІПРО , ТОВ ХІМСЕРВІС , ТОВ ЛЕКС БРАНЧ ГРУП , ТОВ КАСТАНА , ТОВ ГРАНТ ЛМС , ТОВ ТОЛМІН , ТОВ АРМАГОН КОНСТРАКШН , ТОВ ФОЛК ДІСТРІБЮШЕН , ТОВ АКІЛ ТРЕЙД , ТОВ КОМЕРЦІЙНА ГРУПА`ФЕНІКС .

На переконання контролюючого органу, встановлені дані і факти доводять неможливість здійснення господарських операцій між ТОВ Інститут МТ та контрагентами-постачальниками. Враховуючи оприбуткування підприємством вищезазначеного товару, що в подальшому використано у господарській діяльності підприємства, відповідний товар було отримано ТОВ Інститут ІМТ від інших постачальників на безоплатній основі.

За твердженням відповідача фактично ТОВ Інститут ІМТ здійснено безпідставне документальне оформлення господарських операцій з одержання (купівлі) товару, оскільки відсутній факт формування згідно з абзацом 2 статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні відповідного активу, як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання у інших суб`єктів господарювання або власного виробництва. Тобто, відсутня господарська операція як певна дія або подія у визначенні абзацу 5 статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , в основі якої має бути дійсний рух активів.

У підготовчому засіданні 16.10.2019 судом постановлена ухвала про закінчення підготовчого провадження і призначено справу до судового розгляду.

28.10.2020 представником позивача подана відповідь на відзив, в якому висловлені заперечення на доводи ГУ ДФС у м. Києві та наголошується, що ТОВ Інститут ІМТ не було замовником послуг з транспортування товарів, оскільки відповідно до умов укладених договорів місцем передачі товарів є склад ТОВ Інститут ІМТ , а доставку має здійснювати постачальник. Крім того, товари, отримані від зазначених контрагентів є дрібними за розміром запчастинами і доставлялися ручною поклажею.

Також позивач вказує, що умови укладених договорів не передбачають підписання специфікацій на товар. Ціни та номенклатура товару відповідно до умов укладених договорів зазначається у накладних. Крім того, специфікація не може бути первинним документом щодо постачання товару, оскільки може визначати угоду сторін про ціну лише на майбутнє, але не містить даних щодо здійсненої господарської операції.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві з урахуванням додаткових пояснень, наведених у відповіді на відзив.

Представник відповідача проти позову заперечив і просив відмовити у задоволені позову.

На вимогу суду представник відповідача-1 надав до суду 09.12.2019 копію акта перевірки №165/26-15-14-02-02/22950239 від 11.03.2019 (т.4 а.с.168-226) .

19.02.2020 від ГУ ДФС у м. Києві надійшло клопотання про заміну первісного відповідача належним (т.4 а.с.240-241) .

Оскільки на день розгляду справи набули чинності зміни відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227 Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України , а також враховуючи те, що Головне управління ДФС у місті Києві перебуває в стані припинення (запис від 01.08.2019) у зв`язку з реорганізацією податкового органу на підставі Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №682-р Питання Державної податкової служби , суд, за результатами розгляду клопотання представника ГУ ДФС у м. Києві та з урахуванням змісту позовних вимог і доводів, наведених на їх обґрунтування, дійшов висновку про необхідність здійснення на підставі статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України заміни первинного відповідача - Державної фіскальної служби України на її процесуального правонаступника - Державну податкову службу України та Головне управління ДФС у м. Києві на його процесуального правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві, про що у судовому засіданні 10.03.2020 проголошено відповідну ухвалу.

Ухвалою суду від 27.03.2020 за результатами проведення судового засідання повідомлено ДПС України про визначення її судом процесуальним правонаступником первинного відповідача-2, а також про дату наступного судового засідання.

12.05.2020 від ДПС України надійшов відзив на позовну заяву, в якому уповноважений представник відповідача-2 просить відмовити у задоволені позову в повному обсязі. У відзиві зазначається про те, що платниками податків до суду можуть бути оскаржені рішення, дії, бездіяльність суб`єкта владних повноважень, які порушують права, свободи та інтереси. Втім, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин. Оскаржуване рішення ДПС №31521/6/99-99-11-04-01-25 від 09.07.2019 не є юридично значеним для позивача, оскільки не має безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку, а відтак безпосередньо не порушує права та інтереси позивача.

Через канцелярію суду 12.05.2020 від ДПС України надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому остання просила зупинити провадження у справі до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів, спричинених COVID-19.

25.05.2020 від ГУ ДПС у м. Києві також надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим що у м. Києві введено план протиепідемічних заходів.

Враховуючи неявку в судове засідання представників сторін, на підставі вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

За результатами розгляду вказаних клопотань судом постановлено ухвалу від 26.05.2020 про відмову в їх задоволенні.

При вирішенні вказаних клопотань суд виходив з такого.

Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 установлено з 12.03.2020 на усій території України карантин, а у своєму зверненні від 16.03.2020 за №9рс-186/20 Рада суддів України рекомендувала Верховному Суду, Вищому антикорупційному суду, місцевим та апеляційним судам встановити особливий режим роботи судів України.

Однак, пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів , на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією запроваджено послаблення протиепідемічних заходів.

В той же час, відповідачі є органами виконавчої влади, суб`єктами владних повноважень, на яких законодавством покладені певні обв`язки щодо здійснення своєї діяльності, що не підпадає під обмеження та/або заборони, встановлені наведеними вище постановами Уряду.

У зв`язку з наведеним суд дійшов висновку, що вжиті протиепідемічні заходи на час судового засідання 26.05.2020 не спричиняли для відповідачів перешкод для участі у розгляді справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотань про відкладення розгляду справи.

Крім того судом враховано обставини розгляду цієї справи, які вказують на те, що відповідач-2 в жодне з призначених судом засідань (підготовче і судові) не забезпечив явку представника, а представник відповідача-2 неодноразово не з`являвся в судові засідання (11.11.2019, 21.01.2020 та 14.04.2020), що було причиною відкладення розгляду справи.

26.05.2020 на підставі частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Разом з тим, ухвалою суду від 26.05.2020 учасникам справи встановлений часу для подання до суду додаткових пояснень по справі (в разі їх наявності) у визначений судом термін (десять днів з моменту отримання ухвали суду). Та доведено до відома учасників про те, що по завершенню встановленого судом терміну буде вирішено питання щодо можливості постановлення рішення у справі.

Також цією ухвалою зобов`язано ГУ ДПС у м. Києві надати письмові пояснення з привиду наявних відмінностей у копії акта №165/26-15-14-02-02/22950239 від 11.03.2019, наданої на запит суду, від того екземпляру акта, що надсилався контролюючим органом на адресу позивача.

Ухвала суду від 26.05.2020 згідно рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення отримана представниками ГУ ДПС у м. Києві та ДПС України 03.06.2020.

Однак, станом на час постановлення рішення ні додаткових пояснень, ні витребуваної інформації до суду від відповідачів не надходило.

Від представника позивача 29.05.2020 надійшла заява про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

01.06.2020 представником позивача подані додаткові письмові пояснення, в яких зазначається, що оскільки податкова інформація, яка стала підставою для висновків контролюючого органу під час проведення перевірки, відповідачем у строк, встановлений ухвалою суду від 13.09.2019, до суду не подана, це свідчить про те, що наявність такої податкової інформації не може вважатися доведеною доказами в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України. А прийняття податковим органом рішення на основі наявності інформації з Єдиного реєстру судових рішень про те, що контрагенти позивача є фігурантами у кримінальних провадженнях, а не на основі судових рішень, свідчить про прийняття суб`єктом владних повноважень рішення не на підставі повноважень, що визначені Конституцією України.

Крім того, представник позивача вказує на розбіжності та протиріччя в екземплярах акта перевірки №165/26-15-14-02-02/22950239 від 11.03.2019, що надійшов на адресу позивача (т.1 а.с.75-188) порівняно з тим, що надано ГУ ДФС у м. Києві для приєднання до матеріалів справи (т.4 а.с.168-225) , в частині опису взаємовідносин ТОВ Інститут ІМТ з його контрагентами:

- ТОВ ЕЛАДА ТРЕЙД (посилання на ненадання під час перевірки договору №16/12/16 від 16.12.2016 і твердження про здійснення розрахунків готівковими коштами),

- ТОВ ЛЕОНЕС (інформація про здійснення розрахунків готівковими коштами);

- ТОВ КАРГО СОЛЮШН (інформація про здійснення розрахунків готівковими коштами);

- ТОВ ГЕОРО (інформація про здійснення розрахунків готівковими коштами і щодо надання під час перевірки видаткових накладних, а також відсутні кілька абзаців описової частини);

- ТОВ ХОРСЕН (інформація про здійснення розрахунків готівковими коштами);

- ТОВ УРОЖАЙ ДНІПРО (щодо періоду, за який контрагентом не подано декларацію з податку на прибуток - в одному випадку за 2017 рік в іншому - за 2018 рік , а також відсутні кілька абзаців описової частини);

- ТОВ ЯКТРЕЙД (змінено зміст описової частини);

- ТОВ ХІМСЕРВІС , (змінено зміст описової частини та відсутні посилання на оплату по господарській операції на підставі платіжних доручень з їх переліком, а також відсутні кілька абзаців описової частини);

- ТОВ КАСТАНА (змінено зміст описової частини та відсутні посилання на оплату по господарській операції на підставі платіжних доручень з їх переліком, а також відсутні кілька абзаців описової частини).

Також в екземплярі акта, наданого відповідачем, при описі господарських операцій з контрагентами: ТОВ РЕЙКАРТС ІНВЕСТ , ТОВ ЛІТІЯ ГРУП , ТОВ АВІАНТ ПІВДЕНЬ , ТОВ МІЛОУС , ТОВ ВІЗМАРК , ТОВ АМАРІС ЛІМІТЕД , ТОВ ЄВРОКОМ-ЛТД , ТОВ ГРАНТ ЛМС , ТОВ ТОЛМІН , ТОВ ФОЛК ДІСТРІБЮШЕН , ТОВ АРМАГОН КОНСТРАКШН , ТОВ АКІЛ ТРЕЙД , ТОВ КОМЕРЦІЙНА ГРУПА ФЕНІКС , ТОВ СПРИНТ ЮГ , ТОВ АЛЬЯНС МЕГА , ТОВ ОМЕГА ТОР , ТОВ ВАЛЕОН 2015 , ТОВ ЛАКІНС , ТОВ АЗІЯ ІНТЕЛТРАНС СОЛЮШНС , ТОВ ІМПЕР ГРУП наявне посилання на те, що до перевірки надано податкові накладні із зазначенням переліку податкових накладних. При цьому, така інформація в акті, отриманому платником відсутня.

Копія додаткових пояснень представника позивача направлена останнім на адресу відповідачів 31.05.2020, докази чого долучені до матеріалів справи.

Своїм правом надати пояснення/заперечення щодо висловлених представником позивача доводів відповідачі станом на час прийняття судом рішення не скористались.

30.06.2020 від представника позивача надійшло клопотання про прискорення розгляду справи по суті у зв`язку з великим значенням цього спору для платника податків.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Заслухавши доводи учасників процесу, ознайомившись із письмово викладеними доводами учасників справи, дослідивши подані документи і матеріали, судом встановлені такі обставини справи.

Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Інститут ІМТ з питань податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, валютного з 01.01.2016 по 30.09.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, за результатами якої складено акт №165/26-15-14-02-02/22950239 від 11.03.2019 (т.1 а.с.75-188) .

Відповідно до висновків, закріплених в акті, в ході перевірки було встановлено наступні порушення ТОВ Інститут ІМТ норм податкового законодавства:

- пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено об`єкт оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 2726693,00 грн;

- пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2400049,00 грн, та завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 124670,00 грн за вересень 2018 року.

Такий висновок контролюючим органом зроблено, у зв`язку з безпідставністю формування позивачем валових витрат та податкового кредиту за результатом господарських операцій між ТОВ Інститут ІМТ з контрагентами: ТОВ МАКСВІТ ГРУП , ТОВ ЕЛАДА ТРЕЙД , ТОВ ЛЕОНЕС , ТОВ КАРГО СОЛЮШН , ТОВ ГОЕРО , ТОВ ХОРСЕН , ТОВ ПЛВ , ТОВ ЯКТРЕЙД , ТОВ АФІНА ТРЕЙД ЛТД , ТОВ МАКСИМУС ГРУПП , ТОВ БІЗ-АУДИТ , ТОВ ХІМСЕРВІС , ТОВ ЛЕКС БРАНЧ ГРУП , ТОВ КАСТАНА , ТОВ РЕЙКАРТС ІНВЕСТ , ТОВ ЛІТІЯ ГРУП , ТОВ АВІАНТ ПІВДЕНЬ , ТОВ МІЛОУС , ТОВ ВІЗМАРК , ТОВ АМАРІС ЛІМІТЕД , ТОВ ЄВРОКОМ-ЛТД , ТОВ ГРАНТ ЛМС , ТОВ ТОЛМІН , ТОВ ФОЛК ДІСТРІБЮШЕН , ТОВ АРМАГОН КОНСТРАКШН , ТОВ АКІЛ ТРЕЙД , ТОВ КОМЕРЦІЙНА ГРУПА ФЕНІКС , ТОВ СПРИНТ ЮГ , ТОВ АЛЬЯНС МЕГА , ТОВ ОМЕГА ТОР , ТОВ ВАЛЕОН 2015 , ТОВ ЛАКІНС , ТОВ АЗІЯ ІНТЕЛТРАНС СОЛЮШНС , ТОВ ІМПЕР ГРУП , ТОВ УРОЖАЙ ДНІПРО , оскільки реальність вчинення господарських операцій відсутня, а наслідком для податкового обліку не є фактичний рух активів, а лише задекларований на папері. У зв`язку з наведеним, за висновком контролюючого органу, у позивача не було підстав для податкового обліку вказаних операцій.

Зазначений висновок контролюючим органом мотивується тим, що у ході перевірки встановлено, що ТОВ Інститут ІМТ у перевіряємому періоді здійснювало придбання фурнітури для швейної діяльності за готівкові кошти, які перераховувались на поточний рахунок контрагентів згідно з видатковими та податковими накладними, договорами. В акті перевірки зазначено, що у ході аналізу виданих та зареєстрованих податкових накладних контрагентами, крім зазначених деталей та фурнітури для швейної діяльності, декларувались на адресу інших СГД наступні інші товари, зокрема: овочі свіжі в асортименті, спеції, сумки жіночі, канцелярія, м`ясо свіже, м`ясо заморожене в асортименті, електротехніка, автозапчастини, тютюнові вироби в асортименті, побутова техніка, будівельні товари, послуги перевезення, послуги з ремонту автомобілів, продаж соняшнику, меблів, вживаного одягу, продаж скла, тощо. Широка номенклатура та значні обсяги реалізованих товарів (робіт, послуг), на переконання контролюючого органу, свідчать про фізичну неможливість здійснення такого об`єму господарської діяльності з наявними у контрагентів трудовими та виробничими ресурсами. У зв`язку з наведеним за результатами перевірки зафіксовано, що операції з постачання товарів контрагентами реально не відбувались і мало місце лише документальне оформлення зазначених операцій всупереч діючому законодавству.

Як зазначено в акті перевірки, під час проведення перевірки було проаналізовано надані на перевірку первинні документи, дані бухгалтерського обліку по відображенню операцій ТОВ Інститут ІМТ з вказаними контрагентами, дані податкової та фінансової звітності та податкову інформацію по вказаним контрагентам, отриману з баз ДФС, ЄРПН та Єдиного державного реєстру судових рішень та встановлено: відсутність достатнього обсягу трудових ресурсів у вказаних контрагентів для здійснення відповідних фінансово-господарських операцій; не підтвердження фактів придбання зазначеними контрагентами товарів, які в подальшому було реалізовано ТОВ Інститут ІМТ ; наявність вироків судів, за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 205 Кримінального кодексу України по ТОВ МІЛОУС , ТОВ АРМАГОН КОНСТРАКШН , ТОВ ТОЛМІН ; наявність допитів про не причетність посадових осіб та засновників до реєстрації та ведення діяльності підприємства по ТОВ ЄВРО КОМЕРЦ ГРУП , ТОВ ЛЕКС БРАНЧ ГРУП , ТОВ ТОЛМІН ; наявність кримінальних проваджень, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених статтею 205 Кримінального кодексу України по ТОВ МАКСВІТ ГРУП , ТОВ ЕЛАДА ТРЕЙД , ТОВ ЛЕОНЕС , ТОВ КАРГО СОЛЮШН , ТОВ ГОЕРО , ТОВ ХОРСЕН , ТОВ РЕЙКАРТС ІНВЕСТ , ТОВ ЛІТІЯ ГРУП , ТОВ АВІАНТ ПІВДЕНЬ , ТОВ МІЛОУС , ТОВ ІМПЕР ГРУП , ТОВ ВІЗМАРК , ТОВ АМАРІС ЛІМІТЕД , ТОВ ЄВРОКОМ-ЛТД , ТОВ ВАЛЕОН 2015 , ТОВ АЗІЯ ІНТЕЛТРАНС СОЛЮШНС , ТОВ АЛЬЯНС МЕГА , ТОВ ЛАКІНС , ТОВ СПРИНТ ЮГ , ТОВ ОМЕГА ТОР , ТОВ ПЛВ , ТОВ ЄВРО КОМЕРЦ ГРУП , ТОВ АФІНА ТРЕЙД ЛТД . ТОВ МАКСИМУС ГРУПП , ТОВ БІЗ-АУДИТ , ТОВ УРОЖАЙ ДНІПРО , ТОВ ХІМСЕРВІС , ТОВ ЛЕКС БРАНЧ ГРУП , ТОВ КАСТАНА , ТОВ ГРАНТ ЛМС , ТОВ ТОЛМІН , ТОВ ФОЛК ДІСТРІБЮШЕН , ТОВ АРМАГОН КОНСТРАКШН , ТОВ АКІЛ ТРЕЙД , ТОВ КОМЕРЦІЙНА ГРУПА ФЕНІКС ; встановлені дані і факти доводять неможливість здійснення господарських операцій із зазначеними контрагентами.

За висновком ГУ ДФС у м. Києві, враховуючи оприбуткування підприємством вищезазначеного товару, що в подальшому використано у господарській діяльності підприємства, відповідний товар було отримано ТОВ Інститут ІМТ від інших постачальників на безоплатній основі.

На підставі висновків акта перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 19.04.2019:

- №00005521402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 2726693,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 681673,00 грн (т.1 а.с.24-25) ;

- №00005541402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 2380937,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 595234,00 грн (т.1 а.с.26-28) .

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.

За результатами оскарження податкових повідомлень-рішень, рішенням Державної фіскальної служби України №31521/499/99/11-04-01-25 від 09.07.2019 скаргу позивача залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін (т.1 а.с.29-48) .

Не погоджуючись з наведеними вище рішеннями відповідачів, позивач звернувся до суду із цим позовом.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення відповідача, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом при вирішення спору по суті вираховується таке.

Згідно із визначенням, наведеним у підпункті 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно пункту 22.1 статті 22 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку.

Як встановлено положеннями пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

У пункті 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 44.2 статті 44 Податкового кодексу України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

У пункті 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України визначено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

- зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

- збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Аналіз положень пунктів 44.1, 44.2 статті 44, пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України свідчить, що платник податку на прибуток підприємств з метою визначення об`єкта оподаткування - прибутку визначає фінансовий результат до оподаткування (прибутку або збитку) шляхом коригування (збільшення або зменшення), використовуючи дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. При цьому показники обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, визначаються на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат доходів, витрат та фінансового результату у фінансовій звітності підприємства визначаються відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Відповідно до пункту 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248 (зі змінами) (далі - Положення №318), витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

У пунктах 6, 7 розділу Визнання витрат зазначеного Положення №318 визначено, що витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Згідно з пунктом 10 розділу Склад витрат Положення №318 собівартість реалізованих товарів визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 Запаси .

Відповідно до пункту 11 розділу Склад витрат Положення №318 собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:

- прямі матеріальні витрати;

- прямі витрати на оплату праці;

- інші прямі витрати;

- змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством.

У пункті 11 розділу Склад витрат цього Положення передбачено, що до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат.

Виходячи з положень абзацу 11 частини першої статті 1, частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Аналіз вказаних норм законів свідчить, що показники обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, визначаються на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, що передбачено у пункті 44.2 статті 44 Податкового кодексу України.

За змістом абзацу 11 частини першої статті 1, частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов`язкові реквізити, перелік яких визначено у цій нормі.

Таким чином, у податковому обліку понесені витрати на придбання товарів/послуг мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення.

До первинних документів бухгалтерського обліку, що підтверджують показники, відображені платником податків у податковій звітності, належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, які за змістом відповідають вимогам закону та які відображають реальні господарські операції.

Водночас нереальність господарських операцій з придбання платником податку товарів/послуг має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, обумовлених лише посиланням на недостатність у контрагента покупця послуг трудових ресурсів.

Судом встановлено, що позивачем було здійснено господарські операції щодо придбання фурнітури для швейної діяльності з контрагентами-постачальниками: ТОВ МАКСВІТ ГРУП , ТОВ ЕЛАДА ТРЕЙД , ТОВ ЛЕОНЕС , ТОВ КАРГО СОЛЮШН , ТОВ ГОЕРО , ТОВ ХОРСЕН , ТОВ ПЛВ , ТОВ ЯКТРЕЙД , ТОВ АФІНА ТРЕЙД ЛТД , ТОВ МАКСИМУС ГРУПП , ТОВ БІЗ-АУДИТ , ТОВ ХІМСЕРВІС , ТОВ ЛЕКС БРАНЧ ГРУП , ТОВ КАСТАНА , ТОВ РЕЙКАРТС ІНВЕСТ , ТОВ ЛІТІЯ ГРУП , ТОВ АВІАНТ ПІВДЕНЬ , ТОВ МІЛОУС , ТОВ ВІЗМАРК , ТОВ АМАРІС ЛІМІТЕД , ТОВ ЄВРОКОМ-ЛТД , ТОВ ГРАНТ ЛМС , ТОВ ТОЛМІН , ТОВ ФОЛК ДІСТРІБЮШЕН , ТОВ АРМАГОН КОНСТРАКШН , ТОВ АКІЛ ТРЕЙД , ТОВ КОМЕРЦІЙНА ГРУПА ФЕНІКС , ТОВ СПРИНТ ЮГ , ТОВ АЛЬЯНС МЕГА , ТОВ ОМЕГА ТОР , ТОВ ВАЛЕОН 2015 , ТОВ ЛАКІНС , ТОВ АЗІЯ ІНТЕЛТРАНС СОЛЮШНС , ТОВ ІМПЕР ГРУП , ТОВ УРОЖАЙ ДНІПРО .

Основний вид діяльності ТОВ Інститут ІМТ : 46.64 Оптова торгівля машинами й устаткуванням для текстильного, швейного та трикотажного виробництва - код 46.64.

Так, досліджуючи фактичні обставини господарських взаємовідносин ТОВ Інститут ІМТ з наведеними в акті перевірки контрагентами, суд констатує таке.

1. Щодо господарських операцій з ТОВ МАКСВІТ ГРУП .

Згідно акта перевірки (т.1 а.с.79-85) позивач у перевіряємому періоді здійснював придбання фурнітури для швейної діяльності за готівкові кошти, які перераховувались на поточний рахунок ТОВ МАКСВІТ ГРУП згідно з видатковими та податковими накладними на загальну суму 2769327,49 грн, у т.ч. ПДВ на суму 451554,58 грн. До перевірки було надано договір від 16.02.2017 №16/02 про відступлення права вимоги згідно, з умовами якого ТОВ МАКСВІТ ГРУП , (Новий Боржник), з однієї сторони, ТОВ ЄВРОВІЖН КОРПОРЕЙТ , (Первісний Боржник), з другої сторони і ТОВ Інститут ІМТ (Кредитор). ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ Інститут ІМТ у перевіряємому періоді здійснював документальне оформлення придбання фурнітури для швейної діяльності за готівкові кошти, які перераховувались на поточний рахунок ТОВ МАКСВІТ ГРУП .

До перевірки не надано первинних документів, які б засвідчували транспортування товарів.

Широка номенклатура та значні обсяги реалізованих товарів (робіт, послуг) свідчать про фізичну неможливість здійснення такого об`єму господарської діяльності з наявними у ТОВ МАКСВІТ ГРУП трудовими та виробничими ресурсами.

Також в акті перевірки зазначається про наявність у Єдиному реєстрі судових рішень інформації, за якою ТОВ МАКСВІТ ГРУП є фігурантом у кримінальному провадженні і №32017100060000101, за фактом фіктивного 1 підприємництва, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 КК України.

Таким чином, перевіркою встановлено, що операції з постачання товарів ТОВ МАКСВІТ ГРУП реально не відбувались і мало місце лише документальне оформлення зазначених операцій всупереч діючому законодавству.

При цьому, як стверджує позивач, насправді господарські операції здійснювалися в наступній послідовності:

- платіжними дорученнями №764 від 07.02.2017 (т.2 а.с.11) та №766 від 09.02.2017 (т.2 а.с.12) TOB Інститут ІМТ здійснив попередню оплату за договором №01/02/17 від 01.02.2017 на користь TOB ЄВРОВІЖН КОРПОРЕЙТ (код в ЄДРПОУ 40949006) на суму 2467436,05 грн з ПДВ;

- відповідно до договору про відступлення права вимоги №16/02 від 16.02.2017 (т.1 а.с.245) обов`язок щодо поставки оплаченого по договору №01/02/17 від 01.02.2017 (т.1 а.с.243-244) товару на суму 2467436,05 грн з ПДВ покладено на TOB МАКСВІТ ГРУП ;

- TOB Інститут ІМТ здійснив оприбуткування товарів по видатковим накладним №48 від 16.02.2017 (т.1 а.с.246) ; №50 від 16.02.2017 (т.1 а.с.247) ; №51 від 16.02.2017 (т.1 а.с.248) ; №52 від 16.02.2017 (т.1 а.с.249) ; №53 від 16.02.2017 (т.1 а.с.250) ; №54 від 16.02.2017 (т.2 а.с.1) ; №55 від 16.02.2017 (т.2 а.с.2) ; №58 від 16.02.2017 (т.2 а.с.3) ; №59 від 16.02.2017 (т.2 а.с.4) ; №60 від 16.02.2017 (т.2 а.с.5) ; №61 від 16.02.2017 (т.2 а.с.6) на загальну суму 2467436,05 грн з ПДВ;

- відповідно до договору поставки №23/02 від 23.02.2017 (т.2 а.с.7-8) TOB Інститут ІМТ оприбуткував від TOB МАКСВІТ ГРУП за видатковими накладними №56 від 23.02.2017 (т.2 а.с.9) ; №57 від 23.02.2017 (т.2 а.с.10) товар на суму 301891,46 грн з ПДВ.

Оплата по договору поставки №23/02 від 23.02.2017 на користь TOB МАКСВІТ ГРУП в сумі 301891,46 грн здійснена платіжним дорученням №831 від 13.03.2017 (т.2 а.с.13) .

Загалом по господарських операціях TOB ІНСТИТУТ ІМТ оприбутковано товар вартістю 2769327,49 грн з ПДВ (ПДВ - 461554,58 грн, вартість без ПДВ - 2307772,91 грн).

На підставі наявних у справі доказів судом встановлено, що за умовами договору поставки №01/02/17 від 01.02.2017 (п.3.1), укладеним між ТОВ Інститут ІМТ (Покупець) із ТОВ ЄВРОВІЖЕН КОРПОРЕЙД (Продавець) поставка товару (промислове швейне, прасувальне обладнання та запчастини до нього; п.1.1 Договору №01/02/17), поставка товару здійснюється зі складу в Києві, протягом 45 календарних днів після оплати.

Згідно п.2.2 Договору №01/02/17 отримання товару покупцем здійснюється на умові 50 % передплати.

16.02.2017 ТОВ ЄВРОВІЖЕН КОРПОРЕЙД (Первісний боржник) уклало договір №16/02 з TOB МАКСВІТ ГРУП (Новий боржник) і ТОВ Інститут ІМТ (Кредитор) про наступне: Первісний боржник відступає, а Новий боржник приймає на себе права та вимоги Первісного боржника і стає Боржником за договором 01/02/17 від 01 лютого 2017р між Первісним боржником і Кредитором на підставі статті 512-1 Цивільного кодексу України (п.1.1). За даною угодою Новий Боржник зобов`язується здійснити наступні зобов`язання перед доставити товар згідно проведених оплат за платіжними дорученнями №764 від 07.02.17 та №766 від 09.02.17 протягом 7 (семи днів) з моменту підписання цієї угоди (п.1.2).

23.02.2017 між ТОВ Інститут ІМТ (Покупець) та ТОВ МАКСВІТ ГРУП (Продавець) укладений договір поставки №23/02 яким визначено зобов`язання Продавця поставити, а Покупця - прийняти та оплатити на умовах дійсного договору промислове швейне, прасувальне обладнання та запчастини до нього (п.1.1 Договору №23/02). Оплата за отримання товару покупцем здійснюється на умові 100 % передплати (п.2.2 Договору №23/02). Поставка товару здійснюється зі складу в Києві, протягом 45 календарних днів після оплати (п.3.1 Договору №23/02).

На підтвердження здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ МАКСВІТ ГРУП , а також на доведення належного відображення результатів цих операцій у бухгалтерському обліку, окрім наведених вище документів, позивачем надані: оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за січень 2016 - вересень 2019 (т.2 а.с.14) .

Щодо посилання контролюючого органу в акті перевірки на наявність кримінального провадження за №32017100060000101, фігурантом якого є ТОВ МАКСВІТ ГРУП , суд зазначає, що згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень за матеріалами досудового розслідування, внесених 30.10.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №32017100060000101, за фактом фіктивного підприємництва, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 КК України встановлено, що підприємства з ознаками фіктивності … створені з метою надання послуг з мінімізації податкових зобов`язань, які підлягають сплаті до бюджету, тобто своїми діями в період 2016-2017 рр. сприяли умисному ухиленню від сплати податків реально діючим суб`єктам господарювання (ухвала Печерського районного суду м. Києва від 27.12.2017 у справі №757/73463/17-к). Одна, серед наведених у цій ухвалі підприємств ТОВ МАКСВІТ ГРУП не наведено.

Разом з тим, доказів постановлення у вказаному кримінальному провадженні вироку, в якому б судом надавалась оцінка господарської діяльності ТОВ МАКСВІТ ГРУП за період, в якому останній мав взаємовідносини з ТОВ Інститут ІМТ , відповідачем суду не надано.

2. Щодо господарських операцій з ТОВ ЕЛАДА ТРЕЙД .

В акті перевірки (т.1 а.с.85-86) зазначається про надання позивачем видаткових накладних, складених 16.12.2016, 26.12.2016 та 30.12.2016 на загальну суму 1225648,09 грн. Під час проведення перевірки проаналізовано наявну в ГУ ДФС у м. Києві податкову інформацію по ТОВ ІЛАДА ТРЕЙД (код 40880568), отриману з ІС Податковий блок та інших публічних джерел інформації встановлено, що основний вид діяльності контрагента позивача є 46.11 - діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною напівфабрикатами; звітність подана платником податків з податку на додану вартість тільки за січень 2017 року; декларацію з податку на прибуток підприємством за 2017 та фінансову звітність не подано; згідно ЄРПН, за період діяльності, ТОВ ЕЛАДА ТРЕЙД здійснювало придбання: продуктів харчування, автозапчастин тощо; в ході аналізу виданих та зареєстрованих податкових накладних ТОВ ЕЛАДА ТРЕЙД в грудні 2017 року встановлено, що дане підприємство, крім зазначених деталей та фурнітури для швейної діяльності, декларувало в адресу інших СГД наступні товари: автозапчастини, овочі свіжі в асортименті, м`ясо свіже, м`ясо заморожене в асортименті, електротехніка, тощо.

Широка номенклатура та значні обсяги реалізованих товарів (робіт, послуг) свідчать про фізичну неможливість здійснення такого об`єму господарської діяльності з наявними у ТОВ ЕЛАДА ТРЕЙД трудовими та виробничими ресурсами.

З огляду на зазначене інспектор дійшов висновку, що ТОВ ЕЛАДА ТРЕЙД , має ознаки суб`єкта господарювання, що формує податковий кредит шляхом формального оформлення первинних документів.

До того ж, контролюючий орган в акті перевірки вказує на наявність в Єдиному реєстрі судових рішень інформації, яка вказує на те, що дане підприємство являється фігурантом у кримінальному провадженні №32016100060000117 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 09.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.27 ч.2 ст.205, ч.5 ст. 27, ч.3 ст.212 КК України.

Згідно наданих позивачем документів на спростування висновків акта судом встановлено, що 16.12.2016 ТОВ Інститут ІМТ (Покупець) уклало з ТОВ ЕЛАДА ТРЕЙД (Продавець) договір поставки №16/12/16 (т.2 а.с.15-16) , за умовами якого Продавець зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити на умовах дійсного договору промислове швейне, прасувальне обладнання та запчастини до нього (п.1.1 Договору №16/12/16). Оплата за отримання товару покупцем здійснюється на умові 100 % передплати (п.2.2 Договору №16/12/16). Поставка товару здійснюється зі складу в Києві, протягом 45 календарних днів після оплати (п.3.1 Договору №16/12/16).

Отриманий на виконання умов цього договору товар оприбуткований позивачем за видатковими накладними: №РН-000079 від 16.12.2016 (т.2 а.с.22-23) на загальну суму 69724,50 грн (з них ПДВ - 11620,75 грн); №РН-000422 від 26.12.2016 (т.2 а.с.19-21) на загальну суму 1116704,33 грн (з них ПДВ - 186 117,39 грн); №РН-000485 від 30.12.2016 (т.2 а.с.17-18) на загальну суму 39219,26 грн (з них ПДВ - 6536,54 грн).

Оплата за поставлений товар здійснена платіжними дорученнями: №653 від 26.12.2016 (т.2 а.с.24) ; №681 від 29.12.2016 (т.2 а.с.25) ; №693 від 11.01.2017 (т.2 а.с.26) ; №694 від 11.01.2016 (т.2 а.с.27) ; №695 від 11.01.2017 (т.2 а.с.28) ; №696 від 11.01.2017 (т.2 а.с.29) - всього на загальну суму 1225648,09 грн.

На підтвердження відображення спірних господарських операцій з ТОВ ЕЛАДА ТРЕЙД позивачем надано відповідний витяг з оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 за січень 2016 - вересень 2019 (т.2 а.с.30).

Оцінюючи доводи відповідача на те, що ТОВ ЕЛАДА ТРЕЙД є фігурантом у кримінальному провадженні №32016100060000117, судом на підставі даних Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.09.2016 за №32016100060000117, здійснюється досудове слідство щодо сприяння сприяння ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, за попередньою змовою з підконтрольними їм особами, в тому числі з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_8, при здійсненні незаконної діяльності з надання послуг по конвертації грошових коштів та формуванню незаконного податкового кредиту та валових витрат, сприяли службовим особам ТОВ МОНОЛІТ ІНВЕСТ ЛТД (код ЄДРПОУ 40041644), в ухиленні від сплати податків, які шляхом відображення в податковій звітності недійсних операцій з ТОВ Укр Пром Інвест (40099642) за період з 04.2016 по 06.2016, в порушення вимог п.44.1 ст.44, п.198.1 та п.198.6 ст.198 ПКУ, занизили податкове зобов`язання з ПДВ на суму 3 901 178,49 грн (ухвала Печерського районного суду міста Києва від 04.01.2017). Разом з тим, згідно акта перевірки, директором і головним бухгалтером ТОВ ЕЛАДА ТРЕЙД є ОСОБА_1 , що не визначений у наведеній ухвалі як одна з 10 наведених у ній осіб.

Водночас, будь-яких доказів на підтвердження існування взаємозв`язку кримінального провадження №32016100060000117 з господарською діяльністю контрагента позивача або його посадових осіб відповідач суду не надав.

3. Щодо господарських операцій з ТОВ ЛЕОНЕС .

В акті перевірки (т.1 а.с.86-96) за результатами дослідження операцій позивача з ТОВ ЛЕОНЕС згідно договору поставки №16/06 від 16.06.06.2017 зафіксовані висновки контролюючого органу про те, що операції з постачання товарів реально не відбувались і мало місце лише документальне оформлення зазначених операцій всупереч діючому законодавству.

Такі висновки мотивовані тим, що документів які б підтверджували транспортування товарів, а проаналізована податкова інформація по вказаному контрагенту позивача, отримана з ІС Податковий блок та інших публічних джерел свідчить про таке: реєстрація платника ПДВ анульовано від 10.10.2018 у зв`язку з ненадання декларацій протягом року; остання подана звітність з податку на додану вартість тільки за серпень 2017 року; декларацію з податку на прибуток підприємством за 2017 та фінансову звітність не подано; аналіз виданих та зареєстрованих податкових накладних ТОВ ЛЕОНЕС в червні 2017 року вказує, що дане підприємство, крім зазначених деталей та фурнітури для швейної діяльності, декларувало в адресу інших СГД наступні товари (продукти харчування, нижня жіноча білизна, електротехніка, тощо). Широка номенклатура та значні обсяги реалізованих товарів (робіт, послуг), на переконання відповідача, свідчать про фізичну неможливість здійснення такого об`єму господарської діяльності з наявними у ТОВ ЛЕОНЕС трудовими та виробничими ресурсами.

Отже, згідно закріплених в акті перевірки висновків, оплата, яка перерахована від ТОВ ЛЕОНЕС за отримані товари, не може бути пов`язана з постачанням товарів.

Також інспектор вказує на наявність інформації у Єдиному реєстрі судових рішень про те, що зазначене підприємство являється фігурантом у кримінальному провадженні №32017100100000090 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.10.2017 ознаками кримінальних правопорушень реєстру досудових розслідувань 09.10.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.2 ст.205, ч.5 ст.27, ч.3 ст.212 КК України.

Заперечуючи проти висновків контролюючого органу позивач надав до суду первинні документи, на підставі яких судом встановлено такі обставини.

16.12.2016 між ТОВ Інститут ІМТ (Покупець) та ТОВ ЛЕОНЕС (Продавець) укладено договір поставки №16/06 (т.2 а.с.31-32) , за умовами якого Продавець зобов`язався поставити, а Покупець прийняти та оплатити на умовах дійсного договору промислове швейне, прасувальне обладнання та запчастини до нього (п.1.1 Договору №16/06). Асортимент, кількість та вартість товару, належного поставці по дійсному договору, вказується в рахунках на оплату та видаткових накладних на Товар, які являються невід`ємною частиною дійсного договору (п.1.2 Договору №16/06).

Отримання товару покупцем здійснюється на умові 50 % передплати. (п.2.2 Договору №16/06).

Поставка товару здійснюється зі складу в Києві, протягом 45 календарних днів після оплати товару.

Оприбуткування товару здійснено ТОВ Інститут ІМТ згідно видаткових накладних на загальну суму 973615,91 грн (з них ПДВ - 162269,31 грн): №155 від 16.06.2017 (т.2 а.с.39) , №156 від 16.06.2017 (т.2 а.с.38) , №157 від 16.06.2017 (т.2 а.с.36-37) , №159 від 06.07.2017 (т.2 а.с.33) , №160 від 23.06.2017 (т.2 а.с.34) , №170 від 06.07.2017 (т.2 а.с.33) .

ТОВ Інститут ІМТ оформлені платіжні доручення: №1093 від 17.07.2017 (т.2 а.с.41) ; №1096 від 19.07.2017 (т.2 а.с.42) ; №1100 від 20.07.2017 (т.2 а.с.43) , №1107 від 26.07.2017 (т.2 а.с.44) , №1132 від 02.08.2017 та №1136 від 03.08.2017 (т.2 а.с.47) .

На підтвердження відображення операцій по цьому контрагенту підтверджена випискою з оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 за січень 2016 року - вересень 2019 року (т.2 а.с.48) .

Проведення розрахунків з ТОВ ЛЕОНЕС підтверджується також і випискою по рахунку позивача за спірний період (т.2 а.с.45-46) .

Щодо посилань відповідача на кримінальне провадження за №32017100100000090, в якому, за твердженням контролюючого органу ТОВ ЛЕОНЕС є фігурантом, на підставі даних Єдиного державного реєстру судових рішень судом було встановлено, що у кримінальному провадженні №32017100100000090 обвинувачуються ОСОБА_1, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28, ч.2 ст.205, ч.5 ст.27, ч.3 ст.28, ч.1 ст.212 КК України (ухвала Шевченківського районного суду міста Києва від 05.02.2019 у справі №761/4155/19 (провадження №1-кп/761/1618/2019)). Водночас, за матеріалами адміністративної справи, від імені ТОВ ЛЕОНЕС у взаємовідносинах з позивачем виступав директор ОСОБА_2 , що не визначених серед обвинувачених осіб у цій ухвалі. До того ж, за фабулою вказаного провадження, розслідування в цьому провадженні здійснюється щодо повторного створення (придбання) невстановленими особами суб`єктів підприємницької діяльності, серед яких ТОВ ЛЕОНЕС (код 41202736) не зазначається (ухвала Шевченківського районного суду міста Києва від 23.11.2017 у справі №761/42080/17 (провадження №1-кс/761/26759/2017)).

4. Щодо господарських операцій з ТОВ КАРГО СОЛЮШН .

Як свідчить акт перевірки (т.1 а.с.96-99) під час її проведення контролюючим органом досліджували господарські взаємовідносини позивача з вказаним контрагентом, що виникли на підставі договору поставки №01/09/17, за результатами дослідження яких відповідач дійшов висновку про те, що операції з постачання товарів реально не відбувались і мало місце лише документальне оформлення зазначених операцій всупереч діючому законодавству.

Свій висновок ГУ ДФС у м. Києві мотивувала тим, що ТОВ Інститут ІМТ у перевіряємому періоді здійснював документальне оформлення придбання фурнітури для швейної діяльності за готівкові кошти, а за результатами аналізу податкової інформації по ТОВ КАРГО СОЛЮШН (код 41230433), отриманої з ІС Податковий блок та інших публічних джерел встановлено, що реєстрація платника ПДВ анульована 30.10.2018 у зв`язку з ненадання декларацій протягом року; остання подана звітність з податку на додану вартість за вересень 2017 року; декларацію з податку на прибуток підприємством за 2017 та фінансову звітність не подано; до ДПІ за місцем обліку подано звіт щодо податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників додатку, і сум утриманого з них податку та інших звітів (за допомогою яких можна ідентифікувати кількісний показник працівників) за 3 кв. 2017 рік де зазначено кількість працюючих 1 особа; в ході аналізу виданих та зареєстрованих податкових накладних ТОВ КАРГО СОЛЮШН у вересні 2017 року встановлено, що це підприємство, крім зазначених деталей та фурнітури для швейної діяльності, декларувало в адресу інших СГД автозапчастини, тютюнові вироби в асортименті, побутову техніку, тощо.

За висновком інспектора широка номенклатура та значні обсяги реалізованих товарів (робіт, послуг) свідчать про фізичну неможливість здійснення такого об`єму господарської діяльності з наявними у товариства трудовими та виробничими ресурсами.

Також в акті вказується про наявність інформації у Єдиному реєстрі судових рішень про те, що зазначене підприємство являється фігурантом у кримінальному провадженні №32017100080000052 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.07.2017 ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205 КК України.

На спростування висновків акта перевірки позивач надав до суду первинні документи, на підставі яких судом встановлено такі обставини.

01.09.2017 між ТОВ Інститут ІМТ (Покупець) та ТОВ КАРГО СОЛЮШН (Продавець) укладено договір поставки №01/09/17 (т.2 а.с.49-50) , за умовами якого Продавець зобов`язався поставити, а Покупець прийняти та оплатити на умовах дійсного договору промислове швейне, прасувальне обладнання та запчастини до нього (п.1.1 Договору №01/09/17). Асортимент, кількість та вартість товару, належного поставці по цьому договору, вказується в рахунках на оплату та видаткових накладних на Товар, які являються невід`ємною частиною дійсного договору (п.1.2 Договору №01/09/17).

Оплата товару здійснюється протягом 90 днів після отримання (п.2.1 Договору №01/09/17).

Оплата Договору здійснюється Покупцем в гривнях шляхом безготівкового банківського перерахування на рахунок Продавця (п.2.3 Договору №01/09/17). При цьому, доказів внесення змін учасниками цього договору до умов оплати за поставлений товар на розрахунок готівковими коштами відповідачем суду не надано, як і доказів факту саме такого розрахунку між позивачем і його контрагентом.

Поставка товару здійснюється на склад покупця за адресою м. Київ, вул. Ізюмська, 5, офіс 1, продавцем протягом 45 календарних днів з дня підписання договору (п.3.1 Договору №01/09/17). Згідно ж п.3.2 Договору доставку товару здійснює продавець власним транспортом, причому вартість доставки включається до вартості проданих і доставлених товарів, і окремо в документах на поставку товару не виділяється.

Аналогічні за змістом договори укладені позивачем з ТОВ КАРГО СОЛЮШН 13.09.2017 за №13/09/17 (т.2 а.с.51-52) і 26.09.2017 за №26/09/17 (т.2 а.с.53-54) .

Оприбуткування товару за цими договорами здійснено ТОВ Інститут ІМТ згідно видаткових накладних на загальну суму 892164,69 грн (з них ПДВ - 148694,11 грн): №194 від 01.09.2017 (т.2 а.с.58) , №195 від 13.09.2017 (т.2 а.с.57) , №712 від 26.09.2017 (т.2 а.с.55) , №825 від 26.09.2017 (т.2 а.с.56) .

На цю ж суму ТОВ Інститут ІМТ оформлені платіжні доручення: №1250 від 27.09.2017 (т.2 а.с.59) ; №1251 від 27.09.2017 (т.2 а.с.60) ; №1306 від 13.10.2017 (т.2 а.с.61) , №1307 від 13.10.2017 (т.2 а.с.62) .

Оцінюючи посилання в акті перевірки на те, що ТОВ КАРГО СОЛЮШН є фігурантом у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.07.2017, судом на підставі даних єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що у вказаному кримінальному провадженні в ході його розслідування було встановлено, що невстановлені слідством особи без мети зайнятості легальною господарської діяльності, зареєстрували підприємства (…) для надання можливості формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ підприємствам реального сектору економіки (ухвала Святошинського районного суду м. Києва від 18.10.2018 у справі №759/16421/18, інформація заборонена для оприлюднення згідно з пунктом чотири частини першої статті 7 Закону України Про доступ до судових рішень ). Серед наведених в цій ухвалі Товариств, ТОВ КАРГО СОЛЮШН судом не наводиться.

Слідство у кримінальному провадженні станом на час розгляду адміністративної справи по суті не завершено. Доказів винесення судом у вказаному кримінальному провадженні вироку, в якому б судом оцінювались взаємовідносини ТОВ КАРГО СОЛЮШН з позивачем у спірному періоді, відповідачем суду не надано.

5. Щодо господарських операцій з ТОВ ГЕОРО .

Під час проведення перевірки контролюючим органом були проаналізовані договори позивача з ТОВ ГЕОРО №15/11/17від 15.11.2017 та №14/12/17 від 14.12.2017, та зафіксовано інформацію про те, що контрагент позивача подав звітність з податку на додану вартість тільки за листопад, грудень 2017 року; декларацію з податку на прибуток підприємством за 2017 рік та фінансову звітність не подано; до ДПІ за місцем обліку звіт щодо податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку та інших звітів (за допомогою яких можна ідентифікувати кількісний показник працівників) за 2017 рік та за весь період діяльності підприємства не подано; в ході аналізу виданих та зареєстрованих податкових накладних ТОВ КАРГО у листопаді та грудні 2017 року встановлено, що дане підприємство, крім зазначених деталей та фурнітури для швейної діяльності, декларувало в адресу інших СГД інші товари (бакалійні товари, будівельно-монтажні роботи, автозапчастини, тощо); широка номенклатура та значні обсяги реалізованих товарів (робіт, послуг) свідчать про фізичну неможливість здійснення такого об`єму господарської діяльності з наявними у ТОВ ГЕОРО трудовими та виробничими ресурсами.

За висновком ГУ ДФС у м. Києві ТОВ ГЕОРО має ознаки об`єкта господарювання, що формує податковий кредит шляхом формального оформлення первинних документ. Таким чином, перевіркою встановлено, що операції з постачання товарів ТОВ ГЕОРО реально не відбувались і мало місце лише документальне оформлення зазначених операцій всупереч діючому законодавству.

Крім того, як зазначає контролюючий орган згідно інформації з Єдиного реєстру судових рішень встановлено, що дане підприємство являється фігурантом у кримінальному провадженні №32017110000000062 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205 КК України.

Також в акті зазначається про переукладення ТОВ Інститут ІМТ договору про відступлення права вимоги з підприємством ТОВ СПЕКТР-ПРО (код 40671277), яке фігурує у кримінальному провадженні №32018100000000159 від 27.09.2018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.205, ч.27, ч.1 ст.205, ч.3 ст.209, ч.3 ст.212 КК України.

В ході аналізу виданих та зареєстрованих податкових накладних ТОВ СПЕКТР-ПРО у листопаді та грудні 2017 року встановлено, що дане підприємство, крім зазначених товарів, які передані на підставі договорів відступлення права вимоги, декларувало в адресу інших СГД наступні товари: продукти харчування різноманітного асортименту та призначення, аксесуари та засоби для оптики, тощо.

На спростування викладених в акті висновків позивачів позивач надав копії первинних документів, на підставі яких судом встановлено такі обставини.

15.11.2017 між Інститут ІМТ (Покупець) та ТОВ ГОЕРО укладено договір поставки №15/11/17 (т.2 а.с.64-65) , за умовами якого Продавець зобов`язався поставити, а Покупець прийняти та оплатити на умовах даного договору промислове швейне, прасувальне обладнання та запчастини до нього (п.1.1 Договору №15/11/17). Асортимент, кількість та вартість товару, належного поставці по цьому договору, вказується в рахунках на оплату та видаткових накладних на Товар, які являються невід`ємною частиною дійсного договору (п.1.2 Договору №15/11/17).

Оплата товару здійснюється протягом 90 днів після отримання (п.2.1 Договору №15/11/17).

Доставка товару здійснюється на склад покупця за адресою м. Київ, вул. Ізюмська, 5, офіс 1, протягом 45 календарних днів з дня підписання договору (п.3.1 Договору №01/09/17). Згідно ж п.3.2 Договору доставку товару здійснює продавець власним транспортом, причому вартість доставки включається до вартості проданих і доставлених товарів, і окремо в документах на поставку товару не виділяється.

Аналогічний за змістом договір укладено позивачем з ТОВ ГОЕРО 14.12.2017 за №14/12/17 (т.2 а.с.66-67) .

12.12.2017 та 03.01.2018 між ТОВ ГОЕРО (Первісний кредитор) і ТОВ СПЕКТР-ПРО (Новий кредитор) укладено договори про відступлення права вимоги №12/12 (т.2 а.с.68-69) та №0301 (т.2 а.с.70-71) , за умовами якого Первісний кредитор передає Новому кредиторові, а Новий кредитор приймає право вимоги, що належить Первісному кредиторові, і стає кредитором за Договором №15/11/17 від 15.11.2017 та №14/12/17 від 14.12.2017 (далі - Основний договір), укладеним між Первісним кредитором та ТОВ Інститут ІМТ (далі - Боржник) (п.1.1 Договору).

За цим Договором Новий кредитор одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від Боржника належного виконання всіх зобов`язань за основним договором (п.1.2 Договору).

Оприбуткування товару здійснено ТОВ Інститут ІМТ згідно видаткових накладних на загальну суму 803405,17 грн (з них ПДВ - 133900,87 грн): №44 від 16.11.2017 (т.2 а.с.72-73) , №130 від 16.11.2017 (т.2 а.с.74-75) , №37 від 16.11.2017 (т.2 а.с.76) , №1 від 15.12.2017 (т.2 а.с.77) .

ТОВ Інститут ІМТ оформлені платіжні доручення: №1448 від 15.12.2017 (т.2 а.с.78) ; №1449 від 15.12.2017 (т.2 а.с.79) ; №1450 від 15.12.2017 (т.2 а.с.80) , №1485 від 09.01.2018 (т.2 а.с.81) .

Щодо посилань в акті перевірки на наявність кримінального провадження за №32017110000000062 від 22.12.2017, де фігурантом є ТОВ ГЕОРО , суд зазначає, що згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Київській області проводиться досудове розслідування за фактом створення та придбання невстановленими особами низки суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності за ч.2 ст.205 КК України. Однак, доказів постановлення судом у вказаному кримінальному провадженні вироку щодо посадових осіб ТОВ ГЕОРО , або в якому б судом оцінювались взаємовідносини ТОВ ГЕОРО з позивачем у спірному періоді, відповідачем суду не надано.

На підставі ж ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 09.11.2018 року судом встановлено, що на досудовому розслідуванні слідчих СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві перебуває кримінальне провадження, відомості щодо якого внесено до ЄРДР за №32018100000000159 від 27.09.2018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 1 ст. 205, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України. Серед наведених у цій ухвалі підприємств ТОВ СПЕКТР-ПРО не фігурує. Доказів наявності вироку у цьому кримінальному провадженні щодо посадових осіб цього Товариства, відповідачем також не надано.

6. Щодо господарських операцій з ТОВ ХОРСЕН .

Оцінивши взаємовідносини між позивачем і ТОВ ХОРСЕН , що виникли на підставі договору поставки №01/12 від 01.12.2017, та зазначено, що звітність подана платником податків з податку на додану вартість за січень 2018 року; декларацію з податку на прибуток підприємством за 2017 рік та фінансову звітність не подано; в ході аналізу виданих та зареєстрованих податкових накладних ТОВ ХОРСЕН в листопаді, грудні 2017 року встановлено, що дане підприємство, крім зазначених деталей та фурнітури для швейної діяльності, декларувало в адресу інших СГД наступні товари: автозапчастини, ремонтні роботи, будівельні матеріали, зелень в асортименті (кінза, петрушка, кріп) транспортно-логістичні послуги, тощо.

У зв`язку з наведеним контролюючий орган зазначив, що широка номенклатура та значні обсяги реалізованих товарів (робіт, послуг) свідчать про фізичну неможливість здійснення такого об`єму господарської діяльності з наявними у TОB ХОРСЕН трудовими та виробничими ресурсами. За висновком відповідача наведене свідчить про те, що ТОВ ХОРСЕН має ознаки суб`єкта господарювання, що формує податковий кредит шляхом формального оформлення первинних документів.

Таким чином, перевіркою встановлено, що операції з постачання товарів ТОВ ХОРСЕН реально не відбувались і мало місце лише документальне оформлення зазначених операцій всупереч діючому законодавству. Оплата, яка перерахована від ТОВ ХОРСЕН за отримані товари, не може бути пов`язана з постачанням товарів.

Згідно інформації з Єдиного реєстру судових рішень встановлено, що вказане підприємство являється фігурантом у кримінальному провадженні №32018110000000013 від 21.02.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205 КК України.

На підставі наданих позивачем доказів судом встановлено, що 01.12.2017 між ТОВ Інститут ІМТ (Покупець) і ТОВ ХОРСЕН (Продавець) було укладено договір поставки №01/12 (т.2 а.с.83-84) за умовами якого Продавець зобов`язався поставити, а Покупець прийняти та оплатити на умовах даного договору промислове швейне, прасувальне обладнання та запчастини до нього (п.1.1 Договору №01/12). Асортимент, кількість та вартість товару, належного поставці по цьому договору, вказується в рахунках на оплату та видаткових накладних на Товар, які являються невід`ємною частиною дійсного договору (п.1.2 Договору №01/12).

Продавець згідно заявки Покупця, в якій вказуються назви та кількість потрібних запчастин та обладнання, виписує рахунок та передає її Покупцю для оплати (п.2.1 Договору №01/12). Оплата товару здійснюється протягом 90 днів після отримання (п.2.2 Договору №01/12).

Поставка товару здійснюється на склад покупця за адресою м. Київ, вул. Ізюмська, 5, офіс 1, протягом 45 календарних днів з дня підписання договору (п.3.1 Договору №01/12). Згідно ж п.3.2 цього Договору, доставку товару здійснює продавець власним транспортом, причому вартість доставки включається до вартості проданих і доставлених товарів, і окремо в документах на поставку товару не виділяється.

18.12.2017 між ТОВ ХОРСЕН (Первісний кредитор) та ТОВ СПЕКТР-ПРО (Новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №18/12 (т.2 а.с.85-86) відповідно до якого Первісний кредитор передає Новому кредиторові, а Новий кредитор приймає право вимоги що належить Первісному кредиторові, і стає кредитором за Договором №01/12 від 01.12.2017 (далі - Основний договір), укладеним між Первісним кредитором та ТОВ Інститут ІМТ (далі - Боржник). За цим Договором Новий кредитор одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від Боржника належного виконання всіх зобов`язань за Основним договором (п.1.1-1.2 Договору №18/12).

Поставлений товар на загальну суму 797609,85 грн оприбутковувався позивачем на підставі видаткових накладних: №5 від 01.12.2017 (т.2 а.с.89) , №4 від 04.12.2017 (т.2 а.с.87) , №6 від 04.12.2017 (т.2 а.с.88) , №12 від 17.11.2017 (т.2 а.с.90) .

На цю ж суму ТОВ Інститут ІМТ оформлені платіжні доручення: №1431 від 12.12.2017 (т.2 а.с.92) ; №1456 від 21.12.2017 (т.2 а.с.93) ; №1454 від 12.12.2017 (т.2 а.с.94) , №1455 від 21.01.2018 (т.2 а.с.95) .

Стосовно кримінального провадження за №32018110000000013, фігурантом якого, за твердженням відповідача є ТОВ ХОРСЕН , судом на підставі даних Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що постановою старшого слідчого з ОВС ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Київській області від 24.05.2019 кримінальне провадження №32018110000000013 від 21.02.2018 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205 КК України закрито, у зв`язку з встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення, про що зазначається в ухвалі Солом`янського районного суду м. Києва від 03.12.2019 у справі №760/31637/19.

7. Щодо господарських операцій з ТОВ ПЛВ .

Згідно акта перевірки (т.1 а.с.102-103) , за результатами дослідження взаємовідносин позивача з вказаним контрагентом за договором №18.09.2017 від 18.09.2017, контролюючий орган дійшов висновку, що операції з постачання товарів ТОВ ПЛВ (код 41383471) реально не відбувались і мало місце лише документальне оформлення зазначених операцій всупереч діючому законодавству.

Такий висновок мотивований тим, що: реєстрація платника ПДВ анульовано від 18.12.2018 у зв`язку з ненадання декларацій протягом року; звітність подана платником податків з податку на додану вартість за жовтень 2017 року; до ДПІ за місцем обліку звіт щодо податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку та інших звітів (за допомогою яких можна ідентифікувати кількісний показник працівників) за 2017 рік та за весь період діяльності підприємства не подано; в ході аналізу виданих та зареєстрованих податкових накладних ТОВ ПЛВ в вересні 2017 року встановлено, що підприємство, крім зазначених деталей та фурнітури для швейної дальності, декларувало в адресу інших СГД наступні товари та послуги: технічне обслуговування відділення, соки, води, квіти штучні декоративні, взуття, кондитерські вироби в асортименті, тощо.

У зв`язку з наведеним відповідач констатує, що широка номенклатура та значні обсяги реалізованих товарів (робіт, послуг) свідчать про фізичну неможливість здійснення такого об`єму господарської діяльності з наявними у ТОВ ПЛВ трудовими та виробничими ресурсами. З огляду на зазначене, ТОВ ПЛВ (код 41383471), має ознаки суб`єкта господарювання, що формує податковий кредит шляхом формального оформлення первинних документів.

Крім того, в акті перевірки стверджується про те, що ТОВ ПЛВ (код 41383471 є фігурантом у кримінальному провадженні №32018100100000045 від 12.03.2018.

Разом з тим, на підтвердження взаємовідносин з ТОВ ПЛВ , позивач надав документи, на підставі яких судом встановлено, що 18.09.2017 між позивачем (Покупець) і ТОВ ПЛВ укладено договір поставки №18/09/17 (т.2 а.с.97-98) , умови якого є аналогічними договору поставки з попереднім контрагентом (Договір №01/12).

Товар (промислове швейне, прасувальне обладнання та запчастини до нього) оприбуткований згідно видаткової накладної №56 від18.09.2017 (т.2 а.с.99) на суму 187007,68 грн (з них ПДВ - 31167,95). На цю ж суму позивачем оформлена податкова накладна №1310 від 17.10.2017 (т.2 а.с.100) . Також матеріали справи містять витяг з оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 за січень 2016 - вересень2019 (т.2 а.с.101) .

Щодо кримінального провадження №32018100100000045 від 12.03.2018 судом на підставі даних Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що досудове слідство у вказаному кримінальному провадженні на час розгляду адміністративної справи триває і відповідного вироку, де б судом оцінювались взаємовідносини ТОВ ПЛВ з його контрагентами, у цьому провадженні не постановлювалось.

8. Щодо господарських операцій з ТОВ ЯКТРЕЙД .

Під час проведення перевірки відповідачем досліджувались обставини, пов`язані з укладеним позивачем з вказаним контрагентом договором №12/04/18 від 18.04.2018 (т.1 а.с.104-105) і зафіксовано висновок, що операції з постачання товарів ТОВ ЯКТРЕЙД (код 41383471 ) реально не відбувались і мало місце лише документальне оформлення зазначених операцій всупереч діючому законодавству.

Такий висновок мотивований тим, що: звітність подана платником податків з податку на додану вартість за січень 2019; в ході аналізу виданих та зареєстрованих податкових накладних ТОВ ЯКТРЕЙД в вересні 2017 року встановлено, що підприємство, крім зазначених деталей та фурнітури для швейної дальності, декларувало в адресу інших СГД наступні товари та послуги: автозапчастини, засоби гігієни, косметичні засоби, овочі, фрукти свіжі, зелень, кондитерські вироби в асортименті, хлібобулочні вироби тощо.

У зв`язку з наведеним відповідач констатує, що широка номенклатура та значні обсяги реалізованих товарів (робіт, послуг) свідчать про фізичну неможливість здійснення такого об`єму господарської діяльності з наявними у ТОВ ЯКТРЕЙД трудовими та виробничими ресурсами. З огляду на зазначене, ТОВ ЯКТРЕЙД (код 41383471 ), має ознаки суб`єкта господарювання, що формує податковий кредит шляхом формального оформлення первинних документів, а оплата, яка перерахована від ТОВ ЯКТРЕЙД (код 41383471) за отримані товари , не може і бути пов`язана з постачанням товарів.

Крім того, акт перевірки містить посилання на те, що ТОВ ЯКТРЕЙД фігурує у якості з ознаками фіктивності (ознака - зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження) у обліковій картці суб`єкта фіктивного підприємництва №6773/8/26-59-21-05 від 13.11.2017 заведеної СФП ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві (опитано гр. Агафонова А. ОСОБА_3 , про непричетність до реєстрації та ведення фінансово-господарської діяльності підприємства). Згідно інформації з Єдиного реєстру судових рішень встановлено, що дане підприємство являється фігурантом у кримінальному провадженні №32016100100000090 від 09.10.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205 КК України.

На підставі наданих позивачем доказів судом встановлено, що 02.04.2018 між ТОВ Інститут ІМТ (Покупець) і ТОВ ЯКТРЕЙД укладено договір купівлі-продажу №02/04/17 (т.2 а.с.102-103) , умови якого є аналогічними договору поставки з попередньо наведеними контрагентами.

28.04.2018 між ТОВ ЯКТРЕЙД (Первісний кредитор) та ТОВ АГРО ФІНАНС ЛТД (Новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №0428 (т.2 а.с.104-105) аналогічний за умовами договору №18/12.

Товар (промислове швейне, прасувальне обладнання та запчастини до нього) оприбуткований на загальну суму 182114,32 (з них ПДВ - 30352,39) на підставі видаткових накладних: №9 від 02.04.2018 (т.2 а.с.106) , №4 від 02.04.2018 (т.2 а.с.107) . Позивачем оформлена податкова накладна №1736 від 02.05.2018 (т.2 а.с.108) .

Також позивачем наданий витяг з оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 за січень 2016 - вересень2019 (т.2 а.с.109) .

Що стосується посилань відповідача на наявність кримінального провадження за №32016100100000090 від 09.10.2017, в Єдиному державному реєстрі судових рішень інформації щодо наявності такого кримінального провадження, в якому б фігурувало ТОВ ЯКТРЕЙД судом не виявлено, а доказів наявності цього кримінального провадження відповідачем суду не надано.

9. Щодо господарських операцій з ТОВ АФІНА ТРЕЙД ЛТД .

В акті перевірки (т.1 а.с.105-106) зазначається, що операції з постачання товарів ТОВ АФІНА ТРЕЙД ЛТД (код 39917547) за договором поставки №11-2016 від 29.11.2017 реально не відбувались і мало місце лише документальне оформлення зазначених операцій всупереч діючому законодавству.

Мотивуючи такі висновки контролюючий орган вказує, що: реєстрація платника ПДВ анульовано від 05.05.2017 у зв`язку з ненадання декларацій протягом року; звітність подана платником податків з податку на додану вартість за жовтень 2016 року; в ході аналізу виданих та зареєстрованих податкових накладних ТОВ АФІНА ТРЕЙД ЛТД в листопаді 2017 року встановлено, що підприємство, крім зазначених деталей та фурнітури для швейної дальності, декларувало в адресу інших СГД наступні товари та послуги: автозапчастини, дитячі іграшки, електротовари, тощо.

У зв`язку з наведеним відповідач констатує, що широка номенклатура та значні обсяги реалізованих товарів (робіт, послуг) свідчать про фізичну неможливість здійснення такого об`єму господарської діяльності з наявними у ТОВ АФІНА ТРЕЙД ЛТД трудовими та виробничими ресурсами. З огляду на зазначене, ТОВ АФІНА ТРЕЙД ЛТД , має ознаки суб`єкта господарювання, що формує податковий кредит шляхом формального оформлення первинних документів. Оплата, яка перерахована від ТОВ АФІНА ТРЕЙД ЛТД (код 39917547) за отримані товари, не може бути пов`язана з постачанням товарів.

Крім того, відповідач вказує, що Згідно інформації з Єдиного реєстру судових рішень встановлено, що підприємство є фігурантом у кримінальному провадженні №32018100060000023, за фактом фіктивного підприємництва, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 КК України.

На спростування висновків контролюючого органу позивачем надані копії первинних документів, на підставі яких судом встановлено, що 29.11.2016 між ТОВ Інститут ІМТ (Покупець) та ТОВ АФІНА ТРЕЙД ЛТД (Продавець) укладено договір №11-2016 (т.2 а.с.110-111) , за умовами якого Продавець зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити на умовах дійсного договору промислове швейне, прасувальне обладнання та запчастини до нього, далі Товар (п.1.1 Договору №11-2016). Асортимент, кількість та вартість товару, належного поставці по дійсному договору, вказується в рахунках на оплату та видаткових накладних на Товар, які являються невід`ємною частиною дійсного договору (п.1.2 Договору №11-2016).

Пунктами 2.1 - 2.3 Договору №11-2016 передбачено, що Продавець згідно заявки Покупця, в якій вказуються назви та кількість потрібних запчастин та обладнання, виписує рахунок та передає її Покупцю для оплати. Оплата та отримання товару покупцем здійснюється на умові 100 % передплати або за домовленістю сторін. Оплата Договору здійснюється Покупцем в гривнях шляхом безготівкового банківсько- го перерахування на рахунок Продавця Договору №11-2016).

Поставка товару здійснюється зі складу в Києві, протягом 45 календарних днів після оплати товару або з відстрочкою платежу за домовленістю сторін (п.3.1 Договору №11-2016).

Оприбуткування товару здійснено позивачем на підставі видаткової накладної №РН-000037 від 29.11.2016 (т.2 а.с.112-113) на суму 155998,10 грн (з них ПДВ - 25999,68 грн). На вказану суму позивачем виписані платіжні доручення: №595 від 09.12.2016 (т.2 а.с.114) та №608 від 13.12.2016 (т.2 а.с.115) .

Позивачем наданий також і витяг з оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 за січень 2016 - вересень2019 (т.2 а.с.116) .

Стосовно наведеної в акті перевірки інформації про наявність кримінального провадження за №32018100060000023, судом на підставі даних Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено наявність посилань на контрагента позивача у зв`язку з наведеним кримінальним провадженням лише у відповідному клопотанні слідчого під час його розгляду Печерським районним судом міста Києва. Водночас, доказів постановлення судом вироку у кримінальній справі щодо посадових осіб ТОВ АФІНА ТРЕЙД ЛТД , в якому б оцінювалась господарська діяльність цього Товариства за час його взаємовідносин з ТОВ Інститут ІМТ , відповідачем суду не надано.

10. Щодо господарських операцій з ТОВ МАКСИМУС ГРУПП .

Під час проведення перевірки відповідачем досліджувались обставини, пов`язані з укладеним позивачем з вказаним контрагентом договором поставки №17/07/17 від 17.07.2017 і зафіксовано висновок про те, що операції з постачання товарів ТОВ МАКСИМУС ГРУПП (код 41261786) реально не відбувались і мало місце лише документальне оформлення зазначених операцій всупереч діючому законодавству (т.1 а.с.106-107) .

Підставою для такого висновку слугувала отримана контролюючим органом інформація про те, що: звітність подана платником податків з податку на додану вартість за серпень 2017; декларацію з податку на прибуток підприємством за 2017 та фінансову звітність не подано; в ході аналізу виданих та зареєстрованих податкових накладних ТОВ МАКСИМУС ГРУПП в липні 2017 року встановлено, що підприємство, крім зазначених деталей та фурнітури для швейної дальності, декларувало в адресу інших СГД наступні товари та послуги: великий асортимент тютюнових виробів (ліцензія на здійснення продажу тютюнових виробів відсутня), мінеральні води, продукти харчування різного вжитку, тощо, в той же час підприємство реалізує автозапчастини в широкому асортименті, зернові культури, овочі свіжі, монтаж водопровідних та каналізаційних систем на об`єкті, комплекс монтажних, зварювальних робіт металевих конструкцій, монтажні роботи на об`єкті будівництва житлового будинку.

У зв`язку з наведеним відповідач констатує, що широка номенклатура та значні обсяги реалізованих товарів (робіт, послуг) свідчать про фізичну неможливість здійснення такого об`єму господарської діяльності з наявними у ТОВ МАКСИМУС ГРУПП трудовими та виробничими ресурсами. З огляду на зазначене, ТОВ МАКСИМУС ГРУПП (код 41261786), має ознаки суб`єкта господарювання, що формує податковий кредит шляхом формального оформлення первинних документів, а оплата, яка перерахована від ТОВ МАКСИМУС ГРУПП за отримані товари , не може і бути пов`язана з постачанням товарів.

Крім того, акт перевірки містить посилання на те, що згідно інформації з Єдиного реєстру судових рішень встановлено, що дане підприємство являється фігурантом у кримінальному провадженні №32018100060000023, за фактом фіктивного підприємництва за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, 4.1 ст.205 КК України.

Разом з тим, на підставі наданих позивачем первинних документів судом встановлено, що 02.04.2018 між ТОВ Інститут ІМТ (Покупець) і ТОВ МАКСИМУС ГРУПП укладено договір поставки №17/07/17 (т.2 а.с.117-103) , умови якого є аналогічними договору поставки з попередньо наведеними контрагентами.

14.08.2017 між ТОВ МАКСИМУС ГРУПП (Перший кредитор) та ТОВ ЛАРС СОЛЮШН (Новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №14/08/17 (т.2 а.с.119-117) , за умовами якого Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор приймає на себе права та зобов`язання Первісного кредитора і стає Кредитором за договором 17/07/17 від 17.07.2017 між Боржником (ТОВ Інситут ІМТ ) і Первісним кредитором на підставі статті 512-1 Цивільного кодексу України (п.1.1 Договору №14/08/17).

За даною угодою Боржник зобов`язується здійснити наступні зобов`язання перед Новим кредитором (замість Первісному кредитору): оплатити поставлений товар за рн №166 від 17.07.2017, протягом 15 (п`ятнадцяти днів) з моменту підписання цієї угоди (п.1.2 Договору №14/08/17).

Товар оприбуткований позивачем на підставі видаткової накладної №9 від 02.04.2018 (т.2 а.с.120-121) на суму 151734,17 грн (з них ПДВ - 25289,03 грн). На суму 151734,17 грн позивачем оформлена податкова накладна №1154 від 12.08.2017 (т.2 а.с.122) .

Також позивачем наданий витяг з оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 за січень 2016 - вересень2019 (т.2 а.с.123) .

Стосовно кримінального провадження за №32018100060000023, як вже зазначалось судом по попередньому контрагенту, вирок у такому кримінальному провадженні не винесений, господарська діяльність ТОВ МАКСИМУС ГРУПП судом не оцінювалась.

11. Щодо господарських операцій з ТОВ БІЗ-АУДИТ .

Згідно висновків акта перевірки (т.1 а.с.108, т.4 а.с.185(зворот) - 186) , за результатами перевірки взаємовідносин позивача з вказаним контрагентом, що виникли на підставі договору поставки №17/10/017 від 17.07.2017 контролюючий орган дійшов висновку про те, що операції з постачання товарів ТОВ БІЗ-АУДИТ (код 41451965) реально не відбувались і мало місце лише документальне оформлення зазначених операцій всупереч діючому законодавству, а оплата, а, яка перерахована від ТОВ БІЗ-АУДИТ (код 41451965) за отримані товари, не може бути пов`язана з постачанням товарів.

Зокрема, в акті перевірки наголошується, що звітність подана платником податків тільки з податку на додану вартість за жовтень, листопад 2017 року. Декларацію з податку на прибуток підприємством за 2017 та фінансову звітність не подано. В ході аналізу виданих та зареєстрованих податкових накладних ТОВ БІЗ-АУДИТ в жовтні, липні 2017 року встановлено, що це підприємство, крім деталей та фурнітури для швейної діяльності, декларувало в адресу інших СГД такі послуги: автозапчастини, мінеральні води соки, продукти харчування, бакалійна група товарів, зернові та технічні культури, різні послуги для я різних сфер обслуговування тощо, в той й же час підприємство реалізує автозапчастини в асортименті, зернові культури, ремонтно-будівельні, тощо. Широка номенклатура та значні обсяги реалізованих товарів (робіт, послуг) свідчать про фізичну неможливість здійснення такого об`єму господарської діяльності з наявними у ТОВ БІЗ-АУДИТ трудовими та виробничими ресурсами.

Крім того, в акті перевірки зазначається про те, що згідно інформації з Єдиного реєстру судових рішень встановлено, що це підприємство являється фігурантом у кримінальному провадженні №32017100060000104, за фактом фіктивного підприємництва, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 КК України.

Однак, на підставі наданих позивачем первинних документів судом встановлено, що 17.10.2017 між ТОВ БІЗ-АУДИТ (Продавець) і ТОВ Інститут ІМТ (Покупець) укладено договір поставки за №17/10/17 (т.2 а.с.124-125) , за умовами якого Продавець зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити на умовах дійсного договору промислове швейне, прасувальне обладнання та запчастини до нього, далі Товар (п.1.1 Договору №17/10/17). Асортимент, кількість та вартість товару, належного поставці по дійсному договору, вказується в рахунках на оплату та видаткових накладних на Товар, які являються невід`ємною частиною дійсного договору (п.1.2 Договору №17/10/17).

Пунктами 2.1, 2.2 Договору №17/10/17 передбачено, що оплата а товару здійснюється протягом 90 днів після отримання. Оплата Договору здійснюється Покупцем в гривнях шляхом безготівкового банківського перерахування на рахунок Продавця.

Згідно пункту 3.1 Договору №17/10/17 поставка товару здійснюється зі складу, протягом 5 календарних днів з дня підписання договору.

Оприбуткування товару здійснено позивачем на підставі видаткової накладної №270 від 18.10.2017 (т.2 а.с.126-127) на суму 136953,70 грн (з них ПДВ - 22825,62 грн). На вказану суму позивачем виписано платіжне доручення: №1360 від 09.11.2017 (т.2 а.с.128) .

Позивачем наданий також і витяг з оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 за січень 2016 - вересень2019 (т.2 а.с.129) .

Стосовно кримінального провадження №32017100060000104, згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень розслідування такого кримінального провадження станом на час постановлення рішення в адміністративній справі, постановленням відповідного вироку у кримінальній справі не завершено, господарська діяльність ТОВ БІЗ-АУДИТ за спірний період судом не оцінювалась.

12. Щодо господарських операцій з ТОВ ХІМСЕРВІС .

В акті перевірки (т.1 а.с.109-110) контролюючий орган робить висновки про те, що операції з постачання товарів ТОВ ХІМСЕРВІС (код 30990943), за договором поставки №10/16 від 12.01.2016, реально не відбувались і мало місце лише документальне оформлення зазначених операцій всупереч діючому законодавству, а оплата, яка перерахована від ТОВ ХІМСЕРВІС за отримані товари, не може бути пов`язана з постачанням товарів.

Підставою для таких висновків для відповідача слугувала отримана інформація щодо контрагента позивача, яка вказує на те, що: до ДПІ за місцем обліку звіт щодо податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку та інших звітів (за допомогою яких можна ідентифікувати кількісний показник працівників) за 2017 рік та за весь період діяльності підприємства не подано; остання звітність подана платником податків з податку на додану вартість за травень 2016 року; декларацію з податку на прибуток підприємством за 2016 не подано; в ході аналізу виданих та зареєстрованих податкових накладних ТОВ ХІМСЕРВІС в січні 2016 року встановлено, відсутність придбання зазначених деталей фурнітури для швейної діяльності, крім того декларувало в адресу інших СГД наступні товари: великий асортимент телефонів, смартфонів, тощо, в той же час підприємство реалізує автозапчастини в широкому асортименті, електротовари (люстри, лампи, тощо).

Також відповідач вказує на те, що згідно інформації з Єдиного реєстру судових рішень встановлено, що це підприємство являється фігурантом у кримінальному провадженні №32017100060000348, за фактом фіктивного підприємництва, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 КК України.

Разом з тим, згідно наданих позивачем первинних документів судом встановлено, що 12.01.2016 між ТОВ Інститут ІМТ (покупець) та ТОВ ХІМСЕРВІС (Продавець) укладено договір поставки №01/16 промислового швейного, прасувального обладнання та запчастин до нього. За умовами зазначеного договору асортимент, кількість та вартість товару, належного поставці вказується в рахунках на оплату та видаткових накладних на товар, які являються невід`ємною частиною договору (п.1.1, 1.2 Договору №01/16).

Відповідно до п.2.2, 2.3 Договору №01/16 оплата товару здійснюється протягом 90 днів після отримання. Оплата Договору здійснюється Покупцем в гривнях шляхом безготівкового банківського перерахування на рахунок Продавця.

Доставку товару здійснює продавець власним транспортом, причому вартість доставки включається до вартості проданих і доставлених товарів і окремо в документах на поставку товару не виділяється (п.3.2 Договору №01/16).

Товар оприбуткований на підставі видаткових накладних: №33 від 12.01.2016 (т.2 а.с.132) , №62 від 18.01.2016 (т.2 а.с.133) , №88 від 25.01.2016 (т.2 а.с.134) і оплачений відповідно до платіжних доручень (т.2 а.с.135-141) : №1600 від 13.01.2016, №1615 від 19.01.2016, №1624 від 09.02.2016, №1635 від 09.02.2016, №1646 від 09.02.2016, №1647 від 09.02.2016, №1648 від 09.02.2016.

Крім того, позивачем наданий витяг з оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 за січень 2016 - вересень2019 (т.2 а.с.142) .

Посилання в акті перевірки на кримінальне провадження №32017100060000348 за фактом фіктивного підприємництва, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 КК України, фігурантом якого, за твердженням контролюючого органу, є ТОВ ХІМСЕРВІС визнаються судом недоведеними, оскільки Єдиний державний реєстр судових рішень не містить даних щодо наявності кримінального провадження за таким номером, як і вироку у кримінальній справі відносно посадових осіб ТОВ ХІМСЕРВІС .

13. Щодо господарських операцій з ТОВ ЛЕКС БРАНЧ ГРУП .

Згідно висновків акта перевірки (т.1 а.с.110-111) , за результатами перевірки взаємовідносин позивача з вказаним контрагентом, що виникли на підставі договору поставки №12-2016 від 06.12.2016 контролюючий орган дійшов висновку про те, що операції з постачання товарів ТОВ ЛЕКС БРАНЧ ГРУП реально не відбувались і мало місце лише документальне оформлення зазначених операцій всупереч діючому законодавству, а оплата, яка перерахована від ТОВ ЛЕКС БРАНЧ ГРУП (код 40146000) за отримані товари, не може бути пов`язана з постачанням товарів.

Підставою для таких висновків для відповідача слугувала отримана інформація щодо контрагента позивача, яка вказує на те, що: звіт щодо податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку та інших звітів (за допомогою яких можна ідентифікувати кількісний показник працівників) за 2017 рік та за весь період діяльності підприємства ТОВ ЛЕКС БРАНЧ ГРУП не подано; остання звітність подана платником податків з податку на додану вартість за грудень 2016 року; декларацію з податку на прибуток підприємством за 2016 не подано; в ході аналізу виданих та зареєстрованих податкових накладних ТОВ ЛЕКС БРАНЧ ГРУП в грудні 2016 року встановлено відсутність придбання зазначених деталей фурнітури для швейної діяльності, крім того підприємство декларувало в адресу інших СГД наступні товари: великий асортимент продуктів харчування, кондитерські вироби, молочні продукти, тютюнові вироби, тощо, в той же час підприємство реалізує електротовари, товари для риболовлі, товари для сантехніки, тощо.

Крім того, в акті перевірки зазначається про те, що згідно інформації з Єдиного реєстру судових рішень встановлено, що це підприємство являється фігурантом у кримінальному провадженні №1201822540000457, за фактом фіктивного підприємництва, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358, ч.3 ст.190, ч.2 ст.205 КК України.

Однак, на підставі наданих позивачем первинних документів судом встановлено, що 06.12.2016 між ТОВ ЛЕКС БРАНЧ ГРУП (Продавець) і ТОВ Інститут ІМТ (Покупець) укладено договір поставки за №12-2016 (т.2 а.с.143-144) , за умовами якого Продавець зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити на умовах дійсного договору промислове швейне, прасувальне обладнання та запчастини до нього, далі Товар (п.1.1 Договору №12-2016). Асортимент, кількість та вартість товару, належного поставці по дійсному договору, вказується в рахунках на оплату та видаткових накладних на Товар, які являються невід`ємною частиною дійсного договору (п.1.2 Договору №12-2016).

Пунктами 2.1, 2.2 Договору №12-2016 передбачено, що оплата та отримання товару здійснюється на умові 100% передплати або за домовленістю сторін. Продавець зобов`язується поставити товар вчасно. Оплата Договору здійснюється Покупцем в гривнях шляхом безготівкового банківського перерахування на рахунок Продавця.

Згідно пункту 3.1 Договору №12-2016 поставка товару здійснюється зі складу в Києві, протягом 45 календарних днів після оплати товару або з відстрочкою платежу за домовленістю сторін.

15.12.2016 між ТОВ ЛЕКС БРАНЧ ГРУП (Перший кредитор) та ТОВ МОДЕРН ІНВЕСТ (Новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №15/12/2016 (т.2 а.с.145) , за умовами якого Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор приймає на себе права та зобов`язання Первісного кредитора і стає Кредитором за договором №12-2016 від 06.12.2016 між Боржником (ТОВ Інситут ІМТ ) і Первісним кредитором на підставі статті 512-1 Цивільного кодексу України (п.1.1 Договору №15/12/2016).

За даною угодою Боржник зобов`язується здійснити наступні зобов`язання перед Новим кредитором (замість Первісному кредитору): оплатити поставлений товар за рн №РН-000200 від 06.12.2016, протягом 7 (семи днів) з моменту підписання цієї угоди (п.1.2 Договору №15/12/2016).

Оприбуткування товару здійснено позивачем на підставі видаткової накладної №РН-000200 від 06.12.2016 (т.2 а.с.146-147) на суму 112613,56 грн (з них ПДВ - 18768,93 грн). На вказану суму позивачем виписано платіжне доручення: №611 від 15.12.2016 (т.2 а.с.148) .

Позивачем наданий також і витяг з оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 за січень 2016 року - вересень 2019 року (т.2 а.с.149) .

Відносно інформації в акті перевірки щодо кримінального провадження №1201822540000457, за фактом фіктивного підприємництва за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358, ч.3 ст.190, ч.2 ст.205 КК України, наявність посилань на наявність кримінального провадження за таким номером Єдиний державний реєстр судових рішень не містить, як і вироку відносно посадових осіб ТОВ ЛЕКС БРАНЧ ГРУП .

14. Щодо господарських операцій з ТОВ КАСТАНА .

В акті перевірки (т.1 а.с.111-112) зазначається про надання позивачем видаткових накладних, складених 17.05.2018 та 16.05.2018 на загальну суму 110410,14 грн. Під час проведення перевірки проаналізовано наявну в ГУ ДФС у м. Києві податкову інформацію по ТОВ КАСТАНА (код 41727977), отриману з ІС Податковий блок та інших публічних джерел інформації встановлено, що основний вид діяльності контрагента позивача є 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля; звітність подана платником податків з податку на додану вартість тільки за січень 2019 року. В ході аналізу баз даних Єдиний реєстр податкових накладних ТОВ КАСТАНА за перевіряємий період встановлено товарний обрив, тобто придбання зазначених деталей та фурнітури для швейної діяльності, який придбаний у ТОВ ТК ТЕМПОРО (код 41695566) відсутній взагалі. ТОВ ТК ТЕМПОРО за весь період діяльності зареєструвало в системі ЕРПН дві податкові накладні з придбання товару, також підприємством не подано жодної звітності, яка б свідчила про наміри ведення господарської діяльності. Тому реально не відбулись господарські операції, а мало місце лише документальне оформлення операцій всупереч діючому законодавству. Крім того ТОВ КАСТАНА (код 41727977) в період взаємовідносин реалізує в адреси інших СГД різноманітні товари різного характеру (столярські, електротовари, перекурські засоби, зернові культури, господарські товари в асортименті, тощо.

З огляду на зазначене інспектор дійшов висновку, що ТОВ КАСТАНА , має ознаки суб`єкта господарювання, що формує податковий кредит шляхом формального оформлення первинних документів. Оплата, яка перерахована від ТОВ КАСТАНА за отримані товари, не може бути пов`язана з постачанням товарів.

Крім того, в акті перевірки зазначається про те, що згідно інформації з Єдиного реєстру судових рішень встановлено, що це підприємство являється фігурантом у кримінальному провадженні №22017000000004232 від 23.11.2017, за фактом фіктивного підприємництва, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205, ч.3 ст.209 КК України.

Згідно наданих позивачем на спростування висновків акта документів судом встановлено, що 13.05.2018 ТОВ Інститут ІМТ (Покупець) уклало з ТОВ КАСТАНА (Продавець) договір поставки №13/05/18 (т.2 а.с.150-151) , за умовами якого Продавець зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити на умовах дійсного договору промислове швейне, прасувальне обладнання та запчастини до нього (п.1.1 Договору №13/05/18). Оплата товару здійснюється протягом 90 днів після отримання. Продавець зобов`язується поставити товар вчасно (п.2.2 Договору №13/05/18). Поставка товару здійснюється зі складу, протягом 5 календарних днів з дня підписання договору (п.3.1 Договору №13/05/18).

Отриманий на виконання умов цього договору товар оприбуткований позивачем за видатковими накладними на загальну суму 110410,14 грн: №53 від 17.05.2018 (т.2 а.с.152) на загальну суму 36103,00 грн (з них ПДВ - 6017,17 грн); №54 від 16.05.2018 (т.2 а.с.153) на загальну суму 74307,14 грн (з них ПДВ - 12384,52 грн).

Оплату за поставлений товар здійснено платіжними дорученнями на суми 110410,14 грн: №1809 від 05.06.2018 (т.2 а.с.154) і №1814 від 06.06.2018 (т.2 а.с.155) .

На підтвердження відображення спірних господарських операцій з ТОВ КАСТАНА позивачем надано відповідний витяг з оборотно-сальдової відомість по рахунку 631 за січень 2016 - вересень 2019 (т.2 а.с.156).

Оцінюючи посилання в акті перевірки на кримінальне провадження №22017000000004232 від 23.11.2017, за фактом фіктивного підприємництва, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205, ч.3 ст.209 КК України, суд констатує відсутність в Єдиному державному реєстрі судових рішень інформації про кримінальне провадження з такими реквізитами, як про наявність вироку відносно посадових осіб ТОВ КАСТАНА .

15. Щодо господарських операцій з ТОВ РЕЙНКАРС ІНВЕСТ .

В акті перевірки (т.1 а.с.112-113) за результатами аналізу видаткових накладних на загальну суму 585660,80 грн по взаємовідносинам з цим контрагентом вказується на те, що позивачем до перевірки не надано підтверджуючих первинних документів щодо постачання товару (ТТН, специфікація, тощо), які могли б підтвердити факт постачання товару від контрагента-постачальника ТОВ РЕЙНКАРС ІНВЕСТ . Під час проведення перевірки проаналізовано наявну в ГУ ДФС у м. Києві податкову інформацію по ТОВ РЕЙНКАРС ІНВЕСТ (код 41028059), отриману з ІС Податковий блок та інших публічних джерел інформації та встановлено, що підприємство не звітує до ДПІ де знаходиться на обліку; інформація про працюючих відсутня; згідно Єдиного реєстру податкових накладних, за період діяльності, ТОВ РЕЙНКАРС ІНВЕСТ здійснювало придбання: продуктів харчування, електротоварів тощо.

Також відповідач вказує на те, що згідно інформації з Єдиного реєстру судових рішень встановлено, що це підприємство являється фігурантом у кримінальному провадженні №32016100060000117 від 27.09.2019, за фактом фіктивного підприємництва, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205 КК України.

Однак, на підставі наданих позивачем первинних документів судом встановлено, що 10.01.2017 між ТОВ РЕЙНКАРС ІНВЕСТ (Продавець) і ТОВ Інститут ІМТ (Покупець) укладено договір поставки за №10-01-17 (т.2 а.с.157-158) , за умовами якого Продавець зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити на умовах дійсного договору промислове швейне, прасувальне обладнання та запчастини до нього, далі Товар (п.1.1 Договору №10-01-17). Асортимент, кількість та вартість товару, належного поставці по дійсному договору, вказується в рахунках на оплату та видаткових накладних на Товар, які являються невід`ємною частиною дійсного договору (п.1.2 Договору №10-01-17).

Пунктами 2.1, 2.2 Договору №10-01-17 передбачено, що оплата та отримання товару здійснюється на умові 100% передплати або за домовленістю сторін. Продавець зобов`язується поставити товар вчасно. Оплата Договору здійснюється Покупцем в гривнях шляхом безготівкового банківського перерахування на рахунок Продавця.

Згідно пункту 3.1 Договору №10-01-17 поставка товару здійснюється зі складу в Києві, протягом 45 календарних днів після оплати товару або з відстрочкою платежу за домовленістю сторін.

Оприбуткування товару здійснено позивачем на підставі видаткових накладних на загальну суму 585660,84 грн (т.2 а.с.159-161) : №РН-0000053 від 10.01.2017, №РН-000030 від 16.01.2017, №РН-000246 від 23.01.2017. На суму 585660,84 грн ТОВ Інститут ІМТ оформлені платіжні доручення: №727 від 23.01.2017 (т.2 а.с.162) ; №730 від 26.01.2017 (т.2 а.с.163) ; №734 від 30.01.2017 (т.2 а.с.164) .

Позивачем наданий також і витяг з оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 за січень 2016 року - вересень 2019 року (т.2 а.с.165) .

Відносно посилань відповідача на наявність кримінального провадження №32016100060000117 від 27.09.2019, як вже зазначалось судом з приводу цього кримінального провадження при оцінці взаємовідносин з ТОВ ЕЛАДА ТРЕЙД , на підставі змісту ухвали Печерського районного суду міста Києва від 04.01.2017 судом встановлено, що серед наведених в цьому судовому рішенні осіб директор ТОВ РЕЙНКАРС ІНВЕСТ ОСОБА_4 не згадується, а будь-яких доказів на підтвердження існування взаємозв`язку кримінального провадження №32016100060000117 з господарською діяльністю ТОВ РЕЙНКАРС ІНВЕСТ або його посадових осіб відповідач суду не надав.

16. Щодо господарських операцій з ТОВ ЛІТІЯ ГРУП .

Як свідчить акт перевірки (т.1 а.с.113-114) позивачем до перевірки надано видаткові накладні на загальну суму 543888,50 грн. Обороти за перевіряємий період згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 становить 543888,50 грн . До перевірки не надано підтверджуючих первинних документів щодо постачання товару (ТТН, специфікація, тощо), які могли б підтвердити факт постачання товару від контрагента-постачальника ТОВ ЛІТІЯ ГРУП . Під час проведення перевірки проаналізовано наявну в ГУ ДФС у м. Києві податкову інформацію по ТОВ ЛІТІЯ ГРУП , отриману з ІС Податковий блок та інших публічних джерел інформації та встановлено, що підприємством подано до ДПІ де перебуває на обліку останню звітність за жовтень 2016 року; інформація про працюючих відсутня; до ДПІ за місцем обліку ТОВ ЛІТІЯ ГРУП подано звіт податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за І - III квартал 2016 року, в якому зазначено середню кількість працюючих - 1 особа; згідно Єдиного реєстру податкових накладних, за період діяльності, ТОВ ЛІТІЯ ГРУП здійснювало придбання: продуктів харчування, автозапчастини, вживаний одяг тощо.

Згідно наданих позивачем документів на спростування висновків акта судом встановлено, що 01.09.2016 ТОВ Інститут ІМТ (Покупець) уклало з ТОВ ЛІТІЯ ГРУП (Продавець) договір поставки №09/2016 (т.2 а.с.166-167) , за умовами якого Продавець зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити на умовах дійсного договору промислове швейне, прасувальне обладнання та запчастини до нього (п.1.1 Договору №09/2016). Оплата товару здійснюється протягом 90 днів після отримання. Продавець зобов`язується поставити товар вчасно (п.2.2 Договору №09/2016). Поставка товару здійснюється зі складу покупця за адресою м. Київ, вул. Ізюмська, 5, офіс 1, продавцем протягом 45 календарних днів з дня підписання договору (п.3.1 Договору №09/2016). Згідно п.3.2 Договору №09/2016 доставку товару здійснює продавець власним транспортом, причому вартість доставки включається до вартості проданих і доставлених товарів, і окремо в документах на поставку товару не виділяється.

Отриманий на виконання умов цього договору товар оприбуткований позивачем за видатковими накладними (т.2 а.с.168-171) : №РН-000027 від 13.09.2016 на загальну суму 112705,75 грн (з них ПДВ - 18784,20 грн); №РН-0064 від 19.09.2016 на суму 23522,76 грн (з них ПДВ - 3920,46 грн), №РН-0101 від 28.09.2016 на суму 407659,97 грн (з них ПДВ - 67943,33 грн).

Оплату за поставлений товар здійснено платіжними дорученнями: №428 від 27.09.2016 (т.2 а.с.172), №464 від 04.10.2016 (т.2 а.с.173) .

На підтвердження відображення спірних господарських операцій з ТОВ ЛІТІЯ ГРУП позивачем надано відповідний витяг з оборотно-сальдової відомість по рахунку 631 за січень 2016 року - вересень 2018 року (т.2 а.с.174).

Посилання в акті перевірки на кримінальне провадження №32016100060000117 від 27.09.2019, як і в попередньому епізоді визнаються судом безпідставними за відсутності будь-яких доказів на підтвердження взаємозв`язку між цим кримінальним провадженням з посадовими особами ТОВ ЛІТІЯ ГРУП або з господарською діяльністю цього Товариства.

17. Щодо господарських операцій з ТОВ АВІАНТ ПІВДЕНЬ .

За результатами аналізу видаткових накладних, наданих під час перевірки та інших, наданих платником документів, контролюючим органом зафіксовано (акт т.1 а.с.114-115) , що обороти за перевіряємий період згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 становлять 485924,20 грн. До перевірки не надано підтверджуючих первинних документів щодо постачання товару (ТТН, специфікація, тощо), які могли б підтвердити факт постачання товару від контрагента-постачальника ТОВ АВІАНТ ПІВДЕНЬ . Під час проведення перевірки проаналізовано наявну в ГУ ДФС у м. Києві податкову інформацію по ТОВ АВІАНТ ПІВДЕНЬ (код 40096327), отриману з ІС Податковий блок та інших публічних джерел інформації встановлено, що підприємством подано до ДПІ де перебуває на обліку останню звітність за серпень 2017 року; інформація про працюючих відсутня; згідно Єдиного реєстру податкових накладних, за період діяльності, ТОВ АВІАНТ ПІВДЕНЬ здійснювало придбання: продуктів харчування, технічних культур тощо.

Також відповідач вказує на те, що згідно інформації з Єдиного реєстру судових рішень встановлено, що це підприємство являється фігурантом у кримінальному провадженні №32018100060000023 від 23.10.2017, за фактом фіктивного підприємництва, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205 КК України.

Однак, на підставі наданих позивачем первинних документів судом встановлено, що 16.08.2017 між ТОВ АВІАНТ ПІВДЕНЬ (Продавець) і ТОВ Інститут ІМТ (Покупець) укладено договір поставки за №16/08/17 (т.2 а.с.175-176) , за умовами якого Продавець зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити на умовах дійсного договору промислове швейне, прасувальне обладнання та запчастини до нього, далі Товар (п.1.1 Договору №16/08/17). Асортимент, кількість та вартість товару, належного поставці по дійсному договору, вказується в рахунках на оплату та видаткових накладних на Товар, які являються невід`ємною частиною дійсного договору (п.1.2 Договору №16/08/17).

Оплата товару здійснюється протягом 90 днів після отримання. Продавець зобов`язується поставити товар вчасно (п.2.2 Договору №16/08/17). Поставка товару здійснюється зі складу покупця за адресою м.Київ, вул.Ізюмська, 5, офіс 1, продавцем протягом 45 календарних днів з дня підписання договору (п.3.1 Договору №16/08/17). Згідно п.3.2 Договору №16/08/17 доставку товару здійснює продавець власним транспортом, причому вартість доставки включається до вартості проданих і доставлених товарів, і окремо в документах на поставку товару не виділяється.

05.09.2017 між ТОВ АВІАНТ ПІВДЕНЬ (Перший кредитор) та ТОВ ЛАРС СОЛЮШН (Новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №05/09/17 (т.2 а.с.177) , за умовами якого Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор приймає на себе права та зобов`язання Первісного кредитора і стає Кредитором за договором №16/08/17 від 07.08.2017 між Боржником (ТОВ Інситут ІМТ ) і Первісним кредитором на підставі статті 512-1 Цивільного кодексу України (п.1.1 Договору №05/09/17).

За даною угодою Боржник зобов`язується здійснити наступні зобов`язання перед Новим кредитором (замість Первісному кредитору): оплатити поставлений товар за рн №29 від 07.08.2017, протягом 15 (п`ятнадцяти днів) з моменту підписання цієї угоди (п.1.2 Договору №05/09/17).

Оприбуткування товару здійснено позивачем на підставі видаткових накладних №128 від 21.08.2017 (т.2 а.с.178) на суму 81914,15 грн (з них ПДВ - 13652,36 грн), №118 від 16.08.2017 (т.2 а.с.179) на суму 404010,00 грн (з них ПДВ - 67335,00 грн). ТОВ Інститут ІМТ оформлені платіжні доручення: №1205 від 06.09.2017 на суму 81914,15 грн (т.2 а.с.180) ; №1206 від 06.09.2017 на суму 404010,00 грн (т.2 а.с.181) .

Позивачем наданий також і витяг з оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 за січень 2016 року - вересень 2019 року (т.2 а.с.182) .

У кримінальному провадженні за №32018100060000023, на яке посилається відповідач, досудове слідство триває, вирок не винесений, господарська діяльність ТОВ АВІАНТ ПІВДЕНЬ судом не оцінювалась.

18. Щодо господарських операцій з ТОВ МІЛОУС .

Як свідчить акт перевірки (т.1 а.с.115-116) позивачем до перевірки надано видаткові накладні на загальну суму 469112,40 грн. До перевірки не надано підтверджуючих первинних документів щодо постачання товару (ТТН, специфікація, тощо), які могли б підтвердити факт постачання товару від контрагента-постачальника ТОВ МІЛОУС . Під час проведення перевірки проаналізовано наявну в ГУ ДФС у м. Києві податкову інформацію по ТОВ МІЛОУС , отриману з ІС Податковий блок та інших публічних джерел інформації встановлено, що підприємством подано до ДПІ де перебуває на обліку останню звітність за січень 2018 року; інформація про працюючих відсутня; згідно Єдиного реєстру податкових накладних, за період діяльності, ТОВ МІЛОУС здійснювало придбання: продуктів харчування, автозапчастини, тощо.

На підставі наданих позивачем документів судом встановлено, що 15.12.2017 ТОВ Інститут ІМТ (Покупець) уклало з ТОВ МІЛОУС (Продавець) договір поставки №15/12/17 (т.2 а.с.183-184) , за умовами якого Продавець зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити на умовах дійсного договору промислове швейне, прасувальне обладнання та запчастини до нього (п.1.1 Договору №15/12/17). Оплата товару здійснюється протягом 90 днів після отримання. Продавець зобов`язується поставити товар вчасно (п.2.2 Договору №15/12/17). Поставка товару здійснюється зі складу покупця за адресою м. Київ, вул. Ізюмська, 5, офіс 1, продавцем протягом 45 календарних днів з дня підписання договору (п.3.1 Договору №15/12/17). Згідно п.3.2 Договору №15/12/17 доставку товару здійснює продавець власним транспортом, причому вартість доставки включається до вартості проданих і доставлених товарів, і окремо в документах на поставку товару не виділяється.

Аналогічні за змістом договори укладені позивачем з ТОВ МІЛОУС №25/12/17 від 25.12.2017 (т.2 а.с.185-186) , №04/01/18 від 04.01.2018 (т.2 а.с.187-188).

04.01.2018 між ТОВ МІЛОУС (Перший кредитор) та ТОВ СПЕКТР-ПРО (Новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №0401 (т.2 а.с.189-190) , за умовами якого Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор приймає на себе права та зобов`язання Первісного кредитора і стає Кредитором за договором №15/12/17 від 15.12.2017 між Боржником (ТОВ Інситут ІМТ ) і Первісним кредитором (п.1.1 Договору №0401).

За даною угодою Боржник зобов`язується здійснити наступні зобов`язання перед Новим кредитором (замість Первісному кредитору): сплачує первісному кредитору 96952,18 грн, згідно видаткової накладної за №154 від 18.12.2017, шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок Первісного кредитора (п.2.1 Договору №0401).

Також, 05.01.2018 між ТОВ МІЛОУС (Перший кредитор) та ТОВ СПЕКТР-ПРО (Новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №0501 (т.2 а.с.191-192) , за умовами якого Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор приймає на себе права та зобов`язання Первісного кредитора і стає Кредитором за договором №15/12/17 від 15.12.2017 між Боржником (ТОВ Інситут ІМТ ) і Первісним кредитором (п.1.1 Договору №0501).

За даною угодою Боржник зобов`язується здійснити наступні зобов`язання перед Новим кредитором (замість Первісному кредитору): сплачує первісному кредитору 289697,45 грн, згідно видаткової накладної за №155 від 22.12.2017, шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок Первісного кредитора (п.2.1 Договору №0501).

09.01.2018 між ТОВ МІЛОУС (Перший кредитор) та ТОВ САПОРО (Новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №0901 (т.2 а.с.193-194) , за умовами якого Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор приймає на себе права та зобов`язання Первісного кредитора і стає Кредитором за договором №25/12/17 від 25.12.2017 між Боржником (ТОВ Інситут ІМТ ) і Первісним кредитором (п.1.1 Договору №0901).

За даною угодою Боржник зобов`язується здійснити наступні зобов`язання перед Новим кредитором (замість Первісному кредитору): сплачує первісному кредитору 31077,31 грн, згідно видаткової накладної за №367 від 26.12.2017, шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок Первісного кредитора (п.2.1 Договору №0901).

Також, 17.01.2018 між ТОВ МІЛОУС (Перший кредитор) та ТОВ САПОРО (Новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №1701 (т.2 а.с.195-196) , за умовами якого Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор приймає на себе права та зобов`язання Первісного кредитора і стає Кредитором за договором №04/01/18 від 17.01.2018 між Боржником (ТОВ Інситут ІМТ ) і Первісним кредитором (п.1.1 Договору №1701).

За даною угодою Боржник зобов`язується здійснити наступні зобов`язання перед Новим кредитором (замість Первісному кредитору): сплачує первісному кредитору 51385,42 грн, згідно видаткової накладної за №97 від 04.01.2018, шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок Первісного кредитора (п.2.1 Договору №1701).

Отриманий на виконання умов договорів поставки товар оприбуткований позивачем за видатковими накладними (т.2 а.с.197-201) на загальну суму 469112,36 грн: №154 від 18.12.2017 на загальну суму 96952,18 грн (з них ПДВ - 16158,70 грн); №155 від 22.12.2017 на суму 289697,45 грн (з них ПДВ - 48282,91 грн), №367 від 26.12.2017 на суму 31077,31 грн (з них ПДВ - 5179,55 грн), №96 від 04.01.2018 на суму 51385,42 грн (з них ПДВ - 8564,24 грн).

На цю ж суму 469112,36 грн здійснено оплату за поставлений товар платіжними дорученнями (т.2 а.с.202-205) : №1486 від 09.01.2018, №1487 від 09.01.2018 , №1497 від 15.01.2018 , №1519 від 23.01.2018.

На підтвердження відображення спірних господарських операцій з ТОВ МІЛОУС позивачем надано відповідний витяг з оборотно-сальдової відомість по рахунку 631 за січень 2016 року - вересень 2019 року (т.2 а.с.206).

Як вже зазначалось судом, в кримінальному провадженні за №32018100060000023 досудове слідство триває, вирок не винесений, господарська діяльність ТОВ МІЛОУС судом не оцінювалась.

19. Щодо господарських операцій з ТОВ ВІЗМАРК .

Під час проведення перевірки відповідачем досліджувались видаткові накладні на загальну суму 479874,10 грн (т.1 а.с.116-117) . До перевірки не надано підтверджуючих первинних документів щодо постачання товару (ТТН, специфікація, тощо), які могли б підтвердити факт постачання товару від контрагента-постачальника ТОВ ВІЗМАРК . На підставі проаналізованої під час проведення перевірки наявної в ГУ ДФС у м. Києві податкової інформації по ТОВ ВІЗМАРК , отриману з ІС Податковий блок та інших публічних джерел інформації встановлено, що підприємством подано до ДПІ останню звітність за лютий 2018 року; інформація про працюючих відсутня; згідно Єдиного реєстру податкових накладних, за період діяльності, ТОВ ВІЗМАРК здійснювало придбання: продуктів харчування, тощо.

Також відповідач вказує на те, що згідно інформації з Єдиного реєстру судових рішень встановлено, що це підприємство являється фігурантом у кримінальному провадженні №320181000000000159 від 13.12.2017, за фактом фіктивного підприємництва, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205 КК України.

На підставі наданих позивачем копій первинних документів судом встановлено, що 21.01.2018 ТОВ Інститут ІМТ (Покупець) уклало з ТОВ ВІЗМАРК (Продавець) договір поставки №21/01/18 (т.2 а.с.207-208) , за умовами якого Продавець зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити на умовах дійсного договору промислове швейне, прасувальне обладнання та запчастини до нього (п.1.1 Договору №21/01/18). Оплата товару здійснюється протягом 90 днів після отримання. Продавець зобов`язується поставити товар вчасно (п.2.2 Договору №21/01/18). Поставка товару здійснюється зі складу покупця за адресою м.Київ, вул.Ізюмська, 5, офіс 1, продавцем протягом 45 календарних днів з дня підписання договору (п.3.1 Договору №21/01/18). Згідно п.3.2 Договору №21/01/18 доставку товару здійснює продавець власним транспортом, причому вартість доставки включається до вартості проданих і доставлених товарів, і окремо в документах на поставку товару не виділяється.

Аналогічний за змістом договір укладено позивачем з ТОВ ВІЗМАРК 01.02.2018 за №01/02/18 (т.2 а.с.209-210).

08.02.2018 між ТОВ ВІЗМАРК (Перший кредитор) та ТОВ САПОРО (Новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №0802 (т.2 а.с.211-212) , за умовами якого Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор приймає на себе права та зобов`язання Первісного кредитора і стає Кредитором за договором №21/01/18 від 21.01.2018 між Боржником (ТОВ Інситут ІМТ ) і Первісним кредитором (п.1.1 Договору №0802).

За даною угодою Боржник зобов`язується здійснити наступні зобов`язання перед Новим кредитором (замість Первісному кредитору): сплачує первісному кредитору 186614,02 грн, згідно видаткової накладної за №116 від 22.01.2018 та №115 від 23.01.2018, шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок Первісного кредитора (п.2.1 Договору №0802).

Отриманий на виконання умов цього договору товар оприбуткований позивачем за видатковими накладними (т.2 а.с.213-218) : №301 від 16.02.2018, №248 від 16.02.2018, №52 від 01.02.2018, №43 від 05.02.2018, №115 від 23.01.2018, №116 від 22.01.2018.

На вказані суми здійснено оплату за поставлений товар платіжними дорученнями (т.2 а.с.219-223) : №1579 від 19.02.2018, №1588 від 22.02.2018 , №1612 від 05.03.2018 , №1613 від 12.03.2018 , №1554 від 09.02.2018.

Безпідставними визнаються судом посилання в акті перевірки на кримінальне провадження за №320181000000000159 від 13.12.2017, в якому, за твердженням відповідача, фігурує ТОВ ВІЗМАРК , оскільки Єдиний державний реєстр судових рішень інформацію щодо такого кримінального провадження не містить, як і не встановлено судом наявність вироку щодо посадових осіб контрагента позивача.

20. Щодо господарських операцій з ТОВ АМАРІС ЛІМІТЕД .

Як свідчить акт перевірки (т.1 а.с.117-118) позивачем до перевірки надано видаткові накладні на загальну суму 419129,50 грн. Однак, як вказує відповідач, до перевірки не надано підтверджуючих первинних документів щодо постачання товару (ТТН, специфікація, тощо), які могли б підтвердити факт постачання товару від контрагента-постачальника ТОВ АМАРІС ЛІМІТЕД . Під час проведення перевірки проаналізовано наявну в ГУ ДФС у м. Києві податкову інформацію по ТОВ АМАРІС ЛІМІТЕД , отриману з ІС Податковий блок та інших публічних джерел інформації та встановлено, що підприємством подано до ДПІ де перебуває на обліку останню звітність за лютий 2019 року; інформація про працюючих відсутня; згідно Єдиного реєстру податкових накладних, за період діяльності, ТОВ АМАРІС ЛІМІТЕД здійснювало придбання: курячих тушок, тощо.

Також відповідач вказує на те, що згідно інформації з Єдиного реєстру судових рішень встановлено, що це підприємство являється фігурантом у кримінальному провадженні №32017100100000090 від 09.10.2017, за фактом фіктивного підприємництва, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205 КК України.

Позивачем надано копії первинних документів, на підставі яких судом встановлено, що 30.03.2018 ТОВ Інститут ІМТ (Покупець) уклало з ТОВ АМАРІС ЛІМІТЕД (Продавець) договір купівлі продажу №30/03/18 (т.2 а.с.225-226) , за умовами якого Продавець зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити на умовах дійсного договору промислове швейне, прасувальне обладнання та запчастини до нього (п.1.1 Договору №30/03/18). Асортимент, кількість та вартість товару, належного поставці по цьому договору, вказується в рахунках на оплату та видаткових накладних на Товар, які являються невід`ємною частиною дійсного договору (п.1.2 Договору №30/03/18).

Оплата товару здійснюється протягом 90 днів після отримання. Продавець зобов`язується поставити товар вчасно (п.2.2 Договору №30/03/18). Поставка товару здійснюється зі складу покупця за адресою м. Київ, вул. Ізюмська, 5, офіс 1, продавцем протягом 45 календарних днів з дня підписання договору (п.3.1 Договору №30/03/18). Згідно п.3.2 Договору №30/03/18 доставку товару здійснює продавець власним транспортом, причому вартість доставки включається до вартості проданих і доставлених товарів, і окремо в документах на поставку товару не виділяється.

27.04.2018 між ТОВ АМАРІС ЛІМІТЕД (Перший кредитор) та ТОВ АГРО ФІНАНС ЛТД (Новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №0427 (т.2 а.с.227-228) , за умовами якого Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор приймає на себе права та зобов`язання Первісного кредитора і стає Кредитором за договором №30/03/18 30.03.2018 між Боржником (ТОВ Інститут ІМТ ) і Первісним кредитором (п.1.1 Договору №0427).

За даною угодою Боржник зобов`язується здійснити наступні зобов`язання перед Новим кредитором (замість Первісному кредитору): сплачує первісному кредитору 419129,46 грн, шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок Первісного кредитора (п.2.1 Договору №0427).

Товар оприбуткований позивачем за видатковими накладними (т.2 а.с.229-232) : №1 від 02.04.2018, №5 від 03.04.2018, №6 від 03.04.2018.

На вказані суми здійснено оплату за поставлений товар платіжними дорученнями: №1737 від 02.05.2018 (т.2 а.с.233) , №1741 від 04.05.2018 (т.2 а.с.234) .

На підтвердження відображення спірних господарських операцій з ТОВ АМАРІС ЛІМІТЕД позивачем надано відповідний витяг з оборотно-сальдової відомість по рахунку 631 за січень 2016 року - вересень 2019 року (т.2 а.с.235).

Відносно посилань відповідача на кримінальне провадження за №32017100100000090, в якому, за твердженням контролюючого органу ТОВ АМАРІС ЛІМІТЕД є фігурантом, то як вже зазначалось судом згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень у кримінальному провадженні №32017100100000090 обвинувачуються ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28, ч.2 ст.205, ч.5 ст.27, ч.3 ст.28, ч.1 ст.212 КК України (ухвала Шевченківського районного суду міста Києва від 05.02.2019 у справі №761/4155/19 (провадження №1-кп/761/1618/2019)). Водночас, за матеріалами адміністративної справи, від імені ТОВ АМАРІС ЛІМІТЕД у взаємовідносинах з позивачем виступав директор ОСОБА_5 , що не визначений серед обвинувачених осіб у цій ухвалі. До того ж, за фабулою вказаного провадження, розслідування в цьому провадженні здійснюється щодо повторного створення (придбання) невстановленими особами суб`єктів підприємницької діяльності, серед яких ТОВ АМАРІС ЛІМІТЕД (код 41267395) не зазначається (ухвала Шевченківського районного суду міста Києва від 23.11.2017 у справі №761/42080/17 (провадження №1-кс/761/26759/2017)).

21. Щодо господарських операцій з ТОВ ЄВРОКОМ-ЛТД .

Оцінюючи взаємовідносини позивача з цим контрагентом контролюючий орган в акті перевірки (т.1 а.с.118-119) вказує про ненадання підтверджуючих первинних документів щодо постачання товару (ТТН, специфікація, тощо), які могли б підтвердити факт постачання товару від контрагента-постачальника ТОВ ЄВРОКОМ ЛТД та зазначає, що інформація про основні засоби відсутня у зв`язку з тим, що підприємством не подавалась фінансова звітність; підприємством подано останню звітність за вересень 2017 року; до ДПІ за місцем обліку ТОВ ЄВРОКОМ-ЛТД подано звіт податкового розрахуноку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за І-ІІІ квартал 2017 року, в якому зазначено середню кількість працюючих - 1 особа; згідно Єдиного реєстру податкових накладних, за період діяльності, ТОВ ЄВРОКОМ ЛТД здійснювало придбання: побутової техніки, товарів для малюків тощо, а також реалізацію: послуги оренди автомобіля, бухгалтерські послуги, послуги просування сайту тощо.

Також відповідач вказує на те, що згідно інформації з Єдиного реєстру судових рішень встановлено, що це підприємство являється фігурантом у кримінальному провадженні №32018100060000023 від 25.10.2017 за фактом фіктивного підприємництва, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205 КК України.

Однак, на підставі наданих позивачем первинних документів судом встановлено, що 03.05.2017 між ТОВ ЄВРОКОМ ЛТД (Продавець) і ТОВ Інститут ІМТ (Покупець) укладено договір поставки за №03/15/17 (т.2 а.с.236-237) , за умовами якого Продавець зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити на умовах дійсного договору промислове швейне, прасувальне обладнання та запчастини до нього, далі Товар (п.1.1 Договору №03/15/17). Асортимент, кількість та вартість товару, належного поставці по дійсному договору, вказується в рахунках на оплату та видаткових накладних на Товар, які являються невід`ємною частиною дійсного договору (п.1.2 Договору №03/15/17).

Оплата товару здійснюється протягом 90 днів після отримання. Продавець зобов`язується поставити товар вчасно (п.2.2 Договору №03/15/17). Поставка товару здійснюється зі складу покупця за адресою м. Київ, вул. Ізюмська, 5, офіс 1, продавцем протягом 45 календарних днів з дня підписання договору (п.3.1 Договору №03/15/17). Згідно п.3.2 Договору №03/15/17 доставку товару здійснює продавець власним транспортом, причому вартість доставки включається до вартості проданих і доставлених товарів, і окремо в документах на поставку товару не виділяється.

Оприбуткування товару здійснено позивачем на підставі видаткових накладних (т.2 а.с.238-240) №126 від 03.05.2017, №127 від 03.05.2017, №151 від 03.05.2017. ТОВ Інститут ІМТ оформлені платіжне доручення за №1001 від 29.05.2017 на суму 375748,13 грн (т.2 а.с.241) .

Позивачем наданий також і витяг з оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 за січень 2016 року - вересень 2019 року (т.2 а.с.242) .

Стосовно посилань в акті перевірки на наявність кримінального провадження за №32018100060000023 від 25.10.2017, в якому фігурує ТОВ ЄВРОКОМ ЛТД , як вже неодноразово зазначалось судом, в кримінальному провадженні за №32018100060000023 досудове слідство триває, вирок не винесений, господарська діяльність ТОВ ЄВРОКОМ ЛТД в цілому, і зокрема взаємовідносини цього Товариства з позивачем за спірний період не оцінювались, судом не оцінювалась.

22. Щодо господарських операцій з ТОВ ГРАНТ ЛМС .

Під час проведення перевірки відповідачем досліджувались видаткові накладні на загальну суму 85192,83 грн (т.1 а.с.119) . Як зазначає відповідач, до перевірки не надано підтверджуючих первинних документів щодо постачання товару (ТТН, специфікація, тощо), які могли б підтвердити факт постачання товару від контрагента-постачальника ТОВ ГРАНТ ЛМС . На підставі наявної в ГУ ДФС у м. Києві податкової інформації, отриманої з ІС Податковий блок та інших публічних джерел інформації контролюючим органом встановлено, що підприємством подано звітність лише за листопад 2016 року; інформація про працюючих відсутня; згідно Єдиного реєстру податкових накладних, за період діяльності, ТОВ ГРАНТ ЛМС здійснювало придбання: фруктів, м`яса, засобів гігієни, тощо, а реалізовувало: транспортно експедиційних послуг, послуг з навчання персоналу, автозапчастин, зерна кукурудзи, тощо.

Також відповідач вказує на те, що згідно інформації з Єдиного реєстру судових рішень встановлено, що це підприємство являється фігурантом у кримінальному провадженні №32017170000000012 від 27.02.2017, за фактом фіктивного підприємництва, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205 КК України.

Згідно наданих позивачем документів товар у спірних взаємовідносинах поставлений на підставі видаткових накладних №РН-0076 від 10.11.2016 на суму 34616,24 грн (з них ПДВ - 5769,24 грн), №РН-0078 від 10.11.2016 на суму 50576,59 грн (з них ПДВ - 8429,43 грн).

10.11.2016 між ТОВ ГРАНТ ЛМС (Перший кредитор) та ТОВ МОНСІТ (Новий кредитор) і ТОВ Інститут ІМТ (Боржник) укладено договір про відступлення права вимоги №11/2016 (т.2 а.с.245) , за умовами якого Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор приймає на себе права та зобов`язання Первісного кредитора і стає Кредитором за №11/2016 від 10.11.2016 між Боржником і Первісним кредитором на підставі ст.512-1 Цивільного кодексу України (п.1.1 Договору №11/2016).

За даною угодою Боржник зобов`язується здійснити наступні зобов`язання перед Новим кредитором (замість Первісному кредитору) оплатити поставлений товар за видатковими накладними №РН-0076 від 10.11.2016, №РН-0078 від 10.11.2016 протягом 7 днів з моменту підписання цієї угоди (п.1.2 Договору №11/2016).

Оплату за поставлений товар здійснено платіжними дорученнями: №521 від 09.11.2016 (т.2 а.с.246) на суму 34616,24 грн; №535 від 15.11.2016 на суму 50576,59 грн (т.2 а.с.247) .

На підтвердження відображення спірних господарських операцій з ТОВ ГРАНТ ЛМС позивачем надано відповідний витяг з оборотно-сальдової відомість по рахунку 631 за січень 2016 року - вересень 2019 року (т.2 а.с.248).

Оцінюючи посилання в акті перевірки на кримінальне провадження за №32017170000000012 від 27.02.2017, суд на підставі даних Єдиного державного реєстру судових рішень встановив, що ТОВ ГРАНТ ЛМС наводиться у судових рішеннях (ухвали Київського районного суду міста Полтави і Апеляційного суду міста Полтави) серед тих підприємств які не мають відношення до учасників конвертаційного центру та використовувались у незаконній діяльності останнього , що було встановлено в ході досудового слідства по цьому кримінальному провадженню. Доказів наявності вироку відносно посадових осіб ТОВ ГРАНТ ЛМС з оцінкою господарської діяльності цього Товариства, зокрема і взаємовідносини з ТОВ Інститут ІМТ , відповідач суду не надав.

23. Щодо господарських операцій з ТОВ ТОЛМІН .

В акті перевірки (т.1 а.с.120-121) , як і у попередніх епізодах, зазначається про ненадання до перевірки підтверджуючих первинних документів щодо постачання товару (ТТН, специфікація, тощо), які могли б підтвердити факт постачання товару від контрагента-постачальника ТОВ ТОЛМІН . Також контролюючим органом встановлено, що підприємством подано звітність лише за вересень 2016 року; до ДПІ за місцем обліку ТОВ ТОЛМІН подано звіт про суми нарахованої заробітної плати за вересень 2016 року, в якому зазначено середню кількість працюючих - 1 особа; згідно Єдиного реєстру податкових накладних, за період діяльності, ТОВ ТОЛМІН здійснювало придбання: м`яса та ріпаку та реалізацію: транспортно експедиційних послуг, автозапчастин, послуг з бухгалтерського супроводження тощо.

Також відповідач вказує на те, що згідно інформації з Єдиного реєстру судових рішень встановлено, що це підприємство являється фігурантом у кримінальному провадженні №32017170000000012 від 27.02.2017, за фактом фіктивного підприємництва, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205 КК України.

Крім того, за результатами аналізу інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень та Реєстрі облікових карток суб`єктів фіктивного підприємництва встановлено, що по ТОВ ТОЛМІН наявна облікова картка суб`єкта фіктивного підприємства, зокрема зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження.

Однак, на підставі наданих позивачем первинних документів судом встановлено, що 03.10.2016 між ТОВ ТОЛМІН (Продавець) і ТОВ Інститут ІМТ (Покупець) укладено договір поставки за №102016 (т.2 а.с.249-250) , за умовами якого Продавець зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити на умовах дійсного договору промислове швейне, прасувальне обладнання та запчастини до нього, далі Товар (п.1.1 Договору №102016). Асортимент, кількість та вартість товару, належного поставці по дійсному договору, вказується в рахунках на оплату та видаткових накладних на Товар, які являються невід`ємною частиною дійсного договору (п.1.2 Договору №102016).

Пунктами 2.1, 2.2 Договору №102016 передбачено, що оплата та отримання товару здійснюється на умові 100% передплати або за домовленістю сторін. Продавець зобов`язується поставити товар вчасно. Оплата Договору здійснюється Покупцем в гривнях шляхом безготівкового банківського перерахування на рахунок Продавця.

Згідно пункту 3.1 Договору №102016 поставка товару здійснюється зі складу в Києві, протягом 45 календарних днів після оплати товару або з відстрочкою платежу за домовленістю сторін.

Однак, 10.10.2016 між ТОВ ТОЛМІН (Первісний кредитор) та ТОВ СЕЛМ ЛТД (Новий кредитор) і ТОВ Інститут ІМТ (Боржник) укладено договір про відступлення права вимоги №102016 (т.3 а.с.1) , за умовами якого Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор приймає на себе права та зобов`язання Первісного кредитора і стає Кредитором за №102016 від 03.10.2016 між Боржником і Первісним кредитором на підставі ст.512-1 Цивільного кодексу України (п.1.1 Договору №102016).

За даною угодою Боржник зобов`язується здійснити наступні зобов`язання перед Новим кредитором (замість Первісному кредитору) оплатити поставлений товар за видатковими накладними №РН-00009 від 10.10.2016 протягом 7 днів з моменту підписання цієї угоди (п.1.2 Договору №102016).

Оприбуткування товару здійснено позивачем на підставі видаткових накладних на загальну суму 82987,46 грн (т.3 а.с.2-4) : №РН-00009 від 10.10.2016, №РН-000013 від 17.10.2016, №РН-000083 від 27.10.2016. На цю ж суму ТОВ Інститут ІМТ оформлені платіжні доручення (т.3 а.с.5-7) : №500 від 28.10.2016 , №515 від 01.11.2016, №486 від 19.10.2016 , №488 від 21.10.2016.

Позивачем наданий також і витяг з оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 за січень 2016 року - вересень 2019 року (т.3 а.с.8) .

Відносно посилань в акті перевірки на кримінальне провадження за №32017170000000012 від 27.02.2017 в якому, за твердженням перевіряючих інспекторів, фігурує ТОВ ТОЛМІН , суд як і в попередньому епізоді констатує, що згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень встановив, що ТОВ ТОЛМІН наводиться у судових рішеннях (ухвали Київського районного суду міста Полтави і Апеляційного суду міста Полтави) серед тих підприємств які не мають відношення до учасників конвертаційного центру та використовувались у незаконній діяльності останнього , що було встановлено в ході досудового слідства по цьому кримінальному провадженню. Доказів наявності вироку відносно посадових осіб ТОВ ТОЛМІН з оцінкою господарської діяльності цього Товариства, зокрема і взаємовідносини з ТОВ Інститут ІМТ , відповідач суду також не надав.

24. Щодо господарських операцій з ТОВ ФОЛК ДІСТРІБЮШЕН .

Стосовно взаємовідносин позивача з цим контрагентом контролюючий орган в акті перевірки (т.2 а.с.121-122) вказує, що згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 обороти за перевіряємий період складають 42106,44 грн. Позивачем надано під час перевірки видаткові накладні на вказану суму, однак, не надано підтверджуючих первинних документів щодо постачання товару (ТТН, специфікація, тощо), які могли б підтвердити факт постачання товару від контрагента-постачальника ТОВ ФОЛК ДІСТРІБЮШЕН .

До того ж відповідач вказує, що згідно інформації з Єдиного реєстру судових рішень встановлено, що це підприємство являється фігурантом у кримінальному провадженні №32017170000000012 від 27.02.2017, за фактом фіктивного підприємництва, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205 КК України.

Посилання в акті перевірки на те, що ТОВ ФОЛК ДІСТРІБЮШЕН є фігурантом у кримінальному провадженні №32017170000000012 від 27.02.2017 визнаються судом безпідставними, оскільки згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень вказане Товариство (код ЄДРПОУ 40304624) в жодному з судових рішень, винесених за результатами клопотань слідчого по цьому кримінальному провадженню, не згадується.

25. Щодо господарських операцій з ТОВ АРМАГОН КОНСТРАКШН .

Згідно наведених в акті перевірки висновків (т.1 а.с.122-123) , що ґрунтуються на підставі аналізу наданих платником податків видаткових і податкових накладних і даних бухгалтерського обліку, а також отриманої з ІС Податковий блок податкової інформації, контролюючий орган вказує на те, що контрагент позивача подано до ДПІ де перебуває на обліку останню звітність за червень 2016 рік; інформація щодо працівників відсутня; згідно ЄРПН, за період діяльності, ТОВ АРМАГОН КОНСТРАКШН здійснювало придбання: будівельних матеріалів, засобів гігієни тощо та реалізовувало: будівельних послуг, послуг ремонту, послуги з надання в оренду ОЗ тощо. Згідно інформації з Єдиного реєстру судових рішень встановлено, що дане підприємство являється фігурантом у кримінальному провадженні №32018100020000002 від 17.01.2018 за ч. 2 ст.205 КК України.

Відповідач вказує на те, що до перевірки не надано підтверджуючих первинних документів щодо постачання товару (ТТН, специфікація, тощо), які могли б підтвердити факт постачання товару від контрагента - постачальника ТОВ АРМАГОН КОНСТРАКШН .

Відповідно до вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 25.04.2018 у справі №761/7436/18 встановлено, що гр. ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) не має відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства.

На підставі наданих позивачем документів судом встановлено, що 18.07.2016 ТОВ Інститут ІМТ (Покупець) уклало з ТОВ АРМАГОН КОНСТРАКШН (Продавець) договір поставки №07/2016 (т.3 а.с.15-16) , за умовами якого Продавець зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити на умовах дійсного договору промислове швейне, прасувальне обладнання та запчастини до нього (п.1.1 Договору №07/2016). Оплата за отримання товару покупцем здійснюється на умові 100 % передплати (п.2.2 Договору №07/2016). Поставка товару здійснюється зі складу в Києві, протягом 45 календарних днів після оплати (п.3.1 Договору №07/2016).

Отриманий на виконання умов цього договору товар оприбуткований позивачем за видатковою накладною №РН-000079 від 16.12.2016 (т.3 а.с.17) на загальну суму 37634,10 грн (з них ПДВ - 6272,35 грн), а оплата за поставлений товар здійснена платіжними дорученнями: №286 (т.3 а.с.18) на суму 8000,00 грн; №293 від 19634,10 грн (т.3 а.с.19) . Також позивачем надано виписку по рахунку ПАТ ПриватБанк (т.3 а.с.20) .

На підтвердження відображення спірних господарських операцій позивачем надано відповідний витяг з оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 за січень 2016 - вересень 2019 (т.3 а.с.21).

26. Щодо господарських операцій з ТОВ АКІЛ ТРЕЙД .

Контролюючий орган в акті перевірки (т.1 а.с.123-124) зазначає, що контрагентом позивача подано до ДПІ де він перебуває на обліку звітність лише за грудень 2016 року. За період діяльності, ТОВ AKIЛ ТРЕЙД здійснювалось придбання: меблів, вживаного одягу тощо. Згідно ЄРПН, за період діяльності ТОВ АКІЛ ТРЕЙД здійснювало реалізацію: послуг з перевезення, послуг зі створення передачі, продаж скла, соняшнику тощо. За інформацією з Єдиного реєстру судових рішень , що дане підприємство являється фігурантом у кримінальному провадженні №32018100020000002 від 17.01.2018 за ч.2 ст.205 КК України. До перевірки не надано підтверджуючих первинних документів щодо постачання TOB (ТТН, специфікація, тощо), які могли б підтвердити факт постачання товару від постачальника ТОВ АКІЛ ТРЕЙД .

Згідно наданих позивачем документів, 01.11.2016 між ТОВ Інститут ІМТ (Покупець) та ТОВ АКІЛ ТРЕЙД (Продавець) укладено договір поставки №11/2016, за умовами аналогічний договору поставки з попередньо викладеного договору №07/2016.

Отриманий товар оприбуткований позивачем за видатковою накладною №РН-00101 від 22.11.2016 (т.3 а.с.24) на загальну суму 27607,44 грн (з них ПДВ - 4601,24 грн), а оплата за поставлений товар здійснена платіжним дорученням №580 від 02.12.2016 на суму 8000,00 грн (т.3 а.с.26) . Також позивачем подано виписку по рахунку ПАТ ПриватБанк .

Безпідставними визнаються твердження акта перевірки про те, що ТОВ АКІЛ ТРЕЙД є фігурантом у кримінальному провадженні №32018100020000002 від 17.01.2018, оскільки судові рішення, наявні в Єдиному державному реєстрі судових рішень стосовно цього кримінального провадження, спростовують такі доводи.

27. Щодо господарських операцій з ТОВ КОМЕРЦІЙНА ГРУПА ФЕНІКС .

За результатами дослідження видаткової та податкової накладної, а також аналізу первинних бухгалтерських документів, наданих позивачем під час проведення перевірки, контролюючим органом в акті перевірки (т.1 а.с.124-125) вказано по цьому контрагенту, що останню звітність ним подано до ДПІ, де перебуває на обліку за січень 2018 року, інформація щодо працівників відсутня. За період діяльності, ТОВ КОМЕРЦІЙНА ГРУПА ФЕНІКС здійснювало придбання: алкогольних напоїв, безалкогольних напоїв, сигарет, тканини тощо та здійснювало реалізацію: будівельних послуг, послуг з ремонту автомобілів, продаж соняшнику тощо. До перевірки не надано підтверджуючих первинних документів щодо постачання товару (ТТН, специфікація, тощо), які могли б підтвердили факт постачання товару від контрагента- постачальника ТОВ КОМЕРЦІЙНА ГРУПА ФЕНІКС . За інформацією з Єдиного реєстру судових рішень дане підприємство являється фігурантом у кримінальному провадженні №32018100020000002 від 17.01.2018 за ч.2 ст.205 КК України.

На спростування висновків контролюючого органу позивачем надані видаткові накладні: за №31/1 від 12.12.2016 на суму 9720 грн (з них ПДВ - 1620,00 грн) (т.3 а.с.28) , №31/2 від 21.12.2016 на суму 14580,00 грн (з них ПДВ - 2430,00 грн) (т.3 а.с.29) .

Оплата за поставлений товар здійснена платіжним дорученням №585 від 06.12.2016 на цю ж суму 24300,00 грн (т.3 а.с.30) .

Аналогічно попередньому епізоду, відповідач не надав суду жодного доказу на підтвердження взаємозв`язку кримінального провадження №32018100020000002 від 17.01.2018 до діяльності ТОВ КОМЕРЦІЙНА ГРУПА ФЕНІКС (код 39781252) або до його посадових осіб.

28. Щодо господарських операцій з ТОВ СПРИНТ ЮГ .

Згідно акта перевірки (т.1 а.с.125-126) при оцінці спірної господарської операції з вказаним контрагентом контролюючий орган вказує про ненадання позивачем під час перевірки первинних документів щодо постачання товару (ТТН, специфікація, тощо), які могли б підтвердити факт постачання товару від контрагента-постачальника ТОВ СПРИНТ ЮГ .

В ході проведення перевірки було проаналізовано наявну в ГУ ДФС у м. Києві податкову інформацію отриману з ІС Податковий блок та інших публічних джерел та встановлено, що підприємство подало останню звітність за вересень 2017 року; інформація про працюючих відсутня; підприємство здійснювало придбання: продуктів харчування, автозапчастин, тощо. За інформацією з Єдиного реєстру судових рішень встановлено, що дане підприємство являється фігурантом у кримінальному провадженні №32017000600000104 від 17.11.2017 за ч.5 та ч.27 ст.205 КК України.

На підставі наданих позивачем документів судом встановлено, що 05.08.2017 ТОВ Інститут ІМТ (Покупець) уклав договір поставки з ТОВ СПРИНТ ЮГ (Продавець) за №05/08/17 (т.1 а.с.32-33) , за умовами якого Продавець зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити на умовах даного договору промислове швейне, прасувальне обладнання та запчастини до нього (п.1.1 Договору №15/08/17). Оплата товару здійснюється протягом 90 днів після отримання (п.2.2 Договору №15/08/17). Оплата Договору здійснюється Покупцем у гривнях шляхом безготівкового банківського перерахування за рахунок Продавця (п.2.3 Договору №15/08/17). Поставка товару здійснюється на склад покупця за адресою м. Київ, вул. Ізюмська, 5, офіс 1, продавцем протягом 45 календарних днів з дня підписання договору (п.3.1 Договору №15/08/17).

28.08.2017 між ТОВ СПРИНТ ЮГ (Перший кредитор) та ТОВ ЛАРС СОЛЮШН (Новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №28/08/17 (т.3 а.с.34) , за умовами якого Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор приймає на себе права та зобов`язання Первісного кредитора і стає Кредитором за договором 05/08/17 від 05.08.2017 між Боржником (ТОВ Інситут ІМТ ) і Первісним кредитором на підставі статті 512-1 Цивільного кодексу України (п.1.1 Договору №14/08/17).

За даною угодою Боржник зобов`язується здійснити наступні зобов`язання перед Новим кредитором (замість Первісному кредитору): оплатити поставлений товар за рн №36 від 07.08.2017, протягом 15 (п`ятнадцяти днів) з моменту підписання цієї угоди (п.1.2 Договору №14/08/17).

Товар оприбуткований позивачем на підставі видаткової накладної №36 від 07.08.2017 (т.3 а.с.35) . Позивачем оформлено платіжне доручення №1171 від 29.08.2017 (т.3 а.с.36) .

Оскільки посилання на існування кримінального провадження за №32017000600000104 від 17.11.2017, в якому до того ж фігурувало б ТОВ СПРИНТ ЮГ Єдиний державний реєстр судових рішень не містить, суд визнає висновки акта перевірки в цій частині такими, що не ґрунтуються на дійсних обставинах.

29. Щодо господарських операцій з ТОВ АЛЬЯНС МЕГА .

В акті перевірки (т.1 а.с.126) контролюючий орган досліджував взаємовідносини позивача з вказаним контрагентом на підставі видаткової накладної №29 від 07.08.2017 та податкової накладної №29 від цієї ж дати та зазначив про ненадання позивачем до перевірки підтверджуючих первинних документів щодо постачання товару (ТТН, специфікація, тощо), які могли б підтвердити факт постачання товару від контрагента-постачальника ТОВ АЛЬЯНС МЕГА . А на підставі інформації з ІС Податковий блок та з інших публічних джерел відповідачем встановлено, що остання звітність подана ТОВ АЛЬЯНС МЕГА до ДПІ за серпень 2017 року. Інформація на працюючих відсутня. Згідно ЄРПН, за період діяльності це Товариство здійснювало придбання: продуктів харчування, автозапчастин, тощо.

Згідно інформації з Єдиного реєстру судових рішень встановлено, що дане підприємство являється фігурантом у кримінальному провадженні №12015000000000461 від 30.07.2015 за ч.5, ч.1 ст.205 КК України.

На спростування висновків контролюючого органу позивач надав копії первинних документів, на підставі яких судом було встановлено, що 07.08.2017 ТОВ Інститут ІМТ (Покупець) уклало з ТОВ АЛЬЯНС МЕГА (Продавець) договір поставки за №07/08/17 (т.3 а.с.37-38) , за умовами якого Продавець зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити на умовах даного договору промислове швейне, прасувальне обладнання та запчастини до нього, далі Товар (п.1.1 Договору №07/08/17). Асортимент, кількість та вартість товару, належного поставці по цьому договору, вказується в рахунках на оплату та видаткових накладних на Товар, які являються невід`ємною частиною договору (п.1.2 Договору №07/08/17).

Пунктами 2.1 - 2.3, 3.1 і 3.2 Договору №07/08/17 визначено, що Продавець згідно заявки Покупця, в якій вказуються назви та кількість потрібних запчастин та обладнання, виписує рахунок та передає її Покупцю для оплати. Оплата товару здійснюється протягом 90 днів після отримання. Оплата Договору здійснюється Покупцем в гривнях шляхом безготівкового банківського перерахування на рахунок Продавця. Поставка товару здійснюється на склад покупця за адресою м. Київ, вул. Ізюмська, 5, офіс 1, продавцем протягом 45 календарних днів з дня підписання договору. Доставку товару здійснює продавець власним транспортом, причому вартість доставки включається до вартості проданих і доставлених товарів, і окремо в документах на поставку товару не виділяється.

28.08.2017 ТОВ АЛЬЯНС МЕГА (Перший кредитор) уклало з ТОВ ЛАРС СОЛЮШН (Новий кредитор) договір про відступлення права вимоги №28/08/17 (т.3 а.с.39), за умовами якого Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор приймає на себе права та зобов`язання Первісного кредитора і стає Кредитором за договором 07/08/17 від 07.08.2017 між Боржником (ТОВ Інситут ІМТ ) і Первісним кредитором на підставі статті 512-1 Цивільного кодексу України (п.1.1 Договору №28/08/17). За даною угодою Боржник зобов`язується здійснити наступні зобов`язання перед Новим кредитором (замість Первісному кредитору): оплатити поставлений товар за рн №29 від 07.08.2017, протягом 15 (п`ятнадцяти днів) з моменту підписання цієї угоди (п.1.2 Договору №28/08/17).

Товар оприбуткований позивачем на підставі видаткової накладної №29 від 07.08.2017 (т.3 а.с.40) . Також ТОВ Інститут ІМТ оформлено на ТОВ ЛАРС СОЛЮШН податкову накладну за №1172 від 29.08.2017 (т.3 а.с.41) .

Будь-яких доказів постановлення судом вироку відносно посадових осіб ТОВ АЛЬЯНС МЕГА за кримінальні правопорушення за ч.5, ч.1 ст.205 КК України відповідачем суду не надано, які і доказів постановлення вироку у кримінальному провадженні за №12015000000000461, в якому б судом оцінювалась господарська діяльність цього Товариства за спірний період. Посилання на те, що ТОВ АЛЬЯНС МЕГА є фігурантом у кримінальному провадженні тільки тому, що вказана юридична особа згадується в ухвалі слідчого судді визнається судом недоречним при посиланні на дану обставину, як на підставу стверджувати про нереальність господарської операції.

30. Щодо господарських операцій з ТОВ ОМЕГА ТОР .

Згідно акта перевірки (т.1 а.с.126-127) контролюючим органом по спірному контрагенту досліджувались надані платником податків видаткова і податкова накладні та зазначено про ненадання позивачем до перевірки підтверджуючих первинних документів щодо постачання товару ГН, специфікація, тощо), які могли б підтвердити факт постачання товару від контрагента- постачальника ТОВ ОМЕГА ТОР . Також зазначається про те, що останню звітність подано підприємством до ДПІ за серпень 2017 року; інформація про працюючих відсутня; згідно ЄРПН, за період діяльності, ТОВ ОМЕГА ТОР здійснювало придбання продуктів харчування, автозапчастин, тощо. Крім того відповідач вказує, що згідно інформації Єдиного реєстру судових рішень встановлено, що дане підприємство являється фігурантом у кримінальному провадженні №12015000000000461 від 30.07.2015 за ч.2, ч.1 ст.205 КК України.

Судом на підставі наданих позивачем первинних бухгалтерських документів встановлено, що 04.08.2017 між ТОВ ОМЕГА ТОР (Продавець) і ТОВ Інститут ІМТ (Покупець) укладено договір №04/08/17 (т.3 а.с.42-43) , що містить аналогічні умови тим, що закріплені у попередньо наведеному договорі поставки позивача з ТОВ АЛЬЯНС МЕГА №07/08/17.

Також, 28.08.2017 ТОВ ОМЕГА ТОР (Перший кредитор) уклало з ТОВ ЛАРС СОЛЮШН (Новий кредитор) договір про відступлення права вимоги №28/08/17 (т.3 а.с.44), за умовами якого Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор приймає на себе права та зобов`язання Первісного кредитора і стає Кредитором за договором 04/08/17 від 04.08.2017 між Боржником (ТОВ Інситут ІМТ ) і Первісним кредитором на підставі статті 512-1 Цивільного кодексу України (п.1.1 Договору №28/08/17). За даною угодою Боржник зобов`язується здійснити наступні зобов`язання перед Новим кредитором (замість Первісному кредитору): оплатити поставлений товар за рн №25 від 07.08.2017, протягом 15 (п`ятнадцяти днів) з моменту підписання цієї угоди (п.1.2 Договору №28/08/17).

Товар оприбуткований позивачем на підставі видаткової накладної №25 від 07.08.2017 (т.3 а.с.45) . ТОВ Інститут ІМТ оформлено на ТОВ ЛАРС СОЛЮШН податкові накладні за №1171 від 29.08.2017 (т.3 а.с.46) та №1172 від 29.08.2017 (т.3 а.с.47) .

На підтвердження відображення спірних господарських операцій з ТОВ ОМЕГА ТОР позивачем надано відповідний витяг з оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 за січень 2016 - вересень 2019 (т.3 а.с.48).

Доказів постановлення судом вироку відносно посадових осіб ТОВ ОМЕГА ТОР (код 40890513) за кримінальні правопорушення за ч.5, ч.1 ст.205 КК України відповідачем суду не надано, які і доказів постановлення вироку у кримінальному провадженні за №12015000000000461, в якому б судом оцінювалась господарська діяльність цього Товариства за спірний період. Посилання на те, що ТОВ ОМЕГА ТОР є фігурантом у кримінальному провадженні тільки тому, що вказана юридична особа згадується в ухвалі слідчого судді визнається судом недоречним при посиланні на цю обставину, як на підставу стверджувати про нереальність господарської операції.

31. Щодо господарських операцій з ТОВ ВАЛЕОН 2015 .

В акті перевірки (т.1 а.с.127-128) відповідач вказує про ненадання до перевірки підтверджуючих первинних документів щодо постачання товару (ТТН, специфікація, тощо), які могли б підтвердити факт постачання товару від контрагента-постачальника ТОВ ВАЛЕОН 2015 (код 39985127). Також зазначається про те, що останню звітність подано Товариством до податкової інспекції за травень 2016 року; за даними ЄРПН за період діяльності ТОВ BAЛEOH 2015 (код 39985127) здійснювало з придбання: продуктів харчування, автозапчастин, тощо. Згідно інформації з Єдиного реєстру У судових рішень встановлено, що дане підприємство являється фігурантом у кримінальному провадженні №32016100040000011 за ч.2 ст.205 КК України.

Позивачем надані до суду первинні документи, які свідчать про те, що 01.02.2016 між ТОВ ВАЛЕОН 2015 в особі директора ОСОБА_7 (Продавець) і ТОВ Інститут ІМТ (Покупець) укладено договір поставки №02-16 (т.3 а.с.49-50) , що за своїми умовами є аналогічним попередньо наведеним (з ТОВ АЛЬЯНС МЕГА №07/08/17, з ТОВ ОМЕГА ТОР №04/08/17).

Оприбуткування товару здійснено позивачем на підставі видаткових накладних на загальну суму 355399,26 грн: №РН-000043 від 09.02.2016 (т.3 а.с.51-52) на суму 341017,22 грн (з них ПДВ - 56836,20 грн) та №РН-000003 від 01.02.2016 (т.3 а.с.53) на суму 14382,04 грн (з них ПДВ - 2397,01 грн). Позивачем виписано платіжні доручення на загальну суму 355399,26 грн: №1659 від 12.02.2016 (т.3 а.с.54) на суму 14382,04 грн, №1669 від 15.02.2016 (т.3 а.с.55) на суму 180000,00 грн; №17 від 16.03.2016 (т.3 а.с.56) на суму 1610173,22 грн.

На підтвердження відображення спірних господарських операцій з ТОВ ВАЛЕОН 2015 позивачем надано відповідний витяг з оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 за січень 2016 - вересень 2019 (т.3 а.с.57).

Крім того, на підставі даних Єдиного державного реєстру судових рішень судом було встановлено, що у кримінальному провадженні за №32016100040000011, на яке посилається відповідач, здійснюється досудове розслідування по обвинуваченню ОСОБА_1, у вчиненні злочину передбаченого ч.4 ст.358 КК України (ухвала Подільського районного суду міста Києва від 26.07.2018) і згідно фабули справи господарська діяльність ТОВ ВАЛЕОН 2015 у цьому кримінальному провадженні не є предметом дослідження. Щодо наявності в Реєстрі інформації про ТОВ ВАЛЕОН 2015 як фігуранта кримінального провадження - доказів постановлення судом вироку, в якому б оцінювалась діяльність цього Товариства, в тому числі і його взаємовідносини з ТОВ Інститут ІМТ у спірному періоді, відповідачем суду також не надано.

32. Щодо господарських операцій з ТОВ ЛАКІНС .

Контролюючий орган при дослідженні взаємовідносин по цьому контрагенту в акті перевірки (т.1 а.с.128-129) , як і в попередніх випадках, вказує на те, що до перевірки не було надано підтверджуючих первинних документів щодо постачання товару (ТТН, специфікація, тощо), які могли б підтвердити факт постачання товару від контрагента-постачальника. До того ж відповідач зазначає про те, що остання звітність подана ТОВ ЛАКІНС (код 42197550) за жовтень 2018 року; інформація про працюючих відсутня; згідно ЄРПН за період діяльності Товариство здійснювало придбання продуктів харчування, автозапчастин, тощо.

При цьому, в акті перевірки не наведено висновків, за яких контролюючий орган визначив господарські взаємовідносини ТОВ Інститут ІМТ з ТОВ ЛАКІНС такими, що не мали реального характеру.

Натомість, позивачем було надано документи, що вказують на те, що 07.09.2018 ТОВ Інститут ІМТ (Покупець) уклало договір поставки №180907 (т.3 а.с.58-589) , з аналогічними умовами попередньо наведених договорів (з ТОВ АЛЬЯНС МЕГА №07/08/17, з ТОВ ОМЕГА ТОР №04/08/17, тощо).

Поставлений товар оприбуткований за видатковими накладними на загальну суму 174481,44 грн: №7 від 10.09.2018 (т.3 а.с.61) на суму 151079,03 грн (з них ПДВ - 25179,84 грн) та №176 від 18.09.2018 (т.3 а.с.60) на суму 23402,41 грн (з них ПДВ - 3900,40 грн). ТОВ Інститут ІМТ на цю ж суму виписані платіжні доручення: №2074 від 25.09.2018 (т.3 а.с.62) на суму 151079,03 грн і №2095 від 28.09.2018 (т.3 а.с.63) на суму 23402,41 грн.

33. Щодо господарських операцій з ТОВ АЗІЯ ІНТЕЛТРАНС СОЛЮШНС .

Стосовно взаємовідносин позивача з цим контрагентом контролюючий орган в акті перевірки (т.1 а.с.129-130) вказує на те, що до перевірки не було надано підтверджуючих первинних документів щодо постачання товару (ТТН, специфікація, тощо), які могли б підтвердити факт постачання товару від контрагента-постачальника, а також зазначає про те, що: Товариством подано останню звітність за квітень 2016 року; інформація про працюючих відсутня; згідно ЄРПН за період діяльності Товариство здійснювало придбання продуктів харчування, автозапчастин, тощо. Також відповідач посилається на наявність в Єдиному реєстрі судових рішень інформації про те, що це підприємство являється фігурантом у кримінальному провадженні №42017080000000089 за ч.2, ст.205, ч 5, ст.27, ч.3 ст.212 КК України.

Разом з тим, позивачем надані документи, які вказують на те, що 01.02.2016 між ТОВ АЗІЯ ІНТЕЛТРАНС СОЛЮШНС (Продавець) і ТОВ Інститут ІМТ (Покупець) укладений договір (поставки №01-02-16 (т.3 а.с.65-66) , а також 15.02.2016 договір поставки №02/2016 (т.3 а.с.67-68) з аналогічними умовами попередньо наведених договорів (з ТОВ АЛЬЯНС МЕГА №07/08/17, з ТОВ ОМЕГА ТОР №04/08/17, та інші).

Товари оприбуткований за видатковими накладними на загальну суму 313180,11 грн (т.3 а.с.69-78) : №РН-00037 від 29.02.2016, №РН-00034 від 22.02.2016, №РН-00027 від 15.02.2016, №РН-00002 від 28.03.2016, №РН-0046 від 21.03.2016, №РН-00010 від 09.03.2016, №РН-00050 від 18.04.2016, №РН-000041 від 11.04.2016 та №РН-00035 від 04.04.2016.

Позивачем видані платіжні доручення на цю ж суму (т.3 а.с.79-84) : №16 від 16.03.2016, №32 від 23.03.2016, №74 від 14.04.2016, №102 від 20.04.2016, №147 від 17.05.2016 і №1713 від 01.03.2016.

На підтвердження відображення спірних господарських операцій з ТОВ АЗІЯ ІНТЕЛТРАНС СОЛЮШНС позивачем надано відповідний витяг з оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 за січень 2016 - вересень 2019 (т.3 а.с.84).

Щодо посилання відповідача на кримінальне провадження за №42017080000000089, фігурантом в якому нібито є ТОВ АЗІЯ ІНТЕЛТРАНС СОЛЮШНС , кримінальне провадження за вказаним номером у Єдиному державному реєстрі судових рішень судом не виявлено, а доказів існування такого кримінального провадження, відкритого відносно контрагента позивача чи його посадових осіб відповідачем суду не надано.

Натомість, в судових рішеннях в адміністративних справах, де відповідачем у справі визначено ГУ ДФС у м. Києві, є посилання на твердження відповідача про наявність кримінального провадження за таким самим номером щодо інших юридичних осіб (справа №826/10144/18 - http://reyestr.court.gov.ua/Review/86314130, справа №826/12205/18 - http://reyestr.court.gov.ua/Review/78983745, справа №826/6759/18 - http://reyestr.court.gov.ua/Review/77630472, справа №826/16627/18 - http://reyestr.court.gov.ua/Review/84742960).

34. Щодо господарських операцій з ТОВ ІМПЕР ГРУП .

Щодо господарських взаємовідносин позивача з цим контрагентом відповідач в акті перевірки (т.1 а.с.130-131) також вказує про ненадання під час перевірки підтверджуючих первинних документів щодо постачання товару (ТТН, специфікації, тощо), які могли б підтвердити факт постачання товару від контрагента-постачальника і зазначає, що: остання подана Товариством звітність - за квітень 2016 року; інформація про працюючих відсутня; згідно ЄРПН за період діяльності Товариство здійснювало придбання продуктів харчування, автозапчастин, тощо. Також контролюючий орган вказує на наявність в Єдиному реєстрі судових рішень інформації про те, що це підприємство являється фігурантом у кримінальному провадженні №42017080000000089 за ч.2, ст.205, ч 5, ст.27, ч.3 ст.212 КК України.

Позивачем по спірним взаємовідносинам надані документи, які свідчать про те, що між ТОВ ІМПЕР ГРУП (Продавець) і ТОВ Інститут ІМТ (Покупець) 08.08.2018 укладено договір поставки №08/08 (т.3 а.с.86-87) - умови аналогічні вищенаведеним договорам (з ТОВ АЛЬЯНС МЕГА №07/08/17, з ТОВ ОМЕГА ТОР №04/08/17, та інші).

Поставлений товар оприбуткований за видатковими накладними на загальну суму 433954,17 грн (т.3 а.с.88-91) : №375 від 27.08.2018, №473 від 21.08.2018, №374 від 17.08.2018 та №157 від 10.08.2018. НА цю ж суму позивачем видані платіжні доручення (т.3 а.с.92-94) : №1998 від 28.08.2018, №2034 від 05.09.2018 і №2041 від 10.09.2018.

На підтвердження відображення спірних господарських операцій з ТОВ ІМПЕР ГРУП позивачем надано відповідний витяг з оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 за січень 2016 - вересень 2019 (т.3 а.с.94).

Як вже зазначалось судом, наявність в Єдиному реєстрі судових рішень кримінального провадження за №42017080000000089 відносно ТОВ ІМПЕР ГРУП відповідачем не підтверджено. І посилання відповідача на цей номер кримінального провадження в інших адміністративних справах не стосується контрагента позивача у цій справі.

35. Щодо господарських операцій з ТОВ УРОЖАЙ ДНІПРО .

Згідно акта перевірки (т.1 а.с.131-132) під час її проведення досліджувались взаємовідносини позивача з цим контрагентом, що виникли на підставі договору поставки №180601 від 01.06.2018. При цьому контролюючий орган зазначив, що основний вид діяльності Товариства - 46.31 оптова торгівля фруктами й овочами; згідно звіту щодо податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку та інших звітів (за допомогою яких можна ідентифікувати кількісний показник працівників) за 4 кв. 2017 року - зазначено 1 особа працюючих; звітність подана платником податків тільки з податку на додану вартість за грудень 2017 року; за змістом фінансової звітності у Товариства відсутні основні засоби, що вказує на фізичну неможливість здійснення такого об`єму господарської діяльності з наданими у ТОВ УРОЖАЙ ДНІПРО трудовими та виробничими ресурсами. В ході аналізу виданих та зареєстрованих ТОВ УРОЖАЙ ДНІПРО податкових накладних в жовтні, листопаді, грудні 2017 року встановлено, що дане підприємство, крім зазначених деталей та фурнітури для швейної діяльності, декларувало в адресу інших СГД наступні товари та послуги: автозапчастини, деталі та запчастини різного призначення, бакалійна група товарів продуктів харчування, зернові культури, вантажно-розвантажувальні роботи, технічне обслуговування вантажопідйомного обладнання, клінінгові послуги, послуга з технічного тощо, в той же час підприємство реалізує послуги вантажно-розвантажувальні роботи, автозапчастини, запчастини різноманітного характеру, тощо.

З огляду на зазначене відповідач дійшов висновку, що ТОВ УРОЖАЙ ДНІПРО має ознаки суб`єкта господарювання, що формує податковий кредит шляхом формального оформлення первинних документів. Таким чином, перевіркою встановлено, що операції з постачання товарів ТOB УРОЖАЙ ДНІПРО (код 41029822) реально не відбувались і мало місце лише документальне оформлення зазначених операцій всупереч діючому законодавству. Оплата, яка перерахована від ТОВ УРОЖАЙ ДНІПРО (код 41029822) за отримані товари, не може бути пов`язана з постачанням товарів.

Крім того, контролюючий орган вказує, що згідно інформації з Єдиного реєстру судових рішень встановлено, що дане підприємство являється фігурантом у кримінальному провадженні №32017100060000274, за фактом фіктивного підприємництва, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 КК України.

На спростування висновків контролюючого органу позивачем надані копії первинних документів, на підставі яких судом встановлено, що 01.06.2018 між ТОВ Інститут ІМТ ((Покупець) та ТОВ УРОЖАЙ ДНІПРО укладено договір поставки №180601 (т.3 а.с.96-97) , за умовами якого Продавець зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити на умовах дійсного договору промислове швейне, прасувальне обладнання та запчастини до нього, далі Товар (п.1.1 Договору №180601). Асортимент, кількість та вартість товару, належного поставці по дійсному договору, вказується в рахунках на оплату та видаткових накладних на Товар, які являються невід`ємною частиною дійсного договору (п.1.2 Договору №180601).

Згідно пунктів 2.2, 2.3 і 3.1 цього Договору, оплата товару здійснюється протягом 90 днів після отримання. Оплата Договору здійснюється Покупцем в гривнях шляхом безготівкового банківського перерахування на рахунок Продавця. Поставка товару здійснюється зі складу, протягом 5 календарних днів з дня підписання договору.

Поставлений товар оприбуткований позивачем за видатковими накладними на загальну суму 118375,54 грн (т.3 а.с.98, 99) : №608002 від 08.06.2018 і №22 від 22.06.2018. На цю ж суму позивачем виписані платіжні доручення №1888 від 02.07.2018 (т.3 а.с.100) та №1914 від 13.07.2018 (т.3 а.с.101) .

На підтвердження відображення спірних господарських операцій з ТОВ УРОЖАЙ ДНІПРО позивачем надано відповідний витяг з оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 за січень 2016 - вересень 2019 (т.3 а.с.102) .

Щодо посилань відповідача в акті перевірки на кримінальне провадження за №32017100060000274, інформація щодо кримінального провадження за таким номером в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня, як і інформація щодо ухвалених відносно посадових осіб ТOB УРОЖАЙ ДНІПРО вироків, як і будь-яких судових рішень, де б оцінювалась господарська діяльність вказаного Товариства за період, в якому виникли взаємовідносини позивача з цим контрагентом.

Позивачем по спірним операціям з наведеними вище контрагентами виписані податкові накладні, що направлені на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується відповідними квитанціями та витягами з Єдиного реєстру податкових накладних (т.3 а.с.169-242, т.4 а.с.1-142).

Позивач наголошує на тому, що поставлені (передані) товари є дрібними запчастинами для швейних машин та перевозилися на склад (в офіс) ТОВ Інститут ІМТ ручною поклажею.

Суд зазначає щодо необґрунтованості посилань контролюючого органу, як на підставу неправомірності формування даних податкового обліку, на відсутність у позивача документів, які б свідчили про транспортування придбаного товару, оскільки такі документи, зокрема, товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення, а відтак визначає взаємовідносини по виконанню перевезення вантажів для обліку транспортної роботи. У розглядуваних випадках позивач здійснював операції з придбання товару та не виступав в якості замовника за договором перевезення, у зв`язку з чим, відсутність товарно-транспортних накладних не можна розцінювати як беззаперечне свідчення безтоварності спірних операцій.

До того ж, товарно-транспортні накладні чи подорожні листи не є винятковими первинними бухгалтерськими документами, які підтверджують факт реальності здійснення господарської операції за договором, та за відсутності яких платник позбавляється права на формування податкового кредиту, а також віднесення до складу доходів і витрат сум за договорами у разі наявності інших первинних бухгалтерських документів оформлених у відповідності до положень діючого законодавства, а саме: договорів, видаткових накладних податкових накладних регістрів бухгалтерських документів, платіжних доручень, відомостей про рух активів, товару та інших документів.

Зміна майнового стану позивача за спірними господарськими операціями підтверджується документами, наданими позивачем.

Крім того, як свідчить зміст акта перевірки, контролюючим органом визнається факт використання придбаного позивачем товару у господарській діяльності підприємства. А висновок відповідача щодо придбання товару на безоплатній основі спростовується наявними у справі доказами.

Посилання в акті перевірки на те, що широка номенклатура та значні обсяги реалізованих товарів (робіт, послуг) свідчать по неможливість постачання придбаного позивачем товару, не ґрунтуються на жодних беззаперечних доказах у взаємозв`язку з нормами законодавства, якими регулюються спірні правовідносини, а відтак, є суб`єктивним судженням перевіряючих інспекторів.

Також, зважаючи на відсутності в договорах, укладених позивачем з контрагентами, обов`язкового супроводження товару специфікаціями, відсутність таких специфікацій не може слугувати підставою для висновку про нереальність господарських операцій. До того ж, такі документи не є обов`язковими при формуванні платником податку витрат та податкових зобов`язань, податкового кредиту з податку на додану вартість. Відсутність таких документів не позбавляє позивача права на формування витрат та податкового кредиту за наявності належно оформленої податкової накладної, виданої покупцю продавцем товару та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановленому податковим законодавством порядку.

Водночас слід зазначити, що складені за результатами господарських операцій первинні документи повинні підтверджувати і розкривати суть, внутрішню сторону господарських операцій, їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) і ділову мету. В інакшому випадку, такі документи не можуть вважатися юридично значимими документами для цілей формування даних бухгалтерського та, відповідно, податкового обліку.

Відповідно до пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності. Це однаковою мірою стосується як витрат із податку на прибуток, так і сум податкового кредиту з ПДВ.

Отже, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, а наявність первинних документів, які мають обов`язкові реквізити, визначені у законі, не є безумовною підставою для визнання правомірності формування податкового кредиту за умови якщо такі первинні документи складені від імені суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи), створеного з метою фіктивного підприємництва. Такий висновок зумовлений тим, що статус нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Відповідно, вчинені під час здійснення нелегальної діяльності операції не можуть бути легалізовані, а їх відображення у бухгалтерському та податковому обліках

В силу вимог наведених норм податкові накладні виписані від імені підприємства та від особи, яка заперечує свою участь у створенні та діяльності цього підприємства, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами, відповідно посвідчувати факт придбання товарів.

У постановах Верховного Суду України від 05.03.2012 (справа № 21-421а11), від 22.09.2015 (справа № 21-887а15), від 01.12.2015 (справі № 21-3788а15), також міститься правовий висновок, відповідно до якого податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

В акті перевірки та в своїх запереченнях відповідач вказує, що згідно інформації з Єдиного реєстру судових рішень встановлено, що контрагенти позивача фігурують у кримінальних провадженнях за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 та ч.27, ст.205 ч.3 ст.209, ч.3 ст.212 Кримінального кодексу України.

Також, контролюючий орган зазначив в акті перевірки, що один з контрагентів позивача по ланцюгу постачання фігурує у якості підприємства з ознаками фіктивності (ознака - зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження) у обліковій картці суб`єкта фіктивного підприємництва №6773/8/26-59-21-05 від 13.11.2017 заведеної СФП ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві (опитано гр. Агафонова А .В. , про непричетність до реєстрації та ведення фінансово-господарської діяльності підприємства).

Проте, сам факт наявності порушеного кримінальних проваджень не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого необхідно перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій з урахуванням обставин, встановлених в рамках відповідного кримінального провадження.

Отже, посилання відповідача на кримінальні провадження по вищезазначеним контрагентам, з урахуванням недоведеності взаємозв`язку цих кримінальних проваджень з господарською діяльністю контрагентів позивача, судом визнаються безпідставними, оскільки, по-перше, в зазначених кримінальних провадженнях відсутні вироки, а по-друге, відомості, отримані в ході оперативно-розшукових заходів чи досудового слідства, не є доказами при доведенні фактів допущення порушень вимог податкового законодавства платником податків. Докази на які посилається відповідач не відповідають вимогам належності на допустимості в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки контролюючий орган не довів, що такі отримано у розпорядження та, те що він має право їх використання у порядку визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

В силу положень ст.95 Кримінально процесуального кодексу України, протокол допиту, отриманий на стадії досудового слідства, до ухвалення вироку в рамках кримінального провадження (контролюючим органом не надано доказів наявності вироку у кримінальних провадженнях, в рамках яких проводився допит свідків), може бути визнаний як доказ в адміністративному судочинстві виключно за умови підтвердження таких показань особою у судовому засіданні під час розгляду справи.

Разом із тим судом враховано, що за даними Єдиного реєстру судових рішень вбачається: вироки Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 11.12.2018 по справі №199/5541/18, Дніпровського районного суду міста Києва від 29.11.2017 по справі №755/11092/17; Шевченківського районного суду міста Києва від 25.04.2018 по №761/7436/18, стосовно фіктивності господарських операцій ТОВ МІЛОУС , ТОВ ТОЛМІН та ТОВ АРМАГОН КОНСТРАКШН .

Так, вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 11.12.2018 по справі №199/5541/18 (провадження №1-кп/199/440/18, http://reyestr.court.gov.ua/Review/78464650), ОСОБА_9 визнано винуватою у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.205 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу.

Згідно мотивувальної частини вироку ОСОБА_9 на початку липня 2017 року, знаходячись поблизу торгово-розважального центру, розташованого за адресою: пр-т. Слобожанський, 31-д в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпра, познайомилась із невстановленою особою та погодилась на пропозицію останнього за грошову винагороду стати засновником та директором або тільки директором декількох суб`єктів підприємницької діяльності, не маючи на меті фактичного наміру займатися діяльністю підприємств, пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт або наданням послуг, усвідомлюючи при цьому, що підприємства створюються з метою прикриття незаконної діяльності і, допускаючи, що в результаті діяльності цих фіктивних підприємств, може бути заподіяна шкода державним або іншим інтересам. Зокрема, як зазначається у вироку, ОСОБА_9 була керівником та головним бухгалтером ряду СПД, в тому числі і ТОВ МІЛОУС (код ЄДРПОУ 41448671).

Крім того, згідно досягнутої з невстановленою особою домовленості, за раніше наданим ОСОБА_9 паспортом громадянина України, а також карткою фізичної особи - платника податків з ідентифікаційним номером, та засвідчивши свою особу, підписала установчі документи суб`єктів господарювання: (…), ТОВ Мілоус (код ЄДРПОУ 41448671), (…), на підставі яких було створено склад учасників юридичних осіб та проведена їх державна реєстрація або перереєстрація та повернула зазначені офіційні документи вказаній особі, яка в подальшому, використовувала реквізити зазначених підприємств з метою прикриття незаконної діяльності у вигляді створення умов для ухилення від сплати податків підприємствам реального сектору економіки.

Вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 29.11.2017 по справі №755/11092/17 (провадження №1кп/755/891/17, http://reyestr.court.gov.ua/Review/70609444) затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 19.07.2017 між прокурором Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області Філімоновим О.В. та обвинуваченим ОСОБА_10 у кримінальному провадженні №32017110200000039; ОСОБА_10 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 КК України та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день постановлення вироку становить 8 500 /вісім тисяч п`ятсот/ гривень.

За змістом цього вироку ОСОБА_10 , в серпні 2016 року, перебуваючи в м. Києві, з метою отримання грошової винагороди, погодився на пропозицію невстановленої досудовим розслідуванням особи перереєструвати на своє ім`я юридичну особу ТОВ Толмін (код ЄДРПОУ 40018317) податкова адреса: 08131, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софїївська-Борщагівка, провулок Шкільний, 2-А, усвідомлюючи при цьому, що керівництво даним товариством фактично здійснювати не буде. У подальшому, з метою реалізації умислу направленого на сприяння невстановленим особам у придбанні суб`єкту господарської діяльності з метою прикриття незаконної діяльності ОСОБА_10 , надав невстановленій особі, копію свого паспорта громадянина України (…) та копію картки фізичної особи - платника податків - (…), які були використані невстановленими досудовим розслідуванням особами для підготовки статутних і реєстраційних документів щодо перереєстрації ТОВ Толмін , з метою прикриття незаконної діяльності.

19 липня 2017 року між прокурором Філімоновим О.В. та обвинуваченим ОСОБА_10 , у присутності його захисника укладено угоду про визнання винуватості, згідно якої ОСОБА_10 беззастережно визнав свою винуватість за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 КК України.

Шевченківським районним судом міста Києва від 25.04.2018 у справі №761/7436/18 (провадження №1-кп/761/1312/2018, http://reyestr.court.gov.ua/Review/73693307) постановлено вирок відносно ОСОБА_6 , яким затверджено угоду про визнання винуватості від 25.04.2018, що укладена у кримінальному провадженні за №32018100020000002 від 17.01.2018 по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.2 ст.28, ч.1 ст.205; ч.5 ст.27, ч.2 ст.28, ч. 2 ст.205; ч.2 ст.205-1 КК України, між прокурором Київської місцевої прокуратури №2 Піяком К.Л. та обвинуваченим ОСОБА_6 , у присутності захисника Удовиченка Д.Г.; визнано ОСОБА_6 винуватим у вчиненні наведених кримінальних правопорушень та призначено йому узгоджене сторонами покарання.

За змістом цього вироку ОСОБА_6 звинувачується в тому, що зареєструвавши ТОВ АРМАГОН КОНСТРАКШИН , він відповідно до раніше досягнутих домовленостей з невстановленою особою, що полягали у вчиненні пособницьких дій, спрямованих на придбання суб`єкта підприємницької діяльності - ТОВ АРМАГОН КОНСТРАКШИН , фактично не здійснював підприємницьку діяльність від імені Товариства.

У мотивувальній частині вироку зазначається, що дослідивши угоду про визнання винуватості, вислухавши доводи сторін, суд вважає, що укладена між прокурором та обвинуваченим у присутності захисника, угода відповідає вимогам КПК України, суд вважає доведеним, що ОСОБА_6 вніс в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, за попередньою змовою групою осіб; вчинив пособництво фіктивного підприємництва, тобто придбання суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене.5 ст.27, ч.2 ст.28, ч.1 ст.205 КК України; вніс в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, а також умисне подання для проведення такої реєстрації документи, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.205-1 КК України; вчинив пособництво фіктивного підприємництва, тобто придбанні суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.205 КК України та також кваліфікує дії обвинуваченого за ч.5 ст.27, ч.2 ст.28, ч.1 ст.205; ч.5 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.205; ч.2 ст.205-1 КК України. При цьому, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, обвинувачений може виконати взяті на себе за угодою зобов`язання, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст.65 КК України.

Сам факт фіктивності господарської діяльності не може залишитися неврахованим судом, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю навіть за формального підтвердження її первинними документами та дає підстави для висновку про те, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення, зокрема відображених у них сум податку на додану вартість до податкового кредиту, є безпідставними.

Вказаний правовий висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах викладено, зокрема, в постановах Верховного Суду України від 26.01.2016 у справі №21-4781а15; від 22.03.2016 у справі №21-170а16; від 22.03.2016 у справі №21-2927а15; від 29.03.2016 у справі №21-5315а15; від 12.04.2016 у справі № 21-3270а15; від 12.04.2016 у справі № 21-3635а15; від 19.04.2016 у справі №21-4985а15; від 26.04.2016 у справі №21-4976а15; від 24.05.2016 у справі №21-5332; від 14.06.2016 у справі №21-1318а16.

Поряд з цим судом враховується, що положення статті 472 Кримінального процесуального кодексу України передбачають, що в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення тощо.

Таким чином, факт наявності вироку, ухваленого на підставі угоди у кримінальному провадженні, дійсно не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, проте підлягає врахуванню у сукупності із дослідженням усіх складових господарських операцій.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду, зокрема, у постановах від 22.11.2019 (справа №826/17642/14), від 19.11.2019 (справа №815/5195/15), від 31.07.2018 (справа №0870/4938/12), від 31.07.2018 (справа №817/1339/17), від 30.08.2019 (справа №804/17176/14).

Крім того, судом враховується, що в акті перевірки не наведено жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями з ТОВ Інститут ІМТ , або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов`язаність операцій з господарською діяльністю позивача, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

До того ж слід зазначити, що поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування та податкового законодавства, а тому можливі порушення податкового законодавства з боку контрагента-постачальника, за відсутності доказів протиправної змови учасників операцій з метою отримання позивачем (покупцем) необґрунтованої податкової вигоди, не є безумовною підставою для висновку про порушення саме покупцем вимог податкового законодавства та не є підставою для позбавлення покупця сформованих податкових вигод за фактично вчиненою операцією.

Чинне податкове законодавство не покладає на платника обов`язку контролювати діяльність своїх контрагентів, не зобов`язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим як вносити відповідні суми витрат до складу валових витрат і суми ПДВ - до податкового кредиту. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.01.2018 у справі №К/9901/2558718.

Окремо суд вважає за доцільне наголосити на тому, що складений контролюючим органом акт перевірки (екземпляр якого отримано платником податків), на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення містить неточності, узагальнюючі висновки, які без конкретизації не дозволяють ідентифікувати ті дані на підставі яких зроблені певні висновки, а по деяких епізодах такі висновки взагалі відсутні, а окремі з них суперечать дійсним обставинам, що наводяться в самому ж акті (наприклад - невідповідність коду ЄДРПОУ контрагентів позивача; інформація щодо отримувача оплати за товар по спірним договорам; номери кримінальних проваджень, дані про які відсутні у Єдиному державному реєстрі судових рішень, на підставі якого і наводяться ці номери; тощо). Наведене вказує на низьку якість виготовлення документа, що в подальшому слугував підставою для визначення зобов`язань платника податків.

Крім того, судом зафіксовані відмінності між екземплярами акта перевірки (між тим, що отримав платник і тим, що наданий суду). Оскільки пояснень щодо виявлених розбіжностей, відповідач на пропозицію суду не надав, суд погоджується з доводами представника позивача в цій частині щодо протиправності таких дій контролюючого органу.

Таким чином, за результатом системного аналізу вимог податкового законодавства, на підставі оцінки наявних у справі доказів окремо та у їх сукупності, суд звертає увагу на те, що висновок про безтоварність господарських операцій може ґрунтуватись на належних, допустимих і достатніх доказах і не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до принципу офіційності контролюючий орган повинен доводити в суді фіктивність господарської операції як підстави для нарахування платникові податків податкових зобов`язань та правомірності прийняття свого рішення. У той час, як на підтвердження фактичного виконання господарських зобов`язань позивачем було надано належним чином оформлені первинні документами, та доведено, що укладені договори відповідають економічному змісту та діловій меті, а здійснені господарські операції спричинили зміни в структурі активів позивача. Остання обставина підтверджується наданими виписками з банківських рахунків позивача за спірний період, платіжними дорученнями, оборотно-садовою відомістю.

Суд вважає за необхідне також врахувати і практику Європейського суду з прав людини, рішення якого, згідно статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , а також враховуючи приписи статті 9 Конституції України та статті 19 Закону України Про міжнародні договори України , є джерелом права та є обов`язковим для виконання Україною.

Так, Європейський суд з прав людини (п`ята секція) у своєму рішенні від 22.01.2009 (заява №3991/03) у справі Булвес АД проти Болгарії зазначив наступне: Враховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов`язків із декларування ПДВ, неможливості з її сторони забезпечити дотримання постачальником його обов`язків щодо декларування ПДВ і той факт, що не було ніякого шахрайства стосовно системи оподаткування, про яке компанія-заявник знала чи могла знати, Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються, до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності .

Одночасно суд акцентує увагу на тому, що навіть за наявності формальних підстав для визнання правомірними висновків контролюючого органу в певній частині визначених ним зобов`язань та застосованих санкцій, суд не може визнати рішення контролюючого органу в якійсь сумі за відсутності належним чином оформленого та деталізованого розрахунку зобов`язань та штрафних санкцій у розрізі контрагентів позивача.

При цьому, суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень (постанова Верховного Суду України від 05.12.2006 у справі 21-527во06).

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини другої статті 129 Конституції України та частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведене в сукупності та виходячи із встановлених судом обставин, оцінивши надані позивачем та відповідачем докази в контексті вимог законодавства, а також приймаючи до уваги те, що рішення суб`єкта владних повноважень, в якому недійсну частину не можна виокремити, ідентифікувати, є недійсним в цілому, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №00005521402 від 19.04.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання ТОВ Інститут ІМТ за платежем податок на прибуток приватних підприємств (код платежу 11021000) за податковим зобов`язанням на суму 2726693,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 681673,00 грн, а також податкового повідомлення-рішення №00005541402 від 19.04.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання ТОВ Інститут ІМТ за платежем податок на додану вартість (код платежу 14060100) за податковим зобов`язанням на суму 2380937,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 595234,00 грн.

Щодо позовних вимог про визнання незаконними та скасування рішення ДФС України №31521/499/99/11-04-01-25 від 09.07.2019 про результати розгляду скарги, суд зазначає про таке.

Відповідно до пункту 56.10 статті 56 Податкового кодексу України, рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

У свою чергу, приписами пункту 55.1 статті 55 Податкового кодексу України передбачено, що податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Згідно з пунктами 56.2-56.3 статті 56 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися до контролюючого органу вищого.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Скарги на рішення територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Відповідно до пункту 56.4 статті 56 Податкового кодексу України під час розгляду процедури адміністративного оскарження обов`язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган.

Обов`язок доведення правомірності нарахування або прийняття будь-якого іншого рішення контролюючого органу у судовому оскарженні встановлюється процесуальним законом.

Згідно пункту 56.10 статті 56 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час розгляду справи по суті) рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, прийняті за розглядом скарги платника податків, є остаточними і не підлягають подальшому адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Аналіз вищенаведеної норми дозволяє зробити висновок, що рішення ДФС України, як центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним в ієрархічній системі податкових органів, і, відповідно, не підлягає подальшому адміністративному оскарженню - за відсутності відповідного вищестоящого органу.

Проте, вказана норма, виключаючи можливість адміністративного оскарження рішень ДФС з питань розгляду скарг, встановлює безпосереднє право оскарження такого рішення в інший, єдино визначений законодавством спосіб, а саме - в судовому порядку.

Варто звернути увагу на те, що основоположним елементом процедури адміністративного оскарження - є скарга платника податків, яка за своїм змістом є матеріально-правовою вимогою, що випливає зі спірних податкових правовідносин, звернена до органу ДФС вищого рівня, до повноважень якого належить вирішення питання щодо наявності підстав для скасування відповідного рішення контролюючого органу та, як наслідок, усунення порушень прав та задоволення законних вимог платників податків.

Таким чином, ДФС України наділена повноваженнями, за наслідками розгляду скарги ретельного аналізу всіх доданих до скарги документів, прийняти інше рішення, необхідне в кожному конкретному випадку.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У рішенні Конституційного Суду України від 14.12.2011 №19-рп/2011 зазначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача стосовно оскаржуваного рішення, дії чи бездіяльності було обґрунтованим, і таке порушення прав має бути реальним, стосуватися особистих прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

За змістом рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 поняття порушене право, за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття охоронюваний законом інтерес. У цьому ж рішенні зазначено, що поняття охоронюваний законом інтерес означає правовий феномен, який:

а) виходить за межі змісту суб`єктивного права;

б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони;

в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб;

г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права;

д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом;

є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

В такому випадку суд зазначає, що після завершення процедури адміністративного оскарження, іншого способу захисту прав платника податків, за наслідками розгляду скарги якого прийнято рішення ДФС України, окрім як оскарження такого рішення в судовому порядку, немає.

Відтак, єдино можливим способом захисту прав платника податків щодо захисту його прав та інтересів за наслідками правовідносин, які виникають в ході розгляду скарги на рішення територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є можливість оскарження такого рішення в судовому порядку.

Адміністративне судочинство спрямоване на справедливе вирішення судом спорів з метою захисту саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин.

Зважаючи на вищевикладене суд дійшов висновку, що рішення Державної фіскальної служби України від 09.07.2019 вих.№31521/6199-9911-04-01-25, з урахуванням висновків суду про протиправність податкових повідомлення-рішення від 19.04.2019 №00005521402 і №00005541402 і викладених у скарзі платника податків на такі рішення з наданням відповідних доказів, є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи наведене в сукупності та виходячи із встановлених судом обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись статтями 2, 5-11, 72-77, 139, 143, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд України, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Інститут ІМТ задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві №00005521402 від 19.04.2019.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві №00005541402 від 19.04.2019.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 09.07.2019 вих.№31521/6199-9911-04-01-25.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інститут ІМТ (код ЄДРПОУ 22950239, адреса: місто Київ, вул. Щорса 15, корпус 1, кв. 35) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 19210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) гривень 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ - 43141267, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) .

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інститут ІМТ (код ЄДРПОУ 22950239, адреса: місто Київ, вул. Щорса 15, корпус 1, кв. 35) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривня 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, адреса: 04053, м. Київ, Львівська пл., 8) .

Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено протягом 30 днів з моменту складення повного тексту до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному статтями 293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року №2147-VIII.

Суддя Н.А. Добрівська


Дата ухвалення рішення	30.07.2020
Оприлюднено	03.08.2020
Номер документу	90706138
Судочинство	Адміністративне

Ханова Р.Ф.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 30.07.2020 по справі 640/15530/19ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Судовий реєстр по справі —640/15530/19

Рішення
від 30.07.2020 по справі 640/15530/19
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА