Постанова

від 30.07.2020 по справі 640/6013/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/6013/19 Головуючий у І інстанції - Каракашьян С.К.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Лічевецького І.О., Оксененка О.М.,

при секретарі: Черніченко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства водних шляхів "Укрводшлях" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Державне підприємство водних шляхів Укрводшлях звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.12.2018 року № 1375140304.

Свої вимоги Позивач обґрунтовував тим, що протягом 2016 року, 2017 року за період з 01.01.2018 року по 30.06.2018 року Державне підприємство водних шляхів Укрводшлях подавало податкові декларації зі сплати за землю до ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області та перераховувало сплату податку до відповідного бюджету. Декларації подавались уповноваженими особами відокремленого підрозділу Запорізькій район гідротехнічних споруд Державного підприємства водних шляхів Укрводшлях .

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 лютого 2020 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві № 1375140304 від 27.12.2018 року.

Не погоджуючись з постановленим рішенням, Головне управління ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В апеляційній скарзі Відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Зокрема, Головне управління ДПС у м. Києві обґрунтовуючи апеляційну скаргу посилається на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнятого у межах наданих контролюючому органу повноважень, у зв`язку з виявленими під час перевірки порушеннями вимог податкового законодавства з боку Позивача, що підтверджується висновком Головного управління ДФС у м. Києві викладеним в акті перевірки.

На адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від Державного підприємства водних шляхів Укрводшлях , в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, та посилається на те, що описова частина апеляційної скарги складається з довільного переказу доводів позовної заяви, а після переліку порушених, на думку Відповідача, норм Податкового кодексу України та КАС України в апеляційній скарзі міститься лише посилання на текст ч. 3 ст. 242 та п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 244 КАС України, та зазначає, що жодної іншої мотивації порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права Відповідачем не наведено.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що співробітниками Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві проведено документальну планову виїзну перевірку Державного підприємства водних шляхів Укрводшлях податкового законодавства за період з 01.01.2016 року по 30.06.2018 року, валютного - за період з 01.01.2016 року по 30.06.2018 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2016 року по 30.06.2018 року, результати якої оформлені актом від 16.11.2018 року № 776/26-15-14-02-03/03150102.

Перевіркою встановлено, що порушення ДП Укрводшлях , зокрема, пп. 269.1.2 п. 269.1 ст. 269, п. 286.2 ст. 286, п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, що призвело до заниження земельного податку на суму податкового зобов`язання 4 617 439,82 грн., в тому числі за 2016 рік в сумі 1 782 795,30 грн., за 2017 рік у сумі 1 889 763,01 грн., за період з 01.01.2018 року по 30.06.2018 року у сумі 944 882,51 грн.

На підставі висновків акту перевірки, Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.12.2018 року № 1375140304, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з земельного податку з юридичних осіб на суму 5 771 799,78 грн., з яких 4 617 439,82 грн. - податкове зобов`язання та 1 154 359,96 грн. - штрафні санкції.

Позивач вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся до адміністративного суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що Відповідачем розрахунок суми земельного податку для Позивача здійснено за відсутності відомостей, обов`язкова наявність яких обумовлена нормами Податковим кодексом України, що має своїм наслідком визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обґрунтованим з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Основним законодавчим актом, який урегульовує відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України.

Відповідно підпунктів 14.1.72, 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПК земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу ХІІ цього Кодексу); землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до підпунктів 269.1.1 і 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 ПК платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно з підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПК об`єктом оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Відповідно до пункту 286.1 статті 286 ПК підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

За змістом пункту 287.7 статті 287 ПК у разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).

Згідно з пунктом 287.8 статті 287 ПК власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Відповідно до статей 125 і 126 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на дату прийняття податкового повідомлення-рішення) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

З аналізу наведених норм вбачається, що платником земельного податку є власник земельної ділянки або землекористувач, якими може бути фізична чи юридична особа. Обов`язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з наявного в матеріалах справи акту про результати документальної планової виїзної перевірки від 16.11.2018 року, перевіркою встановлено, що згідно акту на право постійного користування землею серії ІІ-ЗП № 001522, зареєстрованого 12 лютого 2001 року за № 3151 ДП Водних шляхів Укрводшлях є користувачем земельної ділянки за адресою: м. Запоріжжя в районі Дніпровської ГЕС, загальною площею 16,7701 га (т. 1, а.с. 18-71).

Нормативна грошова оцінка 1 кв.м. земельної ділянки згідно листа Міжрайонного управління у Запорізьському районі та м. Запоріжжі Головного управління Держгеокадастру у Запорізьській області становить 593,96 грн./кв.м. станом на 01.01.2013 року.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки підлягає щорічній індексації відповідно до ст. 289 Податкового кодексу України. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовуються кумулятивно. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель становить: за 2014 рік - 1,249, за 2015 рік - 1,433, за 2016 рік - 1,06, за 2017 рік -1,0.

Перевіркою встановлено, що ДП Водних шляхів Укрводшлях податкових декларацій по платі за землю до Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області (м. Запоріжжя) не подавало та податок не сплачувало, чим порушило п.п. 269.1.2 п. 269.1 ст. 269, п. 286.2 ст. 286, п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, що призвело до заниження земельного податку на суму податкового зобов`язання 4 617 439,82 грн., в тому числі за 2016 рік в сумі 1 782 795,30 грн., за 2017 рік в сумі 1 889 763,01 грн., за період з 01.01.2018 року по 30.06.2018 року у сумі 944 882,51 грн.

З акту перевірки також вбачається, що контролюючий орган при розрахунку суми земельного податку виходив з наступного.

За період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року: 16 7701 кв.м. х 593,96 грн./кв.м. х 1,249 х 1,433 х 1% = 1 782 795,30 грн.

За період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року: 167 701 кв.м. х 593,96 грн./кв.м. х 1,249 х 1,433 х 1,06 х 1% = 1 889 763,01 грн.

За період з 01.01.2018 року по 30.06.2018 року: 167 701 кв.м. х 593,96 грн./кв.м. х 1,249 х 1,433 х 1,06 х 1% : 2 = 944 881,51 грн.

Так, пунктом 271.1 статті 271 ПК встановлено, що базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Відповідно до пункту 271.2 вказаної статті ПК рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Згідно з пунктом 274.1 статті 274 ПК України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь та земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Згідно з пунктом 271.2 статті 271 ПК України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Окрім того, пунктом 286.1 статті 286 ПК установлено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (зокрема, за приписами норм ст.ст.15, 20 Закону України "Про Державний земельний кадастр" від 07 липня 2011 року № 3613-VI) до Державного земельного кадастру включаються цілий ряд відомостей про земельні ділянки, зокрема: кадастровий номер; місце розташування; площа; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; нормативна грошова оцінка, а також інформацію про її власників (користувачів), зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Такі відомості внесені до Державного земельного кадастру є офіційними).

Відповідні центральні органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів та державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 274.1 статті 274 Податкового кодексу України визначено, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь та земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що нарахування сум земельного податку проводиться контролюючим органом на підставі даних державного земельного кадастру та з використанням нормативної грошової оцінки земельної ділянки, визначеної у встановленому порядку.

Так, статтями 1, 18 Закону України від 11.12.2003 року № 1378-IV "Про оцінку земель" (надалі Закон № 1378-IV) установлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, проводиться незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій". За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація.

Відповідно до ст.ст.15, 20, 23 Закону № 1378-IV підставою для проведення оцінки земель, у тому числі нормативної грошової оцінки земельних ділянок, є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Виготовлена технічна документація нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

За результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр), відповідно до п. 1 Положення про зазначений орган, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15.

Згідно з п. 21 Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 року № 213, дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним джерелом даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки є витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, який виданий територіальним органом Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки, або в силу норми ст.15 Закону України "Про Державний земельний кадастр", - відомості з Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку станом на відповідну дату. При цьому, безпосередньо контролюючий орган не наділений повноваженнями на встановлення та зміну нормативної грошової оцінки земельних ділянок самостійно (в тому числі окремих її складових).

Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи наявна копія витягу з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земель Управління Держкомзему м. Запоріжжі Запорізької області від 17.02.2011 року № 705и, яка надана Державному підприємству водних шляхів Укрводшлях щодо земельної ділянки з кадастровим № 2310100000:04:035:001, яка розташована у м. Зароріжжі, р-н Дніпровської ГЕС, загальна площа земельної ділянки - 167349.00 кв.м. Базова вартість 1 кв.м. земель м. Запоріжжя за станом на 01.01.2011 року - 232,02 грн., економіко-планувальна зона 31. Нормативно оцінка земельної ділянки - 78 044 879,64 грн., з яких: коефіцієнт місце розташування - 2,68; сукупний коефіцієнт впливу локальних факторів - 0,75; коефіцієнт функціонального призначення - 1,00; нормативна оцінка 1 кв.м. земельної ділянки - 466,36; площа земельної ділянки - 167349,00 кв.м. (т. 1, а.с. 234).

Проте, контролюючий орган при визначенні Позивачу зобов`язання з земельного податку посилається на лист Міськрайонного управління у Запорізькому районі та м. Запоріжжі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 27.06.2018 року № 0-8-0.181-1305/117-18, яким визначена нормативна грошова оцінка 1 кв.м. земель м. Запоріжжя станом на 01.01.2013 року, яка становить для земельної ділянки р-н Дніпровської ГЕС - 593,96 грн. (т. 1, а.с. 240-241).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вказаний лист не є належною підставою для визначення грошового зобов`язання з земельного податку.

Крім того, колегія суддів зазначає, що у вказаному листі відсутні посилання на те, що інформація про нормативну грошову оцінку земельних ділянок взята з Державного земельного кадастру, не вказано кадастровий номер земельної ділянки, її цільове призначення та дані про землекористувача, тощо.

Окрім того, як вбачається з копії витягу з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земель Управління Держкомзему м. Запоріжжі Запорізької області від 17.02.2011 року № 705и, загальна площа земельної ділянки з кадастровим № 2310100000:04:035:001 складає 167349.00 кв.м., проте Відповідачем було проведено розрахунок суми земельного податку виходячи з загальної площі - 167701.00 кв.м.

Також, колегія суддів зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції було витребувано від Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області відомості щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:035:0001 щодо нормативно-грошової оцінки вказаної земельної ділянки за 2016, 2017, 2018 роки, щодо загальної площі земельної ділянки за 2016, 2017, 2018 роки та відомості щодо коефіцієнтів нормативно-грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:035:0001 при визначенні земельного податку за 2016, 2017, 2018 роки.

Листом від 13.01.2020 року № 9-8-0.18-30/117-20 Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області повідомило, що станом на 31.12.2012 року за даними Державного реєстру земель м. Запоріжжя земельна ділянка перебуває в постійному користуванні, що підтверджено тимчасовим Державним актом наданим на праві постійного користування землею серія 11-311 001522, користувач Державне підприємство водних шляхів Укрводшлях . Земельна ділянка надана на підставі рішення № 444/19 від 30 листопада 2000 року та зареєстрована за № 3151 від 12 лютого 2001 pоку, площею 16,7349 га.

За даними Державного земельного кадастру земельні ділянки за кадастровим номером 2310100000:04:035:0001 не зареєстровані, тому надати витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку неможливо.

Додатково повідомлено, що Управління не може надати витяги технічної документації про нормативного грошову оцінку за 2016, 2017, 2018 року оскільки законодавчими та нормативно-правовими актами непередбачено визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок за минулі роки (т. 2, а.с. 46-47).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що здійснений Відповідачем розрахунок суми земельного податку для Позивача було проведено за відсутності відомостей, обов`язкова наявність яких обумовлена нормами Податковим кодексом України, а за невірним визначенням загальної площі земельної ділянки, що має своїм наслідком визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

При цьому, колегія суддів зазначає, що спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню не через відсутність у Позивача вказаного податкового обов`язку, а сама через невірно проведений Відповідачем розрахунок суми податкового зобов`язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 року у справі № 826/11184/17 та від 24.03.2020 року у справі № 440/3063/19.

Щодо доводів контролюючого органу в частині не подання Позивачем декларацій по сплаті за землю до Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, колегія суддів зазначає, що матеріалами справи підтверджено подання декларацій по сплаті за землю, які прийняті контролюючим органом та відповідна сплата податку проведена відокремленим підрозділом Запорізький район гідротехнічних споруд ДП Водних шляхів Укрводшлях до місцевого бюджету м. Запоріжжя, за місцезнаходженням земельної ділянки.

Відповідно до п. 1.2 та п. 1.3 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 року за № 1172/8493, відокремлений підрозділ - філія, представництво, відділення або інший відокремлений підрозділ, що не має статусу юридичної особи і здійснює свою діяльність від імені юридичної особи - резидента. Юридичні особи - резиденти, відокремлені підрозділи юридичних осіб - резидентів, нерезиденти-інвестори, іноземні представництва мають право відкривати рахунки для забезпечення своєї господарської діяльності.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, зі статуту відокремленого підрозділу Запорізький район гідротехнічних споруд Позивача вбачається, що останній входить до складу ДП Водних шляхів Укрводшлях , тобто, відокремлений підрозділ не є третьою особою по відношенню до Позивача, у зв`язку з чим сплата з будь-яких рахунків Позивача сум податку, нарахованих його власним відокремленим підрозділом, не може вважатися передачею платником своїх обов`язків зі сплати податку третім особам, з чим погоджується колегія суддів.

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі викладених правових норм та враховуючи наявні у справі докази, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Відповідачем не виконано покладений на нього обов`язок доказування правомірності прийнятого ним оскаржуваного рішення, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню, а податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 27.12.2018 року № 1375140304 скасуванню.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правомірності висновків суду першої інстанції.

Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи Головного управління ДПС у м. Києві викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: І.О. Лічевецький

О.М. Оксененко

Повний текст складено 30.07.2020 року.