Ухвала

від 31.07.2020 по справі 640/18888/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

31 липня 2020 року

м. Київ

справа № 640/18888/18

адміністративне провадження № К/9901/7146/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Білоуса О.В., Гусака М.Б.,

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - ГУ ДПС) на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.02.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2020 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) Бест-Бай до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ГУ ДФС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.08.2018 №0042571404, №0042551404,

У С Т А Н О В И В :

11.03.2020 ГУ ДПС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.02.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2020.

Ухвалою Верховного Суду від 31.03.2020 касаційну скаргу залишено без руху як таку, що подана з порушенням пункту 4 частини другої, частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС): у касаційній скарзі не зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав), до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Ухвалою Верховного Суду від 18.05.2020 ГУ ДПС у м. Києві було продовжено строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги, але не менше ніж на строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 31.03.2020 відповідач звернувся до Верховного Суду з клопотанням про усунення недоліків касаційної скарги, надавши документи про сплату судового збору (платіжне доручення № 1296 від 05.05.2020 та платіжне доручення№ 1311 від 05.05.2020). ГУ ДПС як на підставу для відкриття касаційного провадження у цій справі наводить пункти 1, 4 частини четвертої статті 328, частину 2 статті 353 КАС України.

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що повторно подана касаційна скарга, фактично, дублює зміст тієї, яку суд вже визнав неналежно оформленою.

Крім того, є підстави вважати, що у скарзі відсутній взаємозв`язок обґрунтування неправильного застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Так, скаржнику вже було роз`яснено, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду. Скаржник повинен зазначити висновок щодо застосування якої норми права в ній викладено, а також обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності не можна визнати як подібність правовідносин.

Аналіз висновків судів попередніх інстанцій у цій справі і у наведених скаржником судових рішеннях суду касаційної інстанції свідчить про те, що вони ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах справи, які залежно від їх повноти, характеру, об`єктивності, юридичного значення, у цій справі судами попередніх інстанцій визнані як такі, що документально підтверджують реальність господарських операцій, здійснення яких давало право платнику віднести суми ПДВ до податкового кредиту, натомість, у наведених судових рішеннях Верховного Суду - як такі, що не давали для цього підстав.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Скаржником зроблено витяги із судових рішень Верховного Суду у різних справах, в яких наведено оцінку того чи іншого аргументу контролюючого органу. Натомість, суди попередніх інстанцій у цій справі надавали оцінку сукупності обставин, оскільки надання оцінки кожному окремому аргументу сторони без урахування інших унеможливило б всебічний і об`єктивний розгляд справи.

Отже, наведені скаржником постанови Верховного Суду ухвалені за інших фактичних обставин справ, установлених судами, та стосуються здебільшого оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, а тому посилання ГУ ДПС в цій частині не узгоджуються з визначеною скаржником підставою касаційного оскарження судових рішень - пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Крім того, скаржник не зазначає, яку саме норму права судами застосовано неправильно, висновок щодо застосування якої, на думку скаржника, наявний у наведених ним постановах Верховного Суду.

Формальне зазначення, що судами порушено усі пункти частини другої статті 353 КАС України без розкриття, в чому саме полягають такі порушення, не може бути визнано належним обґрунтуванням формально зазначеної підстави - пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

З огляду на викладене, Суд приходить до висновку, що скаржник не виконав вимоги ухвали Верховного Суду від 31.03.2020 та не усунув недолік касаційної скарги.

Відповідно до частини другої статті 332 КАС до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Крім того, згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Керуючись пунктом 1 частини четвертої статті 169, статтею 248, частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.02.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2020 повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Судді Є.А. Усенко О.В. Білоус М.Б. Гусак