Постанова

від 29.07.2020 по справі 2-1687/08

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

29 липня 2020 року

м. Київ

справа № 2-1687/08

провадження № 61-4063св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів : Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 ,

відповідачі: приватне підприємство Вектор , Бориспільська районна державна адміністрація Київської області,

особа, яка подала апеляційну скаргу, - товариство з обмеженою відповідальністю Альфа-Обрій ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Бориспільської районної державної адміністрації Київської області на ухвалу Київського апеляційного суду від 29 січня 2020 року у складі колегії суддів: Желепи О. В., Олійника В. І., Рубан С. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного підприємства Вектор (далі - ПП Вектор ), Бориспільської районної державної адміністрації Київської області (далі - Бориспільська РДА Київської області) про визнання недійсним договору оренди.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області

від 06 червня 2008 року у складі судді Мельника О. О. позов задоволено.

Визнано недійсним з моменту його вчинення договір оренди земельної ділянки площею 9,7 га, що розташована в адміністративних межах Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області, за межами с. Щасливе, Бориспільського району, Київської області, від 21 жовтня 2004 року, укладений між Бориспільською районною державною адміністрацією та ПП Вектор , посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського районного округу Козій А. В. та зареєстрований в реєстрі за №5781.

У червні 2019 року ПП Вектор подало апеляційну скаргу на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 червня 2008 року.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 08 липня 2019 року відмовлено ПП Вектор у відкритті апеляційного провадження на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 червня 2008 року.

Постановою Верховного Суду від 21 листопада 2019 року касаційну скаргу ПП Вектор залишено без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 08 липня 2019 року залишено без змін.

У грудні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю Альфа-Обрій (далі - ТОВ Альфа-Обрій ) звернулось до Київського апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 червня 2008 року.

В апеляційній скарзі вказувало, що ТОВ Альфа-Обрій є єдиним засновником ПП Вектор , що підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а тому, вказувало, що визнання недійсним спірного договору оренди земельної ділянки оскаржуваним судовим рішенням унеможливлює користування вказаною земельною ділянкою не тільки ПП Вектор , а й безпосередньо ТОВ Альфа-Обрій .

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Київського апеляційного суду від 29 січня 2020 року апеляційну скаргу ТОВ Альфа-Обрій задоволено частково.

Прийнято відмову від позову правонаступника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .

Визнано нечинним рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 червня 2008 року.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , правонаступником прав та обов'язків якого є ОСОБА_2 , до ПП Вектор , Бориспільської РДА Київської області про визнання договору оренди недійсним закрито.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що правонаступник позивача відмовився від позову, а подана нею заява відповідає вимогам процесуального закону, тому наявні підстави для прийняття такої відмови з визнанням нечинним рішення місцевого суду та закриттям провадження у справі.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

У касаційній скарзі Бориспільська РДА Київської області, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просить судове рішення апеляційного суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким справу направити на розгляд до апеляційного суду.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У березні 2020 року до Касаційного цивільного суду у складі Верхового Суду надійшла касаційна скарга Бориспільської РДА Київської області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 березня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві.

Ухвалою Верховного Суду від 01 червня 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.

Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24 червня 2020 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального права. Вказує, що Бориспільська РДА Київської області не була належним чином повідомлена про час та дату розгляду справи апеляційним судом 29 січня 2020 року, а тому оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції, є незаконною. Зазначає, що вказане узгоджується із висновком, який міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17-ц (провадження № 14-507цс18).

Також посилається на те, що апеляційний суд невірно застосував норми процесуального права до залучення ОСОБА_2 , як правонаступника позивача. Вказує, що ОСОБА_2 прийняла у спадок лише частину майна, належного померлому ОСОБА_1 , а саме: частину квартири в с. Щасливе Бориспільського району та земельну ділянку, кадастровий номер 322088800:04:003:0242, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського призначення, площею 0,9085 га, іншого майна або майнових прав померлого ОСОБА_1 до ОСОБА_2 не перейшло.

Зазначає, що в рамках розгляду цивільної справи № 2-1687/08 позивач ОСОБА_1 позивався до ПП Вектор , Бориспільської РДА Київської області про визнання договору оренди недійсним. Предметом вказаного позову було право ОСОБА_1 , як жителя Бориспільського району, працівника соціальної сфери отримати у приватну власність із земель запасу земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства і садівництва у межах норм безоплатної приватизації, а також для городництва та сінокосіння. Проте, з матеріалів справи вбачається, а саме з свідоцтва про спадщину за законом від 07 вересня 2016 року № 420, що ОСОБА_2 отримала у спадок земельну ділянку, кадастровий номер 322088800:04:003:0242, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського призначення, тобто пай площею 0,9085 га. ОСОБА_1 за своє життя так і не отримав земельної ділянки з земель запасу з цільовим призначенням, які були предметом спору у вказаній справі, а ОСОБА_2 не отримувала у спадок його право на отримання даних прав.

Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу

У червні та липні 2020 року до Верховного Суду надійшли відзиви на касаційну скаргу Бориспільської РДА Київської області від ПП Вектор та ТОВ Альфа-Обрій , у яких вказано, що оскаржувана ухвала апеляційного суду постановлена відповідно до вимоги закону, доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

У травні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПП Вектор , Бориспільська РДА Київської області про визнання недійсним договору оренди.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області

від 06 червня 2008 року у складі судді Мельника О. О. позов задоволено.

Визнано недійсним з моменту його вчинення договір оренди земельної ділянки площею 9,7 га, що розташована в адміністративних межах Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області, за межами с. Щасливе, Бориспільського району, Київської області, від 21 жовтня 2004 року, укладений між Бориспільською районною державною адміністрацією та ПП Вектор , посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського районного округу Козій А. В. та зареєстрований в реєстрі за №5781.

У грудні 2019 року ТОВ Альфа-Обрій звернулось до Київського апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 червня 2008 року.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 грудня 2019 року клопотання ТОВ Альфа-Обрій про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволено.

Поновлено ТОВ Альфа-Обрій строк на апеляційне оскарження рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 червня 2008 року.

Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ Альфа-Обрій на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 червня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ПП Вектор , Бориспільської РДА Київської області про визнання договору оренди недійсним.

У січні 2020 року до Київського апеляційного суду звернувся представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 із клопотанням про залучення правонаступника.

Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_2 є дочкою ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняла всю спадщину спадкодавця, у тому числі усі права та обов'язки позивача у справі № 2-1687/08, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, зареєстрованим приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Куницьким В. В. 07 вересня 2016 року за № 420 та свідоцтвом про право на спадщину (квартиру).

До клопотання представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 додано нотаріально завірену заяву про відмову від позову.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 13 січня 2020 року залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до ПП Вектор , Бориспільської РДА Київської області про визнання договору оренди недійсним правонаступника позивача ОСОБА_4 .

Призначено справу до розгляду в Київському апеляційному суді на 29 січня 2020 року.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 29 січня 2020 року апеляційну скаргу ТОВ Альфа-Обрій задоволено частково.

Прийнято відмову від позову правонаступника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .

Визнано нечинним рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 червня 2008 року.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , правонаступником прав та обов'язків якого є ОСОБА_2 , до ПП Вектор , Бориспільської РДА Київської області про визнання договору оренди недійсним закрито.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесення виправлень у рішення, повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.

Касаційна скарга містить посилання заявника на те, що апеляційний суд не повідомив Бориспільську РДА Київської області про призначене судове засідання на 29 січня 2020 року, а тому розгляд справи відбувся за відсутності учасника справи, належним чином не повідомленого про дату, час та місце судового засідання.

Разом із тим, вказані доводи касаційної скарги не можуть бути прийняті судом, оскільки матеріали справи містять зворотнє повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання Бориспільською РДА Київської області судової повістки на 29 січня 2020 року 17 січня 2020 року (а. с. 132, т. 2).

Разом із тим, оцінюючи доводи касаційної скарги щодо порушення порядку залучення до участі у справі правонаступника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та можливості відмови останньої від пред`явленого позову, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

У січні 2020 року до Київського апеляційного суду звернувся представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 із клопотанням про залучення правонаступника.

Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_2 є дочкою ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняла всю спадщину спадкодавця, у тому числі усі права та обов'язки позивача у справі № 2-1687/08, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, зареєстрованого приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Куницьким В. В. 07 вересня 2016 року за № 420 та свідоцтвом про право на спадщину (квартиру).

До клопотання представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 додано нотаріально завірену заяву про відмову від позову.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 13 січня 2020 року залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до ПП Вектор , Бориспільської РДА Київської області про визнання договору оренди недійсним, правонаступника позивача ОСОБА_4 .

Призначено справу до розгляду в Київському апеляційному суді на 29 січня 2020 року.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 29 січня 2020 року апеляційну скаргу ТОВ Альфа-Обрій задоволено частково.

Прийнято відмову від позову правонаступника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .

Визнано нечинним рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 червня 2008 року.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , правонаступником прав та обов 'язків якого є ОСОБА_2 , до ПП Вектор , Бориспільської РДА Київської області про визнання договору оренди недійсним закрито.

Так, виходячи з того, що правонаступник позивача відмовився від позову, а подана нею заява відповідає вимогам процесуального закону, апеляційний суд дійшов висновку, що наявні підстави для прийняття такої відмови з визнанням нечинним рішення місцевого суду та закриттям провадження у справі.

Проте з таким висновком апеляційного суду погодитись не можна.

Відповідно до статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.

Таким чином, процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв`язку із вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

В основі процесуального правонаступництва лежить правонаступництво в матеріальному праві, яке настало після відкриття провадження в цивільній справі.

Звертаючись до суду із вказаним позовом, ОСОБА_1 вказував, що він є дитиною війни, а тому відповідно до положень статті 5 Закону України Про соціальний захист дітей війни , він має право на першочергове відведення земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва, садівництва та городництва.

ОСОБА_1 зазначав, що він прагне скористатися наданим йому законом переважним правом отримати у власність земельну ділянку за рахунок земель запасу. Проте, йому стало відомо, що Бориспільською РДА Київської області було передано ПП Вектор за договором оренди від 21 жовтня 2004 року земельну ділянку, площею 9,7 га, яка розташована в адміністративних межах Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області. ОСОБА_1 посилався на те, що частину із вказаної земельної ділянки він прагнув отримати у власність , оскільки саме вона найбільше відповідає його індивідуальним потребам, а наведене перешкоджає йому реалізувати його законний інтерес в отриманні у власність бажаної земельною ділянки.

У статті 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтями 1218, 1219 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) право на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Відповідно до положень частини першої статті 5 Закону України Про соціальних захист дітей війни (у редакції, чинній на час звернення ОСОБА_1 до суду) дітям війни надаються пільги, серед іншого, й на першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва та городництва.

Частиною третьою статті 270 ЦК України визначено, що перелік особистих немайнових прав, які встановлені Конституцією України, цим Кодексом та іншим законом, не є вичерпним.

Таким чином, право на пільги щодо першочергового відведення/отримання земельних ділянок, яке передбачено положеннями частини першої статті 5 Закону України Про соціальних захист дітей війни , є особистим немайновим правом особи, яке нерозривно пов`язане з особою спадкодавця та її правом на отримання такої земельної ділянки, а відтак не може входити до складу спадщини.

Крім того, ОСОБА_1 за життя не набув права власності або права користування земельною ділянкою, яку він прагнув отримати, маючи відповідні пільги.

З наведеного вбачається, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про визнання ОСОБА_2 правонаступником ОСОБА_1 у цій справі, оскільки позов стосується захисту прав останнього, передбачених положеннями частини першої статті 5 Закону України Про соціальних захист дітей війни , які нерозривно пов`язані з його особою й, відповідно, спірні правовідносини не допускають правонаступництва, можливості залучення її до участі у справі як правонаступника й прийняття відмови від позову.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає доводи касаційної скарги обґрунтованими та достатніми для скасування ухвали апеляційного суду.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити, а справу передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. При цьому апеляційному суду під час розгляду справи необхідно з`ясувати, чи було вирішено оскаржуваними судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ТОВ Альфа-Обрій , врахувати положення пункту 3 частини першої статті 362 та частини третьої статті 377 ЦПК України й ухвалити судове рішення, яке відповідає вимогам закону.

Керуючись статтями 400, 406, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Бориспільської районної державної адміністрації Київської області задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 29 січня 2020 року скасувати, справу передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович