Ухвала

від 28.07.2020 по справі 233/3366/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 липня 2020 року

м. Київ

справа № 233/3366/19

провадження № 61-5085св20

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Кузнєцова В. О.,

учасники справи:

позивач - Приватне акціонерне товариство АПК-Інвест ,

відповідач - ОСОБА_1 ,

третя особа - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження клопотання Приватного акціонерного товариства АПК-Інвест про зупинення касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства АПК-Інвест на постанову Донецького апеляційного суду від 25 лютого 2020 року в складі колегії суддів: Мірути О. А., Агєєва О. В., Космачевської Т. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

У травні 2019 року Приватне акціонерне товариство АПК-Інвест (далі - ПрАТ АПК-Інвест ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 , в якому просило визнати переукладеним договір оренди земельної частки (паю) від 20 лютого 2014 року, укладений між ПрАТ АПК-Інвест і ОСОБА_1 , на договір оренди землі, кадастровий номер земельної ділянки 1422481500:36:000:0125, площею 1,9489 га, на тих самих умовах, що і раніше укладений договір оренди земельної частки (паю), починаючи з дати державної реєстрації права власності відповідача на земельну ділянку, кадастровий номер 1422481500:36:000:0125, площею 1,9489 га (19 березня 2018 року) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

У вересні 2019 року ОСОБА_1 подано зустрічний позов до ПрАТ АПК-Інвест , в якому вона просила розірвати договір оренди земельної частки (паю) від 20 лютого 2014 року, укладений між ПрАТ АПК-Інвест як орендарем і ОСОБА_1 як орендодавцем, предметом якого є земельна частка (пай) (рілля) розміром 2,33 умовних кадастрових га, яка розміщена в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом, для сільськогосподарських потреб (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) терміном на 20 років, передана у користування ПрАТ АПК-Інвест на підставі акту приймання-передачі земельної частки (паю) від 20 квітня 2014 року, що зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних ділянок (паїв) Білокузьминівської селищної ради Костянтинівського району Донецької області від 20 лютого 2014 року за № 30.

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 29 жовтня 2019 року первісний позов задоволено, зустрічний позов залишено без задоволення, вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 фактично вчинила односторонню відмову від зобов`язання, що суперечить як умовам укладеного договору оренди земельної частки (паю) від 20 лютого 2014 року, так і чинному законодавству, зокрема Закону України Про оренду землі . Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд виходив з того, що ОСОБА_1 не довела, що сторони договорів оренди земельної частки (паю) не досягли згоди щодо розірвання цих договорів, а також, що обставини істотно змінилися.

Постановою Донецького апеляційного суду від 25 лютого 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 і ОСОБА_2 задоволено, рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 29 жовтня 2019 року скасовано, в задоволенні позовних вимог ПрАТ АПК-Інвест до ОСОБА_1 про визнання переукладеним договору оренди земельної частки (паю) відмовлено, позовні вимоги ОСОБА_1 до ПрАТ АПК-Інвест про розірвання договору оренди земельної частки (паю) задоволено, розірвано договір від 20 лютого 2014 року, укладений між ОСОБА_1 і ПрАТ АПК-Інвест , про оренду земельної частки (паю) розміром 1,9489 га умовних кадастрових гектарів, зареєстрований 20 лютого 2014 року в книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Білокузьминівської селищної ради за № 30. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивач уклав договір оренди з ОСОБА_1 як з власником сертифікату на право на земельну частку (пай). Вказаний сертифікат вважався правовстановлюючим документом при реалізації відповідачем права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства та був дійсним до моменту виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки та отримання ОСОБА_1 права власності на землю, що відповідає пункту 17 Розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України (далі - ЗК України).З часу отримання особою державного акту на право приватної власності на землю вона набуває статусу власника земельної ділянки, у зв`язку з чим змінився предмет оренди та статус сторін договору оренди, а тому договір оренди земельної частки (паю) припиняється. Враховуючи вимоги статей 203, 215 ЦК України про недійсність правочину, переукладення договору оренди земельної частки (паю) після виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки і одержання власником земельної частки (паю) державного акту на право власності на земельну ділянку можливе лише за наявності волевиявлення на те сторін.З часу отримання ОСОБА_3 права приватної власності на землю вона набула статусу власника земельної ділянки, змінився предмет оренди та статус сторін договору оренди, а тому договір оренди земельної частки (паю) від 20 лютого 2014 року, укладений між ПрАТ АПК-Інвест і ОСОБА_3 , слід вважати припиненим. Договір оренди земельної частки (паю) від 20 лютого 2014 року укладений між ПрАТ АПК-Інвест і ОСОБА_1 підлягає розірванню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

16 березня 2020 року ПрАТ АПК-Інвест надіслало засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Донецького апеляційного суду від 25 лютого 2020 року, в якій просилоскасувати постанову Донецького апеляційного суду від 25 лютого 2020 року та залишити в силі рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 29 жовтня 2019 року.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд вирішив справу без застосування правових позицій Верховного Суду (викладених у постанові від 19 березня 2018 року в справі № 924/468/14, постанові від 22 травня 2019 року в справі № 904/3558/18), а також неправильно застосував пункт 2.3 Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 січня 2000 року № 5, пункт 17 перехідних положень Земельного кодексу України (далі - ЗК України), частину п`яту статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів .

Апеляційний суд не дав оцінку та не застосував абзац 2 розділу ІХ Перехідних положень Закону України Про оренду землі , яку застосував суд першої інстанції. Ця норма передбачає переукладення договору оренди відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений договір. Аналогічні положення викладені й у пункті 2.3 договору оренди земельної частки (паю).

Чинне законодавство не передбачає припинення зобов`язань сторін у разі виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Апеляційний суд не дав оцінки факту, встановленому судовим рішенням у справі № 233/4171/18 про те, що спірний договір оренди не є припиненим.

Крім того, у травні 2020 року ПрАТ АПК-Інвест засобами поштового зв`язку надіслало заяву про зупинення провадження, в якому просить зупинити касаційне провадження у цій справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 233/3676/19.

Заява мотивована тим, що стосовно спірних правовідносин судами не сформована єдина практика. Ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2020 року справа № 233/3676/19 за позовом ПрАТ АПК-Інвест до ОСОБА_4 , третя особа - комітет Дружківської міської ради Донецької області про переукладення договору оренди земельної частки (паю) та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ПрАТ АПК-Інвест про припинення договору оренди земельної частки (паю) шляхом його розірвання за касаційною скаргою ПрАТ АПК-Інвест на постанову Донецького апеляційного суду від 22 січня 2020 року передана на розгляд до Великої Палати Верховного Суду. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 15 квітня 2020 року справу № 233/3676/19 прийнято до розгляду. Проте ця справа не розглянута та Велика Палата Верховного Суду не сформувала висновок у справі, що є аналогічною даній справі.

Позивач також посилається на науковий висновок щодо припинення договору оренди земельної частки (паю) у зв`язку із її виділенням в натурі, наданий Науково-консультативною радою при Верховному Суді в справі № 233/3676/19. В ньому зазначено, що отримання особою державного акта на право приватної власності на землю та набуття нею статусу власника земельної ділянки не призводить до автоматичного припинення договору оренди земельної частки (паю) і не є підставою для його розірвання, натомість орендар за договором має право вимагати зміни правовідношення шляхом новації договірних зобов`язань та укладення договору оренди земельної ділянки, що була виділена в натурі (на місцевості).

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 01 квітня 2020 року відкритокасаційне провадження за касаційною скаргою ПрАТ АПК-Інвест .

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 415 ЦПК України передбачено, що процедурні питання, пов`язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом касаційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.

Перевіривши доводи позивача щодо зупинення касаційного провадження та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність зупинення касаційного провадження у даній справі.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 квітня 2020 року задоволено клопотання ПрАТ АПК-Інвест про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 233/3676/19 за позовом ПрАТ АПК-Інвест до ОСОБА_4 , третя особа - виконавчий комітет Дружківської міської ради Донецької області, про переукладення договору оренди земельної частки (паю); за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ПрАТ АПК-Інвест про припинення договору оренди земельної частки (паю) шляхом його розірвання за касаційною скаргою ПрАТ АПК-Інвест на постанову Донецького апеляційного суду від 22 січня 2020 року.

Ухвала про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду мотивована тим, що у практиці Верховного Суду склалися різні позиції щодо вирішення питання про вплив оформлення державного акту на право власності на землю на дію раніше укладених їх власниками договорів оренди земельних паїв . Колегія суддів вважала за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду: від 19 березня 2018 року у справі № 924/468/14 та від 22 травня 2019 року в справі № 904/3558/18.

Ухвалою від 15 квітня 2020 року Велика Палата Верховного Суду прийняла до розгляду справу за позовом ПрАТ АПК-Інвест до ОСОБА_4 , третя особа виконавчий комітет Дружківської міської ради Донецької області про переукладення договору та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ПрАТ АПК-Інвест про припинення договору оренди земельної частки (паю) шляхом його розірвання за касаційною скаргою ПрАТ АПК-Інвест на постанову Донецького апеляційного суду від 22 січня 2020 року.

На час вирішення клопотання позивача про зупинення провадження у цій справі, справа за позовом ПрАТ АПК-Інвест до ОСОБА_4 № 233/3676/19 Великою Палатою Верховного Суду не вирішена.

Європейський суд з прав людини вказав, що термін встановленим законом у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом . У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. Фраза встановленого законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Суд повторює, що у деяких випадках він визнавав, що найвищий судовий орган, уповноважений тлумачити закон, міг ухвалювати рішення, яке не було чітко визначено законом. Таке застосування закону, однак, мало винятковий характер, і зазначений суд надав чіткі й вірогідні підстави для такого виняткового відступу від застосування своїх визначених повноважень (SOKURENKO AND STRYGUN v. UKRAINE, № 29458/04 і № 29465/04, § 23, 24, 27, ЄСПЛ, від 20 липня 2006 року).

Однакове застосування закону забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдине застосування законів поліпшує громадське прийняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.

Загальновизнаний принцип правової визначеності передбачає стабільність правового регулювання і виконуваність судових рішень.

Вбачається, що оскаржуване судове рішення у цій справі та оскаржуване рішення у справі, що передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, постановлені в подібних правовідносинах.

За змістом пункту десятого частини першої статті 252 ЦПК України суд може з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Виходячи з викладеного, суд вважає за необхідне зупинити касаційне провадження у даній справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 233/3676/19.

Керуючись статтями 252, 415 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ :

Клопотання Приватного акціонерного товариства АПК-Інвест про зупинення касаційного провадження задовольнити.

Зупинити касаційне провадження у справі № 233/3366/19 за позовом Приватного акціонерного товариства АПК-Інвест до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про визнання переукладеним договору оренди земельної частки (паю) та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства АПК-Інвест , третя особа ОСОБА_2 , про розірвання договору оренди земельної частки (паю) за касаційною скаргою за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства АПК-Інвест на постанову Донецького апеляційного суду від 25 лютого 2020 року до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 233/3676/19 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:В. М. Ігнатенко В. С. Жданова В. О. Кузнєцов