Постанова

від 23.06.2020 по справі 593/1422/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 593/1422/19Головуючий у 1-й інстанції Крамар В.М. Провадження № 22-ц/817/533/20 Доповідач - Ткач З.Є. Категорія - 351000000

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2020 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого Ткач З.Є.

суддів: Ходоровський М. В., Шевчук Г. М.,

за участю секретаря Іванюта О.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 593/1422/19 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Бережанського районного суду Тернопільської області від 11 березня 2020 року, постановлену суддею Крамар В.М., у справі за позовом ОСОБА_1 до Бережанського обласного комунального міжрайонного бюро технічної інвентаризації про стягнення заборгованості з орендної плати, та зустрічною позовною заявою Бережанського обласного комунального міжрайонного бюро технічної інвентаризації до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Бережанського районного суду Тернопільської області від 11 березня 2020 року на ОСОБА_1 накладено штраф в розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 630,60 грн.

ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу та закрити провадження у справі щодо стягнення штрафу.

Вказала, що на виконання вимог ухвали Бережанського районного суду Тернопільської області від 24 лютого 2020 року, надіслала заяву про збільшення позовних вимог.

Звернула увагу на тому, що суд першої інстанції не наводить мотивів з яких застосовує до неї штраф за зловживання процесуальними правами, та не зазначив у чому полягає таке зловживання.

Наголосила на тому, що в оскаржуваній ухвалі не міститься висновку про визнання явки позивачки обов`язковою, вказано лише наслідки не надання суду пояснень на питання, які викладені в цій ухвалі.

В ухвалі про відкриття апеляційного провадження відповідачу було надано строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.

Однак, відзив на апеляційну скаргу не надійшов. Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

19 червня 2020 року від Бережанського обласного комунального міжрайонного бюро технічної інвентаризації надійшла заява, в якій просять розглядати справу без їх участі.

В судове засідання учасники справи не з`явилась, однак про розгляд справи повідомлені в установленому законом порядку.

Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлений про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Застосовуючи відносно ОСОБА_1 заходи процесуального примусу у вигляді штрафу, суд першої інстанції виходив з того, позивачка не з`явилась в підготовче судове засідання без поважних причин, а отже вчинила дії, спрямовані на затягування розгляду справи та невиконання своїх процесуальних обов`язків.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками, оскільки вони не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою. У випадку невиконання учасником справи його обов`язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 128 ЦПК України, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Бережанського районного суду Тернопільської області від 24 лютого 2020 року розгляд цивільної справи 593/1422/19 відкладено на 12 годину 00 хвилин 11 березня 2020 року у зв`язку з тим, що у підготовчому судовому засіданні суд першої інстанції не зміг з`ясувати, як це передбачено п.6 ч.2 ст. 197 ЦПК України, чи повідомила ОСОБА_1 про всі обставини справи, які їй відомі.

Такий висновок суду ґрунтується на тому, що відповідно до позовної заяви ОСОБА_1 , як фізична особа, просить стягнути з Бережанського обласного комунального міжрайонного бюро технічної інвентаризації на її користь заборгованість з орендної плати в сумі 9361 грн., згідно договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) від 01.01.2013 року.

З відзиву на зустрічну позовну заяву про стягнення безпідставно отриманих коштів, поданої ОСОБА_1 до суду 04 лютого 2020 року, випливає, що остання була зареєстрована фізичною особою-підприємцем 17.12.2001 р., її основний вид діяльності операції з нерухомим майном ; як фізична особа-підприємець ОСОБА_1 припинена 04.01.2017 року. Кошти, які вимагає стягнути за зустрічною позовною заявою Бережанське обласне комунальне міжрайонне бюро технічної інвентаризації, вона отримала як фізична особа-підприємець у зв`язку з тим, що Бережанське ОК МБТІ, яке орендувало у неї нежитлове приміщення, на підставі усного правочину компенсувало їй частину суми сплаченого нею єдиного податку, плати (оренди) за землю, єдиного соціального внеску. Таким чином, позивачкою повідомлено нові обставини, які не узгоджуються з обставинами, наведеними у поданій нею позовній заяві.

У зв`язку з цим, суд першої інстанції зробив висновок, що ОСОБА_1 повідомлено не всі відомі їй обставини справи, а саме: чи договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) від 01.01.2013 року з Бережанським обласним комунальним підприємством, вона уклала як фізична особа, чи як фізична особа-підприємець; які умови правочину, укладеного в усній формі між позивачкою та Бережанським обласним комунальним міжрайонним бюро технічної інвентаризації, за яким останнє мало компенсувати ОСОБА_1 частину суми сплаченого нею єдиного податку, плати (оренди) за землю, єдиного соціального внеску.

Крім цього, роз`яснено ОСОБА_1 , що у разі не повідомлення суду всіх обставин справи, такі її дії можуть бути розцінені судом, як зловживання процесуальними правами та до неї може бути застосовано захід процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На виконання ухвали суду позивачка ОСОБА_1 06 березня 2020 року подала вмотивовану заяву про збільшення позовних вимог у справі №593/1422/19, яка ухвалою Бережанського районного суду від 11 березня 2020 року залишена без руху з наданням строку для усуненні недоліків заяви.

У вказаній заяві, ОСОБА_1 також просила розглядати справу без її участі у зв`язку із неможливістю прибути в судове засідання за станом здоров`я.

За таких обставин, неявку позивачки в суд за викликом, неможна розцінити, як вчинення нею дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.

Крім того, колегія суддів бере до уваги наступне.

Відповідну до пункту 8 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» ухвалене у справі рішення має бути гранично повним, ясним, чітким.

Згідно із п.п. а) п.4. ч.1 ст.260 ЦПК України ухвала, що викладається окремим документом, складається з резолютивної частини із зазначенням висновків суду.

Проте, в резолютивній частині ухвали Бережанського районного суду Тернопільської області від 24 лютого 2020 року відсутній висновок про визнання обов`язкової явки ОСОБА_2 .

Враховуючи те, що судом першої інстанці не було визнано обов`язковою явку позивачки для надання пояснень по суті заявленого позову, немає підстав стверджувати, що ОСОБА_2 вчинила дії, які б могли бути розцінені судом як зловживання процесуальними правами.

Таким чином, у суду першої інстанції не було підстав для застосування до позивачки заходів процесуального примусу у вигляді штрафу у зв`язку із її неявкою без поважних причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням наведеного ухвала Бережанського районного суду Тернопільської області від 11 березня 2020 року постановлена з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 383 ЦПК України, Тернопільський апеляційний суд в складі колегії суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Бережанського районного суду Тернопільської області від 11 березня 2020 року про застосування відносно ОСОБА_1 заходів процесуального примусу у вигляді штрафу - скасувати.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Повна повстанова складена 30 червня 2020 року.

Головуючий: Ткач З.Є.

Судді: Ходоровський М.В.

Шевчук Г.М.