Рішення

від 02.06.2020 по справі 758/5021/16-ц

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/5021/16-ц

Категорія 23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2020 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Васильченка О. В. ,

за участю секретаря судового засідання - Поляновській О. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Житлово-будівельного кооперативу Індикатор-11 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиті комунальні послуги, -

В С Т А Н О В И В :

ЖБК Індикатор-11 звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 103661 грн. 63 коп.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживають у квартирі АДРЕСА_1 . Даний житловий будинок перебуває на балансі ЖБК Індикатор-11 , який надає житлово-комунальні послуги.

Власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 є повнолітнім членом сім`ї ОСОБА_1 як власника квартири.

Позивач вказує, що у відповідачів перед позивачем виникла заборгованість за сплату наданих житлово-комунальних послуг, за період з 01.01.2003 року по 01.02.2016 року становить 103661 грн. 63 коп.

У зв`язку з чим, позивач просить суд стягнути на його користь з відповідачів вказану заборгованість, а також судові витрати та витрати на професійну правничу допомогу.

Представник позивача до початку судового засідання звернувся із заявою про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 свого права на участь у судовому засіданні не використала, про розгляд справи була повідомлена судом належним чином. Відповідач подала до суду заперечення проти позову, в яких просить повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, через їх необґрунтованість, також заяву про застосування строків позовної давності.

Представник відповідача ОСОБА_2 до початку судового засідання звернувся із заявою про розгляд справи без його участі, проти позовних вимог заперечував в повному обсязі. Відповідач подав до суду заперечення проти позову, в яких просить повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, через їх необґрунтованість, також заяву про застосування строків позовної давності.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов висновку про відмову в задоволенні позову з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані та проживають у квартирі АДРЕСА_1 , що підтверджено Довідкою № 122 від 29.02.2016 року. (т.1 а.с. 5)

Відповідно до Довідки № 170 від 09.03.2016 року ЖБК Індикатор-11 уклав договори на надання житлово-комунальних послуг з такими організаціями:

договір про постачання теплової енергії з ПАТ Київенерго № 1030012 від 01.07.1997 року;

договір на постачання холодної води з ПАТ АК Київводоканал № 04389/4-08 від 01.01.1997 року;

договір на постачання газу з ДП Київгазенерджі ПАТ Київгаз № 3.2.88.7 від 01.01.1997 року;

договір на постачання електроенергії (місця загального користування) з ПАТ Київенерго № 8057 (особовий рахунок 3408057) від 08.12.1998 року;

договір на обслуговування ліфтів з ТОВ Торіс-ліфтсервіс № 32/11 від 01.04.2011 року;

договір на вивіз твердих побутових відходів з ТОВ ЕКО-БЕСТ № 0037/15 від 30.11.2015 року. (т. 1 а.с. 14) Відповідні договори та додатки до них наявні в матеріалах справи.

Даний житловий будинок перебуває на балансі ЖБК Індикатор-11 , який надає житлово-комунальні послуги, а саме: послуги з утримання будинку та прибудинкової території, холодного та гарячого водовідведення та водопостачання, послуги з опалення.

Відповідачі у поданих до суду запереченнях, не визнають позовні вимоги. Вказують, що заперечують факт наявності заборгованості у них перед позивачем та вважають, що позивач не є стороною, яка надає житлово-комунальні послуги у розумінні цивільного законодавства. Крім того, зауважують, що обрахунок боргу, наданий позивачем, починається з 01.01.2003 року; разом з тим, вже на час цієї дати наявна заборгованість у розмірі 7530 грн. 55 коп.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються положеннями ст. 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги , Цивільного кодексу України.

Законом України Про житлово-комунальні послуги визначено основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Згідно з п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків затверджених Постановою КМУ № 45 від 24 січня 2006 року Про внесення змін до постанови Кабміну від 08 жовтня 1992 року № 572 , власник та наймач квартири зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Законом України Про житлово-комунальні послуги врегульовані права та обов`язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг, якими є власник, споживач, виконавець та виробник, серед яких обов`язком виконавця є надання послуг вчасно та відповідної якості, згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладання із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за недотримання умов його виконання, згідно з типовим договором.

Правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а його обов`язком - оплатити житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Даним Законом передбачено, що під договором слід розуміти усну чи письмову угоду між споживачем та виконавцем послуг. Цей Закон також передбачає оформлення письмової угоди через посередництво квитанцій та інших розрахункових документів.

Згідно ст. 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги споживачі зобов`язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а статтею 525 ЦКУ передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Позивачем надано до суду розрахунок заборгованості відповідачів за період з 01.01.2003 року по 01.02.2016 року становить 103661 грн. 63 коп.

Разом з тим, позивачем суду не було надано належних та допустимих доказів, в розумінні ст. ст. 77, 78 ЦПК України, в обґрунтування розрахунку розміру заборгованості, а також доказів надання вищевказаних послуг у означених розмірах, з огляду на те, що відповідачі заперечують позовні вимоги в повному обсязі.

Крім того, відповідачі звернулись до суду із заявою про застосування строку позовної давності до спору, з огляду на те, що позивач просить суд стягнути з них борг з 01.01.2003 року.

Відповідно до статті 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

При цьому початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припиненням дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

За змістом цієї норми, початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Частинами першою та третьою статті 264 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачі сплачували деякі грошові кошти в рахунок погашення заборгованості в певні періоди; так, останній платіж в погашення боргу був здійснений в листопаді 2012 року на суму 580,18 грн.

Відповідачі заперечують факт оплати взагалі будь-яких грошових коштів, адже не визнають факт заборгованості загалом. Вказують, що оплату в спірний період вони не здійснювали.

Позивач в свою чергу зазначає, що погашення суми боргу періодично відповідачами здійснювалось, хоча і не повно та не регулярно, однак, сам факт оплати грошових коштів в рахунок погашення боргу є підставою для переривання строку позовної давності та початком її перебігу заново, адже такі дії відповідачів свідчать про визнання факту наявності боргу.

З позовною заявою до суду позивач звернувся 18.04.2016 року. А період, за який просить стягнути суму боргу складає з 01.01.2003 року по 01.02.2016 року. Відтак, факт переривання строку позовної давності у зв`язку зі здійсненням платежів у листопаді 2012 року та початок її перебігу заново, не має значення, адже з позовом позивач звернувся лише 18.04.2016 року.

Таким чином, період, за який може бути стягнено заборгованість з відповідачів, в межах позовної давності, є період з 18.04.2013 року (три річний строк з моменту звернення до суду) по 01.02.2016 року (дата, по яку позивач просить суд стягнути суму боргу).

Проте, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів надання таких послуг та доказів наявності заборгованості по їхній сплаті у заявленому розмірі, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене у сукупності, недостатність наданих доказів позивачем для встановлення факту надання послуг в заявлених обсягах та виникнення заборгованості у зазначеному розмірі, сплив строку позовної давності щодо позовних вомп до 18.04.2013 року, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 77, 78, 81, 89, 177, 259, 265 ЦПК України, ст. 526 ЦК України, Законом України Про житлово-комунальні послуги суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову Житлово-будівельного кооперативу Індикатор-11 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиті комунальні послуги - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, або якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги (зважаючи на п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України щодо порядку подання апеляційних скарг на судові рішення).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О. В. Васильченко