Постанова від 31.07.2020 по справі 910/903/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2020 р. Справа № 910/903/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Пашкіної С.А.

Андрієнка В.В.

без повідомлення учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця"

на рішення Господарського суду м. Києва від 02.04.2020 р.

у справі № 910/903/20 (суддя - Пінчук В.І.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення штрафу у розмірі 35433,30 грн

ВСТАНОВИВ:

У січні 2020 року Приватне акціонерне товариство "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення штрафу за порушення термінів доставки вантажу у розмірі 35433,30 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що Акціонерним товариством "Українська залізниця", всупереч встановленим термінам доставки вантажу, прострочено термін доставки вантажу зі станції відправлення на 2 доби, що і стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.01.2020 р. відкрито провадження у справі № 910/903/20 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Також зазначеною ухвалою учасникам справи встановлено строки для подання заяв, клопотань, відзиву на позов та заперечень на відзив.

До суду 24.02.2020 р. представником відповідача подано заяву про продовження процесуального строку на подання відзиву на позов.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.04.2020 р. у задоволенні зазначеної заяви відмовлено на підставі ч. 2 ст. 119 ГПК України, оскільки така заява подана після закінчення строку, встановленого судом.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 02.04.2020 р. у справі № 910/903/20 позов Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" задоволено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду повністю та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Апеляційна скарга відповідача мотивована тим, що судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права, а також неповно з`ясовано обставини справи.

На переконання скаржника, термін доставки вантажу за залізничною накладною № 43663004 складав менше двох діб, а тому у даній ситуації відсутні підстави для стягнення штрафу за порушення термінів доставки вантажу. Відповідач зазначає, що вказаною залізничною накладною підтверджується доставка вантажу 29.08.2019 р. о 03:55 год. при нормативному терміні доставки 27.08.2020 р. Отже фактичний термін доставки складає 5 діб і 4 години. Таким чином мало місце прострочення доставки вантажу менше ніж на дві доби.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2020 р. апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" у справі № 910/903/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Пашкіна С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2020 р. відповідачеві поновлено строк на апеляційне оскарження рішення суду, зупинено його дію, відкрито апеляційне провадження у справі № 910/903/20, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання) на підставі ч. 10 ст. 270 ГПК України, а також встановлено Приватному акціонерному товариству "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" строк для подання відзиву на апеляційну скаргу впродовж 15 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Проте, у встановлений судом строк позивач не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Зі встановлених місцевим господарським судом обставин справи убачається, що 23.08.2019 р. згідно з календарним штемпелем станції відправлення відповідачем зі станції Золотнішине до станції призначення Чорноморська Одеської залізниці відправлено вантаж окатишів залізорудних, одержувачем якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "ТИС". Вказане підтверджується наявною у матеріалах справи залізничною накладною № 43663004.

Як зазначає позивач, доставка вантажу відбулася з порушенням термінів доставки. Так, вантаж за залізничною накладною № 43663004 було відправлено 23.08.2019 р. та доставлено на станцію призначення Чорноморська Одеської залізниці і видано одержувачу 29.08.2019 р., тобто, через 6 діб, з простроченням терміну доставки, оскільки нормативний термін доставки вантажу складає 4 доби. Внаслідок наведеного Приватне акціонерне товариство "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" нарахувало відповідачеві та просить стягнути з останнього 35433,30 грн штрафу.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно зі ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Як передбачено ст. 307 Господарського кодексу України (далі - ГК України), за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 919 ЦК України перевізник зобов`язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 313 ГК України перевізник зобов`язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк, передбачений транспортними кодексами, статутами чи правилами. Якщо строк доставки вантажів у зазначеному порядку не встановлено, сторони мають право встановити цей строк у договорі.

Як підтверджується матеріалами справи, на підставі долученої залізничної накладної відповідачем було взято на себе зобов`язання з перевезення вантажу.

Відповідно до ст. 920 ЦК України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 р. затверджено Статут залізниць України (далі - статут).

Згідно з п. 6 статуту накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього статуту і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до п. 23 статуту відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Міністерством транспорту та зв`язку України.

Залізниці зобов`язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки (п. 41 статуту).

У даному випадку позивач вказує на те, що за залізничною накладною № 43663004 відповідачем було порушено взяті на себе зобов`язання з доставки вантажу у встановлені терміни доставки вантажу, а тому існують правові підстави для застосування до останнього такої міри відповідальності, як стягнення штрафу.

Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 р. затверджено Правила обчислення термінів доставки вантажу (далі - правила).

Згідно з п. п. 1.1, 1.2 правил термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.

Підпунктом 1.1.1 пункту 1.1 правил визначено, що у разі перевезення вантажною швидкістю залізниці надається термін доставки вантажу: одна доба на кожні повні та неповні 320 км щодо маршрутних відправок, та одна доба на кожні повні та неповні 200 км щодо вагонних відправок.

Пунктом 2.1 правил також передбачено, що обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах. При прийманні від відправника вантажу до перевезення раніше дня, на який призначено навантаження, термін доставки обчислюється з 24-ї години того дня, на який призначено навантаження, про що в накладній робиться відмітка в графі Навантаження призначено на число місяць .

Згідно з п. 2.4 правил терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з п. 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу.

Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції (п. 2.9 правил).

Відповідно до п. 2.10 правил вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

Як передбачено ч. 2 ст. 313 ГК України, розмір штрафів, що стягуються з перевізників за прострочення в доставці вантажу, визначається відповідно до закону.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Частиною 1 статті 23 Закону України Про залізничний транспорт передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники - за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються статутом залізниць України. Перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України.

Згідно з п. 116 статуту за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:

- 10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;

- 20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;

- 30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.

Відповідно до абз. 1 п. 8 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 р., оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної.

Згідно з абз. 2 п. 8 вказаних правил датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування.

Як убачається з матеріалів справи та було зазначено вище, згідно з відтисками календарного штемпеля на накладній у графах 51, 52 та 56, копія якої додана до позовної заяви, залізничний вагон відправлено зі станції Золотнішине 23.08.2019 р. При цьому, датою прибуття вантажу на станцію призначення Чорноморська Одеської залізниці та його видачі є 29.08.2019 р.

Так, відстань перевезення, зазначена у графі 30 залізничної накладної, становить 514 км. Термін доставки вантажу згідно з підпунктом 1.1.1 правил становить 4 доби (3 доби нормативний строк+1 доба на операції, пов`язані з відправленням вантажу та прибуттям вантажу). Отже, вантаж мав бути доставлений не пізніше 27.08.2019 р. Однак, фактично, вантаж доставлявся залізницею 6 діб. Таким чином, відповідачем термін доставки вантажу за залізничною накладною № 43663004 не дотримано та перевищено його на 2 доби.

Згідно з додатком 3 до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 р., у графі 31 накладної зазначається провізна плата, у графах 35, 36 - інші платежі на станції відправлення.

У графі 31 залізничної накладної № 43663004 зазначено суму провізної плати, яка становить 354333,00 грн.

Як було зазначено вище, пунктом 116 статуту за несвоєчасну доставку вантажу у випадку прострочення на 2 доби передбачено штраф у розмірі 10% провізної плати.

Отже загальна сума штрафу за несвоєчасну доставку вантажу, нарахована позивачем, складає 35433,30 грн та розраховується наступним чином: 354333,00 грн (провізна плата) * 10% (розмір штрафу) = 35433,30 грн.

Пунктом 133 статуту передбачено, що передача іншим організаціям або громадянам права на пред`явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.

Передача права на пред`явлення претензій і позовів засвідчується переуступним підписом на документі (накладній, вантажній, багажній квитанції), а для уповноваженої особи - довіреністю, оформленою згідно із законодавством.

Як убачається зі змісту накладної № 43663004 та напису вчиненого на ній, право на пред`явлення позовів та претензій вантажоодержувач передав вантажовідправнику, тобто, позивачеві.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що заявлені Приватним акціонерним товариством "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" позовні вимоги є обґрунтованими, а отже, підлягають задоволенню.

Відповідач у поданій апеляційній вказує на те, що оскільки термін доставки вантажу складає менше двох діб, у даній ситуації відсутні підстави для стягнення штрафу. Скаржник зазначає, що залізничною накладною підтверджується доставка вантажу 29.08.2019 р. о 03:55 год. при нормативному терміні доставки 27.08.2020 р., а отже фактичний термін доставки складає 5 діб і 4 години. Таким чином мало місце прострочення доставки вантажу менше ніж на дві доби, що виключає застосування до відповідача такої міри відповідальності як штраф, передбачений пунктом 116 статуту.

Проте, апеляційний суд зазначає, що наданими позивачем доказами, зокрема, залізничною накладною, та обставинами справи повністю підтверджується перевищення нормативного терміну доставки вагону саме на 2 доби.

При цьому, залізнична накладна містить лише дату доставки вантажу, однак не містить часу такої доставки. У контексті зазначеного суд вказує на те, що Правила обчислення термінів доставки вантажу передбачають обчислення таких термінів у саме у добах, а не годинах. Отже, оскільки вантаж мав бути доставлений не пізніше 27.08.2019 р., а фактично доставлений 29.08.2019 р., мало місце прострочення доставку вантажу саме на дві доби.

За вказаних вище обставин, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги відповідача як необгрунтовані.

Статею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином відповідач не довів та не підтвердив належними засобами доказування відсутність обов`язку щодо сплати на користь позивача штрафу за несвоєчасну доставку вантажу.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 02.04.2020 р. прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" не підлягає задоволенню.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як передбачено ч. 3 ст. 287 ГПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 даної статті.

Вказана справа є малозначною та не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 02.04.2020 р. у справі № 910/903/20 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду м. Києва від 02.04.2020 р. у справі № 910/903/20.

4. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця".

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст складено 03.08.2020 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді С.А. Пашкіна

В.В.Андрієнко