Рішення

від 22.07.2020 по справі 908/1047/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/76/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2020 Справа № 908/1047/19

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсуна В.Л.

при секретарі судового засідання Юсубовій Д.В.

розглянувши матеріали справи № 908/1047/19

за позовною заявою: комунального підприємства "Паркування", 69032, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 2а

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажснаб", 69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 31

про стягнення 183 400,00 грн.

Присутні представники:

від позивача: Федоров М.Д., ордер серії АР № 1000230 від 12.06.19

Крупенко Р.В. - директор

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява комунального підприємства "Паркування" (КП "Паркування") з вимогами про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажснаб" (ТОВ "Будмонтажснаб") заборгованості за договором від 03.05.16 відповідального зберігання у розмірі 183 400,00 грн.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 908/1047/19 між суддями, 02.05.19 вказану позовну заяву передано для розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 07.05.19 судом прийнято вказану вище позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у господарській справі № 908/1047/19 за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 29.05.19.

28.05.19 через канцелярію суду від ТОВ "Будмонтажснаб" до матеріалів даної справи надійшли:

- відзив від 28.05.19 на позовну заяву КП "Паркування", в якому відповідач просить суд відмовити у задоволені позовних вимог позивачу в повному обсязі;

- клопотання від 28.05.19 про зобов`язання КП "Паркування" надати для огляду суду та відповідачу - оригінали документів - договору від 03.05.16 з додатками, що надані позивачем в копіях до позовної заяви про стягнення заборгованості за договором зберігання товарно-матеріальних цінностей.

В судовому засіданні 29.05.19 представник позивача не заперечив стосовно клопотання ТОВ "Будмонтажснаб" щодо надання для огляду суду та відповідачу - оригіналів документів - договору від 03.05.16 з додатками, що надані позивачем в копіях до позовної заяви про стягнення заборгованості за договором зберігання товарно-матеріальних цінностей.

З метою прийняття законного та обґрунтованого рішення по суті спору у даній справі, а також з метою підтвердження чи спростування правової позиції кожної із сторін у цій справі щодо суті спору, суд задовольнив клопотання відповідача за вих. від 28.05.19 та зобов`язав позивача - КП "Паркування" надати суду для огляду оригінали документів - договір відповідального зберігання від 03.05.16 з додатками, що надані позивачем в копіях до позовної заяви про стягнення заборгованості за договором зберігання товарно-матеріальних цінностей.

Крім того, судом долучено до матеріалів справи відзив на позовну заяву за вих. від 28.05.20.

Ухвалою від 29.05.19 судом відкладено розгляд справи на 12.06.19.

У судовому засіданні 12.06.19 судом оголошувалась перерва на 02.07.19.

01.07.19 до суду позивачем подано:

- відповідь від 26.06.19 на відзив ТОВ "Будмонтажснаб",

- клопотання від 26.06.19 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження,

- клопотання від 26.06.19 про призначення експертизи.

В судове засідання, призначене на 02.07.19 жоден із представників сторін не з`явився.

Як вбачається із змісту клопотання від 26.06.19 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, позивач посилається на ту обставину, що після відкриття провадження з`ясувались обставини, які потребують проведення судової експертизи, а при розгляді справи в порядку спрощеного провадження процесуальні строки не дозволяють провести таку експертизу. З огляду на викладене, позивач вважає за необхідне перейти до розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до ч. 6 ст. 250 ГПК України, якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

З огляду на вищевикладене, з метою прийняття законного та обґрунтованого рішення у даній справі по суті спору, у зв`язку з поданням позивачем клопотання про призначення експертизи та надання часу відповідачу для підготування своєї аргументації на вказане клопотання, враховуючи, що 08.07.19 закінчується строк розгляду цієї справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання КП "Паркування" від 26.06.19 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та переходу до розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 02.07.19 здійснено перехід зі спрощеного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 01.08.19.

У підготовчому засіданні 01.08.19 судом оголошено перерву до 15.08.19.

В судовому засіданні, 15.08.19, представник позивача надав клопотання про виклик свідків.

Клопотання про виклик свідків долучено судом до матеріалів справи.

У відповідності до ст. 87 ГПК України, показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб. На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків. Сторони, треті особи та їх представники за їхньою згодою, в тому числі за власною ініціативою, якщо інше не встановлено цим Кодексом, можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи. Показання свідка, що ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, не беруться судом до уваги.

Згідно із ст. ст. 88-89 ГПК України, показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків. Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів (ст. 88 ГПК України).

Свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти. Суд має право зобов`язати учасника справи, який подав заяву свідка, забезпечити явку свідка до суду або його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Якщо свідок без поважних причин не з`явився в судове засідання або не взяв участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, суд не бере до уваги його показання. В ухвалі про виклик свідка суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання (ст. 89 ГПК України).

Представник відповідача в судовому засіданні, 15.08.19, заявив клопотання про продовження строку підготовчого засідання.

Ухвалою від 15.08.19 судом продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів до 02.10.19. Підготовче засідання відкладено на 28.08.19, про що всі учасники справи повідомлені під розписку.

19.08.19 від представника відповідача надійшло клопотання від 19.08.19 про приєднання до матеріалів справи письмових доказів, а саме копій: рахунків, актів здачі-прийняття робіт, акту зарахування зустрічних однорідних вимог, акту взаємних розрахунків, податкової накладної та договору відповідального зберігання.

Представники позивача у підготовчому засіданні 28.08.19 надали пояснення щодо суті спірних правовідносин. Крім того, представник позивача Черкашин І.І. заявив усне клопотання про оголошення перерви у засіданні для надання додаткових доказів.

Ухвалою від 28.08.19 судом відкладено підготовче засідання у справі на 03.09.19.

В підготовчому засіданні 03.09.19 представник позивача підтримав клопотання від 26.06.19 про призначення експертизи, яке обґрунтував наступним. Предметом спору у справі № 908/1047/19 є стягнення заборгованості за договором зберігання товарно-матеріальних цінностей. Відповідачем надано до матеріалів даної справи договір, в якому вартість послуг зберігання товарно-матеріальних цінностей в п. 3.1. зазначена 200,00 грн. на місяць, включаючи ПДВ. В свою чергу, позивачем надано до суду договір, в п. 3.1. якого зазначена вартість послуг - 200,00 грн. на день, включаючи ПДВ. Позивач звертає увагу суду на ту обставину, що екземпляр договору, який надано КП "Паркування" викладений на одному аркуші паперу з двох сторін, що виключає можливість підміни першої сторінки договору, яка містить умову щодо вартості зберігання. Разом з тим, екземпляр договору, який надано відповідачем, викладено на двох окремих аркушах з підписами сторін виключно на другому. Аркуші не прошито, що, на думку позивача, дозволяє здійснити підміну першого аркушу договору, на якому саме і викладений п. 3.1. щодо вартості зберігання.

Також, позивач зазначив, що після візуального огляду обох екземплярів договору очевидним є те, що на екземплярі відповідача шрифт на першому аркуші відрізняється від шрифту на другому. Вказане дозволяє зробити висновок, що обидва аркуші були надруковані в різний час, різними технічними засобами.

Враховуючи вищевикладене, позивач просив суд для з`ясування питання про автентичність екземплярів договору призначити судову технічну експертизу документів, проведення якої доручити експертам Харківського НДІ судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса, та на вирішення якої поставити експерту наступні питання:

- чи надруковані всі сторінки обох екземплярів договору відповідального зберігання товарно-матеріальних цінностей від 03.05.16 (арк. справи 89, 90, 93) за допомогою одного і того ж самого технічного засобу (принтера)?

- якщо ні, то чи надруковані обидві сторінки наданого відповідачем договору відповідального зберігання товарно - матеріальних цінностей від 03.05.16 (арк. справи 89, 90) за допомогою одного і того ж самого технічного засобу (принтера)?

- чи виконані обидва аркуші наданого відповідачем договору відповідального зберігання товарно - матеріальних цінностей від 03.05.16 (арк. справи 89, 90) одним і тим самим шрифтом (різновид шрифту, кегель, інтервал, насиченість, тощо)?

Представник відповідача не заперечив проти призначення у даній справі судово-технічної експертизи, проте не вбачає доцільності у її проведенні.

Представник позивача зазначив, що надає згоду на авансування вартості проведення експертизи.

З метою прийняття законного і обґрунтованого рішення у справі по суті спору, підтвердження чи спростування доводів кожної із сторін, приймаючи до уваги клопотання позивача від 26.06.19 про призначення експертизи та необхідності встановлення автентичності екземплярів договору відповідального зберігання товарно-матеріальних цінностей від 03.05.16, а також те що жодною із сторін не оспорюється та не ставиться під сумнів коректність питання заявленого в клопотанні про призначення експертизи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання позивача від 26.06.19 про призначення у справі № 908/1047/19 технічної експертизи документів, проведення якої суд вважає за можливе (необхідне) доручити Харківському НДІ судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса (61000, м. Харків, вул. Золочівська, 8A).

Ухвалою від 03.09.19 судом призначено по справі № 908/1047/19 судово-технічну експертизу документів, проведення якої доручено Харківському НДІ судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса. Провадження у справі зупинено до закінчення проведення судово-технічної експертизи документів у справі № 908/1047/19 та надходження її висновку до господарського суду Запорізької області.

04.10.19 після розгляду клопотання судового експерта Харківського НДІ судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса від 24.09.19 про вчинення дій, необхідних для проведення судово-технічної експертизи документів № 19536, судом надіслано на адресу експертної установи оригінал договору відповідального зберігання від 03.05.16 (арк. справи 89-90) на 2 арк., та оригінал договору відповідального зберігання від 03.05.16 (арк. справи 93) на 1 арк.

15.11.19 до суду надійшла заява за вих. від 13.11.19, в якій представник позивача просить суд долучити до матеріалів справи платіжне доручення № 1183 від 28.10.19 на суму 18 212,00 грн., яке підтверджує оплату позивачем вартості проведення судово-технічної експертизи документів № 19536.

04.02.20 до суду надійшов супровідний лист за вих. від 29.01.20 № 19536/992 за підписом заступника директора Харківського НДІ судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса разом із висновком експерта за результатами проведення судово-технічної експертизи документів № 19536/992 від 27.01.20 у справі № 908/1047/19.

Ухвалою від 12.02.20 судом поновлено провадження у справі № 908/1047/19 із 25.02.20 та призначено підготовче засідання на 25.02.20.

В судових засіданнях 25.02.20 та 10.03.20 оголошувались перерви в підготовчих судових засіданнях відповідно до 10.03.20 та до 25.03.20.

10.03.20 до суду надійшло пояснення представника позивача за вих. від 06.03.20 щодо висновків експерта, які залучені судом до матеріалів справи.

В підготовчому засіданні 25.03.20, з`ясувавши правові позиції присутніх представників сторін, які не заперечили проти прийняття до розгляду наступних документів, судом прийнято до розгляду:

- відповідь позивача від 26.06.19 на відзив ТОВ "Будмонтажснаб";

- клопотання відповідача від 19.08.19 про приєднання до матеріалів справи доказів

- заяву позивача від 11.09.19 про доручення доказів по справі;

- заяву позивача від 13.11.19 про доручення до матеріалів справи.

Присутні представники сторін в підготовчому засіданні 25.03.20 зазначили, що останніми повідомлено суд про всі обставини справи, які їм відомі, а також надано всі документи (докази), якими позивач та відповідач обґрунтовують свої правові позиції стосовно предмету спору у цій справі.

Крім того, представники сторін надали суду спільну заяву від 25.03.20 про закриття підготовчого провадження у цій справі та початок розгляду справи по суті спору - 25.03.20.

З`ясувавши правові позиції позивача та відповідача, враховуючи, що сторонами надано спільну заяву про перехід до початку розгляду справи по суті - 25.03.20, суд керуючись ч. 6 ст. 183 ГПК України, п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України, ухвалив про закриття підготовчого провадження та перехід до розгляду справи № 908/1047/19 по суті - 25.03.20.

При цьому, оскільки заяви свідка до суду не було надано, в порядку визначеному в ст. ст. 87-89 ГПК України, а також те, що на підставі показань свідків не можуть встановлюватись обставини, які відповідно до законодавства відображається (обліковуються) у відповідних документах, судом відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача про виклик свідків за вих. від 15.08.19, яке надійшло до суду 15.08.19, а саме ОСОБА_1 та ОСОБА_2

25.03.20 головуючим суддею оголошено про початок розгляду справи № 908/1047/19 по суті спору.

Представник позивача в усній формі виклав зміст та підстави заявлених позовних вимог, які підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача виклав зміст та підстави своїх заперечень на позовні вимоги КП "Паркування" проти яких заперечує в повному обсязі.

Ухвалою від 25.03.20 судом закрито підготовче провадження у справі № 908/1047/19, розпочато розгляд справи по суті з 25.03.20 та оголошено перерву в розгляді справи по суті до 22.04.20.

21.04.20 через канцелярію суду до матеріалів справи надійшла заява від 21.04.20 за підписом представника відповідача про проведення судового засідання, призначеного на 22.04.20, без участі ТОВ "Будмонтажснаб".

В судовому засіданні 22.04.20 представник позивача зазначив, що позов підтримує в повному обсязі та просить суд його задовольнити.

Представник відповідача не з`явився.

В судовому засіданні 22.04.20, судом враховано, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" від 11.03.20 № 211, зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України № 239 від 25.03.20, з 12 березня до 24 квітня 2020 року на усій території України установлено карантин.

Згідно з п. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України (у редакції чинній з 02.04.20), під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо …, розгляду справи по суті, судового розгляду справи, … продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для продовження строку розгляду справи у цій справі по суті на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), з метою забезпечення права сторін на належний судовий захист, судом ухвалою від 22.04.20 оголошено перерву під час розгляду справи № 908/1047/19 по суті на 20.05.20.

В судове засідання 20.05.20 жоден з представників сторін до суду не з`явився.

20.05.20 до суду надійшла заява за вих. від 20.05.20, в якій представник відповідача просить суд провести судове засідання без участі уповноваженого представника ТОВ "Будмонтажснаб".

Після відкриття провадження у справі № 908/1047/19 судом в судовому засіданні 20.05.20 встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог викладених у п. 3 ч. 3 ст. 162, у зв`язку із чим судом на підставі ч. 11 ст. 176 ГПК України ухвалою від 20.05.20 позовну заяву за вих. від 23.04.19 КП "Паркування" залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення позивачу ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків, в якій необхідно надати наступні пояснення (обґрунтування):

- 1) за якими безпосередньо (слід конкретизувати) актами здачі-прийняття робіт (актами наданих послуг за зберігання ТМЦ), як це визначено п. 3.3. договору про відповідальне зберігання від 03.05.16, були виставлені рахунки щодо сплати за послуги зберігання ТМЦ з травня 2016 р. по листопад 2018 р. та на які саме суми?

- 2) За якими безпосередньо (слід конкретизувати) грошовими зобов`язаннями (та за якими конкретно рахунками-фактурами чи ін. первісними бухгалтерськими документами це підтверджується) виникла сума заборгованості в розмірі 85 013,89 грн. за період з 01.05.15 по 01.10.16 з боку ТОВ "Будмонтажснаб" перед КП "Паркування" оскільки такі документи в матеріалах цієї господарської справи відсутні та жодною із сторін, всупереч вимогам чинного ГПК України не надано?

- 3) За якими безпосередньо (слід конкретизувати) грошовими зобов`язаннями виникла сума заборгованості в розмірі 82 338,84 грн. з боку КП "Паркування" перед ТОВ "Будмонтажснаб" оскільки не зважаючи на посилання в Акті зарахування зустрічних однорідних вимог від 23.11.16 на акт надання послуг від 23.11.16 № 19 на суму 82 338,84 грн., який (вказаний акт № 19 від 23.11.16) в матеріалах справи № 908/1047/19 відсутній та жодною із сторін суду не надано?

- 4) Якими документами підтверджується однорідність наведених у тексті Акту про зарахування від 23.11.16 (який підписано та посвідчено печатками позивача і відповідача у цій справі) вимог?

- 5) За якими безпосередньо (слід конкретизувати) рахунками та документами були сформовані та подані надані у справу податкові накладні та обґрунтувати яке відношення надані у справу податкові накладні мають до договору відповідального зберігання б/н від 03.05.16?

Крім того, судом було запропоновано позивачу надати суду в оригіналі для огляду:

- всі рахунки-фактури за якими було нараховано та підписано акт взаємних розрахунків між сторонами на суму 85 013,89 грн. за період з 01.05.15 по 01.10.16;

- акт надання послуг від 23.11.16 № 19 на суму 82 338,84 грн.;

- документами за якими були сформовані та подані податкові накладні.

Крім того, запропоновано відповідачу, за наявності вказаних документів, надати їх оригінали для огляду суду.

Згідно із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 26.05.20, ухвала суду від 20.05.20 по справі № 908/1047/19 (вих. № 008132 від 25.05.20) отримана представником позивача за довіреністю - 01.06.20.

З урахуванням викладеного вище, а також положень п. 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України, строк на усунення позивачем недоліків позовної заяви згідно ухвали від 20.05.20 по даній справі - по 09.06.20 включно.

11.06.20 на адресу суду від позивача надійшла заява від 09.06.20 про усунення недоліків, в якій надано пояснення визначені ухвалою суду від 20.05.20.

Заяву від 29.11.19 про усунення недоліків позивачем надано на адресу суду з дотримання строку визначеного ухвалою від 20.05.20 у справі № 908/1047/19.

Ухвалою від 16.06.20 судом:

- продовжено розгляд справи № 908/1047/19 з 13.07.20 та призначено судове засідання на 13.07.20;

- зобов`язано позивача надати суду в оригіналі для огляду: всі рахунки-фактури за якими було нараховано та підписано акт взаємних розрахунків між сторонами на суму 85 013,89 грн. за період з 01.05.15 по 01.10.16; акт надання послуг від 23.11.16 № 19 на суму 82 338,84 грн.; документами за якими були сформовані та подані податкові накладні. У разі викладення розрахунків окремим документом до заяви, останні мають бути підписані уповноваженим представником позивача;

- запропоновано відповідачу, за наявності вказаних документів, а саме актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) за заявлений до стягнення у справі період (з травня 2016р. по листопад 2018р., у відповідності до п. 3.3. вказаного договору) та акту надання послуг від 23.11.16 № 19 на суму 82 338,84 грн., надати суду оригінали для огляду (копії до справи);

- явку в судове засідання уповноважених представників сторін визнано обов`язковою.

06.07.20 до суду надійшла заява від 03.07.20 за підписом адвоката ТОВ "Будмонтажснаб" про проведення судового засідання, призначеного на 13.07.20 за відсутності представника відповідача або його (судове засідання) відкласти. Підписант вказаної заяви зазначив, що підтримує свою позицію та просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви за безпідставністю вимог.

В судове засідання, призначене на 13.07.20 жоден із представників сторін не з`явився.

Як вбачається із змісту постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.20 № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів", з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 22.05.20 по 31.07.2020 на території у т.ч. Запорізької, області із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовжено на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.20 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Пунктом 4 Прикінцевих положень ГПК України зазначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. ст. 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для продовження строку розгляду справи у цій справі по суті на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Ухвалою від 13.07.20 судом оголошено перерву в розгляді справи по суті до 22.07.20. Повторно зобов`язано позивача надати суду в оригіналі для огляду:

- всі рахунки-фактури за якими було нараховано та підписано акт взаємних розрахунків між сторонами на суму 85 013,89 грн. за період з 01.05.15 по 01.10.16;

- акт надання послуг від 23.11.16 № 19 на суму 82 338,84 грн.;

- документами за якими були сформовані та подані податкові накладні.

Запропоновано відповідачу, за наявності вказаних документів, а саме актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) за заявлений до стягнення у справі період (з травня 2016р. по листопад 2018р., у відповідності до п. 3.3. вказаного договору) та акту надання послуг від 23.11.16 № 19 на суму 82 338,84 грн., надати суду оригінали для огляду (копії до справи).

Явку в судове засідання 22.07.20 уповноважених представників сторін визнано судом обов`язковою.

Розгляд справи здійснювався із застосуванням технічних засобів фіксації (не в режимі відеоконференції) судового процесу за допомогою ПАК Оберіг та комплексі Акорд .

У засіданні суду 22.07.20, на підставі ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Керівнику та представнику позивача повідомлено про дату виготовлення рішення у повному обсязі.

Позивач, в судових засіданнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві за вих. від 23.04.19, у відповіді за вих. від 26.06.19 на відзив. Просив суд стягнути з ТОВ "Будмонтажснаб" заборгованість за договором від 03.05.16 відповідального зберігання у розмірі 183 400,00 грн.

Відповідач, в особі уповноваженого представника, в судових засіданнях проти позову заперечив в повному обсязі з підстав викладених у відзиві за вих. від 28.05.19 на позовну заяву та поясненні за вих. від 17.06.20. Просив суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

03.05.16 між товариством з обмеженою відповідальністю "Будмонтажснаб" (Замовник) та комунальним підприємством "Паркування", (Зберігач) укладено договір відповідального зберігання (далі договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, Замовник передає, а Зберігач приймає на тимчасове відповідальне зберігання товарно-матеріальні цінності (ТМЦ), які належать Замовнику, за актом приймання-передачі на відповідальне зберігання (додаток 1).

Згідно із п. 1.2. договору, прийняті на зберігання ТМЦ зберігаються за адресою: м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 31(приміщення 2 виробничої майстерні літ. В).

У відповідності до п. 2.1. договору, Замовник зобов`язаний:

- передати ТМЦ Зберігачу;

- за закінченням дії даного договору прийняти відповідно до акту приймання ТМЦ та протягом 3-х робочих днів звільнити приміщення.

Пунктом 2.2. договору визначено, що Зберігач зобов`язаний:

- виключити можливість розкрадання, переданих ТМЦ на зберігання;

- виключити можливість доступу третіх осіб до зберігаючи ТМЦ;

- за вимогою Замовника надати прийняті на зберігання ТМЦ;

- Зберігач не вправі користуватись переданими йому на зберігання ТМЦ.

Відповідно до п. 3.1. договору (наданим позивачем) , вартість послуг зберігання ТМЦ складає 200,00 грн. за один день , в т.ч. ПДВ 20 % - 33,33 грн.

У відповідності до п. 3.1. договору (наданим відповідачем) , вартість послуг зберігання ТМЦ складає 200,00 грн. за один місяць , в т.ч. ПДВ 20 % - 33,33 грн.

Згідно із п. 3.3. договору, щомісяця Зберігачем надається Замовнику акт наданих послуг за зберігання ТМЦ.

Оплата послуг, наданих Зберігачем, проводиться наступним чином: 100 % щомісячна оплата на розрахунковий рахунок Зберігача, не пізніше 15 числа послідуючого місяця за звітним місяцем (п. 3.4. договору).

Пунктом 6.1. договору визначено, що даний договір укладено строком до 31.12.16 та вступає в силу з дня його підписання.

Відповідно до акту приймання передачі ТМЦ на відповідальне зберігання від 03.05.16, представник Замовника, в особі директора ТОВ "Будмонтажснаб" Режко А.В. передав, а представник Зберігача, в особі директора КП "Паркування" Харченко М.Ю. прийняв ТМЦ на відповідальне зберігання, а саме:

1. Стіл металевий зварний 720х740 - 1 шт.;

2. Стіл металевий зварний 1800х2800 - 1 шт.;

3. Стіл металевий зварний 1600х1850 - 1 шт.;

4. Стіл металевий зварний 1250х1600 - 2 шт.;

5. Стіл металевий зварний 1850х2650 - 1 шт.

Згідно із рахунками-фактурами КП "Паркування" надало послуги ТОВ "Будмонтажснаб" щодо зберігання ТМЦ, а саме:

- від 31.05.16 № СФ-0000138 надання послуг зберігання ТМЦ за травень 2016 р. на загальну суму 166,67 грн. без ПДВ;

- від 29.06.16 № СФ-0000143 надання послуг зберігання ТМЦ за червень 2016 р. на загальну суму 166,67 грн. без ПДВ.

На виконання вказаних рахунків-фактур сторонами складено та підписано акти здачі-прийняття робіт щодо надання послуг зберігання ТМЦ, а саме: від 31.05.16 № ОУ-0000142, від 30.06.16 № ОУ-0000147 та від 31.07.16 № ОУ-0000232.

23.11.16 між уповноваженими особами КП "Паркування" та ТОВ "Будмонтажснаб" підписано та скріплено печатками акт зарахування зустрічних однорідних вимог, згідно умов якого (мовою оригіналу):

Товариство з обмеженою відповідальністю Будмонтажснаб (далі - Сторона 1), в особі директора Режко А.В., що діє на підставі Статуту, та є платником податку на прибуток на загальних підставах, - з одного боку, та ОСОБА_2 , комунальне підприємство Паркування (далі - Сторона 2), в особі Директора що діє на підставі Статуту, та є платником податку на прибуток на загальних підставах, - з іншого боку, склали цей акт про таке:

1. Сторона 1 має перед Стороною 2 непогашене грошове зобов`язання у сумі 85 013 грн. 89 коп. (Вісімдесят п`ять тисяч тринадцять грн. 89 коп.), в т.ч. ПДВ 14168,98 грн., яке виникло згідно Акту Взаємних розрахунків між КП Паркування і ТОВ Будмонтажснаб за період з 01.05.2015р. по 01.10.2016р.

2. Сторона 2 має перед Стороною 1 непогашене грошове зобов`язання у сумі 82 338 грн. 84 коп. (Вісімдесят дві тисячі триста тридцять вісім грн. 89 коп.), в т.ч. ПДВ 13723,14 грн., яке виникло згідно Акту надання послуг № 19 від 23 листопада 2016р.

3. Строк виконання зобов`язань, зазначених у п. 1 та п. 2 цього Акта, настав.

4. Сторони підтверджують реальність та обсяг взаємних заборгованостей, зазначених у п. 1 та п. 2 цього Акта.

5. Керуючись ст. 601 Цивільного кодексу України, сторони дійшли згоди зарахувати зустрічні однорідні вимоги за зобов`язаннями, зазначеними у п. 1 та п. 2 цього Акта, у сумі 82 338 грн. 84 коп. (Вісімдесят дві тисячі триста тридцять вісім грн. 89 коп.), і таким чином з моменту підписання цього Акта вважатимуть:

- зобов`язання Сторони 2 (п. 2) таким, що припинено у повному обсязі, заборгованості Сторони 2 перед Стороною 1, що визначена у п. 2, немає;

- зобов`язання Сторони 1 (п. 1) таким, що припинено частково, залишкова заборгованість Сторони 1 перед Стороною 2, що визначена у п. 1, становить 2675 грн. 05 коп. (Дві тисячі шістсот сімдесят п`ять грн.. 05 коп.) в т.ч. ПДВ 445,84 грн.

6. Цей Акт складено у двох екземплярах - по одному для кожної зі сторін.

Даний Акт є підставою для проведення відповідних бухгалтерських проводок .

У відповідності до рахунку на оплату від 23.11.16 № 9 ТОВ Будмонтажснаб виставило рахунок КП Паркування відповідно до договору від 13.01.13 на загальну суму 82 338,84 грн., а саме:

- за надання послуг з поточного обслуговування та ремонту каналізаційної гілки з 22.12.2008 по 10.11.2016р. згідно договору від 13.01.11 № 5 на суму 19 600,00 грн.;

- за вивіз сміття за період з 2009 по 10.11.16р. згідно договору від 13.01.11 № 5 на суму 10 466,70 грн.;

- за надання послуг з відпустки питної води та прийому стоків з 2009р. по 10.11.2016р. згідно договору від 13.01.11 № 5 на суму 11 696,00 грн.;

- за надання послуг з поточного обслуговування та ремонту теплових мереж з 22.12.2008р. по 10.11.2016р. згідно договору від 13.01.11 № 5 на суму 11 600,00 грн.;

- компенсація витрат на опалення приміщень 1го поверху згідно договору № 203803 за 2015р.-2016р. на суму 15 253,00 грн.

Відповідно до Акту взаємних розрахунків між КП Паркування та ТОВ Будмонтажснаб за період з 01.05.15 по 01.10.16, який підписаний уповноваженими особами сторін та скріплений печатками обох підприємств, вбачається, що у ТОВ Будмонтажснаб виникла заборгованість перед КП Паркування у розмірі 85 013,89 грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 24.10.17 у справі 908/1648/17, яке набрало законної сили 07.11.17, в мотивувальній частині встановлено, що (мовою оригіналу):

… Даний договір складено строком до 31.12.16 та вступає в силу з дня його підписання .

Як було визначено робочою групою в акті з перевірки використання об`єкта по вул. Волгоградській, 31 від 14.06.16, приміщення майстерні літ. В № 1 та № 2 загальною площею 208,40 кв.м ТОВ "Будмонтажснаб" зайняті самовільно без будь-яких дозвільних документів та договору оренди, що призводить до неможливості використання КП "Запорізьке міське інвестиційне агентство" та КП "Паркування" майном, що перебуває у них в господарському віданні та відповідно, не можуть розглядатись як об`єкт оренди на якому виконувалися роботи з його поліпшення.

Крім того, робочою групою було запропоновано КП "Паркування" … терміново вжити заходів щодо примусового виселення ТОВ "Будмонтажснаб" з незаконно захопленого об`єкта - нежитлового приміщення № 2 (140,10 кв.м) виробничої майстерні /літ. В/ по вул. Волгоградській, 31 шляхом подання позову до суду.

Матеріали цієї господарської справи містять докази на підтвердження того, що позивач у цій справі надсилав відповідачу у цій справі Претензію-попередження за вих. від 24.10.16 № 199 (про розірвання в односторонньому порядку договорів зберігання транспортних засобів та ТМЦ з 24.10.16 в односторонньому порядку ), а також лист-претензію за вих. від 26.06.17 № 133 та претензію за вих. від 05.07.17 № 142 з вимогами ... негайно звільнити нежитлове приміщення № 2 виробничої майстерні літ-В розташованим по вул. Волгоградській, 31 в м. Запоріжжя.

Докази отримання вказаних претензії-попередження, листа-претензії та претензії містяться в матеріалах справи та вказану обставину відповідачем не спростовано. Доказів зворотнього матеріали цієї справи не містять як не містять і результатів розгляду керівником ТОВ "Будмонтажснаб" кожної із вказаних претензій .

Згідно із рахунками-фактурами від 07.03.19, КП Паркування виставило рахунки ТОВ Будмонтажснаб за послуги зберігання ТМЦ, а саме:

- СФ-0000051 на загальну суму 48 600,00 грн. за надання послуг зберігання ТМЦ за травень-грудень 2016р.;

- СФ-0000052 на загальну суму 73 000,00 грн. за надання послуг зберігання ТМЦ за січень-грудень 2017р.;

- СФ-0000053 на загальну суму 61 800,00 грн. за надання послуг зберігання ТМЦ за січень-листопад 2018р.

Вказані рахунки-фактури від 07.03.19 не містять жодних посилань на те, що вони мають відношення до договору відповідального зберігання від 03.05.16.

КП Паркування направило ТОВ Будмонтажснаб претензію за вих. від 17.03.19 № 045, в якій було зазначено, що (мовою оригіналу):

… Термін дії договору відповідно до п. 6.1. був встановлений на 31 Грудня 2016 року.

Разом із тим, ТОВ Будмонтажснаб відмовлялся забирати майно передане ним у зберігання, більше того самовільно без будь-яких дозвільних документів зайняв приміщення, що використовувалось для зберігання майна.

Дана обставина підтверджується актом з перевірки використання об`єкта по вул. Волгоградській, 31, складеним робочою групою департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради від 14.06.2016 року.

Так в порушення чинного законодавства та умов договору, ТОВ Будмонтажснаб не здійснили жодної оплати за договором відповідального зберігання.

Станом на 01.03.2017 року заборгованість за Договіром відповідального зберігання складає: в період з травня 2016 року по листопад 2018 року - 183 400,00 грн.

На підставі вищевикладеного, КП Паркування пропонує врегулювати питання з погашення заборгованості в 5-денний строк. У разі невиконання заявлених у цій претензії вимог у повному обсязі ми будемо змушені звернутися до суду з позовом про стягнення зазначеної суми заборгованості та пені у судовому порядку .

У відповідь на вказану претензію ТОВ Будмонтажснаб направлено КП Паркування відповідь на претензію за вих. від 04.04.19, в якій зазначено, що (мовою оригіналу): … Дійсно, між Сторонами 03 травня 2016 року укладений договір відповідального зберігання товарно-матеріальних цінностей, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю Будмонтажснаб .

Відповідно п. 3.1 зазначеного договору, вартість послуг зберігання товарно-матеріальних цінностей, становить 200,00 грн. (двісті гривень) за один місяць у тому числі ПДВ 20 % -33.33.

Відповідно п. 6.1 зазначеного договору, даний договір складений у двох примірниках на російській мові та обидва примірника є ідентичними і мають однакову юридичну силу. Кожна із сторін має один із екземплярів цього договору.

Згідно претензії, Ви посилаєтесь на зазначений вище пункт договору 3.1, але вказуєте іншу умову сплати послуг зберігання товарно-матеріальних цінностей, а саме у розмірі 200,00 грн. (двісті гривень) за один день у тому числі ПДВ 20 % - 33.33, що не відповідає умовам договору наявного у Товариства з обмеженою відповідальністю Будмонтажснаб .

Тому вважаємо нараховану заборгованість згідно претензії № 045 від 17.03.2019 року та виставлені рахунки фактури:

№ СФ-0000051 від 07 березня 2019 року за травень-грудень 2016 року на суму 48 600,00 грн. (сорок вісім тисяч шістсот грн. 00 коп.);

№ СФ-0000052 від 07 березня 2019 року за січень-грудень 2017 року на суму 73 000,00 грн. (сімдесят три тисячі грн. 00 коп.);

№ СФ-0000053 від 07 березня 2019 року за січень-листопад 2018 року на суму 61 800,00 грн. (шістдесят одна тисяча вісімсот грн. 00 коп.);

помилковими та необґрунтованими, такими що не відповідають умовам договору укладеного між Сторонами та нормами цивільного законодавства України, а тому задоволені не будуть, оскільки жодних додаткових угод до зазначеного договору про зміну умов від 03 травня 2016 року про відповідальне зберігання товарно-матеріальних цінностей, між Сторонами не укладалося … .

До матеріалів справи представником позивача були надані податкові накладні, які були подані КП Паркування до відповідної податкової інстанції, а саме:

- від 31.07.16 № 62 щодо: оренди нежитлового приміщення (офіс) за липень 2016р. в кількості 1 місяця за ціною 2 529,02 грн. без ПДВ, оренди нежитлового приміщення (склад) за липень 2016р. в кількості 1 місяця за ціною 1 274,32 грн. без ПДВ, компенсація комунальних витрат в кількості 1 місяця за ціною 866,01 грн. без ПДВ, надання послуг зберігання ТМЦ за липень 2016 р. в кількості 1 місяця за ціною 166,67 грн. в день без ПДВ на загальну суму 4 836,02 грн. без ПДВ, ПДВ 20 % - 967,20 грн., разом з ПДВ - 5 803,22 грн.;

- від 31.08.16 № 65 щодо надання послуг зберігання ТМЦ за серпень 2016 р. в кількості 121 дня за ціною 166,67 грн. в день без ПДВ на загальну суму 20 167,07 грн. без ПДВ, ПДВ 20 % - 4 033,41 грн., разом з ПДВ - 24 200,48 грн.;

- від 31.10.16 № 64 щодо надання послуг зберігання ТМЦ за жовтень 2016 р. в кількості 30 днів за ціною 166,67 грн. в день без ПДВ на загальну суму 5 000,10 грн. без ПДВ, ПДВ 20 % - 1 000,02 грн., разом з ПДВ - 6 000,12 грн.;

- від 05.12.16 № 17 щодо надання послуг зберігання ТМЦ за грудень 2016 р. в кількості 30 днів за ціною 166,67 грн. в день без ПДВ на загальну суму 5 000,00 грн. без ПДВ, ПДВ 20 % - 1 000,00 грн., разом з ПДВ - 6 000,00 грн.;

- від 31.01.17 № 60 щодо надання послуг зберігання ТМЦ за січень 2017 р. в кількості 30 днів за ціною 166,67 грн. в день без ПДВ на загальну суму 5 000,10 грн. без ПДВ, ПДВ 20 % - 1 000,02 грн., разом з ПДВ - 6 000,12 грн.;

- від 28.02.17 № 59 щодо надання послуг зберігання ТМЦ за лютий 2017 р. в кількості 30 днів за ціною 166,67 грн. в день без ПДВ на загальну суму 5 000,10 грн. без ПДВ, ПДВ 20 % - 1 000,02 грн., разом з ПДВ - 6 000,12 грн.;

- від 31.03.17 № 66 щодо надання послуг зберігання ТМЦ за березень 2017 р. в кількості 31 дня за ціною 166,67 грн. в день без ПДВ на загальну суму 5 166,77 грн. без ПДВ, ПДВ 20 % - 1 033,35 грн., разом з ПДВ - 6 200,12 грн.;

- від 30.04.17 № 62 щодо надання послуг зберігання ТМЦ за квітень 2017 р. в кількості 30 днів за ціною 166,67 грн. в день без ПДВ на загальну суму 5 000,10 грн. без ПДВ, ПДВ 20 % - 1 000,02 грн., разом з ПДВ - 6 000,12 грн.;

- від 31.05.17 № 57 щодо надання послуг зберігання ТМЦ за травень 2017 р. в кількості 30 днів за ціною 166,67 грн. в день без ПДВ на загальну суму 5 000,10 грн. без ПДВ, ПДВ 20 % - 1 000,02 грн., разом з ПДВ - 6 000,12 грн.;

- від 30.06.17 № 59 щодо надання послуг зберігання ТМЦ за червень 2017 р. в кількості 30 днів за ціною 166,67 грн. в день без ПДВ на загальну суму 5 000,10 грн. без ПДВ, ПДВ 20 % - 1 000,02 грн., разом з ПДВ - 6 000,12 грн.;

- від 31.07.17 № 59 щодо надання послуг зберігання ТМЦ за липень 2017 р. в кількості 31 день за ціною 166,67 грн. в день без ПДВ на загальну суму 5 166,67 грн. без ПДВ, ПДВ 20 % - 1 033,33 грн., разом з ПДВ - 6 200,00 грн.;

- від 31.08.17 № 65 щодо надання послуг зберігання ТМЦ за серпень 2017 р. в кількості 31 дня за ціною 166,67 грн. в день без ПДВ на загальну суму 5 166,77 грн. без ПДВ, ПДВ 20 % - 1 033,35 грн., разом з ПДВ - 6 200,12 грн.;

- від 30.09.17 № 52 щодо надання послуг зберігання ТМЦ за жовтень 2017 р. в кількості 31 день за ціною 166,67 грн. в день без ПДВ на загальну суму 5 166,77 грн. без ПДВ, ПДВ 20 % - 1 033,35 грн., разом з ПДВ - 6 200,12 грн.

В жодній із цих податкових накладних відсутнє посилання на те, що вони мають відношення до договору відповідального зберігання від 03.05.16, заборгованість за яких позивач просить суд стягнути з відповідача за наслідками розгляду справи № 908/1047/19.

Відповідно до висновку експерта Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса проведеного за результатами судової технічної експертизи документів № 19536/992 від 27.01.20 (а.с. 179-185 т. 1) (пряма мова):

1, 2. Тексти на всіх сторінках наданих на дослідження примірників Договорів відповідального зберігання від 03.05.2016 (а.с. 89, 90, 93) надруковані не за допомогою одного й того ж картриджа лазерного друкуючого пристрою.

Текст на сторінках Договору (а.с. 89,90) надрукований на лазерному друкуючому пристрої (пристроях - принтері, лазерному багатофункціональному пристрої в режимі Принтер ) або з використанням одного й того ж картриджа, але в різний час, або з використанням різних картриджів.

Текст на сторінках Договору (а.с. 93) надрукований на лазерному друкованому пристрої (принтері або лазерному багатофункціональному пристрої в режимі Принтер ) з використанням різних картриджів.

Текст на других сторінках наданих Договорів (а.с. 90 та а.с. 93 зворотний бік) надруковані на лазерному друкуючому пристрої (принтері або лазерному багатофункціональному пристрої в режимі Принтер ) з використанням одного картриджу.

3. Текст Договору на першій та другій сторінках (а.с. 89,90) виконаний із застосуванням комп`ютерного шрифту Times New Roman одного номеру (12), але різних накреслень, характеристики яких наведені в дослідницькій частині висновку .

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши додані до справи докази суд дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та ін. обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).

Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись ін. засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).

У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб`єкта, який порушив зобов`язання, не звільняє цього суб`єкта від обов`язку виконати зобов`язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов`язання.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, є договір відповідального зберігання від 03.05.16.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 936 ЦК України встановлено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до ст. 938 ЦК України, зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов`язаний зберігати річ до пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення. Якщо строк зберігання речі визначений моментом пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення, зберігач має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання вимагати від поклажодавця забрати цю річ в розумний строк.

Зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі (ст. 944 ЦК України).

У відповідності до ст. 946 ЦК України, плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання. Якщо зберігання припинилося достроково через обставини, за які зберігач не відповідає, він має право на пропорційну частину плати. Якщо поклажодавець після закінчення строку договору зберігання не забрав річ, він зобов`язаний внести плату за весь фактичний час її зберігання.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вже було вище зазначено, згідно із п. 3.1. договору (наданим позивачем) , вартість послуг зберігання ТМЦ складає 200,00 грн. за один день , в т.ч. ПДВ 20 % - 33,33 грн.

У відповідності до п. 3.1. договору (наданим відповідачем) , вартість послуг зберігання ТМЦ складає 200,00 грн. за один місяць , в т.ч. ПДВ 20 % - 33,33 грн.

Згідно із п. 3.3. договору, щомісяця Зберігачем надається Замовнику акт наданих послуг за зберігання ТМЦ.

Матеріали справи не містять доказів того, що екземпляр договору від 03.05.16 як наданий до справи позивачем, так і екземпляр договору від 03.05.16, наданий до справи відповідачем, були визнані недійсним у встановленому чинним законодавством порядку.

Крім того, матеріали цієї справи не містять обвинувального вироку суду у кримінальному провадженні, який набрав законної сили, та за яким посадових осіб позивача чи відповідача було визнано винними у вчиненні дій відповідальність за якими передбачена Кримінальним кодексом України (при укладенні чи виконанні умов договору відповідального зберігання від 03.05.16).

Як зазначалось вище у тексті цього рішення, матеріали цієї господарської справи свідчать, що надані позивачем та відповідачем документи, а саме: рахунки фактури, податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг) не містять жодного посилання саме на договір відповідального зберігання від 03.05.16.

Судом враховано, що позивачем заявлено до стягнення 183 400,00 грн. за період з травня 2016 р. по листопад 2018 р.

Разом з тим, положення п. 6.1. договору, який є аналогічним у примірниках обох сторін, свідчить, що даний договір укладено строком до 31.12.16 та вступає в силу з дня його підписання.

Доказів автоматичної пролонгації чи продовження дії договору шляхом укладення додаткової угоди до нього матеріали цієї справи станом на час прийняття процесуального рішення у справі по суті спору жодною із сторін суду не надано.

Крім того, не повідомлено суду про наявність будь-яких перешкод, які б позбавляли можливості кожну із сторін у цій справі надати суду докази пролонгації вказаного договору сторонами.

У зв`язку із викладеним, суд дійшов висновку про те, що строк дії договору від 03.05.16 закінчився 31.12.16 у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України унормовано, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Вирішуючи вказану справу по суті спору судом враховано, що рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого:

- чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються;

- чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин;

- яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

У зв`язку з викладеним, враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства України та інших підзаконних нормативно-правових актів, приймаючи до уваги вставлені фактичні обставини справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги не є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

А тому, як наслідок, суд, через недоведеність, відмовляє позивачу в задоволені позовних вимог у цій справі.

Тобто, відмовляючи у задоволенні позову у цій справі суд виходив з того, що:

- позивач не довів належними і допустимими доказами того, що на виконання умов п. 3.3. договору від 03.05.16 послуги зберігання фактично були надані,

- Зберігач (позивач у справі) видавав Замовнику (відповідач у справі) Акт наданих послуг по зберіганню ТМЦ;

- надані у справу рухунки-фактури від 07.03.19 за №№ СФ-0000051, СФ-0000052, СФ-0000053 на відповідні суми, які були виставлені позивачем у цій справі відповідачу, стосуються саме договору відповідального зберігання від 03.05.16;

- надані у справу податкові накладні (за якими постачальником є позивач, а отримувачем (покупцем) відповідач у цій справі) стосуються саме договору відповідального зберігання від 03.05.16.

А наданий у справу відповідачем договір відповідального зберігання від 10.10.09, укладений між КП Паркування (Зберігач) та ТОВ Будмонтажснаб (Замовник) спростовує твердження представника позивача в судовому засіданні 22.07.20 про те, що інших договорів, ніж договір від 03.05.16, між сторонами у цій справі не укладалось. А тому, у суду відсутні правові підстави вважати, що податкові накладні та рахунки-фактури, які надані суду у цій справі, стосуються саме договору відповідального зберігання від 03.05.16.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір, а також витрати на проведення експертного дослідження покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 15, 24, 42, 46, 73-80, 129, 202, 236, 237, 238, 240, 241, ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та п.п. 17.5. п. 1 Розділ ХІ ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ ГПК України.

Повний текст рішення складено 03.08.2020

Суддя В.Л. Корсун