Постанова

від 16.11.2020 по справі 908/1047/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2020 року м.Дніпро Справа № 908/1047/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)

суддів: Антоніка С.Г., Іванова О.Г.

при секретарі судового засідання Ковзикові В .Ю .

Представники сторін:

від позивача: Федоров М.Д. (в режимі відеоконференції) адвокат, ордер серії АР №1021646 від 11.11.2020 р.;

представник відповідача не з`явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений судом належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції Комунального підприємства "Паркування" на рішення Господарського суду Запорізької області від 22.07.2020 (повний текст складено та підписано 03.08.2020 суддя Корсун В.Л.) у справі №908/1047/19

за позовною заявою комунального підприємства "Паркування", 69032, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 2а

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажснаб", 69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 31

про стягнення 183 400,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

Комунальне підприємство "Паркування" (КП "Паркування") звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажснаб" (ТОВ "Будмонтажснаб") в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором від 03.05.16 відповідального зберігання у розмірі 183 400,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов договору в частині своєчасного звільнення займаного приміщення.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 22.07.2020 у справі №908/1047/19 у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції, вмотивовано тим, що позовні вимоги не є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, через їх недоведеність.

Відмовляючи у задоволенні позову у цій справі суд першої інстанції виходив з того, що строк дії у відповідності до вимог пунтку 6.1 договору закінчився 31.12.16р.. Позивач не довів належними і допустимими доказами того, що на виконання умов п. 3.3. договору від 03.05.16 послуги зберігання фактично були надані. Зберігач (позивач у справі) видавав Замовнику (відповідач у справі) Акт наданих послуг по зберіганню ТМЦ. Надані у справу рухунки-фактури від 07.03.19 за №№ СФ-0000051, СФ-0000052, СФ-0000053 на відповідні суми, які були виставлені позивачем у цій справі відповідачу, стосуються саме договору відповідального зберігання від 03.05.16. Надані у справу податкові накладні (за якими постачальником є позивач, а отримувачем (покупцем) відповідач у цій справі) стосуються саме договору відповідального зберігання від 03.05.16р..

Наданий у справу відповідачем договір відповідального зберігання від 10.10.09, укладений між КП Паркування (Зберігач) та ТОВ Будмонтажснаб (Замовник) спростовує твердження представника позивача про те, що інших договорів, ніж договір від 03.05.16, між сторонами у цій справі не укладалось. А тому, у суду відсутні правові підстави вважати, що податкові накладні та рахунки-фактури, які надані суду у цій справі, стосуються саме договору відповідального зберігання від 03.05.16.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги :

Не погодившись з вказаним рішенням, Комунальне підприємство "Паркування" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Позивач не погоджується з рішенням Господарського суду Запорізької області від 22.07.2020 у справі №908/1047/19 вважає його таким, що прийнято при неправильному застосуванні норм матеріального та порушенні норм процесуального права.

За доводами скаржника наведеними в апеляційній скарзі, в ході виконання Договору зберігання, Відповідач самовільно, без будь-яких дозвільних документів, зайняв приміщення 2 виробничої майстерні літ.В за адресою: М-Запоріжжя, вул. Волгоградська, 31, яке використовувалось для зберігання майна, за укладеним Договором.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 24.10.2017р. КП Паркування позовні вимоги КП Паркування були задоволені та вирішено: Усунути перешкоди в користуванні Комунальним підприємством Паркування нежитловим приміщенням № 2 виробничої майстерні (літ. В) площею 140,1 кв.м., розташованим за адресою: м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 31 шляхом виселення Товариства з обмеженою відповідальністю Будмонтажснаб .

Протягом тривалого часу звільнити від Відповідача приміщення, (в якому продовжували зберігатись ТМЦ останнього, передані Позивачу за Договором відповідального зберігання від 03.05.2016 р.) - не вдавалось навіть державним виконавцям, оскільки Відповідач ухилявся від виконання вищевказаного судового рішення. Вказана обставина підтверджується чисельними виїздами державних виконавців та відповідними копіями складених ними Актів від 02.02.2018 p., 20.02.2018 p., 28.02.2018 p., 02.03.2018 p., 21.03.2018р., 26.03.2018 p., 18.04.2018 p., 24.10.2018 p., 04.05.2018 p., 16.05.2018 p.

Факт звільнення 05.11.2018 р. вищевказаного приміщення від Відповідача та повернення директору ТОВ Будмонтажснаб майна, яке там зберігалось, підтверджується Актом державного виконавця Вознесенівського Відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Радченко B.C. від 05.11.2018 р.

Таким чином, майно Відповідача, яке було передане на зберігання на підставі Договору від 03.05.2016 року, фактично зберігалося протягом періоду з 03.05.2016 року по 05.11.2018 року.

Посилаючись на висновок експерта №19536/992 від 27.01.2020 апелянт стверджує, що екземпляр договору, наданий відповідачем, не може вважатися достовірним доказом і не підлягав врахуванню при ухваленні рішення по справі.

Акт про зарахування вимог, наданий відповідачем в розпорядженні позивача він ніколи не перебував і про його існування йому нічого невідомо.

Після закінчення 31.12.2016р. строку дії Договору зберігання, Відповідач зобов`язаний вносити плату за весь фактичний час зберігання його майна. Матеріалами справи підтверджується і Відповідачем визнається, що майно Відпрвідача, зазначене в Акті прийому передачі ТМЦ на відповідальне зберігання, після закінчення строку Договору фактично продовжувало знаходитися в приміщенні за адресою: м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 31 (приміщення 2 виробничої майстерні літ. В).

Рахунки щодо сплати за послуги зберігання ТМЦ з травня 2016 р. по листопад 2018 р. виставлялися не на підставі актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг за зберігання ТМЦ), а на підставі фактичного зберігання ТМЦ.

Будь-які дефекти наданих рахунків та податкових накладних не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позову, оскільки істотними обставинами в даному випадку є не правильність складення первинних документів, а саме факт надання послуг.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будмонтажснаб" не надало відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк та не зазначило й не обґрунтувало поважності причин пропуску цього строку, Центральний апеляційний господарський суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 31.08.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Паркування" на рішення Господарського суду Запорізької області від 22.07.2020 у справі №908/1047/19. Розгляд апеляційної скарги ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Ухвалою суду від 30.10.2020р для з`ясування обставин, що потребують додаткових пояснень сторін, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 16.11.2020 о 12:40 годин.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.11.2020 судове засідання у справі №908/1047/19 з Комунальним підприємством "Паркування" призначене на 16.11.2020 на 12:40 ухвалено проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився. Про дату час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4900086531254.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі Пономарьов проти України, no. 3236/03, від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Крім того, згідно з Порядком ведення державного реєстру судових рішень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2006р. за № 740, кожна фізична або юридична особа має загальний доступ до судових рішень, внесених до Реєстру. Відкритий доступ користувачів до електронних копій судових рішень здійснюється цілодобово та безоплатно через офіційний веб-портал ДСА.

Таким чином, представники сторін мають можливість ознайомитись з текстами процесуальних документів по вказаній справі в державному реєстрі судових рішень.

Беручи до уваги, що неявка представника відповідача не перешкоджає перегляду справи по суті, матеріали справи є достатніми для її розгляду у судовому засіданні, справа переглядалася без його участі за наявними у справі матеріалами.

16.11.2020 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

03.05.16 між товариством з обмеженою відповідальністю "Будмонтажснаб" (Замовник) та комунальним підприємством "Паркування", (Зберігач) укладено договір відповідального зберігання (далі договір).

Відповідно до акту приймання передачі ТМЦ на відповідальне зберігання від 03.05.16, представник Замовника, в особі директора ТОВ "Будмонтажснаб" Режко А.В. передав, а представник Зберігача, в особі директора КП "Паркування" Харченко М.Ю. прийняв ТМЦ на відповідальне зберігання, а саме:

1. Стіл металевий зварний 720х740 - 1 шт.;

2. Стіл металевий зварний 1800х2800 - 1 шт.;

3. Стіл металевий зварний 1600х1850 - 1 шт.;

4. Стіл металевий зварний 1250х1600 - 2 шт.;

5. Стіл металевий зварний 1850х2650 - 1 шт.

Згідно із рахунками-фактурами КП "Паркування" надало послуги ТОВ "Будмонтажснаб" щодо зберігання ТМЦ, а саме:

- від 31.05.16 № СФ-0000138 надання послуг зберігання ТМЦ за травень 2016 р. на загальну суму 166,67 грн. без ПДВ;

- від 29.06.16 № СФ-0000143 надання послуг зберігання ТМЦ за червень 2016 р. на загальну суму 166,67 грн. без ПДВ.

На виконання вказаних рахунків-фактур сторонами складено та підписано акти здачі-прийняття робіт щодо надання послуг зберігання ТМЦ, а саме: від 31.05.16 № ОУ-0000142, від 30.06.16 № ОУ-0000147 та від 31.07.16 № ОУ-0000232.

23.11.16 між уповноваженими особами КП "Паркування" та ТОВ "Будмонтажснаб" підписано та скріплено печатками акт зарахування зустрічних однорідних вимог, згідно умов якого (мовою оригіналу):

Товариство з обмеженою відповідальністю Будмонтажснаб (далі - Сторона 1), в особі директора Режко А.В., що діє на підставі Статуту, та є платником податку на прибуток на загальних підставах, - з одного боку, та Харченко М.Ю., комунальне підприємство Паркування (далі - Сторона 2), в особі Директора що діє на підставі Статуту, та є платником податку на прибуток на загальних підставах, - з іншого боку, склали цей акт про таке:

1. Сторона 1 має перед Стороною 2 непогашене грошове зобов`язання у сумі 85 013 грн. 89 коп. (Вісімдесят п`ять тисяч тринадцять грн. 89 коп.), в т.ч. ПДВ 14168,98 грн., яке виникло згідно Акту Взаємних розрахунків між КП Паркування і ТОВ Будмонтажснаб за період з 01.05.2015р. по 01.10.2016р.

2. Сторона 2 має перед Стороною 1 непогашене грошове зобов`язання у сумі 82 338 грн. 84 коп. (Вісімдесят дві тисячі триста тридцять вісім грн. 89 коп.), в т.ч. ПДВ 13723,14 грн., яке виникло згідно Акту надання послуг № 19 від 23 листопада 2016р.

3. Строк виконання зобов`язань, зазначених у п. 1 та п. 2 цього Акта, настав.

4. Сторони підтверджують реальність та обсяг взаємних заборгованостей, зазначених у п. 1 та п. 2 цього Акта.

5. Керуючись ст. 601 Цивільного кодексу України, сторони дійшли згоди зарахувати зустрічні однорідні вимоги за зобов`язаннями, зазначеними у п. 1 та п. 2 цього Акта, у сумі 82 338 грн. 84 коп. (Вісімдесят дві тисячі триста тридцять вісім грн. 89 коп.), і таким чином з моменту підписання цього Акта вважатимуть:

- зобов`язання Сторони 2 (п. 2) таким, що припинено у повному обсязі, заборгованості Сторони 2 перед Стороною 1, що визначена у п. 2, немає;

- зобов`язання Сторони 1 (п. 1) таким, що припинено частково, залишкова заборгованість Сторони 1 перед Стороною 2, що визначена у п. 1, становить 2675 грн. 05 коп. (Дві тисячі шістсот сімдесят п`ять грн.. 05 коп.) в т.ч. ПДВ 445,84 грн.

6. Цей Акт складено у двох екземплярах - по одному для кожної зі сторін.

Даний Акт є підставою для проведення відповідних бухгалтерських проводок .

У відповідності до рахунку на оплату від 23.11.16 № 9 ТОВ Будмонтажснаб виставило рахунок КП Паркування відповідно до договору від 13.01.13 на загальну суму 82 338,84 грн., а саме:

- за надання послуг з поточного обслуговування та ремонту каналізаційної гілки з 22.12.2008 по 10.11.2016р. згідно договору від 13.01.11 № 5 на суму 19 600,00 грн.;

- за вивіз сміття за період з 2009 по 10.11.16р. згідно договору від 13.01.11 № 5 на суму 10 466,70 грн.;

- за надання послуг з відпустки питної води та прийому стоків з 2009р. по 10.11.2016р. згідно договору від 13.01.11 № 5 на суму 11 696,00 грн.;

- за надання послуг з поточного обслуговування та ремонту теплових мереж з 22.12.2008р. по 10.11.2016р. згідно договору від 13.01.11 № 5 на суму 11 600,00 грн.;

- компенсація витрат на опалення приміщень 1го поверху згідно договору № 203803 за 2015р.-2016р. на суму 15 253,00 грн.

Відповідно до Акту взаємних розрахунків між КП Паркування та ТОВ Будмонтажснаб за період з 01.05.15 по 01.10.16, який підписаний уповноваженими особами сторін та скріплений печатками обох підприємств, вбачається, що у ТОВ Будмонтажснаб виникла заборгованість перед КП Паркування у розмірі 85 013,89 грн.

Рішення господарського суду Запорізької області від 24.10.17 у справі 908/1648/17 набрало законної сили 07.11.2017 року

Згідно із рахунками-фактурами від 07.03.19, КП Паркування виставило рахунки ТОВ Будмонтажснаб за послуги зберігання ТМЦ, а саме:

- СФ-0000051 на загальну суму 48 600,00 грн. за надання послуг зберігання ТМЦ за травень-грудень 2016р.;

- СФ-0000052 на загальну суму 73 000,00 грн. за надання послуг зберігання ТМЦ за січень-грудень 2017р.;

- СФ-0000053 на загальну суму 61 800,00 грн. за надання послуг зберігання ТМЦ за січень-листопад 2018р.

КП Паркування направило ТОВ Будмонтажснаб претензію за вих. від 17.03.19 № 045, в якій було зазначено, що (мовою оригіналу):

… Термін дії договору відповідно до п. 6.1. був встановлений на 31 Грудня 2016 року.

Актом з перевірки використання об`єкта по вул. Волгоградській, 31, складеним робочою групою департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради від 14.06.2016 року. встановлено відмова ТОВ Будмонтажснаб забирати майно передане ним у зберігання.

У відповідь на вказану претензію ТОВ Будмонтажснаб направлено КП Паркування відповідь на претензію за вих. від 04.04.19, в якій зазначено, що (мовою оригіналу): … Дійсно, між Сторонами 03 травня 2016 року укладений договір відповідального зберігання товарно-матеріальних цінностей, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю Будмонтажснаб .

До матеріалів справи представником позивача були надані податкові накладні, які були подані КП Паркування до відповідної податкової інстанції, а саме:

- від 31.07.16 № 62 щодо: оренди нежитлового приміщення (офіс) за липень 2016р. в кількості 1 місяця за ціною 2 529,02 грн. без ПДВ, оренди нежитлового приміщення (склад) за липень 2016р. в кількості 1 місяця за ціною 1 274,32 грн. без ПДВ, компенсація комунальних витрат в кількості 1 місяця за ціною 866,01 грн. без ПДВ, надання послуг зберігання ТМЦ за липень 2016 р. в кількості 1 місяця за ціною 166,67 грн. в день без ПДВ на загальну суму 4 836,02 грн. без ПДВ, ПДВ 20 % - 967,20 грн., разом з ПДВ - 5 803,22 грн.;

- від 31.08.16 № 65 щодо надання послуг зберігання ТМЦ за серпень 2016 р. в кількості 121 дня за ціною 166,67 грн. в день без ПДВ на загальну суму 20 167,07 грн. без ПДВ, ПДВ 20 % - 4 033,41 грн., разом з ПДВ - 24 200,48 грн.;

- від 31.10.16 № 64 щодо надання послуг зберігання ТМЦ за жовтень 2016 р. в кількості 30 днів за ціною 166,67 грн. в день без ПДВ на загальну суму 5 000,10 грн. без ПДВ, ПДВ 20 % - 1 000,02 грн., разом з ПДВ - 6 000,12 грн.;

- від 05.12.16 № 17 щодо надання послуг зберігання ТМЦ за грудень 2016 р. в кількості 30 днів за ціною 166,67 грн. в день без ПДВ на загальну суму 5 000,00 грн. без ПДВ, ПДВ 20 % - 1 000,00 грн., разом з ПДВ - 6 000,00 грн.;

- від 31.01.17 № 60 щодо надання послуг зберігання ТМЦ за січень 2017 р. в кількості 30 днів за ціною 166,67 грн. в день без ПДВ на загальну суму 5 000,10 грн. без ПДВ, ПДВ 20 % - 1 000,02 грн., разом з ПДВ - 6 000,12 грн.;

- від 28.02.17 № 59 щодо надання послуг зберігання ТМЦ за лютий 2017 р. в кількості 30 днів за ціною 166,67 грн. в день без ПДВ на загальну суму 5 000,10 грн. без ПДВ, ПДВ 20 % - 1 000,02 грн., разом з ПДВ - 6 000,12 грн.;

- від 31.03.17 № 66 щодо надання послуг зберігання ТМЦ за березень 2017 р. в кількості 31 дня за ціною 166,67 грн. в день без ПДВ на загальну суму 5 166,77 грн. без ПДВ, ПДВ 20 % - 1 033,35 грн., разом з ПДВ - 6 200,12 грн.;

- від 30.04.17 № 62 щодо надання послуг зберігання ТМЦ за квітень 2017 р. в кількості 30 днів за ціною 166,67 грн. в день без ПДВ на загальну суму 5 000,10 грн. без ПДВ, ПДВ 20 % - 1 000,02 грн., разом з ПДВ - 6 000,12 грн.;

- від 31.05.17 № 57 щодо надання послуг зберігання ТМЦ за травень 2017 р. в кількості 30 днів за ціною 166,67 грн. в день без ПДВ на загальну суму 5 000,10 грн. без ПДВ, ПДВ 20 % - 1 000,02 грн., разом з ПДВ - 6 000,12 грн.;

- від 30.06.17 № 59 щодо надання послуг зберігання ТМЦ за червень 2017 р. в кількості 30 днів за ціною 166,67 грн. в день без ПДВ на загальну суму 5 000,10 грн. без ПДВ, ПДВ 20 % - 1 000,02 грн., разом з ПДВ - 6 000,12 грн.;

- від 31.07.17 № 59 щодо надання послуг зберігання ТМЦ за липень 2017 р. в кількості 31 день за ціною 166,67 грн. в день без ПДВ на загальну суму 5 166,67 грн. без ПДВ, ПДВ 20 % - 1 033,33 грн., разом з ПДВ - 6 200,00 грн.;

- від 31.08.17 № 65 щодо надання послуг зберігання ТМЦ за серпень 2017 р. в кількості 31 дня за ціною 166,67 грн. в день без ПДВ на загальну суму 5 166,77 грн. без ПДВ, ПДВ 20 % - 1 033,35 грн., разом з ПДВ - 6 200,12 грн.;

- від 30.09.17 № 52 щодо надання послуг зберігання ТМЦ за жовтень 2017 р. в кількості 31 день за ціною 166,67 грн. в день без ПДВ на загальну суму 5 166,77 грн. без ПДВ, ПДВ 20 % - 1 033,35 грн., разом з ПДВ - 6 200,12 грн.

Висновком експерта Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса зафіксовано результати судової технічної експертизи документів № 19536/992 від 27.01.20 (а.с. 179-185 т. 1)

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню в силу наступного:

Відповідно до абзацу 4 пункту 3.12. Постанови № 18 від 26.12.2011р. Пленуму ВГСУ " Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Предметом позову у даній справі є матеріально -правова вимога позивача про стягнення з позивача 183 400,00 грн заборгованості за договором відповідального зберігання від 03.05.2016р., яка на переконання позивача утворилася в період з 03.05.2016р. (часу укладання договору і передачі за актом приймання передачі на відповідальне зберігання товарно-матеріальних цінностей) до 05.11.2018р. (часу виселення на виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 24.10.2017р. у справі № 908/1648/17) ТОВ Будмонтажснаб з нежитлового приміщення № 2 виробничої майстерні (літ.В) площею 140,1 кв.м, розташованого за адресою м.Запоріжжя вул.. Волгоградська 31).

03.05.16 між товариством з обмеженою відповідальністю "Будмонтажснаб" (Замовник) та комунальним підприємством "Паркування", (Зберігач) укладено договір відповідального зберігання (далі Договір).

Згідно із п. 1.2. договору, прийняті на зберігання ТМЦ зберігаються за адресою: м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 31(приміщення 2 виробничої майстерні літ. В).

З урахуванням положень частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає встановленим, що приміщення № 2 виробничої майстерні (літ.В) площею 140,1 кв.м, розташоване за адресою м.Запоріжжя вул.. Волгоградська 31 з якого, відповідно до рішення Господарського суду Запорізької області від 24.10.2017р. у справі №908/1648/17 мало бути виселено ТОВ Будмонтажснаб та приміщення, в якому зберігалися товарно-матеріальні цінності, передані відповідачем на відповідальне зберігання позивачу за актом приймання-передачі від 03.05.2016р. є одним і тим самим приміщенням.

Як вбачається з тексту мотивувальної частини рішення Господарського суду Запорізької області від 24.10.2017р. у справі № 908/1648/17 :

Матеріали цієї господарської справи містять докази на підтвердження того, що позивач у цій справі надсилав відповідачу у цій справі Претензію-попередження за вих. від 24.10.16 № 199 (про розірвання в односторонньому порядку договорів зберігання транспортних засобів та ТМЦ з 24.10.16 в односторонньому порядку), а також лист-претензію за вих. від 26.06.17 № 133 та претензію за вих. від 05.07.17 № 142 з вимогами ... негайно звільнити нежитлове приміщення № 2 виробничої майстерні літ-В розташованим по вул. Волгоградській, 31 в м. Запоріжжя.

Докази отримання вказаних претензії-попередження, листа-претензії та претензії містяться в матеріалах справи та вказану обставину відповідачем не спростовано. Доказів зворотнього матеріали цієї справи не містять як не містять і результатів розгляду керівником ТОВ Будмонтажснаб кожної із вказаних претензій .

Керуючись положеннями частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає доведеними обставини щодо наявності у позивача наміру на розірвання в односторонньому порядку Договору з 24.10.2016р.

Відповідно до п. 6.1. договору, зміст якого не відрізняється в примірниках обох сторін, даний договір укладено строком до 31.12.16 та вступає в силу з дня його підписання.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині того, що дія Договору закінчилася 31.12.16 у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором зберігання, правовідносини сторін якого унормовані відповідними положеннями глави 66 Цивільного кодексу України.

Статтею 936 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 938 Цивільного кодексу України, зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

Вирішуючи питання щодо стягнення заборгованості за послуги зберігання за Договором за період з 03.05.2016р. по 31.12.2016р. колегія суддів виходить з наступного:

Як вбачається зі зміту пунтку 6.2 Договору, чинний договір виготовлено у двох примірниках на російській мові. Обидва екземпляри ідентичні і мають однакову силу. У кожної зі сторін є один примірник договору.

Копії примірників Договору, які надано позивачем (т.1 а.с. 11) та відповідачем (т.1 а.с. 76) є ідентичними за змістом, крім пунтку 3.1. яким вартість послуг зберігання ТМЦ в редакції позивача визначена в розмірі 200,00 грн. за один день, в т.ч. ПДВ 20 % - 33,33 грн, а в редакції відповідача відповідно 200,00 грн. за один місяць, в т.ч. ПДВ 20 % - 33,33 грн.

Відповідно до п. 1.1. Договору, Замовник передає, а Зберігач приймає на тимчасове відповідальне зберігання товарно-матеріальні цінності (ТМЦ), які належать Замовнику, за актом приймання-передачі на відповідальне зберігання (додаток 1)

03.05.2016р. сторонами підписано акт приймання передачі ТМЦ, за яким представник Замовника (директор ТОВ Строймонтажснаб Рожко А.В.) передав, а представник Зберігача (директор КП Паркування Харченко М.Ю. ) прийняв на відповідальне зберігання товарно-матеріальні цінності у кількості шости одиниць (т.1 а.с. 12).

Відповідно до пункту 3.3. Договору, щомісяця Зберігачем надається Замовнику акт наданих послуг за зберігання ТМЦ.

В матеріалах справи наявні акти надання послуг зберігання ТМЦ № ОУ № 0000142 за травень 2016 р. (т.1 а.с. 129), за червень № ОУ № 0000147 (т.1 а.с.127) та липень 2016 року № ОУ-0000232 (т.1 а.с.130) в яких вартість послуг зберігання за місяць визначена в розмірі 166,67 грн без ПДВ.

Відповідний розмір послуг зберігання підтверджується рахунками фактурами від 31.05.16 № СФ-0000138 (т.1 а.с.128) та від 29.06.16 № СФ-0000143 (т.1 а.с. 126).

Шляхом операції арифметичного віднімання з 200 гривень 33,33 грн (ПДВ 20 % ), колегію суддів встановлено, що різниця становить 166,67 грн, що відповідає вартості послуг зберігання, яка визначена вищезазначеними актами наданих послуг і рахунками - фактурами.

Відповідно до висновку експерта Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса проведеного за результатами судової технічної експертизи документів № 19536/992 від 27.01.20:

1, 2. Тексти на всіх сторінках наданих на дослідження примірників Договорів відповідального зберігання від 03.05.2016 (а.с. 89, 90, 93) надруковані не за допомогою одного й того ж картриджа лазерного друкуючого пристрою.

Текст на сторінках Договору (а.с. 89,90) надрукований на лазерному друкуючому пристрої (пристроях - принтері, лазерному багатофункціональному пристрої в режимі Принтер ) або з використанням одного й того ж картриджа, але в різний час, або з використанням різних картриджів.

Текст на сторінках Договору (а.с. 93) надрукований на лазерному друкованому пристрої (принтері або лазерному багатофункціональному пристрої в режимі Принтер ) з використанням різних картриджів.

Текст на других сторінках наданих Договорів (а.с. 90 та а.с. 93 зворотний бік) надруковані на лазерному друкуючому пристрої (принтері або лазерному багатофункціональному пристрої в режимі Принтер ) з використанням одного картриджу.

3. Текст Договору на першій та другій сторінках (а.с. 89,90) виконаний із застосуванням комп`ютерного шрифту Times New Roman одного номеру (12), але різних накреслень, характеристики яких наведені в дослідницькій частині висновку . (а.с. 179-185 т. 1).

Разом з тим, колегією суддів встановлено, що на аркушах справи 89-90 та 93 містяться копії примірників договору посвідчені суддею Корсуном В.Л.. Оригінали договорів містяться, відповідно на аркушах справи 187-188 та 189 тому 1 справи.

Таким чином об`єктом дослідження в ході судової технічної експертизи документів № 19536/992 від 27.01.2020р. були копії договорів, а не їх оригінали.

Доводи апеляційної скарги в частині очевидності відмінностей оригіналів примірників договору (т.1 а.с. 187-188, 189) відхиляються колегією суддів з огляду на те, що члени колегії суддів, яка переглядає справу в апеляційному порядку не мають відповідних спеціальних знань у сфері іншій ніж право, а самі примірникі договорів, як встановлено вище не були об`єктом експертного дослідження.

Відповідно до частини 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням положень статті 79 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів доходить висновку, що відповідачем доведено, що вартість послуг зберігання ТМЦ згідно умов пунтку 3.1. договору сторонами визначена у розмірі 200,00 грн. за один місяць, в т.ч. ПДВ 20 % - 33,33 грн. Докази надані, відповідачем на підтвердження даної обставини (т.1 а.с. 76, 126-130) визнаються колегією суддів більш вірогідними, ніж докази, надані позивачем на її спростування (т.1 а.с. 11, 101-106, 179-185).

З урахуванням невідповідності вартості наданих послуг, яка зазначена в доказах, які мають підписи лише позивача : рахунки-фактури від 07.03.19р. № СФ-0000051 (т.1 а.с.15); № СФ-0000052 (т.1 а.с.14); № СФ-0000053 (т.1 а.с.13); податкові накладні від 31.07.16 № 62 (т.1 а.с.106); від 30.09.16 № 61 (т.1 а.с.105); від 31.08.16 № 65 (т.1 а.с.101); від 31.10.16 № 64; від 23.11.16 № 78 (т.1 а.с.134); від 05.12.16 № 17 (т.1 а.с.103) від 31.12.16 № 62; (т.1 а.с.104,164); від 31.01.17 № 60 (т.1 а.с.163); від 28.02.17 № 59 (т.1 а.с.162); від 31.03.17 № 66 (т.1 а.с.170); від 30.04.17 № 62 (т.1 а.с.166); від 31.05.17 № 57 (т.1 а.с.169); від 30.06.17 № 59 (т.1 а.с. 168); від 31.07.17 № 59 (т.1 а.с.159); від 31.08.17 (т.1 а.с.167); від 30.09.17 № 52 (т.1 а.с.160) вартості послуг, яка вищевстановлена колегією суддів на підставі документів, які мають підписи як відповідача, так і позивача, зазначені докази (т.1 а.с. 15, 14, 13, 106, 105, 101, 134, 103, 104, 164, 163, 162, 170, 166, 169, 168, 159, 167, 160) не приймаються до уваги як недопустимі в розумінні статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

До акту взаємних розрахунків між КП Паркування та ТОВ Будмонражснаб за період з 01.05.2015р. по 01.10.2016р. включена заборгованість, яка виникла на підставі рахунків фактур від 31.05.16 № СФ-0000138 та від 29.06.16 № СФ-0000143 (т.1 а.с. 133).

Актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 23.11.2016р. сторонами спору підтверджено припинення зобов`язань ТОВ Будмонражснаб перед КП Паркування в об`ємах визначених вищенаведеним актом взаємних розрахунків.

Враховуючи вищевикладене, твердження апелянта, що акт про зарахування вимог не містить жодного посилання на Договір відповідального зберігання від 03.05.2026р. і даний акт не має жодного відношення до предмету доказування відхиляються з огляду на те, що його складено на підставі доказів, які прийняті до уваги судом апеляційної інстанції.

Відповідно, позовні вимоги про стягнення заборгованості за період з 03.05.2016р. по 01.10.2016р. не підлягають задоволенню, як такі, що включені до зазначеного акту зарахування однорідних вимог.

Позовні вимоги про стягнення заборгованості за період з 01.10.2016р. по по 31.12.2016р. підлягають задоволенню за 3 місяці.

Відповідно до частини 3 статті 946 Цивільного кодексу України, якщо поклажодавець після закінчення строку договору зберігання не забрав річ, він зобов`язаний внести плату за весь фактичний час її зберігання.

Відповідно до змісту Постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 55604024 від 23.01.2018р. Наказ Господарського суду Дніпропетровської області № 908/1648/17 на підставі якого було вікрито виконавче провадження виданий 26.12.2017р. (т.1 а.с. 36).

Постанова про відкриття виконавчого провадження спрямована на адресу ТОВ Будмонтажснаб 23.01.2018р. за вих.№ 1366/16 (т.1 а.с. 37).

Відповідно до Акту№ 55604024/16 державного виконавця від 02.02.2018р. вимоги наказу господарського суду Запорірьскої області від 26.12.2017р. №908/1648/17 не виконані. Директору ТОВ Будмонтажснаб вручено вимогу про примусове виконання наказу суду (т.1 а.с. 38).

В подальшому, як вбачається зі змісту актів державного виконавця від 28.02.2018р. (т.1 а.с. 40), від 02.03.2018р. (т.1 а.с. 41), від 21.03.2018р. (т.1 а.с. 42), від 20.03.2018р. (т.1 а.с. 43), від 18.04.2018р. (т.1 а.с. 44), від 24.10.2018р. (т.1 а.с. 45), від 04.05.2018р. (т.1 а.с. 46), від 16.05.2018р. (т.1 а.с. 47), від 05.11.2018р. (т.1 а.с. 48) вимоги державного виконавця щодо примусового виконання рішення суду № 908/1648/17 ТОВ Будмонтажснаб не виконувалися.

Крім цього, листами від 22.12.2017р. № 281 (т.1 а.с.49) та від 27.04.2018р. № 92 (т.1 а.с.50), позивач звертався до Вознесенського відділення поліції Дніпропетровської області із заявами про вченнення кримінального правопорушення, передбаченного статтею 342 Кримінального кодексу України директором ТОВ Будмонтажснаб .

Як вбачається з акту державного виконавця від 05.11.2018р. нежитлові приміщення по вул.. Волгоградській, 31 № 1 та № 2 були звільнені від боржника, майно, що знаходилось в даних приміщеннях було забрано заст.директора ТОВ Будможтажснаб Рожко Олександром Андрійовичем (т.1а.с.48)

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідачем не надано доказів на спростування обставин встановлених в ході виконавчого провадження ВП №55604024 від 23.01.2018р. в частині встановлення дати звільнення нежитлового приміщення №2 виробничої майстерні літ-В за адресою вул. Волгоградській, 31 в м. Запоріжжя.

Висновки суду першої інстанції в частині того, що позивач не довів належними і допустимими доказами того, що на виконання умов п. 3.3. договору від 03.05.16 послуги зберігання фактично були надані є такими, що не відповідають вище встановленим фактичним обставинам справи.

З урахуванням вищевстановленних обставин справи щодо задоволення позовних вимог за період з 01.10.2016р. по 31.12.2016р., колегія суддів доходить висновку, що задоволенню підлягають і позовні вимоги щодо стягення плати за фактичний час зберігання майна, переданого відповідачем на виконання умов Договору до 05.11.2018р.

Доводи апеляційної скарги щодо встановлення часу фактичного зберігання майна з 03.05.2016р. по 05.11.2018р .приймаються до уваги колегією суддів як такі, що відповідають фактичним обставинам справи.

Для розрахунку плати за зберігання беруться до уваги дані, наведені в примірнику договору відповідача, згідно якого вартість послуг зберігання ТМЦ становить 200,00 грн. за один місяць, в т.ч. ПДВ 20 % - 33,33 грн..

Загальний період за який підлягає стягненню плата за зберігання становить 25 повних місяців із розрахунку 3 місяці (з 01.10.2016р. по 31.12.2016р.)+ 12 місяців 2017 року + 10 місяців (з 01.01.2018р. по 31.10.2018р.).

Відповідно, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 5000 гривень із розрахунку 25 місяців х 200 гривень/місяць.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу Україин, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до пунктів 1,4 частини 1, частини 2 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1)нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

3)невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4)порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

2.Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

З урахуванням вищевикладеного, рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог, а апеляційна скарга, відповідно, задоволенню.

Розподіл судових витрат:

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 75 (сімдесят п`ять) грн. 92 коп (т.1 а.с. 10) та апеляційної скарги у розмірі 113 (сто тринадцять) грн. 87 коп. (т.2 а.с.66) покладаються на відповідача.

Решта витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2 675,08 (т.1 а.с. 10) та апеляційної скарги у розмірі 4 012,63 (т.2 а.с.66) покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Паркування" на рішення Господарського суду Запорізької області від 22.07.2020 у справі №908/1047/19 - задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 22.07.2020 у справі №908/1047/19 - скасувати.

Ухвалити нове рішення:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажснаб" (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 31, код ЄДРПОУ 31757311) на користь Комунального підприємства "Паркування" (69032, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 2а, код ЄДРПОУ 32153610) 5 000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп. заборгованості за Договором відповідального зберігання від 03.05.2016р.

В решті частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажснаб" (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 31, код ЄДРПОУ 31757311) на користь Комунального підприємства "Паркування" (69032, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 2а, код ЄДРПОУ 32153610) витрати зі сплати судового збору у сумі 75 (сімдесят п`ять) грн. 92 коп за подання позовної заяви та 113 (сто тринадцять) грн. 87 коп. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2 675,08 та апеляційної скарги у розмірі 4 012,63 покласти на Комунальне підприємство "Паркування" (69032, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 2а, код ЄДРПОУ 32153610).

Доручити Господарському суду Запорізької області видачу наказу.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 24.11.2020

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя С.Г. Антонік

Суддя О.Г. Іванов