Рішення

від 27.07.2020 по справі 922/1214/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2020 р. Справа № 922/1214/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

при секретарі судового засідання Лепенець К.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промодо", м. Харків до Товариство з обмеженою відповідальністю "Діполь плюс" про стягнення 336804, грн. та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діполь плюс", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промодо", м. Харків про визнання додаткових угод укладеними за участю представників сторін:

позивача за первісним позовом - Мар`єнкова Т.А. (договір про надання правової допомоги б/н від 19.10.2018);

відповідача за первісним позовом - Стрикаль М.В. (ордер серії ДН № 110506 від 25.05.2020).

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промодо", м. Харків звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Діполь плюс", м. Харків 336804,00 грн. безпідставно набутих грошових коштів.

Позов обґрунтовано з посиланням на те, що між сторонами були укладені договори оренди приміщень № 10, № 11 та № 15 від 01.01.2020 зі строком дії до 31.03.2020. На виконання умов зазначених договорів ТОВ "Промодо" на протязі січня-лютого 2020 року в повному обсязі сплатило на користь ТОВ "Діполь плюс" орендну плату. Однак, в подальшому, 13.03.2020 ТОВ "Промодо" додатково сплатило на користь ТОВ "Діполь плюс" на виконання умов зазначених договорів 336804,00 грн., хоча договірні правовідносини між сторонами після 31.03.2020 не продовжувалися, а ТОВ "Промодо" звільнило орендовані приміщення. Однак, як зазначає ТОВ "Промодо", після сплину терміну дії зазначених договорів ТОВ "Діполь плюс" в добровільному порядку відмовилося повертати помилково сплачену орендну плату.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.04.2020 зазначену позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для судового розгляду справи по суті на 25.05.2020.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Діполь плюс" звернулось до господарського суду із зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промодо" (вх. № 11575 від 22.05.2020), в якій просить суд визнати укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Діполь плюс" (код ЄДРПОУ 42706936) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промодо" (код ЄДРПОУ 36817762) додаткову угоду від 11.03.2020 до договору оренди № 10 від 01.01.2020, додаткову угоду від 11.03.2020 до договору оренди № 11 від 01.01.2020, додаткову угоду від 11.03.2020 до договору оренди № 15 від 01.01.2020 про продовження строку дії договорів оренди № 10, 11, 15 від 01.01.2020 до 30.04.2020.

В обґрунтування своїх вимог ТОВ "Діполь плюс" зокрема вказує на те, що між сторонами були укладені договори оренди приміщень № 10, № 11 та № 15 від 01.01.2020 зі строком дії до 31.03.2020. В березні 2020 ТОВ "Промодо" звернулося до ТОВ "Діполь плюс" з пропозицією продовження строку дії зазначених договорів на 1 місяць до 30.04.2020. Дана пропозиція була прийнята ТОВ "Діполь плюс", та 11.03.2020 ТОВ "Промодо" були передані підписані зі свого боку відповідні додаткові угоди до названих договорів про продовження строку його дії на 1 місяць. В подальшому, 13.03.2020 ТОВ "Промодо" сплатило на користь ТОВ "Діполь плюс" 336804,00 грн. орендної плати за квітень 2020, проте не передало ТОВ "Діполь плюс" підписані зі свого боку додаткові угоди до договорів про їх продовження на 1 місяць. Зважаючи на викладене, ТОВ "Діполь плюс" вважає, що воно правомірно зарахувало на свій рахунок сплачені ТОВ "Промодо" грошові кошти в сумі 336804,00 грн. в якості орендної плати за квітень 2020, а вказані вище додаткові угоди до договорів оренди в силу положень ст. 181 ГК України мають бути визнані укладеними.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.05.2020 зазначену зустрічну позовну заяву залишено без руху на підставі ст. 174 ГПК України у зв`язку з ненаданням доказів сплати судового збору за подання позову у розмірі 4204,00 грн.; надано позивачеві п`ятиденний строк для усунення недоліків, вказаних в ухвалі суду; роз`яснено позивачу що у разі їх не усунення позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута особі, що звернулася із позовною заявою.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Діполь плюс" звернулось до суду з клопотанням про усунення недоліків зустрічної позовної заяви (вх. № 12398 від 02.06.2020).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.06.2020 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Діполь плюс" (вх. № 11575 від 22.05.2020) прийнято до провадження та продовжено її розгляд в одному провадженні з первісним позовом у справі № 922/1214/20; розгляд справи вирішено розпочати спочатку, та здійснювати його за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 09.06.2020.

В підготовчому засіданні 09.06.2020 оголошено перерву до 06.07.2020.

В процесі розгляду справи на стадії підготовчого провадження ТОВ "Діполь плюс" надало суду відзив на первісну позовну заяву (вх.. № 11572 від 22.05.2020) в якому просить суд відмовити ТОВ "Промодо" в задоволенні первісного позову про стягнення грошових коштів. На думку ТОВ "Діполь плюс", сплативши 13.03.2020 орендну плату за квітень 2020 ТОВ Промодо в розумінні ст. 181 ГК України вчинило дію яка свідчить про схвалення ним правочину щодо продовження строку дії договорів оренди приміщень № 10, № 11 та № 15 від 01.01.2020 до 30.04.2020. Після ж часткового виконання такого правочину відсутні правові підстави вважати його неукладеним, а відповідно і правові підстави для повернення сплачених грошових коштів також відсутні.

ТОВ "Промодо" надало суду відповідь на відзив ТОВ "Діполь плюс" (вх.. № 12817 від 09.06.2020) в якій наполягає на задоволенні первісного позову в повному обсязі, та зокрема зазначає, що ТОВ "Діполь плюс" не надало суду жодного доказу звернення до ТОВ "Промодо" з підстав підписання додаткових угод до договорів оренди приміщень № 10, № 11 та № 15 від 01.01.2020 про продовження їх строку дії до 30.04.2020; що ТОВ "Промодо" не укладало з ТОВ "Діполь плюс" жодних додаткових угод до вказаних договорів, ці договори припинили свою дію 31.03.2020, а вже з 01.04.2020 ТОВ "Промодо" орендувало інші приміщення для здійснення власної господарської діяльності; що ТОВ "Промодо" неодноразово та в різний спосіб зверталося до ТОВ "Діполь плюс" з приводу того, щоб воно 31.03.2020 прийняло від ТОВ "Промодо" з оренди приміщення, проте 31.03.2020 ТОВ "Діполь плюс" свого представника для підписання відповідного акту про звільнення приміщень не направило, орендовані приміщення в цей день були звільнені ТОВ "Промодо" самостійно, про що складено відповідні акти.

ТОВ "Діполь плюс" надало суду заперечення (вх.. № 13927 від 19.06.2020) в яких наполягає на відмові ТОВ "Промодо" в задоволенні первісного позову про стягнення коштів. ТОВ "Діполь плюс" спростовує доводи ТОВ "Промодо" про неукладеність додаткових угод до договорів оренди приміщень № 10, № 11 та № 15 від 01.01.2020 та зазначає що такі обставини були визнані ТОВ "Промодо" шляхом направлення на адресу ТОВ "Діполь плюс" листа № 930 від 27.03.2020. ТОВ "Діполь плюс" наполягає на тому, що договірні відносини за вказаними договорами були продовжені до 30.04.2020, а тому правові підстав для повернення сплачених грошових коштів в якості орендної плати за квітень 2020 року відсутні.

ТОВ "Промодо" надало суду відзив на зустрічну позовну заяву (вх.. № 15291 від 03.07.2020) в якій просить суд відмовити ТОВ "Діполь плюс" в задоволенні зустрічного позову, посилаючись на те, що ТОВ "Діполь плюс" не надало суду будь-яких доказів звернення до ТОВ "Промодо" з підстав укладання додаткових угод до договорів оренди приміщень № 10, № 11 та № 15 від 01.01.2020 в порядку, встановленому п. 9.6. цих договорів; що лист ТОВ "Промодо" № 930 від 27.03.2020 не є належним та допустимим доказом укладання таких додаткових угод; що з 01.04.2020 ТОВ "Промодо" орендувало інші приміщення у іншого суб`єкта господарювання для здійснення власної господарської діяльності.

ТОВ "Діполь плюс" не скористалося своїм правом на подання відповіді на поданий ТОВ "Промодо" відзив на зустрічний позов.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.07.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.07.2020.

На судове засідання 27.07.2020 прибули представники ТОВ "Промодо" та ТОВ "Діполь плюс".

Представник ТОВ "Промодо" просить суд первісний позов задовольнити, а в задоволенні зустрічного позову відмовити.

Представник ТОВ "Діполь плюс" просить суд зустрічний позов задовольнити, а в задоволенні первісного позову відмовити.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив:

Як свідчать матеріали справи, 01.01.2020 між ТОВ Промодо , як орендарем, та ТОВ Діполь плюс , як орендодавцем, укладені Договори оренди № 10,11,15 строком на 3 (три) місяці до 31.03.2020 (далі за текстом - договори).

Щодо договору № 10 від 01.01.2020 (т. 1 а. с. 13-19).

Згідно з п. 1.1. договору № 10 від 01.01.2020 орендодавець передає орендарю в тимчасове платне користування (оренду) нежитлове приміщення № 103 площею 152 кв. м., розташоване на 1 поверсі нежитлової споруди А-6 за адресою м. Харків, вул. 23 серпня, 31-Б, яке передано Товариству з обмеженою відповідальністю Діполь плюс на підставі статуту на праві користування майном (далі - об`єкт оренди).

Пунктом 2.1. договору передбачено, що передача об`єкта оренди орендодавцем і його прийняття орендарем проводиться сторонами при передачі об`єкта оренди і оформлюється актом приймання-передачі, підписаного сторонами.

Згідно з п. 3.1. договору № 10 від 01.01.2020 загальний розмір орендної плати за договором складає 59280 грн., із розрахунку 390 грн. за один квадратний метр площі в місяць.

Пунктом 3.3.1. договору № 10 від 01.01.2020 передбачено, що орендна плата нараховується з моменту фактичної передачі орендарю в тимчасове платне користування об`єкта оренди, що підтверджується підписанням сторонами акта приймання-передачі в порядку, передбаченому п.п. 2.1. цього договору. В разі не підписання акта приймання-передачі в строк, передбачений в п. 2.1. договору, орендар несе відповідальність передбачену п. 8.2. договору.

Згідно з п. 3.3.2. договору № 10 від 01.01.2020, в строк до 31.01.2020 орендар зобов`язаний оплатити орендну плату за перший і останній місяці дії цього договору. За наступний місяць оренди орендна лата оплачується не пізніше 5 числа поточного місяця.

Пунктом 6.1. договору № 10 від 01.01.2020 передбачено, що договір вступає в силу з моменту підписання Сторонами Акту приймання-передачі об`єкта оренди і діє до 30 квітня 2020 року. При належному виконанні орендарем своїх обов`язків по цьому договору, орендар має першочергове право на продовження строку дії цього договору або його переукладення. В зв`язку з цим орендар, не пізніше ніж за 30 днів до дати закінчення строку дії цього договору, направляє орендодавцю на розгляд відповідне повідомлення про наміри продовження строку дії цього Договору (переукладення його).

Згідно з пунктом 9.6. договору № 10 від 01.01.2020 сторони домовились, що всі листи, приписи і інша пошта, що направляється сторонами одна іншій, вважається прийнятою стороною в момент її отримання під розписку або через три календарних дні після відправлення цінного лист з описом вкладення за адресою відповідної сторони, вказаному в розділі 10 договору.

Матеріали справи також свідчать про те, що відповідно до Акту приймання - передачі об`єкту оренди до договору оренди № 10 від 01.01.2020, орендодавцем передано орендарю об`єкт оренди - нежитлове приміщення № 103 площею 152 кв. м., розташоване на 1 (першому) поверсі нежитлової будівлі А-6 за адресою: м. Харків, вул. 23 Серпня, 31-Б

Платіжним дорученням № 17103 від 21.01.2020 орендарем сплачено на користь орендодавця 59280 грн. за оренду приміщення в січні 2020 р.

Платіжним дорученням № 17466 від 24.02.2020 орендарем сплачено на користь орендодавця 59280 грн. за оренду приміщення в лютому 2020 р.

Платіжним дорученням № 17212 від 29.01.2020 орендарем сплачено на користь орендодавця 59280,00 грн. за оренду приміщення в березні 2020 р.

Сторонами складено акти приймання-передачі наданих послуг від 31.01.2020, від 29.02.2020.

Щодо договору № 11 від 01.01.2020 (т. 1 а.с. 20-25).

Згідно з п. 1.1. договору № 11 від 01.01.2020 орендодавець передає орендарю в тимчасове платне користування (оренду) нежитлове приміщення № 305 загальною площею 598 кв.м., розташоване на 3 поверсі нежитлової споруди А-6 за адресою м. Харків, вул. 23 серпня, 31-Б, яке передано Товариству з обмеженою відповідальністю Діполь плюс на підставі статуту на праві користування майном (далі - об`єкт оренди).

Пунктом 2.1. договору № 11 від 01.01.2020 передбачено, що передача об`єкта оренди орендодавцем і його прийняття орендарем проводиться сторонами при передачі об`єкта оренди і оформлюється актом приймання-передачі, підписаного сторонами.

Згідно з п. 3.1. договору № 11 від 01.01.2020 загальний розмір орендної плати за договором складає 225294 грн., із розрахунку 376,62 грн. за один квадратний метр площі в місяць.

Пунктом 3.3.1. договору № 11 від 01.01.2020 передбачено, що орендна плата нараховується з моменту фактичної передачі орендарю в тимчасове платне користування об`єкта оренди, що підтверджується підписанням сторонами акта приймання-передачі в порядку, передбаченому п. п. 2.1. цього договору. В разі не підписання акта приймання-передачі в строк, передбачений в п. 2.1. договору, орендар несе відповідальність передбачену п. 8.2. договору.

Згідно з п. 3.3.2. договору № 11 від 01.01.2020, в строк до 31.01.2020 орендар зобов`язаний оплатити орендну плату за перший і останній місяці дії цього договору. За наступний місяць оренди орендна лата оплачується не пізніше 5 числа поточного місяця.

Пунктом 6.1. договору № 11 від 01.01.2020 передбачено, що договір вступає в силу з моменту підписання Сторонами Акту приймання-передачі об`єкта оренди і діє до 30 квітня 2020 року. При належному виконанні орендарем своїх обов`язків по цьому договору, орендар має першочергове право на продовження строку дії цього договору або його переукладення. В зв`язку з цим орендар, не пізніше ніж за 30 днів до дати закінчення строку дії цього договору, направляє орендодавцю на розгляд відповідне повідомлення про наміри продовження строку дії цього Договору (переукладення його).

Згідно з пунктом 9.6. договору № 11 від 01.01.2020 сторони домовились, що всі листи, приписи і інша пошта, що направляється сторонами одна іншій, вважається прийнятою стороною в момент її отримання під розписку або через три календарних дні після відправлення цінного лист з описом вкладення за адресою відповідної сторони, вказаному в розділі 10 договору.

Матеріали справи також свідчать про те, що відповідно до Акту приймання - передачі об`єкту оренди до договору оренди № 11 від 01.01.2020, орендодавцем передано орендарю об`єкт оренди - нежитлове приміщення № 305 загальною площею 598 кв.м., розташоване на 3 поверсі нежитлової споруди А-6 за адресою м. Харків, вул. 23 серпня, 31-Б

Платіжним дорученням № 17102 від 21.01.2020 орендарем сплачено на користь орендодавця 225294 грн. за оренду приміщення в січні 2020 р.

Платіжним дорученням № 17465 від 24.02.2020 орендарем сплачено на користь орендодавця 225294 грн. за оренду приміщення в лютому 2020 р.

Платіжним дорученням № 17213 від 29.01.2020 орендарем сплачено на користь орендодавця 225294 грн. за оренду приміщення в березні 2020 р.

Сторонами складено акти приймання-передачі наданих послуг від 31.01.2020, від 29.02.2020.

Щодо договору № 15 від 01.01.2020 (т. 1 а.с. 26-32).

Згідно з п. 1.1. договору № 15 від 01.01.2020 орендодавець передає орендарю в тимчасове платне користування (оренду) нежитлове приміщення № 102, 102/1 загальною площею 121 кв.м., розташоване на 1 поверсі нежитлової споруди А-6 за адресою м. Харків, вул. 23 серпня, 31-Б, яке передано Товариству з обмеженою відповідальністю Діполь плюс на підставі статуту на праві користування майном (далі - об`єкт оренди).

Пунктом 2.1. договору № 15 від 01.01.2020 передбачено, що передача об`єкта оренди орендодавцем і його прийняття орендарем проводиться сторонами при передачі об`єкта оренди і оформлюється актом приймання-передачі, підписаного сторонами.

Згідно з п. 3.1. договору № 15 від 01.01.2020 загальний розмір орендної плати за договором складає 52230 грн., із розрахунку 431 грн. за один квадратний метр площі в місяць.

Пунктом 3.3.1. договору № 15 від 01.01.2020 передбачено, що орендна плата нараховується з моменту фактичної передачі орендарю в тимчасове платне користування об`єкта оренди, що підтверджується підписанням сторонами акта приймання-передачі в порядку, передбаченому п. п. 2.1. цього договору. В разі не підписання акта приймання-передачі в строк, передбачений в п. 2.1. договору, орендар несе відповідальність передбачену п. 8.2. договору.

Згідно з п. 3.3.2. договору № 15 від 01.01.2020, в строк до 31.01.2020 орендар зобов`язаний оплатити орендну плату за перший і останній місяці дії цього договору. За наступний місяць оренди орендна лата оплачується не пізніше 5 числа поточного місяця.

Пунктом 6.1. договору № 15 від 01.01.2020 передбачено, що договір вступає в силу з моменту підписання Сторонами Акту приймання-передачі об`єкта оренди і діє до 30 квітня 2020 року. При належному виконанні орендарем своїх обов`язків по цьому договору, орендар має першочергове право на продовження строку дії цього договору або його переукладення. В зв`язку з цим орендар, не пізніше ніж за 30 днів до дати закінчення строку дії цього договору, направляє орендодавцю на розгляд відповідне повідомлення про наміри продовження строку дії цього Договору (переукладення його).

Згідно з пунктом 9.6. договору № 15 від 01.01.2020 сторони домовились, що всі листи, приписи і інша пошта, що направляється сторонами одна іншій, вважається прийнятою стороною в момент її отримання під розписку або через три календарних дні після відправлення цінного лист з описом вкладення за адресою відповідної сторони, вказаному в розділі 10 договору.

Матеріали справи також свідчать про те, що відповідно до Акту приймання - передачі об`єкту оренди до договору оренди № 15 від 01.01.2020, орендодавцем передано орендарю об`єкт оренди - нежитлове приміщення № 102, 102/1 загальною площею 121 кв.м., розташоване на 1 поверсі нежитлової споруди А-6 за адресою м. Харків, вул. 23 серпня, 31-Б.

Платіжним дорученням № 17104 від 21.01.2020 орендарем сплачено на користь орендодавця 52230 грн. за оренду приміщення в січні 2020 р.

Платіжним дорученням № 17467 від 24.02.2020 орендарем сплачено на користь орендодавця 52230 грн. за оренду приміщення в лютому 2020 р.

Платіжним дорученням № 17211 від 29.01.2020 орендарем сплачено на користь орендодавця 52230 грн. за оренду приміщення в березні 2020 р.

Сторонами складено акти приймання-передачі наданих послуг від 31.01.2020, від 29.02.2020.

Матеріали справи також свідчать про те, що в період дії зазначених вище договорів оренди ТОВ Промодо здійснило на користь ТОВ Діполь плюс наступні платежі:

- платіжним дорученням № 17695 від 13.03.2020 (т. 1 а. с. 50) сплачено 59280 грн. з призначенням платежу: Сплата за оренду приміщення за 04.2020 згідно угоди № 10 від 01.01.2020 без ПДВ ;

- платіжним дорученням № 17696 від 13.03.2020 (т. 1 а. с. 51) сплачено 225294 грн. з призначенням платежу: Сплата за оренду приміщення за 04.2020 згідно угоди № 11 від 01.01.2020 без ПДВ ;

- платіжним дорученням № 17694 від 13.03.2020 (т. 1 а. с. 52) сплачено 52230 грн. з призначенням платежу: Сплата за оренду приміщення за 04.2020 згідно угоди № 15 від 01.01.2020 без ПДВ ;

Всього зазначеними платіжними дорученнями від 13.03.2020 сплачено 336804 грн.

При зверненні до господарського суду з первісним позовом по даній справі ТОВ Промодо зазначає, що вказані платежі від 13.03.2020 були здійснені ним помилково, та поза межами існуючих між сторонами договірних зобов`язань, а самі вказані договори оренди продовжувати не планувалося.

В зв`язку зі сплином строку дії вказаних вище договорів 31.03.2020, ТОВ Промодо звернулося до ТОВ Діполь Плюс з заявою № 917 від 20.03.2020 (т. 1 а.с. 33) в якій просило останнього направити свого представника 31.03.2020 для прийняття із оренди орендованих приміщень, а також повернути грошові кошти отримані згідно з платіжними дорученнями від 13.03.2020.

Однак, зазначена заява не була вручена ТОВ Діполь Плюс відділенням поштового зв`язку, та була повернута до ТОВ Промодо .

Також ТОВ Промодо звернулося до ТОВ Діполь Плюс зі зверненням № 930 від 27.03.2020 (т . а.с. 176-178) в якому зокрема повідомило, що між ТОВ Промодо та ТОВ Діполь Плюс склалися багаторічні відносини з приводу оренди офісного приміщення, розташованого за адресою м. Харків, вул. 23 серпня, буд. 31-Б; останні договори оренди № 10, 11, 15 були укладені 01.01.2020 строком дії до 31.03.2020 та додатковими угодами були пролонговані до 30 квітня 2020 року. ТОВ Промодо зазначило, що в зв`язку з прийняттям постанови КМУ від 16.03.2020 № 215 про внесення змін до постанови КМУ від 11.03.2020 № 211 Про запобігання поширенню на території України корона вірусу COVID-19 … з 17.03.2020 наказом № 17/2-К була припинена робота компанії ТОВ Промодо в офісному приміщенні, всі співробітники з 17.03.2020 працюють дистанційно залишаючись в себе вдома, а орендовані приміщення фактично не використовуються, хоча орендна плата за них вже внесена. З посиланням на зазначені обставини ТОВ Промодо просило ТОВ Діполь Плюс розглянути можливість внести зміни до договору оренди достроково розірвавши його з моменту підписання додаткових угод, зробити перерахунок орендної плати з 17.03.2020, та повернути грошові кошти ТОВ Промодо .

В подальшому, в зв`язку поверненням заяви № 917 від 20.03.2020 ТОВ Промодо повторно звернулося до ТОВ Діполь Плюс з заявою № 925 від 20.03.2020 (т. 1 а.с. 36) в якій просило останнього направити свого представника 31.03.2020 для прийняття із оренди орендованих приміщень, а також повернути грошові кошти отримані згідно з платіжними дорученнями від 13.03.2020.

Як зазначає ТОВ Промодо , ними додатково було відправлено фото зазначених листів від 20.03.2020 р. та 27.03.2020 р. через месенджер Viber , який зареєстровано на телефонному номері, який внесений в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як офіційний номер для зв`язку з ТОВ Діполь плюс , а саме, НОМЕР_1.

Як свідчать матеріали справи, у відповідь на зазначену заяву ТОВ Діполь плюс направило на адресу ТОВ Промодо лист б/н від 01.01.2020 (відповідно до даних офіційного сайту ukrposhta.ua зазначений лист ТОВ Діполь плюс передано у відправку на 61101 відділення 09.04.2020, а надійшло на те ж саме 61101 відділення 15.04.2020, а отримано ТОВ Промодо 17.04.2020. (т. 1 а. с. 38) в якому повідомило, що в березні 2020 року між сторонами було проведено переговори з приводу продовження строку дії договорів оренди № 10, № 11, № 15 від 01.01.2020 за результатами яких було досягнуто домовленість про продовження цих договорів до 30.04.2020; що в зв`язку з цими домовленостями ТОВ Діполь плюс направило на адресу ТОВ Промодо відповідні додаткові угоди до вказаних договорів про їх продовження з проханням їх підписати та повернути 1 екземпляр; що саме в зв`язку з продовженням строку дії договорів ТОВ Промодо перерахувало на користь ТОВ Діполь плюс орендну плату за квітень згідно з платіжними дорученнями від 13.03.2020. З посиланням на зазначені обставини ТОВ Діполь плюс зазначило, що вважає додаткові угоди про продовження строку дії договорів оренди № 10, № 11, № 15 від 01.01.2020 укладеними, а тому зазначило, що прийняття об`єктів оренди з оренди буде відбуватися 30.04.2020.

31.03.2020 ТОВ Діполь плюс не направило свого представника для прийняття орендованих за договорами оренди № 10, № 11, № 15 від 01.01.2020 приміщень та складання відповідного акту приймання передачі, що підтверджується актом від 31.03.2020 (т. 1. а.с. 43) складеного директором ТОВ Промодо Колб О.О. за участі двох незацікавлених осіб, а саме, ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , а також заявами останніх, як свідків (т. 1 а. с. 45-46).

ТОВ Промодо в особі директора Колб О.О. підписано акти від 31.03.2020 приймання-передачі (повернення) об`єкта оренди за договорами оренди № 10, № 11, № 15 від 01.01.2020, згідно з якими ТОВ Промодо передало ТОВ Діполь плюс орендовані за договорами нежитлові приміщення.

В заявах свідків ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 зазначено, що вказані акти після складання були направлені на адресу ТОВ Діполь плюс через кур`єра Нової пошти , всі вхідні двері нежитлових приміщень які поверталися з оренди, були закриті і опечатані листами білого паперу, де директором ТОВ Промодо була поставлена дата 31 березня 2020 р., зазначена його посада, підпис та печатка.

Супровідним листом № 932 від 08.04.2020 ТОВ Промодо повторно направила на адресу ТОВ Діполь плюс вказані вище акти від 31.03.2020 приймання-передачі (повернення) об`єкта оренди за договорами оренди № 10, № 11, № 15 від 01.01.2020, просило останнього виконати свій обов`язок передбачений п. 5.1.2. договорів щодо підписання актів, а також повернути грошові кошти сплачені платіжними дорученнями від 13.03.2020.

Однак, зазначені акти від 31.03.2020 приймання-передачі (повернення) об`єкта оренди за договорами оренди № 10, № 11, № 15 від 01.01.2020 з боку ТОВ Діполь плюс підписані не були, грошові кошти сплачені платіжними дорученнями від 13.03.2020 повернуті ТОВ Промодо також не були.

Разом з тим, ТОВ Діполь плюс вважаючи договірні відносини за договорами оренди № 10, № 11, № 15 від 01.01.2020 продовженими на квітень 2020 року, звернулося до ТОВ Промодо з листом б/н від 27.04.2020 (а.с. 94) в якому зазначило, що 30.04.2020 спливає оплачений термін оренди нежитлових приміщень, та в зв`язку з відсутністю пропозицій з приводу продовження орендних відносин просило забезпечити 30.04.2020 присутність свого представника для прийняття із оренди орендованих приміщень.

30.04.2020 ТОВ Промодо не направило своїх представників для прийняття нежитлових приміщень з оренди, про що ТОВ Діполь плюс в особі директора Пантелей П.В., за участю громадян Бойченко О.М, Петухова Є.О., Красникова С.Г. складено акти № 1, № 2, № 3 від 30.04.2020 (т. 1 а.с. 98-100) про ненадання ТОВ Промодо доступу до орендованих приміщень.

ТОВ Промодо при зверненні до господарського суду з первісним позовом зокрема зазначає, що договірні правовідносини за договорами оренди приміщень № 10, № 11 та № 15 від 01.01.2020 є припиненими 31.03.2020, сплачені ТОВ Промодо грошові кошти за платіжними дорученнями № 17695 від 13.03.2020, № 17696 від 13.03.2020, № 17694 від 13.03.2020 в загальній сумі 336804 грн. ТОВ Діполь плюс набуло без належних правових підстав, а тому в силу положень ст. 1212 ЦК України зобов`язано повернути ТОВ Промодо . Оскільки такі кошти ТОВ Діполь плюс в добровільному порядку не повернуло, зазначені обставини стали підставами для звернення ТОВ Промодо з первісним позовом в межах даної справи про примусове стягнення 336804 грн..

В свою чергу, ТОВ Діполь плюс при зверненні до господарського суду з зустрічним позовом зокрема зазначає, що грошові кошти за платіжними дорученнями № 17695 від 13.03.2020, № 17696 від 13.03.2020, № 17694 від 13.03.2020 в загальній сумі 336804 грн. були перераховані ТОВ Промодо в якості орендної плати за договорами оренди приміщень № 10, № 11 та № 15 від 01.01.2020 за квітень 2020 на підставі раніше досягнутої між сторонами домовленості про продовження договірних правовідносин. Однак, оскільки ТОВ Промодо не підписало направлених на його адресу від ТОВ Діполь плюс відповідних додаткових угод від 11.03.2020 до договорів, а в розумінні ст. 181 ГК України шляхом проведення вказаних оплат схвалило такі додаткові угоди, ці додаткові угоди від 11.03.2020, на думку ТОВ Діполь плюс , мають бути визнані укладеними в судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що стали предметом спору, суд виходить з наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 ГПК України також передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з вимогами ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Згідно з ч. 2 ст. 180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно зі ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов`язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо). Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов`язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України

Частиною 1 ст. 641 ЦК України передбачено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Згідно зі ст. 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.

Згідно з ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1-3 ст. 653 ЦК України передбачено, що у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Згідно зі ст. 654 ЦК України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Щодо зустрічного позову ТОВ Діполь плюс про визнання додаткових угод укладеними суд зазначає наступне.

ТОВ Діполь плюс зазначаючи в процесі розгляду справи про те, що між сторонами було досягнуто домовленостей про продовження строку дії договорів оренди приміщень № 10, № 11 та № 15 від 01.01.2020 не надало суду будь-яких належних та допустимих доказів існування зазначених обставин.

Як вже зазначалось, в силу положень ст. 654 ЦК України, внесення змін до договорів мають бути вчинені в тій самій формі, що і самі договори. Згідно з вимогами ст. 181 ГК України, господарський договір викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами.

Проте, будь-яких підписаних сторонами додаткових угод до договорів оренди приміщень № 10, № 11 та № 15 від 01.01.2020 про продовження строку їх дії до 30.04.2020 в даному випадку не існує.

Пунктом 6.1. договорів оренди приміщень № 10, № 11 та № 15 від 01.01.2020 передбачено, що при належному виконанні орендарем своїх обов`язків по цьому договору, орендар має першочергове право на продовження строку дії цього договору або його переукладення. В зв`язку з цим орендар, не пізніше ніж за 30 днів до дати закінчення строку дії цього договору, направляє орендодавцю на розгляд відповідне повідомлення про наміри продовження строку дії цього Договору (переукладення його).

Згідно з пунктом 9.6. договорів сторони домовились, що всі листи, приписи і інша пошта, що направляється сторонами одна іншій, вважається прийнятою стороною в момент її отримання під розписку або через три календарних дні після відправлення цінного лист з описом вкладення за адресою відповідної сторони, вказаному в розділі 10 договору.

Проте, матеріали справи не містять, та ТОВ Діполь плюс не надано суду будь-яких належних та допустимих доказів звернення ТОВ Промодо до ТОВ Діполь плюс з приводу продовження строку дії договорів, в т.ч. в порядку, визначеному п.п. 6.1., 6.9. договорів, тобто в письмовому вигляді та за 30 днів до дати закінчення договорів.

При цьому, суд вважає безпідставними посилання ТОВ Діполь плюс в обґрунтування зазначених обставин на те, що така домовленість між сторонами була досягнута в усній формі, проте, ТОВ Промодо нібито свідомо не підписало відповідні додаткові угоди які попередньо були передані ТОВ Діполь плюс , однак сплативши 13.04.2020 року орендні платежі за квітень 2020 року вчинило дію, яка свідчить про її схвалення таких право чинів.

Статтями 638-647 ЦК України передбачено порядок укладання договорів, а ст. 181 ГК України передбачено порядок укладання господарських договорів. ТОВ Діполь плюс не надало суду будь-яких доказів дотримання зазначеного порядку. Зокрема ТОВ Діполь плюс не доведено сам факт звернення до ТОВ Промодо з пропозицію про внесення змін до договорів оренди приміщень № 10, № 11 та № 15 від 01.01.2020 шляхом укладання додаткових угод від 11.03.2020, тобто надсилання на його адресу або передачі уповноваженій особі вказаних додаткових угод з метою їх розгляду та підписання. Зазначене в свою чергу свідчить про відсутність правових підстав вважати, що сплативши 13.04.2020 року орендні платежі за квітень 2020 року ТОВ Промодо вчинило дію, яка свідчить про її схвалення додаткових угод від 11.03.2020 про продовження строку дії договорів оренди приміщень № 10, № 11 та № 15 від 01.01.2020.

Посилання ТОВ Діполь плюс в обґрунтування укладання додаткових угод на надіслане ТОВ Промодо звернення № 930 від 27.03.2020, суд також вважає безпідставними виходячи з наступного.

Статтями ст. 76-77 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Хоча в даному зверненні ТОВ Промодо і зазначає, що договори були укладені строком на три місяці до 31 березня 2020 р., та додатковими угодами були пролонговані до 30 квітня 2020 року , проте, належних та допустимих доказів існування зазначених обставин матеріали справи не містять та ТОВ Діполь плюс суду не надано. Крім того, в силу зазначених положень Закону, зазначене звернення за № 930 від 27.03.2020 не може розглядатися судом ні як належний та допустимий доказ звернення ТОВ Промодо до ТОВ Діполь плюс з приводу продовження договірних відносин в порядку, визначеному п. п. 6.1., 9.6. договорів, ні як належний та допустимий доказ прийняття пропозиції на продовження договірних відносин, та внесення відповідних змін до договорів оренди приміщень № 10, № 11 та № 15 від 01.01.2020 в порядку, визначеному ст. 654 ЦК України.

До того ж в силу положень ч. 3 ст. 642 ЦК України, особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.

Матеріали даної справи свідчать про неодноразові звернення ТОВ Промодо до ТОВ Діполь плюс (зокрема заявами від 20.03.2020 р. та від 27.03.2020, зверненням № 930 від 27.03.2020) до дати закінчення договорів оренди приміщень № 10, № 11 та № 15 від 01.01.2020 (тобто до 31.03.2020) в яких ТОВ Промодо повідомляє про відсутність в нього намірів продовження договірних відносин та про своє бажання звільнити приміщення 31.03.2020. Крім того, матеріали справи містять докази звільнення ТОВ Промодо приміщень, які були предметом оренди за договорами оренди приміщень № 10, № 11 та № 15 від 01.01.2020 в останній день дії зазначених договорів (31.03.2020), тобто припинення фактичних орендних відносин за цими договорами.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення зустрічного позову, та визнання укладеними додаткової угоди від 11.03.2020 до договору оренди № 10 від 01.01.2020, додаткової угоди від 11.03.2020 до договору оренди № 11 від 01.01.2020, додаткової угоди від 11.03.2020 до договору оренди № 15 від 01.01.2020 про продовження строку дії договорів оренди № 10, 11, 15 від 01.01.2020 до 30.04.2020.

Щодо первісного позову ТОВ Промодо про стягнення грошових коштів суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

Відповідно до ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також, зокрема, до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.

Отже, зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна, в тому числі грошей, виникають за наявності трьох умов:

- набуття або збереження майна;

- набуття або збереження за рахунок іншої особи;

- відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акту, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Частиною першою статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Отже, системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, статтю 1212 ЦК України можна застосовувати після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 03.06.2015 № 6-100цс15, постанові Верховного суду від 04.05.2018 по справі № 927/468/17.

Відповідно до наведеного, набуття ТОВ Діполь плюс грошових коштів в загальній сумі 336804 грн., сплачених ТОВ Промодо платіжним дорученням № 17695 від 13.03.2020 з призначенням платежу: Сплата за оренду приміщення за 04.2020 згідно угоди № 10 від 01.01.2020 без ПДВ , платіжним дорученням № 17696 від 13.03.2020 з призначенням платежу: Сплата за оренду приміщення за 04.2020 згідно угоди № 11 від 01.01.2020 без ПДВ , платіжним дорученням № 17694 від 13.03.2020 з призначенням платежу: Сплата за оренду приміщення за 04.2020 згідно угоди № 15 від 01.01.2020 без ПДВ є такими, що відбулися без належних правових підстав, оскільки по-перше договори оренди приміщень № 10, № 11 та № 15 від 01.01.2020 припинили свою дію 31.03.2020 та не були продовжені до 30.04.2020, як на цьому наполягає ТОВ Діполь плюс , по-друге, ТОВ Промодо не має заборгованості перед ТОВ Діполь плюс за зазначеними договорами за попередні місяці користування.

Суд також зазначає, що сама лише наявність укладеного між сторонами договору не є достатньою підставою для віднесення до договірних будь-яких правовідносин, що виникають між цими особами. Для визнання відповідних зобов`язань між сторонами договірними необхідним є встановлення факту їх виникнення саме на підставі умов та на виконання відповідного договору. Водночас сплата однією стороною грошових коштів другій стороні поза межами платежів, передбачених договором чи договорами, зокрема переплата понад визначену в договорі (договорах) суму, не може бути визнана такою, що здійснена на підставі відповідного договору.

Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 20.12.2018 у справі № 920/169/18, від 20.02.2020 у справі № 911/1036/19, від 03.03.2020 у справі № 910/6611/19, від 15.05.2019 у справі № 924/811/18.

Враховуючи викладене, та в силу положень ст. 1212 ЦК України у ТОВ Діполь плюс наявний обов`язок з повернення ТОВ Промодо грошових коштів в загальній сумі 336804 грн. сплачених платіжними дорученнями № 17695 від 13.03.2020, № 17694 від 13.03.2020, № 17696 від 13.03.2020.

Оскільки такі грошові кошти ТОВ Діполь плюс не були повернуті в добровільному порядку, зазначене зумовлює прийняття судом рішення про задоволення первісного позову, та стягнення з ТОВ Діполь плюс на користь ТОВ Промодо 336804 грн. безпідставно набутих грошових коштів.

З урахуванням вимог ст. 123, 126, 129 ГПК України, судові витрати у справі підлягають покладенню на ТОВ Діполь плюс . Як наслідок, з останнього на користь Промодо підлягають стягненню 5052,06 грн. судового збору, сплаченого останнім за подання первісного позову.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Діполь плюс (адреса: 61072, Харківська обл., місто Харків, вулиця Двадцять третього серпня, будинок 31 Б; код ЄДРПОУ: 42706936) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Промодо (адреса: 61045, Харківська обл., місто Харків, вулиця Отакара Яроша, будинок 18, поверх 3, 4, офіс 406; код ЄДРПОУ: 36817762):

336804 грн. безпідставно набутих грошових коштів;

5052,07 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено "03" серпня 2020 р.

Суддя О.І. Байбак