Ухвала

від 03.08.2020 по справі 910/11232/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 серпня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/11232/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Краснова Є.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Арутюнова Рубена Оганесовича

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2020

за позовом 1. Фізичної особи-підприємця Арутюнова Рубена Оганесовича

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБТ Енерго"

до Публічного акціонерного товариства "Експериментальний механічний завод"

про стягнення 446 561,63 грн,

ВСТАНОВИВ:

16.07.2020 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Фізична особа-підприємець Арутюнов Рубен Оганесович звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2020, якою зупинено провадження у справі № 910/11232/19 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Експериментальний механічний завод" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2020 до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі № 758/14876/19.

08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон №460-IX від 15.01.2020).

Оскільки касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Арутюнова Рубена Оганесовича у справі № 910/11232/19 подано 16.07.2020, Верховний Суд здійснює перевірку матеріалів цієї скарги на відповідність вимогам Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону №460-IX від 15.01.2020.

Розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Арутюнова Рубена Оганесовича, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі, виходячи з такого.

Статтею 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи, що повноваження суду касаційної інстанції обмежено перевіркою правильності застосування норм матеріального права чи порушенням норм процесуального права, зважаючи на особливий статус Верховного Суду, вирішення питання про можливість відкриття касаційного провадження відноситься до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг цим судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Звертаючись з касаційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2020 про зупинення провадження скаржник вказує на те, що судом апеляційної інстанції не застосовано приписи статей 328, 334 Цивільного кодексу України, статей 12, 18, 20, 26, 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження", з урахуванням яких, за доказами наявними у матеріалах справи, суд може самостійно встановити власника спірних нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1, а отже, неналежна правова оцінка усіх обставин справи у їх сукупності, призвела до порушення норм процесуального права, зокрема, пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суд не може посилатись на об`єктивну не можливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази з урахуванням вищенаведених норм матеріального права дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупиняючи провадження у справі апеляційний господарський суд виходив з того, що позивачами заявлено вимоги про стягнення з відповідача коштів, отриманих як дохід від безпідставно набутого майна, а саме, отриманих орендних платежів за період з 01.01.2019 по 31.05.2019, згідно договору оренди нежитлового приміщення від 30.11.2018 № 18-39372701005-ОР, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Експериментальний механічний завод" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТБТ Енерго", у зв`язку з чим у межах розгляду даної справи дослідженню і оцінці підлягають обставини щодо наявності у позивача права власності на майно та момент виникнення такого права.

В той же час, Подільським районним судом міста Києва розглядається справа № 758/14876/19 за позовом Публічного акціонерного товариства "Експериментальний механічний завод" до Арутюнова Рубена Оганесовича та державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстраційне бюро" Тарасенка І.М. про визнання протиправним та скасування рішення, згідно якого було набуто право власності на нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. При цьому, частина цих спірних приміщень передана в оренду на підставі договору від 30.11.2018 № 18-39372701005-ОР, правомірність отримання відповідачем коштів за яким, є предметом розгляду у цій справі.

Положеннями частини другої статті 331 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

За змістом пункту 1 частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації підлягає в тому числі і право власності.

Отже, виходячи з предмета спору у даній справі, встановлення наявності порушеного права позивачів, а також наявності підстав для стягнення з відповідача доходу від здачі в оренду безпідставно набутого (за доводами позивачів) відповідачем майна за конкретний, визначений позивачами період знаходиться у системному зв`язку з встановленням моменту, факту, чинності та законності державної реєстрації права власності позивача-1 на відповідне майно, що є предметом розгляду у справі № 758/14876/19, а відповідно і моменту виникнення у позивача-1 відповідного права, виходячи із умотивованості оскарженої ухвали, вказані обставини є такими, що мають значення для правильного вирішення справи № 910/11232/19.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Положеннями пункту 4 частини першої статті 229 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

З огляду на викладене, правильне застосування судом апеляційної інстанції положень статті 331 Цивільного кодексу України, частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Доводи позивача-1, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не викликають сумнівів щодо правомірності застосування норм права під час прийняття оскаржуваної ухвали.

Право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").

З огляду на викладене та з урахуванням прецедентної практики Європейського суду з прав людини, зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі, не звужує та не зменшує права доступу до суду особи, яка звернулась за захистом свого порушеного права.

Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Арутюнова Рубена Оганесовича на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2020 на підставі частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у даній справі правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Відповідно до положень частини шостої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 234, 235, 287 - 292, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 910/11232/19 за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Арутюнова Рубена Оганесовича на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2020.

2. Копію цієї ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити заявнику, а іншим учасникам справи - копію ухвали.

3. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Г.М. Мачульський

Судді І.В. Кушнір

Є.В. Краснов