Рішення

від 21.07.2020 по справі 120/3533/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

21 липня 2020 р. Справа № 120/3533/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мультян Марини Бондівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Бабія М.С.

позивача: ОСОБА_1

представника позивача: Петрук Л.І.

представника відповідача: Слізяка Н.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Лука-Мелешківської сільської ради про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на роботі,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 до Лука-Мелешківської сільської ради в якому просила:

- визнати незаконним та протиправним розпорядження Лука-Мелешківської сільської ради від 16.09.2019 року № 65 про звільнення ОСОБА_1 та скасувати його;

- негайно поновити ОСОБА_1 на роботі;

- стягнути з Лука-Мелешківської сільської ради на користь ОСОБА_1 розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 20.09.2019 року по день прийняття судом рішення за даною позовною заявою;

- стягнути з Лука-Мелешківської сільської ради на користь ОСОБА_1 остаточну заборгованість по заробітній платі та всім іншим сумам, належним до виплати під час її звільнення, оформленого розпорядженням Лука-Мелешківської сільської ради від 16.09.2019 року №65;

- стягнути з Лука-Мелешківської сільської ради на користь ОСОБА_1 на підставі статті 116 КЗпП України середній заробіток за весь час затримки виплати остаточної заборгованості по заробітній платі та всім іншим сумам, належним до виплати під час її звільнення оформленого розпорядженням Лука-Мелешківської сільської ради від 16.09.2019 року №65, по день фактичного розрахунку;

- стягнути з Лука-Мелешківської сільської ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 15000 гривень;

- стягнути з Лука-Мелешківської сільської ради на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 8000 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що розпорядженням № 9 від 11.04.2018 року її призначено на посаду начальника відділу освіти, культури, молоді та спорту Лука-Мелешківської сільської ради з 13.04.2018 року.

19.09.2019 року на підставі розпорядження № 65 від 16.09.2019 року її звільнено з посади начальника відділу освіти, культури, молоді та спорту Лука-Мелешківської сільської ради у зв`язку з реорганізацією відділу на підставі частини 1 статті 40 КЗпП України.

Позивачка зазначає, що відповідач звільняючи її з посади начальника відділу освіти, культури, молоді та спорту Лука-Мелешківської сільської ради порушив вимоги статей 36, 40, 116, 117 КЗпП України. Зокрема зазначила, що відповідач не запропонував їй іншої рівнозначної посади, а повідомлення про наступне звільнення містить розбіжності з пунктом 1 Розпорядження № 501 від 05.07.2019 року, на підставі якого її і було звільнено з посади.

Тому, вважаючи розпорядження про звільнення протиправним та незаконним, позивачка звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 01.11.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Також даною ухвалою встановлено строк відповідачеві для подачі відзиву на позовну заяву у відповідності статті 162 КАС України.

У встановлений судом строк, відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно якого просить у задоволенні позову ОСОБА_1 до Лука-Мелешківської сільської ради про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на роботі відмовити у повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що рішенням №501 від 05.07.2019 року 25 позачергової сесії Лука-Мелешківської сільської ради 7 скликання вирішено припинити діяльність відділу освіти, культури, молоді та спорту Лука-Мелешківської сільської ради (код ЄДРПОУ: 42067015) шляхом реорганізації (поділу). Крім того, утворено відділ освіти та культури та відділ молоді та спорту Лука-Мелешківської сільської ради (пункт 2, 3 рішення).

15.07.2019 року позивачку повідомлено про наступне звільнення із посади начальника відділу освіти, культури, молоді та спорту Лука-Мелешківської сільської ради, запропоновано посаду інспектора з соціальних питань відділу адміністративних послуг Лука-Мелешківської сільської ради та запропоновано прийняти участь у конкурсі на посаді начальника відділу освіти та культури та на посаду начальника відділу молоді та спорту (лист-повідомлення № 278/02-12 від 15.07.2019 року).

Листом-відповіддю від 17.07.2019 року ОСОБА_1 відмовилась від переведення на запропоновану посаду.

Як наслідок, розпорядженням № 65 від 16.09.2019 року ОСОБА_1 звільнено з посади начальника відділу освіти, культури, молоді та спору Лука-Мелешківської сільської ради з підстав передбачених пунктом 1 частини 1 статті 40 КЗпП України.

Враховуючи реорганізацію відділу освіти, культури? молоді та спорту Лука- Мелешківської сільської ради відповідач вважає вивільнення його працівників з підстав передбачених пунктом 1 частини 1 статті 40 КЗпП України правомірним.

Крім того заперечує щодо виплати позивачці моральної шкоди посилаючись на відсутність причинного зв`язку між звільненням та наявністю (виникненням) остеохондрозу хребта та щодо стягнення на користь позивача судових витрат на правову допомогу.

10.12.2019 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивачка зазначає про хибність тверджень відповідача, викладених у відзиві на позов, тому просить його відхилити, а позовні вимоги задовольнити повністю. При цьому наполяє що реорганізація юридичної особи відділу освіти, культури, молоді та спору Лука-Мелешківської сільської ради та звільнення її з посади було проведено з порушенням процедури визначеної законодавством. Більше того вказує, що відповідно до проектів Положень новостворених відділів та Положення про відділ освіти, культури, молоді та спорту Лука-Мелешківської сільської ради, затвердженого рішенням 6 сесії 7 скликання від 03.03.2018 року основні завдання та функції новостворених відділу освіти та культури Лука-Мелешківської сільської ради та відділу молоді та спорту Лука-Мелешківської сільської ради не змінилися. Тому вказує на відсутність юридичного факту щодо зміни в організації виробництва і праці, які є підставою для звільнення працівника відповідно пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП.

Також зазначила про безпідставність заперечень відповідача з приводу відсутності причинного зв`язку між звільненням та виникненням у неї проблем із здоров`ям.

Щодо стягнення на її користь судових витрат на правову допомогу зазначила що фіксований розмір гонорару між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтверджується договором про надання правової допомоги № б/н від 17.10.2019 року, а тому просила відхилити твердження відповідача як незаконні та надумані.

Ухвалою суду від 10.12.2019 року розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

17.02.2020 року на адресу суду надійшла заява представника позивачки про уточнення позовних вимог, відповідно якої позовні вимоги виклала у наступній редакції:

- визнати незаконним та протиправним розпорядження Лука-Мелешківської сільської ради від 16.09.2019 року №65 про звільнення ОСОБА_1 та скасувати його;

- негайно поновити ОСОБА_1 на роботі;

- стягнути з Лука-Мелешківської сільської ради на користь ОСОБА_1 розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 20.09.2019 року по день прийняття судом рішення за даною позовною заявою, виходячи із розрахунку 15510 гривень за один місяць;

- стягнути з Лука-Мелешківської сільської ради на користь ОСОБА_1 остаточну заборгованість по заробітній платі та всім іншим сумам, належним до виплати під час її звільнення, оформленого розпорядженням Лука-Мелешківської сільської ради від 16.09.2019 року №65 у розмірі 1477,14 гривень;

- стягнути з Лука-Мелешківської сільської ради на користь ОСОБА_1 на підставі статті 116 КЗпП України середній заробіток за весь час затримки виплати остаточної заборгованості по заробітній платі та всім іншим сумам, належним до виплати під час її звільнення оформленого розпорядженням Лука-Мелешківської сільської ради від 16.09.2019 року №65, по день фактичного розрахунку, виходячи із розрахунку 15510 гривень за один місяць;

- стягнути з Лука-Мелешківської сільської ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 15000 гривень;

- стягнути з Лука-Мелешківської сільської ради на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 8000 гривень.

28.02.2020 року представником відповідача подано заперечення на заяву про уточнення позовних вимог, в якій вказав на безпідставність стягнення заборгованості по невиплаченій заробітній платі, моральної шкоди та оплати витрат на правову допомогу.

03.03.2020 року представником позивачки подано нову заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить:

- визнати незаконним та протиправним розпорядження Лука-Мелешківської сільської ради від 16.09.2019 року №65 про звільнення ОСОБА_1 та скасувати його;

- негайно поновити ОСОБА_1 на роботі;

- стягнути з Лука-Мелешківської сільської ради на користь ОСОБА_1 розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 20 вересня 2019 року по день прийняття судом рішення за даною позовною заявою, виходячи із розрахунку 15510 гривень за один місяць,

- стягнути з Лука-Мелешківської сільської ради на користь ОСОБА_1 на підставі статті 116 КЗпП України середній заробіток за весь час затримки виплати остаточної заборгованості по заробітній платі та всім іншим сумам, належним до виплати під час її звільнення оформленого розпорядженням Лука-Мелешківської сільської ради від 16.09.2019 року №65, по день фактичного розрахунку, виходячи із розрахунку 15510 гривень за один місяць;

- стягнути з Лука-Мелешківської сільської ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 15000 гривень;

- стягнути з Лука-Меледаківеької сільської ради на користь ОСОБА_1 витрати на правову .допомогу у розмірі 8000 гривень.

Ухвалою суду від 03.03.2020 року закрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 25.03.2020 року розгляд справи відкладено, у зв`язку із запровадженням карантинних заходів відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року, на 14.04.2020 року.

Ухвалою суду від 14.04.2020 року відкладено судовий розгляд справи на іншу дату. Також зазначено, що про дату, час та місце наступного судового засідання сторін, які беруть участь у справі, буде повідомлено додатково після завершення запроваджених у державі комплексів обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), шляхом надсилання судових повісток за адресами їх місця реєстрації, а також засобами телефонного зв`язку, за номерами телефонів, що містяться в матеріалах справи (або будуть додатково повідомлені представниками сторін).

Ухвалою суду від 27.05.2020 року, у зв`язку із прийняттям Постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 року № 392 та послабленням карантинних заходів, призначено судовий розгляд справи.

У судовому засіданні позивачка та її представник заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили позов задовольнити.

У судовому засіданні представник Лука-Мелешківської сільської ради заперечував проти задоволення позовних вимог посилаючись на обставини викладені у відзиві на позовну заяву та на заяву про заперечення щодо уточнення позовних вимог, просив відмовити у задоволені адміністративного позову.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Розпорядженням № 9 від 11.04.2018 року ОСОБА_1 призначено на посаду начальника відділу освіти, культури, молоді та спорту Лука-Мелешківської сільської ради з 13.04.2018 року.

Рішенням №501 від 05.07.2019 року 25 позачергової сесії Лука-Мелешківської сільської ради 7 скликання вирішено припинити діяльність відділу освіти, культури, молоді та спорту Лука-Мелешківської сільської ради (код ЄДРПОУ: 42067015) шляхом реорганізації (поділу). Відповідно пункту 2, 3 рішення, утворено відділ освіти та культури Лука-Мелешківської сільської ради та відділ молоді та спорту Лука-Мелешківської сільської ради.

15.07.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про наступне звільнення із посади начальника відділу освіти, культури, молоді та спорту Лука-Мелешківської сільської ради, запропоновано посаду інспектора з соціальних питань відділу адміністративних послуг Лука-Мелешківської сільської ради та запропоновано прийняти участь у конкурсі на зайняття вакантних посад: начальника відділу освіти та культури Лука-Мелешківської сільської ради та начальника відділу молоді та спорту Лука-Мелешківської сільської ради (лист-повідомлення № 278/02-12 від 15.07.2019 року).

Листом від 17.07.2019 року ОСОБА_1 відмовилась від переведення на запропоновану посаду.

Як наслідок, розпорядженням № 65 від 16.09.2019 року ОСОБА_1 звільнено з посади начальника відділу освіти, культури, молоді та спору Лука-Мелешківської сільської ради з підстав передбачених пунктом 1 частини 1 статті 40 КЗпП України.

Відтак, вважаючи свої права порушеними, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

Перевіривши законність дій та рішень відповідача, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Громадянам, згідно зі статтею 43 Конституції України, гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За змістом статті 3 КЗпП України (у редакції чинній на час звільнення позивачки) законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Згідно зі статтею 5-1 КЗпП України держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до пункту 1 частини 1 Європейської соціальної хартії кожна людина повинна мати можливість заробляти собі на життя професією, яку вона вільно обирає.

Пунктом 1 частини 1 статті 40 КЗпП України передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

За приписами частини другої вищевказаної статті, звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до пункту 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 "Про практику розгляду трудових спорів" (з подальшими змінами), при розгляді трудових спорів, пов`язаних із звільненням за пунктом 1 частини 1 статті 40 КЗпП України суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, скорочення чисельності штату працівників, чи додержані власником або уповноваженим ним органом норми законодавства, що регулюють звільнення працівника, які є докази зміни в організації виробництва і праці, того, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або власник чи уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника за його згодою на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи користувався вивільнений працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне звільнення.

Відповідно до статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше, ніж за два місяці.

Враховуючи наведену правову позицію Верховного Суду України щодо обов`язку роботодавця працевлаштувати працівників ліквідованої установи, суд вважає, що в даному випадку до спірних правовідносин підлягають застосуванню загальні норми трудового законодавства, а саме стаття 49-2 КЗпП України, частиною 3 якої передбачено, що одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Таким чином, виходячи з нормативного тлумачення статті 49-2 КзпП України власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов`язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації.

Для визначення таких працівників роботодавець робить порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації працівників, в процесі якого, як правило, враховуються наступні обставини: наявність відповідної освіти, післядипломної освіти, документів про підвищення кваліфікації, відсутність дисциплінарних стягнень, наявність заохочень за успіхи в роботі, отримання премій за виконання особливо важливих робіт, відсутність прогулів, відпусток без збереження заробітної плати, тривалого перебування на лікарняних листках, зауважень з боку адміністрації щодо строків і якості виконуваних завдань, обсяги виконуваних робіт.

Суд звертає увагу, що при реорганізації підприємства або при його перепрофілюванні, звільнення за пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями.

Положеннями статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішується питання затвердження структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів, витрат на їх утримання.

Відповідно до частини 1 статті 54 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні міська рада у межах затверджених нею структури і штатів може створювати відділи, управління та інші виконавчі органи для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів міських рад.

Рішенням №501 від 05.07.2019 року 25 позачергової сесії Лука-Мелешківської сільської ради 7 скликання вирішено припинити діяльність відділу освіти, культури, молоді та спорту Лука-Мелешківської сільської ради шляхом реорганізації (поділу). Відповідно пункту 2, 3 рішення, вирішено утворити відділ освіти та культури Лука-Мелешківської сільської ради та відділ молоді та спорту Лука-Мелешківської сільської ради.

Пунктом 6 та 7 вирішено схвалити та затвердити проекти Положень про відділ освіти та культури Лука-Мелешківської сільської ради та про відділ молоді та спорту Лука-Мелешківської сільської ради.

Пунктом 9 та 10 вирішено затвердити структуру та чисельність відділу освіти та культури та відділу молоді та спорту Лука-Мелешківської сільської ради.

Порівняльний аналіз проектів Положень про відділ освіти та культури, та про відділ молоді та спорту Лука-Мелешківської сільської ради та Положення про відділ освіти, культури, молоді та спорту Лука-Мелешківської сільської ради, затвердженого рішенням 6 сесії 7 скликання від 03.03.2018 року свідчить про розширення основних завдань та функції новостворених відділів.

Зокрема, відділ освіти та культури Лука-Мелешківської сільської ради окрім інших , здійснює заходи щодо створення умов для відродження розвитку культури української нації, культурної самобутності корінних народів і національних меншин України, всіх видів мистецтва, самодіяльної творчості, художніх промислів та ремесел (пункт 3.1.9 Положення про відділ освіти та культури Лука-Мелешківської сільської ради), реалізує повноваження органів виконавчої влади у сфері збереження та використання культурної спадщини (пункт 3.1.10 Положення про відділ освіти та культури Лука-Мелешківської сільської ради). При цьому, відповідно Положення про відділ освіти та культури Лука-Мелешківської сільської ради, відділ при здійсненні повноважень зобов`язаний забезпечити створення умов для збереження та розвитку культури та туризму, сприяння відродженню мистецьких осередків (пункт 3.2.4 Положення про відділ освіти та культури Лука-Мелешківської сільської ради), здійснювати контроль за дотриманням фінансової дисципліни у підвідомчих закладах освіти та культури (пункт 3.2.5 Положення про відділ освіти та культури Лука-Мелешківської сільської ради). Відповідно покладених на відділ освіти та культури Лука-Мелешківської сільської ради завдань, останній реалізує додаткові функції порівняно з відділом освіти, культури молоді та спорту Лука-Мелешківської сільської ради, зокрема щодо забезпечення співпраці з КЗ Інклюзивно-ресурсний центр Лука-Мелешківської сільської ради для діагностування дітей з ООП та відділом у справах дітей Лука-Мелешківської сільської ради (пункт 3.3.13 Положення про відділ освіти та культури Лука-Мелешківської сільської ради). Також відділ має право вносити органам місцевого самоврядування пропозиції з питань культурної політики, будівництва, створення, реорганізації та ліквідації закладів культури, що відносяться до комунальної власності (пункт 3.4.5 Положення про відділ освіти та культури Лука-Мелешківської сільської ради), виступати організатором місцевих, всеукраїнських, міжнародних фестивалів, конкурсів, художніх виставок-продажів, творчих обмінів тощо у галузі культури, мистецтва і туризму.

Відповідно Положення про відділ молоді та спорту Лука-Мелешківської сільської ради основними завданнями відділу є забезпечення на території об`єднаної територіальної громади реалізацію державної політики у сфері фізичної культури, спорту, молодіжної політики та оздоровлення дітей; розроблення комплексних і цільових програм розвитку фізичної культури, молодіжної політики, оздоровлення дітей та організаційне забезпечення їх реалізації; організація і проведення фізкультурно-спортивних заходів серед широких верств населення, залучення їх до занять фізичною культурою та спортом; забезпечення підготовки та проведення спортивних заходів, навчально-тренувальних зборів, заходів щодо участі спортсменів у спортивних змаганнях різних рівнів; забезпечення фізичного виховання і фізкультурно-оздоровчої діяльності у навчально-виховній, виробничій та соціально-побутовій сферах на принципах пріоритету оздоровчої спрямованості, використання сучасних засобів і форм розвитку фізичної культури населення; здійснення разом з відповідними структурними підрозділами райдержадміністрації, органами місцевого самоврядування, громадянами, об`єднаннями громадян заходів щодо розвитку фізичної культури і спорту, реалізацію фізкультурно-спортивних програм; сприяння молодіжним, дитячим громадським організаціям у проведенні ними роботи з питань дітей та молоді; сприяння міжнародному співробітництву з питань дітей та молоді (пункти 1-8 розділу 2 Положення про відділ молоді та спорту Лука-Мелешківської сільської ради).

Також, відділ молоді та спорту Лука-Мелешківської сільської ради відповідно до покладених на нього завдань здійснює загальне керівництво в галузях фізичної культури, спорту, молодіжної політики та забезпечує координацію оздоровлення дітей; готує пропозиції до проектів регіональних програм і планів розвитку фізичної культури та спорту, молодіжної політики, оздоровлення дітей забезпечує їх виконання; розробляє і подає на розгляд виконавчого комітету пропозиції до проектів фінансування та матеріально-технічного забезпечення виконання програм і здійснення заходів, спрямованих на розвиток фізичної культури і спорту, молодіжної політики, оздоровлення дітей; готує та подає в установленому порядку аналітичні матеріали і статистичну звітність з питань, що належать до його компетенції; залучає громадські організації фізкультурно-оздоровчої спрямованості, молодіжні, дитячі та інші організації, фізкультурно-спортивні товариства, благодійні організації до проведення змагань; організовує та проводить спартакіади, конкурси, турніри, виставки, фестивалі, конференції, форуми, фізкультурно-спортивні заходи, спрямовані на підвищення культурно-освітнього рівня та покращення фізичного виховання дітей і молоді; забезпечує у межах своїх повноважень організацію і сприяє активізації фізкультурно-оздоровчої роботи у навчально-виховній, виробничій та соціально- побутовій сфері, розвитку самодіяльного масового спорту, спорту інвалідів і ветеранів; здійснює контроль за дотриманням законодавства з питань, що належать до його компетенції; вивчає, узагальнює та поширює передовий досвід роботи з питань, що належать до його компетенції; порушує в установленому порядку клопотання про відзначення спортсменів, тренерів, працівників сфери фізичної культури та спорту державними нагородами, присвоєння їм спортивних звань, а також про призначення стипендій і премій талановитим, перспективним, видатним спортсменам, тренерам та діячам фізичної культури і спорту в Лука-Мелешківській ОТГ; комплектує склад збірну команду Лука-Мелешківської ОТГ за видами спорту і забезпечує організацію підготовки та участі спортсменів у змаганнях обласного, районного, міського рівня; сприяє збереженню і розширенню мережі фізкультурно-спортивних закладів, вживає заходів до зміцнення їх кадрового потенціалу та матеріально-технічної бази; здійснює контроль за технічним станом, ефективністю і цільовим використанням спортивних об`єктів, та дотриманням правил безпеки під час проведення масових спортивних заходів; задає суб`єктам господарювання консультаційно-методичну допомогу з питань ліцензування фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності; забезпечує формування календарних планів навчально-тренувальних зборів, спортивних та фізкультурно-оздоровчих заходів у межах коштів, передбачених на розвиток фізичної культури і спорту; координує діяльність підприємств, установ, організацій усіх форм власності і зацікавлених у розвитку фізичної культури і спорту; забезпечує розгляд у встановленому порядку пропозицій, заяв і скарг громадян та вживає заходів для усунення причин, що їх породжують; здійснює контроль за діяльністю дитячо-юнацьких спортивних шкіл усіх типів, незалежно від їх підпорядкування; координує в межах своїх повноважень здійснення заходів, спрямованих на організацію оздоровлення, відпочинку та дозвілля дітей та молоді, самостійно виконує відповідні програми, сприяє збереженню та розвитку мережі дитячих оздоровчих закладів; здійснює координацію діяльності і контроль за організацією виїзду груп дітей на відпочинок та оздоровлення за кордон; удосконалює в межах своїх повноважень систему пошуку і відбору талановитих і обдарованих дітей та молоді, сприяє їх підтримці; сприяє працевлаштуванню та зайнятості молоді, розвитку молодіжної підприємницької діяльності; забезпечує доступ до публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес в порядку та строки визначені відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації"; виконує інші функції, що пов`язані з виконанням покладених на нього завдань (пункти 1-24 розділу 3 Положення про відділ молоді та спорту Лука-Мелешківської сільської ради).

Відповідно витягів із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які містяться в матеріалах справи, створено юридичні особи: відділ освіти та культури Лука-Мелешківської сільської ради (код ЄДРПОУ 43176373) та відділ молоді та спорту Лука-Мелешківської сільської ради (код ЄДРПОУ 43176504). При цьому відділ освіти, культури, молоді та спорту Лука-Мелешківської сільської ради (код ЄДРПОУ 42067015) перебуває в процесі припинення.

Тому, ототожнення позивачем відділу освіти, культури, молоді та спорту Лука- Мелешківської сільської ради із структурним підрозділом Лука-Мелешківської сільської ради є безпідставним.

Аналізуючи матеріали справи судом встановлено, що у відповідача дійсно відбулась реорганізація, що пов`язана зі зміною в організації праці, сфері підпорядкування.

Як встанволено судом та не заперечується сторонами, 15.07.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про наступне звільнення із посади начальника відділу освіти, культури, молоді та спорту Лука-Мелешківської сільської ради у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників відділу освіти, культури, молоді та спорту Лука-Мелешківської сільської ради відповідно до пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначила, що відповідачем рішення щодо скорочення чисельності штату не приймалося, а повідомлення про наступне звільнення № 278/02-12 від 15.07.2019 року суперечить підставі звільнення зазначеній у розпорядженні № 69 від 16.09.2019 року та трудовій книжці НОМЕР_1 від 25.08.1993 року.

Однак, із пояснень сторін та їх представників судом встановлено, що відділ освіти, культури, молоді та спорту Лука-Мелешківської сільської ради, штатна чисельність працівників якої складала 5 працівників, розформовано, а працівників звільнено, про що надано звітність інформацію про заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці Вінницькому обласному центру зайнятості № 413 від 05.08.2019 року.

Разом із тим штатний розпис новостворених відділу освіти та культури Лука-Мелешківської сільської ради складається із 5 працівників, а відділу молоді та спорту Лука-Мелешківської сільської ради 3 працівників.

Суд звертає увагу на те, що право визначати чисельність і штат працівників належить тільки власникові або уповноваженому ним органу. Суд не вправі розглядати питання про доцільність скорочення чисельності чи штату працівників.

Отже, суд зазначає, що у ході проведеної реорганізації відбулося фактичне скорочення чисельності штату працівників відділу освіти, культури молоді та спорту Лука-Мелешківської сільської ради, що є підставою для припинення трудового договору працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, на підставі приписів частини 4 статті 36 та пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України.

Тому, суд відхиляє посилання позивачки та її представника про те, що скорочення чисельності штату працівників відділу освіти, культури молоді та спорту Лука-Мелешківської сільської ради не відбувалося та зазначає, що повідомлення про наступне звільнення ОСОБА_1 із посади начальника відділу освіти, культури, молоді та спорту Лука-Мелешківської сільської ради відповідає вимогам КЗпП України та Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування".

Згідно частиною 3 статті 7 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Отже, до спірних правовідносини, що склались між сторонами, підлягають застосуванню норми КЗпП України з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".

Положеннями статті 1 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" визначено, що служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Як встановлено матеріалами справи, розпорядженням № 9 від 11.04.2018 року ОСОБА_1 призначено на посаду начальника відділу освіти, культури, молоді та спорту Лука-Мелешківської сільської ради з 13.04.2018 року.

Відповідно трудової книжки позивачки НОМЕР_1 від 25.08.1993 року ОСОБА_1 , 13.04.2019 присвоєно 8 ранг посадової особи місцевого самоврядування в межах четвертої категорії посад.

У судовому засіданні представник позивачки звертала увагу суду на те, що при звільненні ОСОБА_1 , відповідачем не було належним чином виконано обов`язок передбачений статтею 49-2 КЗпП України, з цього приводу суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 3 статті 49-2 КЗпП України одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

Отже, власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини 2 статті 40, частини 3 статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

При цьому, роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

Оскільки обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини 3 статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.

Так, судом із матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 повідомлено про наступне звільнення із посади начальника відділу освіти, культури, молоді та спорту Лука-Мелешківської сільської ради та запропоновано посаду інспектора з соціальних питань відділу адміністративних послуг Лука-Мелешківської сільської ради або прийняти участь у конкурсі на посаді начальника відділу освіти та культури та на посаду начальника відділу молоді та спорту Лука-Мелешківської сільської ради.

Згідно частиною 7 статті 10 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" у разі необхідності, за згодою сторін, посадова особа місцевого самоврядування може бути переведена на рівнозначну чи нижчу посаду або посаду радника чи консультанта без конкурсного відбору.

Однак, від переведення на посаду інспектора з соціальних питань відділу адміністративних послуг Лука-Мелешківської сільської ради, позивачка письмово відмовився 17.12.2019 року, про що свідчить лист вх.№ 573/0 від 18.07.2019 року.

Частиною 5 статті 10 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" передбачено, що прийняття на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється на посади керівника секретаріату (керуючого справами) районної, обласної ради, керуючого справами виконавчого апарату обласних і районних рад, керівників відділів, управлінь та інших працівників органів місцевого самоврядування шляхом призначення відповідно сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

Тобто, зазначена норма, не передбачає обов`язку органу місцевого самоврядування на переведення особи на рівнозначну керівну посаду без проведення конкурсу (у разі реорганізації державного органу).

Так, відповідно повідомлення про наступне звільнення № 278/02-12 від 15.07.2019 року ОСОБА_1 запропоновано взяти участь у конкурсі на зайняття вакантних посад начальника відділу освіти та культури та начальника відділу молоді та спорту Лука-Мелешківської сільської ради.

В судовому засіданні встановлено та не заперечувалося представниками сторін, що ОСОБА_1 реалізовано право на участь у конкурсному відборі, оголошеному 19.07.2019 року на посади начальника відділу освіти та культури та начальника відділу молоді та спорту Лука-Мелешківської сільської ради.

Однак, матеріали справи свідчать, що за результатами проведення вказаного відбору позивачка не стала його переможцем.

Суд звертає увагу на те, що наведені вказані керівні посади не пропонувались позивачці, оскільки вони є конкурсними посадами органу місцевого самоврядування, а тому не могли пропонуватися відповідачем шляхом переведення з однієї посади на іншу. Крім того, підстав переводити на дані посади будь-яку особу, зокрема, позивача, поза конкурсом судом не встановлено.

Таким чином, з огляду на встановлені судом обставини справи розпорядження Лука-Мелешківської сільської ради від 16.09.2019 року № 65 про звільнення ОСОБА_1 є правомірними, відтак у суду відсутні правові підстави для визнання його протиправними та скасування, а тому в цій частині позовні вимоги не належать задоволенню.

Оскільки вимога про поновлення ОСОБА_1 на роботі є похідною від позовних вимог, у задоволені яких суд дійшов висновку відмовити, тому у задоволенні цієї частини позову також слід відмовити.

Крім того, у зв`язку із відмовою судом у задоволенні позовних вимог про скасування розпорядження Лука-Мелешківської сільської ради від 16.09.2019 року № 65 про звільнення ОСОБА_1 та про поновленні позивачки на роботі, вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволенню не підлягає.

Разом з тим, суд також не вбачає підстав для стягнення середнього заробітку за час затримки виплати основної заборгованості позивача.

Згідно із частиною 1 статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Статтею 117 КЗпП України встановлено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Таким чином, аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений частиною 1 статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Отже, непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за весь період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум.

Однак, для встановлення відповідальності роботодавця за статтями 116-117 КЗпП України необхідно встановити чи були на час звільнення належні до виплати працівникові суми та чи була наявна вина роботодавця щодо невиплати цих сум.

У зв`язку з не підтвердженням судом факту вини власника або уповноваженого ним органу щодо остаточного розрахунку з ОСОБА_1 у зазначені строки, заявлена вимога задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди у розмірі 15000 гривень, суд зауважує, що відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні.

Згідно з статтею 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

За умови не доведення позивачем протиправності дій відповідача у межах заявлених позовних вимог у даній справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог про стягнення моральної шкоди.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (статті 90 КАС України).

Згідно пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v.Finland від 27.09.2001 року рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Крім того, судом враховується, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й відрізних практик підготовкита представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що спірне рішення прийняте відповідачем на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Тому у задоволенні позову належить відмовити.

Враховуючи положення статті 139 КАС України, підстав для відшкодування позивачу витрат зі сплати судового збору та витрат на правову допомогу немає.

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )

АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )

Копію рішення у повному обсязі сторони можуть одержати: 31.08.2020 року.

Суддя Мультян Марина Бондівна