Ухвала

від 13.08.2020 по справі 120/3533/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

м. Вінниця

13 серпня 2020 р. Справа № 120/3533/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян Марини Бондівни, розглянувши у письмовому провадженні заяву про стягнення витрат на правову допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до Лука-Мелешківської сільської ради про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на роботі,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Лука-Мелешківської сільської ради про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на роботі.

Рішенням суду від 21.07.2020 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

03.08.2020 року на адресу суду надійшла заява представника позивачки про стягнення витрат на правову допомогу. Так вказує, що до судових дебатів нею було заявлено щодо вирішення питання про судові витрати в порядку статті 143 КАС України. Також до поданої заяви додала докази понесених позивачем судових витрат.

Ухвалою суду від 06.08.2020 року вказану заяву призначено до розгляду на 13.08.2020 року о 10:00 год.

07.08.2020 року на адресу суду надійшли письмові заперечення представника відповідача на клопотання про стягнення витрат на правову допомогу, відповідно яких просив залишити без розгляду подану нею заяву.

Сторони та їх представники у судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце розгляд заяви були повідомленні завчасно та належним чином. Натомість матеріали справи містять клопотання представників сторін щодо розгляду поданої заяви в порядку письмового провадження.

Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 4 КАС України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

У зв`язку з неявкою представників сторін у судове засідання, а також з огляду на подані ними клопотання, суд на підставі частини 3 статті 252 КАС України вирішив розгляд заяви здійснювати в порядку письмового провадження.

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оцінюючи подану заяву, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 252 КАС України суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Керуючись частиною 3 статті 252 КАС України передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема судом не вирішено питання про судові витрати.

Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства України передбачено процесуальний інститут додаткового судового рішення, яким вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткове судове рішення може прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.

З наведеного слідує, що додаткове судове рішення є засобом усунення недоліків основного рішення, яким вирішено спір по суті позовних вимог за результатами судового розгляду справи, а не прийняття додаткових судових рішень.

При цьому розподіл судових витрат передбачений статтею 139 КАС України.

Так, частиною 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тобто всі судові витрати позивача, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, лише у разі задоволення позовних вимог.

При цьому Кодекс адміністративного судочинства України не містить норм, які передбачали б стягнення з відповідача судових витрат, понесених позивачем у разі відмови у задоволенні позову.

Суд зазначає, що в даному випадку рішенням від 21.07.2020 року по справі № 120/3533/19 позивачу було відмовлено в задоволенні позовних вимог, при цьому щодо стягнення судових витрат зазначено "... Враховуючи положення статті 139 КАС України, підстав для відшкодування позивачу витрат зі сплати судового збору та витрат на правову допомогу немає. ...".

Відтак, враховуючи те, що рішенням суду вирішено усі позовні вимоги, вирішено питання судових витрат та визначено спосіб виконання судового рішення, у суду відсутні правові підстави для задоволення заяви представника позивачки про стягнення витрат на правову допомогу.

Керуючись ст.ст. 139, 248, 252 КАС України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивачки про стягнення витрат на правову допомогу - відмовити.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.

Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Мультян Марина Бондівна