Рішення

від 03.08.2020 по справі 300/959/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2020 р. справа № 300/959/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Остап`юка С.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІАМЕБ" про стягнення адміністративно-господарських санкцій в розмірі 20 412 770, 77 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

12.05.2020 Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (далі - позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІАМЕБ" (далі - відповідач, товариство) про стягнення адміністративно-господарських санкцій в розмірі 20 412 770, 77 гривень.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.05.2020 відкрито провадження за вказаним позовом, а справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, в порушенні Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності , здійснив господарську діяльність з медичної практики, яка підлягає ліцензуванню за місцем її провадження, без отримання відповідного дозволу (ліцензії), внаслідок чого одержаний відповідачем прибуток (дохід) підлягає вилученню в дохід бюджету як адміністративно-господарські санкції, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду про стягнення з рахунків у банках, що обслуговують відповідача та за рахунок готівки, що йому належить в дохід бюджету 20 412 770, 77 гривень.

Постановою Кабінету Міністрів України Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 за №211 від 11.03.2020, та подальшими змінами до неї, на усій території України установлено карантин. Суд, на виконання Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) за № 540-IX від 30.03.2020, продовжив процесуальні строки розгляду даної адміністративної справи на строк дії такого карантину.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) за№ 731-ІХ від 18.06.2020, з метою удосконалення норм Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України в частині перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), внесено зміни до пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи, що розгляд даної адміністративної справи здійснюється з особливостями розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій заявами по суті справи є: позовна заява, відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення, і учасники справи належним чином виконали покладені на них обов`язки та реалізували надані їм процесуальні права щодо подання заяв по суті справи, визначених статтею 262 цього Кодексу, та з врахуванням внесення змін до вказаних норм права, суд ухвалив продовжити розгляд даної справи за наявними матеріалами.

У заявах по суті справи сторонами, відповідно, викладено свої заперечення проти позову, пояснення щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень, пояснення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, з посиланнями у них на відповідні норми права та твердження.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, викладених у заявах по суті справи, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІАМЕБ" зареєстроване як юридична особа, перебуває на податковому обліку у позивача як платник податків та зборі, здійснює: діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами; оптову торгівлю фармацевтичними товарам; загальну медичну практику; неспеціалізовану оптову торгівлю; роздрібну торгівлю медичними й ортопедичними товарами в спеціалізованих магазинах; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; ремонт і технічне обслуговування електронного й оптичного устаткування.

10.10.2012 Міністерство охорони здоров`я України видало відповідачу ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики серії АД № 071129, за адресою провадження діяльності: м. Івано-Франківськ, вулиця Чорновола, будинок 97.

В період з 13.11.2019 до 23.12.2019 посадовими особами позивача проведена планова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІАМЕБ", з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, іншого законодавства за період з 01.01.2016 до 30.09.2019, за результатами якої складено акт документальної планової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи за № 1/09-19-05-02/30610569 від 02.01.2020 (а. с. 13 - 40).

Перевіркою встановлено, що відповідач за період з 01.01.2016 до 30.09.2019 здійснював господарську діяльність з медичної практики за адресами: місто Івано-Франківськ: вулиця Тичини, будинок 8-А, вулиця Гната Хоткевича, будинок 65, вулиця Мазепи, будинок 114-Б, вулиця Стуса, будинок 15-А, офіс 39, вулиця Федьковича, будинок 7-А, вулиця Івасюка, будинок 32 А, місто Долина, вулиця Грицей, будинок 15, селище міського типу Богородчани, вулиця Шевченка, будинок 35, місто Городенка, вулиця Шептицького, будинок 24-Е, місто Рогатин вулиця Чорновола, будинок 9, місто Бережани, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 52-А, кімната 19, селище міського типу Перегінське, вулиця Січових Стрільців, будинок 6, без отримання відповідної ліцензії, чим порушив пункти 1 - 5 статті 1, пункт 3 статті 2, пункт 15 частини 1 статті 7, пункти 1, 2, 8, 9 частини 1, пункт 11 статті 9, пункти 9, 11, 12, 16 статті 11, пункт 2 статті 15 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності", пункти 2, 4, 9 постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 за №285 "Про затвердження ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики".

До 26.11.2019 відповідач не звертався до Міністерства охорони здоров`я України з повідомленням про зміни даних, які були зазначені в його документах, що додавалися до заяви про отримання ліцензії щодо зміни (доповнення) вказаних адрес провадження господарської діяльності з медичної практики.

Відповідно до даних бухгалтерського обліку (обороти рахунку 36) та відомостей реєстраторів розрахункових операцій, які використовуються товариствомдля проведення розрахунків із споживачами за вищевказаними адресами, сума коштів отриманих від здійснення господарської діяльності з медичної практики за період з 01.01.2016 по 30.09.2019 становить 20 412 770,77 гривень, в тому числі за 2016 рік - 1 347 687, 80 гривень, за 2017 рік - 4 996 345, 11 гривень, за 2018 - 6 874 305, 90 гривень, за 9 місяців 2019 - 7 194 431, 96 гривень.

Суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності регулює Закон України Про ліцензування видів господарської діяльності , визначає виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлює уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності.

Відповідно до частини 4 статті 2 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності суб`єкт господарювання може здійснювати види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, з дня внесення відомостей до ліцензійного реєстру щодо рішення органу ліцензування про видачу йому ліцензії.

Згідно з частиною 5 статті 2 даного Закону господарська діяльність на підставі ліцензії, виданої органом ліцензування, яким є: центральний орган виконавчої влади, державний колегіальний орган, - провадиться на всій території України; Рада міністрів Автономної Республіці Крим, - провадиться на території Автономної Республіки Крим; місцевий орган виконавчої влади, - провадиться на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Відповідно до частини 6 даної статті Закону формування та реалізацію державної політики у сфері ліцензування у встановленому цим Законом порядку здійснюють: Кабінет Міністрів України або інший орган державної влади у випадках, встановлених законом, - шляхом прийняття нормативно-правових актів у сфері ліцензування.

Згідно з статтею 1 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності видача ліцензії - надання суб`єкту господарювання права на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, шляхом прийняття органом ліцензування рішення про видачу ліцензії, про що робиться запис у ліцензійному реєстрі.

Здобувач ліцензії - суб`єкт господарювання, який звернувся в установленому законодавством порядку до органу ліцензування із заявою про отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.

Ліцензіат - суб`єкт господарювання, який має ліцензію. Ліцензія - право суб`єкта господарювання на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.

Місце провадження виду господарської діяльності - місце (об`єкт, приміщення, будівля, земельна ділянка та/або територія), на якому (у межах якого) суб`єкт господарювання провадить господарську діяльність або яке використовується в його провадженні (може збігатися з місцезнаходженням суб`єкта господарювання).

Відповідно до пункту 15 частини 1 статті 7 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності як медична практика.

Відповідно до статті 9 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності ліцензіат зобов`язаний виконувати вимоги ліцензійних умов відповідного виду господарської діяльності, а здобувач ліцензії для її отримання - відповідати ліцензійним умовам.

Ліцензійні умови та зміни до них розробляються органом ліцензування, підлягають погодженню спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування та затверджуються Кабінетом Міністрів України, крім випадків, визначених законом.

У разі якщо органом ліцензування визначено одночасно центральний орган виконавчої влади і Раду міністрів Автономної Республіки Крим чи місцевий орган виконавчої влади або державний колегіальний орган і Раду міністрів Автономної Республіки Крим чи місцевий орган виконавчої влади, ліцензійні умови розробляються відповідним центральним органом виконавчої влади або державним колегіальним органом відповідно.

У разі якщо органом ліцензування визначено Раду міністрів Автономної Республіки Крим, вона може передати свої повноваження органу ліцензування профільному міністерству Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Залежно від особливостей провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, вимоги ліцензійних умов встановлюються стосовно суб`єкта господарювання загалом та /або відносно кожного місця провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.

Якщо суб`єкт господарювання провадить вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, не в повному обсязі, а частково, ліцензійні умови поширюються на ліцензіата лише в частині, що встановлює вимоги до провадження цієї частини виду господарської діяльності.

Ліцензійні умови можуть визначати вичерпний перелік видів місць провадження господарської діяльності, якщо це обумовлено особливостями провадження цього виду господарської діяльності.

Вимоги ліцензійних умов поширюються на місця провадження господарської діяльності ліцензіата, що зазначені в документах, що додаються до заяви про отримання ліцензії (з урахуванням змін до них, поданих ліцензіатом до органу ліцензування).

Вимоги ліцензійних умов мають бути обумовлені особливостями провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, та включають: вичерпний перелік підтвердних документів, що підтверджують відповідність суб`єкта господарювання вимогам ліцензійних умов, крім документів, які органи влади не можуть вимагати відповідно до частини сьомої статті 9 Закону України "Про адміністративні послуги", щодо: відомостей про місця провадження господарської діяльності із зазначенням щодо кожного з них виду діяльності (повністю або частково стосовно зазначеного у заяві) або операцій, що за ним провадитимуться; відомостей про засоби провадження господарської діяльності; відомостей про доступність місць провадження господарської діяльності для маломобільних груп населення; інформації про підтвердження відсутності здійснення контролю за діяльністю суб`єкта господарювання у значенні, наведеному у статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", резидентами держав, що здійснюють збройну агресію проти України, у значенні, наведеному у статті 1 Закону України "Про оборону України".

Ліцензійними умовами встановлюються зміст та форма: заяв про отримання, переоформлення ліцензії, зупинення та відновлення дії ліцензії в повному обсязі або частково, розширення або звуження провадження виду господарської діяльності ліцензіатом; відомостей, що додаються до заяви про отримання ліцензії; опису документів, що подаються для отримання ліцензії; документів щодо кожного місця провадження господарської діяльності.

Згідно з статтею 11 даного Закону здобувач ліцензії подає до органу ліцензування заяву про отримання ліцензії за визначеною ліцензійними умовами формою.

У заяві про отримання ліцензії повинна міститися інформація про: здобувача ліцензії: для юридичної особи - повне найменування, ідентифікаційний код, місцезнаходження, перелік відокремлених підрозділів, у межах яких планується провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню; вид господарської діяльності (повністю або частково), зазначений у статті 7 цього Закону, на провадження якого здобувач ліцензії має намір отримати ліцензію.

Відповідно до пункту 15 частини першої статті 7 і абзацу першого частини другої статті 9 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" постановою Кабінету Міністрів України за № 285 від 02.03.2016 затверджено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з медичної практики (далі - Ліцензійні умови).

Ці Ліцензійні умови встановлюють організаційні, кадрові і технологічні вимоги до матеріально-технічної бази ліцензіата, обов`язкові для виконання під час провадження господарської діяльності з медичної практики, а також визначають вичерпний перелік документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики (далі - ліцензія) (пункт 1).

Ліцензіат зобов`язаний виконувати вимоги цих Ліцензійних умов, а здобувач ліцензії - їм відповідати (пункт 2).

Дія цих Ліцензійних умов поширюється на всіх юридичних осіб незалежно від їх організаційно-правової форми та фізичних осіб - підприємців, які провадять господарську діяльність з медичної практики (пункт 3).

Господарська діяльність з медичної практики (далі - медична практика) - вид господарської діяльності у сфері охорони здоров`я, який провадиться закладами охорони здоров`я та фізичними особами - підприємцями з метою надання медичної допомоги та медичного обслуговування на підставі ліцензії (пункт 4).

Медична практика ліцензіатом провадиться: за лікарськими спеціальностями та спеціальностями молодших спеціалістів з медичною освітою, перелік яких затверджений МОЗ; за видами медичної допомоги (екстрена, первинна, вторинна (спеціалізована), третинна (високоспеціалізована), паліативна, медична реабілітація); за місцем (місцями) її провадження, яке (які) зазначені у заяві про отримання ліцензії та в документах, що додавалися до неї (з урахуванням внесених до них змін, поданих ліцензіатом органові ліцензування) (пункт 9).

Таким чином, згідно з Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з медичної практики, суб`єкт господарювання може провадити діяльність виключно за місцем (місцями) провадження, які були зазначені в заяві про отримання ліцензії та документах, що додавалися до неї. У разі зміни (доповнення) місць провадження діяльності, суб`єкт господарювання повинен подати до Міністерства охорони здоров`я України пакет документів, визначений Ліцензійними умовами, та отримати окремий дозвіл на провадження за новою чи додатковою адресою.

Суд встановив, що відповідачу видано ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики від 10.10.2012 серії АД № 071129, за адресою провадження діяльності: місто Івано-Франківськ, вулиця Чорновола, будинок 97, яка дає повноваження суб`єкту господарювання - відповідачу провадити господарську діяльність з медичної практики тільки за вказаною адресою.

За період, що перевірявся позивачем, відповідач не звертався до Міністерства охорони здоров`я України з повідомленням про зміни даних та отриманням окремих дозволів на провадження своєї підліцензійної діяльності за адресами: вулиця Тичини, будинок 8-А, вулиця Гната Хоткевича, будинок 65, вулиця Мазепи, будинок 114-Б, вулиця Стуса, будинок 15-А, офіс 39, вулиця Федьковича, будинок 7-А , вулиця Івасюка , будинок 32 А , місто Долина, вулиця Грицей, будинок 15 , селище міського типу Богородчани, вулиця Шевченка, будинок 35, місто Городенка, вулиця Шептицького, будинок 24-Е, місто Рогатин вулиця Чорновола, будинок 9, місто Бережани, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 52-А, кімната 19, селище міського типу Перегінське, вулиця Січових Стрільців, будинок 6, що є провадженням господарської діяльності з медичної практики, не за місцем провадження, охопленим виданою ліцензію від 10.10.2012 серії АД № 071129.

Як встановив позивач, відповідно до даних бухгалтерського обліку та відомостей реєстраторів розрахункових операцій, які використовуються товариствомдля проведення розрахунків із споживачами за вищевказаними адресами, сума коштів отриманих від здійснення господарської діяльності з медичної практики за період з 01.01.2016 по 30.09.2019 за місцями провадження такої медичної практики, не охопленими вказаною ліцензією, становить 20 412 770, 77 гривень.

Згідно з частиною 1 статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Відповідно до статті 239 Господарського кодексу України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб`єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов`язкових платежів); інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.

Згідно з статтею 240 даного Кодексу прибуток (доход), одержаний суб`єктом господарювання внаслідок порушення встановлених законодавством правил здійснення господарської діяльності, а також суми прихованого (заниженого) прибутку (доходу) чи суми податку, несплаченого за прихований об`єкт оподаткування, підлягають вилученню в доход відповідного бюджету в порядку, встановленому законом.

Крім того, з суб`єкта господарювання стягується у випадках і порядку, передбачених законом, штраф, але не більш як у двократному розмірі вилученої суми, а у разі повторного порушення протягом року після застосування цієї санкції - у трикратному розмірі вилученої суми.

Перелік порушень, за які до суб`єкта господарювання застосовуються санкції, передбачені цією статтею, а також порядок їх застосування визначаються законами.

За таких обставин, суд вважає, що сума коштів отриманих відповідачем від здійснення господарської діяльності з медичної практики, яка підлягає ліцензуванню за місцем її провадження, без отримання дозволу (ліцензії), за період з 01.01.2016 по 30.09.2019 в розмірі 20 412 770, 77 гривень є прибутком (доходом), одержаним відповідачем, внаслідок порушення встановлених законодавством правил здійснення господарської діяльності.

Такий прибуток (дохід) відповідно до статтей 238, 239 Господарського кодексу України підлягає вилученню в доход відповідного бюджету в порядку, встановленому законом, як адміністративно-господарська санкція, застосована органом державної влади - Головним управлінням Державної податкової служби в Івано-Франківській області до суб`єкта господарювання - Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІАМЕБ".

Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктами 19-1.1.4, 19-1.1.34 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють контроль за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів; забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов`язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

Позивач при зверненні з даним адміністративним позовом до суду сплатив судовий збір в розмірі 21 020 гривень. Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Понесених судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз позивачем не заявлено, як наслідок, у справі відсутні судові витрати, що підлягають розподілу.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІАМЕБ" (індекс 76005, вулиця Чорновола, будинок 97, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 30610569) та за рахунок готівки, що йому належить в дохід державного бюджету адміністративно-господарські санкції в розмірі 20 412 770 (двадцять мільйонів чотириста дванадцять тисяч сімсот сімдесят) гривень 77 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Остап`юк С.В.