Постанова

від 31.07.2020 по справі 620/1215/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/1215/20 Головуючий у І інстанції - Клопота С.Л.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Лічевецького І.О., Оксененка О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 червня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Північної митниці Держмитслужби про визнання дій протиправними та визнання рішення протиправним,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Північної митниці Держмитслужби, в якому просив:

- визнати дії Відповідача, а саме: неприйняття контрактної митної вартості згідно з положеннями ст. 1 ч. І Угоди, - протиправними;

- визнати рішення Відповідача про корегування митної вартості від 21.02.2020 року за № UA102000/2020/000043/l як таке, що не відповідає вимогами Угоди про застосування статті VII ГАТТ , відповідно - порушує вимоги ст. 1 Митного кодексу України, а отже - протиправним.

Адміністративний позов мотивовано тим, що не прийнявши контрактну митну вартість автомобіля та застосувавши додатковий метод оцінки митної вартості товару Відповідач грубо порушив приписи Угоди про застосування статті VII ГАТТ , та вимоги Митного кодексу України.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 червня 2020 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з постановленим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

В апеляційній скарзі Позивач посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Зокрема, Позивач в апеляційній скарзі вказує на те, що Відповідач не прийняв митної вартості за основним методом - по фактурній вартості товару, чим порушив положення Угоди про застосування частини VII ГАТТ , відповідно до яких Позивач виконав всі умови та надав для цього всі документи, що підтверджується позовною заявою і доданими до неї документами. Також, Відповідач застосував резервний метод митної вартості виключно на підставі цінових даних в країні експорту, а саме - Польщі, чим грубо порушив вимоги для визначення митної вартості за таким методом, встановлені ст. 64 Митним кодексом України.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що 18 лютого 2020 року, відділом митного оформлення № 5 митного поста Нові Яриловичі (далі - ПМО), оформлено попередню митну декларацію від 18 лютого 2020 року № UA 102030/2020/830911, подану до ПМО агентом з митного оформлення ТОВ СТАР БРОК , код ЄДРПОУ 42816172, Волинська обл., м. Луцьк, громадянином ОСОБА_2 до ввезення в Україну товару : легковий автомобіль: марка - DACIA, модель - DOKKER, бувший у використанні, календарний рік виготовлення 2013, модельний рік виготовлення 2013, тип двигуна - дизельний, об`єм двигуна 1461 см3, потужністю 66 kw, кузов номер НОМЕР_1 (далі - Товар).

18 лютого 2020 року у зоні діяльності Волинської митниці Держмитслужби (пункт пропуску Ягодин ) виконано митні формальності по пропуску Товару на митну територію України за вказаною попередньою митною декларацією.

20 лютого 2020 року о 16 год. 13 хв. декларантом ОСОБА_1 подано до ПМО, у складі електронного повідомлення, завіреного електронним цифровим підписом (далі - ЕЦП), для здійснення митного контролю та митного оформлення Товару відповідно до обраного митного режиму імпорту додаткову митну декларацію (внутрішній № 3132; далі - ЕМД) з пакетом електронних копій паперових документів до неї (далі - ЕД).

20 лютого 2020 року о 16 год. 18 хв. зазначену ЕМД посадовою особою ПМО отримано, зареєстровано за № UA 102030/2020/632466 та прийнято для митного оформлення.

20 лютого 2020 року о 17 год. 48 хв. посадовою особою ПМО прийнято письмове рішення про неможливість здійснення митного оформлення Товару за цією ЕМД (картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 102030/2020/00054) через невиконання декларантом умов, визначених Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року № 651, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за № 1372/21684.

20 лютого 2020 року о 19 год. 29 хв. декларантом ОСОБА_1 було повторно подано до ПМО, у складі електронного повідомлення, завіреного ЕЦП, для здійснення митного контролю та митного оформлення Товару відповідно до обраного митного режиму імпорту ЕМД (внутрішній № 3132) з пакетом ЕД до неї.

20 лютого 2020 року о 19 год. 34 хв. зазначену ЕМД отримано посадовою особою ПМО, зареєстровано за № UA102030/2020/632477 та прийнято для митного оформлення.

За митною декларацією від 20 лютого 2020 року № UA102030/2020/632477, до митного оформлення було заявлено транспортний засіб Легковий автомобіль марка - DACIA, модель - DOKKER, бувший у використанні, календарний рік виготовлення 2013, модельний рік виготовлення 2013, тип двигуна - дизельний, об`єм двигуна 1461 см3, потужністю 66 kw. Кузов номер НОМЕР_1, призначений для перевезення по дорогах загального користування, категорія ТЗ-М1, кількість місць, включаючи водія - 5, тип кузова - універсал, колісна формула 4x2. Виробник DACIA , RO. Торговельна марка ОАСІА (далі-Товар).

Поставка автомобіля здійснювалася на умовах СРТ-PL Chelm в рамках зовнішньоекономічного контракту від 14 лютого 2020 року № б/н, укладеного між Xedox Auto Handel Komis Mariusz Sewerzynski (Польща) та ОСОБА_1 .

Згідно контракту від 14 лютого 2020 року № б/н та інвойсу від 14 лютого 2019 року № 28/2020 фактурна вартість транспортного засобу становить 9 000,00 PLN, митна вартість - 9 004,14 PLN (з урахуванням транспортних витрат).

21 лютого 2020 року митницею прийнято рішення № UA102000/2020/000043/1 про коригування митної вартості спірного автомобіля та скориговано митну вартість із застосуванням резервного методу на рівні 4 709,00 EUR або 20 122,21 PLN за допомогою довідника Dat.de (коригування проведено з урахуванням технічних характеристик транспортного засобу, дати першої реєстрації та інших ознак, що впливають на його вартість, відповідно до вимог Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів).

На підставі вказаного рішення 21 лютого 2020 року митницею відмовлено декларанту у митному оформленні (випуску) спірного товару, про що оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (далі - картка відмови) № UA102230/2020/00055.

Не погодившись з таким рішенням про коригування митної вартості автомобіля, Позивач звернувся до адміністративного суду з даним адміністративним позовом.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що оскільки, Позивачем не подано жодних належних підтверджуючих документів про сплату заявленої митної вартості транспортного засобу, ввезеного на митну територію України, митниця була змушена здійснити коригування митної вартості імпортованого Позивачем транспортного засобу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, за приписами ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України (далі - МКУ) митні органи здійснюють контроль правильності визначення митної вартості товарів.

Відповідно до Методичних рекомендацій у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до ч. 3 - 4 ст. 53 МКУ здійснює запит додаткових документів.

З огляду на наведене, в порядку контролю правильності визначення митної вартості (ч. 1 ст. 54 МКУ) легкового автомобіля марки DACIA, модель DOKKER, кузов номер НОМЕР_1 , реалізуючи право, передбачене п. 1 ч. 5 ст. 54 МКУ, а також керуючись Методичними рекомендаціями, відповідачем було здійснено перевірку достовірності інформації, що наведена в поданих до митного оформлення документах.

Зазначену перевірку проведено шляхом аналізу поданих до митного контролю документів, шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною в митного органу інформацією про рівень цін на такі товари та шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

За результатами проведеного аналізу було встановлено наступне:

- у поданому до митного оформлення інвойсі від 14.02.2020 року № 28/2020 зазначено умови сплати коштів покупцем при купівлі автомобіля - сплата готівкою. Однак, в графі 44 митної декларації від 20.02.2020 року № UA102030/2020/632477 не зазначено квитанцію про оплату автомобіля. До матеріалів митного оформлення надано нібито переклад на українську мову квитанції про оплату, однак, оригінал квитанції до митниці не подавався;

- згідно договору від 14.02.2020 року № б/н продавцем товару являється Xedox (м. Кельце), в той же час на контракті від 14.02.2020 року № б/н стоїть печатка продавця Xedos (м. Кельце), інвойс від 14.02.2020 року № 28/2020 належить Xedos (м. Кельце). Зазначене свідчить про наявні розбіжності щодо продавця в документах купівлі-продажу;

- відповідно до ст. 368 МКУ документами, що підтверджують заявлену вартість автомобіля є касові або товарні чеки. Серед наданих до митного оформлення документів в порушення п. 4 ч. 2 ст. 53 та ч. 1 ст. 368 МКУ відсутні платіжні (або банківські) документи, що підтверджують факт оплати (підтвердження ціни, що фактично сплачена) оцінюваного транспортного засобу покупцем (будь-які чеки, що свідчать про оплату задекларованої суми вартості). Таких документів декларант, не надавав, тобто не виконав свого прямого обов`язку та не надав документи, що підтверджують вартість автомобіля відповідно до ст. 368 МКУ. Таким чином, відсутня можливість перевірити числове значення митної вартості придбаного автомобіля;

- відповідно до Методичних рекомендацій було здійснено моніторинг комерційних пропозицій щодо вживаних транспортних засобів ідентичних та подібних оцінюваному на ринку провідних країн-експортерів та країни експорту, а саме Польщі та Німеччини, транспортного засобу Автомобіль легковий марки DACIA модель DOKKER , 2013 року першої реєстрації, тип двигуна дизельний, робочий об`єм циліндрів двигуна 1461 см3, потужність 66 kw .

Так, було встановлено, що відповідно до цінової інформації інтернет-ресурсу autoscout24.com, mobile.de, otomoto.pl вартість даного транспортного засобу 2013 року першої реєстрації, з дизельним двигуном, робочим об`ємом циліндрів двигуна 1461 см3 знаходиться в діапазоні від 19 900,00 PLN, що не відповідає рівню вартості, заявленої декларантом.

Враховуючи виявлені розбіжності в документах, які не дали можливості митному органу однозначно упевнитись в правильності заявленої митної вартості автомобіля, так як відомості, використані декларантом, не підтверджені документально та не можуть вважатись достовірними, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у Відповідача обґрунтовано виникли сумніви в заявленій митній вартості оцінюваного автомобіля.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ декларанту було запропоновано надати наступні додаткові документи для підтвердження заявленого рівня митної вартості (електронне повідомлення до митної декларації від 20.02.2020 року № UA102030/2020/632477):

- квитанцію про оплату;

- довідку щодо вартості з довідника SCHWASKE LIST.

Відповідно до ч. 6 ст. 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості автомобіля.

Декларант відмовився від надання додаткових документів, про що свідчить лист від 20.02.2020 року № б/н (електронне повідомлення до митної декларації від 20.02.2020 року № UA102030/2020/632477).

Враховуючи вимоги ст. 368 та ч. 6 ст. 54 МКУ, на момент здійснення митного оформлення, у митниці були відсутні підстави для визнання митної вартості, заявленої особою, уповноваженою на декларування.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 та ч. 4 ст. 57 МКУ була проведена консультація між митним органом та декларантом з метою визначення основи митної вартості та обміну інформацією на ідентичні, подібні (аналогічні) товари.

21 лютого 2020 року митницею прийнято рішення № UA102000/2020/000043/1 про коригування митної вартості спірного автомобіля та скориговано митну вартість із застосуванням резервного методу на рівні 4 709,00 EUR або 20 122,21 PLN за допомогою довідника Dat.de (коригування проведено з урахуванням технічних характеристик транспортного засобу, дати першої реєстрації та інших ознак, що впливають на його вартість, відповідно до вимог Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів).

На підставі вказаного рішення 21 лютого 2020 року митницею відмовлено декларанту у митному оформленні (випуску) спірного товару, про що оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (далі - картка відмови) № UA102230/2020/00055.

Так, відповідно до ст. ст. 49-50 МКУ митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів, застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України, ведення митної статистики, розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частиною 1 статті 51 МКУ митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Як передбачає частина 2 ст. 52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або надання митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частин 1 та 3 ст. 54 МКУ митний орган, під час проведення митного контролю та митного оформлення, здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 57 частини 1 статті 4 МКУ товари - це будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередач.

Тобто, транспортний засіб особистого користування належить до товарів.

Розділом XII Митного кодексу України регулюються умови та порядок пропуску та оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов`язаних зі здійсненням підприємницької діяльності.

Відповідно до вимог частин 1 та 3 ст. 368 МКУ для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів. Особа, яка декларує товари, вправі довести достовірність відомостей, представлених для визначення їх фактурної вартості.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Позивач надав до митного оформлення рахунок-фактуру (інвойс) від 14.02.2019 року № 28/2020, відповідно до якого було заявлено фактурну вартість автомобіля на рівні 9 000,00 PLN.

Відповідно до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року № 651, фактурна вартість - ціна товарів, які переміщуються через митний кордон України, зазначена в рахунку (рахунку-фактурі, рахунку-проформі тощо) або іншому документи, що визначає вартість товару.

Рахунок-фактура - документ, що надається продавцем покупцеві і містить перелік товарів, послуг робіт, їх кількість і пропоновану ціну, по якій вони можуть бути поставлені покупцеві у разі його згоди, формальні особливості товару (колір, вага і т.д.), умови постачання і відомості про відправника і одержувача.

Документами, що підтверджують оплату, можуть бути платіжне доручення, розрахунковий чек, касовий чек, розрахункова квитанція.

Оскільки, автомобіль було придбано Позивачем у юридичної особи, а не у фізичної особи, тому підприємство мало виписати покупцю квитанцію про оплату або інший документ на підтвердження отримання готівкових коштів від покупця. Саме ці документи підтверджують оплату за товар.

Відповідно до графи 44 митної декларації від 20.02.2020 року № UA102030/2020/632477 квитанція про оплату за автомобіль до митниці не подавалась.

Декларантом було надано довільний переклад на українську мову квитанції про оплату, який було направлено в електронному вигляді разом з копією договору.

Однак, оригінал квитанції (або її електронна копія) про оплату до митниці не подавався, тому даний переклад митницею правомірно не було враховано, оскільки сумнівним є джерело його походження.

Отже, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що Позивач, при митному оформленні, не надав до митниці жодного належного документу, на підтвердження оплати за автомобіль.

Ненадання документів, які підтверджують оплату за товар, як раз і викликало сумнів у достовірності заявленої вартості спірного автомобіля.

Згідно частини 4 ст. 368 МКУ у разі наявності доказів недостовірності заявленої фактурної вартості товарів митні органи визначають їх вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари відповідно до вимог МКУ.

Самостійне визначення ціни повинно грунтуватися на умовах та застереженнях Розділу III Митна вартість товарів та методи її визначення МКУ.

При цьому, суд першої інстанції правомірно звернув увагу на те, що норми Розділу III МКУ застосовуються митницею лише після встановлення неможливості прийняти заявлену фактурну вартість товару для цілей оподаткування.

Оскільки, Позивачем не подано жодних належних підтверджуючих документів про сплату заявленої митної вартості транспортного засобу, ввезеного на митну територію України, митниця була змушена здійснити коригування митної вартості імпортованого Позивачем транспортного засобу.

Щодо правових підстав для застосування основного та другорядних методів визначення митної вартості, то суд першої інстанції правомірно зазначав про таке.

Згідно із ч. 2 ст. 51 МКУ митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Так, згідно з положеннями глави 9 МКУ, зокрема, згідно з ч. 1 ст. 57 Кодексу, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції'); 2) другорядні, зокрема, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції') (ч. 2 ст. 57 МКУ). Відповідно до ч. 3 ст. 58 МКУ, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої ст. 57 цього Кодексу. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. 3 ст. 57 МКУ).

При цьому, згідно частини 2 ст. 58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Враховуючи виявлені розбіжності в документах, відсутність платіжних (або банківських) документів, що підтверджують факт оплати (підтвердження ціни, що фактично сплачена) оцінюваного транспортного засобу покупцем, відомості, використані декларантом, не підтверджені документально та не є достовірними (п. 2 ч. 2 ст. 52 та ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України), а також факт відмови декларанта від надання додаткових документів, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовано.

Крім того, як встановлено судом першої інстанції Позивач, на вимогу митниці, не надав жодних підтверджуючих документів про сплату заявленої митної вартості транспортного засобу, ввезеного на митну територію України.

У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст. 58 МКУ, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у ст. 59 МКУ. При цьому, під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо ідентичних товарів не застосовано, так як об`єктивно була відсутня можливість ідентифікувати товар, що оцінюються за всіма ознаками ідентичних товарів.

У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст. ст. 58 і 59 МКУ за митну вартість береться вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосовано, так як відсутня можливість ідентифікувати товари, що оцінюються, за ознаками подібних (аналогічних) товарів: якість, наявність торгової марки та їх репутація на ринку; країна виробництва; виробник.

У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена відповідно до положень ст. ст. 58 - 61 МКУ, їх митна вартість визначається згідно з положеннями ст. 62 Кодексу на основі віднімання вартості, крім випадків, коли на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи послідовність застосування цієї статті та ст. 63 цього Кодексу може бути зворотною. У разі якщо оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) імпортні товари продаються (відчужуються) на митній території України у незмінному стані, для визначення митної вартості товарів за цим методом за основу береться ціна одиниці товару, за якою оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) імпортовані товари продаються на території України у найбільших загальних кількостях покупцю, який не є пов`язаною з продавцем особою, одночасно або у час, наближений до дати ввезення оцінюваних товарів, за умови вирахування, якщо вони можуть бути виділені, таких компонентів: 1) витрат на виплату комісійних, що звичайно сплачуються або підлягають сплаті, чи звичайних торговельних надбавок, які робляться для одержання прибутку та покриття загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України товарів того ж класу та виду; 2) звичайних витрат, понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування, та інших пов`язаних з такими операціями витрат; 3) сум податків, що підлягають сплаті в Україні у зв`язку з ввезенням (імпортом) чи продажем (відчуженням) товарів.

Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не застосовано, так як відсутня ціна одиниці товару, за якою найбільша партія оцінюваних товарів продавалася б на території України.

Для визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) за основу береться надана виробником товарів, що оцінюються, або від його імені інформація про їх вартість, яка повинна складатися із сум: 1) вартості матеріалів та витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів. Така інформація повинна базуватися на комерційних рахунках виробника за умови, що такі рахунки сумісні із загальновизнаними принципами бухгалтерського обліку, які застосовуються в країні, де ці товари виробляються; 2) обсягу прибутку та загальних витрат, що дорівнює сумі, яка звичайно відображається при продажу товарів того ж класу або виду, що й оцінювані товари, які виготовляються виробниками у країні експорту для експорту в Україну; 3) загальних витрат при продажу в Україну з країни вивезення товарів того ж класу або виду, тобто витрат на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, їх транспортування до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрат на страхування цих товарів.

Метод визначення митної вартості на основі додавання вартості не застосовано, так як відсутня ціна за одиницю оцінюваних товарів в країні виробника.

У зв`язку з відсутністю можливості застосування попередніх методів, при здійсненні митної оцінки відповідачем обґрунтовано було застосовано резервний метод.

Митну вартість транспортного засобу Легковий автомобіль марки DACIA модель DOKKER, номер кузова - НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення - 2013, модельний рік виготовлення - 2013, тип двигуна дизельний, робочий об`єм циліндрів двигуна 1461 см3, потужність 66 kw , скориговано відповідно до ст. 64 МКУ за резервним методом з урахуванням вимог п. 7.53 Методики за ціною продажу КТЗ в країні придбання або в провідних країнах-експортерах на підставі довідників.

Митну оцінку транспортного засобу здійснено із застосуванням резервного методу на рівні 4 709,00 EUR або 20 122,21 PLN за допомогою довідника Dat.de (коригування проведено з урахуванням технічних характеристик транспортного засобу, дати першої реєстрації та інших ознак, що впливають на його вартість, відповідно до вимог Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів).

Щодо випуску товарів під гарантійні зобов`язання, то суд першої інстанції вірно зазначив про наступне.

Так, відповідно ч. 7, ч. 8, ч. 9 ст. 55 МКУ у випадку незгоди декларанта з рішенням про коригування заявленої митної вартості товару або неможливості надати додаткові документи за зверненням декларанта або уповноваженої особи митницею здійснюється випуск товарів у вільний обіг за умови сплати митних платежів під гарантії, строк яких не перевищує 90 днів.

Протягом 80 днів з дня випуску товару у вільний обіг декларант може подати додаткові документи щодо підтвердження заявленої митної вартості товару, які митниця зобов`язана розглянути і прийняти рішення щодо скасування рішення про коригування митної вартості товару або надати обґрунтовану відмову.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митниця розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів.

За зверненням декларанта спірні товари випущені у вільний обіг згідно ч. 7 ст. 55 МКУ шляхом надання гарантій.

При цьому, причиною митного оформлення товару під гарантійні зобов`язання є незгода із визначеною (скоригованою) митним органом митною вартістю товару, а метою такого митного оформлення є надання додаткових документів на підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару.

Позивач скористався наданим йому правом щодо випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов`язання з метою надання додаткових документів, які б підтверджували визначену ним за методом визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, митну вартість спірного товару.

За зверненням декларанта спірний-товар випущено у вільний обіг згідно частини 7 статті 55 МКУ шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу, що підтверджується копією МД від 27.02.2020 року № UA102030/2020/632725. Сума гарантійних зобов`язань становить 22 122,56 грн., термін дії яких закінчується 26.05.2020 року.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що дії Відповідача, в частині неприйняття контрактної митної вартості є обґрунтованими та правомірними, а рішення про корегування митної вартості від 21 лютого 2020 року за № UA102000/2020/000043/l прийняте Відповідачем у межах своєї компетенції, обґрунтовано та правомірно.

При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи ОСОБА_1 викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення , а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 червня 2020 року - без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: І.О. Лічевецький

О.М. Оксененко