Рішення

від 30.07.2020 по справі 193/1349/19

СОФІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

ЄУН 193/1349/19

Провадження №2/193/72/20

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Р І Ш Е Н Н Я

30 липня 2020 року сел.Софіївка

Софіївський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Шумської О.В.,

при секретарі Мельникової Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел.Софіївка цивільну справу за позовом представника позивача Адвокатське бюро "Тетяни Волинець" Волинець Т.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до Селянського (фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське про розірвання договору оренди землі, скасування його державної реєстрації та повернення земельної ділянки,-

в с т а н о в и в:

Представник позивача Волинець Т.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовом до Селянського (фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське" про розірвання договору оренди землі, скасування його державної реєстрації та повернення земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 10 березня 2005 року ОСОБА_1 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серії ДП №020362 на підтвердження права власності на земельну ділянку площею 6,5077 га, розташовану на землях Миколаївської сільської ради Софіївського району, кадастровий номер 1225284400:02:004:0422, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

В подальшому зазначена земельна ділянка була передана в оренду СЕЛЯНСЬКОМУ (ФЕРМЕРСЬКОМУ) ГОСПОДАРСТВУ ОЛЕКСАНДРО-ВОЛОДИМИРІВСЬКЕ , Відповідачу за даним позовом.

Починаючи з 2010 року позивач не отримувала орендної плати за договором, в зв`язку з чим через свого представника, дочку ОСОБА_2 , вимушена була звернутися до Відповідача з цього приводу.

Під час спілкування з головою фермерського господарства представнику позивача повідомила, що договір оренди земельної ділянки укладено строком на 49 років, а ОСОБА_1 нібито, отримала усю орендну плату наперед, тому Відповідач позивачу нічого не винен.

Окрім цього, представник позивача ставила питання про повернення другого примірника договору оренди, який у ОСОБА_1 був відсутній, однак отримала відмову.

В зв`язку з цим 12 червня 2019 року позивач вимушена була звернутися із заявою до Софіївської РДА та отримати копію вказаного договору оренди.

При ознайомленні з отриманими документами було встановлено, що зазначений договір б\н укладено 01 квітня 2014 року, згідно умов якого ОСОБА_1 , як орендодавець, надала, а Відповідач - орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Миколаївської сільської ради. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 6,5077 га.

04 липня 2019 року адвокатом позивача було отримано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухому майно №172677730, з якої вона дізналася, що право оренди Відповідача за вищезазначеним договором зареєстроване 16 квітня 2014 року державним реєстратором Софіївського районного управління юстиції Товстухою Юрієм Миколайовичем за №5420681.

Згідно п.8 договору, договір укладено на 49 років, а згідно п.9 договору орендар повинен був вносити орендну плату у грошовій формі щороку в сумі 4 012,28 грн., або щороку в натуральній формі - 3000 кг зернових, насіння - 200 кг, соломи - 1000 кг, відробіткова про необхідності оранка та культивація присадибних ділянок у розмірі до 0,35 га. Крім того передбачена допомога на ритуальні послуги (допомога на поховання) в розмірі 500,00 гривень.

Пунктом 10 договору передбачено розмір орендної плати - не менше 3% від нормативної оцінки земельної ділянки та її обчислення з урахуванням коефіцієнту індексації.

Слід зазначити, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки, зазначена в п.6 договору оренди не відповідає дійсності, так як показник нормативної грошової вартості сільськогосподарських угідь станом на 01 січня 2014 року по Дніпропетровській області складав 21 701,35 грн./га, тобто 141 225,88 грн. за належну позивачу земельну ділянку.

З урахуванням положень п.10 договору оренди Відповідачем невірно визначений розмір орендної плати, яка повинна становити 4 236,78 грн. = 3%, а фактично становить 4 012,28 грн., що є порушенням умов договору та Указу Президента від 02.02.02 р. №92/2002 Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв) яким запроваджено плати за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 3 % визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю).

Також просить врахувати, що розмір нормативної грошової оцінки підлягає щорічній зміні. Так, наприклад, згідно відомостей офіційного сайту Держгеокадастру станом на 2019 рік нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарських угідь для Дніпропетровської області для ріллі визначена на рівні 30 251,00 грн./га. Скориставшись сервісом Держгеокадастру, позивач визначила нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки станом на 2019 рік, яка становить 173 468,66 грн., що не відповідає умовам договору оренди, укладеного з Відповідачем.

Порядок виплати орендної плати встановлено п.11 договору - орендна плата сплачується у такі строки: грошова один раз на рік до 20 числа першого за звітним роком місяця; натуральна з першого серпня до першого грудня кожного року на протязі дії договору; відробіткова (оранка та культивація) один раз на рік протягом дії договору за поданою заявою; ритуальні послуги на момент пред`явлення довідки про смерть, довідки про поховання.

Однак, Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань не здійснював виплати за останні 9 років, в зв`язку з цим виникла заборгованість, що порушує права позивача , зазначені в п.25 договору оренди.

Пунктом 35 договору оренди визначено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.

В зв`язку з вищезазначеними фактами позивач уповноважила адвоката звернутися до Відповідача з приводу отримання довідки щодо усіх сум отриманої орендної плати, оригіналу договору оренди та запропонувала укласти додаткову угоду про розірвання договору оренди за згодою сторін.

06 липня 2019 року зазначена пропозиція була направлена на адресу Відповідача рекомендованим листом за №4900809152753. Як свідчить інформація на офіційному сайті Укрпошти, зазначений лист був отриманий Відповідачем 11 липня 2019 року, однак, до сьогоднішнього дня ОСОБА_1 не отримала будь-якої відповіді на нього.

На підставі наведеного представник позивача просить розірвати вищезазначений договір оренди земельної ділянки, зобов`язати відповідача повернути земельну ділянку ОСОБА_1 , скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки.

В судове засідання позивач та її представник не з`явились, представник позивача надав клопотання про розгляд справи за її відсутності, позов підтримала.

Відповідач та його повноважний представник в судове засідання не з`явились.

Частиною 2 статті 247ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відносини щодо оренди земельної ділянки врегульовані Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України та Законом України Про оренду землі , постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 № 220 затверджено типовий договір оренди землі.

Суд, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Суд зазначає, що Конвенція про захист прав і основоположних свобод людини є складовою частиною загальнонаціонального законодавства України.

Згідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

В судовому засіданні встановлено, що 10 березня 2005 року ОСОБА_1 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серії ДП №020362 на підтвердження права власності на земельну ділянку площею 6,5077 га, розташовану на землях Миколаївської сільської ради Софіївського району, кадастровий номер 1225284400:02:004:0422, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 9).

04 липня 2019 року адвокатом позивача було отримано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухому майно №172677730, з якої ОСОБА_1 дізналася, що право оренди Селянського (фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське" за вищезазначеним договором зареєстроване 16 квітня 2014 року державним реєстратором Софіївського районного управління юстиції Товстухою Юрієм Миколайовичем за №5420681 (а.с.14-15, 19).

Згідно п.8 договору, договір укладено на 49 років, а згідно п.9 договору орендар повинен був вносити орендну плату у грошовій формі щороку в сумі 4 012,28 грн., або щороку в натуральній формі - 3000 кг зернових, насіння - 200 кг, соломи - 1000 кг, відробіткова про необхідності оранка та культивація присадибних ділянок у розмірі до 0,35 га. Крім того передбачена допомога на ритуальні послуги (допомога на поховання) в розмірі 500,00 гривень.

Пунктом 10 договору передбачено розмір орендної плати - не менше 3% від нормативної оцінки земельної ділянки та її обчислення з урахуванням коефіцієнту індексації.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, зазначена в п.6 договору оренди не відповідає дійсності, так як показник нормативної грошової вартості сільськогосподарських угідь станом на 01 січня 2014 року по Дніпропетровській області складав 21 701,35 грн./га, тобто 141 225,88 грн. за належну позивачу земельну ділянку.

З урахуванням положень п.10 договору оренди Відповідачем невірно визначений розмір орендної плати, яка повинна становити 4 236,78 грн. = 3%, а фактично становить 4 012,28 грн., що є порушенням умов договору та Указу Президента від 02.02.02 р. №92/2002 Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв) яким запроваджено плати за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 3 % визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю).

Порядок виплати орендної плати встановлено п.11 договору - орендна плата сплачується у такі строки: грошова один раз на рік до 20 числа першого за звітним роком місяця; натуральна з першого серпня до першого грудня кожного року на протязі дії договору; відробіткова (оранка та культивація) один раз на рік протягом дії договору за поданою заявою; ритуальні послуги на момент пред`явлення довідки про смерть, довідки про поховання.

Однак, Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань не здійснював виплати за останні 9 років, в зв`язку з цим виникла заборгованість, що порушує права позивача , зазначені в п.25 договору оренди.

Пунктом 35 договору оренди визначено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.

В зв`язку з вищезазначеними фактами позивач уповноважила адвоката звернутися до Відповідача з приводу отримання довідки щодо усіх сум отриманої орендної плати, оригіналу договору оренди та запропонувала укласти додаткову угоду про розірвання договору оренди за згодою сторін.

06 липня 2019 року зазначена пропозиція була направлена на адресу Відповідача рекомендованим листом за №4900809152753. Як свідчить інформація на офіційному сайті Укрпошти, зазначений лист був отриманий Відповідачем 11 липня 2019 року, однак, до сьогоднішнього дня ОСОБА_1 не отримала будь-якої відповіді на нього (а.с.20-21) .

Відповідно до ст.31 Закону України Про оренду землі підставами припинення договору оренди землі є закінчення строку, на який його було укладено, викуп земельної ділянки для суспільних потреб та примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом: поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерть фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмова осіб, зазначених у статті 7 цього закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідація юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Також у пункті "д" частини першої статті 141 Земельного кодексу України визначено, до підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Дослідивши докази і оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

У відповідності до ст.21 Закону України Про оренду землі , ст.ст.96, 206 Земельного кодексу України, ст.288 Податкового кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним і землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Згідно пункту д ст.141 Земельного кодексу України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Відповідно до ст.24 Закону України Про орендну землі орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Приписами ч.1 ст.32 Закону України Про оренду землі передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України.

Статтею 31 зазначеного вище Закону встановлено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Відповідно до ч.1 ст.782 ЦК України передбачено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за її використання протягом трьох місяців підряд.

Абзацом 3 пункту 8 Постанови Пленуму Верховного суду України від 16.04.2004 № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ встановлено, що питання про дострокове припинення користування землею на умовах оренди вирішується шляхом пред`явлення позову про розірвання договору.

Пунктом 2.20 Постанови Вищого господарського суду України Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин від 17.05.2011 № 6 передбачено, що під час вирішення спорів про розірвання договору і оренди земельної ділянки судам слід враховувати, що відповідно до ст.32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених умовами договору, та х підстав, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно п.2.23 Постанови Вищого господарського суду України Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин від 17.05.2011 № 6 суди, розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості по орендній платі, мають мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України Про орендну землі основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку про те, що у разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки, дана обставина може бути підставою для розірвання такого договору.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1)письмовими, речовими і електронними доказами;

2)висновками експертів;

3)показаннями свідків.

Згідно ст.ст.77-80 ЦПК України докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми.

Статті 12 і 81 ЦПК України зобов`язують кожну сторону довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частина 2 ст.81 ЦПК України зобов`язує відповідача у справах про дискримінацію навести фактичні дані, які підтверджують, що дискримінація мала місце. У разі наведення таких даних доказування їх відсутності покладається на відповідача.

Судом встановлено, що орендар систематично не виконував обов`язки за договором оренди землі не вносив орендну плату на протязі 2014-2019 р., у зв`язку з чим у позивача виникло право вимагати розірвати договір оренди землі достроково.

За таких обставин спірний договір оренди землі підлягає розірванню судом, земельна ділянка поверненню власнику, державна реєстрація договору оренди землі розірванню.

Згідно положень ст.141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви про розірвання договору оренди землі в сумі 1536,80 грн.

Відповідно до ст.ст.96, 141, 206 Земельного кодексу України, ст.ст.21, 24, 31, 32 Закону України Про орендну плату , керуючись ст.ст.4, 19, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов представника позивача Адвокатське бюро "Тетяни Волинець" Волинець Т.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Селянського (фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське про розірвання договору оренди землі, скасування його державної реєстрації та повернення земельної ділянки - задовольнити.

Розірвати договір оренди земельної ділянки б/н від 01.04.2014 року, укладений між ОСОБА_1 та СЕЛЯНСЬКИМ (ФЕРМЕРСЬКИМ) ГОСПОДАРСТВОМ "ОЛЕКСАНДРО-ВОЛОДИМИРІВСЬКЕ", загальною площею 6,5077 га. кадастровий номер 1225284400:02:004:0422, цільове призначення - для ведення товарного - сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Миколаївської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області, зареєстрованого 16.04.2014 року в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Софіївського районного управління юстиції Товстухою Юрієм Миколайовичем за номер запису про інше речове право 5420681 та скасувати його державну реєстрацію.

Зобов`язати СЕЛЯНСЬКЕ (ФЕРМЕРСЬКЕ) ГОСПОДАРСТВО "ОЛЕКСАНДРО-ВОЛОДИМИРІВСЬКЕ" повернути ОСОБА_1 належну їй на праві власності земельну ділянку загальною площею 6,5077 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 1225284400:02:004:0422, яка розташована на території Миколаївської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області.

Стягнути з Селянського фермерського господарства "Олександро-Володимирівське", 53100, Дніпропетровська область, Софіївський район, смт.Софіївка, вул.Лесі Українки, буд.18, код ЄДРПОУ 32075386 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 1536,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Дніпровського апеляційного суду через Софіївський районний суд Дніпропетровської області.

Повний текст рішення складено 30 липня 2020 року.

Суддя: О.В.Шумська