Ухвала

від 29.07.2020 по справі 463/6759/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

29 липня 2020 року

м. Київ

справа № 463/6759/18

провадження № 61-10639 ск 20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сімоненко В. М. розглянув касаційну скаргу Державного навчального закладу Львівське вище професійне училище торгівлі та сфери послуг на постанову Львівського апеляційного суду від 23 червня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Державного навчального закладу Львівське вище професійне училище торгівлі та сфери послуг про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В :

16 липня 2020 року, засобами поштового зв`язку до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ДНЗ Львівське вище професійне училище торгівлі та сфери послуг на постанову Львівського апеляційного суду від 23 червня 2020 року, у якій скаржник просить судове рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду, а отже, питання про відкриття касаційного провадження не може бути вирішене, оскільки скаржником порушено вимоги частини 2 статті 389 та пункту 5 частини 2 статті 392 ЦПК України.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

При цьому під порушенням норм матеріального та процесуального права розуміється певна (певні) норма (норми) певного закону (законів), у випадках передбачених частиною 2 статті 376 ЦПК України (порушення норм матеріального права) або здійснення процесуальних дій всупереч приписам процесуального закону (порушення норм процесуального права).

Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У випадку оскарження судових рішень з підстав невідповідності висновків суду постанові Верховного Суду, що не була врахована в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 1 пункт 5 частини 2 статті 392 ЦПК України) або у зв`язку з необхідністю відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеному у постанові Верховного суду (абзац 2 пункт 5 частини 2 статті 392 ЦПК України) у касаційній скарзі, крім відповідної постанови Верховного Суду, повинно бути зазначено відповідний пункт частини 2 статті 389 ЦПК України та обґрунтування і мотивування такої підстави.

У випадку оскарження судових рішень на підставі частини 4 статті 389 ЦПК України з посиланням на частину 1 статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини 1 статті 411 ЦПК України, який є обов`язковою підставою для скасування судового рішення з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів.

У випадку оскарження судових рішень на підставі частини 3 статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини 3 статті 411 ЦПК України, з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів.

Касаційна скарга ДНЗ Львівське вище професійне училище торгівлі та сфери послуг не відповідає зазначеним вище вимогам закону.

Особа, яка подала касаційну скаргу узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.

Отже, у касаційній скарзі повинно бути зазначено конкретний (конкретні) пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України та/або пункт ( абзац та\або пункт) статей 392 та/або 411 ЦПК України який (які) відповідно до змісту касаційної скарги є підставою (підставами) подачі цієї касаційної скарги та обґрунтування (мотивування) наявності цієї підстави (підстав) .

За таких обставин, заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій зазначити підставу (підстави) із зазначенням конкретного конкретних пункту (пунктів), на який (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), обґрунтовано (мотивовано) наявності цієї підстави (підстав) , та надати копії уточнених скарг відповідно до кількості учасників справи.

Крім цього, усупереч вимогам статті 392 ЦПК України заявник не повністю сплатив судовий збір.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

За змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР Про оплату праці середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір , згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні та за час вимушеного прогулу під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Такий правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року по справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18).

Таким чином, позивачі мають пільги зі сплати судового збору виключно за позовними вимогами, що стосуються стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. За іншими позовними вимогами у трудових спорах позивачі від сплати судового збору не звільняються.

Таким чином, позивач не була звільнена від сплати судового збору за позовні вимоги про скасування наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України Про судовий збір .

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору, що підлягає сплаті, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно підпункту 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір (у редакції, чинній на момент подання позовної заяви) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, судовий збір сплачується 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (704, 80 грн).

Відповідно до статті 7 Закону України Про державний бюджет України на 2018 рік з 01 січня 2018 року мінімальна заробітна плата установлена у місячному 1762 грн.

Позов у справі пред`явлено в листопаді 2018 року та містить одну позовну вимогу майнового характеру - стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, із зазначеною ціною позову у розмірі 56 754, 06 грн (56754, 06 грн Х 1%= 567, 54 грн) та одну позовну вимогу немайнового характеру - скасування наказу (704, 80грн).

Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статтею 4 Закону України Про судовий збір за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.

Таким чином, за подання касаційної скарги ДНЗ Львівське вище професійне училище торгівлі та сфери послуг необхідно сплатити судовий збір у загальному розмірі 2 544, 68 грн. (704, 80 грн + 567, 54 грн) Х 200%.

Враховуючи те, що ДНЗ Львівське вище професійне училище торгівлі та сфери послуг було сплачено судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у розмірі 1 681, 60 грн, то останній повинен доплатити судовий збір в розмірі 863, 08 грн. та перерахувати або внести до УК у Печер. р-ні/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055) .

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України Про судовий збір .

На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату та відмітку про його зарахування.

Відповідно до вимог частини третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державного навчального закладу Львівське вище професійне училище торгівлі та сфери послуг залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня закінчення карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби ( COVID-19).

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. М. Сімоненко