Рішення

від 23.06.2020 по справі 448/272/19

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 448/272/19

Провадження № 2/448/31/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

23.06.2020 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кічака Ю.В.,

при секретарі судового засідання Керницькій Л.М.,

за участю представника позивача - адвоката Прокоп Ю.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мостиська цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Роял Гейт до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

І.Короткий зміст позовних вимог.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю Роял Гейт звернувся до суду із вказаним позовом. Позовні вимоги мотивовано тим, що 17.12.2018р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір безпроцентної позики №17-12-19 (поворотної фінансової допомоги) грошових коштів у сумі 540 000 грн. В період з 17.12.2018р. по 03.01.2019р. вказана сума була отримана відповідачем у повному обсязі. Згідно умов укладеного договору строк повернення позики був встановлений до 01.02.2019р.

Зазначає, що відповідач ОСОБА_1 в порушення умов договору у встановлений строк отриманої позики не повернув, на неодноразові прохання позивача про добровільну сплату заборгованості не реагує.

З огляду на наведене, просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 в користь позивача заборгованість за договором позики в сумі 540 000 грн., 3% річних з суми боргу відповідно до ст.625 ЦК України в розмірі 798 грн. 90 коп. та понесені судові витрати в сумі 9072 грн. 48 коп.

ІІ. Позиція учасників справи.

У судовому засіданні представник позивача - адвокат Прокоп Ю.Р. підтримала позовні вимоги в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за договором позики в сумі 540 000 грн. та 3% річних з суми боргу в розмірі 798, 90 грн. з підстав, що викладені в позовній заяві. Щодо понесених судових витрат, то з урахуванням повернення судом 960,50 грн. судового збору, сплаченого позивачем за подання заяви про забезпечення позову, просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 сплачений судовий збір за подання позовної заяви в сумі 8111, 98 грн. Крім того, просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 понесені позивачем витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 15 000 грн.

Відповідач ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, однак у судове засідання не з`явився без поважних причин, клопотань про відкладення або про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило, відзиву не подав. Як вбачається із матеріалів справи судові повістки відповідачу надсилалась рекомендованим листом з повідомленням за адресою місця його проживання, що зареєстроване у встановленому законом порядку, а також за двома іншими адресами, які містяться в матеріалах справи, та такі повернулися із відмітками інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення , адресат відсутній . Відомості про будь-яку іншу адресу місця знаходження відповідача чи про його офіційну електронну адресу в матеріалах справи відсутні. Заяв про зміну місця знаходження від відповідача не надходило. Крім того, відповідача було повідомлено про час і місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення про виклик в судове засідання на офіційному веб-сайті судової влади України. Тому на підставі статей 128, 131 ЦПК України суд приходить до висновку, що відповідач вважається належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Мостиського районного суду Львівської області від 04.06.2019р. відкрито провадження у даній цивільній справі, ухвалено розгляд справи провести в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Мостиського районного суду Львівської областівід 01.10.2019р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Мостиського районного суду Львівської областівід 23.06.2020р. залишено без розгляду заяву про призначення почеркознавчої експертизи, яка не підписана відповідачем ОСОБА_1 , а представником - адвокатом Петришином А.М. (який з 04.12.2019р. не являється представником відповідача ОСОБА_1 ) та яка надійшла на адресу суду після закриття підготовчого провадження по справі.

Враховуючи положення ст.280 ЦПК України, а також те, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, про причини неявки суду не повідомив, а також враховуючи те, що представник позивача не заперечував проти заочного вирішення справи, судом вирішено ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

ІV. Обставини справи, встановлені судом .

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи і це було встановлено судом, що 17 грудня 2018 року між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю Роял Гейт та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір безпроцентної позики (безповоротної фінансової допомоги) №17-12-18.

За цим Договором позивач як позикодавець передає у власність відповідачу як позичальнику грошові кошти в сумі 540 000 грн., а позичальник зобов`язується повернути їх позикодавцю (п.1.1 та п.2.1 Договору). За обумовленим Договором проценти за надання позики не нараховуються та не сплачуються.

На виконання Договору у період з 17.12.2018р. по 03.01.2019р. позивач передав відповідачу ОСОБА_1 вищезазначену суму, що підтверджено видатковими касовими ордерами від 17.12.2018р. від 18.12.2018р,. від 19.12.2018р., від 20.12.2018р., від 21.12.2018р., від 22.12.2018р., від 26.12.2018р., від 27.12.2018р. від 28.12.2018р., від 29.12.2018р., від 02.01.2019р. та від 03.01.2019р.

Зі змісту п.4.1 Договору позики відомо, що відповідач ОСОБА_1 зобов`язався повернути грошові кошти в зазначеній сумі до 01.02.2019р.

З урахуванням вказаного вище Договору, що підписаний позичальником ОСОБА_1, суд приходить до висновку про обізнаність відповідача ОСОБА_1 з умовами договору, зокрема зі сумою позики, строком та порядком її повернення.

Отже, позивачем доведено, що між ним та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір безпроцентної позики, а також доведено, що відповідач був повідомлений про умови повернення суми позики.

Позивач виконав свої зобов`язання за договором позики в повному обсязі, передавши відповідачу ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 540 000 грн.

Відповідач ОСОБА_1 своїх обов`язків щодо повернення суми позики у строк, встановлений Договором, не виконав, що призвело до виникнення заборгованості, а тому Товариство з обмеженою відповідальністю Роял Гейт звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості, яка становить 540 000 грн.

V. Застосовані судом норми права.

Щодо підставності позовних вимог, то суд вважає зазначити наступне.

Предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості за договором позики.

Позикові відносини регулюються положеннями глави 71 ЦК України.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Таким чином, письмова форма договору позики, з огляду на його реальний характер, є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми позичальнику.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання, зокрема передбачає обов`язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми - у випадку відповідної вимоги кредитодавця.

Правовідносини, які виникли між сторонами з приводу договору позики, є подібними до правовідносин, які виникають з договорів кредиту, а тому в силу ч.9 ст.10 ЦПК України суд вважає можливим застосувати у цій справі вказані правові позиції.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно частини першої статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої, другої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 631 ЦК України встановлено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 545 ЦК України визначено, що прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов`язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.

Згідно ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставин, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, що врегульовано частиною 3 ст.12 ЦПК України.

Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Докази мають бути належними і допустимими у відповідності до вимог ст.ст.77-78 ЦПК України.

Відповідно до положень ч.1,2 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч.ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

VI. Висновки суду.

Таким чином, надані позивачем докази суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за договором позики в сумі 540 000 (п`ятсот сорок тисяч) грн.

Будь-яких доказів, які б спростували факт наявності заборгованості перед позивачем за вказаним договором позики відповідачем ОСОБА_1 суду не представлено.

На час розгляду справи в суді відповідач ОСОБА_1 простроченої заборгованості не погасив. Також відповідачем не надано в судове засідання доказів, які б підтверджували хоча б часткове належне виконання ним зобов`язань взятих перед позивачем, які б спростовували суму заборгованості перед позивачем та позовні вимоги взагалі.

Оскільки укладеним між сторонами Договором безпроцентної позики (безповоротної фінансової допомоги) №17-12-18 не встановлено процентів за надання позики, то підставними та такими, що ґрунтуються на нормах ч.2 ст.625 ЦК України є позовні вимоги в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 в користь позивача трьох процентів річних від простроченої суми, що становить 798 грн. 90 коп.

Підсумовуючи, суд приходить до висновку, що боргове зобов`язання за договором позики відповідачем ОСОБА_1 не виконане, а тому вважає обґрунтованими та підставними позовні вимоги, що пред`явлені до нього у даному цивільному позові.

VII. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч.ч.1-2, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно квитанції №0.0.1272384556.1 від 19.02.2019р. позивачем сплачено судовий збір в розмірі 8111,98 грн.

З огляду на те, що заявлені позовні вимоги задоволено в повному обсязі, то у відповідності вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача сплачений ним судовий збір в сумі 8111,98 грн.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до п.1 ч.2, ч.8 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 01 липня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Роял Гейт та адвокатом Прокоп Ю.Р. укладено договір про надання правової допомоги, за умовами якого адвокат приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, клієнту, а клієнт зобов`язаний оплатити адвокату гонорар за надання обумовлених послуг та погоджується компенсувати адвокату витрати, пов`язані з виконанням цього Договору.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надано суду квитанцію до прибуткового касового ордера №17 від 22 червня 2020 року на суму 15 000 грн., а також рахунки за виконані роботи.

Так, як позовні вимоги позивача були задоволені, відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу витрати на правову допомогу.

За таких обставин, суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача 15 000 грн. вартості надання правничої допомоги.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 133, 141, ст.ст.258, 259, 264, 265, 268, 280-284 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Роял Гейт до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Роял Гейт заборгованість за Договором безпроцентної позики №17-12-18 від 17.12.2018р. в розмірі 540 000 (п`ятсот сорок тисяч) грн., а також три проценти річних від простроченої суми в розмірі 798 (сімсот дев`яносто вісім) грн. 90 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Роял Гейт 8111 (вісім тисяч сто одинадцять) грн. 98 коп. сплаченого судового збору, а також 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн. понесених витрат на правничу допомогу адвоката.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, відповідно до вимог ст.284 ЦПК України.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим кодексом, до Львівського апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку, встановленому цим кодексом, до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Роял Гейт (ТОВ Роял Гейт ); місцезнаходження: 04073, м.Київ, просп.Степана Бандери, буд.16-А; код ЄДРПОУ: 42525744.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Судова Вишня Мостиського району Львівської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Ю.В.Кічак

Рішення набрало законної сили ___

Суддя Ю.В.Кічак