Постанова

від 29.07.2020 по справі 910/4709/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2020 р. Справа№ 910/4709/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тарасенко К.В.

за участю секретаря судового засідання Котенка О.О.

за участю представника(-ів) згідно протоколу судового засідання від 29.07.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2018 (суддя Усатенко І.В.) та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2018 у справі № 910/4709/18 (суддя Шкурдова Л.М.)

за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Свемон-Захід 1948"

про стягнення 1875014,84 грн,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства обмеженою відповідальністю "Свемон-Захід 1948" про стягнення 1875014,84 грн та зобов`язання виконати комплекс робіт по об`єкту "ВОЛЗ Червоний Донець - Харків (Будівельні роботи) (код ЄЗС ДК 021:2015 - 45000000-7)" відповідно до договору підряду №1607000585 від 15.07.2016.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своєчасно не виконав взяті на себе за договором № 1607000585 від 15.07.2016 зобов`язання по виконанню підрядних робіт, в зв`язку з чим позивач просив суд першої інстанції зобов`язати відповідача виконати в повному обсязі підрядні роботи та стягнути з боржника 1354177,38 грн пені та 520837,45 грн штрафу.

Короткий зміст рішення та додаткового рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.08.2018 у позові відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції в частині зобов`язання виконати роботи мотивовано тим, що позивачем не обґрунтовано, яким чином обраний ним спосіб захисту шляхом зобов`язання відповідача виконати роботи у не визначені строки, зможе забезпечити реальний та ефективний захист його порушеного права (інтересу) та не визначено механізм реалізації (виконання) рішення у разі задоволення позову.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій, суд першої інстанції виходив з того, що розрахунок пені та штрафу, наданий позивачем, є необґрунтованим, оскільки сторони у договорі не передбачили вартості кожного окремого етапу робіт. Позивач не надав жодних доказів та не обґрунтував, яким чином, з урахуванням умов договору та додатків до нього, можливо обрахувати вартість невиконаних робіт по кожному етапу окремо, з урахування того, що договір містить лише загальну вартість робіт, без розподілу на етапи. Також суд першої інстанції вказав, що розрахунок штрафу та пені, наданий позивачем не є обґрунтованим жодними належними, допустимими та достатніми доказами, оскільки з матеріалів справи неможливо встановити ні вартість виконаних робіт по кожному етапу окремо, ні залишок невиконаних робіт по кожному етапу окремо.

Водночас, місцевий господарський суд відмовив у задоволенні клопотання про застосування позовної давності з огляду на відмову в позову по суті заявлених вимог.

Після ухвалення вищезазначеного судового рішення від відповідача до суду першої інстанції надійшла заява з доказами на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, в якій останній просив стягнути з позивача на свою користь суму витрат на послуги адвоката у розмірі 20 000,00 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 30.08.2019 присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Свемон-Захід 1948" витрат на послуги адвоката у розмірі 10 000,00 грн.

Приймаючи до уваги заперечення позивача щодо завищення вартості адвокатських послуг та беручи до уваги час на підготовку матеріалів до судового засідання, складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), у зв`язку з чим частково задовольнити заяву відповідача про витрати понесених ним на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просило оскаржувані судові рішення скасувати та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному розмірі, а також прийняти нове додаткове рішення, яким зменшити відповідачу витрати на оплату професійної правничої допомоги.

Короткий зміст апеляційних скарг та узагальнення їх доводів

В обґрунтування наведеної позиції, викладеної у апеляційній скарзі на рішення місцевого господарського суду позивач зазначає, що судом першої інстанції не повно з`ясовано обставини справи, внаслідок чого на думку скаржника, суд першої інстанції дійшов до невідповідних висновків, викладених у рішенні суду, зокрема, безпідставно та необґрунтовано встановив, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами вартість невиконаних етапів робіт.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду першої інстанції мотивована тим, що прийняте додаткове рішення місцевим господарським судом з порушенням норм матеріального, процесуального права та неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, оскільки заявлений відповідачем до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг) та обсягом наданих адвокатом послуг.

Окрім цього, позивач до Північного апеляційного господарського суду подав заяву про відмову від частини позовних вимог в порядку статті 274 Господарського процесуального кодексу України, а саме, від позовних вимог про зобов`язання Товариства обмеженою відповідальністю "Свемон-Захід 1948" виконати комплекс робіт по об`єкту "ВОЛЗ Червоний Донець-Харків" (Будівельні роботи) (код ЄЗС ДК 021:2015 - 45000000-7)" для позивача відповідно до договору підряду №1607000585 від 15.07.2016 та додаткових угод до нього на загальну суму 7 440 535,07 грн. Також, позивач у вказаній заяві наголошує на тому, що відмова АТ "Укртрансгаз" від частини позовних вимог не порушує права, інтереси та (або) обов`язки третіх осіб.

Узагальнені доводи іншого учасника по справі

Відзив на апеляційні скарги від відповідача до суду апеляційної інстанції не надходив.

30.09.2019 на адресу суду апеляційної інстанції від відповідача надійшли письмові пояснення, в яких сторона просила врахувати судову практику Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в подібних правовідносинах, зокрема, викладену в постанові від 20.08.2019 у справі № 910/3554/18.

У судовому засіданні, яке відбулося 24.06.2020 представник відповідача також наголосив на необхідності врахування висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 24.01.2020 у справі № 910/3362/18, а також зазначив, що процесуальна відмова від частини позовних вимог не свідчить про розірвання договору і порушує інтерес держави.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2018 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2018 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Коротун О.М., суддів Гаврилюка О.М., Суліма В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2018 відновлено Акціонерному товариству "Укртрансгаз" пропущений строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2018 у справі №910/4709/18; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2018 у справі №910/4709/18; призначено справу до розгляду на 24.10.2018.

Указом Президента України "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" №454/2017 від 29.12.2017 ліквідовано Київський апеляційний господарський суд.

Згідно ч. 6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

03.10.2018 в газеті "Голос України" № 185(6940) опубліковано повідомлення про початок роботи Північного апеляційного господарського суду з 03.10.2018.

Частиною 5 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.

Актом прийняття-передачі судових справ від 02.10.2018 справу №910/4709/18 передано до Північного апеляційного господарського суду.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.11.2018 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2018 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Коротун О.М., Суліма В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2018 прийнято апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2018 у справі №910/4709/18 до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Коротун О.М., Суліма В.В.; розгляд апеляційної скарги призначено на 20.12.2018.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2018 поновлено Акціонерному товариству "Укртрансгаз" строк для подання апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2018 у справі №910/4709/18; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2018 у справі №910/4709/18; зупинено дію додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2018 у справі №910/4709/18 до винесення Північним апеляційним господарським судом судового акту за результатами розгляду апеляційної скарги; призначено на 20.12.2018 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2018 у справі №910/4709/18 для спільного розгляду з апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2018.

Склад колегії суддів неодноразово змінювався.

Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2019 у справі №910/4709/18 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/4709/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Тарасенко К.В., Разіна Т.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2018 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2018 у справі №910/4709/18 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Тарасенко К.В., Разіної Т.І.; призначено справу до розгляду на 05.11.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2019 розгляд справи відкладено до 27.11.2019. Продовжено строк розгляду апеляційних скарг Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2018 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2018 у справі №910/4709/18.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2019 зупинено провадження у справі № 910/4709/18 за апеляційними скаргами Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2018 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2018 до прийняття відповідного рішення об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №910/3362/18. Зобов`язано учасників справи повідомити Північний апеляційний господарський суд про результати розгляду об`єднаною палатою Касаційного Господарського суду у складі Верховного Суду справи № 910/3362/18 та надати відповідні докази (копію судового рішення).

Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2020 у справі №910/4709/18 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/4709/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Михальська Ю.Б., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2018 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2018 у справі №910/4709/18 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Михальської Ю.Б., Тарасенко К.В. Поновлено апеляційне провадження у справі №910/4709/18. Розгляд апеляційних скарг призначено на 01.04.2020.

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2020 та 31.03.2020 розгляд справи призначено на 22.04.2020 та на 13.05.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2020 розгляд справи відкладено до 24.06.2020.

24.06.2020 оголошено перерву в судовому засіданні до 07.07.2020.

З 07.07.2020 головуючий суддя Іоннікова І.А. перебувала на лікарняному та з 13.07.2020 приступила до виконання своїх обов`язків.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2020 призначено справу до розгляду на 29.07.2020.

В судове засідання, яке відбулося 29.07.2020 з`явився представник відповідача, який підтримав апеляційні скарги та заяву про відмову від частини позовних вимог.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про причини відсутності суду апеляційної інстанції не повідомив, оскільки явка представника позивача у судове засідання не була визнана судом обов`язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення останнього про місце, дату та час судового розгляду, колегія суддів визнала можливим здійснювати розгляд апеляційних скарг у даній справі за відсутності представника позивача.

Розглянувши заяву про відмову від частини позовних вимог, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), - на будь-якій стадії судового процесу.

У суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу. Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 191, 192 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі (ст. 274 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Згідно з ч. 1 - 3, 5 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Частиною 6 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Доказів того, що відмова позивача від частини позовних вимог (про зобов`язання відповідача вчинити спрямовані на виконання умов договору дії) у даній справі суперечить інтересам позивача, законодавству або порушує права і охоронюваних законом інтересів інших осіб, як і держави, - матеріали справи не містять.

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" є власником Аакціонерного товариства "Укртрансгаз", що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Єдиним засновником Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" є Кабінет Міністрів України. Наведене свідчить про приналежність позивача до державного сектора економіки.

За правилами ч. 1, 2 ст. 22 Господарського кодексу України держава здійснює управління державним сектором економіки відповідно до засад внутрішньої і зовнішньої політики. Суб`єктами господарювання державного сектора економіки є суб`єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб`єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п`ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб`єктів.

За приписами ч. 1 ст. 62 Господарського кодексу України підприємство - самостійний суб`єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб`єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків та може мати печатки (ч. 4 ст. 62 Господарського кодексу України).

Управління підприємством, згідно з ч. 1 ст. 65 Господарського кодексу України, здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу.

В силу приписів частин 2, 3 статті 65 Господарського кодексу України власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи.

Управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства. Особливості управління господарським товариством, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, визначаються законами України (ч.1 ст. 89 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству (п. 1 ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Виходячи з аналізу наведених норм права та обставин справи, суд апеляційної інстанції зазначає, що держава, в особі органу, що здійснює управляння товариством - Кабінет Міністрів України, визначає напрямки діяльності того чи іншого підприємства та на власний розсуд здійснює управління ним через відповідні органи. При цьому укладення будь-якого правочину, як і виконання його належить до компетенції відповідного господарюючого суб`єкта (з урахуванням особливостей укладення певних договорів).

З огляду на вищевикладене, колегія суддів зазначає, що вчинення такої процесуальної дії як відмова від позову не ототожнюється з відмовою від договору, його розірвання, тощо. Виконання або відмова від подальшого виконання зобов`язання залежить від безпосереднього волевиявлення сторін (їх поведінки), у тому числі і відповідача, саме яким і не було виконано частину робіт. Доказів того, що відмова від частини позовних вимог (щодо зобов`язання виконати роботи) будь-яким чином порушить права держави відповідачем не надано. При цьому замовник не обмежений у праві залучити до виконання робіт іншого підрядника. Водночас, вимоги про стягнення штрафних санкцій за невиконання частини робіт і є предметом іншої частини позовних вимог.

Крім того, норма ч. 5 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України передбачає можливість не прийняти відмову від позову у справі тільки у випадку, коли особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє. А тому необхідність встановлення будь-яких інших обставин нормами процесуального права не передбачено, що відповідає принципу диспозитивності.

За змістом частин 1, 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Заяву про відмову від частини позовних вимог підписано представником позивача Федоровою Т.В. До заяви долучено довіреність від 11.05.2019 №1-840, якою позивач, в особі тимчасово-виконуючого обов`язки президента АТ "Укртрансгаз" С.О. Олексієнко, посадове становище якого підтверджується інформацією, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань уповноважено Т.В. Федорову на підписання від імені позивача в т.ч. позовних заяв та заяв про їх відкликання. Наявність у Т.В. Федорової статусу адвоката підтверджується копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №2253/10 від 24.04.2003.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" державна реєстрація базується на таких основних принципах: об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Єдиному державному реєстрі.

Вказані обставини свідчать про те, що Т.В. Федорова, якою подано і підписано заяву про відмову від частини позовних вимог від імені зазначеної юридичної особи, - має повноваження щодо вчинення таких дій.

Враховуючи вищезазначене, судова колегія дійшла висновку про те, що заява про відмову від частини позовних вимог підлягає задоволенню, рішення в частині вимог немайнового характеру про зобов`язання виконати умови договору за визначеним позивачем переліком та вартістю підлягає визнанню нечинним, а провадження у справі у вказаній частині - закриттю. Відповідно, розгляд апеляційної скарги на рішення буде здійснюватися в іншій частині - стягненні штрафних санкцій.

Разом з цим, колегія суддів звертає увагу сторін, що відповідно до ч. 3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

15.07.2016 між Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" (за договором - замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Свемон-Захід 1948" (за договором - підрядник, відповідач) укладено договір підряду №1607000585 (надалі - договір), з врахуванням змін, внесених додатковими угодами до договору № 1 від 09.08.2016, № 2 від 02.09.2016, № 3 від 20.12.2017.

За умовами п. 1.1. договору підрядник приймає на себе зобов`язання власними та залученими силами та засобами виконати комплекс робіт по об`єкту "ВОЛЗ Червоний Донець - Харків (Будівельні роботи) (код ЄЗС ДК 021:2015-45000000-7)" та здати в установлений договором строк закінчений будівництвом об`єкт відповідно до договірної документації, а саме:

1.1.1. розробити календарний план-графік виконання основних заходів і робіт;

1.1.2. розробити і затвердити у замовника проект виконання робіт;

1.1.3. отримати дозволи на виконання будівельно-монтажних робіт від державних установ та експлуатуючих організацій;

1.1.4. поставити обладнання (устаткування) і матеріали згідно зі специфікаціями;

1.1.5. виконати будівельно-монтажні роботи відповідно до погодженої документації та затвердженого проекту виконання робіт;

1.1.6. виконати обов`язки зазначені в п.6.4. Розділу 6;

1.1.7. кількість робіт та вимоги щодо їх якості згідно технічних вимог та якісних характеристик предмета закупівлі (Додаток №3).

Відповідно до 3.1. договору (в редакції додаткової угоди № 2) вартість робіт по договору відповідно до розрахунку договірної ціни (Додаток № 1) складає 6622380,75 грн; крім того ПДВ - 1324476,15 грн. Загальна вартість з ПДВ - 7946856,90 грн.

Підпунктами 3.1.1. та 3.1.2. пункту 3.1 договору (в редакції додаткової угоди № 2) визначено, що вартість устаткування за цим договором складає 1101735,02 грн; крім того ПДВ - 220347,00 грн; загальна вартість з ПДВ - 1322082,02 грн.

Вартість будівельно-монтажних робіт за цим договором складає 5520645,73 грн; крім того ПДВ - 1104129,15 грн; загальна вартість з ПДВ - 6624774,88 грн.

Вартість робіт визначена кошторисом, що є невід`ємною частиною договору. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятись від змісту пропозиції конкурсних торгів переможця процедури закупівлі та не повинні змінюватись після підписання договору про закупівлю до повного виконання зобов`язань сторонами, крім випадків зменшення обсягів закупівлі, залежно від реального фінансування видатків та узгодженого зменшення сторонами договору ціни договору про закупівлю, про що сторони з урахуванням вимог ч. 5 ст. 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" із змінами та доповненнями та чинного законодавства, укладають додаткову угоду.

До матеріалів справи долучено доказ про договірну ціну на будівництво до договору №1607000585 від 15.07.2016, в якій зазначено, що будівельні роботи включають: витрати на заробітну плату; вартість матеріальних ресурсів; вартість експлуатації будівельних машин і механізмів; загальновиробничі витрати; кошти на додаткові витрати при виконанні будівельних робіт у зимовий період, та літній період; інші супутні витрати; прибуток; кошти на покриття адміністративних витрат будівельно-монтажних організацій; кошти на покриття ризику; кошти на покриття додаткових витрат пов`язаних з інфляційними процесами; податки, збори, обов`язкові платежі; податок на додану вартість. Устаткування включає наступні витрати: витрати підрядника, що пов`язані з устаткуванням; податок на додану вартість. Загальна договірна ціна складає 7946856,90 грн.

Положеннями пункту 5.1. договору встановлено, що підрядник розробляє та надає на погодження Календарний план-графік виконання робіт до моменту підписання договору підряду (додаток № 2).

Згідно з п. 5.2, 5.3 договору строк виконання робіт - протягом 12 місяців з моменту отримання підрядником письмового дозволу замовника про початок виконання робіт та/або відповідно до Календарного плану-графіку. Виконання зобов`язань, будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних робіт, поставка обладнання та отримання позитивних висновків від державних установи на експлуатацію об`єкту - згідно Календарного плану-графіку виконання робіт.

Пунктом п. 5.4. договору сторони погодили, що цей договір набирає чинності з дати підписання його сторонами та діє до 31 грудня 2017 року, а в частині виконання сторонами зобов`язань щодо розрахунків - до їх повного виконання.

За правилами п.п. 6.3.8. пункту 6.3 договору підрядник виконує роботи у відповідності з проектом виконання робіт, будівельними нормами і правилами, затвердженими графіками виконання робіт. Підрядник забезпечує комплектацію робіт всіма матеріалами, виробами, конструкціями та обладнанням.

Зі змісту зазначеного календарного плану-графіку виконання робіт, загальний термін виконання робіт склав з 20.07.2016 по 31.12.2017 та сторонами встановлено наступний графік виконання робіт:

№ п./п.*Назва робіт* Термін виконання*

1. Організаційні заходи

1.1. Оформлення дозволу на початок робіт, надання пакету документів, проведення інструктажу працівників 20.07.2016 - 15.09.2016

1.2. Отримання від замовника проектної та виконавчої документації, аналіз комплектності та якості 20.07.2016 - 15.09.2016

1.3. Огляд траси, визначення місць складування матеріалів, базування техніки, проживання працівників, оформлення договорів, тощо 20.07.2016 - 15.09.2016

1.4. Розробка проекту виконання робіт 20.07.2016 - 15.09.2016

2. Підготовчі роботи

2.1. Придбання і доставка (перебазування) необхідних матеріалів для влаштування переходів методом ГНБ та прокладки захисної п/е трубки 16.09.2016 - 23.09.2016

2.2. Придбання і доставка (перебазування) необхідних матеріалів для задувки та монтажу кабеля 16.09.2016 - 23.09.2016

2.3. Перебазування техніки, механізмів та працівників на об`єкт 16.09.2016 - 23.09.2016

2.4. Повідомлення землекористувачів про початок будівельних земляних робіт на їх полях 24.09.2016 - 30.09.2016

2.5. Розчистка чагарників, відбивка маршруту траси 24.09.2016 - 30.09.2016

2.6. Виклик представників сторонніх комунікацій, які перетинає маршрут траси 24.09.2016 - 30.09.2016

3. Будівельні та монтажні роботи

3.1. Прокладка захисної п/е трубки, з`єднання пропусків 01.10.2016 - 31.05.2017

3.2. Влаштування переходів методом ГНБ 01.10.2016 - 31.05.2017

3.3. Задувка волоконно-оптичного кабелю 01.10.2016 - 31.05.2017

3.4. Монтаж кабелю ОК, зварювання волокон, кінцевих пристроїв, виміри, виконавча геотопозйомка 01.10.2016 - 31.05.2017

3.5. Установка по трасі стовпчиків, плит, колодязів, КВП 01.02.2017 - 31.05.2017

4. Пристосування приміщення ВЗ "Харків" (ремонт, оздоблювальні, електротехнічні роботи тощо) 01.10.2016 - 30.05.2017

5. Придбання та монтаж обладнання на вузли зв`язку 01.02.2017 - 30.06.2017

6. Монтаж та настроювання обладнання системи передачі 01.07.2017 - 20.08.2017

7. Проведення приймальних випробувань робочою комісією, виправлення недоліків 21.08.2017 - 07.09.2017

8. Реєстрація декларації про готовність об`єкта до експлуатації в ДАБІ України 11.09.2017 - 31.12.2017.

В матеріалах справи містяться акти приймання виконання будівельних робіт та акти змонтованого обладнання: № 1-585 за грудень 2016 на суму 153769,45 грн; № 2-585 за грудень 2016 на суму 285336,86 грн, № 3-585.2 від 30.12.2016 на суму 44832,04 грн, № 3-585.1 за грудень 2016 на суму 2147,74 грн, № 4-585 за березень 2017 на суму 20235,74 грн, які підписані та скріплені печатками контрагентів.

Також, позивачем до матеріалів справи надано довідки про вартість виконаних відповідачем будівельних робіт та витрат: за грудень 2016 на суму 153769,45 грн, за грудень 2016 на суму 285336,86 грн; за грудень 2016 на суму 46979,78 грн; за березень 2017 на суму 20235,74 грн, які теж підписані та скріплені печатками контрагентів.

Разом з цим, до матеріалів справи додано підсумкові відомості ресурсів та розрахунки загальновиробничих витрат по актам: за грудень 2016 на суму 11254,96 грн, за грудень 2016 на суму 10413,83 грн; за грудень 2016 року на суму 201744,07 грн; за грудень 2016 на суму 2380,42 грн, на суму 244,93 грн без зазначення звітного періоду, за березень 2017 по розділу 4 разом 11689,78 грн, за березень 2017 на суму 1102,13 грн.

Як вбачається з наданих позивачем актів приймання виконаних будівельних робіт, акту змонтованого обладнання та довідок про вартість виконаних робіт, відповідачем на виконання умов договору було виконано роботи та змонтовано обладнання на загальну суму 506321,83 грн.

Звертаючись до суду з даним позовом та обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідно до узгодженого сторонами календарного плану-графіку виконання робіт, з урахуванням зміни вартості робіт, підрядником не були виконані наступні роботи:

1) прокладка захисної п/е трубки, з`єднання пропусків на суму 1436364,67 грн;

2) влаштування переходів методом ГНБ на суму 151931,81 грн;

3) задувка волокно-оптичного кабелю на суму 3184025,74 грн;

4) прокладка кабелю по території ВЗ, докладка КТУК, подача кабелю в приміщення на суму 894765,66 грн;

5) установка по трасі стовпчиків, плит, КВП на суму 323035,38 грн;

6) придбання та монтаж обладнання на вузли зв`язку на суму 1215364,49 грн;

7) монтаж та настроювання обладнання системи передачі на суму 235047,32 грн

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов договору в частині дотримання строків виконання підрядних робіт за договором, позивач звернувся з даним позовом до суду першої інстанції в якому просив зобов`язати відповідача виконати вказані роботи та стягнути з відповідача на користь позивача штрафні санкції, передбачені договором за несвоєчасне виконання зобов`язання.

Рішенням господарського суду міста Києва у позові відмовлено повністю.

Додатковим рішенням господарського суду міста Києва присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Свемон-Захід 1948" 10 000, 00 грн витрат на послуги адвоката.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційних скарг, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржених судових рішень, дійшла висновку про те, що апеляційні скарги позивача не підлягають задоволенню, а оскаржувані судові рішення місцевого господарського суду не підлягають зміні або скасуванню з наступних підстав.

Причиною апеляційного розгляду (з урахуванням відмови позивача від позову в частині немайнової вимоги) стало питання правомірності відмови судом першої інстанцій у стягненні з відповідача штрафу та пені за порушення відповідачем як підрядником строків виконання робіт за договором, а також правомірності розподілу судових витрат у справі, а саме, витрат відповідача на професійну правничу допомогу.

Згідно з умовами пункту 10.3 Договору сторони встановили, що за порушення з вини підрядника строків виконання робіт, останній сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1 відсотка від вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів - додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості. Порушенням строків виконання робіт слід вважати ті строки, що вказані в пункті 5.2 Договору.

Пунктом 5.2 Договору визначено строк виконання робіт - протягом 12 місяців з моменту отримання підрядником письмового дозволу замовника про початок виконання робіт та/або відповідно до Календарного плану-графіку.

Календарним планом визначений загальний термін виконання робіт - 13 місяців з дати видачі дозволу на початок робіт; визначений також термін виконання робіт за кожним етапом.

Позивач відповідно до пункту 5.2 Договору та погодженого План-графіку виконання робіт надав відповідачу дозвіл на початок виконання робіт за Договором.

Відповідно до статті 875 зазначеного Кодексу (де наведено нормативне визначення поняття договору будівельного підряду) за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

У розумінні наведеної норми основним предметом договору будівельного підряду є результат будівельних робіт - завершений будівництвом об`єкт або закінчені будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації на замовлення замовника, а не процес виконання робіт чи діяльність підрядника на створення об`єкта та його здачу. Додатковим предметом будівельного підряду можуть бути нерозривно пов`язані із місцезнаходженням об`єкта проектні та пошукові роботи щодо розробки за завданням замовника проектної або іншої технічної документації та/або виконання пошукових робіт (аналогічна правова позиція викладена у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/22058/17, від 24.01.2020 у справі № 910/3362/18).

За умовами договору підрядник приймає на себе зобов`язання власними та залученими силами та засобами виконати комплекс робіт по об`єкту "ВОЛЗ Червоний Донець - Харків (Будівельні роботи) (код ЄЗС ДК 021:2015-45000000-7)" та здати в установлений договором строк закінчений будівництвом об`єкт відповідно до договірної документації, у той час як відповідальність підрядника за умовами цього договору у вигляді штрафних санкцій (пені, штрафу), передбачена пунктом 10.3 договору, настає у разі порушення строків виконання робіт, що вказані в пункті 5.2 Договору (строк виконання робіт - протягом 12 місяців з моменту отримання підрядником письмового дозволу замовника про початок виконання робіт та/або відповідно до Календарного плану - графіку).

Отже, відповідальність підрядника за умовами договору у вигляді штрафних санкцій настає у разі прострочення виконання відповідачем обов`язку зі здачі завершеного будівництвом об`єкта в експлуатацію, тобто за прострочення виконання підрядних робіт в цілому, а не за прострочення у виконанні окремих етапів робіт/поставки обладнання в межах основного договору.

Відсутність у договорі підряду окремо погоджених строків виконання кожного з видів (етапів) робіт та їх вартості не позбавляє позивача права на застосування до боржника відповідальності, передбаченої договором, виходячи із загальної вартості невиконаних робіт з урахуванням загального терміну їх виконання (аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 24.01.2020 зі справи № 910/3362/18).

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку штрафу та пені, позивач здійснює розрахунки за кожним етапом окремо, на суми невиконаних робіт, визначені довільно, одноособову порядку, за період прострочення по кожному етапу окремо.

У той же час, при розгляді вимог про стягнення штрафу та пені, суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що розрахунок пені та штрафу, наданий позивачем, є необґрунтованим, оскільки, сторони у договорі не передбачили вартості кожного окремого етапу робіт.

З урахуванням викладеного вище, колегія суддів зазначає, що фактичні обставини справи встановлені судом першої інстанції під час її вирішення, підтверджують покладені в основу судового рішення висновки про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Загалом доводи позивача по суті вирішеного спору зводяться до переоцінки обставин, повно та достовірно встановлених судом першої інстанції.

Щодо доводів скаржника про те, що сума витрат з оплати послуг адвоката є завищеною, колегія суддів вважає, що вони є безпідставними, з огляду на наступне.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких відповідно до пункту 1 частини другої зазначеної статті належать витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до абзацу першого ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Водночас, згідно з вимогами ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За правилами ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зі змісту ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.

Отже, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Аналогічна позиція викладена у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

При визначенні суми відшкодування необхідно виходити із критерію реальності понесення витрат на правничу допомогу (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, зважаючи на конкретні обставин справи. Аналогічна позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.02.2020 у справі № 910/2170/18.

З огляду на викладене, підлягає вирішенню питання щодо наявності або відсутності підстав для зменшення та визначення остаточного розміру заявленої відповідачем суми витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, яку він просив стягнути з позивача. Так, відповідачем було заявлено до стягнення 20 000, 00 грн на правничу допомогу. Судом першої інстанції було визнано необґрунтованою суму в розмірі 10 000,00 грн, з якою погоджується судова колегія.

Переглядаючи рішення та додаткове рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість заявлених відповідачем до відшкодування в частині 10 000,00 грн витрат на правничу допомогу з позивача з огляду на те, що спір у справі виник у зв`язку з невиконанням відповідачем робіт, передбачених договором підряду, яке і зумовило звернення позивача до місцевого господарського суду з даним позовом.

Відтак, колегія суддів залишає без змін додаткове судове рішення щодо розподілу судових витрат.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає посилання відповідача, наведені в апеляційній скарзі на додаткове рішення є безпідставними, документально необґрунтованими та такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.

Доводи скаржника по суті його скарг в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення та додаткового рішення місцевого господарського суду.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки за результатами апеляційних скарг

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому рішення та додаткове рішення суду першої інстанції є законними та обґрунтованими.

Таким чином, судова колегія вважає, що підстав для задоволення апеляційних скарг та скасування або зміни оскаржених у даній справі судових рішень не вбачається.

Судові витрати

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Заяву Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про відмову від частини позовних вимог у справі №910/4709/18 задовольнити.

Прийняти відмову Акціонерного товариства "Укртрансгаз" від частини позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Свемон-Захід 1948", зокрема, від позовних вимог про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Свемон-Захід 1948" виконати в повному обсязі комплекс робіт по об`єкту "ВОЛЗ Червоний Донець - Харків (Будівельні роботи) (код ЄЗС ДК 021:2015 - 45000000-7) для Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" відповідно до договору підряду № 1607000585 від 15.07.2016 та додаткових угод до нього на загальну суму 7 440 535,07 грн, а саме:

1) прокладка захисної п/е трубки, з`єднання пропусків на суму 1 436 364,67 грн;

2) влаштування переходів методом ГНБ на суму 151 931,81 грн;

3) задувка волоконно-оптичного кабелю на суму 3 184 025,74 грн;

4) прокладка кабелю по території ВЗ, докладка КТК, подача кабелю в приміщення на суму 894 765,66 грн;

5) установка по трасі стовпчиків, плит, КВП на суму 323 035,38 грн;

6) придбання та монтаж обладнання на вузли зв`язку на суму 1 215 364,49 грн;

7) монтаж та настроювання обладнання системи передачі на суму 235 047,32 грн.

Закрити провадження у справі № 910/4709/18 у зазначеній частині.

Повернути Публічному акціонерному товариству "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 9/1; код ЄДРПОУ 30019801) з Державного бюджету 881,00 грн (вісімсот вісімдесят одна грн 00 коп), що відповідає 50 % судового збору, сплаченого за подання позовної заяви за немайнову вимогу, згідно платіжного доручення № 3016 від 14.03.2018.

Апеляційні скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2018 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2018 у справі №910/4709/18 - без змін.

Матеріали справи № 910/4709/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 03.08.2020.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді Ю.Б. Михальська

К.В. Тарасенко