Ухвала

від 03.08.2020 по справі 904/87/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

03.08.2020 м.Дніпро Справа № 904/87/20

Центральний апеляційний господарський суд

у складі судді - доповідача Широбокової Л.П.

розглянувши матеріали апеляційної скарги та клопотання про відстрочення сплати судового збору Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2020 у справі №904/87/20 (суддя Васильєв О.Ю., повне рішення складено 07.07.2020)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пармагрупп", м. Київ

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод", м. Дніпро

про стягнення 4 274 261, 85 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2020 у справі №904/87/20 (суддя Васильєв О.Ю.) позов задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пармагрупп" 3 434 626, 63 грн - основної заборгованості; 586 084,56 грн - пені; 147 688, 95 грн - інфляційних втрат; 105 861,71 грн - 3% річних; 64 113, 93 грн - витрат на сплату судового збору та 20 000, 00 грн - витрат на професійну правничу допомогу.

Не погодившись із зазначеним рішенням, ПрАТ Дніпровський металургійний завод звернулося з апеляційною скаргою до Центрального апеляційного суду, в якій, посилаючись на те, що судом неповністю з`ясовані фактичні обставини справи, не надано належної оцінки доводам сторонам, просив рішення скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, суд доходить висновку про наявність підстав для залишення її без руху з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 2, 3 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору та докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Відповідно до п. п. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за розгляд апеляційних скарг на рішення суду передбачена сплата судового збору у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Якщо скаргу подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Враховуючи, що рішення апелянтом оскаржується в повному обсязі, за подання апеляційної скарги апелянт мав сплатити судовий збір у сумі 96170,90 (64113,93 грн х 1,5).

Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, до неї доказів сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги не надано.

В тексті апеляційної скарги апелянтом заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судом постанови за результатами розгляду апеляційної скарги, обґрунтоване скрутним фінансовим становищем, що обумовлено зростанням вартості сировини, енергетичних ресурсів та падінням світових цін на ринку металопродукції, а також було ускладнено введенням на території України карантину. Також зазначив, що в рамках виконавчих проваджень ВП №62555339 та ВП №62567189 рахунки ПрАТ ДМЗ арештовані, а ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2020 у справі №904/3325/20 прийнято заяву ПрАТ Дніпровський металургійний завод про затвердження плану санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство до розгляду.

Відповідно до ст. 8 Закону України Про судовий збір ( в редакції на час звернення з апеляційною скаргою) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Таким чином, перелік підстав для відстрочення сплати судового збору є вичерпним.

Законом не передбачено такої підстави для відстрочення сплати судового збору, як погіршення фінансового стану суб`єкта господарювання.

Крім того, для вчинення судом визначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір" дій необхідним є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні сплати судового збору у встановлених законом розмірах і строки, покладається на зацікавлену сторону. Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати чи про відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи і подати належні докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому розмірі.

Оскільки відстрочення сплати судового збору відповідно до частини 1 статті 8 Закону може бути здійснене на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, відповідне клопотання повинне бути також обґрунтоване обставинами, які дозволять суду зробити висновок про те, що судовий збір буде сплачено у цей строк.

Апелянт не надав доказів, які б давали підстави стверджувати про поліпшення його матеріального стану та спроможність сплатити судовий збір у повному обсязі протягом передбаченого частиною 1 статті 273 ГПК України двохмісячного строку.

Крім того, статтею 129 Конституції України передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов`язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи положення ст.129 Конституції України, а також положення статті 5 Закону України "Про судовий збір", господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні відстрочення чи звільнення від сплати судового збору.

Перебування боржника в процедурі стадії санації не є підставою для звільнення від сплати судового збору чи відстрочення сплати судового збору (подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 08.05.2020, справа №917/1423/19).

Накладення арешту на рахунки в межах зазначених виконавчих проваджень не свідчить про відсутність інших рахунків та не засвідчує неможливість сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі та не може бути підставою відстрочення сплати судового збору.

Таким чином, положеннями ст. 8 Закону України "Про судовий збір" не передбачено можливості відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги з підстав, викладених у поданому клопотанні.

Суд також звертає увагу на те, що звільнення від сплати або відстрочення сплати судового збору є правом суду, а відповідне клопотання розглядається з урахуванням визначених стороною обставин та доказів, які підтверджують ці обставини. Тому, необхідність сплати судового збору, встановлена для всіх суб`єктів нормами ГПК України, не може тлумачитись як обмеження права на доступ до суду у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на викладене, у задоволенні заявленого клопотання про відстрочення судового збору судом відмовляється.

За приписами ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави не сплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 174 ГПК України).

Зважаючи на викладене, апелянту надається право протягом встановленого судом строку усунути недоліки апеляційної скарги: сплатити судовий збір у сумі 96170,90 грн, докази чого надати суду.

Слід звернути увагу, що якщо скаржник не усуне недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із апеляційною скаргою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням ст. 260 цього Кодексу).

Керуючись статтями 174, 234, 235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" про відстрочення сплати судового збору відмовити.

2. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2020 у справі №904/87/20 залишити без руху.

3. Повідомити скаржника про можливість усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали, у строк не пізніше 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

4. У разі не усунення недоліків у зазначений судом строк настають наслідки, передбачені ч.4 ст. 174, ч.8 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя - доповідач Л.П. Широбокова