ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
(додаткове)
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" липня 2020 р.Справа № 922/3439/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Новікової Н.А.
при секретарі судового засідання Малихіній М.П.
розглянувши заяву про розподіл судових витрат з врахуванням заяви про доручення доказів, які підтверджують розмір витрат на правову допомогу (вх. №14696 від 26.06.2020) у справі
про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у розмірі 59759,11 грн.
за участю представників учасників справи:
прокурора - не з`явився;
позивача - не з`явився;
відповідача - Назарової А.А., ордер серія ХВ №1912 від 04.12.2019 року;
Суть спору:
Харківська місцева прокуратура № 2 звернулась до господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хартехінвест» про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у розмірі 59759, 11 грн.
У судовому засіданні 22.06.2020 повноважний представник відповідача підтримав заяву про стягнення з прокурора судових витрат на професійну правничу допомогу, яка містилась у відзиві на позов та вказував на те, що надасть докази на підтвердження понесених судових витрат пов`язаних з розглядом справи протягом 5 днів з дня винесення рішення по справі у відповідності до ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Рішенням господарського суду Харківської області від 22.06.2020 в позові відмовлено повністю.
Водночас, 26.06.2020 від відповідача надійшла заява про долучення доказів, які підтверджують розмір витрат на правову допомогу (вх. №14696 від 26.06.2020), в якій відповідач просить стягнути з Харківської місцевої прокуратури № 2 на користь ТОВ Хартехінвест судові витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, у розмірі 20000,00грн., у зв`язку з чим, в порядку передбаченому ч. 8 ст. 129 ГПК України, просить долучити до матеріалів справи договір про надання правової допомоги, додаток №1 до договору від 27.11.2019 опис та вартість робіт (послуг), які виконуються адвокатом свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю, акт виконаних робіт (наданих послуг) від 23.06.2020.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.07.2020 прийнято до розгляду та призначено розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Хартехінвест про доручення доказів, які підтверджують розмір витрат на правову допомогу (вх. №14696 від 26.06.2020) у судовому засіданні на "22" липня 2020 р. о(об) 12:45.
У судове засідання 22.07.2020 прокурор та представник позивача не з`явились, при цьому, як вбачається з повідомлень про вручення поштового відправлення, ухвалу суду про призначення до розгляду заяви про розподіл судових витрат, що Харківською місцевою прокуратурою №2, що Харківською міською радою було отримано 08.07.2020 та 09.07.2020, що свідчить про повідомленість сторін про дату час та місце судового засідання, а їх неявка не є підставою для відкладення судового засідання.
Водночас, повноважний представник відповідача заяву про розподіл судових витрат підтримав повністю, та вказував на те, що відповідно до умов договору про надання правової допомоги укладеного між відповідачем та АО Анни Назарової , останній зобов`язувався надати відповідачу правової допомоги пов`язану з представництвом інтересів відповідача у розгляді справи №922/3439/19. Відповідно до п. 4.6 укладеного договору остаточний розмір гонорару визначється в акті виконаних робіт (наданих послуг), на підставі якого відповідач зобов`язується протягом 10 днів з дня його підписання виплатити адвокатському обєднанню сплатити вартість отриманих послуг. При цьому, як вказує відповідач 23.06.2020 після винесення судового рішення по справі було підписано акт виконаних робіт (наданих послуг) з відповідним описом робіт, згідно якого вартість послуг адвоката становить 20000,00грн., які останній і просить стягнути з прокуратури, як позивача по справі.
Дослідивши подану заяву про розподіл судових витрат у справі № 922/3506/18, суд зазначає наступне.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).
Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Суд зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).
У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Відповідно до пункту 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до частини 1статті 232 Господарського процесуального кодексу України, судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.
Відповідно до ст.221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Статтею 244 ГПК України встановлено, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Відповідно до частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Виходячи з аналізу вказаних статей суд дійшов висновку про те, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Як вбачається з матеріалів заяви, відповідач на підтвердження понесених позивачем витрат з правничої допомоги надав: ордер серії ХВ №1912 від 04.12.2019, опис та вартість робіт (послуг), які виконуються адвокатом від 27.11.2019, договорі про надання правової допомоги від 27.11.2019, а також акт виконаних робіт (наданих послуг) від 23.06.2020.
Відповідно до п. 1.1 договору, предметом даного договору є надання Бюро усіма законними методами та способами правової допомоги Клієнту у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів, а Клієнт хзбов`язусться сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених цим договором. Безпосередній зміст правничої допомоги, яка надається за цим Договором, полягає в тому, що Клієнт доручає, в Бюро бере на себе зобов`язання, під час строку дії цього Договору надати правову допомогу, пов`язану з представництвом інтересів Клієнта у справі № 922/3439/19 за позовом заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 2, в інтересах держави, в особі Харківської міської ради, до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ХАРТЕХІНВЕСТ (Клієнта). Надання правової допомоги включає, але не обмежується, складанням відзиву на позовну заяву, заперечень на відповідь на відзив, додаткових пояснень, апеляційної скарги та інших процесуальних документів, здійсненням представництва Клієнта в суді у справі №922/3439/19.
Згідно п. 4.1. Договору, розмір гонорару обчислюється з розрахунку погодинної оплати роботи Адвоката. Вартість однієї години роботи Адвоката становить 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок. Вартість однієї години роботи Адвоката може бути збільшена за погодженням сторін з огляду на складність роботи, яка виконується Адвокатом.
Відповідно до п. 4.2. Договору, попередній (орієнтовний) розрахунок гонорару узгоджується Сторонами в момент підписання цього Договору у Додатку № 1 "Опис та вартість робіт (послуг), які виконуються Адвокатом". Протягом дії Договору найменування, обсяг та вартість послуг, які надаються Адвокатом Клієнту, можуть бути змінені шляхом укладення нового Додатку до Договору.
У Додатку № 1 до Договору "Опис та вартість робіт (послуг), які виконуються Адвокатом від 27.11.2019" було визначено, що розмір витрат відповідача на професійну правничу допомогу адвоката в даній справі складатиме 20000,00 грн.
Згідно п. 4.5. Договору, за правову допомогу, передбачену в пп. 1.1-1.2 Договору, Клієнт зобов`язаний виплатити Адвокату гонорар протягом 10 (десяти) календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду про відмову у задоволенні позову заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 2, в інтересах держави, в особі Харківської міської ради, до ТОВ "Хартехінвест".
Разом з цим суд зазначає, що п. 4.3. Договору було передбачено, що остаточний розмір гонорару Адвоката, який підлягає сплаті Клієнтом, визначається в залежності від часу, фактичного витраченого Адвокатом на надання правової допомоги за цим Договором. Остаточний розмір гонорару визначається в Акті виконаних робіт (наданих послуг) за цим Договором.
Як вбачається з акту виконаних робіт вартість наданих відповідачу було надано послуги на загальну суму 20000,00грн., з яких:
1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань щодо змісту позовної заяви у справі № 922/3439/19 за позовом заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 2, в інтересах держави, в особі Харківської міської ради, до ТОВАРИСТВА 3 ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ХАРТЕХІНВЕСТ (Клієнта) про стягнення 59 759, 11 грн. вартістю 2 000,00грн.;
2) ознайомлення з документацією, наданою Клієнтом, яка стосується предмету позову (правовстановлюючими документами на нежитлову будівлю, документами щодо сплати земельного податку за земельну ділянку) вартістю 2 000,00грн.;
3) проведення розрахунків щодо перевірки правильності обчислення розміру земельного податку, який був сплачений, та співставлення з вимогами, заявленими у позовній заяві вартістю 2 000,00грн.;
4) опрацювання правової позиції щодо наявності достатніх підстав для подання позовної заяви прокуратурою в інтересах Харківської міської ради (у тому числі вивчення судової практики) - 1 000, 00грн.;
5) ознайомлення з матеріалами справи № 922/3439/19 в Господарському суді Харківської області вартістю 1 000,00грн.;
6) опрацювання правової позиції у справі № 922/3439/19 за позовом за позовом заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 2, в інтересах держави, в особі Харківської міської ради, до ТОВАРИСТВА 3 ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ХАРТЕХІНВЕСТ (Клієнта) про стягнення 59 759, 11 грн., вивчення судової практики, правових позицій Верховного Суду за аналогічними справами, постанов Вищого господарського суду України - 3 000,00грн.
7) складання відзиву на позовну заяву, направлення копій відзиву з додатками учасникам справи та подання відзиву на позовну заяву до Господарського суду Харківської області (справа № 922/3439/19) - 7 000,00грн.
8) подання до Господарського суду Харківської області клопотання про долучення документів до матеріалів справи № 922/3439/19 (судових рішень у подібній справі № 922/3440/19) - 1 000,00грн.;
9) представництво інтересів Клієнта у Господарському суді Харківської області у справі № 922/3439/19 - 1 000,00грн.
Однак, суд ознайомившись зі актом виконаних робіт, який доданий відповідачем, суд вважає, що адвокатом необґрунтовано належним чином види та обсяги наданих послу, а також витрачений час на їх надання, виходячи з наступного.
Щодо пунктів 2, 4, 6, акту виконаних робіт від 23.06.2020, згідно яких, адвокатом здійснено ознайомлення з документацією, наданою Клієнтом, яка стосується предмету позову (правовстановлюючими документами на нежитлову будівлю, документами щодо сплати земельного податку за земельну ділянку), опрацьовано правову позиції щодо наявності достатніх підстав для подання позовної заяви прокуратурою в інтересах Харківської міської ради (у тому числі вивчення судової практики) та правову позицію у справі № 922/3439/19, вивчено судову практику, правових позицій Верховного Суду за аналогічними справами, постанов Вищого господарського суду України, зазначає про те, що вказані послуги за своєю правовою природою нероздільно пов`язані з наданням надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань щодо змісту позовної заяви у справі № 922/3439/19, так як, і ознайомлення з документацією наданої клієнтом, і опрацювання правової позиції позивача так і судової практики є етапами надання правової інформації щодо змісту та предмету позову, а тому їх виокремлення відповідачем в окремі види послуг є безпідставним.
Щодо пункту 3 акту виконаних робіт та суд зазначає, що як вбачається з документів поданих відповідачем, останнім жодних розрахунків чи то конррозрахунків позовних вимог не проводилось, доводів у відзиві на позов щодо невірності застосування позивачем у своєму розрахунку позовних вимог коефіцієнтів розрахунку, як на підставу позову не наводилось, а відтак відповідачем не доведено надання останньому вказаної послуги.
Що стосується п. 8 акту виконаних робіт від 23.06.2020, згідно якого було до Господарського суду Харківської області клопотання про долучення документів до матеріалів справи № 922/3439/19 (судових рішень у подібній справі № 922/3440/19), що оцінюється в адвокатом в 1000,00грн., суд зазначає, що дійсно 18.06.2020 відповідачем було подано відповідне клопотання в якому останній на підтвердження доводів, які висвітлені у відзиві на позов просив долучити до матеріалів справи Постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.02.2020 у справі №922/3440/19 та Ухвалу Верховного Суду від 21.04.2020, згідно яких судами розглядалась подібна справа між тими самими сторонами однак щодо іншого предмету, де судами було відмовлено в задоволенні позовних вимог прокуратури. Однак, суд зазначає, що вказана послуга безпосередньо пов`язана з складанням та поданням до суду відзиву на позов, оскільки вказані рішення судів, які долучені до даного клопотання, подані відповідачем в якості підтвердження вже сформованої позиції щодо позовних вимог вказаних у відзиві на позов, а тому вартість послуги подання клопотання про доручення судової практики на обґрунтоване переконання суду повинна входити до вартості послуги складення та подання відзиву на позов .
Отже, оцінивши заявлені до стягнення витрати у розмірі 20000,00грн., враховуючи, що послуги, які надані відповідачу 2, 3, 4, 6, 8 є необґрунтованими, беручи до уваги усні заперечення прокурора щодо розміру судових витрат, з врахуванням норм ст. 126 ГПК України, приймаючи до уваги малозначність справи, виходячи з принципів співмірності, розумності та обґрунтованості, суд вважає справедливим зменшити розмір витрат, які підлягають відшкодуванню. Разом з цим, як встановлено матеріалами справи, відповідачу дійсно надавалась професійна правнича допомога, що підтверджується здійсненням представництва відповідача у судових засіданнях по справі, ознайомленням представника відповідача з матеріалами справи, а також наявними в матеріалах справи відзиву та іншими процесуальними документами поданими в інтересах відповідача, суд дійшов висновку про те, що стягненню на користь відповідача підлягають судові витрати у розмірі 11000,00грн..
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 123-129, 221, 232, 244, 255-257 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Стягнути з Харківської місцевої прокуратури № 2 (61002, м. Харків, вул. Сумська, 76) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хартехінвест» (61157, м. Харків, вул. Селянська, 124, код ЄДРПОУ 34860271) витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 11000,00грн..
Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
В іншій частині у задоволенні заяви про розподіл судових витрат відмовити.
Додаткове рішення набирає законної сили в строки та порядку, визначеними ст. 241 ГПК України і може бути оскаржене в стоки та в порядку, визначеними ст. 255-257 ГПК України з врахуванням п. 4 Прикінцевих Положень ГПК України та п. 17.5 Перехідних Положень ГПК України.
Повний текст додаткового рішення складено 03.07.2020.
Суддя Н.А. Новікова
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 22.07.2020 |
Оприлюднено | 05.08.2020 |
Номер документу | 90743218 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні