Рішення

від 04.08.2020 по справі 286/772/20

ОВРУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/772/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2020 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Вачко В. І.

з секретарем Деменчук О. Г.,

за участю представника позивача ОСОБА_2.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача Громадської організації Волейбольний клуб Політехнік Одеса про стягнення заборгованості по зарплаті , -

В С Т А Н О В И В:

17.03.2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача Громадської організації Волейбольний клуб Політехнік Одеса , в якому з урахуванням уточнення позовних вимог від 02.07.2020 року, просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по заробітній платі в сумі 26546,09 грн. та середній заробіток за весь час затримки розрахунку в сумі 63714,28 грн. з утриманням з вказаної суми, передбачених законом податків та обов`язкових платежів при виплаті вказаної суми, мотивуючи тим, що він працював у відповідача з 06.09.2018 року по 29.03.2019 року та був звільнений за угодою сторін; розмір заробітної плати згідно з умовами трудового договору становив розмір мінімальної заробітної плати; за час роботи позивачу жодного разу не виплачувалася заробітна плата і в день звільнення відповідач не провів повного розрахунку по заробітній платі; заборгованість по зарплаті за весь період роботи з 06.09.2018 року по 29.03.2019 року складає 26546,09 грн.; сума середнього заробітку, виходячи із середньоденної заробітної плати позивача в сумі 203,56 грн. та 313 днів затримки за період з 30.03.2019 року по 02.07.2020 року складає 63714,28 грн., тому просить на підставі ст.ст.116, 117 КЗпП позов задоволити.

Відповідач відзиву на позову заяву, в судове засідання повторно не з`явився, хоча була належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи; про причини неявки суд не повідомив, заяв чи клопотань не подавав.

В судовому засіданні представник позивача вимоги та доводи позовної заяви підтримав, просив його задоволити з мотивів у ньому наведених, проти заочного розгляду справи не заперечив.

Відповідно до ст.ст.280, 281 ЦПК України суд здійснює заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ч.4 ст.223 ЦПК України.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши та оцінивши докази у справі, суд дійшов наступних висновків.

Як стверджується копією трудової книжки НОМЕР_1 , ОСОБА_1 з 06.09.2018 року був призначений на посаду спортсмена-інструктора у Громадській організації Волейбольний клуб Політехнік Одеса на підставі наказу № 14 від 30.08.2018 року. 29.03.2019 року на підставі наказу № 27 від 29.03.2019 року звільнений з вказаної посади згідно з п.1 ст.36 КЗпП за угодою сторін.

Як вбачається із копії трудового контракту № 2 від 05.09.2018 року, підписаного Волейбольним клубом Політехнік Одеса (роботодавець) та ОСОБА_1 (спортсмен), 05.09.2018 року між сторонами було укладено строковий трудовий договір, на підставі якого виникають трудові відносини і який набув чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 2019 року (п.1.1, п.8.1 контракту). Згідно з умовами контракту спортсмен зобов`язується виконувати роботу, визначену цим контрактом, а роботодавець зобов`язується виплачувати спортсмену заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством, колективним договором і угодою сторін. (п.1.1 контракту). Спортсмен приймається на роботу в клуб на посаду спортсмена-інструктора (п.2.1 контракту). Роботодавець зобов`язується своєчасно в обумовлені строки виплачувати спортсмену заробітну плату в розмірі, встановленому контрактом (п.2.3, п.4.1.6 контракту). За виконання обов`язків, передбачених цих контактом, спортсмену встановлюється та виплачується щомісячна заробітна плата у формі посадового окладу у розмірі мінімальної заробітної плати на місяць (п.5.1 контракту). Роботодавець несе відповідальність за невиплату заробітної плати спортсмену згідно приписів чинного законодавства (п.6.4 контракту). Цей контракт припиняється зокрема: а) після закінчення його дії, б) за згодою сторін (п.7.2 контракту). За два місяці до закінчення строку чинності контракту він може бути за згодою сторін продовжений або укладений на новий строк (п.8.2 контракту).

Як випливає із положення п.8.1 трудового контракту № 2 від 05.09.2018 року, яким передбачено, що він діє до 2019 року, дія укладеного між сторонами строкового трудового договору закінчилася 31.12.2018 року. Доказів про продовження дії цього трудового контракту або укладення його на новий строк сторонами не подано. Хоча запис в трудовій книжці позивача про звільнення його з посади спортсмена-інструктора ГО Волейбольний клуб Політехнік Одеса вчинений 29.03.2019 року на підставі наказу № 27 від 29.03.2019 року.

Відповідно до ст.116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Позивач стверджує, що хоч згідно з умовами трудового договору йому належалася щомісячна виплата заробітної плати у розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством, проте за час роботи заробітна плата йому жодного разу відповідачем не виплачувалася і при звільненні відповідач з ним не розрахувався. Виходячи із встановленого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, позивач вважає, що за весь період його роботи заборгованість відповідача перед позивачем по заробітній платі на момент його звільнення склала 26546,09 грн., в тому числі: за вересень 2018 року - 3127,32 грн., за жовтень 2018 року - 3723 грн., за листопад 2018 року - 3723 грн., за грудень 2018 року - 3723 грн., за січень 2019 року - 4173 грн., за лютий 2019 року - 4173 грн., за березень 2019 року - 3903,77 грн.

До позовної заяви позивачем додано копію рукописної заяви позивача до відповідача, датованої 03.03.2020 року, в якій він просить виплатити йому заробітну плату за період з 06.09.2018 року по 29.03.2019 року та надати довідку про суми заборгованості по заробітній платі. Докази надіслання цієї заяви відповідачу в матеріалах справи відсутні та позивачем не подано.

В судовому засіданні представник позивача пояснила, що позивач має банківську зарплатну картку і від відповідача зарплата на цю картку жодного разу не надходила. Однак у підтвердження цих доводів стороною позивача суду жодних доказів не надано, зокрема не надано договору з банком про відкриття позивачу рахунку саме для цілей виплати відповідачем заробітної плати, як і не надано відомостей про рух коштів по цьому рахунку, з яких би вбачалося, що надходжень заробітної плати не було.

Однак, як вбачається із наданих Головним управлінням Державної податкової служби у Житомирській області листом від 25.02.2020 року № 35788/06-30-55-73-03 відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДПС України про суми виплачених доходів ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , за період з І кварталу 2018 року по 4 квартал 2019 року, позивачу із джерела отримання доходів ГО Волейбольний клуб Політехнік Одеса , ідентифікаційний код юридичної особи 42153198, нараховано доходу (101-заробітна плата): в 3 кварталі 2018 року - 3127 грн., у 4 кварталі 2018 року - 3723 грн.; виплачено доходу (101-заробітна плата): в 3 кварталі 2018 року - 3127 грн., у 4 кварталі 2018 року - 3723 грн.; у інші періоди, в тому числі за 1 квартал 2019 року, дохід по вказаній організації не нараховувався і відповідно не виплачувався, з 1 кварталу 2019 року ОСОБА_1 отримано доходи з іншої організації (150-сума стипендії).

Як вбачається із наданих Пенсійним фондом України 14.02.2020 року, індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , НОКЗС НОМЕР_3 , із Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, форма ОК-5, страхувальником Громадська організація Волейбольний клуб Політехнік Одеса , код 42153198, сплачено страхові внески за застраховану особу ОСОБА_1 , виходячи із суми заробітку для нарахування пенсії: 3127,32 грн. за 9-й місяць 2018 року (25 днів страхового стажу) та 3723 грн. за 10-й місяць 2018 року (31 день страхового стажу). За інші звітні місяці, зокрема за 11-й, 12-й 2018 року та за 1-й, 2-й, 3-й 2019 року сума заробітку для нарахування пенсії відсутня, відповідно страхові внески не сплачувалися.

З наведених письмових доказів суд доходить висновку, що за період трудових відносин сторін відповідачем було нараховано позивачу заробітну плату лише за два місяці: за вересень 2018 року (25 днів) в сумі 3127,32 грн., за жовтень 2018 року (31 день) 3723 грн.; за періоди з листопада 2018 року по березень 2019 року заробітна плата позивачу не нараховувалася.

Оскільки статтею 116 КЗпП передбачено, що про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум, відтак, суд доходить висновку, що заборгованістю є суми нараховані, але не виплачені працівникові при звільненні.

Із відомостей Державної податкової служби та Пенсійного фонду судом встановлено, що позивачу було нараховано до виплати лише 6850,32 грн.(3127,32+3723). Доказів того, що позивачу було нараховано відповідачем дохід у більшому розмірі матеріали справи не містять, як і не містять доказів того, що нарахований дохід в загальній сумі 6850,32 грн. не виплачений позивачу. Навпаки, згідно з наданими Головним управлінням Державної податкової служби у Житомирській області у листі від 25.02.2020 року № 35788/06-30-55-73-03 відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДПС України про суми виплачених доходів ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , за період з І кварталу 2018 року по 4 квартал 2019 року, нарахований відповідачем позивачу дохід (заробітна плата): в 3 кварталі 2018 року - 3127 грн., у 4 кварталі 2018 року - 3723 грн. значиться як виплачений.

На спростування вказаного сторонами інших доказів не подано.

Згідно з ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відтак, заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі в сумі 26546,09 грн. задоволенню не підлягає, оскільки нарахована за вересень та жовтень 2018 року заробітна плата в загальному розмірі 6850,32 грн. за відомостями органу державної податкової служби значиться як виплачена, а в решті суми позовних вимог заробітна плата відповідачем позивачу не нараховувалася, а отже, позивачем обрано невірний спосіб захисту своїх прав, так як з позовними вимогами до відповідача про нарахування заробітної плати за період з 01.11.2018 року по 29.03.2019 року та її виплату позивач в суд не звертався. Нарахування заробітної плати працівнику належить до дискреційних повноважень роботодавця і не може здійснюватися судом, ще й з тих мотивів, що суд не володіє відомостями про облік робочого часу працівника та належне виконання ним своїх трудових функцій. Відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі, яка не нараховувалася, є передчасною.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача середнього заробітку за весь час затримки розрахунку в сумі 63714,28 грн. з утриманням з вказаної суми, передбачених законом податків та обов`язкових платежів при виплаті вказаної суми, то у її задоволенні також слід відмовити з огляду на таке.

Відповідно до ст.117 КЗпП в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Оскільки спір про розмір належних звільненому працівнику сум підлягає вирішенню не на користь працівника, відтак підстави для виплатити працівникові його середнього заробітку за весь час затримки розрахунку відсутні.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України Про судовий збір .

Тому керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 223, 258, 259, 263-265, 273, 279, 280, 281, 284, 287, 288, 354, п.3 розділу ХІІ Прикінцевих положень, пп.15.5) п.15) п.1 розділу ХІІІ Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду або через Овруцький районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду або якщо суд визнає причини пропуску строку поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Відповідач має право оскаржити заочне рішення, подавши заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду або якщо суд визнає причини пропуску строку поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 04.08.2020 року.

Суддя: В. І. Вачко