Рішення

від 22.07.2020 по справі 340/348/19

ВЕРХОВИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа№340/348/19

Провадження № 2/938/10/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2020 року селище Верховина, Верховинський район, Івано-Франківська область

Верховинський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Бучинського А.Б.,

з участю секретаря судового засідання Ласкурійчук С.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за правилами загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Верхньоясенівської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області, ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Верховинського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Мартищук Оксани Ярославівни, третя особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про визнання недійсними договорів купівлі-продажу землі, визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,-

в с т а н о в и в:

позивач звернулася до суду із позовними вимогами до відповідачів, третьої особи, які в процесі розгляду справи уточнила. З урахуванням ухвали суду від 04.11.2019 про залишення без розгляду частини позовних вимог, остаточна редакція позову складає вимоги про визнання недійсними та скасування договору купівлі-продажу земельної ділянки №325, посвідченого 11.06.2010 приватним нотаріусом Верховинського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Мартищук О.Я. на ім`я ОСОБА_3 , щодо продажу земельної ділянки, площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд, що знаходиться в с.Рівня, присілок Рівня, Верховинського району, Івано-Франківської області; договору купівлі-продажу земельної ділянки №330 посвідченого 11.06.2010 приватним нотаріусом Верховинського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Мартищук О.Я. на ім`я ОСОБА_3 , щодо продажу земельної ділянки, площею 0,2186 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в с.Рівня, присілок Рівня, Верховинського району, Івано-Франківської області; визнання за нею права власності на земельну ділянку площею 0,10 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в с.Рівня, Верхньоясенівської сільської ради, Верховинського району, Івано-Франківської області в порядку спадкування після смерті сина, ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; понесені судові витрати просить покласти на відповідачів.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що її син ОСОБА_6 згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку виданого 17.09.2007 на підставі рішення сесії Верхньоясенівської сільської ради від 27.08.2007 набув у власність земельну ділянку, площею 0,10 га в с.Рівня, Верхньоясенівської сільської ради, Верховинського району, Івано-Франківської області. ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . У встановленому законом порядку, вона звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, на підставі якої було заведено спадкову справу. Під час оформлення права на спадкове майно, а саме земельну ділянку площею 0,10 га, було встановлено, що відомості про належну ОСОБА_6 земельну ділянку в кадастровій системі відсутні. На місці знаходження земельної ділянки, знаходяться дві інші земельні ділянки, площею 0,25 га та 0,2186 га, що згідно договорів купівлі-продажу №325,330 від 11.06.2010 укладених з ОСОБА_5 належать ОСОБА_3 . При цьому, нею також було встановлено, що рішення Верхньоясенівської сільської ради та Державні акти, що посвідчували право власності ОСОБА_5 на дані земельні ділянки, рішенням Верховинського районного суду від 14.02.2014 визнані незаконними та скасовані. Вважає, що договори купівлі-продажу укладені з порушенням вимог земельного законодавства та особою, яка не мала належного обсягу цивільної дієздатності на укладення таких правочинів, оскільки ОСОБА_5 не була належним власником земельних ділянок. А, оскільки вона являється спадкоємцем першої черги після смерті сина, а тому має право на витребування майна з чужого незаконного володіння відповідно до ч.1 ст.388 ЦК України. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 12.08.2019 прийнято до розгляду та відкрито провадження в справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження із стадії підготовчого засідання, надано відповідачу строк для подання відзиву, третім особам - пояснення на позов.

Відповідач Верхньоясенівська сільська рада 22.08.2019 надала відзив на позов, згідно якого відповідач вважає позов необґрунтованим та безпідставним. Зазначає, що ОСОБА_3 набула і зареєструвала право власності на земельні ділянки у спосіб і в порядку передбаченому чиним законодавством на підставі нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу, є добросовісним набувачем, а передумови для застосування ст.388 ЦК України щодо витребування земельних ділянок від добросовісного набувача ОСОБА_3 відсутні, позивач не ставить питання про витребування майна та не наводить жодних доказів того, що вона має право на витребування у відповідача ОСОБА_3 , належного на праві власності майна. Щодо визнання за позивачем права власності на спадкове майно, зазначає, що позивачем не представлено доказів відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії щодо оформлення права на спадщину. Просить в задоволенні позову відмовити.

Відповідач ОСОБА_3 22.08.2020 надала відзив на позов, згідно якого вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими. Зазначає, що позивачем ОСОБА_1 не наведено жодних доказів незаконності чи фіктивності договорів купівлі-продажу від 11.06.2010. Також, не зазначено на яких підставах слід визнати за позивачем право власності на спадкове майно, в порядку спадкування за законом чи в порядку спадкування за заповітом. Крім того, не представлено доказів відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії щодо оформлення права на спадщину, а тому є незрозумілим які саме права позивача порушені і ким. В задоволенні позовних вимог просить відмовити.

Третьою особою Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області 02.09.2019 надано пояснення на позов, згідно яких роз`яснено порядок набуття у власність земельної ділянки станом на 20.06.2007, який спадкодавцем ОСОБА_6 було дотримано. Зокрема зазначено, що згідно ч.10 ст.28-1 Розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про Державний земельний кадастр документи якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим законом, є дійсними. Пунктом 2 ч.12 ст. 28-1 цього ж розділу Перехідних положень передбачено, що до 01.01.2013 Кабінету Міністрів України забезпечити створення єдиної інформаційної системи Державного земельного кадастру, внесення до неї відомостей про межі адміністративно-територіальних одиниць, перенесення до неї записів про державну реєстрацію земельних ділянок, обмежень (обтяжень) у їх використанні, зареєстрованих у Державному реєстрі земель. Відповідно до ч.1,2 ст.6 Закону України Про Державний земельний кадастр ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Однак, відомості про належну ОСОБА_6 земельну ділянку, площею 0,10 га, розташованої в с.Рівня, Верхньоясенівської сільської ради, Верховинського району, Івано-Франківської області не було перенесено до Державного земельного кадастру. А тому, враховуючи, що ОСОБА_6 набуто право власності на земельну ділянку у встановленому законом порядку, а тому спадкоємець не позбавлений права на звернення до суду за захистом своїх прав та законних інтересів у спосіб встановлений законом. При вирішенні спору покладається на розсуд суду.

На підставі ухвали суду від 04.11.2019 задоволено заяву позивача про забезпечення позову та накладено арешт на нерухоме майно, а саме земельну ділянку, площею 0,2500 га кадастровий номер 262088150101002:0084 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою: с Верхній Ясенів , присілок Рівня, Верховинського району, Івано-Франківської області, яка належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 11.06.2010, зареєстрованого в реєстрі за №325; земельну ділянку, площею 0,2186 га кадастровий номер 2620881503020020102 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства за адресою: с Верхній Ясенів, присілок Рівня, Верховинського району, Івано-Франківської області, яка належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 11.06.2010, зареєстрованого в реєстрі за №330.

Ухвалою суду від 04.11.2019 прийнято до розгляду уточнену позовну, позов в частині визнання недійсним рішення Верхньоясенівської сільської ради від 30.03.2009 та 16.01.2019, скасування Державних актів на право власності на землю серія ЯЖ 858339 від 30.04.2009 та серія ЯЖ №553692 від 06.02.2009, залишено без розгляду, розгляд справи вирішено проводити з урахуванням уточнених позовних вимог.

Ухвалою суду від 17.12.2019 закрито підготовче провадження в справі та призначено справу до розгляду по суті.

Позивач та представник позивача ОСОБА_2 , в судовому засіданні позовні вимоги підтримали. Представник додатково пояснила, що Державний акт, який посвідчував на право власності ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 0,10 га в присілку Рівня, Верховинського району, Івано-Франківської області, на даний час дійсний, кадастровий номер визначений та не зважаючи на його неприсвоєння, особа не позбавляється права власності на таку земельну ділянку, в тому числі спадкоємець ОСОБА_1 на оформлення спадкових прав. Однак, внаслідок накладення земельних ділянок відповідача ОСОБА_3 на земельну ділянку ОСОБА_6 , не можливо здійснити реєстрацію земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, що призводить до порушення майнових прав позивача, як спадкоємця. Вважає, що ефективним способом захисту прав в даному випадку є скасування попередньо внесених записів в державному реєстрі щодо земельних ділянок, які належать відповідачу ОСОБА_3 шляхом визнання недійсними договорів купівлі-продажу та можливість відновлення майнових прав позивача шляхом визнання за нею права власності на спадкове майно. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в судовому засіданні проти позову заперечила, вважає його безпідставним. Вказала, що позивачем не представлено доказів про порушення її майнових прав, а саме не надано від нотаріуса відмови про вчинення нотаріальної дії щодо реєстрації прав на спадкове майно, а саме земельну ділянку, в порядку спадкування за ОСОБА_6 . Вважає, що її довіритель ОСОБА_3 являється добросовісним набувачем за відплатними договорами купівлі-продажу, на підставі яких нею набуто право власності на земельні ділянки, а тому належним способом захисту для позивача могло би бути заявлення позовної вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння. Просить в задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача Верхньоясенівської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області, в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, попередньо 20.07.2020 представником відповідача, сільським головою Мартищуком Д.Д. було подано заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлялася у встановленому законом порядку, попередньо 01.11.2019 нею було подано заяву про розгляд справи без її участі, в задоволенні позову просить відмовити.

Відповідач приватний нотаріус Верховинського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Мартищук О.Я. в судове засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлялася у встановленому законом порядку, попередньо 16.01.2020 подала заяву про розгляд справи без її участі.

А тому суд вважає за можливе завершувати розгляд справи за відсутності відповідачів.

Представник третьої особи, Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області у судове засідання не з`явився повторно, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Попередньо, Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області 02.09.2019 було подано заяву про розгляд справи без його участі. А тому суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності представника третьої особи.

Заслухавши пояснення сторін, їх представників, допитавши свідків, спеціаліста, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд ухвалює рішення про наступне.

Судом встановлено, що згідно з Державним актом на право приватної власності на землю ЯД №830532 від 17.09.2007 (а.с.13 том 1) виданого на підставі рішення ХІ сесії V демократичного скликання Верхньоясенівської сільської ради від 27.08.2007, ОСОБА_6 на праві власності належала земельна ділянка, загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 2620881503030020039, для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться в с. Верхній Ясенів, присілок Рівня, Верховинського району, Івано-Франківської області. Державний акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010730000050.

З копії свідоцтва про смерть (а.с.17 том 1) вбачається, що ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Івано-Франківськ, про що вчинено актовий запис №100 від 25.10.2016.

На підставі заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини від 05.04.2017 (а.с.21 том 1) після смерті ОСОБА_6 , приватним нотаріусом Верховинського районного нотаріального округу Мартищук О.Я. заведено спадкову справу №21/2017 від 05.04.2017. Ступінь родинного зв`язку між позивачем та спадкодавцем підтверджується представленими документами, а саме свідоцтвом про народження (а.с.18 том 1).

З метою оформлення прав на спадкове майно, а саме земельну ділянку, площею 0,1000 га для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться в с. Верхній Ясенів, присілок Рівня, Верховинського району, Івано-Франківської області, ОСОБА_1 на вимогу приватного нотаріуса (а.с.22 том 1) зобов`язана була представити Витяг з Державного земельного кадастру на дану земельну ділянку. Однак, повідомленням Державного кадастрового реєстратора Федорчака В.І. про відмову в прийнятті заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 27.09.2017 (а.с.23 том 1) про земельну ділянку, кадастровий номер 2620881503030020039, поданій 27.09.2017 Державному кадастровому реєстратору у Верховинському районі Івано-Франківської області відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру відмовлено у видачі витягу на земельну ділянку у зв`язку з тим що, відомості про таку в Державному земельному кадастрі відсутні.

Також, як вбачається з Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна (а.с.95 том 2) відомості про земельну ділянку, кадастровий номер 2620881503030020039, в реєстрі відсутні.

Згідно з інформацією Відділу у Верховинському районі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 30.05.2019 №С-20/0-0.22-28/132-19 (а.с. 24 том 1) відповідно координат поворотних точок розміщення ділянки, в місці розташування земельної ділянки ОСОБА_6 накладаються дві інші земельні ділянки, а саме земельні ділянки ОСОБА_3 жительки с.Красноїлля, площею 0,25 га та 0,2186 га, придбані на підставі договорів купівлі-продажу №325, №330 від 11.06.2010.

Дійсно, як вбачається з договору купівлі-продажу земельної ділянки від 11.06.2010 (а.с.175 том 2), зареєстрованого в реєстрі за №325 приватним нотаріусом Верховинського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Мартищук О.Я., відповідач ОСОБА_7 купила у відповідача ОСОБА_5 належну їй на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія ЯЖ №858339, виданого Верхньоясенівською сільською радою 30.04.2009 на підставі рішення Верхньоясенівської сільської ради 25 сесія 5 скликання від 30.03.2009, земельну ділянку, 0,2500 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 262088150101002:0084, що знаходиться в с.Рівня, присілок Рівня, Верховинського району, Івано-Франківської області.

Також, згідно з договором купівлі-продажу земельної ділянки від 11.06.2010 (а.с.158 том 1), зареєстрованого в реєстрі за №330 приватним нотаріусом Верховинського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Мартищук О.Я., відповідач ОСОБА_7 купила у відповідача ОСОБА_5 належну їй на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія ЯЖ №553692, виданого Верхньоясенівською сільською радою 06.02.2009 на підставі рішення Верхньоясенівської сільської ради 21 сесія 5 скликання від 16.01.2009, земельну ділянку, 0,2186 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 262088150302002:0102, що знаходиться в с.Верхній Ясенів, присілок Рівня, Верховинського району, Івано-Франківської області.

Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначає, що їй безспірно, з часу відкриття спадщини належить право на спадкове майно, зокрема земельну ділянку площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування господарських будівель і споруд, яка згідно правовстановлюючих документів, які чинні та ніким не скасовані, належала на праві власності спадкодавцю, однак внаслідок набуття відповідачами ОСОБА_5 та ОСОБА_3 у власність спірних земельних ділянок, порушено її право на спадкове майно. А тому, враховуючи що існує рішення Верховинського районного суду від 14.02.2014 яким скасовано правовстановлюючі документи на підставі яких відповідач ОСОБА_5 набула у власність спірні земельні ділянки, та яке має преюдиційне значення в даній справі, вважає, що належним способом захисту її майнових прав є визнання недійсними договорів купівлі-продажу цих земельних ділянок, згідно яких у відповідача ОСОБА_3 виникло право власності на них, та визнання за нею права власності на спадкове майно у порядку спадкування.

Так, згідно рішення Верховинського районного суду від 14.02.2014 (а.с.61-66 том 1), що набрало законної сили, визнано незаконним та скасовано рішення сесії Верхньоясенівської сільської ради від 16.01.2009 року про затвердження матеріалів проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2186 га для ведення особистого селянського господарства у с.Рівня, присілок Рівня, Верховинського району, Івано-Франківської області та передачу даної земельної ділянки ОСОБА_5 ; визнано незаконним та скасовано рішення сесії Верхньоясенівської сільської ради від 30.03.2009 року про затвердження матеріалів проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,25 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд у с.Рівня, присілок Рівня Верховинського району Івано-Франківської області та передачу даної земельної ділянки ОСОБА_5 ; визнано нечинним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №553692 площею 0,2186 га для ведення особистого селянського господарства в с.Верхній Ясенів, присілок Рівня Верховинського району Івано-Франківської області, виданий на ім`я ОСОБА_5 06.02.2009 року та скасовано запис № 010930000009 про реєстрацію Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №553692 від 06.02.2009 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів постійної оренди землі; визнано нечинним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №858339 площею 0,25 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд в с.Верхній Ясенів, присілок Рівня Верховинського району Івано-Франківської області, виданий на ім`я ОСОБА_5 30.04.2009 року та скасовано запис № 010930000047 про реєстрацію Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №858339 від 30.04.2009 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів постійної оренди землі.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Отже, законність передання у власність відповідача ОСОБА_5 шляхом винесення рішень Верхньоясенівською радою Верховинського району Івано-Франківської області земельних ділянок площею 0025 га та 0,2186 га та набуття останньою права власності на такі згідно Державних актів на право приватної власності на землю, не підлягають доведенню в даній справі.

Щодо позовних вимог про визнання недійсними та скасування договорів купівлі-продажу земельних ділянок, на підставі яких відповідач ОСОБА_3 набула у власність спірні земельні ділянки та визнання за позивачем права власності на майно в порядку спадкування, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.3 ст. 3, ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ЦК правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Нормами статті 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до статей 317, 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

У частинах першій, другій статті 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Позивач звертаючись з позовом до суду, в редакції позовної заяви від 11.07.2019, підставою недійсності оспорюваних договорів купівлі-продажу, зазначала укладення таких договорів з порушенням вимог земельного законодавства та особою, яка не мала належного обсягу цивільної дієздатності на укладення таких правочинів, а саме посилаючись на те, що ОСОБА_5 не є належним власником спірних земельних ділянок. Подаючи уточнену позовну заяву 04.11.2019, будь яких підстав недійсності оспорюваних правочинів не наводить.

Однак, наведені позивачем підстави недійсності договорів купівлі продажу земельних ділянок, не заслуговують на увагу, оскільки на момент вчинення таких правочинів, 11.06.2010, відповідач ОСОБА_5 була власником спірних земельних ділянок на підставі Державних актів на право приватної власності на землю та мала право розпоряджатися належним їй нерухомим майном у порядку та у спосіб встановлений законом на власний розсуд. Такі правовстановлюючі документи, а саме державні акти, що підтверджували право власності ОСОБА_5 на земельні ділянки, визнані нечинними лише 14.02.2014 на підставі рішення Верховинського районного суду Івано-Франківської області.

Враховуючи наведене, відповідач ОСОБА_3 , 11.06.2010 придбала земельні ділянки за відоплатними договорами купівлі-продажу з дотриманням вимог чинного законодавства, що передбачені для укладення таких правочинів, а тому вона є добросовісним набувачем таких земельних ділянок та не може бути безпідставно позбавлена права власності на такі.

Позивачем ОСОБА_1 інших передбачених ст.203 ЦК України підстав щодо недійсності укладених правочинів, суду не наведено, і таких судом не було встановлено в процесі судового розгляду.

В той же час, суд зазначає, що згідно з ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За змістом статей 15 та 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений не тільки договором або законом, але й судом у визначених законом.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ч.2 ст.5 ЦПК України).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Тобто право чи інтерес особи мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним. Такий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 у справі № 338/180/17.

Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України.

Задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.

Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача.

Для витребування майна оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, визнання права власності на спірне майно не є ефективним способом захисту прав; при цьому позивач у межах розгляду справи про витребування майна з чужого володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування, без заявлення вимоги про визнання його недійсним; таке рішення за умови його невідповідності закону не тягне правових наслідків, на які воно спрямоване.

Подібні за змістом висновки сформульовані у постанові Верховного Суду України від 17 грудня 2014 року у справі № 6-140цс14 та постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17, від 1 та 15 жовтня 2019 року у справах № 911/2034/16 та № 911/3749/17, від 19 листопада 2019 року у справі № 911/3680/17.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем шляхом уточнення позовних вимог заявою від 04.11.2019, заявлено дві окремі вимоги про визнання договорів купівлі-продажу земельних ділянок недійсними та їх скасування та про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, однак враховуючи досліджені судом обставини справи та заявлені позивачем підстави позову, зазначені вимоги є неефективним засобом захисту прав позивача. Право власника на витребування свого майна із чужого незаконного володіння не є похідним від наведених вимог, воно зберігається за власником за наявності умов, викладених у статтях 387, 388 ЦК України, що й повинно бути доведено в суді.

Враховуючи наведене, оскільки позивачем не було заявлено вимог про витребування свого майна із чужого незаконного володіння, а тому заявлені нею вимоги про скасування договорів купівлі-продажу та визнання права власності на земельну ділянку, не є правильно обраним способом захисту своїх прав, а тому в задоволенні позову слід відмовити за його безпідставністю.

При цьому, судом враховано, що позивач в уточненій позовній заяві як на підставу позову посилалася на те, що вона як спадкоємець першої черги після смерті сина має право на витребування майна із чужого незаконного володіння відповідно до ч.1 ст.388 ЦК України. Однак, враховуючи заявлені нею позовні вимоги, які відповідно до статті 49 ЦПК України формуються виключно позивачем і за які у відповідності до статей 13, 264 цього Кодексу суд не може виходити, на думку суду таке вирішення спору, не призведе до порушення принципу диспозитивності цивільного судочинства.

В той же час, суд зазначає, що позивач ОСОБА_1 не позбавлена права на звернення до суду з вимогою про витребування майна з чужого незаконного володіння у порядку статтей 387,388 ЦК України, як власник майна, виходячи з наступного.

Як вже було встановлено судом, позивач у встановленому законом порядку звернулася до Верховинського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Мартищук О.Я. із заявою про прийняття спадщини після смерті сина ОСОБА_6 , у зв`язку з чим 05.04.2017 було заведено спадкову справу №60485895 (21/2017).

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно із ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За таких обставин, оскільки позивач ОСОБА_1 будучи спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_6 , і в частині спадщини у встановлений законом спосіб прийняла таку, а тому суд вважає, що до неї перейшли усі інші права та обов`язки спадкодавця ОСОБА_6 , що належали йому на час смерті, в тому числі і право звернення до суду із віндикаційним позовом щодо захисту свого порушеного майнового права.

Керуючись ст.ст.10-13, 76-81, 141, 158, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355, Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Верхньоясенівської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області, ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Верховинського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Мартищук Оксани Ярославівни, третя особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про визнання недійсними та скасування договору купівлі-продажу земельної ділянки №325, посвідченого 11.06.2010 приватним нотаріусом Верховинського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Мартищук Оксаною Ярославівною на ім`я ОСОБА_3 , щодо продажу земельної ділянки, площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд, що знаходиться в с.Рівня, присілок Рівня, Верховинського району, Івано-Франківської області; договору купівлі-продажу земельної ділянки №330 посвідченого 11.06.2010 приватним нотаріусом Верховинського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Мартищук Оксаною Ярославівною на ім`я ОСОБА_3 , щодо продажу земельної ділянки, площею 0,2186 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в с.Рівня, присілок Рівня, Верховинського району, Івано-Франківської області; визнання за нею права власності на земельну ділянку площею 0,10 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в с.Рівня, Верхньоясенівської сільської ради, Верховинського району, Івано-Франківської області в порядку спадкування після смерті сина, ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовити за їх безпідставністю.

Заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 04 листопада 2019 року у вигляді арешту нерухомого майна: земельної ділянки, площею 0,2500 га кадастровий номер 262088150101002:0084 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою: с Верхній Ясенів , присілок Рівня, Верховинського району, Івано-Франківської області, яка належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 11.06.2010, зареєстрованого в реєстрі за №325; земельної ділянки, площею 0,2186 га кадастровий номер 2620881503020020102 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства за адресою: с Верхній Ясенів, присілок Рівня, Верховинського району, Івано-Франківської області, яка належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 11.06.2010, зареєстрованого в реєстрі за №330, - скасувати.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд Івано-Франківської області або безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; персональний ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Відповідачі: Верхньоясенівська сільська рада Верховинського району Івано-Франківської області, юридична адреса: село Верхній Ясенів, Верховинського району, Івано-Франківської області, ЄДРПОУ 04357325,

ОСОБА_5 , місце проживання: село Верхній Ясенів, Верховинського району, Івано-Франківської області; персональний ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ,

ОСОБА_3 , місце проживання: село Красноїлля, Верховинського району, Івано-Франківської області; персональний ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ,

Приватний нотаріус Верховинського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Мартищук Оксана Ярославівна, юридична адреса: смт Верховина, Верховинський район, Івано-Франківська область, вул. І.Франка, 12.

Третя особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, юридична адреса: м.Івано-Франківськ, вул.А.Сахарова,34; ЄДРПОУ 39767437.

Повний текст судового рішення складено 03 серпня 2020 року.

Суддя: Бучинський А.Б.