Рішення

від 03.08.2020 по справі 320/6840/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2020 року № 320/6840/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в місті Києві у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "ДрімХаус" про зобов`язання знести самочинно збудований об`єкт будівництва,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулася Державна архітектурно-будівельна інспекція України з позовом до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "ДрімХаус" про зобов`язання знести самочинно збудований об`єкт будівництва.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами позапланової перевірки було встановлено, що на земельній ділянці вбачається виконання будівельних робіт з будівництва багатоквартирного житлового будинку. Замовником будівництва вимоги припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, державних стандартів і правил від 18.04.2018 № С-1804/4 та від 18.04.2018 року № С- 1804/5 не виконано, чим порушено п.3, ч. 3 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

На підставі перевірки виконання вимог припису від 07.06.2018№С-0706/9 проведено перевірку об`єкта позивача. За результатами перевірки встановлено, що вимоги припису від 07.06.2018 №С-0706/9 не виконано.

Оскільки відповідачем не виконуються вимоги приписів позивач звернувся до суду з позовом про зобов`язання знести самочинно збудований об`єкт будівництва

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.12.2018 відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.02.2019 продовжено процесуальний строк для проведення підготовчого провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.03.2019 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

На підставі ст. 205 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що ОК Житлово-Будівельний кооператив Дрімхаус здійснював будівництво за адресою: Київська область, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Черкаська, 5, 7.

Земельні ділянки з кадастровими номерами 3222485901:01:003:0150 площею 0,1 га, та 3222485901:01:003:0163 площею 0,1га на праві власності належить відповідачу, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Цільове призначення земельних ділянок: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Відповідачем 28.04.2017 були отримані містобудівні умови та обмеження № 85/2017 на земельну ділянку за адресою: Київська область с . Петропавлівська Борщагівка, вул. Черкаська , 5 , 7.

Згідно містобудівних умов та обмежень:

Наміри забудови - будівництво індивідуального житлового будинку.

Граничнодопустима висота будівель - 20м.

Максимально допустимий відсоток забудови земельної діянки -50%.

Максимально допустима щільність населення (для житлової забудови) - 20-24 чол/га (при середньому складі сімї 4 чол.)

Відповідачем 25.08.2016 отримано технічні умови № 68-08 на водопостачання та каналізування об`єкта та 21.11.2016 підписано договір про приєднання до електричних мереж № К-00-16.

Відповідачем 18.05.2017 подано до ДАБІ України декларацію про початок виконання будівельних робіт, що підтверджується описом документів, що надано до ЦНАП суб`єктом господарювання, громадянином для виконання адміністративної послуги.

Кооперативом 05.09.2017 укладено з ТОВ ВР Білд договір підряду на капітальне будівництво.

Крім того, відповідачем 05.09.2017 укладено договір з ТОВ Мітан № 02-ОП про надання послуг з технічного нагляду та наказом від 05.09.2017 №08-ОК призначено головного інженера з технічного нагляду.

Між ТОВ Архітектурна студія Домус та відповідачем 06.10.2017 укладено договір на виконання авторського нагляду за будівництвом

Наказом OK ЖБК ДРІМХАУС від 06.10.2017 №01-06/10 Про затвердження проектної документації затверджено розроблений ТОВ Архітектурна студія Домус проект будівництва житлового будинку за адресою: Київська область, Києво -Святошинський район, с. Петропавлвська Борщагівка, вул. Черкаська , 5,7 з такими основними техніко-економічними показниками:

загальна площа будинку - 2626,0 м кв,

житлова площа -1880,5 м кв,

площа підвалу - 605,0 м кв,

будівельний об`єм - 11776,8 м кв,

поверховість 4+підвал.

На підставі звернення гр. ОСОБА_1 від 17.08.2017 та направлень для проведення планового (позапланового) заходу від 13.09.2017 № 740.17/01 та 10.11.2017 № 740/17/01/П позивачем проведено позапланову перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства під час виконання будівельних робіт за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Черкаська, 5,7.

Замовник будівництва - Обслуговуючий кооператив Житлово-Будівельний кооператив Дрімхаус .

Перевіркою встановлено порушення ст. 29, 30, 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , п. 3,4, 4.1 Наказу Мінрегіонбуду № 45 від 16.05.2011, а саме: на земельній ділянці замовником будівництва виконуються будівельні роботи з будівництва житлового будинку: виконані будівельні роботи з влаштування залізобетонного фундаменту, цокольного та першого поверху, виконуються будівельні роботи з влаштування другого поверху. Замовником будівництва не в повному обсязі було надано або пред`явлено витребувані документи, які необхідні для проведення перевірки, а саме: затверджувальну частину проектної документація (стадія РП ), завдання на проектування, наказ про затвердження проектної документації, акт приймання-передачі проектної документації, копії договорів: підряду та здійснення проектних робіт (проектант), технічні умови щодо інженерного забезпечення об`єкта будівництва.

В акті перевірки зазначено, що під час виїзду на земельній ділянці замовником будівництва виконуються будівельні роботи з будівництва житлового будинку, а саме: виконані будівельні роботи з влаштування залізобетонного фундаменту, цокольного та першого поверху, виконуються будівельні роботи з влаштування другого поверху.

Замовником будівництва до Департаменту було подано повідомлення про початок будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (ССІ) про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (ССІ) (далі-повідомлення) від 08.08.2017 № 10/10-0809/91/Ц та від 06.10.2017 № 10/10-0610/19Ц.

Департаментом за результатами розгляду поданих вищезазначених повідомлень було встановлено, що замовником будівництва не зазначена інформація в обсязі, достатньому для прийняття рішення з реєстрації повідомлення (листи від 27.09.2017 №10/10-40/2709/02 та від 19.10.2017 № 10/10-13/1910/02).

За результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил виконання підготовчих та будівельних робіт складено акт від 13.11.2017 № Т-1311/2.

Позивачем 13.11.2017 внесено припис №С-1311/2 про зупинення підготовчих та будівельних робіт та припис №С-1311/3 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил

Відповідно до наказу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 16.01.2018 № 3П та направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 23.01.2018 № 40.18/01 проведено позапланову перевірку на об`єкті з будівництва за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Черкаська, 5,7.

Замовник будівництва - Обслуговуючий кооператив Житлово-Будівельний кооператив Дрімхаус .

За результатами перевірки складено акт від 05.02.2018 № Т-0502/5. Перевіркою встановлено порушення вимог ст. 29, 30, 31 ч. 3 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , п. 3,4, 4.1 Наказу Мінрегіонбуду № 45 від 16.05.2011,а саме: замовником будівництва виконано будівельні роботи з будівництва індивідуального житлового будинку: виконані будівельні роботи з влаштування залізобетонного фундаменту, підвалу, першого поверху та перекриття над першим поверхом.

Замовником будівництва вимоги припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, державних стандартів і правил від 13.11.2017 № С-1311/3 не виконано.

Позивачем внесено приписи від 05.02.2018 №С-0502/7 про зупинення підготовчих та будівельних робіт та №С-0502/6 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Позивачем складено протокол від 05.02.2018 №1-Л-З-0502/2 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

За результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності позивачем прийнято постанову від 16.02.2018 № З-1602/2-10/10- 65/1602/06/02 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Постановою визнано ЖБК Дрімхаус винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 п. 1 ч. 6 ст. 2 ЗУ Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у розмірі 26430, 00 грн.

На підставі направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 16.03.2018 № 163.18/01 щодо дотримання ОК ЖБК Дрімхаус вимог у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на підставі наказу ДДАБІ України у Київській області від 05.03.2018 № 10П проведено перевірку відповідача.

За результатами перевірки складено акт від 18.04.2018 № Т-1804/4.

Під час проведення перевірки встановлено, що замовником будівництва вимоги припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, державних стандартів і правил від 05.02.2018 № С-0502/6 не виконано, чим порушено п.3, ч.3 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Крім того, за результатами перевірки також було встановлено, що вимоги припису про зупинення виконання підготовчих та будівельних робіт від 05.02.2017 № С-0502/7 виконано.

Позивачем внесено припис від 18.04.2018 №С-1804/5 про зупинення підготовчих та будівельних робіт та припис №С-1804/4 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Наказом Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 16.05.2018 № 100П наказано провести позапланову перевірку на об`єкті з будівництва за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Черкаська, 5, 7.

Замовник будівництва - ОК ЖБК`Дрімхаус .

На підставі направлення для проведення позапланового заходу від 16.05.2018 №355.18/01 позивачем проведено перевірку ОК Житлово-Будівельний кооператив Дрімхаус .

За результати перевірки складено акт від 18.04.2018-№ Т-0706/4 та прийнято приписи від 18.04.2018 № С-1804/5 про зупинення підготовчих та будівельних робіт та № С-1804/4 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Перевіркою встановлено, що на земельній ділянці виконано будівельні роботи з влаштування залізобетонного фундаменту, підвалу, першого поверху, частково влаштовані зовнішні та внутрішні стіни першого поверху та перекриття над першим поверхом.

Також виконані нові будівельні роботи станом на 07.06.2018 року а саме: завершено влаштування частини вертикальних елементів другого поверху, заскладовано будівельні матеріали на залізобетонній плиті другого поверху.

З урахуванням зазначеного об`єму виконаних будівельних робіт на об`єкті вбачається виконання будівельних робіт з будівництва багатоквартирного житлового будинку (наявність ознак в влаштування комплексу взаємопов`язаних приміщень, використовуваних в подальшому для проживання більш ніж для однієї сім`ї різного чисельного складу або певної кількості людей, а також наявність підсобних приміщень багатоквартирного житлового будинку (сходові клітки, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, комори, камери, горища, підвали, тощо).

Так, за результатами позапланової перевірки було встановлено, що на вищезазначеній земельній ділянці вбачається виконання будівельних робіт з будівництва багатоквартирного житлового будинку; замовником будівництва вимоги припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, державних стандартів і правил від 18.04.2018 № С-1804/4 та від 18.04.2018 року № С- 1804/5 не виконано, чим порушено п.3, ч. 3 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

На підставі перевірки виконання вимог припису від 07.06.2018№С-0706/9 проведено перевірку об`єкта позивача. За результатами перевірки встановлено, що вимоги припису від 07.06.2018 №С-0706/9 не виконано.

Оскільки відповідачем не виконуються вимоги приписів, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні у цій справі правовідносини врегульовані, зокрема, Законом України Про регулювання містобудівної діяльності ( далі - Закон №3038-VI), який, виходячи зі змісту преамбули до нього, встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до положень статті 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право також проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Аналогічні повноваження органів державного архітектурно-будівельного контролю зазначені у пункті 11 Порядку №553, відповідно до якого посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

У свою чергу, згідно з положеннями частини першої статті 9 Закону України від 20.05.1999 №687-XIV Про архітектурну діяльність (далі - Закон №687-XIV) будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом № 3038-VI.

Частиною ж першою статті 34 Закону №3038-VI визначено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після, зокрема, подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Окрім цього, частиною першою статті 37 названого Закону встановлено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Статтею 38 Закону №3038-VI унормовано порядок вирішення питань, пов`язаних із знесенням самочинно збудованих об`єктів, за правилами частин першої, другої якої, у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням. За рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

Отже, положення частини першої статті 38 Закону №3038-VI встановлює перелік юридичних фактів, які обумовлюють виникнення у органу державного архітектурно-будівельного контролю повноваження на пред`явлення позову про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсації витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Зокрема, пред`явленню органом державного архітектурно-будівельного контролю позову передують такі дії: 1) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 2) визначення такого об`єкту як такого, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою; 3) внесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 4) встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку.

Також за змістом частин першої, четвертої, сьомої статті 376 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Таким чином, наявність однієї з умов, визначених у ст.376 ЦК України , є підставою для ствердження, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом.

Відповідно до ч.7 ст.376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Під час вирішення даної справи суд враховує висновки пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, що відображені у постанові від 30.03.2012 року № 6 (далі - Постанова № 6).

Пунктом 4 Постанови № 6 зазначено, що при розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Самочинним також вважається будівництво хоча і на підставі проекту, але за наявності істотних порушень зазначених норм та правил як у самому проекті, так і при будівництві, за наявності рішень спеціально уповноважених органів про усунення порушень.

Будівництвом об`єкта нерухомості на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, вважається спорудження таких об`єктів на земельній ділянці, що не віднесена до земель житлової й громадської забудови, зокрема, наданій для ведення городництва, сінокосіння, випасання худоби тощо, цільове призначення або вид використання якої не змінено в установленому законом порядку.

Під наданням земельної ділянки слід розуміти рішення компетентного органу влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або надання у користування, або передачу права користування земельною ділянкою на підставі цивільно-правових договорів із фізичною чи юридичною особою.

Не може вважатися наданням земельної ділянки лише рішення компетентного органу влади про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або для розробки проекту забудови.

Під метою надання земельної ділянки слід розуміти вид використання земельної ділянки (стаття 19 ЗК, Класифікація видів цільового призначення земель, затверджена наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548), зазначений у рішенні відповідного компетентного органу державної влади чи місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у користування або передачу у власність з урахуванням цільового призначення земельної ділянки.

Під належним дозволом слід розуміти передбачений Законом України № 3038-VI дозвільний документ (статті 35 - 37), що дає право виконувати підготовчі та будівельні роботи саме того об`єкту і на тій земельній ділянці, яка передана з цією метою певній особі.

Під проектом слід розуміти залежно від категорії об`єкта будівництва відповідний склад документації, визначеної статтями 1, 7 та 8 Закону України № 687-XIV, отриманої відповідно до статей 29, 31 Закону № 3038-VI, а також будівельний паспорт та технічні умови, отримані відповідно до статей 27, 30 зазначеного Закону.

Будівництвом, яке здійснюється з істотним порушенням будівельних норм і правил, вважається у тому числі будівництво, яке хоча і здійснюється за наявності проекту, але з порушенням державно-будівельних норм та санітарних правил, що загрожують життю та здоров`ю людини у разі невиконання приписів інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил тощо.

Відповідно до п. 11 Постанови № 6 відповідно до пункту 4 статті 26, статті 27 Закону № 3038-VI право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог необхідної містобудівельної документації, отриманої забудовником до початку виконання будівельних робіт, зокрема: вихідних даних, технічних умов, будівельного паспорта, розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт.

При цьому суд має звертати увагу на те, що відповідно до статті 32 Закону № 3038-VI віднесення будівництва до категорії складності об`єктів будівництва здійснюється проектною організацією і замовником; від зазначеної категорії залежить склад дозвільної документації (статті 26 - 31 зазначеного Закону), необхідної для початку будівництва.

Вирішуючи справу, суд має розмежовувати підстави початку підготовчих та будівельних робіт, які, крім статей 34 і 35 Закону України № 3038-VI, регулюються також постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 "Про деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт", та звертати увагу на те, що для початку будівельних робіт достатньо направлення повідомлення або декларації до територіального органу державної архітектурно-будівельної інспекції з урахуванням категорії складності об`єктів будівництва.

Разом з тим, в пункті 22 Постанови № 6 вказано, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності. Вимоги відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування про зобов`язання особи, яка, маючи дозвіл на будівництво нерухомого майна, допустила при цьому істотне відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, чи істотне порушення будівельних норм і правил, провести відповідну перебудову можуть бути заявлені як у разі, коли ці відхилення були допущені при будівництві нерухомості, так і внаслідок перебудови під час її експлуатації (частина сьома статті 376 ЦК). Під істотним порушенням будівельних норм і правил слід розуміти, зокрема, недодержання архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил, а також зміну окремих конструктивних елементів житлового будинку, будівлі, споруди, що впливає на їх міцність і безпечність.

Відповідно до пункту 23 Постанови № 6 цього Пленуму при вирішенні питання про те, чи є відхилення від проекту істотним і таким, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, суди повинні в кожному випадку з`ясовувати, зокрема, наскільки збудована будівля за розміром відповідає площі, поверховості, розміщенню та іншим умовам, передбаченим проектом; як впливає допущене порушення з урахуванням місцевих правил забудови, громадських і приватних інтересів на планування, забудову, благоустрій вулиці, на зручність утримання суміжних ділянок тощо. У необхідних випадках для з`ясування питань, що виникають при розгляді таких справ і потребують спеціальних знань, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може призначити відповідну експертизу згідно з вимогами статті 143 ЦПК. Відсутність відповідної експертизи у разі необхідності її проведення може бути підставою для відмови в позові, при цьому факт відхилення від проекту та порушення будівельних норм і правил має довести особа, яка пред`явила позов про знесення самочинного будівництва (частина сьома статті 376 ЦК, частина перша статті 60 ЦПК).

Пунктом 24 вказаної Постанови № 6 визначено, що знесення нерухомості, збудованої з істотним відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотним порушенням будівельних норм і правил (у тому числі за відсутності проекту), можливе лише за умови, що неможлива перебудова нерухомості відповідно до проекту або відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами, або якщо особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від такої перебудови. В інших випадках суд за позовом відповідного державного органу чи органу місцевого самоврядування може на підставі частини сьомої статті 376 ЦК зобов`язати забудовника здійснити перебудову житлового будинку, будівлі, споруди або іншого об`єкта нерухомості, який побудовано чи будується з істотними відхиленнями від проекту або з істотним порушенням основних будівельних норм і правил, у тому разі, коли таке будівництво суперечить суспільним інтересам, порушує права інших осіб, коли порушення будівельних норм і правил є істотним, а також є технічна можливість виконати перебудову. Якщо технічна можливість перебудови об`єкта нерухомості відсутня або забудовник відмовляється від такої перебудови, суд, незалежно від поважності причин відмови, за позовом зазначених органів або особи, права чи інтереси якої порушено таким будівництвом, ухвалює рішення про знесення житлового будинку або іншого нерухомого майна. Відмовою забудовника від перебудови слід вважати як його заяву про це, так і його дії чи бездіяльність щодо цього, вчинені до або після ухвалення рішення суду про зобов`язання здійснити перебудову.

У пункті 25 Постанови №6 передбачено, що якщо відхилення від проекту забудови об`єкта нерухомості або від вимог будівельних норм і правил, які не є істотними, не порушують прав інших осіб та інтересів суспільства, не суперечать санітарно-технічним вимогам і правилам експлуатації, не впливають на міцність і безпечність цього об`єкта (зокрема, відхилення у житловому будинку від внутрішнього планування зі збереженням чи незначним відхиленням від установленого проектом розміру житлової площі, незначна зміна його зовнішніх габаритів, місця розташування тощо), не можуть бути підставою для задоволення вимог про перебудову чи про знесення об`єкта нерухомості.

Судом встановлено, що відповідач розпочав будівництво об`єкта на підставі подання повідомлення про початок будівельних робіт на земельних ділянках, які є його приватною власністю, цільове призначення яких - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Відповідачем виготовлено проект будівництва.

Також суд звертає увагу, що позивачем не наведено жодного істотного порушення норм і правил, що загрожують життю та здоров`ю людини.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову та застосування такої крайньої міри як знесення об`єкта будівництва, оскільки позивачем не доведено істотного порушення відповідачем вимог будівельних норм і правил, а також зміну окремих конструктивних елементів житлового будинку, будівлі, споруди, що впливає на їх міцність і безпечність.

Частиною 1 ст. 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Також суд звертає увагу сторін, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

За наведених обставин суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб`єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73 - 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України суд -

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лапій С.М.