ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/6840/18
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
22 грудня 2020 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Кучма А.Ю., перевіривши матеріали апеляційної скарги Заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Київського окружного адміністративного суду від 03.08.2020 у справі за адміністративним позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив ДрімХаус про зобов`язання знести самочинно збудований об`єкт будівництва,-
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 03.08.2020 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням Заступник керівника Київської обласної прокуратури подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та винести нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає КАС України.
Так, відповідно до п.1 ч.4 ст.298 КАС України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Згідно зі ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.
Частинами 1, 3 ст.23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Згідно з ч.4 ст.23 Закону України Про прокуратуру наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Відповідно до ч.ч.3-5 ст.53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави, лише у випадку відсутності відповідного органу, який здійснює захист цих інтересів та при зверненні до суду прокурор зобов`язаний обґрунтувати в чому саме полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту та зазначити про відсутність відповідного органу, який здійснює захист інтересів держави або про відсутність у нього повноважень щодо звернення до суду із наданням відповідних доказів.
Як вбачається з матеріалів справи, з апеляційною скаргою на рішення Київського окружного адміністративного суду від 03.08.2020 зазначив, що він діє в інтересах держави, однак, всупереч ст.53 КАС України та ст.23 Закону України Про прокуратуру не зазначив відповідного органу, який здійснює захист інтересів держави або про відсутність у нього повноважень щодо звернення до суду із наданням відповідних доказів.
Натомість, колегія суддів звертає увагу, що захист інтересів держави в даному випадку може здійснювати відповідний орган, зокрема Державна архітектурно-будівельна інспекція України, яка реалізувала свої повноваження шляхом самостійної подачі апеляційної скарги на рішення Київського окружного адміністративного суду від 03.08.2020 у даній справі.
Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Разом з тим, у апеляційній скарзі не зазначено, який саме інтерес держави порушено і не обґрунтовано в чому саме він полягає, оскільки поняття порушення закону та порушення державного інтересу не є тотожними.
Колегія суддів зазначає, що подаючи дану апеляційну скаргу в інтересах держави Заступник керівника Київської обласної прокуратури не зазначав про відсутність повноважень на звернення до суду з такими вимогами у органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження у сфері справляння податків та не довів відсутність таких органів, що надавало б йому право на звернення до суду в інтересах держави.
Отже, Заступником керівника Київської обласної прокуратури має бути наведено підстави за яких він набуває адміністративної процесуальної дієздатності на звернення до суду із апеляційною скаргою в інтересах держави без зазначення органу, який здійснює захист інтересів держави або про відсутність у нього повноважень щодо звернення до суду із наданням відповідних доказів.
Крім того, згідно пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України апелянтом до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VІ, який набрав чинності з 01.11.2011 (далі по тексту Закону №3674-VІ).
Відповідно до п. 2 частини третьої ст. 4 Закону №3674-VІ (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) за подання апеляційної скарги на рішення суду, розмір судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону №3674-VІ (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до Закону України Про Державний бюджет України на 2018 рік розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2018 року становить 1762 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява подана у грудні 2018 року. Водночас, при подачі даної позовної заяви підлягала сплаті ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З матеріалів справи вбачається, що позивачами заявлено 1 вимогу немайнового характеру.
Таким чином, з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону №3674-VІ, розмір ставки судового збору, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, в даному випадку, становить 1762,00*150% = 2643,00 грн.
Згідно частини першої ст. 9 Закону №3674-VІ судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відтак, Шостий апеляційний адміністративний суд для сплати судового збору має наступні реквізити: отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - UA638999980313171206081026007, код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Враховуючи, що апелянтом не додано до апеляційної скарги документ про сплату судового збору, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху.
У відповідності до частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 169, 296, 298, 321, 325, 328 КАС суддя, -
УХВАЛИВ :
Апеляційну скаргу Заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Київського окружного адміністративного суду від 03.08.2020 - залишити без руху .
Встановити скаржнику десятиденний строк з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, для усунення недоліків апеляційної скарги.
Роз`яснити скаржнику, що у разі не усунення недоліків у зазначений вище строк буде вирішуватись питання про повернення апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя А.Ю. Кучма
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.12.2020 |
Оприлюднено | 24.12.2020 |
Номер документу | 93707781 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Кучма Андрій Юрійович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Беспалов Олександр Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Беспалов Олександр Олександрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні