ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
Іменем України
03 серпня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1345/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом адвоката Слєсарєва Ігоря Едуардовича в інтересах ОСОБА_1 до Новопсковської районної ради про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі,-
ВСТАНОВИВ:
30.03.2020 до Луганського окружного адміністративного суду звернувся адвокат Слєсарєв Ігор Едуардович в інтересах ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 або позивач) до Новопсковської районної ради (далі відповідач) про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі , в обґрунтування якого зазначено наступне.
Відповідно до рішення Новопсковської районної ради сьомого скликання від 12.12.2015 №1/4, ОСОБА_1 було обрано заступником голови Новопсковської районної ради, про що зроблено відповідний запис в її трудовій книжці НОМЕР_1 .
Рішенням шостої (позачергової) сесії Новопсковської районної ради №6/1 від 03.06.2016 Про дострокове припинення повноважень заступника голови Новопсковської районної ради сьомого скликання ОСОБА_1 , позивача було звільнено з займаної посади.
Постановою Новопсковського районного суду Луганської області від 11.05.2017 у справі №420/2288/16-а визнано протиправним та скасовано рішення Новопсковської районної ради сьомого скликання №6/1 від 03 червня 2016 року Про дострокове припинення повноважень заступника голови Новопсковської районної ради сьомого скликання ОСОБА_1. та поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника голови Новопсковської районної ради. В частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць постанова суду підлягає негайному виконанню.
18.05.2017 позивач звернулася до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області з виконавчим листом про примусове виконання судового рішення про поновлення на роботі.
24.05.2017 державним виконавцем прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №54006038 та надано боржнику - Новопсковській районній раді строк протягом 10 робочих днів для виконання рішення суду в частині поновлення позивача на посаді заступника голови Новопсковської районної ради сьомого скликання.
Однак, до теперішнього часу постанова Новопсковського районного суду Луганської області від 11.05.2017р у справі №420/2288/16-а про поновлення позивача на посаді заступника голови Новопсковської районної ради не виконана.
Позивач зауважує, що з дня ухвалення рішення про поновлення на роботі у відповідача виник обов`язок щодо його виконання, що є підставою для виплати незаконно звільненому працівнику середнього заробітку за затримку власником або уповноваженим ним органом виконання рішення суду про поновлення на роботі.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2020 у справі №360/4491/19 за позовом ОСОБА_1 до Новопсковської районної ради про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі, позовні вимоги задоволено: стягнуто з Новопсковської районної ради на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за весь час затримки виконання постанови Новопсковського районного суду Луганської області від 11.05.2017р у справі №420/2288/16-а, а саме за період з 12.05.2017 по 16.10.2019 включно у загальному розмірі 971765,01 грн.
Проте, не зважаючи на це, станом на 30.03.2020 постанова Новопсковського районного суду Луганської області від 11.05.2017 у справі №420/2288/16-а про поновлення позивача на роботі відповідачем не виконана, а тому з урахуванням положень ст.236 КЗпП України позивач вважає, що має право на виплату середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду у період з 17.10.2019 до моменту звернення до суду з даним позовом, тобто, до 30.03.2020.
З урахуванням заяви від 12.05.2020 про зменшення розміру позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача суму середнього заробітку за час затримки виконання постанови Новопсковського районного суду Луганської області від 11.05.2017 у справі № 420/2288/16-а, а саме за період з 17.10.2019 по 12.05.2020 включно (день подачі до суду заяви про зменшення позовних вимог) у загальному розмірі 258294,50 грн з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів (а.с.150-151).
Відповідачем через канцелярію суду 28.04.2020 було надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого Новопсковська районна рада позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала, просила відмовити в задоволенні позовних вимог з огляду на наступне (а.с.37-52).
Обчислення середнього заробітку за час вимушеного прогулу проводиться згідно вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 (далі - Порядок №100).
Заробітна плата ОСОБА_1 за останні 2 місці роботи, що передували її звільненню, за період з 01 квітня 2016 року по 31 травня 2016 року становила:
- у квітні 2016 року за 19 відпрацьованих робочих днів, всього нараховано 6356,47 грн (в тому числі посадовий оклад - 3158,52 грн, надбавка за ранг - 81,43 грн, надбавка за вислугу років - 485,99 грн, надбавка за високі досягнення у праці (50%) - 1862,97 грн, премія (30%) - 947,56 грн);
- у травні 2016 року за 7 відпрацьованих робочих днів, всього нараховано 2661,68 грн (в тому числі посадовий оклад -1286,16 грн, надбавка за ранг -33,16 грн, надбавка за вислугу років - 197,90 грн, надбавка за високі досягнення у праці (50%) - 758,61 грн, премія (30%) - 385,85 грн.
Норма тривалості робочого часу на 2016 рік у квітні 2016 року становить 21 робочий день, в травні 2016 року -19 робочих днів.
Таким чином, після проведення розрахунку, відповідно до п.8 Порядку №100 та довідки про заробітну плату із відображенням усіх складових від 27.04.2019 за вих. №5-5/6-237, посадовий оклад ОСОБА_1 за повністю відпрацьований робочий час: у квітні становить 3491 грн (3158,58 грн : 19 відпрацьованих роб. днів х 21 роб. день згідно норми робочого часу = 3491 грн); у травні 2016 року - 3491 грн (1286,16 грн : 7 відпрацьованих роб. днів х 19 роб. днів згідно норми робочого часу = 3491 грн).
Зазначив, що середньоденний розмір заробітної плати ОСОБА_1 становить:
- за період з 12.05.2017 по 25.05.2017 - 353,78 грн;
- за період з 26.05.2017 по 17.05.2018 - 719,52 грн (відповідно до п.10 Порядку №100) посадовий оклад після підвищення 7100 грн : 3491 грн посадовий оклад до підвищення = 2,03380 (коефіцієнт коригування). 353,78 х 2,03380 = 719,52 грн;
- за період з 18.05.2018 по 24.06.2019 - 983,01 грн, посадовий оклад після підвищення 9700 грн : 7100 грн посадовий оклад до підвищення = 1,366197 (коефіцієнт і коригування). 719,52 х 1,366197 = 983,01 грн;
- за період з 25.06.2019 по 30.03.2020 - 1114,75 грн, посадовий оклад після підвищення 11000 грн : 9700 грн посадовий оклад до підвищення = 1,13402 (коефіцієнт і коригування). 983,01 х 1,13402 = 1114,75 грн.
Враховуючи вищезазначений середньоденний розмір заробітної плати позивача, розрахований Новопсковською районною радою за перераховані періоди часу, розмір середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі ОСОБА_1 становить:
- за період з 12.05.2017 по 25.05.2017 - 3537,80 грн (середньоденний розмір заробітної плати 353,78 х 10 роб.днів);
- за період з 26.05.2017 по 17.05.2018 - 175562,88 грн (середньоденний розмір заробітної плати 719,52 х 244 роб.днів);
- за період з 18.05.2018 по 24.06.2019 - 270327,75 грн (середньоденний розмір заробітної плати 983,01 х 275 роб.днів);
- за період з 25.06.2019 по 30.03.2020 - 215146,75 грн (середньоденний розмір заробітної плати 1114,75 х 193 роб.днів).
Таким чином, відповідач зазначає, що розрахунок середнього заробітку ОСОБА_1 за час затримки виконання рішення суду за період з 17.10.2019 по 30.03.2020 становить 127081,50 гр (114 роб.днів х 1114,75 середньоденна зарплата).
Крім того, відповідач зазначив, що позивач особисто чинить перешкоди в поновленні її на посаді, перешкоджаючи процедурі розгляду на сесії Новопсковської районної ради цього питання.
Рішенням Новопсковської районної ради від 03.06.2016 № 6/2 шляхом таємного голосування заступником голови Новопсковської районної ради сьомого скликання обрано депутата районної ради ОСОБА_4 .
Зазначене рішення районної ради на сьогодні є чинним, не визнане судом першої інстанції не законним та не є скасованим і ОСОБА_4 є діючим заступником голови Новопсковської районної ради. Таким чином, на посаді заступника голови Новопсковської районної ради, на момент винесення постанови Новопсковським районним судом Луганської області, працює ОСОБА_4 , яку було обрано на цю посаду більшістю голосів депутатів Новопсковської районної ради шляхом таємного голосування, тобто згідно та у порядку, передбаченому діючим законодавством України. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону України Про мі
З метою виконання рішення суду щодо поновлення гр. ОСОБА_1 на посаді заступника голови Новопсковської районної ради, головою районної ради неодноразово, а саме на 16, 17, 18, 19, 21, 23, 24, 25, 28, ЗО, І 33, 36, 38 сесіях ініціювалися та підтримувалися до розгляду питання:
- Про дострокове припинення повноважень заступника голови Новопсковської районної ради сьомого скликання ОСОБА_4 ;
- Про поновлення на посаді заступника голови Новопсковської районної ради сьомого скликання ОСОБА_1 .
Оскільки посада заступника голови районної ради є виборною, то згідно діючого законодавства України, рішення про обрання та звільнення з посади з заступника голови районної ради приймається на пленарному засіданні ради депутатами шляхом таємного голосування, тобто, головою районної ради не може бути видане відповідне розпорядження, так як це виключна компетенція пленарного засідання ради.
Вимоги позивача містять стягнення з відповідача - Новопсковської районної ради, середнього заробітку за весь час затримки виконання рішення суду по справі №420/2288/16-а, виплата якого, у разі задоволення позову, буде здійснюватися за рахунок місцевого бюджету, який в свою чергу, формується, зокрема також і за рахунок територіальних громад сіл, селищ Новопсковського району.
Від представника позивача через канцелярію суду 12.05.2020 надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої зазначено таке (а.с.146-148).
Враховуючи, що судове рішення від 11.05.2017 про поновлення позивача на посаді заступника голови Новопсковської районної ради є обов`язковим та підлягає негайному виконанню, Новопсковська районна рада була зобов`язана прийняти рішення про поновлення позивача на попередній посаді, та враховуючи, що внаслідок незаконного звільнення позивача на раніше займану нею посаду була затверджена інша особа ( ОСОБА_4 ), тому на підставі п. 6 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, Новопсковська районна рада повинна була прийняти рішення про звільнення ОСОБА_4 з даної посади або переведення її на іншу вакантну посаду та поновити позивача на попередній посаді. Таке звільнення є наслідком виконання судового рішення, прямо передбачене законодавством.
Доводи відповідача щодо незгоди з постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2020 у справі №360/4491/19 за позовом ОСОБА_1 до Новопсковськоїі,районної ради про стягнення середнього заробітку за час затримки виконаная судового рішення про поновлення на роботі, не можуть бути предметом розгляду цієї справи, а тому підлягають відхиленню.
Зазначив, що посилання відповідача на те, що позивач особисто чинить перешкоди в поновленні її на посаді, не відповідають дійсності, та в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження таких доводів.
Щодо відсутності волевиявлення депутатів, то ці обставини, на думку представника позивача, повністю вказують на протиправність дій відповідача щодо не виконання судового рішення.
Одночасно зауважив, що у позовній заяві позивачем зроблений розрахунок середнього заробітку за час затримки виконання постанови Новопсковського районного суду Луганської області від 11.05.2017 у справі №420/2288/16-а, а саме за період з 17.10.2019 по 30.03.2020 включно у загальному розмірі 230390,58 грн, виходячи з розрахунку середньоденного розміру заробітної плати - 2020,97грн. Ознайомившись з розрахунком відповідача у відзиві щодо розміру середньоденного розміру заробітної плати за період з 17.10.2019 по 30.03.2020 включно, а саме щодо розміру середньоденного розміру заробітної плати - 1114,75 грн, позивач погоджується з цим розрахунком середньоденного розміру заробітної плати.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 01.04.2020 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні на 28.04.2020 (а.с.27-28).
У зв`язку із перебуванням головуючого судді Петросян К.Є. у період з 21.04.2020 по 05.05.2020 (включно) у щорічній основній відпустці згідно наказу голови суду від 01.04.2020 № 17-во, розгляд справи було перенесено на 13.05.2020 (а.с.33).
Судове засідання, призначене на 13.05.2020 відкладено на 27.05.2020 за клопотанням представників сторін, в тому числі за клопотання представника відповідача щодо встановленого на всій території України карантину відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVІD-19, причиненої коронавірусом SARS-Со V-2 .
27.05.2020 судове засідання відкладено до 23.06.2020 за клопотанням представника відповідача внаслідок продовження карантину.
23.06.2020 судове засідання відкладено до 01.07.2020 за клопотанням представника відповідача внаслідок продовження карантину.
Ухвалою суду від 01.07.2020 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі та одночасно за клопотанням Новопсковської районної ради розгляд справи відкладено до 03.08.2020, у зв`язку із продовженням карантину.
У судове засідання сторони не прибули.
Від представника позивача через канцелярію суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача. Крім того, заявою від 03.08.2020 представник позивача просить суд зобов`язати Новопсковську районну раду Луганської області подати звіт про виконання рішення суду по даній справі протягом 30 днів з дня набрання цим судовим рішенням законної сили.
Від представника відповідача на адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із продовженням карантину на території Луганської області.
Суд зауважує, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України № 641 від 22.07.2020 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" у чинній редакції, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 12.03.2020 по 31.08.2020 на всій території України встановлено карантин.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 №343 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та відповідно до підпункту 8 пункту 2 постанови дозволена діяльність адвокатів, нотаріусів, аудиторів та психологів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" запроваджено послаблення протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови, на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією. Зокрема, дозволено: з 22.05.2020 регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні.
Наведене свідчить про усунення перешкод у реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав.
У відповідності до із положеннями статті 129 Конституції України, статті 2 КАС України одним із завдань адміністративного судочинства є своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Ураховуючи неодноразові відкладення судових засідань та з метою дотримання розумних строків розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-74 КАС України, суд прийшов до такого.
Судом встановлено, що відповідно до рішення Новопсковської районної ради сьомого скликання від 12.12.2015 № 1/4 ОСОБА_1 обрано заступником голови Новопсковської районної ради, про що зроблено відповідний запис в її трудовій книжці (а.с.16).
Рішенням шостої (позачергової) сесії Новопсковської районної ради від 03.06.2016 № 6/1 Про дострокове припинення повноважень заступника голови Новопсковської районної ради сьомого скликання ОСОБА_1 , позивача звільнено з займаної посади.
Позивачем оскаржено у судовому порядку рішення від 03.06.2016 № 6/1 Про дострокове припинення повноважень заступника голови Новопсковської районної ради сьомого скликання ОСОБА_1 та постановою Новопсковського районного суду Луганської області від 11.05.2017 у справі № 420/2288/16-а позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково:
- визнано протиправним та скасовано рішення Новопсковської районної ради сьомого скликання №6/1 від 03.06.2016 Про дострокове припинення повноважень заступника голови Новопсковської районної ради сьомого скликання ОСОБА_1 ;
- поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника голови Новопсковської районної ради сьомого скликання;
- стягнуто з Новопсковської районної ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 120992,76 грн;
- стягнуто з Новопсковської районної ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 5000 грн;
Постанову суду в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу допущено до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць (а.с.7-12).
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.07.2017 у справі № 420/2288/16-а, постанову Новопсковського районного суду Луганської області від 11.05.2017 змінено: в абзаці четвертому постанови Новопсковського районного суду Луганської області від 11.05.2017 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу замінено з суми 120992,76 грн на суму 81427,13 грн ; в решті постанову залишено без змін.
Внаслідок не виконання постанови Новопсковського районного суду Луганської області від 11.05.2017 у справі № 420/2288/16-а про поновлення позивача на посаді заступника голови Новопсковської районної ради, ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2020 у справі № 360/4491/19 задоволено позовну заяву ОСОБА_1 до Новопсковської районної ради про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі та стягнуто з Новопсковської районної ради на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за весь час затримки виконання постанови Новопсковського районного суду Луганської області від 11 травня 2017 року у справі № 420/2288/16-а, а саме за період з 12 травня 2017 року по 16 жовтня 2019 року включно у загальному розмірі 971 765,01 грн (а.с.13-15).
Постанова Першого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2020 у справі № 360/4491/19 набрала законної сили з дати її прийняття.
Станом на 30.03.2020 постанова Новопсковського районного суду Луганської області від 11.05.2017 у справі №420/2288/16-а про поновлення позивача на роботі відповідачем не виконана, а тому з урахуванням положень ст.236 КЗпП України, позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення з відповідача суми середнього заробітку за час затримки виконання постанови Новопсковського районного суду Луганської області від 11.05.2017 у справі № 420/2288/16-а, а саме за період з 17.10.2019 по 12.05.2020 включно в сумі 158294,50 грн.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною п`ятою статті 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.
В силу статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 256 КАС України негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Згідно із частиною другою статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
За загальним правилом у питаннях регулювання публічної служби пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовані спірні правовідносини.
Як вбачається з роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 34 постанови від 6 листопада 1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів , рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що законодавець передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення на роботі працівника в разі його незаконного звільнення. Цей обов`язок полягає у тому, що роботодавець зобов`язаний видати наказ про поновлення працівника на роботі відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде це рішення суду оскаржуватися.
Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, що передбачено для переважної більшості судових рішень, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєво важливих прав та інтересів громадян і держави.
Не виконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом (частина 3 статті 14 КАС України).
Ця відповідальність не поставлена в залежність від дій чи ініціативи працівника. Відповідальність за затримку власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, встановлена статтею 236 КЗпП України, згідно якої проводиться виплата середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі незалежно від вини роботодавця в цій затримці.
Середній заробіток за своїм змістом є державною гарантією, право на отримання якого виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою роботу з незалежних від нього причин. Закон пов`язує цю виплату виключно з фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.
Таким чином, згідно зі статтею 236 КЗпП України проводиться виплата середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі незалежно від вини роботодавця в цій затримці.
Положення статті 236 КЗпП України не містять як обов`язкову підставу для її застосування - факт поновлення особи на роботі, а передбачає лише факт затримки виконання судового рішення.
Такий факт у спірних правовідносинах встановлений судом та не є спірним.
Водночас спірний у цій справі є період затримки виконання судового рішення для стягнення середнього заробітку, зокрема кінцева дата, самостійно визначена позивачем як належний спосіб захисту її права.
Наведена правова позиція цілком узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 2 жовтня 2019 року у справі № 823/1507/18; від 5 вересня 2019 року у справі № 816/943/17; від 28 листопада 2019 року у справі № 804/6862/16.
Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що наявність вини відповідача в затримці виконання судового рішення не є обов`язковою для задоволення заявлених вимог. Наявність вини випливає з норм Конституції України, згідно яких судові рішення, які набрали законної сили, повинні виконуватись державними органами добровільно, без відкриття виконавчого провадження.
Для вирішення питання про наявність підстав для стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі на підставі статті 236 КЗпП України належить встановити: чи мала місце затримка виконання такого рішення, у разі наявності затримки виконання рішення - встановити період затримки та, відповідно, провести розрахунок належних до стягнення сум за встановлений період.
Відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини , суди застосовують при розгляді справ Європейську Конвенцію Про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
У п.п. 46, 48, 51, 53, 54 рішення Європейського суду з прав людини від 15.10.2009 у справі ОСОБА_3 проти України (заява № 40450/04) зазначено, що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання. Відповідний державний орган, який було належним чином поінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання. Заявникові не можна дорікати за неподання до державної виконавчої служби заяви чи виконавчого листа для відкриття виконавчого провадження. Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.
Отже, з дня ухвалення рішення про поновлення позивача на роботі у відповідача виник обов`язок щодо його виконання.
Враховуючи те, що постанова Новопсковського районного суду Луганської області від 11.05.2017 у справі № 420/2288/16-а про поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника голови Новопсковської районної ради сьомого скликання станом на 12.05.2020 не виконана, що не заперечується відповідачем по справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі на підставі статті 236 КЗпП України за період з 17.10.2019 по 12.05.2020 включно.
Розрахунок середньомісячного заробітку розраховується згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі Порядок № 100).
Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку №100 у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.
Пунктом 8 Порядку № 100 передбачено, що для нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.
Відповідно до пункту 10 Порядку № 100 у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів
законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються
при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.
З наданих відповідачем довідок про заробітну плату ОСОБА_1 за останні два місяці роботи, що передували звільненню, за період з 01.04.2016 по 31.05.2016 вбачається, що за період з 25.06.2019 по 30.03.2020 сума середньоденного заробітку ОСОБА_1 складає 1114,75 грн (983,01х1,13402=1114,75 (посадовий оклад після підвищення 11000 грн: 9700 грн посадовий оклад до підвищення =1,13402 (коефіцієнт коригування) (а.с.54-57).
Кількість днів затримки за період з 17.10.2019 по 12.05.2020 становить 142 робочих днів.
Отже середній заробіток за час затримки виконання рішення становить 158294,50 грн (1114,75х142). Вказана сума підлягає стягненню на користь позивача з урахуванням належних відрахувань та обов`язкових платежів.
На підставі викладеного та враховуючи, що докази, наведені відповідачем у відзиві на позовну заяву, не спростовують доводи позивача, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Що стосується заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду по даній справі протягом 30 днів з дня набрання цим судовим рішенням законної сили, суд зауважує наступне.
У відповідності до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Положення статті 382 КАС України не є імперативними, тобто, передбачають право суду діяти на власний розсуд в залежності від обставин справи. Суд вважає, що за своїм змістом такі заходи контролю за виконанням судового рішення є додатковим засобом для спонукання суб`єкта владних повноважень до вчинення дій з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
За таких обставин відсутня необхідність застосування положень статті 382 КАС України.
Питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору судом не вирішується, оскільки, позивач від сплати судового збору звільнена.
Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Слєсарєва Ігоря Едуардовича в інтересах ОСОБА_1 до Новопсковської районної ради про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі,- задовольнити.
Стягнути з Новопсковської районної ради (код ЄДРПОУ 21766338, місце знаходження: пров. Історичний, 1, смт. Новопсков, Луганська область, 92303) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) суму середнього заробітку з урахуванням належних відрахувань за час затримки виконання постанови Новопсковського районного суду Луганської області від 11 травня 2017 року у справі № 420/2288/16-а, а саме за період з 17 жовтня 2019 року по 12 травня 2020 року включно у загальному розмірі 158294,50 грн (сто п`ятдесят вісім тисяч двісті дев`яносто чотири гривні 50 коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.Є. Петросян
Суд | Луганський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.08.2020 |
Оприлюднено | 05.08.2020 |
Номер документу | 90748652 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Компанієць Ірина Дмитрівна
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Компанієць Ірина Дмитрівна
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Компанієць Ірина Дмитрівна
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Компанієць Ірина Дмитрівна
Адміністративне
Луганський окружний адміністративний суд
К.Є. Петросян
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні