Рішення

від 04.08.2020 по справі 826/13541/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2020 року м. Київ № 826/13541/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши за правилами письмового провадження адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю ЮН-І-ТЕК до Головного управління ДФС у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ЮН-І-ТЕК (03155, м. Київ, пр-т Перемоги, 136, кім. 34, код ЄДР: 34731982) (далі - позивач, ТОВ ЮН-І-ТЕК ) до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДР: 39439980) (далі - відповідач, ГУ ДФС у м. Киві, податковий орган), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ від 29.09.2017 № 9985 Про проведення позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ ЮН-І-ТЕК та похідне від нього рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 05.10.2017 № 31575 про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Позиція позивача.

Обґрунтовуючи позовну заяву позивач зазначив, що уповноваженою особою відповідача 05.10.2017 було здійснено виїзд за юридичною адресою позивача та повідомлено про винесення ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.02.2017 про призначення документальної позапланової перевірки ТОВ ЮН-І-ТЕК з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з суб`єктами господарювання за період часу з 01.01.2016 по 31.12.2016.

Разом з тим, 05.10.2017 посадовими особами відповідача складено акт № 780/26-15-14-07-01 про недопуск до проведення перевірки ТОВ ЮН-І-ТЕК .

У позовній заяві представник позивача зазначив, що директор Товариства у вказаному акті виклав свої заперечення проти проведення перевірки. Зазначив, що оскільки особи, які прибули для проведення перевірки відмовилися пред`явити службові посвідчення та надати направлення на проведення перевірки, а також відмовилися ознайомити з наказом про призначення перевірки, то підстав для проведення перевірки не було. Також позивач наголошує, що посадовими особами контролюючого органу не надано для ознайомлення ухвали слідчого судді, яка стала підставою для проведення перевірки.

Позивач наголошує, що допуск посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно з ст. 81 Податкового кодексу України.

Пояснює, що посадові особи мають право приступити до проведення виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених Податковим кодексом України та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених Податковим кодексом документів, а саме: направлення, копії наказу, службового посвідчення

Додає що особи, які прибули на проведення перевірки відмовилися від запису в журналі реєстрації перевірок.

У зв`язку з не допуском посадових осіб відповідача до проведення перевірки 10.10.2018 позивач отримав рішення № 31575/10/26-15-14-07-01 про арешт майна.

Натомість позивач наголошує на протиправності оскаржуваного наказу та рішення, оскільки відсутні були підстави для проведення перевірки та прийняття рішення про арешт майна.

Відтак позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Позиція відповідача.

Відповідач надіслав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог, оскільки Головним управлінням ДФС у м. Києві отримано ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.02.2017 у справі № 757/8408/17-к, винесеної на підставі клопотанням слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу управлінь/розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва в межах матеріалів кримінального провадження № 42016100000000300 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 ч. 2 ст. 212 КК України про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ ЮН-І-ТЕК з питань своєчасності, достовірності повноти нарахування та сплати податків, і зборів під час здійснення фінансово - господарських взаємовідносин з суб`єктами господарювання за період з 01.01.2016 по 31.12.2016.

Посилаючись на п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України представник відповідача зазначив, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом, з огляду на що у відповідності до наведеної норми, керівником ГУ ДФС у м. Києві прийнято рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ЮН-І-ТЕК з питань своєчасності, достовірності повноти нарахування та сплати податків, і зборів під час здійснення фінансово - господарських взаємовідносин з суб`єктами господарювання за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 тривалістю 5 робочих днів з 04.10.2017, яке оформлено наказом ГУ ДФС у м. Києві від 29.09.2017 № 9985.

За словами відповідача, 04.10.2017, з метою вручення копії наказу ГУ ДФС у м. Києві від 29.09.2017 № 9985, ознайомлення з направленнями від 04.10.2017 за № 874/26-15-14-07-01 та № 3416/26-15-14-03-02 та подальшого проведення перевірки TOB ЮН-1-ТЕК , співробітниками ГУ ДФС у м. Києві здійснено вихід за адресою здійснення діяльності відповідача. Проте, директор TOB ЮН-І-ТЕК відмовився від підпису в направленнях на перевірку від 04.10.2017 за № 874/26-15-14-07-01 та № 3416/26-15-14-03-02 та в отриманні копії наказу від 29.09.2017 № 9985, у зв`язку з чим, за словами відповідача, у відповідності до вимог ст. 81 ПК України, ревізорами складено Акт відмови від підпису в направленнях та неможливості вручення копії наказу на проведення перевірки від 04.10.2017 № 775/26-15-14-07-01.

Пояснює, що 05.10.2017 з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки TOB ЮН-І-ТЕК посадовими особами ГУ ДФС у м, Києві 05.10,2017 здійснено вихід на податкову адресу платника. Однак до приміщення підприємства за адресою: м. Київ, пр.-т Перемоги, буд. 136, кім. 34 директор ОСОБА_1 та представник Оленченко О.В. , не допустили посадових осіб відповідача, у зв`язку з чим складено акт не допуску до проведеним позапланової виїзної перевірки від 05.10.2017.

Відтак, за фактом не допуску TOB ЮН-І-ТЕК посадових осіб ГУ ДФС у м. Києві до проведення перевірки, керівником ГУ ДФС у м. Києві прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна від 05.10.2017 № 31575, яке направлено на адресу платника податків, разом з вимогою тимчасового зупинення відчуження майна від 05.10.2017 №31575/10/26-15-14-07-01.

За словами відповідача, в даному випадку, відповідне рішення є належним способом реагування контролюючого органу на уникнення виконання своїх обов`язків платником податків.

Також представник контролюючого органу звертає увагу суду на те, що відповідно до статті 129 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території1 України, а обов`язковість рішень суду визнається однією з основних засад судочинства.

Підсумовуючи викладене відповідач зазначив, що дії контролюючого органу щодо прийняття наказу від 29.09.2017 № 9985 є обґрунтованими та здійснені у відповідності до ухвали Печерського районного суду м. Києва від 14.02.2017 № 757/8408/17-к, що у свою чергу, виключає підстави для задоволення позовних вимог.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 25.10.2017 позовну заяву позивача залишено без руху та встановлено позивачам строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 13.11.2017 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до судового розгляду.

Враховуючи те, що 15.12.2017 набрала чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII (далі - КАС України), слід зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За результатами судового засідання 01.03.2018 ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Встановлені судом обставини.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, враховуючи пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

14.02.2017 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/8408/17-к надано дозвіл на призначення у кримінальному проваджені № 42016100000000300 документальної позапланової перевірки ТОВ ЮН-І-ТЕК з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з суб`єктами господарювання за період часу з 01.01.2016 по 31.12.2016. Проведення документальної позапланової перевірки ТОВ ЮН-І-ТЕК (код 34731982) доручити спеціалістам ДФС України в строки, встановлені Податковим кодексом України (том 1 а.с. 22-24), що, вочевидь, передбачає проведення перевірки штатними працівниками саме ДФС України.

29.09.2017 ГУ ДФС у м. Києві прийнято наказ № 9985 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ЮН-І-ТЕК з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з суб`єктами господарювання за період часу з 01.01.2016 по 31.12.2016 тривалістю 5 робочих днів, починаючи з 04.10.2017 (том 1 а.с. 25).

04.10.2017 відповідачем виписано направлення на перевірку № 874/26-15-14-07-01 та № 3416/26-15-14-03-02 (том 1 а.с. 26-27).

Разом з тим, 04.10.2017 посадовими особами відповідача здійснено вихід на адресу: АДРЕСА_1 з метою вручення копії наказу № 9985 від 29.09.2017 та направлень від 04.10.2017 № 874/26-15-14-07-01 та № 3416/26-15-14-03-02 на перевірку, однак 04.10.2017 посадовими особами відповідача складено акти про відмову від підпису в направлені та неможливості вручення копії наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ЮН-І-ТЕК (том 1 а.с. 28-29).

05.10.2017 ревізорами відповідача складено акт № 780/26-15-14-07-01 про недопусу до перевірки ТОВ ЮН-І-ТЕК (том 1 а.с. 30-31), в якому зафіксовано, що головними державними ревізорами-інспекторами ГУ ДФС у м. Києві здійснено виїзд на податкову адресу ТОВ ЮН-І-ТЕК , а саме: м. Київ, пр-т Перемоги 136, кім. 34 щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки. Проте, як зазначено в акті перевірки до приміщення, яке зазначено в базі даних ГУ ДФС у м. Києві та, яке є податковою адерсою ТОВ ЮН-І-ТЕК перевіряючих не пустили.

В той же час, у вказаному акті директором ТОВ ЮН-І-ТЕК зазначено, що оскільки особи, які прибули для проведення перевірки відмовилися пред`явити посвідчення, надати направлення на проведення перевірки та ознайомити із наказом про призначення перевірки, а також не надано для ознайомлення ухвалу слідчого судді, яка є підставою для проведення перевірки, підстави для проведення перевірки відсутні.

Між тим, 05.10.2017 начальником ГУ ДФС у м. Києві прийнято рішення № 31575 про застосування адміністративного арешту майна платника податків (том 1 а.с. 33-34), яким застосовано умовний арешт майна платника податків - ТОВ ЮН-І-ТЕК .

Разом з тим, позивач, вважаючи вказаний наказ та рішення протиправними, звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, є Податковий кодекс України (далі - ПК України, у редакції чинній на момент проведення перевірки).

Відповідно до п. 75.1. ПК України (в редакції на час проведення перевірки) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові ; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки .

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з п/п 75.1.2. ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України передбачалося, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки винесену ними відповідно до закону.

Відповідно до п. 78.4 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Аналіз такого правового регулювання дає підстави зробити висновок про те, що, документальна позапланова виїзна перевірка проводиться на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення; у свою чергу, можливість для проведення документальної позапланової перевірки на підставі п/п 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України та прийняття відповідного наказу виникає при надходженні до контролюючого органу судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки.

Як вже було встановлено судом, документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ЮН-І-ТЕК з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з суб`єктами господарювання за період часу з 01.01.2016 по 31.12.2016 по факту ініційовано Головним управлінням ДФС у м. Києві на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.02.2017 у справі № 757/8408/17-к.

В той же час, зі змісту резолютивної частини ухвали від 14.02.2017 у справі № 757/8408/17-к вбачається, що Печерський районний суд м. Києва доручив проведення перевірки ТОВ ЮН-І-ТЕК саме спеціалістам ДФС України (том 1 а.с. 24).

Суд зазначає, що невід`ємною частиною рішення про призначення перевірки є як визначення суб`єкта, який підлягає перевірці, так і визначення суб`єкта, який здійснює перевірку, без чого не можливо здійснити її виконання. Оскільки слідчий суддя за вказаною нормою приймає рішення про здійснення перевірки, то саме він визначає і суб`єкта, на якого покладається обов`язок її проведення, а також інші умови здійснення такої перевірки.

Відтак, у разі призначення слідчим суддею на підставі п/п 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України перевірки суб`єкта господарювання, такий слідчий суддя у своєму рішенні визначає конкретний контролюючий орган, на якого покладено здійснення такої перевірки.

При цьому, визначення контролюючого органу уповноваженого на проведення перевірки віднесено до виключної компетенції слідчого судді.

Вказаний правовий висновок узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеного у постанові від 03.04.2018 у справі № 820/4482/17 (провадження № К/9901/223/17) та у постанові від 23.10.2019 у справі № 826/3676/18 (провадження № К/9901/18254/19).

Варто зауважити, що суб`єкт владних повноважень, на якого слідчим суддею покладено обов`язок з призначення та проведення перевірки, ні за Кримінальним процесуальним кодексом України, ні за Податковим кодексом України не уповноважений самостійно передавати повноваження щодо призначення та здійснення перевірки іншому суб`єкту владних повноважень, а в протилежному випадку він перебирає на себе повноваження слідчого судді, чим виходить за межі своїх повноважень.

В той же час, як вже неодноразово було зазначено судом, ухвалою Печерського районного суду від 14.02.2017 у справі № 757/8408/17-к, слідчий суддя доручив проведення перевірки спеціалістам ДФС України.

Здійснення перевірки іншим суб`єктом , у даному випадку, ГУ ДФС у м. Києві є порушенням ухвали слідчого судді та компетенції фіскального органу , яка в даному випадку при здійсненні перевірки на підставі п/п. 78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України визначається з врахуванням умов, встановлених відповідною ухвалою слідчого судді.

Отже, приймаючи спірний наказ щодо призначення документальної позапланової перевірки позивача відповідачем не було дотримано вимог ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.02.2017 у справі № 757/8408/17-к, оскільки ГУ ДФС у м. Києві не мало повноважень на прийняття такого наказу та, як наслідок проведення перевірки, що призвело до порушення порядку призначення та проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ЮН-І-ТЕК та до протиправності самого наказу, а також похідного від нього рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 05.10.2017 № 31575 про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

При цьому, встановлені судом обставини, є достатніми та самостійними підставами для визнання оскаржуваних актів індивідуальної дії протиправним та, як наслідок їх скасування, оскільки порушення допущені податковим органом під час призначення перевірки та не виконання вимог ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.02.2017 у справі № 757/8408/17-к, є суттєвими порушенням, які мають негативні наслідки та свідчать про порушення однієї з основоположних засад судочинства, визначених Конституцією України, - обов`язковості судових рішень.

У взаємозв`язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У даному випадку відповідачем не доведено дотримання податковим органом - ГУ ДФС у м. Києві вимог ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.02.2017 у справі № 757/8408/17-к та порядку призначення та проведення перевірки ТОВ ЮН-І-ТЕК .

Відтак, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині цих вимог, та похідних від цього - щодо скасування рішення про застосування адміністративного арешту активів.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судові витрати, понесені позивачем, підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ЮН-І-ТЕК (03155, м. Київ, пр-т Перемоги, 136, кім. 34, код ЄДР: 34731982) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ від 29.09.2017 № 9985 Про проведення позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ ЮН-І-ТЕК , прийнятий Головним управлінням ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДР: 39439980).

3. Визнати протиправним та скасувати рішення від 05.10.2017 № 31575 про застосування адміністративного арешту майна платника податків, прийняте Головним управлінням ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДР: 39439980).

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управлінням ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДР: 39439980) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЮН-І-ТЕК (03155, м. Київ, пр-т Перемоги, 136, кім. 34, код ЄДР: 34731982) судовий збір у розмірі 3200,00 грн. (три тисячі двісті гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Суддя О.А. Кармазін