Постанова

від 28.07.2020 по справі 521/6670/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2020 р.м.ОдесаСправа № 521/6670/20 Головуючий в 1 інстанції: Бобуйок І.А.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Косцової І.П. та Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадженняв місті Одесі апеляційну скаргу Одеської Митниці Держмитслужби на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 02 червня 2020 року (суддя Бобуйок І.А, м. Одеса, повний текст рішення складений 13 травня 2020 року ) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської Митниці Держмитслужби про скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

27 квітня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси з адміністративним позовом до Одеської Митниці Держмитслужби, в якому просив скасувати постанову у справі про порушення митних правил №3015/50000/19 від 19.03.2019 року та закрити провадження у цій справі.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 2 червня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову в справі про порушення митних правил №3015/50000/19 від 19.03.2019 року скасовано і надіслано справу на новий розгляд до Одеської митниці Держмитслужби України.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням Одеська Митниця Держмитслужби подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 .

В доводах апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції не враховано, що про час та місце розгляду справи позивача про порушення митних правил було проінформовано у відповідності до вимог ч.2, 4 ст. 526 Митного кодексу України та згідно ст. 524 МК України - за належним місцезнаходженням органу. Крім того, апелянт вказує на те, що судом першої інстанції не взято до уваги, що постанова №3015/50000/19 від 19.03.2019 року містить технічну помилку у даті.

Також апелянт зазначає, що при винесенні рішення судом 1-ї інстанції не враховано той факт, що рішення про визначення коду товару від 04.11.2019 року №КТ-UА500060-0080-2019 є чинним та не оскаржувалось, а вина позивача у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України повністю доведена.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав.

Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до ст. 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 03.11.2019 року декларантом/позивачем була підготовлена та подана до Одеської митниці ДФС електронна митна декларація типу ІМ 40 ДЕ , яка була прийнята та зареєстрована за номером №UA500060/2019/035598.

Разом з митною декларацією подано документи, необхідні для митного оформлення, зокрема, зовнішньоекономічний контракт від 01.03.2019 року №BL/TI, коносамент від 04.10.2019 року №SHWS219091576, інвойс від 04.10.2019 №РG0410, CMR від 01.11.2019 року №А433148 та інші товаросупровідні та комерційні документи.

Відповідно до інформації, зазначеної у МД №UA500060/2019/035598 та товаросупровідних документах встановлено, що продавцем та відправником товару є компанія TreidImpex Sp. z o.o. (Польща), а покупцем, одержувачем та особою, відповідальною за фінансове врегулювання, є ТОВ Українська аграрна екологічна група БІОЛЕНД (Україна).

В графі 31 ЕМД №UA500060/2019/035598 позивачем (директором ТОВ Українська аграрна екологічна група БІОЛЕНД ) задекларовано товар №2, як Вироби з пластмаси, для постійного встановлення на дверях будинків: пластикова ручка дверна, на планці для врізного замка, код УКТЗЕД - 3925901000 (ставка ввізного мита - 6,5%).

Відповідно до ст. 336 МК України митний контроль здійснюється шляхом проведення митного огляду та перевірки документів і відомостей, які відповідно до ст. 335 МК України надаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів через митний кордон України.

Згідно аналізу документів та інформації, отриманої за результатами митного огляду, посадовою особою відділу митного оформлення №6 митного поста Одеса - центральний Одеської митниці ДФС винесено рішення про визначення коду товару від 04.11.2019 №КТ-UА500060-0080-2019, яким визначено, що товар №2 повинен декларуватися як Фурнітура з недорогоцінних металів, що використовується для дверей у будівлях: ручка дверна на металевій планці з пластиковою накладкою та ручкою з металевим стрижем покритим пластиком , код товару згідно з УКТЗЕД визначено, як 8302411000 (ставка ввізного мита - 10%).

Відповідно до службової записки митного поста Одеса - центральний Одеської митниці ДФС від 08.11.2019 №4121/15-70-61-06 різниця митних платежів, що підлягають сплаті між нарахованими декларантом та визначеними митницею становить - 59 560,08 грн.

На підстави зазначеного відповідачем прийнято постанову в справі про порушення митних правил №3015/50000/19 від 19.03.2019 року, якою позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що на день вчинення правопорушення становило 178680 гривень 24 копійки.

Не погодившись з такими діями та постановою відповідача позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи справу та частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем було допущено численні процедурні порушення під час розгляду справи про порушення митних правил та прийняття спірної постанови, у зв`язку з чим постанова митного органу підлягає скасуванню із направленням справи на новий розгляд до Одеської митниці Держмитслужби України.

Колегія суддів частково погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного оформлення.

Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за №1372/21684, встановлено, що у графі 31 декларації повинні міститися відомості, необхідні для однозначного визначення коду товару за УКТЗЕД.

Для декларування товарів відповідно до норм Митного кодексу України декларанту статтею 266 МК України надано право перед подачею митної декларації здійснювати фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеному у товаросупровідних документах, брати проби та зразки товарів.

На підставі заяви ТОВ Українська аграрна екологічна група БІОЛЕНД від 01.11.2019 року №01/11 представник за дорученням від 19.04.2019 року №б/н ОСОБА_2 здійснив фізичний огляд товарів.

Згідно з п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 266 МК України декларант зобов`язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, відповідно до порядку, встановленого Митним кодексом України; у випадках, визначеним цим кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього кодексу.

Відповідно до графи №54 митної декларації від 03.11.2019 року №UА500060/2019/035598, відповідальною особою за заповнення та надання до Одеської митниці ДФС документів, необхідних для переміщення товарів через митний кордон України, є позивач ОСОБА_1 , який відповідно до вимог ст. 266 МК України несе відповідальність, передбачену Митним кодексом України, у повному обсязі.

Керуючись наведеним, на підставі ст.ст. 459, 494 МК України посадовою особою Одеської митниці ДФС у відношенні громадянина України ОСОБА_1 складено протокол про ПМП №3015/50000/19 від 11.11.2019 року за ознаками правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

За змістом статті 494 МК України про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Протокол про порушення митних правил повинен містити такі дані:

1) дату і місце його складення;

2) посаду, прізвище, ім`я, по батькові посадової особи, яка склала протокол;

3) необхідні для розгляду справи відомості про особу, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил, якщо її встановлено;

4) місце, час вчинення, вид та характер порушення митних правил;

5) посилання на статтю цього Кодексу, що передбачає адміністративну відповідальність за таке порушення;

6) прізвища та адреси свідків, якщо вони є;

7) відомості щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів, вилучених згідно ізстаттею 511 цього Кодексу;

8) інші необхідні для вирішення справи відомості.

Протокол підписується посадовою особою, яка його склала. Якщо при складенні протоколу була присутня особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, протокол підписується і цією особою, а за наявності свідків - і свідками.

Якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, відмовляється підписати протокол, до протоколу вноситься відповідний запис. Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, має право дати пояснення та висловити зауваження щодо змісту протоколу, а також письмово викласти мотиви своєї відмови від підписання протоколу. Власноручно викладені цією особою пояснення додаються до протоколу, про що до протоколу вноситься відповідний запис із зазначенням кількості аркушів, на яких подано такі пояснення.

У разі складення протоколу особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, роз`яснюються її права, передбаченістаттею 498 цього Кодексу, та повідомляється про можливість припинення провадження у справі про порушення митних правил шляхом компромісу, про що до протоколу вноситься відмітка, яка підписується цією особою.

У разі потреби в протоколі зазначаються також місце, дата і час розгляду справи про порушення митних правил.

Протокол складається у двох примірниках, один з яких вручається під розписку особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил.

У разі відмови особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, одержати примірник протоколу до протоколу вноситься відповідний запис, який підписується посадовою особою органу доходів і зборів, яка склала протокол, та свідками, якщо вони є, після чого зазначений примірник протягом трьох робочих днів надсилається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, за повідомленою нею або наявною в митниці адресою (місце проживання або фактичного перебування). Протокол вважається врученим навіть у разі, якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не перебувала за повідомленою нею адресою або місце проживання чи фактичного перебування, назване нею, є недостовірним.

Протокол, а також вилучені товари, транспортні засоби комерційного призначення та документи, зазначені в протоколі, передаються до митниці, в зоні якої виявлено порушення митних правил.

Аналіз змісту вказаного дозволяє зробити висновок про те, що Митний кодекс України не встановлює обов`язку митного органу щодо складення протоколу про порушення митних правил виключно за участі особи, відносно якої він складається, проте контролюючим органом необхідно забезпечити явку особи.

Колегія суддів не приймає доводи апелянта про те, що про час та місце розгляду справи про порушення митних правил позивача було проінформовано у відповідності до вимог ч. ч. 2, 4 ст. 526 Митного кодексу України з огляду на наступне.

Так, за змістом ч. 2 ст. 526 МК України про час та місце розгляду справи про порушення митних правил митним органом цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.

З матеріалів справи вбачається, що у Протоколі від 11.11.2019 року зазначено, що розгляд справи відбудеться 12.12.2019 року о 10 год. 00 хв. за адресою: м. Одеса, Митна площа, 1, Одеська митниця ДФС (а.с. 15-19).

12.12.2019 року о 10 год. 00 хв. позивач прибув за вказаною адресою м. Одеса, Митна площа, 1, у приміщення Одеської митниці ДФС, але у зазначений день справа відносно нього не розглядалася, відповідачем протилежного під час розгляду справи доведено не було.

Відповідно до ч. 4 ст. 526 МК України справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Тобто, за змістом наведеної імперативних норм права, розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до відповідальності допускається лише за умови належного сповіщення про місце і час розгляду справи (наявності повідомлення про вручення такого сповіщення) та за наявності клопотання про перенесення розгляду.

Проте, відповідачем не було надано належних та допустимих доказів отримання позивачем сповіщення про місце і час наступної дати розгляду справи. Будь-які клопотання позивача про перенесення розгляду справи або розгляд за його відсутності у матеріалах справи також відсутні.

Згідно із ст. 498 МК України, особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил під час розгляду справи про порушення митних правил у митному органі або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у митному органі та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови митного органу, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом.

Однак, за вказаних обставин, позивач був фактично позбавлений права подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи під час розгляду справи про порушення митних правил, користуватися правничою допомогою захисника.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо зазначення відповідачем неналежного місця розгляду справи.

Як вже зазначалось вище, у протоколі вказано адресу розгляду справи про порушення митних правил м. Одеса, Митна площа, 1, Одеська митниця ДФС. Проте, на думку суду першої інстанції відповідач мав зазначити юридичну адресу митниці - м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип (Гайдара), 21 - А.

Статтею 524 МК України передбачено, що справа про порушення митних правил розглядається за місцезнаходженням митного органу , посадові особи якого здійснювали провадження у цій справі.

Відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Тобто, за місцезнаходженням юридичної особи повинне знаходитися його керівництво і в цьому місці повинен вестися облік. Однак діяльність органу владних повноважень може здійснюватися не тільки за його місцезнаходженням, але й за іншими адресами, наприклад за місцезнаходженням його відокремлених підрозділів.

Місцем знаходженням керівництва Одеської митниці Держмитслужби дійсно є м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип (Гайдара), 21-А. Саме звідти проводиться керування діяльністю митниці та здійснюється управління та облік.

Заступник начальника митниці Вергун М.А., як керівник управління протидії контрабанді та порушенням митних правил Одеської митниці Держмитслужби знаходиться за адресою м. Одеса, Митна площа, 1. За даною адресою і проводиться розгляд справ про порушення митних правил. Про що було повідомлено гр. ОСОБА_1 під час складання протоколу про порушення митних правил.

Таким чином зазначення у протоколі адреси м. Одеса, Митна площа, 1 не є помилкою чи процедурним процесуальним порушенням відповідача.

Слід також зазначити, що під час розгляду справи про порушення митних правил №3015/50000/19 відповідачем порушено алгоритм дій щодо притягнення особи до відповідальності.

Так, за приписами ч. 1 ст. 488 Митного кодексу України провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.

Частиною 1 ст. 527 МК України передбачено, що у справі про порушення митних правил митний орган або суд (суддя), що розглядає справу, виносить одну з таких постанов: 1) про проведення додаткової перевірки; 2) про накладення адміністративного стягнення; 3) про закриття провадження у справі.

З аналізу змісту вказаних норм права є очевидним, що прийняттю постанови накладення адміністративного стягнення передує складання протоколу.

Проте, протокол про порушення митних правил №3015/50000/19 відносно позивача був складений - 11.11.2019 року, а дата постанови про порушення митних правил №3015/50000/19 є 19.03.2019 року, тобто за 8 місяців до складання протоколу.

До того ж, відповідач не заперечує проти наявності такої помилки, про що сам зазначає у доводах апеляційної скарги.

Колегія суддів також критично ставиться до твердження апелянта, що вина позивача у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України повністю доведена, оскільки судом першої інстанції скасовано спірну постанову виключно на підставі процесуальних порушень митного органу під час розгляду справи про порушення митних правил. Питання наявності чи відсутності вини позивача при цьому взагалі не досліджувалось.

Більш того, у матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про наявність законних підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення вищевказаного порушення митних правил, зокрема належним чином завіреної копії рішення митного органу про визначення коду товару від 04.11.2019 року №КТ-UА500060-0080-2019 та інформації щодо його оскарження та чинності на теперішній час, а також належним чином завірених копій товаросупровідних та комерційних документів, поданих позивачем разом із декларацією №UA500060/2019/035598 для митного оформлення товару..

Відповідно до положень п. 2 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).

Згідно положень ст. 530 МК України законність та обґрунтованість постанови митниці у справі про порушення митних правил можуть бути перевірені судом або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, а постанови центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, - судом у зв`язку з поданням адміністративного позову або в порядку контролю. Відповідно до положень п. 2 ч. 2 зазначеної статті, за результатами такої перевірки орган, що проводив перевірку, може прийняти рішення про скасування постанови і надіслання справи на новий розгляд.

Враховуючи викладене та з урахуванням приписів п. 2 ч. 3 ст. 286 КАС , п. 2 ч. 2 ст. 530 МК України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог шляхом скасування рішення суб`єкта владних повноважень і надіслання справи на новий розгляд з дотриманням прав особи, яка притягується до відповідальності, оскільки відповідачем не було належним чином дотримано право позивача бути присутнім на розгляді справи про порушення митних правил, чим порушено його право на захист.

Водночас, колегія суддів вважає за необхідне виключити з мотивувальної частини рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 02 червня 2020 року таку підставу, як зазначення неналежної адреси розгляду справи про порушення митних правил. В іншій частині - судове рішення підлягає залишенню без змін.

Відповідно до статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, в тому числі, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинамсправи, та неправильне застосування норм матеріального права, що й допустив суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення у вказаній частині.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, апеляційна скарга скаргу Одеської Митниці Держмитслужби підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Одеської Митниці Держмитслужби- задовольнити частково.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 02 червня 2020 року змінити, виключивши з його мотивувальної частини висновок суду першої інстанції щодо зазначення неналежної адреси Одеської Митниці Держмитслужби, як підставу для часткового задоволення позову.

В іншій частині рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 02 червня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України.

Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко

Суддя І.П.Косцова

Суддя Ю.В.Осіпов