Ухвала

від 04.08.2020 по справі 711/4735/20

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Номер провадження 1-кс/711/1595/20

Справа № 711/4735/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2020 року м. Черкаси

Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання: ОСОБА_2

за участю прокурора: ОСОБА_3

слідчого: ОСОБА_4

підозрюваного: ОСОБА_5

захисників : ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Черкаси скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 про скасування повідомлення про підозру та зобов`язання вчинити певні дії у кримінальному провадженні № 12018250000000192 від 28.08.2018р,-

в с т а н о в и в :

Адвокат ОСОБА_6 , діючий в інтересах ОСОБА_5 , звернувся до суду із скаргою про скасування повідомлення про підозру, зобов`язання вчинити певні дії. Свої вимоги мотивує тим, що в провадженні СУ ГУНП в Черкаській області перебувають матеріали кримінального провадження за №12018250000000192 від 28.08.2018 року за ч.3 ст. 229 КК України - незаконне використання знаку для товарів і послуг, вчиненому службовою особою з використанням службового становища, що завдало матеріальної шкоди в особливо великому розмірі. У даному кримінальному провадженні ОСОБА_5 має статус підозрюваного.

Орган досудовогорозслідування вважаєщо повідомленняпро підозрубуло складенота повідомлено ОСОБА_5 24.04.2020 року за правовою кваліфікацією ч.3 ст.229 КК України та станом на сьогодні досудове розслідування у даному кримінальному провадженні не закінчено.

Повідомлення про підозру від 24.04.2020 року складено, підписано старшим слідчим СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 (яка відведена від здійснення досудового розслідування) та погоджено прокурором прокуратури Черкаської області ОСОБА_3 .

Таким чином, зазначає, що станом на сьогодні сплив двомісячний строк досудового розслідування після повідомлення особі про підозру, а відтак вони звернулись до суду із даною скаргою про скасування повідомлення про підозру в порядку ті. 10 ч.1 ст. 303 КПК України від 24.04.2020 року відносно ОСОБА_5 .

Скаржник зазначає, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні закінчився 28.08.2019 року, на вказану дату жодній особі не було повідомлено про підозру. Вважає, що повідомлення про підозру від 24.04.2020 року ОСОБА_5 підлягає скасуванню з наступних підстав.

Відомості до ЄРДР у даному кримінальному провадженні внесені 28.08.2018 року за попередньою кваліфікацією за ч.3 ст.177 КК України -незаконне використаннявинаходу,корисної моделінені службовоюособою за використанням службового становища або організованою групою, або якщо вони завдали матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, - караються штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до шести років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Досудове розслідування у даному кримінальному провадженні проводились в рамках злочину саме за ст. 177 КК України. Тобто всі слідчі та процесуальні дії були здійснені саме в рамках злочину передбаченого за ч.3 ст. 177 КК України.

При цьому після проведення обшуку 23.10.2020 року за місцезнаходженням «ПАТ «Корсунь-Шевченківський Верстатобудівний завод ім.. Б. Хмельницького за адресою: Черкаська область, м. Корсунь-Шевченківський, вул.Правобережна, 83, у даному кримінальному провадженні було проведено ряд відповідних експертиз.

Зокрема, на підставі ухвали слідчого судді 21 січня 2019 року у справі №711/406/19 доручено експертам Черкаського НДЕКЦ МВС України в Черкаській області провести експертизу укримінальному провадженні№12018250000000192від 28.08.2018.На вирішенняексперта поставленонаступне запитання:який розмірзбитків заподіяноПрАТ «ВОВосход» врезультаті незаконноговикористання корисноїмоделі запатентом України №123295 «Підшипникова опора робочого диска ґрунтообробного агрегату», ПрАТ «Корсунь-Шевченківський верстатобудівний завод», станом на 23.10.2018?

У відповідностідо висновкуексперта №11/13від 28.02.2019року розмір заподіяних збитків ПАТ «ВО «Восход» в результаті незаконного використання корисної моделі за патентом України №123295 «Підшипникова опора робочого диска ґрунтообробний агрегат» ПРАТ «Корсунь-Шевченківський верстатобудівний завод» станом на 23.10.2018 рік міг становити 360 745 грн.

Вказує на те, що якби шкода і була заподіяна в розмірі 360 745 грн. то станом на 28.02.2019 року такий розмір в 404 рази перевищував неоподатковуваний мінімуму доходу громадян та відповідно до примітки до ст. 176 КК України є великим тав розрізіст.177КК Українитакий розміршкоди відповідавсанкції ч.2ст.177КК України (ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або завдали матеріальної шкоди у великому розмірі, - караються штрафом від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк від двох до п`яти років.

Згідно ч.З ст. 12 КК України (в редакції, що діяла до 01.07.2020 року) злочином середньої тяжкості є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу із розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.

В своючергу,передбачений ч.2ст.177КК Українизлочин єне тяжкима злочином середньої тяжкості строк досудового розслідування для якого, з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру, становить дванадцять місяців (п.1 ч. 1 ст. 219 КПК України).

У даному кримінальному провадженні: відомості в ЄРДР внесено 28.08.2020 року за ч.3 ст. 177 КК України: строк досудового розслідування в розумінні ст. 219 КПК України становить 18 місяців, тобто до 28.02.2020 року;з урахуванням висновку експерта №11/13 від 28.02.2019 правова кваліфікація у даному кримінальному провадженні повинна була бути зміненою на ч.2 ст. 177 КК України: строк досудового розслідування в розумінні ст. 219 КПК України становив 12 місяців, тобто до 28.08.2019 року.

Зазначає, що строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні закінчився ще 28.08.2019 року, а кримінальне провадження повинно було бути закінчено (закрито) до завершення строку досудового розслідування ще 28.08.2019 року (п.5 ч.1ст. 3 КПК України). Проте,до дня закінчення строку досудового розслідування одній особі не було повідомлено про підозру та не направлено до суду обвинувальний акт, а відтак кримінальне провадження повинно було бути закрито.

Саме із зазначеного висновку експерта слідчому ОСОБА_10 та прокурору ОСОБА_3 (керівник групи прокурорів) достеменно стало відомо про те, що розмір матеріальної шкоди якщо і наявний у дані справі, то лише у великому розмірі, який відповідає ч. 2 ст. 177 КК України, а неч.3 цієї статті.

Дане кореспондується з ч.3 ст. 12 КК України ( в редакції, що діяла до 01.07.2020 року). Строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні збіг, ще 18.02.2020 року. Однак упереджений прокурор погодив та звернувся з клопотанням до суду про продовження строку досудового розслідування, після чого в судовому засіданні у справі № 711/1138/20 ввівши в оману слідчого суддю Придніпровського районного суду м.Черкаси (не повідомивши його про наявні в матеріалах досудового розслідування докази розміру шкоди - висновок експерта) підтримував дане незаконне клопотання .

Отже, враховуючи вищенаведені обставини, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 12018250000000192 відомості про яке внесені до ЄДРДР 28.08.2018 року підлягає закриттю на підставі п.10. ч.1 ст. 284 КПК України у зв`язку із збігом строків досудового розслідування встановлених ст. 219 КПК України, а повідомлення про підозру від 24.04.2020 року підлягає скасуванню.

Також скаржник зазначає, що повідомлення про підозру від 24.04.2020 підлягає до скасування, оскільки, воно є повторним та вже було складено ще 09.04.2020, однак, не було вручено та не направлено в порядку КПК України з наступних підстав.

09.04.2020 року органом досудового розслідування було вчинено ряд активних дій щодо намагання вручення повідомлення про підозру ОСОБА_5 . Дані відомості були подані в той же час і слідчому судді Придніпровського районного суду м. Черкаси, у справі №711/3227/20, щодо розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_5 від 08.05.2020 року

У даному клопотанні слідча вказує: «09.04.2020 року з метою вручення складеного слідчою ОСОБА_10 та погоджено прокурором ОСОБА_3 повідомлення про підозру ОСОБА_5 за ч.З ст.229 КК України, було здійснено виїзд за місцем проживання ОСОБА_5 АДРЕСА_1 ...однак ОСОБА_5 не було, за місцем роботи за адресою АДРЕСА_2 намагались вручити документи сину ОСОБА_11 , однак останній відмовився, а також зазначено, що син ОСОБА_11 приїхав до приміщення разом з головним бухгалтером ОСОБА_12 , яка неодноразово викликалась на допит в якості свідка однак не з`явилась. Далі слідча зазначає, що зателефонувала ОСОБА_5 , який повідомив, щоб усі документи йому надсилали поштою. Після чого слідча зазначає, що свідки, показали, що ОСОБА_5 проживає в м. Корсунь-Шевченкіський разом із своєю сім 'єю, та зазначає, що повістку вкинула в поштовий ящик під відеозапис та фото направила месенджером «Вайбер»».

09.04.2020р.слідча ОСОБА_10 в супроводі оперативних співробітників прибула до м. Корсунь-Шевченківський для вручення ОСОБА_5 підозри, що підтверджується такими доказами:

09.04.2020р. ОСОБА_11 (син ОСОБА_5 ) повідомив його, що ОСОБА_10 разом з групою осіб, що назвались працівниками поліції, намагались передати через нього ОСОБА_5 підозру, однак через протиправні дії самої слідчої ОСОБА_10 та інших присутніх осіб, виник конфлікт і підозру (чи будь-які документи) слідча не вручила.

ОСОБА_11 з даного приводу (враховуючи протиправні дії) викликав поліцію яка відбирала пояснення як у нього так і у ОСОБА_10 та супроводжуючих її оперативних працівників.

При цьому, ОСОБА_13 знімав конфлікт на відео з якого чітко видно та чути намір 09.04.2020р. вручити ОСОБА_5 підозру.

09.04.2020р.особа,що назвалась ОСОБА_10 телефонувала адвокатові ОСОБА_6 та повідомила,що прибулав м.Корсунь-Шевченківськийдля вручення підозри ОСОБА_5 та питалаяким чиномвручити підозру ОСОБА_5 .

До клопотання про обрання запобіжного заходу було додано: рапорт слідчої ОСОБА_10 від 09.04.2020р., в якому чітко та однозначно вказано, що 09.04.2020р. слідча разом з оперативними працівниками УСР в Черкаській області здійснювала виїзд в м. Корсунь-Шевченківський саме з метоювручення підозри ОСОБА_5 ; відеозаписи вказаних дій слідчої та трьох оперативних уповноважених направлених на вручення саме 09.04.2020р. письмового повідомлення про підозру наявного в руках у ОСОБА_10 та, надсиланню повістки про виклик на 13.04.2020р., із зазначеним статусом «Підозрюваний», але для вручення підозри; листом від 29.04.2020р. т.в.о. начальника Корсунь-Шевченківського ВП Звенигородського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_14 повідомив, що 09.04.2020р. за викликом ОСОБА_11 здійснено виїзд за місцем події та встановлено, що поліцейські ГУНП в Черкаській області проводили процесуальні дії.

Отже, зазначає, що станом на 09.04.2020р. існувала складена та не вручена підозра (імовірно перша). За твердженням слідчої 09.04.2020р. підозру не вручено, отже статусу підозрюваного ОСОБА_5 09.04.2020р. не набув.

Процедура скасування повідомлення про підозру самим прокурором КПК України не передбачена. Не можна вважати повідомлення про підозру від 24.04.2020 року новою підозрою (та сама правова кваліфікація).

Так само повідомлення про підозру від 24.04.2020 року не можна вважати зміненим повідомлення, оскільки змінити можна лише раніше повідомлену підозру, відповідно до ч.1 ст. 279 КПК України

Вважає, що складання двох ідентичних повідомлень про підозру суперечить встановленому порядку визначеному ст.ст. 276-278 КПК України. Крім того, складання кількох письмових повідомлень про підозру за однією подією, стосовно однієї особи та тією ж кваліфікацією свідчить про те, що слідча та прокурор вчиняли всі дії, щодо незаконного притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності. На їхню думку, вбачається, що слідча з прокурором, після 09.04.2020р., законно, мали право лише вручати (надсилати поштою) підозру від 09.04.2020р., яку не вручили, тому статус підозрюваного ОСОБА_5 не набув. Відтак і повідомлення про підозру від 24.04.2020 року є незаконним та підлягає скасуванню.

Також, скаржник зазначає, що повідомлення про підозру підлягає скасуванню, оскільки, відсутні обов`язкові ознаки складу та події злочину з наступних підстав.

На думку органу досудового розслідування в діях ОСОБА_5 є склад злочину передбачений ч.3 ст. 229 КК України. Однак зміст повідомлення про підозру не містить жодних відомостей незаконного використання ОСОБА_5 знаку для товарів і послуг, що охороняється законом та належить ТОВ ВО «Восход», відсутня подія злочину, а відповідно в діях ОСОБА_5 не могло бути складу злочину як за ч.3 ст. 229 КК України, чи іншого.

Дане кримінальне провадження зареєстроване за наслідками звернення голови наглядової ради ПрАТ ВО «Восход», яка заявила, що службові особи ПРАТ «Корсунь - Шевченківський верстатобудівний заводнезаконно використовують знак для товарів і послуг, що належить ТОВ ВО «Восход».

У відповідності до повідомлення про підозру від 24.04.2020 року: ОСОБА_5 як директор ПрАТ «ВО «Восход» в період часу з 23.12.2016 року по 10.04.2017 року, незаконно використав знак для товарів і послуг «Восход»,виключне право на використання якого належить ТОВ ВО «Восход», чим завдав зазначеному підприємству збитки на суму 3 801 600 грн. Водночас між ПрАТ «ВО «Восход», в особі голови правління ОСОБА_15 як ліцензіатом,та ТОВ«ВО «Восход»,в особі ОСОБА_16 ,як ліцензіаром,30.07.2015був укладенийліцензійний договір, відповідно п. 1.2 якого, ліцензіар, який володіє правом власності на зареєстровану торговельну марку «Восход», надає ліцензіату дозвіл на використання знаку (ліцензію) при виробництві та (або) розповсюдженні товарів.

Сторона захисту як на спростування таких висновків слідства повідомляє та документально підтверджує, що у в діях ОСОБА_5 відсутній склад злочину так і відсутня сама подія злочину, а саме: ТОВ ВО «ВОСХОД»(код ЄДРПОУ 31004424) зареєстроване у Криничанському районі Дніпропетровської області, офіс товариства розташований у м. Дніпропетровську, про що наявні відомості на офіційному сайті «Восход». Засновниками (учасниками) даного товариства є ОСОБА_17 , ОСОБА_16 та ОСОБА_18 ; дані відомості наявні на безкоштовному сайті Мінюсту щодо єдиного державного реєстру фізичних та юридичних осіб.

ПрАТ (ВАТ, ПАТ ВО «ВОСХОД») «ВО «ВОСХОД» (код ЄДРПОУ 00901695), зареєстроване за адресою м. Корсунь-Шевченківський, вул. Костомарова, 26. Акціонерами даного підприємства є: ТОВ ВО «Восход», а кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) є ОСОБА_15 та ОСОБА_19 (дані відомості наявні на безкоштовному сайті Мінюсту щодо єдиного державного реєстру фізичних та юридичних осіб). Головою правління ПрАТ (ВАТ, ПАТ ВО «ВОСХОД» ) була і є ОСОБА_15 . З 2004 року по липень 2017 року ОСОБА_5 був заступником голови правління та директором даного товариства, що підтверджується витягом із річної звітності ПрАТ ВО «Восход» за 2016 рік, що опублікований на офіційному сайті «Восход» .

На посаді заступника директора цього ПАТ (ПрАТ) з 2004 року по липень 2017 року був ОСОБА_20 , який водночас, з 18.04.2008 року по 28.01.2020 року, був заступником директора ПП «Торговий дім «Корсунь» (останні півтора роки не являвся на роботу та був звільнений).

ПП «Торговий дім» Корсунь» зареєстровано та здійснювало діяльність за адресою ПрАТ (ВАТ, ПАТ «ВО» «Восход») по вул. Костомарова, 26. ОСОБА_5 , разом з ОСОБА_20 та ОСОБА_16 являються засновниками (учасниками) даного підприємства.

Оскільки, вказане приватне підприємство є власником крупного пакету акцій(55,5144%) приватного акціонерного товариства «Корсунь-Шевченківський верстатобудівний завод ім. Б. Хмельницького» надалі , то ОСОБА_5 разом з ОСОБА_20 являються кінцевими бенефіціарним власником (контролером) зазначеного акціонерного товариства.

З березня 2008 року та по теперішній час ОСОБА_5 є директором ПП «ТД» Корсунь». На посаді заступника директора був ОСОБА_20 (до 28 січня 2020 року). Оскільки, ПП «ТД «Корсунь» входить до групи компаній «Восход», то ПРАТ «КШВЗ», акціями якого володіє зазначене приватне підприємство, з моменту придбання вказаним приватним підприємством акцій зазначеного акціонерного товариства (2014 р.) є також частиною групи компанії «Восход».

Директором ПРАТ «КШВЗ», з 11.08.2010 року до листопада 2018 року, був ОСОБА_21 , який був звільнений за власним бажанням. Після цього на посаду директора бувпризначений ОСОБА_11 .

Також, в групу компаній «Восход» входить ПАТ «Промінь», що зареєстроване за адресою: Черкаська область, Катеринопільський район, с. Єрки, вул. Звенигородська, буд. 1. Кінцеві бенефіціарнівласники (контролери): ОСОБА_15 ; ОСОБА_16 ; ОСОБА_5 . Акціонери товариства, власники крупних пакетів акцій (>5%) (станом на 1 кв. 2020 р.): ОСОБА_20 (Акція проста бездокументарна іменна, Номінальна вартість: 0.25,Кількість: 186645від загальної кількості (%): 9.9279); ПП "ТД "Корсунь". 35750498, (Акція проста бездокументарна іменна,Номінальна вартість: 0.25, Кількість: 569938; Від загальної кількості (%): 30.3159 ОСОБА_5 (Акція проста бездокументарна іменна Номінальна вартість: 0.25. Кількість: 370756, Від загальної кількості (%): 19.7211); Товариство з обмеженою відповідальністю виробниче об`єднання "Восход", 31004424, (Акція проста бездокументарна іменна, Номінальна вартість: 0.25, Кількість: 569925,Від загальної кількості (%): 30.3152).

Отже, бізнес-партнерами, об`єднаними, через володіння корпоративними правами у афільованих юридичних осіб, та через участь в наглядових та виконавчих органах ПАТ «Промінь», ТОВ «ВО «ВОСХОД», ПРАТ «КШВЗ», ПП «ТД «Корсунь» були і є ОСОБА_17 , ОСОБА_16 , ОСОБА_5 , ОСОБА_22 , відповідно всі вказані компанії є складовою групи компаній відомою на ринку під брендом «ВОСХОД». Зазначають, що особисто ОСОБА_15 надавала вказівки через усі підприємства поширювати всіма можливими засобами логотип «Восход».

Крім того, 01.12.2014р.між ПАТ«ВО ВОСХОД»та ПАТ«КШВЗ» укладенодоговір про спільну діяльність,яким сторони домолись про кооперацію з метою спільного виготовлення продукції в складі групи компаній «ВОСХОД».

До липня 2017 року ці підприємства працювали у злагодженій взаємодії та засадах кооперування та під єдиним брендом та логотипом «Восход» який, крім того, взяли собі в якості найменування ТОВ ВО «Восход» та ПРАТ «ВО «Восход» та в якості комерційного найменування (ст. 159 ГК) ПРАТ «Корсунь-Шевченківський верстатобудівний завод» та ПП «ТД «Корсунь» (первинне найменування в ЄДРВ містило слово ВОСХОД). Використання спільного бренду було доцільно для ширшого позиціювання на ринку продукції групи компаній. При цьому на офіційному публічному сайті щороку публікувалась інформація стосовно здійснення господарської діяльності ПАТ (ПРАТ) «ВО» Восход» http://voshod.at24.com.ua/home.

У 2015 році ОСОБА_5 став помічати, що ТОВ ВО «Восход» під керівництвом ОСОБА_15 постачаючи металопродукцію на ПРАТ «Промінь» втричі завищило ціни на придбання профільних металевих труб для спільних підприємств, за ціною 28-30 тис. грн., при тому, що ринкова ціна складала на той момент близько 12 тис. грн. Таким чином ОСОБА_15 з постачання однієї профільної труби клала собі в карман 18 тис. грн. (різницю між реальною ринковою ціною та придбанням).За простими математичними розрахунками із 100 проданих труб ОСОБА_15 з одного підприємства заробляла 1,8 млн. гривень. Коли ОСОБА_5 повідомив, що дане підвищення цін може призвести до банкрутства підприємства, ОСОБА_15 рознервувалась та наказала не втручатись в її бізнес. Після цього, між ОСОБА_5 та ОСОБА_23 , ОСОБА_16 , зіпсувались відносини.

Очевидно зрозумівши, що бізнес на пограбуванні заводів, шляхом постачання в примусовому порядку за неконкурентними цінами від імені ТОВ ВО «Восход» металопродукції припинено, ОСОБА_15 з ОСОБА_16 на початку 2017 почали вимагати від ОСОБА_5 , щоб він викупив усі їхні акції у ПрАТ «Промінь» та ПрАТ «КШВЗ» (володіють через ПП «Торговий дім Корсунь») за 250 тис. доларів.

ОСОБА_5 , будучи людиною мирною та позитивною, намагався врегулювати спір мирним шляхом та пропонував різні варіанти вирішення питання в т.ч. продажу акцій за ринковими цінами не йому, а будь яким, третім особам. Однак дані особи, розуміючи, що ринкова вартість та ліквідність акцій надто низька були наполегливими та вдались до погроз.

В подальшому, користуючись корупційними зв`язками, з метою досягнення своєї мети звернулись із заявою про вчинення кримінального правопорушення не до органу поліції чи прокуратури, а до знайомого оперативного працівника УСР в Черкаській області ДСР НП України ОСОБА_24 який місяць носив «у кишені» повідомлення про вчинення кримінального правопорушення до його реєстрації в ЄРДР 28.08.2018 року, оскільки дата на повідомлені стоїть ще в липні 2018 року.

При цьому, приховування від обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні та адміністративні правопорушення, які були відомі поліцейському, але не отримали реєстраційного номера або не були зафіксовані ним у встановленому законодавством України порядку є дисциплінарним проступком поліцейського (Наказ, Порядок від 07.11.2018№ 893, «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України»).

Таким чином, вступивши в змову, організували кримінальне переслідування ОСОБА_5 інкримінуючи йому спочатку порушення прав на винаходи, тобто кримінальне правопорушення передбачені ч.3 ст.177 КК України, з 28.08.2018 року по квітень 2020 року відомості до ЄРДР було внесено саме за даною кваліфікацією та докази збирались саме в межах даного складу злочину. Стороною захисту було подано клопотання про закриття кримінального провадження за ст. 177 КК України, до якого зокрема було додано висновок експерта №54-01 від 31.12.2019 року, стосовно права власності на корисні поделі .

В подальшому, через 1,5 роки слідства, дане кримінальне провадження було перекваліфіковано на ч.3 ст.229 КК України - незаконне використання торгової марки Про те,що логотип «ВОСХОД» зареєстрований в якості торгової марки за ТОВ«ВО» ВОСХОД» ОСОБА_5 , дізнався лишепісля того як отримав ухвалу про обшук від 23.10.2020 року. До цього часу ОСОБА_5 був переконаний, що табличка з написом «ВОСХОД», використовується в якості спільного бренду групи підприємств, які здійснювали спільну діяльність для досягнення єдиної мети по розширенню ринків збуту.

Отже, думку скаржника, відсутній умисел як складова суб`єктивної сторони злочину за ст. 229 КК України. Переконаний, що в даному кримінальному провадженні відсутня подія злочину передбаченого за ч.3 ст.229 КК України та як наслідок і в діях ОСОБА_5 відсутній взагалі склад злочину у зв`язку із наступним.

У відповідності до ст.11 КК України злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечневинне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом злочину.

Тобто обов`язковою складовою злочину є суспільна небезпека.

В даному ж випадку, з огляду на об`єктивну сторону ч. 3 ст. 299 КК України обов`язковою ознакою повинно бути: Незаконне використання знаку товарів і послуг; настання наслідків увигляді матеріальноїшкоди вособливо великомурозмірі;причинний зв`язокміж діяннямта наслідками. Відсутнє незаконне використання знаку товарів і послуг.

Сам знак товарів і послуг ПрАТ «КШВЗ» не виготовляв та не наносив ні на які вироби. ОСОБА_25 ніяких вказівок по встановленню такого знаку не давав, питання щодо комплектації виробів не входило до безпосередньої компетенції, а тому він не міг надавати вказівок до прикріплення якихось гайок, болтів, табличок. Подібні докази не зібрані слідством.

Слідство довело лише продаж ПрАТ «ВО «Восход» під керівницвом ОСОБА_5 табличок з написом «Восход» - такий продаж законом не заборонений, а здійснений в межах звичайної статутної господарської діяльності даного товариства.

Слідство взагалі не довело хто, коли, де (на якому підприємстві) на яких підставах які саме таблички встановив на конкретні одиниці с/г техніки.

Сторона захисту не заперечує, що ПрАТ «КШВЗ», з метою ідентифікації товарів, що продавались (в т.ч. позначення назви виробу, моделі та нанесення заводського номеру) придбавало таблички з назвами сільськогосподарської техніки. З ініціативи ПрАТ «ВО «Восход», з відома ТОВ ВО "Восход", на цих табличках вже було нанесено зображення назви групи компаній та комерційного найменування «Восход» (як тепер виявилось торгової марки) і ПрАТ «КШВЗ» не заперечувало такій безкоштовній рекламній компанії спільного оренду оскільки всі підприємства входили до єдиної групи підприємств, що контролюються ( Літними бенефіціарними власниками в т.ч. ОСОБА_16 , ОСОБА_23

ПрАТ «КШВЗ» використовував вказані таблички, як складові частини своєї продукції та у складі готової продукції (борони, культиватори) продавав як ПП «ТД «Корсунь» так і ПрАТ «ВО «Восход».

ОСОБА_5 взагалі не використовував вказаний знак, адже сам охоронюваних свідоцтвом виробів не виробляв і не продавав.

ПП «ТД «Корсунь», ПРАТ «КШВЗ, не використовували без згоди власника товарний знак, а використовував лише таблички з нанесеним логотипом «Восход», що були введені в цивільний оборот самим ПрАТ «ВО «Восход» та, одночасно позначення «ВОСХОД» було найменуванням та комерційним направланням ПрАТ «ВО «ВОСХОД», тому навіть аби ОСОБА_5 , чи інші посадові особи ПрАТ «ВО «ВОСХОД» знали про реєстрацію такої торгової марки то зазначені юридичні особи, все-одно, мали б право позначати свою продукцію, ділову документацію і використовувати в рекламі логотип (позначення) «ВОСХОД».

Відповідно до ч.4 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» використанням знакавизнається: нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов`язану з ним. етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано; застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.

Ч. 5 вказаної статті визначено дії власника свідоцтва, у разі використання знака без його згоди - виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом. Заборони (повідомлення, вимоги) від ТОВ «ВО ВОСХОД» не надходило.

При цьому, окрім знаку для товарів і послуг, правовій охороні підлягає як повне, так і скорочене комерційне найменування суб`єкта господарювання, якщо воно фактично використовується ним у господарському обігу.

Зазначає,що ПрАТВО «ВОСХОД»та ПП«Торговий дім»Корсунь» також використовували в якості комерційного найменування логотип «ВОСХОД», тому про порушення прав інтелектальної власності ТОВ «ВО Восход» не може йти мова.

Також, вказує, що відсутнє настання наслідків в особливо великому розмірі в сумі 3,8 млн. грн.

Щоб говорити про заподіяння майнової шкоди (склад злочину, ознака об`єктивної сторони за ст. 229 КК) треба встановити чи міг отримати той втрачений прибуток (шкоду) власнику знаку для товарів і послуг.

Оскільки ТОВ «ВО «Восход» (код ЄДРПОУ 31004424) не займається виробництвом сільськогосподарської техніки, що виднов ЄРДР(режимдоступу https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch), а лишеїї реалізацією,то отримати прибуток від об`єкта інтелектуальної власності (знак для товарів і послуг) вказане товариство могло лише в якості ліцензійних платежів (роялті...) на піде гаві укладеного ліцензійного договору (ст. 495, 1107 ЦК, ч.9 ст. 16 ЗУ «Про знаки для товарів і послуг»).

На переконання сторони захисту, на час взаємовідносин, що досліджувались у цьому кримінальному провадженні ліцензійного договору між ТОВ «Восход» та ПРАТ «ВО» Восход не існувало, ТОВ ВО «Восход», ніякого прибутку від використання марки «Восход» по отримувало, а відтак упущена вигода відсутня.

Разом з тим, 28.05.2020р., при ознайомленні з наданими прокурором ОСОБА_26 матеріалами кримінального провадження, було виявлено копію ліцензійного договору від 30.07.2015р. (місце підписання: Дніпропетровськ) укладеного між ПАТ «ВО» Восход (в особі ОСОБА_27 ) та ТОВ ВО «Восход» (в особі ОСОБА_16 ). п. 4.2 якого передбачено безоплатний дозвіл на використання знаку для товарів і послуг «ВОСХОД».

Отже, ТОВ ВО «Восход» об`єктивно оцінило вартість майнових прав інтелектуальної власності знаку для товарів і послуг «ВОСХОД» в 0,00 грн.,саме скільки правоволоділець заробляв від цієї інтелектуальної власності і навіть аби було порушення прав на вказаний знак для товарів і послуг то упущена вигода буде в розмір 0,00 грн. а відповідно склад почину завідомо відсутній.

Слідство зазначає, що збитки були завдані ТОВ ВО «ВОСХОД», оскільки нібито був укладений ліцензійний договір у 2015 році, та лише на підставі одного прайс-листа наданого ПрАТ «ВО «Восход» було зроблено завідомо неправдиву експертизу, яка встановила нібито розмір збитків (що входить до питання права).

Висновок експерта взагалі не містить відповідь на питання про завдану суму збитків ГОВ «ВО Восход» станом на 20.02.2017р. - експерт у висновку судової експертизи в сфері інтелектуальної власності №11/14 від 16.03.2019вказав, що збитки могли становити (отже, могли і не становити) 3 801 600 грн., тобто висловив припущення з ймовірністю 50%.

Сторона захисту з метою спростування даного висновку звернулась за рецензією до кваліфікованого експертапатентного повіреногоУкраїни,кандидата юридичнихнаук ОСОБА_28 ,який маєвищу юридичнуосвіту,вищу спеціальнуосвіту усфері інтелектуальноївласності тавищий кваліфікаційнийклас судовогоексперта, кваліфікацію судового експерта зокрема по спеціальностям «13.6 Дослідження, пов`язані з комерційними (фірмовими) найменуваннями, торговельними марками (знаками для товарів і послуг), географічними зазначеннями», 13.9 «Економічні дослідження в сфері інтелектуальної власності», загальний стаж експертної роботи 30 років, стаж експертної роботи у галузі судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності з 1998 р.

У відповідностідо висновківрецензії від15.05.2020року на висновок експерта від 16.03.2019 року № 11/14 за результатами судової експертизи у сфері інтелектуальної власності у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.08.2018р. за №12018250000000192: «Висновок експерта № 11/14 від 16.03.2019 року за результатами судової експертизи у кримінальному провадженні № 12018250000000192 від 28.08.2018 року, не відповідає методичному інструментарію економічних досліджень у сфері інтелектуальної власності та має значні недоліки, що вплинули на результат дослідження.

У Висновку експерта № 11/14 від 16.03.2019 р. визначено з математичною помилкою загальний дохід від продажу 8 культиваторів причіпних КПС-12ПМ (3-х секційних) без податку на додану вартість, яку міг отримати їх виробник та Ліцензіат в одній особі ПрАТ ВО «ВОСХОД», а не власник знаку для товарів і послуг за свідоцтвом України № НОМЕР_1 та Ліцензіар - ТОВ ВО «Восход».

Для встановлення збитків (упущеної вигоди) за умови використання знаку для товарів і послуг за свідоцтвом України № 73626 без дозволу правовласника під час реалізації 8 культиваторів причіпних КПС-12ПМ необхідно вирахувати розмір ліцензійної винагороди, яку недоотримав власник знаку для товарів і послуг за свідоцтвом України №73626 ТОВ ВО «Восход».

Отже, судова експертиза у сфері інтелектуальної власності № 11/14 у кримінальному провадженні № 12018250000000192 проведена неповно, не об`єктивно та методично необгрунтовано, що є наслідком порушення при проведенні експертизи принципів законності, об`єктивності та повноти дослідження, визначених ст. З Закону України «Про судову експертизу», а також порушення вимог ч. 1 ст. 101 та п. 6, 7 ч. 1 ст. 102 Кримінального процесуального кодексу України стосовно обов`язку експерта надати обґрунтований та об`єктивний письмовий висновок на поставлені йому питання, у тому числі з докладним описом методів, застосованих у дослідженні. Відтак цей висновок викликає сумніви у його правильності та, на переконання рецензента, не може вважатися джерелом доказів у справі.

Зважаючи на наведені обставини, вважають, що внаслідок того, що судова експертиза інтелектуальної власності щодо розміру збитків, зроблена з численними порушеннями, які не відповідають вимогам проведення таких експертиз, що підтверджується рецензією кваліфікованого судового експерта, який має великий досвід у проведенні таких експертиз, а тому і повідомлення про підозру в якому наявне посилання на таку експертизу є необгрунтованим, на підставі ч.1ст. 87 КПК України.

Додатково, про незаконність експертизи зазначають, що законодавцем встановлено, що висновок експерта в кримінальному провадженні є процесуальним джерелом доказів (ч. 2 ст. 84 КПК), який не є обов`язковим для особи або органу, який здійснює провадження, і не має наперед встановленої доказової сили (ч. 2 с г.94. ч. 10 ст. 101 КПК).

Проте, слідчий з прокурорами, вирішили обманути неупереджений суд сфальшованим висновком експерта в сфері інтелектуальної власності №11/14 від 16.03.2019 складеним експертом, що завідомо підлягав відводу в силу його підпорядкуванню МВС (в одній системі зі слідством), адже ч. 2 ст. 69 КПК визначає, що не можуть бути експертами особи, які перебувають у службовій або іншій залежності від сторін кримінального провадження або потерпілого.

Слідчий та прокурор, будучи особисто заінтересованими та упередженими, фактично поставивши ОСОБА_5 в становище підозрюваного у 2018 році, стверджуючи про винуватість та спрямовуючи розслідування виключно проти нього, навмисно перешкоджали реалізації ним свого захисту (про відмову в задоволенні ряду клопотань вказано в іншій частині) та усвідомлюючи безперспективність проведення судової експертизи з метою визначення начебто завданих ТОВ «ВО Восход» збитків від використання логотипу «Восход» не забезпечили законну процедуру проведення експертизи порушивши право на захис т та прав передбачених (п. 13 ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 2, ст. 20 ч.ч.3,5 ст. 42 КПК України) в т.ч. заявляти відвід експерту, ставити йому запитання.

Слідчий,прокурор вживаєналежних заходівдля забезпеченняприсутності підчас проведенняслідчої (розшукової)дії осіб,чиї правата законніінтереси можутьбути обмеженіабо порушені.Перед проведеннямслідчої (розшукової)дії особам.,які беруть у ній участь,роз`яснюютьсяїх праваі обов`язки,передбачені цимКодексом,а також-відповідальність,встановлена законом.(ч.З ст.223КПК). Таких дій вчинено не було.

Зазначає, що висновок експерта №11/14 від 16.03.2019р. має ряд недоліків, а саме: дата висновку 16.03.2019р., хоча в ньому зазначено, що експертиза виконана на підставі постанови слідчої яка надійшла із супровідним від 21.01.2020р.; висновок експерта взагалі не містить відповідь на питання про завдану суму збитків ТОВ «ВО Восход» станом на 20.02.2017р. - експерт вказав, що збитки могли становити(отже,могли іне становити) 3801600грн.,тобто висловивприпущення зймовірністю 50%; датана якунамагався розрахуватизбитки судовийексперт (20.02.2017)невідноситься доподії,що розслідуєтьсяв даномукримінальному провадженні(реалізаціяв березні-квітні2017р.);в порушення п.п. 1, 5, 6, 7 ч.І ст. 102 КПК України висновок експерта не містить: місце і час проведення експертизи, опис отриманих експертом матеріалів та які матеріали були використані експертом; докладний опис проведених досліджень, у тому числі методи, застосовані у дослідженні, отримані результати та їх експертна оцінка; обґрунтовані відповіді на кожне поставлене питання.

Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права, а визначення розміру збитків відноситься до питань права. Слідчі з прокурорами вказані питання права (склад збитків як цивільно-правової категорії з урахуванням особливостей ГК України) не вирішено, окрім висновку експерта (який міг порахувати лише математичні дані) не вирішені.

В силу ч.1 ст.242 КПК не припустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо. Експерт зобов`язаний особисто провести повне дослідження і дати обґрунтований та об`єктивний письмовий висновок на поставлені йому запитання (п.1 ч.5 ст.69 КПК)

Підлягають аналізу: правильність та обґрунтованість вибору схеми дослідження, методів і методик дослідження, послідовність застосування методів, відповідність сучасному стану методичного забезпечення певного виду судової експертизи.( п.2 ч.7 Порядку рецензування висновків судових експертів та висновків експертних досліджень, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.05.2015 № 775/5.).

Як зазначив рецензент, судовий експерт застосував не вірну методику визначення втрачених (на думку слідства) ліцензійних платежів які за звичайних умов міг-би отримувати ТОВ «ВО ВОСХОД» тобто 0,00 грн. за торгову марку «ВОСХОД» а навмисно незаконно порахував виручку яку, міг-би, отримати інший суб`єкт господарювання ПРАТ «ВО ВОСХОД», яка не може ні за яких умов братись в розрахунок навіть через існування поняття собівартості готової продукції (тобто калькуляції витрат на матеріали, зарплату, електроенергію і т.ін.).

Судовий експерт при виконанні зазначеної експертизи не зазначив жодного документа на основі якого він зробив висновок про завдання збитків в сумі 3,8 млн., грн., а саме не дослідив ліцензійного договору укладеного між ПРАТ ВО «Восход» та TOB ВО «Восход» укладеного 30.07.2015 року. Адже якби він його досліджував , то побачив би, що в п.4.2 Договору зазначено, що Ліцензіар надає дозвіл на використання знака на безоплатній основі.

З наведеного вбачається, що судовий експерт взагалі не переймався з визначенням суми збитків, адже застосував звичайну формулу та встановив суму збитків виходячи із суми реалізації товару.

Однак, судовим експертом не взято до уваги, те що ТОВ ВО «Восход» (код ЄДРПОУ 31004424), не є товаровиробником згідно видів діяльності, а має наступні кведи: що Код КВЕД 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; Код КВЕД 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткованням; Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); Код КВЕД 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; Код КВЕД 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення; Код КВЕД 33.20 Установлення та монтаж машин і устатковання.

А тому, використання знаку для товарів і послуг «Восход» 7 кл. може бути лише виробником, що здійснює виробництво відповідно сільськогосподарської техніки, що відноситься до 7 кл МКТП.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що таким виробником був зокрема, а не виключно ПРАТ ВО «Восход», з яким ТОВ ВО «Восход» уклав ліцензійний договір саме на безоплатній основі, а відтак збитків в сумі 3,8 млн. не могло бути завдано.

Також, вказують на те, що відсутній причинний зв`язок між діянням та наслідками. З точки зору суб`єктивної сторони, у ОСОБА_5 повинен був бути умисел на саме суспільно небезпечне діяння з метою отримання прибутку, однак слідство не навело жодного доказу, щодо виникнення такого умислу, та не надало докази отримання будь- ким прибутку від використання знаку «Восход».

Крім того, звертають увагу, що навіть у висновку незаконної експертизи вказано лише про ймовірність збитків завданих ПРАТ «КШВЗ» а не ОСОБА_5 .

Відносно спростування змісту повідомлення про підозру зазначають насупне.

Слідча,за погодженнямз прокурором,внесла доповідомлення пропідозру завідомонеправдиві відомостіпро те,що « ОСОБА_5 будучи одним із кінцевих бенефіціарних власників та директором ПП «Торговий дім «Корсунь», яке, в свою чергу є власником 55,5144% акцій ПрАТ «Корсунь-Шевченківський верстатобудівний завод»), фактично одноособово здійснює керівництво зазначеним підприємством».

З витягу з єдиного державного реєстру фізичних і юридичних осіб вбачається, що з 2010 року до листопада 2018 року директором ПРАТ «КШВЗ» був ОСОБА_21 , який був звільнений за власним бажанням, після цього на посаду директора був призначений ОСОБА_11 . Водночас, на посаді заступника директора ПП «ТД «Корсунь» був ОСОБА_20 , який і здійснював фактично керівництво даного підприємства, в т.ч. здійснював контроль за придбанням та реалізацією товару.

Зазначають, що упереджене слідство не помітило, що ОСОБА_15 була головою правління ПРАТ «ВО ВОСХОД», першим керівником з найбільшим обсягом повноважень і тому мала повноваження приймати рішення щодо укладання будь яких договорів в т.ч. й з ПРАТ «КШВЗ», а тому якби й було незаконне використання майнових прав інтелектуальної власності в такий хитромудрий спосіб то лише за безпосередньої участі ОСОБА_15 але, як бачимо підозра складена лише відносно однієї особи.

Також, вказує на те, що слідством зазначається,що:між ПрАТ«ВО «Восход»,в особіголови правління ОСОБА_15 як ліцензіатом,та ТОВ«ВО «Восход»,в особі ОСОБА_16 ,як ліцензіаром,30.07.2015був укладенийліцензійний договір, відповідно п. 1.2 якого, ліцензіар, який володіє правом власності на зареєстровану торговельну марку (знак для товарів і послуг) «Восход» , яка засвідчена свідоцтвом України на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 (надає ліцензіату дозвіл на використання знаку (ліцензію) при виробництві та (або) розповсюдженні товарів, що визначені у п.1.7 цього Договору, в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі.

Однак, дані доводи органу досудового розслідування необгрунтовані та не підтверджуються документально, оскільки за весь час перебування на посаді директора ПрАТ (ВАТ, ПАТ «ВО» «Восход») «ВО «Восход» (код ЄДРПОУ 00901695) з 2011 року по 2017рік ОСОБА_5 жодного разу не чув ні про які ліцензійні договори. При цьому, він мав доступ до всієї договірної документації, він особисто, як директор ПрАТ (ВАТ, ПАТ «ВО» «Восход») «ВО «Восход», такого договору не підписував, хоча зазвичай саме він підписував усі договори, а не ОСОБА_15 ОСОБА_5 не бачив жодного документу підписаного ОСОБА_16 від імені цього товариства.

ОСОБА_5 переконаний, що ліцензійного договору від 30.07.2015 року не існувало, і він створений був ОСОБА_23 , ОСОБА_16 та ОСОБА_20 , вже після його звільнення з посади директора ПРАТ «ВО «Восход», а саме після липня 2017 року, з метою фальсифікації кримінальною провадження та тиску для отримання від ОСОБА_5 грошових коштів за примусовий викуп корпоративних прав в спільному бізнесі.

Так само, вважають, що і ліцензійний договір від 01.08.2017р. створений та підписаний пізніше, ніж зазначена в ньому дата, оскільки створений лише з метою тиску на ОСОБА_5 та надання слідству спотворених доказів.

З метою спростування даних доводів 08.05.2020 року ОСОБА_5 до слідчого ОСОБА_10 було направлено клопотання про призначення судово-технічної експертизи по ліцензійним договорам від 30.07.2015 року та від 01.08.2017 року, яке проігноровано.

Протоколами допитів ОСОБА_16 та ОСОБА_15 підтверджується, що останні не були обізнані ні про які ліцензійні договори, оскільки вони про них замовчують, та пояснюють, що не сильно розбирались в господарських тонкощах маючи гуманітарну освіту.

Як зазначено вище, за ліцензійним договором від 30.07.2015 року, який на їхнєпереконання створений «заднім числом», вартість прав інетелектуальної власності дорівнює 0,00 грн., а відтак і збитки відсутні.

Акцентують увагу суду на те, що слідча зазначає,що у ОСОБА_5 , ... в невстановлений в ходідосудового розслідування час виникумисел на незаконне виготовлення на промислових площах ПрАТ «Корсунь-Шевченківський верстатобудівний завод» сільгосптехніки за кресленнями, розробленими ПрАТ «ВО «Восход», при цьому, на зазначеній техніці незаконно, без відповідного дозволу правовласника, використовувати знак для товарів та послуг «Восход», право власності на який належить ТОВ «ВО «Восход».

Реалізуючи свій протиправний умисел, за вказівкою ОСОБА_5 на ПрАТ «Корсунь-Шевченківський верстатобудівний завод», за кресленнями, розробленими на ПрАТ «ВО«Восход», працівниками підприємства, які не були обізнані із протиправними намірами ОСОБА_5 , в невстановлений в ході досудового розслідування час виготовлено вісім культиваторів КПС-12ПМ.»

Зазначає, що позиція слідства про незаконність виготовлення за кресленнями ПрАТ ВО «Восход», які начебто захищені патентами на корисні моделі спростована стороною захисту у клопотанні про закриття даного кримінального провадження від 11.04.2020 року за ст.177КК України, про що зазначалось вище, яке було подане слідству через канцелярію СУ ГУНП в Черкаській області 13.04.2020 року. З наведеного вбачається, що слідча необгрунтовано продовжує стверджувати обставини які вже були спростовані стороною захисту.

Як наслідок дане кримінальне провадження було перекваліфіковано з ч.З ст.177 КК України ч.З ст.229 КК України, хоча до дня складання повідомлення про підозру досудове розслідування здійснювалось саме за іншою правовою кваліфікацією .

В повідомленні про підозру стверджується, що у ОСОБА_5 з метою отримання незаконного прибутку виник умисел на незаконне виготовлення, сільськогосподарської техніки з використанням знаку товарів і послуг ТОВ ВО «ВОСХОД» без дозволу право володільця даного знаку ТОВ ВО «ВОСХОД». Слідство не навело жодного доказу обізнаності ОСОБА_5 з реєстрацією знаку товару і послуг «Восход», отже безпідставно стверджують про виникнення умислу.

Отже інтелектуальниймомент умислу характеризується ознаками: усвідомлення особою суспільно небезпечного характеру своєї дії або бездіяльності, передбаченням суспільно-небезпечних наслідків свого діяння

Усвідомлення суб`єктом суспільно небезпечного характеру свого діяння означає по перше, суб`єкт усвідомлює всі фактичні обставини вчинення діяння, які відповідають ознакам складу інкримінованого злочину, по друге він розуміє, що вчинене ним діяння є соціально-осуджуваним, шкідливим для суспільства.

Вказують, що ОСОБА_5 з дня його призначення на посаді директора та до звільнення з ПрАТ «ВО «ВОСХОД», жодним чином не був повідомлений, ані в усній, ані в письмовій формі про реєстрацію знаку товарів і послуг. Такі докази не згадані в повідомленні про підозру та не зазначені, бо їх не існує.

Крім того ніякого умислу на отримання незаконного прибутку не було оскільки наміри були всі відкриті та прозорі з метою задоволення групою компанії «Восходу» попиту ринку на сільськогосподарську продукцію. ОСОБА_5 відкрито забезпечував використання спільного для групи компаній логотипу та водночас комерційного найменування ПАТ «ВО Восход». ПП «Торговий дім «Корсунь» на всій продукції групи компаній виготовленої на будь-якому з трьох заводів та зазначення вказаного логотипу на всій рекламній договірній та первинній документації.

Тобто з наведеного вбачається, що ОСОБА_5 не зрозуміло коли та як, захотів виготовляти техніку на ПРАТ «КШВЗ», з метою отримання незаконного прибутку. При цьому органом досудового розслідування не наводиться жодних обґрунтованих доказів та доводів з приводу виникнення умислу спрямованого на отримання прибутку, та не підтверджується жодними доказами, який же саме прибуток надійшов саме ОСОБА_5 від використання об`єктів інтелектуальної власності, і не ним, а іншими юридичними особами.

Додатковим підтвердження того, що метою використання табличок з назвою групи компаній Восход на продукції ПРАТ «КШВЗ» та не отримання прибутку, а метою їх використання була реклама назви групи компаній «Восход», що підтверджується тим, що коли стався конфлікт між партнерами, та у виробництві почали використовуватись таблички з написом Промислова група «Корсунь», то такий товар продавався та продається за аналогічними цінами що містять у ПРАТ ВО «ВОСХОД».

При цьому ОСОБА_5 порекомендував припинити ПРАТ «КШВЗ» безкоштовну рекламу і в подальшому ніхто не здійснював рекламу Восход.

Водночас підозрюючи ОСОБА_5 у такому тяжкому злочині органом досудового розслідування не встановлено часу вчинення злочину.

Тобто слідство не встановило обставин, які підлягають доказуванню в силу ст. 91 КПК України: часу, місця та способу, а відтак підозра не є обґрунтованою.

В подальшомув повідомленніпро підозрузазначається,що « ОСОБА_5 , підписав та завірив печаткою видаткову накладну №ВД-0000777 від 23.12.2016 щодо відпуску ПП «Торговий дім «Корсунь» товарно-матеріальних цінностей, на підставі якої завідуюча центральним складом ОСОБА_29 видала із складу директору ПП «Торговий дім «Корсунь» ОСОБА_20 , серед іншого, таблички «Культиватор КГІС- І2ПМ» в кількості 15 штук.»

Зазначають на тому, що продаж комплектуючих до с/г техніки власного виробництва чи покупних є безпосередньою статутною діяльністю ПРАТ «ВО «ВОСХОД» і продаж маркувальних табличок ніяким чином не було заборонено, аби навіть комусь було відомо про те, що напис «ВОСХОД» крім того, що є назвою ПРАТ «ВО «Восход» та його комерційним найменуванням, ще й захищено свідоцтвом про знак для товарів і послуг.

Вказують, що дійсно ОСОБА_5 підписав видаткову накладу №ВД-0000777 від 23.12.2016 будучи на посаді директора ПРАТ «ВО» ВОСХОД», але не вчинив будь-яке кримінально каране діяння, він лише виконав свій службовий обов`язок та водночас печатки ОСОБА_5 не ставив, як зазначається у повідомленні по підозру, оскільки дана печатка ніколи не зберігалась у самого ОСОБА_5 . При цьому зазначають, що одержувачем табличок було ПП «Торговий дім «Корсунь», а не ПРАТ «КШВЗ» та отримав їх саме заступник директора ПП «Торговий дім «Корсунь» ОСОБА_20 .

В подальшомуслідством зазначається,що «..в невстановленомув ходідосудового розслідуваннячас,вісім іззазначених табличок,на якихмається зображеннязнаку длятоварів іпослуг «Восход», були незаконно встановлені на восьми культиваторах КПС-12МП, виготовлених на промислових площах ПРАТ «Корсунь- Шевченківський верстатобудівний завод»...»

З наведеного не зрозуміло, яким же чином таблички, що були реалізовані на ПП «ТД «Корсунь» були встановлені на культиватори на ПРАТ «КШВЗ». Відсутні відомості яким чином і коли таблички з ПП «ТД «Корсунь» (не встановлено місце зберігання) потрапили ПРАТ «КШВЗ» (час, місце, спосіб) та коли саме і ким були встановлені на якісь конкретні культиватори. Органом досудового розслідування не наведено жодного доказу, що саме ті таблички, що були придбані у ПРАТ ВО «Восход» були встановлені саме на конкретні культиватори. В той же час слідство не встановило, осіб які здійснили дані дії, тобто не наведені докази що взагалі така подія існувала. Виходячи з наведеного вбачається лише численні припущення.

Далі,в повідомленніпо підозрузазначається: «..., ОСОБА_5 , .... надав підлеглим працівникам, а саме: майстру відділу якості ОСОБА_30 та завідуючій складом готової продукції ОСОБА_31 вказівку виготовити вісім примірників паспортів на виріб «Культиватор КПС-12ПМ», на яких зображений знак для товарів і послуг «Восход» поставити в них підписи: ОСОБА_30 - від імені контролера ОТК, ОСОБА_31 - від імені відповідальної особи продавця, після чого завірив їх печаткою ПрАТ «ВО «Восход».

З наведеного вбачається, що слідство повноваження директора прирівнює до звичайного працівника та стверджує, що ОСОБА_5 надає вказівки кладовщиці заводу на виготовлення паспортів на виріб «Культиватор КПС-12ПМ», які мають назву «Інструкція з експлуатації», і яка друкується звичайним способом та завжди наявна на складі, а тому дані доводи взагалі не варті уваги.

Далі слідство стверджує, що, зазначені вище вісім культиваторів КГІС-12 ПМ», разом із паспортами, через ПП «Торговий дім «Корсунь», відповідно видаткових накладних були реалізовані ТОВ «Земля і Воля» по ціні 465 835 гривень один на загальну суму 3 726680гривень. Відповідно висновкусудової експертизив сферіінтелектуальної власності№3/372від 11.12.2018,знак длятоварів іпослуг ВОСХОД,що містятьсяна табличкахприкріплених до8-микультиваторів причіпнихКГІС-12ПМ,що буливиявлені підчас оглядусільгосптехніки,яка знаходитьсяу володінніТОВ «Земляі воля»є тотожнимидля товарів 7 класу МКТІТ...Крім цього, 18.10.2018 під час проведення тимчасового доступу до документів ТОВ «Земля і воля», було вилучено вісім копій керівництв з експлуатації «Культиватор для суцільного обробітку грунту КПС-12ГІМ (3-х секційний)»

Однак, в повідомленні про підозру не має жодних відомостей про отримання прибутку від реалізації 8 культиваторів. Клопотання не обгрунтовано речовими доказами та фото огляду самих культиваторів, що були оглянуті у ТОВ «Земля і воля». Реалізація на ТОВ «Земля і воля» здійснювалась і раніше, а належна ідентифікація культиваторів слідством не здійснена, оскільки в зазначених видаткових накладних відсутні ідентифікаційні дані конкретних культиваторів, що давало б можливість їх вирізнити. Наявність таблички та інструкції з експлуатації не може свідчити, про те що саме оглянуті культиватори були придбані у ПП «Торговий дім» Корсунь» в період часу квітень-березень 2017 року у відповідності до 8 видаткових накладних та про те, що на цих культиваторах застосовані конкретні таблички реалізацію яких начебто зі злим умислом та за заздалегідь продуманим планом організував ОСОБА_5 за конкретною видатковою накладною.

Що ж стосується експертизи з інтелектуальної власності, стосовно тотожності 7 класу зазначають, що позначення «Восход» тотожне комерційному найменуванню та назви ГІР АТ ВО «ВОСХОД», комерційному найменуванню ПРАТ «КПІВЗ, та назві групи компаній «Восход» рекламування яких і здійснювалось всіма силами та засобами партнерів і власників, про що зазначалось вище.

Слідство стверджує,що «Відповідно висновку судової експертизи в сфері інтелектуальної власності №11/14 від 16.03.2019, розмір збитків заподіяних ТОВ «ВО ВОСХОД» в результаті незаконного використання знаку для товарів і послуг за свідоцтвом України № НОМЕР_1 ПрАТ «Корсунь-Шевченківський Верстатобудівнийй завод», станом на 20.02.2017 могла становити 3801600 грн.

ОСОБА_5 , як директор ПрАТ «ВО «Восход», .... в період часу з 23.12.2016

по 10.04.2017, більш точний час в ході проведення досудового розслідування встановити не представилося можливим, незаконно використав знак для товарів і послуг Восход виключне право на використання якого належить ТОВ «ВО «Восход», чим заподіяв зазначеному підприємству збитки на суму 3 801600 гривень, що в 4752 рази перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на час вчинення кримінального правопорушення, що являється особливо великим розміром».

Враховуючи незаконність висновку експерта про (лише можливу) суму збитків понад З млн. грн. - відсутні будь-які дані які б могли переконати об`єктивного спостерігача в заподіяння збитків взагалі, враховуючи обов`язковість збитків для наявності складу злочину за ч. З ст. 229 КК України, слідчою за погодженням з прокурором складено завідомо необгрунтоване повідомлення про підозру в даному провадженні, а тому воно підлягає скасуванню.

Зважаючи на викладені необгрунтовані відомості в повідомленні про підозру орган досудового розслідування не навів жодного доказу який би міг прямо свідчити про можливу подію злочину, як незаконне використання знаку товарів і послуг зареєстрованим за TOB ВО «Восход». Так само, не завдано ніяких збитків.

В змісті повідомлення про підозру від 24.04.2020 відсутні чітко зафіксовані фактичні обставини події, як передбачає п.6 ч.І ст. 277 КПК України, чому б передувала безсумнівна система належних до справи, допустимих, достовірних і достатніх доказів, які вказують на наявність складу злочину в діянні підозрюваної особи, яка б виключала сумніви щодо того, що 1) кримінальне правопорушення справді відбулося; 2) кримінальне правопорушення вчинене підозрюваною особою; 3) діяння підозрюваної особи містить склад конкретного кримінального правопорушення; 4) відсутні обставини, які виключають її відповідальність.

Це означає, що на момент винесення рішення про повідомлення про підозру: висунуті всі можливі, в тому числі і взаємовиключні версії у справі;усі версії у справі, включаючи алібі підозрюваного, всебічно перевірені;усі версії, крім однієї - про винуватість підозрюваного, - спростовані зібраними доказами, а версія про винуватість особи знайшла підтвердження системою незаперечних доказів; у справі зібрано таку сукупність допустимих та достовірних фактичних даних (доказів), яка дає змогу дійти однозначного висновку про вчинення злочину чи іншого кримінального правопорушення особою, яка притягається до відповідальності, та виключає будь-які сумніви щодо її вини (сама особа, яка притягається до відповідальності, не зобов`язана доводити свою невинуватість);- відсутність обставин, що виключають кримінальну відповідальність особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, встановлено в процесі всебічного, повного й об`єктивного дослідження обставин справи. Зважаючи на це закон не містить однозначних вказівок на те, на якому саме етапі кримінального провадження має бути повідомлено про підозру, орієнтуючи слідчого на фактичні обставини справи - тоді, коли буде достатньо доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Згідно з принципом презумпції невинуватості всі сумніви по справі, якщо вичерпані можливості їх усунення, повинні тлумачитись і вирішуватись на користь підозрюваного (обвинуваченого). Для повідомлення особі про підозру потрібна система неспростовних доказів, які вказують на наявність в діях конкретного складу злочину. Помилкове повідомлення особі про підозру є одним з найбільш небажаних актів. Воно спричиняє невиправну шкоду правосуддю та людині, бо ніщо, мабуть, не викликає більшої образи і більш болісної душевної травми, ніж безпідставне звинувачення у злочині. Правоохоронні органи зобов`язані компенсувати моральну шкоду людині, що була завдана безпідставним притягненням її до відповідальності.

Таким чином, на думку скаржника, повідомлення про підозру не обґрунтоване достовірними та допустимими доказами, завдані збитки не доведені, а відтак не існує, а ні самої події злочину, ні складу злочину в діях самого ОСОБА_5 , а строки досудового розлідування вже закінились, відтак повідомлення про підозру від 24.04.2020 року відносно ОСОБА_5 підлягає до скасування.

Просять скасувати повідомлення про підозру від 24.04.2020 року у кримінальному проваджені внесене до ЄДРДР за №12018250000000192 від 28.08.2018 року за ч.З ст. 229 КК України відносно ОСОБА_5 ; зобов`язати уповноваженого на те прокурора внести відомості до ЄРДР про час га дату, скасування повідомлення про підозру у кримінальному провадженні за №12018250000000192 від 28.08.2018 року за ч.З ст. 229 КК України.

Представник скаржника адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні скаргу підтримала та просила її задоволити. Зазначила, що одним із основних доводів є те, що закінчились строки.

Також, законом не передбачено складання двох повідомлень про підозру, згідно зі ст. 278 КПК України. 09.04.2020 Слідча з прокурором почали здійснення даних етапів, склали підозру, погодили її з прокурором, та намагались вручити 09.04.2020. Прибули до м. Корсунь - Шевченківський слідча з оперативним співробітниками для вручення повідомлення про підозру. ОСОБА_5 викликав поліцію. В справі є протокол допиту свідка, який був допитаний слідчою ОСОБА_10 , який зазначив, що слідча та працівники поліції намагались вручити повідомлення про підозру ОСОБА_5 через сина, який відмовився отримувати даний документ. Станом на 13.04.2020 ОСОБА_10 направила повістку, в якій було зазначено, що вона адресована підозрюваному ОСОБА_5 24.04.2020 слідча виготовила, склала, погодила, повідомлення про підозру яке і не було вручено. Зазначила, що повідомлення про підозру від 24.04.200 не можна вважати новим, оскільки, воно не відрізняється від повідомлення про підозру від 09.04.2020. Також зазначила, що підставою для скасування підозри є те, що відсутня подія і склад злочину.

Представник скаржника адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні скаргу підтримав та пояснив, що підозра за тією ж статтею була складена, але не вручена. На його думку, 24.04.2020 вона була складена незаконно, оскільки, вона складена вдруге за однією і тією ж підставою. Також, зазначив, що згідно з ст.. 278. п. 7 ч. 1, ст. 277 КПК України підозра вручається в день її складання, в руки, або надсилається поштою. Підозра не відповідає вимогам КПК України, оскільки, відсутні докази вчинення злочину. Також, пояснив, що було реальне виробництво трьох заводів і один торговий дім. Всі ці підприємства були партнерами і пов`язаними між собою. ОСОБА_5 керував підприємством «Восход». На його думку, умислу в даному випадку не могло бути. Оскільки, відсутній склад злочину, шкоди немає.

Представник скаржника адвокат ОСОБА_32 в судовому засіданні зазначив, що існує дві підозри. 09.04.2020 ОСОБА_10 було виділено групу працівників поліції для вручення підозри. В даній справі були неточності , а саме, існують неточності в експертизі, експерт збільшив завдану шкоду. Відносно експерта було внесено відомості в ЄРДР.

Скаржник ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав думку своїх адвокатів. Додатково зазначив, що ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 постійно здійснювали тиск на нього щоб він заплатив їм 250 000 доларів.

Прокурор ОСОБА_3 судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги. У ОСОБА_5 була одна підозра від 24.04.2020. Від 09.04.2020 повідомлення про підозри не існує, даного документу ні у кого не має. Повідомлення про підозру від 24.04.2020 було вручено. Досудове розслідування проводилось законно, суддею ОСОБА_36 було продовжено строки досудового розслідування. Питання про підозру від 09.04.2020 та 24.04.2020 було докладно розглянуто слідчим суддею ОСОБА_36 , та зазначено в повному тексті ухвали від 01.06.2020 по справі № 711/3227/20. ОСОБА_5 24.04.2020 було вручено повідомлення про підозру. Сторона обвинувачення не оскаржували дану ухвалу. 16.06.2020 ОСОБА_5 було вручено протокол допиту підозрюваного, було додано пам`ятку про права. Скаржниками вже було подано скаргу з тих самих підстав щодо скасування підозри, в даній скарзі було відмовлено. Вже почався процес ознайомлення, сторони вже почала ознайомлюватися з матеріалами кримінального провадження, вже було ознайомлено з 1 томом.

Слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав думку прокурора та просив відмовити в задоволенні скарги.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали скарги та кримінального провадження за №12018250000000192 від 28.08.2018р, слідчий суддя вважає, що скарга не підлягає до задоволення за таких підстав:

Встановлено, що слідчим управління ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018250000000192 від 28.08.2018 року за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 229 КК України.

24.04.2020 року в даному кримінальному провадженні заступником начальника відділу СУ ГУНП в Черкаській області підполковником поліції ОСОБА_10 за погодженням з прокурором прокуратури Черкаської області ОСОБА_3 повідомлено про підозру ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК України

Як вбачається з ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01 червня 2020 року по справі №711/3237/20 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_5 ,яка набрала законної сили, в мотивувальній частині ухвали зазначено :

«Відповідно до ст. 136 КПК України належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.

З дослідженого в судовому засіданні відеозапису вбачається, що 24.04.2020 в 12 год. 50 хв. ОСОБА_5 було вручено повідомлення про підозру біля приміщення «Укрпошта» в м. Корсунь-Шевченківський, під час того, як ОСОБА_5 сідав до автомобіля VOLVOXC90 д.н.з. НОМЕР_2 . Під час проведення зазначеної процесуальної дії вручення ОСОБА_5 відмовився спілкуватися з працівниками поліції та отримувати під підпис процесуальні документи, намагався від`їхати на вказаному автомобілі. Письмове повідомлення про підозру та пам`ятка про процесуальні права підозрюваного були залишені ОСОБА_5 на передній панелі автомобіля, після чого ОСОБА_5 закрив двері автомобіля, при цьому зазначені вище процесуальні документи залишилися в автомобіля на передній панелі, що було зафіксовано на відеозапис.

Щодо необґрунтованості повідомлення про підозру від 24.04.2020 за ч.3 ст. 229 КК України, то слідчий суддя вважає вказати на наступне.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Словосполучення «обґрунтована підозра» передбачає наявність існування фактів або інформації, які б переконали неупередженого спостерігача в тому, що ця особа, можливо, вчинила злочин («Cebotari v. Moldova», п. 48).

Більш того, виходячи з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін обґрунтована підозра означає, що існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігач, що особа про яку йдеться могла вчинити правопорушення. Факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії кримінального розслідуваннядля вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення (Мюррей проти Сполученого Королівства), а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.98 р. у справі "Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства" наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

У даному кримінальному провадженні, зв`язок підозрюваного з вчиненими кримінальними правопорушеннями підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами, сукупність яких дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_5 до вчинення злочину, є обґрунтованою.

Таким чином, на даний час ОСОБА_5 набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні №12018250000000192 від 28.08.2018 за ч.3 ст. 229 КК України, за яке передбачене покарання у вигляді штрафу від десяти тисяч до п`ятнадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого».

Обставини вручення повідомлення про підозру, встановлених в ухвалі по справі №711/3237/20 (суддя ОСОБА_37 ), в судовому засіданні про скасування підозри відносно ОСОБА_5 участниками судового засідання не оспорювались.

Крім того,16.06.2020 року, коли ОСОБА_5 було допитано в якості підозрюваного,його було ознайомлено з процесуальними правами підозрюваного за участю адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_8 .

Відповідно до п.10 ч.1 ст. 303 КПК України, повідомлення слідчого,прокурора пропідозру післяспливу одногомісяця здня повідомленняособі пропідозру увчиненні кримінальногопроступку абодвох місяцівз дняповідомлення особіпро підозруу вчиненнізлочину,але непізніше закриттяпрокурором кримінальногопровадження абозвернення досуду ізобвинувальним актом-підозрюваним,його захисникомчи законнимпредставником (Частину першу статті 303 доповнено пунктом 10 згідно із Законом№ 2147-VIII від 03.10.2017-зміни не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін - див.пункт 4§ 2 розділу 4 Закону).

Норми щодо повідомлення про підозру визначені у статтях 276-279 КПК України.

Варто звернути увагу, на те що положення кримінально-процесуального законодавства не містять визначення змісту поняття «підозра», проте системний аналіз змісту норм КПК України свідчить, що підозра є складовим елементом процедури притягнення до кримінальної відповідальності, оскільки саме з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення розпочинається кримінальне переслідування такої особи (п. 14 ч.1 ст. 3 КПК України). Визначення змісту поняття «підозра» обумовлює необхідність врахування практики Європейського суду з прав людини з питань застосування кримінального процесуального законодавства (ч. 5 ст. 9 КПК України). Так, згідно з практикою ЄСПЛ «підозра» -є частиною більш широкого поняття «обвинувачення», яке відповідно до п.13 ч.1 ст.3КПК України являє собою твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Підозра є певним етапом обвинувачення, оскільки під час підозри висувається припущення про можливе скоєння особою кримінального правопорушення, а відтак має відповідати загальним вимогам, які характеризують зміст обвинувачення, зокрема і вимозі дотримання порядку здійснення повідомлення про підозру. Враховуючи, що підозра є припущенням про вчинення конкретною особою кримінального правопорушення, то існування підозри нерозривно повязане із наявністю підозрюваного.

Згідно з ч. 1 ст.42КПК України підозрюваним є 1) особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, 2) особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення та 3) особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Таким чином, аналіз змісту ч. 1 ст.42КПК України дозволяє зробити висновок, що підозра (кримінальне переслідування у формі підозри) починається з моменту, коли особі повідомлено про підозру або ця особа затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст. 276 КПК, повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченомустаттею 278цього Кодексу,у випадках: 1)затримання особина місцівчинення кримінальногоправопорушення чибезпосередньо післяйого вчинення; 2)обрання доособи одногоз передбаченихцим Кодексомзапобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Як передбаченостаттею 277КПК України,письмове повідомленняпро підозрускладається прокуроромабо слідчимза погодженнямз прокурором. Повідомленнямає містититакі відомості: 1)прізвище тапосаду слідчого,прокурора,який здійснюєповідомлення; 2)анкетні відомостіособи (прізвище,ім`я,по батькові,дату тамісце народження,місце проживання,громадянство),яка повідомляєтьсяпро підозру; 3)найменування (номер)кримінального провадження,у межахякого здійснюєтьсяповідомлення; 4)зміст підозри; 5)правова кваліфікаціякримінального правопорушення,у вчиненніякого підозрюєтьсяособа,із зазначеннямстатті (частинистатті)закону Українипро кримінальнувідповідальність; 6)стислий викладфактичних обставинкримінального правопорушення,у вчиненніякого підозрюєтьсяособа,у томучислі зазначеннячасу,місця йоговчинення,а такожінших суттєвихобставин,відомих намомент повідомленняпро підозру; 7)права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

З огляду на зазначені норми закону, логічним є висновок про те, що чинний КПК України вирізняє повідомлення про підозру як окремий письмовий процесуальний документ. При цьому, положеннями ст. 278 КПК України окремо регулюється процедура вручення особі повідомлення про підозру.

Так, ч.1 ст. 278 КПКвизначено порядок здійснення повідомлення про підозру та обов`язок роз`яснення прав підозрюваного, а саме: письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

У випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов`язаний виконати дії, передбаченістаттею 278 цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор (ст. 279 КПК).

Таким чином, системний аналіз вказаних вище положень КПК України вказує на те, що поняття «повідомення про підозру» розуміється у чинному КПК як окремий процесуальний документ, а не як дія (процедура), оскільки для цього у чинному КПК законодавцем вжито інший термін «вручення повідомлення про підозру». КПК України передбачена можливість оскарження повідомлення про підозру щодо його змісту, а також щодо належності особи, яка його складає, в контексті положень ст. 277 КПК України.

Відповідно дост. 2 КПК Українизавданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 9 КПК Українизакріплений обов`язок суду, слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, інших службових осіб органів державної влади під час кримінального провадження неухильно додержуватися вимогКонституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

За п.18 ч.1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя має діяти лише на підставі, у межах, і у спосіб, визначений законом, а відступ від цього правила має зумовлюватися виключними підставами, оскільки це може порушувати існуючий баланс між суспільним інтересом щодо необхідності ефективного здійснення досудового розслідування і правом особи на ефективний захист в межах кримінального провадження.

Розглянувши скаргу, слідчий суддя дійшов до висновку, що відсутні підстави для скасування повідомлення про підозру , оскільки його зміст відповідає положенням ст. 277 КПК України.

Щодо доводів скарги про те, що відсутні докази для підозри ОСОБА_5 у вчиненні злочину, який інкримінується йому органом досудового розслідування, відсутня об`активна сторона злочину та той факт, що ОСОБА_5 не є суб`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.229 КК України, то не вдаючисьдо оцінкидоказів щодовинуватості чиневинуватості особиу вчиненнівказаного злочину,слід зазначити,що 24.04.2020року ОСОБА_5 було врученеповідомлення про підозру(зач.3ст.229КК України), інадаючи оцінкуобґрунтованості підозри,варто звернутиувагу,що згіднопрактики Європейськогосуду зправ людинитермін «обґрунтованапідозра» ускоєнні кримінальногоправопорушення передбачаєнаявність фактівабо інформації,які моглиб переконатиоб`єктивного спостерігача,що відповіднаособа моглавчинити злочин.При цьому,тлумачення поняття«обґрунтованості» залежитьвід усіхобставин справи(рішеннявід 22.10.1997у справі«Ердагоз протиТуреччини»,№ 21890/93,§ 51;рішення від30.08.1990у справі«Фокс,Кемпбелл іХартлі протиСполученого Королівства»,серія A№ 182,§ 32).

Крім того, з огляду на доводи скаржників питання складу злочину, передбаченого, в даному випадку ч .3. ст. 229 КК України, то слідчий суддя вважає, оцінки доказів мають бути предметом дослідження судом при розгляді провадження по суті в контексті аналізу належності, допустимості отриманих доказів, враховуючи, що одним із обов`язкових критеріїв такої допустимості є критерій здобуття доказу уповноваженою законом особою.

Відповідно до ст. 307 КПК України, за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов`язання припинити дію; зобов`язання вчинити певну дію; відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи вищевикладене,з`ясувавши обставини справи за скаргою, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 , поданої в інтересах ОСОБА_5 .

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 303-307, 309, 278, 276, 277, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в :

У задоволенні скарги ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 про скасування повідомлення про підозру, зобов`язання вчинити певні дії у кримінальному провадженні №12018250000000192 від 28.08.2018р. - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 5 днів з дня оголошення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено 04.08.2020 року о 17 год.

Слідчий суддя: ОСОБА_38