Ухвала

від 05.08.2020 по справі 914/1083/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

05.08.2020 справа№ 914/1083/20

Суддя Юркевич М.В., за участю секретаря Березюка Ю.О., розглядаючи матеріали

позовної заяви: Товариства з обмеженою відповідальністю Бакарді-Мартіні Юкрейн , м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Гал-Леобуд , м. Львів

про: стягнення 4 938 625,99 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Сотник Т.Є. - представник

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Бакарді-Мартіні Юкрейн звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Гал-Леобуд про стягнення 4 938 625,99 грн., з яких: 4 732 102,00 грн. - основний борг, 163 622,67 грн. - пеня, 24 094,19 грн. - 3% річних, 18 807,13 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду від 05.05.2020 року відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 26.05.2020 року.

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалі суду від 26.05.2020 року та 23.06.2020 року. Крім того, ухвалою суду від 23.06.2020 року було задоволено клопотання відповідача та продовжено строк на подання відзиву до 31.07.2020 року і відкладено розгляд справи.

04.08.2020 року на електронну адресу суду з електронної пошти відповідача надійшли два документи, які не були підписані за допомогою електронно-цифрового підпису, а саме відзив на позов та клопотання про відкладення розгляду справи до закінчення карантину, встановленого КМУ до 31.08.2020 року.

В судове засідання 04.08.2020 року з`явився представник позивача, натомість відповідач явку свого уповноваженого представника не забезпечив.

Разом з тим, позивач подав суду клопотання про забезпечення позову та закриття підготовчого провадження та перехід до розгляду справи по суті.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, судом з`ясовано наступне:

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача 4 938 625,99 грн. дебіторської заборгованості.

Вимоги позивача у заяві про забезпечення позову зводяться до того, що він просить суд накласти арешт на грошові кошти відповідача в межах суми боргу перед позивачем на всі існуючі банківські рахунки на суму 4 938 625,99 грн.

Позивач у заяві про забезпечення позову зазначає, що незабезпечення явки представника відповідача в судові засідання та подання тотожніх за своїм змістом клопотань про перенесення розгляду справи з покликанням на одну і ту ж підставу (дією карантину на території України), викликає у нього побоювання, що без вжиття заходів забезпечення позову у даній справі (накладенням арешту на грошові кошти відповідача, що містяться на його банківських рахунках в межах суми заявлених позовних вимог) може істотно унеможливитись виконання рішення суду у розглядуваній справі.

Крім того, позивач обгрунтовував необхідність забезпечення позову також тим, що з отриманих адвокатом позивача даних з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек вбачається, що відповідачу належить на праві власності 5 об`єктів нерухомого майна, яке знаходиться в іпотеці на підставі договору іпотеки від 30.11.2012р., де основне зобов`язання становить 40 000 000,00 грн. Строк його виконання закінчується 23.10.2020р.

Також позивач звертав увагу суду на те, що з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що проти відповідача є ще одна справа №914/841/20 про стягнення з нього 180 566,71 грн. заборгованості. А тому, враховуючи, що розмір предмета спору у розглядуваній справі є значно вищим, ніж у згаданій вище господарській справі, то в позивача існує побоювання щодо неплатоспроможності відповідача, що може суттєво ускладнити або унеможливити виконання рішення у даній справі.

При винесенні ухвали, суд виходить з наступного:

Відповідно до статті 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно із ч.1 ст.137 ГПК України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Суд зазначає, що обставини законності та правомірності оскаржуваного рішення будуть предметом дослідження та підлягатимуть встановленню при розгляді справи по суті, тобто, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову, суд не вправі передчасно давати оцінку доказам, що стосуються предмету спору та матимуть значення для прийняття рішення по суті.

Згідно з статтею 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Суд звертає увагу заявника, що наведені ним факти, які, як зазначає останній, викликають у нього побоювання щодо майбутнього ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, є лише оціночними суб`єктивними судженнями без конкретних доказів, які свідчили б про можливе ухилення позивача від виконання своїх зобов`язань чи про вчинення дій на приховування майна, на яке можливо може бути здійснено стягнення у разі відсутності коштів.

Зокрема, покликання на існування стосовно відповідача іншої господарської справи про стягнення заборгованості та наявність майна, яке знаходиться в іпотеці є лише ознаками проведення відповідачем певної господарської діяльності та без представлення конкретних доказів не може підтверджувати недобросовісну поведінку відповідача.

Разом з тим, застосування до відповідача такого заходу забезпечення позову, як арешт грошових коштів, що містяться на банківських рахунках, з урахуванням вищенаведених обставин, може суттєво порушити права та законні інтереси відповідача, що на думку суду, не відповідає принципам розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову та забезпечення збалансованості інтересів сторін.

Більше того, у своїй заяві позивач просить суд не застосовувати до нього зустрічного забезпечення, оскільки і так зазнає втрат від недоотримання виручки від реалізації продукції, в тому числі і зокрема від відповідача. Суд в даному випадку вважає, що доводи заявника в цій частині є недостатніми та непереконливими, враховуючи той захід забезпечення позову, який ним обрано, а саме накладення арешту на рахунки відповідача в сумі 4 938 625,99 грн.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Керуючись ст.136, 141, 234, ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Бакарді-Мартіні Юкрейн про забезпечення позову - відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя М.В. Юркевич