Постанова

від 16.02.2021 по справі 914/1083/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" лютого 2021 р. Справа №914/1083/20

м.Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Бонк Т.Б.,

суддів Дубник О.П. , Якімець Г.Г.,

секретар судового засідання Борщ І.О.

сторони не забезпечили явки своїх представників (належно повідомлені),

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гал-Леобуд» вх. № 04-11/20-1 від 04.11.2020 (вх. № апеляційного суду 01-05/3155/20, 01-05/3161/20 від 05.11.2020)

на рішення Господарського суду Львівської області від 29 вересня 2020 року (суддя Юркевич М.В., повний текст складено 05.10.2020, м. Львів)

у справі № 914/1083/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бакарді-Мартіні Юкрейн» , м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гал-Леобуд» , м. Львів

про стягнення 4 938 625,99 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог позовної заяви і рішення суду першої інстанції :

У травні 2020 року ТОВ Бакарді-Мартіні Юкрейн звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до ТОВ Гал-Леобуд про стягнення 4 938 625,99 грн, з яких 4 732 102,00 грн основний борг, 163 622,67 грн пеня, 24 094,19 грн 3% річних та 18 807,13 грн інфляційні втрати.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що в порушення умов укладеного сторонами договору поставки та призначення дистриб`ютора №01/04/14ГЛ від 01.04.2014 відповідач не оплатив поставлений йому позивачем протягом грудня 2019року-лютого 2020року товар на загальну суму 4 732 102,00грн. У зв`язку з чим на підставі п.9.2.1 договору та ст. 625 ЦК України позивач заявив до стягнення 163 622,67 грн пені, 24 094,19 грн 3% річних та 18 807,13 грн інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 29.09.2020 у справі №914/1083/20 позов задоволено. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 4 732 102,00 грн основного боргу, 163 622,67 грн пені, 24 094,19 грн 3% річних, 18 807,13 грн інфляційних втрат та 74 100,53 грн витрат по сплаті судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що на виконання укладеного сторонами договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 4 833 825,80грн, який відповідач оплатив частково на суму 101 723,84грн, у зв`язку з чим суд вказав про обгрунтованість позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 4 732 102,00. Перевіривши проведений позивачем розрахунок заявлених до стягнення пені, 3%річних та інфляційних втрат, суд встановив його правильність та обгрунтованість. Крім того, з оскаржуваного рішення вбачається, що в ході судового розгляду відповідач не заперечив проти позовних вимог, разом з тим усно просив суд при прийнятті рішення зменшити нараховані позивачем штрафні санкції, посилаючись на те, що прострочення заборгованості виникло в період дії карантинних заходів на території України для запобігання поширенню COVID-19. Суд дійшов висновку про необгрунтованість заявленого відповідачем усно клопотання про зменшення штрафних санкцій, вказавши, що відповідач не надав жодних доказів на підтвердження понесених ним збитків та реального фінансового стану підприємства. Крім того, суд зазначив, що карантинні заходи в період з 12.03.2020 по 27.04.2020 (період прострочення) поширювалися і діяли по всій території України та впливали не тільки на фінансово-господарську діяльність відповідача у справі, а також і на діяльність позивача, який теж поніс втрати, у зв`язку з неотриманням коштів за поставлений товар.

Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи:

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку, посилаючись на те, що викладені в оскаржувану рішенні висновки суду не відповідають обставинам справи, просить скасувати рішення, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Скаржник вважає долучені позивачем до матеріалів справи копії видаткових накладних та товарно-транспортних накладних неналежним доказами на підтвердження здійснення поставки товару, оскільки в них не зазначено посади та прізвища осіб, які нібито здійснювали прийняття продукції від позивача, а зазначено лише підписи неідентифікованої особи. Вказує, що позивач також долучив кільцеву довіреність від 01.04.2019, в якій відповідач відобразив зразки відтисків печатки та зразки підписів уповноважених осіб на прийняття товару, однак у зазначених видаткових та товарно-транспортних накладних не вказано, кому саме з цих осіб належить підпис.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує доводи скаржника та просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Посилаючись на абз. 4 п.2.4 Наказу Міністерства фінансів України 388 від 24.05.1995 Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , яким передбачено, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про складання документа, назву підприємства, від імені якого складений документ, зміст та обсяг господарської операції, позивач вказує, що товаросупровідні документи містять всі належні реквізити та були підписані уповноваженими відповідачем особами, ідентифікація яких за підписом на накладних та наданими відповідачем довіреностями є безперешкодною.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача.

Ухвалою від 22.12.2020 призначено розгляд справи в судовому засіданні 02.02.2021.

Подальший рух справи викладено в ухвалах апеляційного суду.

Так, ухвалою від 09.02.2021 розгляд справи відкладено на 16.02.2021.

16.02.2021 від представника скаржника адвоката Галадія А.М. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з його участю у іншому судовому засіданні Яворівського районного суду Львівської області.

Позивач не забезпечив явки свого представника в судове засідання 16.02.2021.

Враховуючи те, що це повторна неявка представника скаржника у судове засідання апеляційного суду, причину його неявки (надання переваги одному судовому засіданню над іншим) не можна вважати поважною, суд не визнав обов`язковою участь у судовому засіданні представника скаржника, відсутність якого не перешкоджає розгляду справи апеляційний суд відхиляє клопотання скаржника про відкладення розгляду справи.

Згідно з ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну правову оцінку доводам, які містяться в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, з огляду на наступне.

Згідно з встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що :

01.04.2014 ТОВ Бакарді-Мартіні Юкрейн (компанією) та ТОВ Гал-Леобуд (дистриб`ютором) уклали договір поставки та призначення дистриб`ютора №01/04/14Гл, за умовами п.1.1 якого дистриб`ютор зобов`язується здійснювати придбання продукції виключно у компанії, а компанія зобов`язується передавати у власність дистриб`ютора продукцію партіями відповідно до замовлень. Дистриб`ютор зобов`язується проводити оплату за продукцію та приймати її на умовах цього договору.

Продукція -види алкогольної продукції, що імпортується на території України або виробляються групою компаній Bacardi-Martini Capital Group, до якої належить компанія, які зазначені у додатку№1(з урахуванням його наступних змін), що є предметом даного договору.

Згідно з п.3.1 договору зобов`язання сторін щодо поставки продукції виникають на підставі погодженого сторонами замовлення дистриб`ютора.

Місцем доставки продукції за даним договором є: адреси всіх складів м. Львів, вул. Городоцька,242; м. Тернопіль, вул. Бродівська, 47; м. Хмельницький,пров. Купріна,7/2; м. Івано-Франківськ, вул. Торгова,1; м. Чернівці, вул. Коломийська,1а (п.4.1).

Відповідно до п. 4.2 договору перехід права власності на продукцію відбувається в момент фактичної передачі на рампі дистриб`ютора та підписання сторонами відповідних товаротранспортної та видаткової накладних. Компанія несе ризики загибелі та пошкодження продукції тільки до моменту передачі продукції до дистриб`ютора.

Згідно з п.4.6 договору дистриб`ютор зобов`язаний надати (передати) представникам компанії або транспортної організації, що доставила продукцію, оригінал (оригінал) довіреності (разової або кільцевої) на представника дистриб`ютора, яка підтверджує повноваження останнього на приймання (отримання) продукції від компанії. У випадку не надання зазначеної довіреності компанія має право відмовитись від видачі (передачі) продукції дистриб`ютору з покладенням всіх викликаних цим додаткових витрат на дистриб`ютора.

У п. 5.3 договору сторони погодили, що оплата за поставлену продукцію здійснюється відповідачем протягом 45 календарних днів з моменту отримання продукції, шляхом безготівкового перерахунку на банківський рахунок компанії.

За порушення термінів розрахунків, передбачених даним договором, дистриб`ютор сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення (п.9. 2 договору).

Відповідно до п.10.1 термін дії вказаного договору-до 31.03.2015.

В подальшому сторони неодноразово продовжували строк дії договору додатковими угодами. Зокрема, додатковою угодою від 01.04.2019 дія договору продовжена до 31.03.2020.

На підтвердження здійснення поставки відповідачу за договором №01/04/14Гл від 01.04.2014 позивач долучив до матеріалів справи наступні документи:

-видаткову накладну № 4696 від 26.12.2019 на суму 2 947 570,20 грн, оформлену на підставі замовлення №24/12/2019 від 24.12.2019, та ТТН на переміщення алкогольних напоїв від 26.12.2019, згідно з якою пункт розвантаження - вул. Городоцька,242;

- видаткову накладну №166 від 22.01.2020 на суму 580 775,04 грн, оформлену на підставі замовлення №21/01/2020 від 21.01.2020, та ТТН на переміщення алкогольних напоїв від 22.01.2020, згідно з якою пункт розвантаження - вул. Городоцька,242;

- видаткову накладну №233 від 29.01.2020 на суму 415 210,32 грн, оформлену на підставі замовлення №28/01/2020 від 28.01.2020, та ТТН на переміщення алкогольних напоїв від 29.01.2020, згідно з якою пункт розвантаження - вул. Городоцька,242;

- видаткову накладну №251 від 30.01.2020 на суму 7 560,00 грн, оформлену на підставі замовлення №28/01/2020 від 28.01.2020, та ТТН на переміщення алкогольних напоїв від 30.01.2020, згідно з якою пункт розвантаження - вул. Городоцька,242;

- видаткову накладну №298 від 05.02.2020 на суму 190 967,04 грн, оформлену на підставі замовлення №04/02/2020 від 04.02.2020, та ТТН на переміщення алкогольних напоїв від 05.02.2020, згідно з якою пункт розвантаження - вул. Городоцька,242;

- видаткову накладну №363 від 12.02.2020р. на суму 328 334,40 грн, оформлену на підставі замовлення №11/02/2020 від 11.02.2020, та ТТН на переміщення алкогольних напоїв від 12.02.2020, згідно з якою пункт розвантаження - вул. Городоцька,242;

- видаткову накладну №439 від 19.02.2020 на суму 363 408,84 грн, оформлену на підставі замовлення №18/02/2020 від 18.02.2020, та ТТН на переміщення алкогольних напоїв від 19.02.2020, згідно з якою пункт розвантаження - вул. Городоцька,242.

Вищевказані видаткові та товарно-транспортні накладні підписані представниками відправника (ТОВ Бакарді-Мартіні-Юкрейн ), перевізника (ТОВ Логістик-Плюс ) та одержувача - ТОВ Гал-Леобуд та скріплені печатками ТОВ Бакарді-Мартіні-Юкрейн і ТОВ Гал-Леобуд .

В графі видаткових накладних отримав міститься зазначення згідно з довіреністю №01.04.2020 .

Також позивач додав до матеріалів справи копії кільцеву довіреність від 01.04.2019, видану ТОВ Гал-Леобуд , якими підтверджено відтиск печатки (штампа) і особисті підписи матеріально-відповідальних осіб, яким доручається отримання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ Бакарді-Мартіні-Юкрейн , що поставляються згідно з видатковими (товарними) та товарно-транспортними накладними за договором поставки №01/04/14Гл від 01.04.2019. Зазначена довіреність дійсна до 31.03.2020 (а.с. 35).

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо своєчасної оплати поставленої продукції позивач здійснив нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних по кожній з накладних, а саме:

-по видатковій накладній №4696 від 26.12.2019 за період з 10.02.2020 по 27.04.2020 з урахуванням суми боргу в розмірі 2 845 846,36грн (з урахуванням часткової сплати відповідачем 101 723,84грн): 125 030,63грн пені, 18 194,76грн 3%річних та 14 160,93грн інфляційних втрат за лютий-березень 2020року;

- по видатковій накладній №166 від 22.01.2020 на суму 580 775,04 грн за період з 09.03.2020 по 27.04.2020: 15 741,23грн пені; 2 830,23грн 3%річних та 4 646,20грн інфляційних втрат за березень 2020року;

-по видатковій накладній №233 від 29.01.2020 на суму 415 210,32 грн за період з 16.03.2020 по 27.04.2020: 9 574,80грн пені, 1 463,45грн 3%річних;

- по видатковій накладній №251 від 30.01.2020 на суму 7 560,00 грн за період з 16.03.2020 по 27.04.2020: 174,33грн пені та 26,65грн 3%річних;

- по видатковій накладній №298 від 05.02.2020 на суму 190 967,04 грн за період з 23.03.2020 по 27.04.2020: 3 673,25грн пені та 563,51грн 3%річних;

- по видатковій накладній №363 від 12.02.202. на суму 328 334,40 грн за період з 30.03.2020 по 27.04.2020: 5 059,58грн пені та 780,47грн 3%річних;

- по видатковій накладній №439 від 19.02.2020 на суму 363 408,84 грн за період з 06.04.2020 по 28.04.2020: 4 368,85грн пені та 685,12грн 3%річних.

При перегляді рішення місцевого господарського суду судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним:

Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму( ст. 655 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач та відповідач уклали дистриб`юторський договір № 01/04/14Гл від 01.04.2014, за умовами якого відповідач взяв на себе зобов`язання здійснювати придбання продукції виключно позивача, а позивач зобов`язується передавати у власність відповідача продукцію партіями відповідно до замовлень відповідача, який зобов`язаний оплатити поставлену продукцію.

Частиною 1 статті 692 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 4.2 договору перехід права власності на продукцію відбувається в момент фактичної передачі на рампі дистриб`ютора та підписання сторонами відповідних товаротранспортної та видаткової накладних. Компанія несе ризики загибелі та пошкодження продукції тільки до моменту передачі продукції до дистриб`ютора.

Долученими до матеріалами справи видатковими накладними та товарно-транспортними накладними підтверджується факт поставки позивачем відповідачу окремими партіями продукції на загальну вартість 4 833 825,80 грн.

В апеляційній скарзі відповідач заперечує факт здійснення поставки за вказаними товарно-супровідними документами, посилаючись на те, в них не зазначено посади та прізвища осіб, які нібито здійснювали прийняття продукції від позивача, а зазначено лише підписи неідентифікованої особи. Вказує, що позивач також долучив кільцеву довіреність від 01.04.2019, в якій відповідач відобразив зразки відтисків печатки та зразки підписів уповноважених осіб на прийняття товару, однак у зазначених видаткових та товарно-транспортних накладних не вказано, кому саме з цих осіб належить підпис.

Апеляційний суд відхиляє вказані доводи скаржника з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо (п.2.5 Положення).

Відповідно до ч. ч. 1 та 4 ст. 58-1 Господарського кодексу України суб`єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб`єктом господарювання печатки не є обов`язковим. Виготовлення, продаж та/або придбання печаток здійснюється без одержання будь-яких документів дозвільного характеру.

Відповідно до п. 1, 5, 9, 10 розділу 3 Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях затверджених наказом Міністерства юстиції України 18 червня 2015 року N 1000/5 право на застосування гербових печаток (для установ, які мають право використовувати державну символіку) або печаток установи із зазначенням найменування установи та ідентифікаційного коду (далі - печатка установи) закріплюється у положенні (статуті) установи і зумовлюється її правовим статусом.

На документах, що засвідчують права громадян і юридичних осіб, на яких фіксується факт витрати коштів і проведення операцій з матеріальними цінностями, підпис посадової (відповідальної) особи скріплюється печаткою установи (за наявності).

Розпорядчим документом керівника установи визначаються порядок використання, місце зберігання печатки установи і посадові особи, відповідальні за її зберігання, а також перелік посадових осіб, підписи яких скріплюються печаткою установи.

Відбиток печатки, що засвідчує підпис посадової особи, ставиться таким чином, щоб він охоплював останні кілька літер найменування посади особи, яка підписала документ, але не підпис посадової особи. У документах, створених на основі уніфікованих форм, печатка ставиться на окремо виділеному для цього місці з відміткою "М. П.".

Облік усіх печаток та штампів, що застосовуються в установі, ведеться у журналі за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил. Видача печаток, штампів посадовим особам здійснюється під підпис у відповідному журналі. Печатки зберігаються у шафах (сейфах), що надійно замикаються і опечатуються.

Як вбачається з долучених позивачем видаткових та товарно-транспортних накладних, вони підписані представниками відправника (ТОВ Бакарді-Мартіні-Юкрейн ), перевізника (ТОВ Логістик-Плюс ) та одержувача - ТОВ Гал-Леобуд та скріплені печатками ТОВ Бакарді-Мартіні-Юкрейн і ТОВ Гал-Леобуд .

В графі видаткових накладних отримав міститься зазначення згідно з довіреністю №01.04.2020 , відтиск печатки та підпис.

Верховний Суд у постанові від 20.12.2018 у справі № 910/19702/17 вказав, що відсутність у видаткових накладних назви посади особи, яка отримала товар за цією накладною, за наявності підпису у цій накладній, який засвідчений відтиском печатки покупця, не може свідчити про те, що такі видаткові накладні є неналежними доказами у справі.

Отже, відтиск печатки на видаткових накладних є свідченням участі особи у здійсненні господарської операції за цими накладними.

На підставі викладеного колегія суддів відхиляє як безпідставні доводи відповідача та погоджується з висновком суду першої інстанції, що заборгованість відповідача перед позивачем підтверджена належними та допустимими доказами і становить 4 732 102,00грн, а відтак, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку щодо стягнення цієї заборгованості.

Крім того, слід зазначити, що як вбачається з оскаржуваного рішення, в ході судового розгляду відповідач не заперечив проти позовних вимог, разом з тим усно просив суд при прийнятті рішення зменшити нараховані позивачем штрафні санкції

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У п. 5.3 договору сторони погодили, що оплата за поставлену продукцію здійснюється відповідачем протягом 45 календарних днів з моменту отримання продукції, шляхом безготівкового перерахунку на банківський рахунок компанії.

В силу ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 2 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Правові наслідки порушення зобов`язання, визначені ст. 611 ЦК України, якою передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено за прострочення виконання боржником грошового зобов`язання сплату, зокрема, 3% річних від простроченої суми за весь період прострочення, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

За порушення термінів розрахунків, передбачених даним договором, дистриб`ютор сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення (п.9. 2 договору).

За порушення відповідачем встановлених договором строків оплати товару позивач заявив до стягнення пеню на підставі п. 9.2 договору в сумі 163 622,67 грн, 24 094,19 грн 3% річних та 18 807,13 грн інфляційних втрат.

Перевіривши проведений позивачем розрахунок заявлених до стягнення пені, 3%річних та інфляційних втрат, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про його правильність та обгрунтованість.

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 29.09.2020 у справі №914/1083/20 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для її скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.1 ст.74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частинами 1, 2 ст.86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судові витрати в суді апеляційної інстанції.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст.ст.129, 236, 269,271, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гал-Леобуд» вх. № 04-11/20-1 від 04.11.2020 (вх. № апеляційного суду 01-05/3155/20, 01-05/3161/20 від 05.11.2020) - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 29.09.2020 у справі №914/1083/20 - без змін.

3. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції - покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки касаційного оскарження постанови встановлені ст.ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 18.02.2021

Головуючий (суддя-доповідач): Т.Б. Бонк

Судді О.П. Дубник

Г.Г. Якімець