Рішення

від 05.08.2020 по справі 320/2506/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2020 року № 320/2506/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у місті Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Гошавк інтернейшинал Трейдінг Ко.,ЛТД до Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання протиправною та скасування постанови та зобов`язання вчинити певні дії,

о б с т а в и н и с п р а в и:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Гошавк інтернейшинал Трейдінг Ко.,ЛТД до Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Головного територіального управління юстиції у місті Києві, в якому позивач просив суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 31.05.2019 про накладення арешту на нерухоме майно: нежитлове приміщення № 2 загальною площею 180,18 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1776217180000;

- зобов`язати Подільський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Головного територіального управління юстиції у місті Києві внести до державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідний запис про скасування обтяження у вигляді арешту нерухомого майна - нежитлового приміщення № 2 загальною площею 180,18 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1776217180000.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем всупереч вимогам чинного законодавства безпідставно накладено арешт на об`єкт нерухомого майна, яке на праві власності належить Товариству з обмеженою відповідальністю Гошавк інтернейшинал Трейдінг Ко.,ЛТД , який не є стороною виконавчого провадження, в той час як у виконавчому провадженні ВП № 59207714 боржником значиться ОСОБА_1 , якому станом на день винесення спірної постанови нежитлове приміщення № 2 загальною площею 180,18 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2 на праві власності не належить.

З урахуванням викладеного вважає, що рішення відповідача суперечить вимогам закону та підлягає скасуванню.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.04.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено судове засідання. Учасникам справи було запропоновано вчинити певні процесуальні дії.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи в судове засідання з невідомих для суду причин не з`явився, про причини неприбуття суд не повідомив, витребуваних документів суду не надав, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю Гошавк інтернейшинал Трейдінг Ко.,ЛТД зареєстроване в якості юридичної особи 02.11.2010 (номер запису: 1 334 102 0000 003414) за адресою: 08200, Київська обл., м. Ірпінь, пров . Гнатюка, буд. 12 , кв. 3 , що підтверджується наявною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформацією за кодом в ЄДРПОУ 37335584 станом на час прийняття рішення.

З матеріалів справи встановлено, що 31.05.2019 державним виконавцем Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Головного територіального управління юстиції у місті Києві Кравцовою О.С. винесено постанову про арешт майна боржника у виконавчому провадженні ВП № 59207714, що підтверджено Інформаційною довідкою від 06.03.2020 № 203277701.

В подальшому, 03.06.2019 державним виконавцем Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Головного територіального управління юстиції у місті Києві Кравцовою О.С. прийнято рішення про реєстрацію обтяження: арешт всього нерухомого майна. Особа, майно/права якої обтяжується: ОСОБА_1 .

Статтею 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття вказаної постанови, а також з діями відповідача щодо реєстрації обтяження у вигляді арешту нерухомого майна, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 48 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VІІІ Про виконавче провадження (далі - Закон № 1404-VІІІ, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Частинами третьою та четвертою статті 50 Закону № 1404-VІІІ передбачено, що у разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.

Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.

Судом встановлено, що виконавче провадження ВП № 59207714 відкрито та виконується відносно боржника - громадянина України ОСОБА_1 .

З матеріалів справи встановлено, що відповідно до договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 21.12.2018 та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованого 28.02.2019, право власності на нерухоме майно (реєстраційний номер 1776217180000) - нежитлове приміщення № 52, загальною площею 180,18 кв.м. , розташоване за адресою: АДРЕСА_2, набуло Товариство з обмеженою відповідальністю Гошавк інтернейшинал Трейдінг Ко.,ЛТД 28.02.2019.

Проте, як встановлено судом та підтверджено наявними в матеріалах справи письмовими доказами, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Гошавк інтернейшинал Трейдінг Ко.,ЛТД не є боржником у виконавчому провадженні ВП № 59207714.

Суд погоджується з доводами позивача, що в силу вимог статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Право приватної власності є непорушним.

Частиною другою статтею 8 Конституції України передбачено, що норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

В той же час, положеннями статей 316, 317 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Із відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованих 06.03.2020 (номер інформаційної довідки: 203277701) вбачається, що позивачеві з 25.02.2019 на праві приватної власності належить нежитлове приміщення № 2 загальною площею 180,18 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1776217180000, яке набуто позивачем на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя № 1889 від 21.12.2018.

Відповідно до частини четвертої та п`ятої статті 59 Закону № 1404-VIII, підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини (частини друга статті 59 Закону № 1404-VIII).

Зі змісту договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 21.12.2018 № 1889, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Гошавк інтернейшинал Трейдінг Ко.,ЛТД (Іпотекодержатель) та фізичною особою ОСОБА_1 (Іпотекодавець) встановлено, що Іпотекодавець передав Іпотекодержателю, а Іпотекодержатель прийняв від Іпотекодавеця і набув право власності на предмет іпотеки, а саме: майнові права на незакінчене будівництвом нежитлове вбудоване приміщення, загальною площею 180,18 метрів квадратних, що знаходиться в районі забудови 3-А мкр, 61 (будів.), ж/к Оазис, секція (будів.) на першому поверсі (між осями 2-5, Д-Ж); (між осями 2-4, Г-Ж); (між осями 4-5, В-Ж), за ціною та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до пункту 1.1., предметом договору є предмет іпотеки: майнові права на незакінчене будівництвом нежитлове вбудоване приміщення, загальною площею 180,18 метрів квадратних, що знаходиться в районі забудови АДРЕСА_11 (будів.), ж/к Оазис, секція (будів.) на першому поверсі (між осями 2-5, Д-Ж); (між осями 2-4, Г-Ж); (між осями 4-5, В-Ж).

Право власності на предмет договору виникає у Іпотекодержателя з моменту підписання договору про задоволення вимог Іпотекодержателя, та його нотаріального посвідчення.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер: 158019248), сформованого 28.02.2019, Державним реєстратором "Науково-дослідного та проектного інституту землеустрою" м. Києва Мосійчук Оксаною Василівною 25.02.2019 здійснено державну реєстрацію права приватної власності на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер: 1776217180000): нежитлове приміщення № 52, загальною площею 180,18 кв .м АДРЕСА_2 (вбудоване в багатоквартирний житловий будинок) на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя № 1889 від 21.12.2018, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Апатенко М.А.

Проте, із представлених суду письмових доказів, а саме: Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки: 203277701, дата формування: 06.03.2020) відсутні підстави вважати, що арешт накладено саме не об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер: 1776217180000): нежитлове приміщення № 52, загальною площею 180,18 кв.м. АДРЕСА_2 (вбудоване в багатоквартирний житловий будинок), про яке зазначає позивач, оскільки з буквального змісту вищевказаної Інформаційної довідки вбачається, що постановою про арешт майна боржника, серія та номер: 59207714, виданої 31.05.2019 Подільським РВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві накладено арешт на все нерухоме майно ОСОБА_1 .

Водночас відповідно до матеріалів справи, позивачеві як Іпотекодержателю за договором про задоволення вимог Іпотекодержателя від 21.12.2018 № 1889, було передано не об`єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення № 2 загальною площею 180,18 кв.м., розташоване за адресою: м АДРЕСА_2 , а майнові права на незакінчене будівництвом нежитлове вбудоване приміщення, загальною площею 180,18 метрів квадратних, що знаходиться в районі забудови АДРЕСА_11 (будів.), ж/к Оазис, секція (будів.) на першому поверсі (між осями 2-5, Д-Ж); (між осями 2-4, Г-Ж); (між осями 4-5, В-Ж).

При цьому, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (номер 203277701) предметом іпотеки є нежитлове вбудоване приміщення, що будується за адресою: АДРЕСА_11 жк Оазис, секція 2 (будів), поверх 1 (між осями 2-5, Д-Ж), (між осями 2-4, Г-Ж), між осями 4-5, В-Ж).

Інших доказів, які свідчили б про те, що спірною постановою Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 31.05.2019 про накладення арешту на нерухоме майно, було накладено арешт саме на нерухоме майно: нежитлове приміщення № 2 загальною площею 180,18 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2, матеріали справи не місять.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами частини другої статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог в частині накладення арешту саме на нерухоме майно: нежитлове приміщення № 2 загальною площею 180,18 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1776217180000, а наведені ним доводи спростовані матеріалами справи.

Суд приймає до уваги посилання позивача на ч.2 ст. 77 КАС України відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Однак, згідно змісту ч. 4 ст. 159 КАС України кваліфікування судом неподання відповідачем відзиву на позов без поважних причин, як визнанння позову є правом суду та не може нівелювати вимоги ч. 6 ст. 163 КАС України.

У підсумку, з урахування вищезазначеного у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 9, 14, 73- 78, 90, 139, 205, 242-246, 250, 255, 287 КАС України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Гошавк інтернейшинал Трейдінг Ко.,ЛТД - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Дата складення рішення суду 05.08.2020

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.