Рішення

від 27.07.2020 по справі 380/3552/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №380/3552/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сасевича О.М.,

за участю секретаря судового засідання Шиц А.А.,

представника позивача Московича А.Я.,

представника відповідача Риб`як В.О.,

розглянувши у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вектор Плюс 5 до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправними і скасування рішень про коригування митної вартості товарів, карток відмови в прийнятті митної декларації, -

В С Т А Н О В И В :

На розгляд до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Вектор Плюс 5 до Львівської митниці ДФС про визнання протиправними і скасування рішень про коригування митної вартості товарів, карток відмови в прийнятті митної декларації.

Ухвалою судді від 15.05.2020 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Протокольною ухвалою суду від 15.06.2020 року було здійснено заміну відповідача - Львівської митниці ДФС на належного - Галицьку митницю Держмитслужби.

Ухвалою суду від 18.06.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Сторонами при розгляді справи було подано до суду заяви по суті справи - письмові відзив, відповідь на відзив.

Відповідно до позиції позивача, яка ним висловлена, зокрема, в позові, інших письмових заявах, що були подані до суду, він вважає, що відповідачем було безпідставно відмовлено в митному оформленні товару за вартістю, задекларованою позивачем, і необґрунтовано скориговану таку вартість із визначенням позивачеві надмірних сум митних платежів.

Позивач зазначає, що він провадить господарську діяльність із оптової торгівлі товарами, деталями та приладдям для автотранспортних засобів (у т.ч. шинами та покришками для автомобілів). Зокрема, ним укладено контракт із нерезидентом ( Norma K Sp.z.o.o. , Польща) на поставку шин і покришок для автомобілів із умовами поставки СРТ (Інкотермс). Загальна сума контракту - 3000000 доларів США, строк оплати - впродовж року після поставки відповідної партії товару.

За цим контрактом позивачем було ввезено на територію України товари, для митного оформлення якого в листопаді-грудні 2019 року було подано митні декларації (всього - 7 декларацій), в яких визначено вартість товару за ціною договору (за основним методом - на загальну суму 176183,61 доларів США). При цьому, декларантом було подано митному органу всі необхідні документи на підтвердження даних митних декларацій, які достатні для митного оформлення (контракт із додатками, фактури, пакувальні листи, автотранспортні накладні, декларації про походження товару та ін.).

Проте, митним органом було відмовлено в митному оформлені товару за вартістю, визначеною відповідно до ціни договору, й прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Указане було мотивоване тим, що взаємозалежність між постачальником і покупцем (які є пов`язаними особами) вплинула на ціну товару, а позивачем не надано інформації про продаж між непов`язаними особами ідентичних або подібних (аналогічних) товарів. Крім того, у документах, наданих до митного оформлення, були наявні відмітки сторонніх осіб ( Vega Sp.z.o.o. ).

Таким чином, відповідачем було скориговано митну вартість товарів за резервним методом (через послідовну неможливість застосування інших методів) і збільшено її загальний розмір до 222132,18 доларів США. У зв`язку з чим, митним органом було прийнято оспорювані рішення.

Однак, на переконання позивача, такі дії й рішення відповідача є безпідставними та протиправними. Він зазначає, що ним було подано всі необхідні й достатні документи, які засвідчували задекларовану позивачем митну вартість товарів, а наведені відповідачем підстави для коригування вартості є неналежними.

Позивач підкреслює, що митний орган, стверджуючи про вплив пов`язаності між продавцем і покупцем на ціну товару, повинен надати відповідні письмові обґрунтування, чого ним зроблено не було. Крім того, навіть декларована відповідачем неможливість застосування методу визначення митної вартості за ціною ідентичних або аналогічних товарів свідчить про те, що він не міг установити факт впливу гаданої пов`язаності та заниження вартості товару в порівнянні зі звичайною ціною між непов`язаними особами.

Також позивач зазначає, що наявність відміток у вантажних накладних ЦМР Vega Sp.z.o.o. обумовлюється тим, що товари постачальника зберігалися на складах такого підприємства й така обставина жодним чином не впливає на достовірність і чинність наданих документів та на обґрунтованість задекларованої вартості товарів.

У зв`язку з чим, позивач, покликаючись на фактичні обставини справи, норми чинного законодавства України, судову практику, вважає свої вимоги повністю обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до позиції відповідача, яка ним висловлена у відзиві, він вважає вимоги позивача безпідставними.

А саме, відповідач зазначає, що декларантом (позивачем) було проведено невірний розрахунок митної вартості імпортованого товару й подано недостатні документи та відомості щодо ціни такого товару.

Відповідач вказує на те, що в наданих позивачем до митного оформлення документах наявні розбіжності щодо строку оплати за товар (у рахунках і контракті). Крім того, в наданих від імені відправника ( Norma K Sp.z.o.o. ) вантажних накладних ЦМР підпис і штам проставлені Vega Sp.z.o.o. , яке не є учасником правовідносин щодо постачання товарів. Також відповідач звертає увагу на розбіжності в підписах від імені постачальника, що містяться в контакті на поставку й додатках до нього, що свідчить про підробку документів. А також, відповідач зазначає, що платіжні доручення на оплату товару не відповідають ціні декларованого товару (перевищують її) й у них не зазначено конкретних посилань на відповідні рахунки-фактури. Відповідачем також було виявлено, що постачальник ( Norma K Sp.z.o.o. ) і позивач (ТзОВ Вектор Плюс 5 ) є пов`язаними особами, оскільки одним із засновників обох юридичних осіб є ОСОБА_1 . При цьому, наявна в митного органу інформація свідчить про те, що митна вартість на подібні товари, імпортовані між непов`язаними особами, є вищою, а позивач не обґрунтував того, що пов`язаність постачальника і покупця не вплинула на ціну товару.

Таким чином, митний орган прийняв рішення про відмову в митному оформленні товарів за заявленою позивачем вартістю, що повністю узгоджується з фактичними обставинами справи та нормами чинного законодавства України.

Унаслідок чого, послідовно розглянувши можливість застосування методів визначення митної вартості, митним органом було застосовано резервний метод.

Таким чином, відповідач оцінює свої дії та рішення як правомірні й підстав для задоволення позовних вимог не вбачає.

У судових засіданнях представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні тим, які викладені у письмових заявах до суду, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судових засіданнях позов не визнав, ствердив про його безпідставність, а тому, просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, розглянувши їхні доводи та заперечення, дослідивши зібрані в справі докази, об`єктивно оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити, виходячи з наступного.

Судом установлено, що ТзОВ Вектор Плюс 5 є юридичною особою, зареєстрованою 28.07.2017 року, основний вид економічної діяльності - 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення. Як вбачається з матеріалів справи, директором товариства є ОСОБА_1 , якому також належить 1% часток у статутному капіталі позивача.

Матеріалами справи засвідчується, що ТзОВ Вектор Плюс 5 і Norma K Sp.z.o.o. (Польща) було укладено контракт від 01.08.2018 року №1.

За умовами такого контракту №1 Norma K Sp.z.o.o. (продавець) зобов`язалося передати у власність позивача (покупця), а останній - прийняти й оплатити товар згідно фактури, яка додається до кожної поставки товару (п. 1.1). Відповідно до п.1.2 контракту, строк дії контракту встановлено до 31.12.2018 року. Згідно з п.2.1 , поставка повинна відбуватися на умовах СРТ Наварія. Як передбачено п.2.2 контракту, при відвантаженні покупцеві надаються рахунок-фактура інвойс, товарно-транспортна накладна, пакувальний лист. У п.п.3.1, 3.2 контракту сторони обумовили, що валютою платежу є долар США з оплатою через банківський переказ. Відповідно до п.3.3 загальна сума контракту складає 1000000 доларів США. Пунктом 3.4 контракту визначено, що покупець перераховує на рахунок продавця 100% оплату в термін 100 днів після поставки товару.

Додатком від 15.10.2018 року №1 сторони внесли зміни до контракту від 01.08.2019 року №1 і змінили загальну суму на 3000000 доларів США. Додатком від 02.01.2019 року №2 сторони внесли зміни до контракту від 01.08.2019 року №1 і продовжили строк його дії до 31.12.2019 року. Додатком від 04.01.2019 року №3 сторони внесли зміни до контракту від 01.08.2019 року №1 і змінили строк 100% оплати за поставку товару до 365 днів.

Як вбачається з угоди від 09.07.2018 року №61, позивачем залучено до декларування вантажів і майна при переміщенні через митний кордон України ФОП ОСОБА_2 .

Судом установлено, що позивачем для митного оформлення товарів, що поставлялися відповідно до контракту від 01.08.2019 року №1 (шини та покришки пневматичні гумові нові для легкових автомобілів), при їх переміщенні через митний кордон України подавалися митному органу відповідні митні декларації зі супровідними документами (контракт із доповненнями, фактури, пакувальні листи до фактур, вантажні накладні ЦМР). Вартість імпортованих товарів у таких митних деклараціях визначена позивачем за ціною контракту. Указане не заперечується сторонами та засвідчується матеріалами справи.

Також установлено, що Львівською митницею ДФС за результатами контролю правильності визначення митної вартості товарів не було визнано заявлену позивачем митну вартість товарів по ряду митних деклараціях, у зв`язку з чим митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів.

А саме, митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 14.11.2019 року UA209000/2019/900057/2, яким відмовлено у визнанні митної вартості товарів декларанта за митною декларацією від 14.11.2019 року UA209180/2019/075739 (31515,12 доларів США) та скориговано її до 42772,35 доларів США.

Окрім того митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 25.11.2019 року UA209000/2019/900062/2, яким відмовлено у визнанні митної вартості товарів декларанта за митною декларацією від 25.11.2019 року UA209180/2019/078825 (35234,66 доларів США) та скориговано її до 43642,23 доларів США.

Також митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 21.11.2019 року UA209000/2019/900060/2, яким відмовлено у визнанні митної вартості товарів декларанта за митною декларацією від 19.11.2019 року UA209180/2019/076968 (22206,16 доларів США) та скориговано її до 26445,15 доларів США.

Також митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 25.11.2019 року UA209000/2019/900061/2, яким відмовлено у визнанні митної вартості товарів декларанта за митною декларацією від 25.11.2019 року UA209180/2019/078579 (18249,63 доларів США) та скориговано її до 18712,65 доларів США.

Також митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 04.12.2019 року UA209000/2019/900063/2, яким відмовлено у визнанні митної вартості товарів декларанта за митною декларацією від 04.12.2019 року UA209180/2019/081413 (30717,38 доларів США) та скориговано її до 40580,16 доларів США.

Також митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 09.12.2019 року UA209000/2019/900001/2, яким відмовлено у визнанні митної вартості товарів декларанта за митною декларацією від 09.12.2019 року UA209170/2019/700048 (28263,36 доларів США) та скориговано її до 36621,12 доларів США.

Також митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 16.12.2019 року UA209000/2019/910003/2, яким відмовлено у визнанні митної вартості товарів декларанта за митною декларацією від 16.12.2019 року UA209170/2019/702185 (9997,30 доларів США) та скориговано її до 13358,52 доларів США.

В обґрунтування причин, через які не визнано заявлену декларантом (позивачем) митну вартість, у рішеннях про коригування вказано: невідповідність обраного методу визначення митної вартості за ціною контракту, митний орган має достатні підстави вважати, що взаємозалежність вплинула на ціну товарів, декларантом не виконано вимог ч.18 ст.58 Митного кодексу України, у ЦМР проставлено штамп і підпис компанії Vega Sp.z.o.o. , яке не має відношення до зовнішньоекономічної операції.

Митним органом у рішеннях про коригування стверджено про неможливість застосування методів визначення митної вартості 2а (ст. 59 Митного кодексу України) та 2б (ст. 60 Митного кодексу України) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, 2в (ст. 62 Митного кодексу України) та 2г (ст.63 Митного кодексу України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів, відтак, застосовано метод 2ґ (ст.64 Митного кодексу України).

Матеріали справи містять також відповідні картки відмови у митному оформленні (випуску) товарів UA2019180/2019/01311, UA2019180/2019/01369, UA2019180/2019/01347, UA2019180/2019/01368, UA2019180/2019/01422, UA2019170/2019/70014, UA2019170/2019/70091, що були складені митним органом у зв`язку з необхідністю внесення змін у митні декларації відповідно до рішень про визначення митної вартості товарів.

Указане стало причиною звернення позивача до суду з цим позовом, оскільки він не погоджується з такими рішеннями митного органу, вважаючи, що митну вартість товарів було визначено правомірно за ціною контракту, а суб`єкт владних повноважень безпідставно відмовив у визнанні такої вартості, не наводячи належного обґрунтування своїм діям і рішенням.

У зв`язку з чим, установивши необхідні дійсні обставини справи, суд, вирішуючи даний спір, керуючись принципом змагальності сторін, свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ураховуючи визначений законом обов`язок з доказування в такій категорії справи, постановляючи рішення виходить із наступного.

Відповідно до ч.1 ст.53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У ч.2 цієї ж статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначено у цій нормі.

В силу ч.1 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з положеннями ст.57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1)основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2)другорядні: а)за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в)на основі віднімання вартості; г)на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ)резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм Митного кодексу України.

Частиною 1 ст.58 Митного кодексу України встановлено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1)немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а)встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б)обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в)не впливають значною мірою на вартість товару; 2)щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3)жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4)покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до ч.2 цієї ж статті, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Частиною 3 ст.58 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

У даному випадку, як уже зазначено вище, в ході контролю правильності визначення митної вартості товарів митним органом було стверджено про неможливість застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) з причин, які вичерпно викладені ним у оспорюваних рішеннях про коригування митної вартості товарів.

У той же час, суд не знаходить належних доказів дійсної наявності підстав для відмови у визнанні задекларованої митної вартості, про які стверджує відповідач.

Суд у першу чергу відзначає, що відповідач покликається на пов`язаність між собою продавця товарів і їх покупця, вплив такої пов`язаності на ціну товарів (її заниження) та не доведення покупцем/декларантом того, що декларована вартість відповідає вимогам ч.18 ст.58 Митного кодексу України.

Однак, вимагаючи від позивача доказування відповідності задекларованої вартості товарів наведеним вище приписам, відповідач не надає жодних належних і допустимих доказів того, що продавець і покупець дійсно є пов`язаними особами.

Так, відповідно до ч.16 ст.58 Митного кодексу України, особи вважаються пов`язаними між собою у випадках, зазначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

Згідно зі ст.15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, для цілей цієї Угоди особи вважаються пов`язаними між собою, тільки якщо: a)вони є службовцями або директорами підприємств один в одного; b)вони юридично визнані партнерами по бізнесу; c)вони є роботодавцем і працівником; d)будь-яка особа безпосередньо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них; e)один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого; f)обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою; g)разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третю особу; h)вони є членами однієї й тієї самої сім`ї.

Відповідач у цій частині покликається на дані з відкритих джерел, які засвідчують, що продавець товарів і їх покупець мають одного й того ж учасника. Проте, на підтвердження цьому ним не долучено відповідних належних і допустимих доказів.

Суд критично оцінює надану відповідачем роздруківку з мережі інтернет, що виконана іноземною мовою, позаяк, її переклад не здійснений і вона не може засвідчувати те, що Norma K Sp.z.o.o. і ТзОВ Вектор Плюс 5 підпадають під критерії ст. 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

Таким чином, не може вважатися обґрунтованим твердження митного органу про виникнення в декларанта обов`язку доведення того, що задекларована ним митна вартість товарів відповідає вимогам ч.18 ст.58 Митного кодексу України.

Такий обов`язок виникає лише в разі якщо продавець і покупець є пов`язаними особами, що вимагає відповідного належного підтвердження - чого в нашому випадку не здійснено.

Отже, доводи відповідача про невиконання позивачем обов`язку з обґрунтування задекларованої ціни товару є голослівними й, за таких умов, безпідставним є висновок контролюючого органу про вчинення відповідних господарських операцій між пов`язаними особами та невідповідність ціни контракту ч.18 ст.58 Митного кодексу України.

Щодо наявності у вантажних накладних ЦМР позначок від третьої особи осіб ( Vega Sp.z.o.o. ) і їх вплив на можливість визначення митної вартості товарів за ціною контракту суд відзначає наступне.

Так, к процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Відповідно до ст.4 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, складанням вантажної накладної підтверджується договір перевезення.

Таким чином, умови міжнародного перевезення товарів не стосуються й безпосередньо не впливають на ціну товару. У зв`язку з чим, самі по собі недоліки щодо оформлення вантажних накладних ЦМР, не є такими, що можуть бути підставою для сумніву щодо правильності визначення митної вартості товарів.

Окрім того, аспекти оформлення вантажних накладних ЦМР, на які покликається відповідач як на дефект, були пояснені позивачем і випливають із правовідносин продавця товару щодо його зберігання та відвантаження й суд не вбачає підстав для висновку про їх вплив на визначення ціни товару.

Отже, наведена митним органом підстава для відмови визнанні задекларованої митної вартості також не знаходить свого належного нормативного та фактичного обґрунтування.

Відтак, резюмуючи суд підкреслює, що ним не знайдено достовірних свідчень і належних підтверджень тому, що позивачем було неправомірно визначено за першим методом (ціною контракту) вартість імпортованих товарів (відповідно до тих підстав, які були вичерпно визначені митним органом у оспорюваних рішеннях).

Окремо суд надає критичної оцінки іншим доводам відповідача, які ним були заявлені при судовому розгляді даного спору (як-от, ознаки підробки документів, розбіжності щодо строку оплати за товар тощо).

Суд у цьому контексті наголошує на тому, що митним органом було повно та вичерпно окреслено коло підстав, відповідно до яких ним було прийнято оспорювані рішення, й такі підстави наведені контролюючим органом у відповідних рішеннях.

Подальше ж їх доповнення чи розширення не передбачене чинним законодавством України та не відповідає засадам правової визначеності.

У зв`язку з чим, суд вважає безпідставним апелювання контролюючого органу до тих аргументів і підстав, які не були ним вказані в оспорюваних позивачем рішеннях.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6)розсудливо; 7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд, вирішуючи даний спір, також відзначає, що відповідно до ч.1 ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, висловленій, зокрема, у пар.45 рішення в справі Бочаров проти України , пар.53 рішення в справі Федорченко та Лозенко проти України , пар.43 рішення в справі Кобець проти України , при оцінці доказів і вирішенні спору суду слід керуватися критерієм доведення поза розумним сумнівом . Тобто, встановлюючи істину в справі слід базуватися передусім на доказах, які належно, достовірно й достатньо підтверджують ті чи інші обставини таким чином, щоби не залишалося щодо них жодного обґрунтованого сумніву.

Зібрані і досліджені матеріали цієї справи підтверджують та обґрунтовують позовні вимоги, з якими до суду звернувся позивач. При цьому, відповідачем не доведено правомірність своїх дій та рішень у відповідності до вимог, встановлених ч.2 ст.19 Основного Закону та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відтак, беручи до уваги все вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також їх письмові доводи, суд приходить до обґрунтованого висновку про те, що позов є підставним й підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з нормами ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких відносяться витрати на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

У зв`язку з чим, суд розподіляє обґрунтовані та підтверджені судові витрати на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.2, 9, 14, 73-78, 90, 132, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Вектор Плюс 5 (вул.Стуса, 12, смт.Щирець, Пустомитівський район, Львівська область; код ЄДРПОУ 41485470) до Галицької митниці Держмитслужби (вул.Костюшка, 1, м.Львів; код ЄДРПОУ 43348711) про визнання протиправними і скасування рішень про коригування митної вартості товарів, карток відмови в прийнятті митної декларації задоволити повністю.

Визнати протиправними і скасувати рішення Львівської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів від 14.11.2019 року №UA209000/2019/900057/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA2019180/2019/01311.

Визнати протиправними і скасувати рішення Львівської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів від 25.11.2019 року №UA209000/2019/900062/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA2019180/2019/01369.

Визнати протиправними і скасувати рішення Львівської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів від 21.11.2019 року №UA209000/2019/900060/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA2019180/2019/01347.

Визнати протиправними і скасувати рішення Львівської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів від 25.11.2019 року №UA209000/2019/900061/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA2019180/2019/01368.

Визнати протиправними і скасувати рішення Львівської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів від 04.12.2019 року №UA209000/2019/900063/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA2019180/2019/01422.

Визнати протиправними і скасувати рішення Львівської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів від 09.12.2019 року №UA209000/2019/900001/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA2019170/2019/70014.

Визнати протиправними і скасувати рішення Львівської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів від 16.12.2019 року №UA209000/2019/910003/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA2019170/2019/70091.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Вектор Плюс 5 (вул.Стуса, 12, смт.Щирець, Пустомитівський район, Львівська область; код ЄДРПОУ 41485470) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 20012 (двадцяти тисяч дванадцять) грн. 64 коп., за рахунок бюджетних асигнувань Галицької митниці Держмитслужби (вул.Костюшка, 1, м.Львів; код ЄДРПОУ 43348711).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України, з врахуванням гарантій, встановлених пунктом 3 Розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пп.15.5 п.15 Розділу VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя Сасевич О.М.

Повний текст рішення складено та підписано 04.08.2020 року.