Рішення

від 04.08.2020 по справі 560/2951/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/2951/20

РІШЕННЯ

іменем України

04 серпня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І.

за участю:секретаря судового засідання Наголюк О.Л. позивача ОСОБА_1 , представника позивача Романішина О.О., представника відповідача Прокопчук В.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Приватна виробничо-комерційна фірма "Поступ" , Дочірнє підприємство торгово-виробниче підприємство робітничого постачання "Проскурів-торг" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови ОСОБА_1 , у зарахуванні до загального страхового стажу періодів роботи на ОТП "Молодіжна Мода" - з 30 листопада 1993 року по 04 грудня 1996 року та ДП "Проскурів-торг" - з 18 січня 1999 року по 01 грудня 2000 року;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15 липня 2019 року про призначення пенсії, з врахуванням цього рішення суду;

визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у призначені пенсії на загальних підставах, оформлене листом № С-230-0-02.26-04 від 31 липня 2019 року та зобов`язати призначити пенсію з 09 травня2019 року;

стягнути з Головною управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що отримала з 09 травня 2019 року право виходу на пенсію при досягненні 59 років.

Позивач вказує, що після подання всіх необхідних документів до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області їй відмовлено у призначенні пенсії, а листом від 31 липня 2019 року № С-230-0-02.26-04 повідомлено, що до страхового стажу не зараховано періоди роботи в ОТП "Мода" - з 30 листопада 1993 року по 04 грудня 1996 року та ДП "Проскурів-торг" - з 18 січня 1999 року по 01 грудня 2000 року.

Підставою для відмови у призначенні пенсії відповідач вказав, що трудова книжка позивача НОМЕР_1 заповнена з порушенням інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20 липня 1974 року № 162, а саме відсутній запис про номер наказу на звільнення в період роботи з 30 листопада 1993 року по 04 грудня 1996 року в ОТП "Мода", а також номер наказу прийому на роботу в період з 18 січня 1999 року по 01 грудня 2000 року в ДП "Проскурів-торг" внесений іншим чорнилом.

Позивач вважає рішення про відмову в зарахуванні вищевказаних періодів роботи до страхового стажу протиправним, тому звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 червня 2020 року відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

02 липня 2020 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому заперечує щодо задоволення адміністративного позову та зазначає, що згідно наданих документів, страховий стаж ОСОБА_1 становить 21 рік 8 місяців 15 днів. Трудова книжка від 02 липня 1979 року НОМЕР_1 заповнена з порушенням вимог Інструкції, а саме не зазначено підставу звільнення з роботи 04 грудня 1996 року з ОТП "Мода" та наказ про прийом на роботу з 18 січня 1999 року в ДП "Проскурів - торг" внесений в трудову книжку іншим чорнилом. Тому до розрахунку страхового стажу не враховано періоди роботи позивачки в ОТП "Мода з 30 листопада 1993 року по 04 грудня 1996 року та ДП "Проскурів-торг" з 18 січня 1999 року по 01 грудня 2000 року.

Ухвалою від 07 липня 2020 року, суд задоволив клопотання позивача та залучив до участі у справі у якості третіх осіб на стороні відповідача - Дочірнє підприємство торгово-виробниче підприємство робітничого постачання "Проскурів-торг" та Приватну виробничо - комерційну фірму "Поступ".

У судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали повністю та просили суд позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечувала та просила відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи ПВКФ "Поступ" подав до суду заяву, в якій просив судове засідання проводити без його участі.

Представник третьої особи ДП "Проскурів-торг" до суду не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

Заслухавши пояснення позивача та її представника, представника відповідача, повно та всебічно дослідивши матеріали адміністративної справи у їх взаємному зв`язку та сукупності, суд встановив наступне.

Суд встановив, що 26 червня 2019 року позивач звернулася до відовідача із заявою про проведення обрахунку стажу та видачі довідки про наявний страховий стаж.

15 липня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зі зверненням з питань пенсійного забезпечення та не зарахування періодів роботи з 30 листопада 1993 року по 04 грудня 1996 року (ОТП "Мода") та з 18 січня 1999 року по 01 грудня 2000 року (ДП "Проскурів-Торг").

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області листом № С-230-0-02.26-04 від 31 липня 2019 року позивачку повідомлено про відсутність підстав для призначення пенсії за віком.

Підставою відмови у призначенні пенсії, зокрема слугувало те, що трудова книжка від 02 липня 1979 року оку БТ- І № 4107455 заповнена з порушенням вимог Інструкції, а саме не зазначено підставу звільнення з роботи 04 грудня 1996 року з ОТП "Мода" та наказ про прийом на роботу з 18 січня 1999 року в ДП "Проскурів - торг" внесений в трудову книжку іншим чорнилом. Тому до розрахунку страхового стажу не враховано періоди роботи позивачки в ОТП "Мода" з 30 листопада 1993 року по 04 грудня 1996 року та ДП "Проскурів - торг" з 18 січня 1999 року по 01 грудня 2000 року.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Надане вищевказаною статтею право деталізоване у Законах України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІ1 "Про пенсійне забезпечення" та від 09 липня 2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зокрема, у статтях 1 і 8 відповідно.

Закон України "Про пенсійне забезпечення" відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій, спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих; та гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Згідно із ст. 1 Закону №1788, громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.

Відповідно до ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення", до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Згідно із ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, п.п. 1,2 постанови Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" (далі - Порядок № 637), встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з п. 2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29 липня 1993 року №58 (далі Інструкція №58) записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Згідно із п.2.4. зазначеної Інструкції, усі записи в трудовій книжці про прийнята на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Згідно із ч. 1 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, а наявність відповідних записів у трудовій книжці про стаж роботи є підтвердженням страхового стажу.

Згідно із записами трудової книжки позивача НОМЕР_1 встановлено, що в період з 30 листопада 1993 року по 04 грудня 1996 року позивач працювала в ОТП "Мода", а в період з 18 січня 1999 року по 01 грудня 2000 року в ДП "Проскурів-торг".

З 29 липня 1993 року порядок ведення трудових книжок регулюється Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58 (далі Інструкція №58).

Пунктом 4 постанови Кабінету міністрів України "Про трудові книжки працівників" від 27 квітня 1993 року № 301 також передбачено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання та видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Крім цього відповідачу слід врахувати, що у випадку якщо поданих позивачем документів для підтвердження страхового стажу було не достатньо, то орган пенсійного фонду мав всі правові підстави для того, щоб самостійно витребувати документи, необхідні для перевірки трудового стажу позивача, провести перевірку, зустрічну перевірку для з`ясування спірних обставини, запропонувати позивачеві надати інформації щодо двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Така позиція суду узгоджується також із висновками Верховного Суду у постанові від 21 лютого 2018 року у справі № 687/975/17, відповідно до яких, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі Порядок №22-1) органом, що приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії є відповідні управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, а також у місті та районі.

Порядком № 22-1 встановлено, що орган, який призначає пенсію, надає допомогу особам, щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії шляхом: доведення до відому заявника переліку відсутніх документів які йому слід подати; або шляхом витребування від підприємств, установ та організацій в тому рахунку і від (архівних установ, контролюючих органів) подання додаткових документів, яких не вистачає.

Такий підхід узгоджується із нормою ч. 1 ст. 3 Конституції України, відповідно до якої саме людина, визнається в Україні найвищою соціальною цінністю. Відповідно до цієї Конституційної норми, діяльність органів державної влади, зокрема Пенсійного фонду України, повинна бути спрямована на сприяння у реалізації прав людини, а не на обмеження таких прав із формальних підстав.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують, як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Рисовський проти України" (№ 29979/04) підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Згідно з пунктом 71 вказаного рішення державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Водночас суд наголошує, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Лише у випадку якщо записи у трудовій книжці не відповідають вимогам чинного на момент їх внесення законодавства, то орган пенсійного фонду повинен вживати заходи з метою перевірки відповідних відомостей, а не покладати тягар негативних наслідків на позивача.

За таких обставин, суд вважає, що відповідачем неправомірно відмовлено позивачу у зарахуванні стажу його роботи в ОТП "Мода" - з 30 листопада 1993 року по 04 грудня 1996 року та ДП "Проскурів-торг" - з 18 січня 1999 року по 01 грудня 2000 року. В разі сумнівів щодо наявного стажу позивача, пенсійним органом не вжито заходів щодо витребування додаткових доказів, допиту свідків, тощо.

Трудовою книжкою позивача підтверджується факт роботи в ОТП "Мода" - з 30 листопада 1993 року по 04 грудня 1996 року та ДП "Проскурів- торг" - з 18 січня 1999 року по 01 грудня 2000 року.

Крім того, факт роботи позивача у вказаний час на вказаних підприємствах підтверджується довідкою № 8 від 11 липня 2019 року про заробітну плату для обчислення пенсії ПВКФ Поступ, яка є правонаступником ТОВ "Молодіжна мода", що підтверджується довідкою № 7 від 11 липня 2019 року, особистим листом по обліку кадрів ДП "Проскурів-торг", особовою карткою №20 та особовою карткою № 29. Щодо роботи в ОТП "Молодіжна Мода" - з 30 листопада 1993 року по 04 грудня 1996 року, підтверджується особовими картками та профспілковим квитком.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 стосовно зарахування до загального страхового стажу періодів роботи з 30 листопада 1993 року по 04 грудня 1996 року, з 18 січня 1999 року по 01 грудня 2000 року.

Разом з цим, суд відмовляє в частині позовних вимог про зобов`язання відповідача призначити пенсію з 09 травня 2019 року, оскільки позивачка із заявою про призначення пенсії за віком не зверталась до відповідача, а лише із заявою про проведення обрахунку стажу та видачі довідки про наявний страховий стаж від 26 червня 2019 року, відповідно листом головного управління № С-230-0-02.26-04 від 31 липня 2019 року позивачу надано відповідь лише на звернення позивачки з питання не зарахування періодів роботи з 30 листопада 1993 року по 04 грудня 1996 року в ОТП "Мода" та з 18 січня 1999 року по 01 грудня 2000 року в ДП "Проскурів- Торг".

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач протиправно не врахував до страхового стажу позивача періоди роботи з 30 листопада 1993 року по 04 грудня 1996 року, з 18 січня 1999 року по 01 грудня 2000 року, таким чином звузивши право особи на майно (грошові кошти), яке їй належить, відтак суд вважає за можливе задоволити даний адміністративний позов частково.

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1681,60 грн. необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме в розмірі 840,80 грн.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задоволити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахування до загального страхового стажу періоди роботи з 30 листопада 1993 року по 04 грудня 1996 року, з 18 січня 1999 року по 01 грудня 2000 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до загального страхового стажу періоди роботи з 30 листопада 1993 року по 04 грудня 1996 року, з 18 січня 1999 року по 01 грудня 2000 року.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 05 серпня 2020 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 21318350) Треті особи:Приватна виробничо-комерційна фірма "Поступ" (вул. Пилипчука, 49, Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 14149958) Дочірнє підприємство торгово-виробниче підприємство робітничого постачання "Проскурів-торг" (Розсоша, Хмельницький район, Хмельницька область, 31362 , код ЄДРПОУ - 23834133)

Головуючий суддя П.І. Салюк