Постанова

від 04.08.2020 по справі 360/700/19

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2020 року справа №360/700/19

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Ястребової Л.В., суддів Арабей Т.Г., Блохіна А.А.,

секретар Харечко О.П.,

за участі представника відповідача Ікешової А.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 р. у справі №360/700/19 (головуючий І інстанції суддя Шембелян В.С., у повному обсязі складено 26 грудня 2019 року у м. Сєвєродонецьк Луганської області) за позовом Дочірнього підприємства Набат до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

УСТАНОВИВ:

У лютому 2019 року Дочірнє підприємство Набат (далі - Підприємство, позивач у справі) звернулося в суд із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Луганській області (далі - контролюючий орган, відповідач у справі), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 07.02.2019 № 00000301413 та від 07.02.2019 № 00000261413.

В обґрунтування позову зазначено, що позивачем надавались до перевірки належним чином оформлені первинні та інші документи, а саме: договори з додатками, договірною ціною з локальним кошторисом, акти приймання виконаних будівельних робіт, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, прибуткові ордери, банківські виписки - що відображено в акті перевірки та в додатках до нього. Позивач вважає, що законодавством не визначений вичерпний перелік документів, які можуть вважатися первинними, тобто такими, що підтверджують проведення господарської операції і на підставі яких формується звітність. На думку позивача, відсутність деяких реквізитів в одному з первинних документів не робить автоматично господарську операцію такою, що не відбулася. Контрагенти на момент виконання договорів були зареєстровані як платники податку на додану вартість, мали право виписувати податкові накладні, які зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних. Даний факт підтверджується актом перевірки, та контролюючим органом не було спростовано це. Угоди, укладені позивачем з вказаними контрагентами не були визнані в судовому порядку недійсними, отже мають реальні правові наслідки для сторін, в тому числі необхідність відображення їх в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року позов Дочірнього підприємства Набат задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 07.02.2019 № 00000301413 в частині нарахування Дочірньому підприємству "Набат" податкового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 128747,22 гривень та штрафних санкцій в сумі 32186,80 гривень, всього в розмірі: 160934,02 гривень; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 07.02.2019 № 00000261413 в частині нарахування Дочірньому підприємству "Набат" грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 144162,25 гривень та штрафних санкцій в сумі 28417,05 гривень, всього в розмірі: 172579,30 гривень. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування зазначено, що позивачем відображено нереальні (безтоварні) господарські операції з одержання (придбання)/поставки (продажу) ідентифікованого товару, оскільки відсутній факт формування саме цього активу (товару), як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок власного виробництва або реального придбання у інших суб`єктів господарювання. Звертають увагу суду, що надані ДП Набат до суду первинні документи не є належними та допустимими доказами, оскільки вони не були надані на вимогу контролюючого органу, не досліджувались під час проведення перевірки та до часу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень відповідно до положень п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України.

Під час апеляційного розгляду представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги, представник позивача до суду не прибув.

Суд, заслухав суддю доповідача, перевірив матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги, встановив наступне.

Дочірнє підприємство "Набат" (код ЄДРПОУ 32538867) зареєстроване як юридична особа Сєвєродонецькою міською радою 17.06.2003, дата запису: 30.09.2004, номер запису: 1 382 120 0000 001052, місцезнаходження юридичної особи: 93404, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вул. Первомайська, будинок 33, квартира 33, перебуває на обліку в ДПІ у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області як платник податків з 15.07.2003 та як платник єдиного внеску з 27.06.2003, основний вид діяльності: код КВЕД 43.21 - електромонтажні роботи (т.1 а.с.10-12).

ДП "Набат" має ліцензію серії АЕ № 522932, видану Державною службою України з надзвичайних ситуацій 09.02.2015, на надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення, а саме: проектування систем пожежогасіння (водяні, пінні, газові, порошкові, аерозольні), пожежної сигналізації, оповіщування про пожежу та управління евакуацією людей, протидимного захисту, передавання тривожних сповіщень, пристроїв блискавкозахисту, вогнезахисного обробляння на об`єктах з високим, середнім та незначним ступенем ризику щодо пожежної безпеки; монтаж, технічне обслуговування систем пожежогасіння (водяні, пінні, газові, порошкові, аерозольні) на об`єктах з високим, середнім та незначним ступенем ризику щодо пожежної безпеки; монтаж систем пожежної сигналізації, оповіщування про пожежу та управління евакуацією людей, устаткування передавання тривожних сповіщень на об`єктах з високим, середнім та незначним ступенем ризику щодо пожежної безпеки; технічне обслуговування систем пожежної сигналізації, оповіщування про пожежу та управління евакуацією людей; монтаж, технічне обслуговування систем протидимного захисту на об`єктах з високим, середнім та незначним ступенем ризику щодо пожежної безпеки; спостерігання за пожежною автоматикою об`єктів; технічне обслуговування первинних засобів пожежогасіння (порошкові, газові вогнегасники, пожежні кран-комплекти); монтаж, перевірка (огляд) пристроїв блискавкозахисту; вогнезахисне просочування (поверхневе); поверхневе вогнезахисне обробляння (фарбування, штукатурення, обмотування, облицювання) на об`єктах з високим, середнім та незначним ступенем ризику щодо пожежної безпеки; вогнезахисне заповнення; мурування, ремонт, очищення і обстеження (перевірка) камінів, печей опалення, димоходів (димарів, димових каналів), працюючих на твердому або рідкому паливі.

Відповідно до плану-графіку проведення планових перевірок суб`єктів господарювання на IV квартал 2018 року та наказу Головного управління ДФС у Луганській області від 01.11.2018 № 1228 державними ревізорами - інспекторами ГУ ДФС у Луганській області в порядку, встановленому п.п.20.1.4. п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.77, ст.82 ПКУ, проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, правильності нарахування, обчислення та сплати військового збору за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, а також з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за результатами якої складено акт від 07.12.2018 № 864/12-32-14-13-05/32538867 (т. 4, а.с. 138-195).

За результатами проведеної перевірки податковим органом було встановлено порушення позивачем податкового законодавства, в тому числі:

- п.п.16.1.12 п.16.1 ст.16, п.44.1., п.44.2, ст.44.3, п.44.5, п.44.6 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1. ст.134, п 135.1 ст.135 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями), занижено суму доходів, від будь-якої діяльності, визначеної за правилами бухгалтерського обліку всього на суму 2023338 грн., у т.ч. за 2015 рік у сумі 204 737 грн., за 2016 рік у сумі 1065363 грн., за 2017 рік у сумі 753 238 грн.;

- п.п.16.1.12 п.16.1 ст.16, п.44.1., п.44.2, ст.44.3, п.44.5, п.44.6 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1. ст.134, п 135.1 ст135 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями, занижено фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток всього на суму 2 636 308 грн., у тому числі за 2015 рік на 781 032 грн., за 2016 рік на 643 451 грн., за 2017 рік на 1211825 грн.;

- п.п.16.1.12 п.16.1 ст.16, п.44.1., п.44.2, ст.44.3, п.44.5, п.44.6 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1. ст.134, п 135.1 ст135, п.137.1 ст.137 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями) встановлено заниження податку на прибуток у сумі 474535 грн, у тому числі за 2015 рік у сумі 140586 грн., за 2016 рік 115821 грн., за 2017 рік у сумі 218128 грн.;

- п 189.1 ст.189, п. 198.5 ст.198, п. 201.1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями), п.3 Розділу V Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23 вересня 2014 року № 966 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року № 13) внаслідок заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість на суму 19 910 грн., у т.ч. за грудень 2015 року на суму 19 910 грн.;

- пп .14.1.191, п. 14.1 ст. 14, п. 44.1, 44.2, 44.3ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), п.16, п.18 Порядку заповнення податкової накладної затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 встановлено завищення податкового кредиту на загальну суму 1 114 390 грн., в тому числі в розрізі звітних податкових періодів : у лютому 2015 року на суму 31388 грн., у липні 2015 року на суму 43100 грн., у серпні 2015 року на суму 16469 грн., у вересні 2015 року на суму 31433 грн., у листопаді 2015 року на суму 41667 грн., у грудні 2015 року на суму 77210 грн., у січні 2016 року на суму 82800 грн., у березні 2016 року на суму 57048 грн., у червні 2016 року на суму 89374 грн., у липні 2016 року на суму 125155 грн., у серпні 2016 року на суму 14333 грн., у вересні 2016 року на суму 52089 грн., у жовтні 2016 року на суму 44115 грн., у грудні 2016 року на суму 128747 грн., у січні 2017 року на суму 30000 грн., у лютому 2017 на суму 1405 грн., у березні 2017 року на суму 36667 грн., у квітні 2017 року на суму 65000 грн., у травні 2017 року на суму 45000 грн., у червні 2017 року на суму 36667 грн., у жовтні 2017 року на суму 24723 грн., у грудні 2017 року на суму 40000 грн.;

- пп.14.1.191, п. 14.1 ст. 14, п. 44.1, 44.2, 44.3ст. 44, п. 189.1. ст. 189, п. 198.1, п. 198.2, п.198.3, п. 198.6 п.198.5. ст.198, абз. і) п. 201.1 ст.201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), п.5 р.V наказу Міністерства фінансів України від 23 вересня 2014 року №966 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14 жовтня 2014 року за № 1267/26044; п.5 р.V наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за №159/28289; в частині повноти нарахування податку на додану вартість встановлено його заниження всього у сумі 1 134 300 грн. в т.ч. у лютому 2015 року на суму 31388 грн., у липні 2015 року на суму 43100 грн., у серпні 2015 року на суму 16469 грн., у вересні 2015 року на суму 31433 грн., у листопаді 2015 року на суму 41667 грн., у грудні 2015 року на суму 97120 грн., у січні 2016 року на суму 82800 грн., у березні 2016 року на суму 57048 грн., у червні 2016 року на суму 89374 грн., у липні 2016 року на суму 125155 грн., у серпні 2016 року на суму 14333 грн., у вересні 2016 року на суму 52089 грн., у жовтні 2016 року на суму 44115 грн., у грудні 2016 року на суму 128747 грн., у січні 2017 року на суму 30000 грн., у лютому 2017 на суму 1405 грн., у березні 2017 року на суму 36667 грн., у квітні 2017 року на суму 65000 грн., у травні 2017 року на суму 45000 грн., у червні 2017 року на суму 36667 грн., у жовтні 2017 року на суму 24723 грн., у грудні 2017 року на суму 40000 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом були винесені оскаржені позивачем податкові повідомлення-рішення:

- форми Р від 07.02.2019 № 00000301413 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 914790 грн. та застосованих штрафних санкцій на суму 228697,50 грн., всього на суму 1143487,50 грн.;

- форми Р від 07.02.2019 № 00000261413 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 474535 грн. та застосованих штрафних санкцій на суму 67240 грн., всього на суму 541775,00 грн. (т.1 а.с. 13-16).

Як встановлено судом першої інстанції та під час апеляційного розгляду, позивач визнає наявність правопорушень, зазначених в податковому повідомленні-рішенні від 07.02.2019 № 00000301413, на суму 1630 грн., штрафні санкції на суму 407,50 грн., а саме:

- вимог п. 198.6 сг. 198, п. 201.1 ст. 201 ПКУ в частині безпідставного віднесення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість сум за невірно складеними податковими накладними на суму 225 грн., штрафні санкції - 56,25 грн. відносно ТОВ Пожежне спостереження Луганськ ;

- вимог п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПКУ в частині безпідставного віднесення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість сум за податковими накладними, не зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 1405 грн., штрафні санкції 351,25 грн. відносно ДП Сєвєродонецька ТЕЦ .(т. 4, а.с. 225-228, т. 10, а.с. 1-2, 87, 1380140).

Суть спору полягала у достатності документального підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з наступними контрагентами: ТОВ "Аєсі - Строй"; ТОВ "Архитектура стилю"; ПП "Флойд"; ТОВ "Екомаркетгруп"; ТОВ Імперія фінанс ; ТОВ "ТК-Торг"; ТОВ Снабімпекс ; ТОВ "Резонанс Інформ"; ТОВ "Алвадіс"; ТОВ "Лоджин", ТОВ Арастрас ; ТОВ "Лакшері Альянс"; ТОВ "Хепінес"; ТОВ Тавіант ; ТОВ Аксент Груп ; ТОВ Аксент Груп ; ТОВ "НАН - ЛТД"; ТОВ Торговий Дім РАДТО ; ТОВ Сєвдонхіммаш ; ТОВ Арлін Інвест ; ТОВ Торговий Дім Продукт Торг Сервіс (ТОВ "Строй постач").

Рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог позивачем не оскаржується, тому суд, відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідачем оскаржується рішення в частині задоволення позовних вимог по взаємовідносинам ДП Набат з ТОВ "Аєсі - Строй"; "Лакшері Альянс"; ТОВ "НАН - ЛТД"; ТОВ Торговий Дім РАДТО ; ТОВ Строй постач , попередня назва ТОВ Торговий дім продукт торг сервіс .

Матеріали справи свідчать, що ТОВ "Аєсі - Строй" (код за ЄДРПОУ 37094707) зареєстроване як юридична особа Департаментом реєстрації та цифрового розвитку Харківської міської ради (Департамент реєстрації Харківської міської ради), дата запису: 25.06.2010, номер запису: 1 480 102 0000 047069, місцезнаходження юридичної особи: 61145, Харківська обл., місто Харків, вул. Космічна, будинок 21, офіс 11, перебуває на обліку в Шевченківському ДПІ ГУ ДПС у Харківській області (Шевченківський район м. Харкова) як платник податків з 29.06.2010, основний вид діяльності: код КВЕД 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля.

В апеляційній скарзі апелянтом зазначено про неможливість здійснення ТОВ Аєсі-Строй задекларованих обсягів фінансово-господарської діяльності у зв`язку з відсутністю необхідних для цього основних засобів, нерухомості (власної чи орендованої), транспортних засобів тощо, відсутня ліцензія на будівельні роботи; згідно актів виконаних робіт за вересень 2015 року затрати праці робітників ТОВ Аєсі - Строй на об`єм робіт (чол.год.) становлять 1498,36 чол.год. При цьому теоретичні затрати праці робітників (1 чол - директор) складають 176 чол.год., зазначені факти свідчать про неможливість фактичного виконання робіт (надання послуг); адекларовані на адресу ДП "Набат" послуги ТОВ Аєсі - Строй за ланцюгом постачання від інших суб`єктів господарювання не придбавались (не отримувались), що свідчить про неможливість фактичного виконання робіт (надання послуг). ГУ ДФС у Луганській області були складені акти про ненадання документів ДП "Набат" №1425/12-32-14-13/32538867 від 19.11.2018, №1431/12-32-14-13/32538867 від 21.11.2018, №1454/12-32-14-13/32538867 від 26.11.2018, №1466/12-32-14-13/32538867 від 30.11.2018.

Як встановлено судом першої інстанції та не спростовано під час апеляційного розгляду, 03 серпня 2015 року ДП Набат укладено з ТОВ Аєсі - Строй договір підряду № 1 на виконання робіт з ремонту офісних приміщень замовника за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Першотравнева, 33/33 (т.10, а.с.62-63).

Згідно з пунктом 1.2 договору підрядник виконує передбачені договором роботи відповідно до кошторисної документації, що затверджена замовником.

Відповідно до п.2.4 договору вартість робіт за вказаним договором визначається на підставі актів приймання-передачі виконаних робіт.

29.09.2015 року ТОВ Аєсі - Строй виписано в адресу ДП Набат податкову накладну № 85 щодо надання послуг з ремонту офісних приміщень, всього на суму разом з ПДВ - 188598,43 грн, в т.ч. ПДВ - 31433,07 грн., що не є спірним у справі відповідно до акту перевірки (а.с. 26-27 акту перевірки).

Виконання робіт підтверджується актом приймання виконаних робіт за вересень 2015 року за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Першотравнева, 33/33 за формою КБ-2в щодо виконання внутрішніх будівельних робіт з заміни вікон, дверей, тощо всього на суму 188598,43 грн.; довідка про вартість виконаних робіт за вересень 2015 року; акт про надання послуг від 28.09.2015 до договору №1 від 03 серпня 2015 про виконання робіт з ремонту офісних приміщень на суму разом з ПДВ - 188598,43 грн, ПДВ - 31433,07 грн.

В акті перевірки зазначено, що ДП "Набат" по поточному рахунку НОМЕР_1 , в ПУАТ "ФИДОБАНК", МФО 300175 перераховані грошові кошти на розрахунковий рахунок ТОВ Аєсі - Строй на загальну суму 150000,00 грн. на підставі платіжного доручення: № 375 від 02.10.2015 на суму разом з ПДВ - 150000,00 грн., ПДВ - 25000,00 грн. Окрім цього у бухгалтерському обліку ДП "Набат" станом на 31.12.2017 заборгованість по розрахунках з ТОВ Аєсі - Строй складає 38598,43 грн. (а.с. 27 Акту перевірки). Як вбачається з Акту перевірки, сам факт наявності певних виконаних робіт, перелічених у вказаних первинних документах позивача, за певним об`єктом визнається податковим органом.

Стаття 7 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності не містить такого виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню як ремонт офісних приміщень.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, відповідачем не доведено необхідність наявності ліцензії на проведення будівельних робіт, які перелічені в актах приймання виконаних робіт, так само як і факт відсутності такої ліцензії в контрагента позивача, на який вони посилаються в акті перевірки. Також не доведено обґрунтованості своїх сумнівів щодо того, що вказані роботи виконані позивачем власними силами чи із залученням інших контрагентів, доказів на підтвердження цих обставин не надано як під час розгляду справи у суді першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду.

По взаємовідносинам позивача з ТОВ Лакшері Альянс .

Як вбачається з Акту перевірки ТОВ "Лакшері Альянс" (код за ЄДРПОУ 40928012) зареєстроване як юридична особа Дарницькою районною в місті Києві державною адміністрацією, дата запису: 01.11.2016, номер запису: 1 065 102 0000 023553, місцезнаходження юридичної особи: 02121, м. Київ, вул. Архітектора Вербицького, будинок 18, офіс 203, перебуває на обліку в ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві як платник податків з 01.11.2016, основний вид діяльності: код КВЕД 80.20 - обслуговування систем безпеки.

Також в акті перевірки зазначено, що чисельність працюючих - 1 чол., статутний фонд - 4 000 грн, фінансова звітність до органів ДФС не подавались, це свідчить що основні засоби на підприємстві відсутні.

Податковий орган обґрунтовує апеляційну скаргу неможливістю здійснення ТОВ Лакшері Альянс задекларованих обсягів фінансово-господарської діяльності у зв`язку з відсутністю необхідних для цього основних засобів, нерухомості (власної чи орендованої), транспортних засобів тощо; задекларовані на адресу ДП "Набат" товари та послуги ТОВ Лакшері Альянс за ланцюгом постачання від інших суб`єктів господарювання не придбавались (не отримувались), що свідчать про неможливість фактичного постачання товарів та виконання робіт (надання послуг). ДП "Набат" в ході проведення перевірки на запити податкового органу не були надані документи, які підтверджують транспортування товару (товарно-транспортні накладні, дорожні (путьові) листи тощо, інші матеріали, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.

ГУ ДФС у Луганській області були складені акти про ненадання документів ДП "Набат" №1425/12-32-14-13/32538867 від 19.11.2018, №1431/12-32-14-13/32538867 від 21.11.2018, №1454/12-32-14-13/32538867 від 26.11.2018, №1466/12-32-14-13/32538867 від 30.11.2018.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 14.12.2016 року між позивачем та ТОВ Лакшері Альянс укладено договір поставки товару з ДП "Набат" № 14-12/2016П (т.6 а.с.215-216), відповідно до п. 1.1 якого: ТОВ Лакшері Альянс зобов`язується передати у власність, а позивач ДП "Набат" отримати товар та сплатити його вартість на користь продавця;

- пунктом 2.2. передбачено, що оплата за товар здійснюється на підставі видаткових накладних і вказаного договору;

- п. 4.2 відвантаження товару здійснює постачальник, передає товар транспортній компанії, оплату послуг якої здійснює покупець;

- п. 5.1 приймання товару здійснюється згідно з кількістю, вказаною в супровідних документах, за якістю згідно з сертифікатом відповідності (т. 6, а.с. 215-216).

ТОВ Лакшері Альянс виписано в адресу ДП Набат податкову накладну № 745 від 27.02.2015 щодо товару: вогнебіозахисний склад "ECOSEPT 450", кількістю: 890 кг, всього на суму разом з ПДВ - 52483,30 грн, ПДВ - 8747,22 грн (т.8 а.с.85-87).

На підтвердження факту отримання товару позивачем надано:

- видаткову накладну № 745 від 19.12.2016 щодо товару: вогнебіозахисний склад "ECOSEPT 450", кількістю: 890 кг, всього на суму разом з ПДВ - 52483,30 грн., ПДВ - 8747,22 грн. (т.6, а.с. 220)

- платіжні доручення №1362 від 26.12.2016 на суму 7085,25 грн., в тому числі ПДВ -1180,88 грн.;

- платіжне доручення №1509 від 06.03.2017 на суму 45398,05 грн., в тому числі ПДВ - 7566,34 грн. (т.8, а.с.22, 24);

- товаро-транспортну накладну №3 від 19.12.2016 (т.6, а.с.217-218);

- сертифікат відповідності на товар вогнебіозахисний склад "ECOSEPT 450" (т.6, а.с.217-218).

Документи містять всі необхідні реквізити, що визнавалося відповідачем в акті перевірки.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відсутність путьових листів у відповідача на час перевірки не може свідчити про безтоварність вказаної господарської операції в цілому.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ Нан-ЛТД .

ТОВ "НАН - ЛТД" (код за ЄДРПОУ 41072913) зареєстроване як юридична особа Сєвєродонецькою міською радою, дата запису: 10.01.2017, номер запису: 1 383 102 0000 004438, місцезнаходження юридичної особи: 93400, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вул. Богдана Ліщини, будинок 21, офіс 4, перебуває на обліку в ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області як платник податків з 10.01.2017, основний вид діяльності: код КВЕД 52.24 - транспортне оброблення вантажів.

Відповідач в обґрунтування апеляційної скарги посилається на нереальність здійснених господарських операцій внаслідок того, що реалізація товарів/робіт (послуг) в адресу покупців, придбання яких за період лютий - травень 2017 не здійснювалось; відсутність будь-якої інформації про зберігання товарів (наявність власних або орендованих складських приміщень, угоди зберігання ТМЦ, відомості про місцезнаходження складів, їх площа, власник складських приміщень/орендодавця); відсутність інформації про транспортування товарів (наявність власних або орендованих транспортних засобів, визначення перевізника, вантажовідправника, вантажоотримувача, відомостей про маршрут, посередників у транспортуванні); відсутність інформації про основні фонди, що необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства; за даними ЄРПН відсутні операції щодо оренди та зберігання придбаного майна; відсутність можливості виконання операцій з постачання товарів та надання послуг наявним трудовим ресурсом з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного; інформація від оперативного управління щодо незнаходження ТОВ НАН - ЛТД за податковою адресою.

Матеріали справи свідчать, що 03.04.2017 між ДП Набат та ТОВ "НАН - ЛТД" украдений договір підряду (надання послуг) №ПЗ-4 на виконання робіт з настройки програмного забезпечення, внесення змін і адаптацію в роботи системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій, необхідне тестування з урахуванням заданих замовником - ДП Набат параметрів контроля (т.7, а.с. 221-222).

Згідно з пунктом 1.2 договору підрядник виконує передбачені договором роботи відповідно з документацією, що надана замовником.

Відповідно до п.2.1 договору вартість доручених за вказаним договором робіт визначається за калькуляцією на фактично виконаний об`єм робіт розрахунковим способом, згідно з локальним кошторисом, відомістю ресурсів до локального кошторису, і узгоджуються з замовником.

Відповідно до п. п. 3.2.2 п. 3.2 підрядник виконує роботи за необхідності на власному комп`ютерному обладнанні, використовуючи власну матеріально-технічну базу, тестування проводиться на робочому обладнанні в умовах діючого підприємства.

Згідно п. 4.1 розрахунки за вказані роботи проводяться на підставі підписаних актів виконаних робіт (п.4.1).

Згідно з п. 1.6 здача - приймання виконаних робіт оформлюється актом виконаних робіт, підписаних замовником і підрядником.

ТОВ "НАН - ЛТД" виписано в адресу ДП Набат податкову накладну №122 від 28.04.2017 щодо послуг: настройка програмного забезпечення, внесення змін і адаптування до роботи системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій- на суму разом з ПДВ - 240000 грн., ПДВ - 40000 грн. (т.8, а.с.93-94).

Позивачем до вказаного договору з ТОВ "НАН - ЛТД" надано такі документи:

- калькуляція на виконання робіт з настройки програмного забезпечення, внесення змін і адаптацію в роботи системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій, додаток №1 до договору №ПЗ-4 від 03.04.2017 на суму разом з ПДВ - 240000,00 грн., ПДВ - 40000 грн. (т.6, а.с.223);

- акт №128 від 28.04.2017 здачі-прийняття робіт (надання послуг) за договором №ПЗ-4 від 03.04.2017 на суму разом з ПДВ - 240000,00 грн., ПДВ - 40000 грн. (т.6, а.с.224).

ДП "Набат" перераховані грошові кошти на розрахунковий рахунок ТОВ "НАН - ЛТД" на загальну суму 240000,00 грн., в тому числі платіжним дорученням №1635 від 15.05.2017 на суму 32400,00грн.; платіжним дорученням №1660 від 24.05.2017 на суму 207600,00грн. (т.7, а.с.248-249).

Як встановлено судом першої інстанції, зазначені послуги позивач отримував через мережу інтернет, надаючи працівнику контрагента доступ до певного обладнання, щодо якого необхідно було розробити та встановити програмне забезпечення. Власних спеціалістів цього профілю позивач не має, тому змушений звертатися до контрагентів. Отже транспортних витрат, витрат на зберігання ТМЦ за вказаними господарськими операціями позивач не поніс.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про достатнє підтвердження наявними в матеріалах справи документами фактичності здійснення позивачем вказаної господарської операції із його контрагентом ТОВ "НАН - ЛТД" всього на суму разом з ПДВ - 240000,00 грн., ПДВ - 40000 грн.

04.05.2017 ДП Набат укладено з ТОВ "ТД "Радто" договір підряду (надання послуг) № ПЗ-5 на виконання робіт з настройки програмного забезпечення, внесення змін і адаптацію в роботи системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій, необхідне тестування з урахуванням заданих замовником - ДП Набат параметрів контроля (т.7, а.с.225-226).

Згідно з пунктом 1.2 договору підрядник виконує передбачені договором роботи відповідно з документацією, що надана замовником.

Відповідно до п.2.1 договору вартість доручених за вказаним договором робіт визначається за калькуляцією на фактично виконаний об`єм робіт розрахунковим способом, згідно з локальним кошторисом, відомістю ресурсів до локального кошторису, і узгоджуються з замовником.

Відповідно до п.п. 3.2.2 п. 3.2 підрядник виконує роботи за необхідності на власному комп`ютерному обладнанні, використовуючи власну матеріально-технічну базу, тестування проводиться на робочому обладнанні в умовах діючого підприємства.

Згідно п. 4.1 розрахунки за вказані роботи проводяться на підставі підписаних актів виконаних робіт.

Згідно з пунктом 1.6 здача-приймання виконаних робіт оформлюється актом виконаних робіт, підписаних замовником і підрядником.

ТОВ "Торговий Дім "Радто" (код за ЄДРПОУ 41233544) зареєстроване як юридична особа Малинською районною державною адміністрацією Житомирської області, дата запису: 24.03.2017, номер запису: 1 308 102 0000 001223, місцезнаходження юридичної особи: 11603, Житомирська обл., місто Малин, вул. Огієнка, будинок 26-Б, перебуває на обліку в Малинівській ДПІ ГУ ДПС у Житомирській області як платник податків з 24.03.2017, основний вид діяльності: код КВЕД 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля.

Відповідач обґрунтовує апеляційну скаргу тим, що чисельність працюючих за травень 2017 року - 1 чол., статутний фонд - 1000 грн. Згідно з даними фінансового звіту за 2017 року (реєстр.номер 9299229233 від 27.02.2018) основні засоби на підприємстві відсутні; задекларовані на адресу ДП "Набат" послуги ТОВ "ТД "Радто" від інших суб`єктів господарювання не придбавались (не отримувались), що свідчать про неможливість фактичного виконання робіт (надання послуг); ДП "Набат" в ході проведення перевірки на запити від 16.11.2018 не було надано інформацію щодо:

- наявності документів, які підтверджують, що співробітники ТОВ "ТД "Радто", які нібито здійснювали обслуговування системи протипожежної безпеки та захисту тощо, пройшли необхідне навчання і мають дозволи та допуски;

- наявності документів, які підтверджують, що співробітники ТОВ "ТД "Радто" мали допуск до об`єктів замовника, а саме: найменування об`єкту замовника, терміни проведення ТО, журнали обліку та допуску працівників до цих об`єктів, видані накази підприємства замовника, тимчасові посвідчення для працівників тощо;

- обставин укладання договорів, порядку здійснення замовлення послуг ТОВ "ТД "Радто";

- не надано інформацію де територіально відбувалося надання послуг ТОВ "ТД "Радто" та із залученням яких саме ресурсів; хто персонально від ТОВ "ТД "Радто" був відповідальним та їх виконував, яким способом; чи були документи, які посвідчують їх посади, та/або дозволи на вчинення певних дій;

- не надано інформацію хто із працівників ДП "Набат" перевіряв якість наданих послуг, яким чином.

ГУ ДФС у Луганській області були складені акти про ненадання документів ДП "Набат" №1425/12-32-14-13/32538867 від 19.11.2018, №1431/12-32-14-13/32538867 від 21.11.2018, №1454/12-32-14-13/32538867 від 26.11.2018, №1466/12-32-14-13/32538867 від 30.11.2018.

При цьому, судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "ТД "Радто" виписано в адресу ДП Набат податкову накладну № 1 від 29.05.2017 щодо послуг: настройка програмного забезпечення, внесення змін і адаптування до роботи системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій - на суму разом з ПДВ - 240000грн., ПДВ - 40000 грн. (т.8 а.с.95-96).

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано наступні документи:

- калькуляцію на виконання робіт з настройки програмного забезпечення , внесення змін і адаптацію в роботи системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій, додаток №1 до договору № ПЗ-5 від 04.05.2017 на суму разом з ПДВ - 240000,00 грн, ПДВ - 40000 грн (т.7 а.с.227);

- акт №184 від 29.05.2017 здачі-прийняття робіт (надання послуг) за договором № ПЗ-5 від 04.05.2017 на суму разом з ПДВ - 240000,00 грн, ПДВ - 40000 грн (т.7 а.с.228).

- платіжне доручення №32 від 02.06.2017р. на суму 90000,00 грн.,

- платіжне доручення №1703 від 07.06.2017р. на суму 150000,00 грн. (т.8 а.с.26-27).

Під час розгляду справи у суді першої інстанції встановлено, що зазначені послуги позивач отримував через мережу інтернет, надаючи працівнику контрагента доступ до певного обладнання, щодо якого необхідно було розробити та встановити програмне забезпечення. Власних спеціалістів цього профілю позивач не має, тому змушений звертатися до контрагентів. Отже транспортних витрат, витрат на зберігання ТМЦ за вказаними господарськими операціями позивач не поніс.

Отже, суд першої інстанції вірно зазначив, що позивач надавав до перевірки і суду всі обумовлені договором документи на підтвердження фактичного здійснення цієї господарської операції з контрагентом ТОВ "ТД "Радто" всього на суму разом з ПДВ - 240000,00 грн, ПДВ - 40000 грн.

Щодо взаємовідносин з ТОВ Строй постач .

ТОВ "Строй постач" (код за ЄДРПОУ 35333480), попередня назва ТОВ "Торговий дім "Продукт торг сервіс" зареєстроване як юридична особа Сєвєродонецькою міською радою, дата запису: 22.08.2007, номер запису: 1 074 102 0000 026588, місцезнаходження юридичної особи: 93400, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вул. Федоренка, будинок 10, перебуває на обліку в ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області як платник податків з 21.12.2010, основний вид діяльності: код КВЕД 41.20 - будівництво житлових і нежитлових будівель.

Апеляційна скарга обґрунтована нереальністю здійснених господарських операцій позивача, внаслідок того, що в ході проведення перевірки на запити не було надано інформацію щодо наявності документів, які підтверджують, що співробітники ТОВ "Строй постач", які нібито здійснювали обслуговування системи протипожежної безпеки та захисту тощо, пройшли необхідне навчання і мають дозволи та допуски; наявності документів, які б підтверджували , що співробітники ТОВ Імперія фінанс мали допуск до об`єктів замовника, а саме: найменування об`єкту замовника, терміни проведення ТО, журнали та обліку та допуску працівників до цих об`єктів, видані накази підприємства замовника, тимчасові посвідчення працівників, тощо; обставин укладання договорів, порядку здійснення замовлення послуг ТОВ "Строй постач"; не надано інформацію із залученням яких саме ресурсів, хто персонально від ТОВ Строй постач був відповідальним та виконував послуги, яким способом; чи були документи, які посвідчують їх посади, та/або дозволи вчинених певних дій; не надано інформацію хто із працівників ДП "Набат" перевіряв якість наданих послуг, яким чином.

ГУ ДФС у Луганській області були складені акти про ненадання документів ДП "Набат" №1425/12-32-14-13/32538867 від 19.11.2018, №1431/12-32-14-13/32538867 від 21.11.2018, №1454/12-32-14-13/32538867 від 26.11.2018, №1466/12-32-14-13/32538867 від 30.11.2018.

Матеріали справи свідчать, що ДП Набат укладено з ТОВ "Торговий дім "Продукт торг сервіс" (код за ЄДРПОУ 35333480) договір підряду (надання послуг) №ПЗ-20 від 20.11.2017 на виконання робіт з настройки програмного забезпечення, адаптування до роботи з пультом централізованого спостереження, необхідне тестування з урахуванням заданих замовник - ДП Набат параметрів контроля (т.7, а.с.161-162).

Згідно з пунктом 1.2 договору підрядник виконує передбачені договором роботи відповідно з документацією, що надана замовником.

Відповідно до п.2.1 договору вартість доручених за вказаним договором робіт визначається за калькуляцією на фактично виконаний об`єм робіт розрахунковим способом, згідно з локальним кошторисом, відомістю ресурсів до локального кошторису, і узгоджуються з замовником.

Відповідно до п.п. 3.2.2 п. 3.2 підрядник виконує роботи за необхідності на власному комп`ютерному обладнанні, використовуючи власну матеріально-технічну базу, тестування проводиться на робочому обладнанні в умовах діючого підприємства.

Відповідно до п. 4.1 розрахунки за вказані роботи проводяться на підставі підписаних актів виконаних робіт.

Відповідно п1.6 здача-приймання виконаних робіт оформлюється актом виконаних робіт, підписаних замовником і підрядником.

ТОВ "Строй постач" (попередня назва ТОВ "Торговий дім "Продукт торг сервіс") код за ЄДРПОУ 35333480) виписано в адресу ДП Набат податкову накладну № 1 від 01.12.2017 щодо послуг: настройка програмного забезпечення, адаптування до роботи з пультом централізованого спостереження на суму разом з ПДВ - 240000,00 грн, ПДВ - 40000,00 грн (т.8, а.с.101-102).

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано наступні документи:

- калькуляція на виконання робіт з настройка програмного забезпечення, адаптування до роботи з пультом централізованого спостереження, додаток №1 до договору №ПЗ-20 від 20.11.2017 на суму разом з ПДВ - 240000,00 грн., ПДВ - 40000 грн. (т.7 а.с.163);

- акт №184 від 29.05.2017 здачі-прийняття робіт (надання послуг) за договором №ПЗ-20 від 20.11.2017 на суму разом з ПДВ - 240000,00 грн., ПДВ - 40000 грн.(т.7 а.с.164);

- платіжне доручення № 2094 від 14.12.2017р. на суму 120000,00 грн., платіжне доручення № 2109 від 20.12.2017р. на суму 120000,00 грн (т.8, а.с.29-30).

Під час розгляду справи у суді першої інстанції встановлено та не спростовано під час апеляційного розгляду, що зазначені послуги позивач отримував через мережу інтернет, надаючи працівнику контрагента доступ до певного обладнання, щодо якого необхідно було розробити та встановити програмне забезпечення. Власних спеціалістів цього профілю позивач не має, тому змушений звертатися до контрагентів. Отже транспортних витрат, витрат на зберігання ТМЦ за вказаними господарськими операціями позивач не поніс.

За таких обставин, суд дійшов вірного висновку про достатнє підтвердження наявними в матеріалах справи документами фактичності здійснення позивачем вказаної господарської операції із його контрагентом ТОВ "Строй постач" (ТОВ "Торговий дім "Продукт торг сервіс" (код за ЄДРПОУ 35333480)) всього на суму разом з ПДВ - 240000,00 грн., ПДВ - 40000 грн.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється господарська діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність суб`єктів господарювання здійснюється на підставі договорів, угод та інших правочинів.

Згідно зі статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

За приписами підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України унормовано, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За правилами пунктів 138.4 та 138.5 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг; інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Згідно пункту 138.6 статті 138 Податкового кодексу України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України передбачено, що не включаються до складу витрат, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Наведені правові норми вказують, що визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку, та підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Отже, податкова накладна є документом, який є підставою для нарахування податкового кредиту.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, наявність податкових накладних та видаткових накладних дійсно є обов`язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту та витрат, але не вичерпною, оскільки підставою для виникнення права на податковий кредит та витрати є, зокрема, реальність господарських операцій, оформлених відповідно до вимог чинного законодавства, на підставі яких сформовано такі показники податкової звітності.

Відповідно до ст. 1 розділу І Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 3 закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства; бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 4 закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах: обачність - застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов`язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства; повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі; превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

Згідно статті 8 закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" керівник підприємства зобов`язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

За змістом статті 9 закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підтвердженням здійснення господарської операції є належним чином оформлені первинні документи, що містять дані про зміст господарських операцій.

Отже, апеляційний суд зазначає, що на підтвердження виконання умов договорів між позивачем та його контрагентами, за умовами якого підприємство надає одержувачу товари та послуги, до суду були надані первинні документи, які відповідають вимогам Закону Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а від так, є належними та допустимими доказами, що підтверджують здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Аєсі - Строй"; "Лакшері Альянс"; ТОВ "НАН - ЛТД"; ТОВ Торговий Дім РАДТО ; ТОВ Строй постач , попередня назва ТОВ Торговий дім продукт торг сервіс у перевіряємий період.

Суд апеляційної інстанції відхиляє довід податкового органу, щодо кримінальних проваджень, оскільки, а ні на момент проведення податкової перевірки та фіксації її наслідків, а ні станом на час розгляду даної справи інформація стосовно винесення вироку щодо посадових осіб вказаних контрагентів відсутня. Сам факт наявності кримінального провадження, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагента може слугувати підставою для висновку про неправомірне формування ним податкового обліку.

Вищевказана правова позиція узгоджується із висновками Верховного суду, що викладені у постановах від 26 червня 2018 року у справі № 826/548/17, від 12 червня 2018 року у справі № 822/2198/17, від 05 червня 2018 року у справі № 2а-1570/6063/12, від 21 серпня 2018 року у справі № 826/17880/15.

Отже, відповідачем, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені наданими позивачем документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться у встановлених судами документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

На момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагент були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавались.

Колегія суддів зазначає, що позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов`язань, адже поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його контрагентами правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка передбачає економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Апеляційний суд не приймає посилання апелянта на висновки Верховного Суду, по іншим справам, оскільки з обставин даної справи та наданих доказів підтверджується реальність здійснення господарських операцій позивача з контрагентами.

Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 р. у справі № 360/700/19 - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 04 серпня 2020 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Л.В. Ястребова

Судді Т.Г. Арабей

А.А. Блохін