Постанова

від 04.08.2020 по справі 400/2008/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2020 р. Категорія 108080100м.ОдесаСправа № 400/2008/19 Головуючий в 1 інстанції: Малих О.В.

час і місце ухвалення: письмове провадження,

м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Семенюка Г.В.

суддів: Домусчі С.Д. , Шляхтицького О.І.

при секретаріВишневській А.В.

за участю сторін: Представники позивачаСливінська О.С. (керівник) Порхун В.М. (наказ) ДПС Васильченко О.В. (витяг)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року по справі за позовом фермерського господарства Джерело до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.05.2019 р. № 00035341406, -

встановиВ:

Позивач, звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.05.2019 р. № 00035341406.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 15.05.2019 року № 00035341406.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов суд першої інстанції не врахував, що штрафні санкції до позивача прийнято відповідачем у повній відповідності до вимог чинного законодавства України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що фермерське господарство Джерело зареєстровано як юридична особа 25.10.1995 року. Вид економічної діяльності згідно КВЕД: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культу.

У період з 09.04.2019 року по 19.04.2019 року посадовими особами ГУ ДФС здійснено фактичну перевірку ФГ Джерело щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, виробництва та обігу підакцизних товарів за період з 01.04.2016 року по 18.04.2019 року, за результатами якої складено Акт № 0108/14/29/14/20889798 від 19.04.2019 року (далі Акт перевірки).

Перевіркою виявлено, та висновками Акту перевірки зафіксовано, порушення позивачем:

- п. 11 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України від 29.12.2017 року № 148 (далі та раніше за текстом Положення № 148), а саме: ФГ Джерело не оприбутковано готівкові кошти (готівку), яка надійшла в касу підприємства за період з 03.01.2019 року по 26.02.2019 року на загальну суму 481512,53 грн. Так, перевіркою встановлено відсутність підпису головного бухгалтера та касира ФГ Джерело на прибуткових касових ордерах та аркушах касової книг, який є обов`язковим реквізитом при заповненні прибуткових касових ордерів відповідно до п. 32 розділу ІІІ Положення № 148;

- п. 15 розділу ІІ, п. 27 розділу ІІІ, п. 53 розділу V, пп. 3 п. 58 розділу VI Положення № 148, а саме: перевіркою встановлено перевищення ліміту залишку готівки в касі за період з 03.01.2019 року по 26.02.2019 року понадлімітна готівка в касі на загальну суму 257584,96 грн.

На підставі Акту перевірки, ГУ ДФС 15.05.2019 року оформлено податкове повідомлення-рішення № 00035341406, яким на позивача накладено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2922732,57 грн.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням рішенням ГУ ДФС, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що протиправним є застосування в даному випадку штрафних санкцій передбачених п. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року № 436/95 Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки , оскільки відповідальність за недотримання порядку оформлення прибуткових касових ордерів Указом не передбачена. Крім того, ліміту залишку готівки в касі під час розгляду справи не встановлено. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду погоджується з означеними висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 1 Положення № 148 це Положення розроблено відповідно до Закону України Про Національний банк України і визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності, фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність, фізичними особами.

У відповідності до пп. 18 п. 3 Положення № 148, оприбуткування готівки проведення суб`єктами господарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі/книзі обліку доходів і витрат/книзі обліку доходів/фіскальному звітному чеку/розрахунковій квитанції.

Згідно п. 13 Положення № 148 підприємства та фізичні особи-підприємці, яким Законом України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання реєстру розрахункових операцій (далі РРО) з використанням відповідних книг обліку і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів), оприбутковують готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у книзі обліку розрахункових операцій (далі КОРО) або розрахунковій книжці (далі РК).

Актом перевірки встановлено факт не оприбуткування готівки в касі ФГ Джерело на зальну суму 481512,53 грн., з яких: 8805,10 грн. торгова виручка; 450707,43 грн. готівкові кошти, повернуті в касу господарства з підзвіту; 22000,00 грн. готівкові кошти, внесені в касу господарства з розрахункового рахунку.

Відповідно до п. 11 Положення № 148 оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Таким чином, у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункової книги оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: 1) фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних розрахункової книги); 2) відображення на їх підставі готівки у книзі обліку розрахункових операцій (КОРО).

Враховуючи зазначене, лише у разі встановлення розбіжності у записах КОРО та касовій книзі, така різниця буде вважатись як неоприбуткована або несвоєчасно оприбуткована готівка.

В Акті перевірки відсутні відомості про факти встановлення розбіжностей у записах КОРО та касовій книзі, різниця яких підтверджувала факт не оприбуткування або несвоєчасного оприбуткована готівка. В той же час, підклеєні та збережені фіскальні звіти чеків на відповідних сторінках КОРО, відомості записів КОРО та відомості касової книги за період з 03.01.2019 року по 26.02.2019 року свідчать про здійснення своєчасного обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів та фіскальних звітних чеків.

При цьому, відповідно до п. 25 Положення № 148, приймання готівки в касу проводиться за прибутковим касовим ордером (додаток 2), підписаним головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником установи/підприємства. До прибуткових касових ордерів можуть додаватися документи, які є підставою для їх складання.

В акті перевірки зазначено, що відсутність підпису на прибуткових касових ордерах, свідчить про факт не оприбуткування готівки в касі та є підставою для застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу, передбаченого п. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року № 436/95 Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки (далі Указ № 436/95).

Разом з тим, санкція вищезгаданої статті передбачає що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб`єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за порушення порядку оприбуткування готівки передбачена відповідальність у п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми (дана норма діяла на момент прийняття оскаржуваного податкового повідомлення рішення).

До того ж, у своїй Постанові від 20 травня 2020 року по справі № 1340/3510/18 Велика Палата Верховного суду виклала позицію, що оскільки шляхом прийняття Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг ці правовідносини врегулював законодавчий орган, то Указ № 436/95 припинив дію як у частині визначення складу такого правопорушення як неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки, так і в частині встановлених за таке правопорушення санкцій, його положення уже не могло застосовуватися.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вищевикладені обставини свідчать про протиправність застосування в даному випадку штрафних санкцій передбачених п. 1 Указу № 436/95, оскільки відповідальність за недотримання порядку оформлення прибуткових касових ордерів Указом не передбачена.

Щодо перевищення ФГ Джерело ліміту залишку готівки в касі, суд зазначає наступне:

У відповідності до пп. 3 п. 58 Положення № 148, контролюючий орган під час проведення перевірки визначає наявність самостійно встановленого ліміту каси та його відповідність самостійно здійсненим розрахункам. Сума готівки за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями, у яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача (абзац другий пункту 27 розділу III цього Положення), додається до залишку готівки в касі виключно в день, у якому оформлено зазначені видаткові документи, і надалі зазначена сума не береться для розрахунку понадлімітних залишків готівки.

Згідно п. 15 Положення № 148, установи/підприємства мають право тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують самостійно встановлений ними ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує самостійно встановлений ліміт каси, здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи установ/підприємств мають право здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас юридичних осіб або банку чи небанківської фінансової установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку для її переказу і зарахування на банківські рахунки юридичних осіб.

Відповідно до п. 53 Положення № 148, ліміт каси вважається нульовим, якщо установою/підприємством його не встановлено (незалежно від причин такого невстановлення). Уся готівка, що перебуває в касі установи/підприємства на кінець робочого дня і не здана нею/ним відповідно до вимог цього Положення, уважається понадлімітною, якщо установою/підприємством ліміт каси не встановлено (незалежно від причин такого невстановлення).

В матеріалах справи наявний Порядок оприбуткування готівки у національній валюті в касі підприємства, розрахунку ліміту залишку готівки в касі та правила здавання готівки до установи банку, затверджений Наказом по ФГ Джерело № 1-1/18 від 05.01.2018 року, та наказ по ФГ Джерело № 3/18 від 05.01.2018 року про внесення змін до наказу від 02.01.2018 року № 1/18 Про встановлення ліміту каси , відповідно до яких встановлено, зокрема, ліміт каси фермерського господарства та порядок його розрахування.

Отже, ліміт каси ФГ Джерело становить 6000,00 грн., який був затверджений наказом по ФГ Джерело № 1-1/18 від 05.01.2018 року, та наказом по ФГ Джерело № 3/18 від 05.01.2018 року про внесення змін до наказу від 02.01.2018 року № 1/18 Про встановлення ліміту каси , а тому посилання апелянта на те, що суб`єктом господарювання не розроблено порядок розрахунку ліміту кас до 30 червня 2018 року, необхідність виконання яких виникла після внесення змін до положення № 148 є безпідставними.

Крім того, відповідачем не визнається факт видачі готівки з каси для виплати заробітної плати, під звіт та зарахування на розрахунковий рахунок.

Відповідно до п. 26 Положення № 148, видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки підписуються керівником і головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником. До видаткових ордерів додаються заяви на видачу готівки, розрахунки.

В матеріалах справи наявні видаткові касові ордери, а також відомості на видачу грошей під звіт, які належним чином підписані.

Статтею 77 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Крім того в рішенні № 37801/97 від 1 липня 2003 р. по справі "Суомінен проти Фінляндії" Європейський суд вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення.

З огляду на встановлені судом обставини відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги фермерського господарства Джерело про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.05.2019 р. № 00035341406 належним чином обґрунтовані, підтверджені наявними матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги майже дублюють відзив на адміністративний позов (т.2 а.с. 40) були предметом дослідження в суді першої інстанції та висновків останнього не спростовують.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області, - залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року по справі № 400/2008/19, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст Постанови складено - 05 серпня 2020 року.

Суддя-доповідач Семенюк Г.В. Судді Домусчі С.Д. Шляхтицький О.І.