Ухвала

від 19.10.2020 по справі 400/2008/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 400/2008/19

адміністративне провадження № К/9901/25723/20

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Яковенка М. М ., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року у справі № 400/2008/19 за позовом Фермерського господарства Джерело до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15 травня 2019 року № 00035341406,

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство Джерело звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 15 травня 2019 року № 00035341406.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року, залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року, позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 15 травня 2019 року № 00035341406.

Не погоджуючись з рішенням суду першої та апеляційної інстанції, 08 жовтня 2020 року від скаржника надійшла касаційна скарга.

Скаржник вже звертався з касаційною скаргою до Верховного Суду, але ухвалою від 10 вересня 2020 року Суд повернув її як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі. При цьому, Суд зазначив, що перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній підставою касаційного оскарження судових рішень визначено пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник наводив постанови Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі № 802/2148/13-а, від 09 жовтня 2019 року у справі № 808/9397/13-а, у яких, на його думку, застосовано по-іншому норму права у подібних правовідносинах.

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

При цьому, Верховний Суд вже роз`яснював скаржнику, що відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Звертаючись до суду з касаційною скаргою вдруге, скаржник не виправив недоліків касаційної скарги, на які вказав Верховний Суд в ухвалі від 10 вересня 2020 року.

Суд звертає увагу на те, що ухвалою Верховного Суду про повернення касаційної скарги було акцентовано увагу скаржника про необхідність викладення підстав касаційного оскарження з вказівкою в чому на його переконання судові рішення у цій справі не відповідають наведеному висновку, враховуючи ту обставину, що правовідносини у оскаржуваній справі та у справах № 802/2148/13-а та № 808/9397/13-а не є подібними з огляду на те, що предметом спору у оскаржуваній справі є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 00035341406, яким на позивача накладено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2922732,57 гривень за перевищення ліміту залишку готівки в касі, тоді як у справах № 802/2148/13-а та № 808/9397/13-а оскаржуються податкові повідомлення-рішення про збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток та про збільшення грошового зобов`язання із ПДВ.

Проте касаційна скарга повністю дублює зміст тієї, яка вже була повернута судом (10 вересня 2020 року) як така, що не містила підстав касаційного оскарження судових у цій справі.

Водночас, скаржник посилається на ті самі постанови Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі № 802/2148/13-а та від 09 жовтня 2019 року у справі № 808/9397/13-а посилання на яку судом вже визнано таким, що не доводить застосування судами норм права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування, в тому числі які викладені у цій постанові.

Натомість обґрунтування цієї підстави зводить виключно до викладення обставин справи, цитування висновків акта перевірки та норм Податкового кодексу України. Скаржник не зазначає, якому саме висновку Верховного Суду та щодо застосування яких норм права суперечать ухвалені у цій справі судові рішення.

У скарзі викладено обставини справи, процитовано висновки акта перевірки та норми Податкового кодексу України без зазначення, в чому саме полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та/або порушення норм процесуального права. Фактично, доводи касаційної скарги зводяться до того, що на переконання скаржника суди попередніх інстанцій неправильно оцінили наявні у матеріалах справи докази

Звертаючись з даною касаційною скаргою відповідач жодним чином не виправив виявлені судом під час попередніх звернень недоліки касаційної скарги. Текст касаційної скарги є формально ідентичним попередній касаційній скарзі, та не містить передбачених КАС України підстав для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Зазначене свідчить про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та ігнорування скаржником роз`яснень, які йому неодноразово надавалися Верховним Судом щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень.

Системний аналіз положень статей 328, 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Ухвалою Верховного Суду вже надавалися вичерпні роз`яснення щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги, яким така має відповідати в частині визначення підстав, натомість, ці роз`яснення так і не були враховані скаржником, у зв`язку з чим подана касаційна скарга підлягає поверненню.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Суд зазначає, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Враховуючи, що скаржнику було роз`яснено вимоги, яким має відповідати касаційна скарга в частині викладення підстав оскарження судових рішень в касаційному порядку, натомість, які так і не були враховані і виправлені скаржником, касаційна скарга Головного управління ДПС у Миколаївській області підлягає поверненню як така, що не містить підстави касаційного оскарження рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року у справі № 400/2008/19.

З огляду на наведене суд касаційної інстанції не вбачає підстав для відкриття касаційного провадження, зокрема з підстав, передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України.

Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин касаційну скаргу слід повернути скаржнику, що не перешкоджає йому реалізувати своє право звернутися із касаційною скаргою повторно.

Відповідно до ч. 7 ст. 332 КАС України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному ст. 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи особисто або через представника.

Керуючись статтями 248, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року у справі № 400/2008/19 - повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя М. М. Яковенко