Рішення

від 03.08.2020 по справі 659/753/19

НИЖНЬОСІРОГОЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 659/753/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2020 року Нижньосірогозький районний суд Херсонської області в особі головуючого-судді Цесельської О.С., при секретарі Голтаєву І.М., за участі представника позивача - адвоката Андросюка І.С., представника відповідача - адвоката Харцизової Т.В., розглянувши під час судового розгляду в залі суду смт. Нижні Сірогози Херсонської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Агродом" про визнання договору оренди землі недійсним,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою з вимогою визнати недійсним договір оренди землі від 20 вересня 2007 року, який зареєстрований у Державному реєстрі земель від 12.11.2007 року за № 040772501226, щодо оренди належної йому земельної ділянки, загальною площею 7,16 га (яка складається з земельних ділянок площею 5,6 га кадастровий номер 6523884500:05:021:0015 та площею 1,56 га кадастровий номер 6523884500:04:004:0075), розташованої на території Степненської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області. В квітні 2019 року він дізнався що належна йому земельна ділянка перебуває в оренді ТОВ "Агродом" відповідно до договору оренди, укладеному 20 вересня 2007 року строком до 01.01.2022 року. Зазначеного договору оренди ніколи не підписував, що свідчить про відсутність його волевиявлення на укладання такого договору.

Просить договір оренди земельної ділянки, укладений 20.09.2007 року між ним та ТОВ "Агродом" та зареєстрований у Нижньосірогозькому районному реєстраційному окрузі Херсонської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 112.11.2007 року за № 040772501226, визнати недійсним. Стягнути з відповідача судові витрати.

В судовому засіданні позивач, представник позивача позовні вимоги підтримали, прохали їх задоволити з підстав, наведених в позовній заяві. Позивач пояснив що хоча і отримував орендну плату за оренду земельної ділянки, але договір оренди з ТОВ "Агродом" не укладав, наявний договір оренди не підписував та з його змістом не ознайомлювався. В зв"язку з розглядом судом цивільної справи за позовом ТОВ "Агродом" до нього та ТОВ "ЮТС - АГРОПРОДУКТ" про визнання недійсним договору оренди землі, укладеного між ним та ТОВ"ЮТС - АГРОПРОДУКТ", дізнався про наявність укладеного договору оренди між ним та ТОВ "Агродом".

Представник відповідача ТОВ "Агродом" позовні вимоги не визнала, надала відзив на повну заяву прохаючи застосувати позовну давність (а.с.40-41). Під час судового розгляду наполягала на своїй позиції та пояснила, що позивач ОСОБА_1 у 2007 році уклав договір оренди землі з ТОВ "Агродом". Позивач щорічно отримував орендну плату, ТОВ "Агродом" користувалося вказаною земельною ділянкою, будь-яких заперечень з приводу укладення чи виконання умов договору не було. Просить відмовити в задоволенні позову з підстав пропущення строку позовної давності.

Суд, вислухавши сторони, вважає, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до ч. 2 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, відповідно до ч.3 ст. 203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами (ч.2ст. 207 ЦК України).

Частиною першою статті 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостоюстатті 203 ЦК України.

Статтею 208 ЦК України встановлено, що правочини між фізичною та юридичною особами належить вчиняти у письмовій формі.

Відповідно ч. 1ст. 14 Закону України Про оренду землі договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Частиною першою статті 216 ЦК України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов"язані з його недійсністю.

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі та за бажанням сторін може бути посвідчений нотаріально. Договір оренди землі (у редакції, що була чинна на час укладення оспорюваного правочину) набирає чинності з моменту його державної реєстрації (статті 14,18,20 цього Закону).

Вдповідно до ст.110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст.89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю є власником земельної ділянки площею 7,16 га (яка складається з земельних ділянок площею 5,6 га кадастровий номер 6523884500:05:021:0015 та площею 1,56 га кадастровий номер 6523884500:04:004:0075), що розташована на території Степненської сільської ради Нижньосірогозького району Херсонської області, що стверджується Державним актом на право приватної власності землю, серії ІІ - ХС № 029176 від 19.03.2003 року та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.(а.с.10,11-12, 13-14).

Відповідно до умов договору оренди земельної ділянки площею 7,16 га від 20.09.2007 року, зареєстрованого у Нижньосірогозькому районному реєстраційному окрузі Херсонської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12.11.2007 року № 040772501226, ОСОБА_1 надав, а ТОВ "Агродом" прийняло у строкове платне користування земельну ділянку на 15 років, тобто до 01.01.2022 року. (а.с. 19-20).

Згідно висновку експерта № 339-ПТ від 21.01.2020 року (а.с.90-99) підписи у двох примірниках договору оренди землі від 20.09.2007 року щодо оренди земельної ділянки загальною площею 7,16 га, виконані не ОСОБА_1 а іншою особою.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що в даному випадку відсутнє волевиявлення позивача ОСОБА_1 на встановлення його цивільних прав та обов`язків щодо укладання договору оренди землі, яка перебуває у його власності, на умовах, що були визначені в договорі оренди землі, оскільки в судовому засіданні доведено, що позивач не підписував договори оренди землі.

Однак ТОВ "Агродом" сплачував орендну плату ОСОБА_1 , згідно п.9 вказаного договору оренди від 20.09.2007 року .

Факт отримання ОСОБА_1 орендної плати у ТОВ "Агродом" стверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДФС України про суми виплачених доходів від 24.07.2019 року за період з 01.01.2007 року по 31.03.2019 року,відповідно яких зазначено про суми доходів, отриманих ОСОБА_1 , зокрема і доходи, отримані від ТОВ "Агродом" за надання майна в оренду: у третьому кварталі 2008 року - 1362 гривні 84 копійки, у четвертому кварталі 2009 року - 3140 гривень 28 копійок, у четвертому кварталі 2010 року - 2216 гривень 84 копійки, у першому кварталі 2012 року в сумі 2650 гривень 86 копійок, у четвертому кварталі 2012 року в сумі 3892 гривні 75 копійок, у четвертому кварталі 2014 року в сумі 3892 гривні 75 копійок, у четвертому кварталі 2015 року в сумі 7293 гривні 45 копійок, у четвертому кварталі 2016 року в сумі 8752 гривні 14 копійок, у четвертому кварталі 2017 року в сумі 8752 гривні 14 копійок, у третьому кварталі 2018 року в сумі 8695 гривні 65 копійок. (а.с.65-67).

Також позивач під час судового розгляду пояснював що ТОВ "Агродом" надавало йому послуги щодо завезення соломи. Виконання таких послуг передбачено також умовами договору оренди.

Аналізуючи надані докази, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 знав про існування оскаржуваного договору оренди землі з 2008 року, однак не звертався про визнання його недійсним та передачі йому земельної ділянки, а навпаки отримував орендну плату за її використання.

Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства ; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії ).

Порівняльний аналіз термінів довідався та міг довідатися , що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 60 ЦПК України в редакції, що була чинною на час укладення оспорюваного правочину, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Такий же висновок застосування норм права викладено в постанові Верховного суду України від 22 лютого 2017 року в справі № 6-17цс17.

Згідно частини 3 статті 319 ЦК України власність зобов"язує.

Спірні земельні ділянки знаходяться у власності позивача.

Позивач повинен розуміти наслідки укладення договору оренди належної йому на праві власності земельної ділянки, у тому числі щорічне отримання орендної плати, та у світлі вимог наведеної ч. 3 ст. 319 ЦПК України, повинен знати про стан своїх майнових прав.

Позивач, виходячи із вимог статей 12, 13, 81 ЦПК України, не надав жодних належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів на підтвердження того, що протягом всього строку дії договору оренди землі не знав й не міг знати про порушення свого права на належну йому га підставі Державного акту земельну ділянку.

Оскільки позивач ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх прав 02.08.2019 року, при чому позивач не ставив питання про поновлення строку позовної давності, а відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, а тому суд вважає за доцільне в задоволенні позову відмовити.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 10, 12, 13, 18, 60, 76, 81, 82, 263-265, 268, 273 ЦПК України, ст.ст.203, 208, 215, 216, 256, 257, 261, 267 ЦК України, ст.ст. 13, 14 Закону України "Про оренду землі",

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Агродом" про визнання договору оренди землі недійсним - відмовити.

Повний текст рішення суду виготовлений 04.08.2020 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Відповідно до Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи через Нижньосірогозький районний суд Херсонської області.

Суддя: О. С. Цесельська