Постанова

від 05.08.2020 по справі 233/2766/20

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 233/2766/20

Номер провадження 22-ц/804/2557/20

Номер провадження 22-ц/804/2557/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2020 року Донецький апеляційний суд в складі колегії:

головуючого судді: Новікової Г.В.

суддів: Гапонова А.В., Мальованого Ю.М.

за участю секретаря Кіпрік Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства АПК-Інвест на ухвалу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 12 червня 2020 року (ухвалену під головуванням судді Мартиненко В.С. у м. Костянтинівка Донецької області, повні тексти складено 12 червня 2020 року) у цивільній справі №233/2766/20 за заявою Приватного акціонерного товариства АПК-Інвест про забезпечення цивільного позову, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2020 року Приватне акціонерне товариство АПК-Інвест (далі ПрАТ АПК-Інвест ) звернулось до суду із позовом про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1422483900:17:000:0033, площею 4,18 га, яка розташована на території Миколайпільської сільської ради Костянтинівського району Донецької області, укладений між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Ф.Г. Щедрий Лан , право оренди за яким зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; скасування запису № 35876915 про державну реєстрацію права оренди, яке виникло на підставі договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Ф.Г. Щедрий Лан щодо земельної ділянки загальною площею 4,18 га, з кадастровим номером 1422483900:17:000:0033; визнання права оренди Приватного акціонерного товариства АПК- Інвест щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1422483900:17:000:0033, загальною площею 4,18 га, розташованої на території Миколайпільської сільської ради Костянтинівського району Донецької області на підставі договору оренди землі від 25.05.2012 р., зареєстрованого у відділі Держкомзему у Костянтинівському районі Донецької області за номером НОМЕР_1 строком на 20 років.

Разом з позовом ПрАТ АПК-Інвест була подана заява про його забезпечення, в якій позивач просив забезпечити вказаний позов шляхом заборони вчинення реєстраційних дій будь-яким органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки кадастровий номер 1422483900:17:000:0033, площею 4,18 га до виконання рішення суду.

В обґрунтування ПрАТ АПК-Інвест посилалося на те, що відповідач ОСОБА_1 ухиляється від виконання рішення суду, ухваленому у спорі між тими самими сторонами у аналогічних правовідносинах шляхом вчинення дій, спрямованих на зміну кадастрового номеру земельної ділянки, яка перебуває в оренді позивача, шляхом об`єднання такої земельної ділянки з іншою. Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про те, що відповідач штучним способом створює перепони для виконання рішення суду, які можуть бути створені ним також під час розгляду даної справи.

Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до істотного ускладнення чи повторно унеможливить виконання рішення суду та не призведе до поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких ПрАТ АПК-Інвест звернулось до суду.

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду від 12 червня 2020 року в задоволенні заяви ПрАТ АПК-Інвест про забезпечення позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ПрАТ АПК-Інвест просить скасувати ухвалу суду першої іцнстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову ПрАТ АПК-Інвест .

В обґрунтування посилається на незаконність та необґрунтованість ухвали у зв`язку із тим, що суд першої інстанції допустив неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків, викладених в оскаржуваній ухвалі обставинам справи.

Зокрема апелянт наголошує, що між тими самими сторонами вже розглядався спір за справою №233/3469/19 в рамках якої було визнано недійсним та скасовано договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1422483900:14:000:0008 від 14.12.2018 року та скасовано актовий запис №29504234 про реєстрацію іншого речового права. Однак, не зважаючи на це рішення ОСОБА_1 було здійснено незаконне об`єднання земельної ділянки з кадастровим номером 1422483900:14:000:0008 з іншою земельною ділянкою в результаті чого утворилась нова земельна ділянка з кадастровим номером 1422483900:14:000:0009, яку остання передала в оренду ФГ Ф.Г.Щедрий лан .

Вважає, що заявлений ним захід забезпечення позову є співмірним та направленим на припинення порушення його права на користування земельними ділянками та наголошує, що у разі не застосування даних заходів забезпечення позову існує ризик не виконання судового рішення у справі №233/2766/20.

ОСОБА_1 та представник ФГ Ф.Г. Щедрий лан у відзивах на апеляційну скаргу просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги ПрАТ АПК-Інвест , а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін як законну та обґрунтовану.

Суд першої інстанції правильно дійшов висновку про те, що право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1422483900:17:000:0033, яке виникло на підставі договору, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ Ф.Г. Щедрий лан 05.03.2020 року вже зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Вважають, що обраний апелянтом спосіб забезпечення позову не стосується предмета позову та не передбачений нормами чинного законодавства, а також стосуються невизначеного кола осіб, що порушує принцип чіткої визначеності . Відповідно до положень ч.3 ст.27 ЗУ Про державний земельний кадастр право оренди буде слідувати за земельною ділянкою як би її не ділили чи об`єднували з іншими.

В судове засідання з`явилася представник ПрАТ АПК-Інвест -адвокат Вітько Д.С.. ОСОБА_1 та представник ФГ Ф.Г. Щедрий лан в судове засідання не з`явилися, про час та дату розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення судової повістки (а.с.47-49).

Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України за наявними в ній доказами в межах доводів та вимог апеляційних скарг, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи ПрАТ АПК-Інвест у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1422483900:17:000:0033, яке виникло на підставі договору, укладеного між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Ф.Г. Щедрий лан 05.03.2020 року, щодо недійсності якого заявник звернувся з позовною заявою до суду, вже зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, такий захід як заборона вчинення реєстраційних дій будь-яким органом державної реєстрації прав на нерухоме майно щодо вказаної земельної ділянки не є заходом забезпечення позову, невжиття якого може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Апеляційний суд погоджується з вказаним висновком за наступних підстав.

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справа здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч.1,2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.10 зазначеної статті не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Зазначене обмеження не поширюється на забезпечення позову шляхом зупинення рішень, актів керівника або роботодавця про застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, відмова в наданні відпустки, відсторонення від роботи чи посади, будь-яка інша форма дискримінації позивача тощо) у зв`язку з повідомленням ним або його близькими особами про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України Про запобігання корупції .

Отже, забезпечення позову - це, по суті обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, в кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Звертаючись із заявою про забезпечення позову ПрАТ АПК-Інвест посилалось на те, що у жовтні 2019 року Костянтинівським міськрайонним судом було ухвалено заочне рішення у справі № 233/3469/19 між тими самими сторонами з приводу оренди земельної ділянки кадастровий номер 1422483900:14:000:0008. Однак, не зважаючи на це ОСОБА_1 було здійснено об`єднання спірної земельної ділянки з іншою земельною ділянкою в результаті чого утворилась нова земельна ділянка, яка була передала в оренду ФГ Ф.Г.Щедрий лан .

Судом першої інстанції встановлено, що зазначеним рішенням визнано недійсним договір саме земельної ділянки з кадастровим номером 1422483900:14:000:0008, який укладено між ОСОБА_1 та ФГ Ф.Г. Щедрий Лан і скасовано запис №29504234 про державну реєстрацію права оренди. При цьому зі слів заявника ОСОБА_1 незаконно об`єднала зазначену земельну ділянку з іншою в результаті чого ухилилась від виконання рішення від 22.10.2019 року. Однак, слід звернути увагу, що жодних доказів про наявність або відсутність даних дій з боку ОСОБА_1 до заяви про забезпечення позову ПрАТ АПК-Інвест не додано. Крім того у справі №233/2799/20 у якій подано заяву про забезпечення позову розглядаються питання про визнання недійсним та скасування договору оренди земельної ділянки під кадастровим номером 1422483900:14:000:0033, яка не фігурує у справі №233/2257/20.

Суд першої інстанції під час встановлення наявності спору між сторонами та оцінюючи реальність загрози із невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду за позовом ПрАТ АПК-Інвест прийшов до правильного висновку про те, що такий захід як заборона вчинення реєстраційних дій будь-яким органом державної реєстрації прав на нерухоме майно щодо спірної земельної ділянки є недоцільним оскільки право оренди між ОСОБА_1 та ФГ Ф.Г. Щедрий Лан вже виникло на підставі такої реєстрації.

Тобто позивачем не надано доказів, а судом першої інстанції не встановлено обставин на підтвердження вчинення відповідачами дій, спрямованих на скасування реєстрації прав на нерухоме майно після пред`явлення позову до суду. Крім того, як було зазначено факт реєстрації вже відбувся.

Тому самі лише твердження позивача про потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення у разі задоволення позову без долучення відповідних доказів та обґрунтувань, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Заява ПрАТ АПК-Інвест не містить доказів завдання шкоди їх правам, а також підстав покладення відповідальності за укладення договору оренди на ОСОБА_1 та ФГ Ф.Г. Щедрий Лан , виходячи з характеру правовідносин.

Згідно з частиною першою статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Отже, відмовляючи у задоволенні заяви ПрАТ АПК-Інвест про забезпечення позову, суд першої інстанції врахував вимоги зазначених процесуальних норм та обґрунтував, що припущення про утруднення чи неможливість виконання судового рішення у даній справі у майбутньому через не вжиття заходів до забезпечення позову є безпідставним.

Таким чином доводи апеляційної скарги не спростовують правових висновків суду та не дають підстав для висновку про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, що привело або могло привести до неправильного вирішення справи.

Оскільки апеляційним судом не встановлено порушення або неправильне застосування судом першої інстанції при розгляді цієї справи норм матеріального чи процесуального права та невідповідності висновків суду обставинами справи, то підстав для задоволення скарги і скасування судового рішення з ухваленням нового рішення немає.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на висновок про залишення апеляційної скарги без задоволення судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покладаються на ПрАТ АПК-Інвест .

Керуючись ст.ст. 367, 368, 375, 382,384 ЦПК України, апеляційний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства АПК-Інвест залишити без задоволення.

Ухвалу Костянтинівського міськрайонного суду від 12 червня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційномупорядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 05.08.2020 року.

Судді: