Постанова

від 04.08.2020 по справі 643/7824/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 серпня 2020 року м. Харків

Справа № 643/7824/18

Провадження № 22-ц/818/ 3519 /20

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Кругової С.С.,

суддів Котелевець А.В., Маміної О.В.,

Учасники справи :

Позивач: ОСОБА_1 ,

Відповідачі: Приватне акціонерне товариство "Харківська муніципальна страхова компанія", Товариство з обмеженою відповідальністю "Відпочинок на всі сто",

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду в місті Харкові

апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківська муніципальна страхова компанія" на рішення Московського районного суду міста Харкова від 03 березня 2020 року, ухвалене суддею Харченко А.М.,

у цивільній справі за позовом про стягнення суми страхового відшкодування ,-

в с т а н о в и в :

У червні 2018 року ОСОБА_1 через свого представника звернулася до суду із позовом, в якому просила стягнути з Приватного акціонерного товариства Харківська муніципальна страхова компанія на її користь невиплачену суму страхового відшкодування за репатріацію тіла померлого ОСОБА_2 у розмірі 100244,00 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн. та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Відпочинок на всі сто вартість невикористаної туристичної путівки у сумі 14365 грн.

Позовна заява мотивована тим, що 9 серпня 2017 року між нею, ОСОБА_1 , та її чоловіком - ОСОБА_2 з ТОВ Відпочинок на всі сто був укладений договір № А-09.08-1 на туристичне обслуговування, відповідно до якого була організована туристична подорож до Грузії у період з 21.09.2017 року по 02.10.2017 року. Між ТОВ Відпочинок на всі сто та ПАТ ХМСК 05 серпня 2016 року було укладено Договір доручення про надання страхових агентських послуг № 165/16, відповідно до умов якого, ТОВ Відпочинок на всі сто є довіреним, та зобов`язувався від імені та за рахунок ПАТ ХМСК (Страховика) здійснювати посередницьку діяльність в сфері страхування. На виконання вимог Договору комплексного страхування № 068580 було сплачено страховий платіж у розмірі 1518,00 грн. за всю групу подорожуючих до Грузії, відповідно до списку, в якому був зазначений і ОСОБА_2 24 вересня 2017 року під час зазначеної туристичної подорожі до Грузії у м. Тбілісі ОСОБА_2 раптово помер, причиною смерті стала ішемічна хвороба серця.

Вказана подія є страховим випадком, тому згідно з ч. 1 Розділу 3 Договору комплексного туристичного страхування на час подорожі за кордоном № 068580 виник обов`язок Страховика здійснити виплату страхового відшкодування.

Страхова компанія була повідомлена через 4 години про випадок, що стався, тобто у межах 24-х годин. Між тим, ні Асистуюча компанія, ні Страховик, яким було відомо про настання страхового випадку в день смерті Страхувальника не вжили будь-яких заходів для допомоги позивачу, дружині померлого Страхувальника в організації репатріації його тіла в Україну.

Також зазначає, що відповідно до п. 4.1 Договору № 068580 Страховик проводить виплати репатріації тіла Застрахованої особи у разі її смерті до митного пункту України, визначеного Страховиком. За здійснення репатріації позивачем було виплачено 3800 доларів США, що підтверджується довідкою Компанії Хадесі від 29.09.2017 року та актом прийому грошових коштів від 27.09.2017 року (станом на 27.09.2017 року курс долару США по відношенню до гривні складав 26,38 грн. за 1 долар США).

2 жовтня 2017 року син позивача ОСОБА_3 звернувся з заявою до ПрАТ ХМСК про відшкодування витрат на репатріацію тіла померлого батька з копіями квитанцій про понесені витрати.

30 жовтня 2017 року Страхова компанія своїм листом відповіла, що під час врегулювання даного випадку Страховику стало відомо, що причина смерті Застрахованого не встановлена. Оскільки встановлення причини смерті є необхідною умовою для прийняття законного і обґрунтованого рішення щодо визнання даного випадку страховим і проведення репатріації за рахунок Страховика, ПАТ ХМСК користуючись своїм правом призначити будь-яку експертизу для встановлення дійсності страхової події, вимагало проведення патологоанатомічного розтину тіла. Позивач самостійно прийняла рішення про відмову від розтину тіла померлого і підписала відповідні документи. Своїми діями ОСОБА_1 позбавила Страховика можливості встановити причину смерті Застрахованого , і відповідно, дійсність настання страхового випадку. Страхова компанія зазначила, що при настанні страхового випадку Застрахований або його довірені особи повинні негайно, до звернення за допомогою, повідомити інформацію про випадок та погодити всі дії пов`язані із отриманням будь-яких послуг, пов`язаних з даною подією. Повідомлення про страховий випадок було здійснено лише увечері 24.09.2017 року.

Позивач вважає, що доводи про невчасне повідомлення щодо настання страхового випадку не відповідає дійсності, а вимога про проведення патологоанатомічного розтину тіла померлого не передбачена умовами договору.

До ПрАТ ХМСК повторно була відправлена заява з викладеними обставинами про повернення суми страхового відшкодування на репатріацію тіла її чоловіка. На що від Страхової компанії 15 березня 2018 року була отримана вже відповідь, в якій вони зазначають, що повідомлення про даний випадок було здійснене через чотири години після смерті Застрахованого, а на момент первинного повідомлення позивач без участі Страховика, самостійно організували перевезення тіла Застрахованого в приватне похоронне агентство, яке не співпрацює з Ассистансом. Всупереч умовам страхування заява про визнання випадку страховим і здійснення страхової виплати подана через п`ять місяців після повернення в Україну, тобто з порушенням передбачених у Договорі строків. Також зазначалось, що позивачем не були надані передбачені Договором страхування належним чином оформлені документи, що підтверджують настання страхового випадку. І як третю причину, Страховик зазначив відсутність встановлення причини смерті чоловіка позивача.

Також, вважала за необхідне звернутися з вимогою до ТОВ Відпочинок на всі сто про повернення вартості туристичної подорожі, оскільки вона не була використана. Загальна вартість замовленого туристичного продукту складає 14 365 грн. 00 коп., позивачем та її чоловіком не було використано туристичний продукт у повному обсязі, оскільки на початку подорожі помер чоловік позивача, що унеможливило подальше використання ними туристичного продукту. Саме за цих підстав просила повернути їй вартість невикористаної путівки.

Оскільки на час звернення з позовом було неможливо провести детальний розрахунок суми витрат на правову допомогу, позивач визначила орієнтовну суму, яка становить 5000 грн.

Рішенням Московського районного суду міста Харкова від 03 березня 2020 року, позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства Харківська муніципальна страхова компанія на користь ОСОБА_1 невиплачену суму страхового відшкодування за репатріацію тіла померлого ОСОБА_2 у розмірі 100244 грн., витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 2500 грн. В іншій частині в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Харківська муніципальна страхова компанія , Товариства з обмеженою відповідальністю Відпочинок на всі сто відмовлено. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства Харківська муніципальна страхова компанія в дохід держави судові витрати в розмірі 1002 грн. 44 коп.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що смерть застрахованої особи ОСОБА_5 за кордоном є страховим випадком, передбаченим договором страхування, тому відмова страхової компанії від виплати позивачу страхового відшкодування є незаконною і кошти витрачені нею на репатріацію тіла покійного на Україну підлягають стягненню з відповідача на її користь. ПАТ ХМСК не надало належних доказів про наявність підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування, оскільки ні правилами страхування, ні типовою формою заяви про визнання події страховим випадком не передбачено надання результатів лабораторних досліджень крові на вміст алкоголю, наркотичних або токсичних речовин, ОСОБА_1 не була зобов`язана проводити додатково лабораторний аналіз крові на вміст алкоголю, вона діяла, виконуючи приписи компанії Асистанта та лікарів, оскільки відповідно до умов договору Асистанська компанія організовує та координує дії застрахованої особи.

Крім того, ТОВ "Відпочинок на всі сто" добровільно повернуло позивачу гроші за незакінчений тур у розмірі 5286 грн. та ОСОБА_1 зазначила, що претензій до турфірми не має, що підтверджується розпискою від 25.09.2017 року. Тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягали.

Відповідно до вимог ст.ст. 137, 141 ч.2 ЦПК України, суд стягнув з Приватного акціонерного товариства Харківська муніципальна страхова компанія на користь позивача витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 2500 грн., які підтверджувалися Договором про надання юридичних послуг від 12 червня 2018 року, Актом приймання послуг (робіт) за значеним договором, квитанцією. В іншій частині суд відмовив за недоведеністю витрат на правничу допомогу адвоката у зазначеному обсязі.

Не погоджуючись з зазначеним заочним рішенням ПрАТ Харківська муніципальна страхова компанія звернулося до суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду ухвалене з неправильним та неповним застосуванням норм матеріального права, неповного з`ясування та недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.

В апеляційній скарзі зазначено, що суд не звернув увагу на пропуск позивачем строку звернення із заявою з доданими документами про визнання події страховою, яка надійшла до страховика 2 березня 2018 року, тобто через пів року з моменту повернення з подорожі.

Вказує, що суд застосував неналежний доказ та безпідставно встановив факт наявності діагнозу, та не дослідив обсяг документів, що підтверджують настання страхового випадку, оскільки позивачем не було надано доказів чи довідки із встановленим діагнозом, інформації про вміст алкоголю, наркотичних або токсичних речовин у крові застрахованої особи, свідоцтва про право на спадок. Вважає, що КП Ритуал не є медичною установою, тому не може встановлювати причини смерті.

В обґрунтування скарги також вказано, що згідно п.7.2.12 Договору страховик повинен мати вільний доступ до всієї медичної, фінансової та іншої інформації, що пов`язана із страховим випадком, а також можливість провести будь-яке медичне обстеження застрахованої особи. Позивачу було запропоновано надати дозвіл на розтин тіла з метою встановлення причини смерті застрахованого ОСОБА_2 , проте вона відмовилась, вказане дослідження могло бути ні чим іншим, як судово-медичною експертизою.

Також стверджує, що суд не взяв до уваги документи, якими підтверджувався факт оплати послуг по репатріації надані позивачем, оскільки такими документами можуть бути рахунки та всі фінансові документи, що підтверджують факт оплати, а наданий акт приймання грошових коштів не передбачений законодавством України.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ Відпочинок на всі сто просить залишити рішення суду першої інстанції без змін в частині відмови у задоволенні позову про стягнення вартості невикористаної туристичної путівки у сумі 14365 грн. Зазначає, що Товариство добровільно сплатило позивачу грошові кошти, вирішило питання щодо придбання квитка та проживання у готелі Грузії протягом часу, необхідного для проведення репатріації. Крім того, у розписці позивач зазначила, що до нього не має претензій.

Частиною 3 ст. 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час виникнення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що рішення суду апеляційної інстанції оскаржується в частині задоволених позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що 9 серпня 2017 року між позивачем ОСОБА_6 та її чоловіком - ОСОБА_2 з ТОВ Відпочинок на всі сто був укладений договір № А-09.08-1 на туристичне обслуговування, відповідно до якого була організована туристична подорож до Грузії у період з 21 вересня 2017 року по 2 жовтня 2017 року (а.с.11-12).

Між ТОВ Відпочинок на всі сто та ПрАТ ХМСК 05 серпня 2016 року було укладено Договір доручення про надання страхових агентських послуг № 165/16. Відповідно до умов вищезазначеного Договору, ТОВ Відпочинок на всі сто є довіреним, та зобов`язувався від імені та за рахунок ПрАТ ХМСК (Страховика) здійснювати посередницьку діяльність в сфері страхування. Так, на виконання вимог Договору комплексного страхування № 068580 було сплачено страховий платіж у розмірі 1518,00 грн. за всю групу подорожуючих до Грузії, відповідно до списку, в якому був зазначений і ОСОБА_2 (запис №9), що підтверджується дублікатом квитанції №0:0.855006670.1 про сплату страхового платежу за дог.ЗТа-068580 (а.с. 28, 29).

24 вересня 2017 року, під час зазначеної туристичної подорожі до Грузії у м. Тбілісі ОСОБА_2 раптово помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть № НОМЕР_1 від 26 вересня 2017 року, актовий запис №01177012715 (а.с.14).

Причиною смерті стала ішемічна хвороба серця, що підтверджується Випискою з книги оформлення кремацій КП Ритуал , запис №354, інформація до якої заноситься на підставі медичних документів та висновків правоохоронних органів про відсутність факту насильницької смерті (а.с.18-19).

За здійснення репатріації позивачем було виплачено 3800 доларів США, що підтверджується довідкою Компанії Хадесі від 29 вересня 2017 року та актом прийому грошових коштів від 27 вересня 2017 року (а.с.30, 31).

Станом на 27 вересня 2017 року курс долару США по відношенню до гривні складав 26,38 грн. за 1 долар США, що підтверджується довідкою з архіву курсу валют НБУ (сайт Міністерства фінансів України) (а.с.32).

У відзиві на позов ПрАТ ХМСК вказував, що 24 вересня 2017 року о 17-45 від позивача на адресу представника страховика (Коріс Україна, асистуюча компанія) надійшло повідомлення про смерть ОСОБА_2 (а.с.101). 2 жовтня 2017 року до нього звертався ОСОБА_3 , син померлого, із заявою про виплату страхового відшкодування, проте йому було відмовлено, оскільки він не є стороною договору та не надав доказів наявності у нього права на отримання такої виплати.

02 жовтня 2017 року син позивача - ОСОБА_3 звернувся з заявою до ПрАТ ХМСК про відшкодування витрат на репатріацію тіла померлого батька з копіями документів по репатріації (а.с.46). У своїй заяві він зазначив, що діє як син померлого у зв`язку зі станом його дружини ОСОБА_1 .

Сторонами не заперечується, що заявнику було відмовлено у задоволенні цієї заяви.

2 березня 2019 року до ПрАТ Харківська муніципальна страхова компанія особисто позивачем повторно була відправлена заява з викладеними обставинами про повернення суми страхового відшкодування на репатріацію тіла її чоловіка (а.с.45). До заяви долучено документи, що підтверджують обставини викладені у заяві.

Листом від 15 березня 2018 року Страхова компанія відмовила у виплаті страхового відшкодування, оскільки всупереч умовам договору страхування, повідомлення про даний випадок було здійснене через чотири години після смерті Застрахованого, на момент первинного повідомлення ОСОБА_1 без участі Страховика, самостійно організувала перевезення тіла Застрахованого в приватне похоронне агентство, яке не співпрацює з Асистантом. Всупереч умовам страхування заява про визнання випадку страховим і здійснення страхової виплати подана нею через п`ять місяців після її повернення в Україну, тобто з порушенням передбачених у Договорі строків. Згідно умов Договору пропущення терміну подачі заяви та документів для отримання страхової виплати є підставою для відмови у страховій виплаті. Крім того, позивачем не були надані передбачені Договором страхування належним чином оформлені документи, що підтверджують настання страхового випадку. Згідно умов Договору страхування відсутність документів, що підтверджують факт, причини, обставини настання страхового випадку є підставою для відмови у страховій виплаті. Також Страховик зазначає про відсутність встановлення причини смерті чоловіка позивача. Своїми діями позивач позбавила Страховика можливості встановити причину смерті Застрахованого і, відповідно, дійсність настання страхового випадку (а.с.52).

Згідно із ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно вимог ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 16 Закону України Про страхування , статтею 979 Цивільного кодексу України визначено, договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, відповідно до якої страховик бере на себе зобов`язання в разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (надати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Отже, за своєю правовою природою договір страхування є договором про надання послуг.

Згідно з третьої статті 16 Закону України Про страхування договори страхування укладаються відповідно до правил страхування.

Статтею 982 ЦК України визначено, що істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов`язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

Згідно з частини другої статті 8 Закону України Про страхування страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до частини першої статті 25 Закону України Про страхування здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акту (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Частиною першою статті 988 ЦК України передбачено, що страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові; у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором особистого страхування здійснюється незалежно від сум, що виплачуються за державним соціальним страхуванням, соціальним забезпеченням, а також від відшкодування шкоди. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Відповідно до статті 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акту (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Частинами першою-третьою статті 991 ЦК України та частиною першою статті 26 Закону України Про страхування визначено, що страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі: 1) навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов`язаних із виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодо захисту майна, життя, здоров`я, честі, гідності та ділової репутації; 2) вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об`єкт страхування або про факт настання страхового випадку; 4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала; 5) несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 6) наявності інших підстав, встановлених законом.

Договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону.

Рішення страховика про відмову здійснити страхову виплату повідомляється страхувальникові у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.

Частинами другою та третьою статті 26 Закону України Про страхування визначено, що рішення про відмову у страховій виплаті приймається страховиком у строк не більший передбаченого правилами страхування та повідомляється страхувальнику в письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови. Відмову страховика у страховій виплаті може бути оскаржено страхувальником у судовому порядку.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами (частина друга статті 6 ЦК України). Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (абзац другий частини третьої статті 6 ЦК України).

Так, згідно з Розділу 2, 3 Договору комплексного туристичного страхування на час подорожі за кордоном № 068580 страховим випадком є подія, яка відбулася за кордоном під час його дії, не є виключенням зі страхових випадків або обмеженням страхування згідно з умовами страхування та з настанням якої виникає обов`язок Страховика здійснити виплату страхового відшкодування (а.с.53-55). У переліку страхових випадків передбачено, зокрема, раптове гостре захворювання застрахованого, що сталося несподівано і становить загрозу для його життя і здоров`я та потребує невідкладної медичної допомоги; загострення хронічного захворювання, що потребує невідкладної медичної допомоги для врятування життя застрахованої особи; смерті застрахованого у зв`язку з раптовим захворюванням або нещасним випадком ; нещасний випадок, що стався із застрахованою особою та наслідком якого є смерть, первинна інвалідність або тимчасова втрата працездатності та інше за договором.

Гостре захворювання - раптове не передбачуване порушення життєдіяльності організму, що призвело до погіршення здоров`я застрахованої особи, яке вимагає надання невідкладної медичної допомоги, яку неможливо відкласти до моменту повернення застрахованої особи до країни свого постійного проживання і при якому ненадання медичної допомоги може призвести до тривалого розладу здоров`я або може загрожувати її життю.

Нещасний випадок - вплив на організм людини непередбачених на незалежних від його волі зовнішніх фізичних сил, наслідком яких є травми . А саме, травми отримані внаслідок дій третіх осіб, отруєння, опік (крім сонячного), обмороження, утоплення, ураження блискавкою або електричним струмом, травми отримані внаслідок контакту з тваринами, які призвели до погіршення здоров`я застрахованого та потребують термінової госпіталізації або амбулаторного лікування.

Згідно п.4.1.1 Договору страховиком згідно умов цього договору, в залежності від обраної страхувальником (застрахованим) програми (програм) страхування здійснюються виплати, пов`язані з відшкодуванням наданих застрахованій особі медичних, транспортних, адміністративних та інших витрат, які узгоджені з сервісною компанією/страховиком, до яких включаються, зокрема, і репатріація тіла застрахованої особи у разі її смерті до митного пункту України, визначеного страховиком. При цьому страховик не відшкодовує витрати на ритуальні послуги на території України. Необхідною умовою організації репатріації є обов`язок родичів в найкоротший термін надати страховику належним чином оформлені документи, що підтверджують родинні зв`язки із застрахованою особою , а також заяву-підтвердження про готовність забрати тіло застрахованої особи після перетину кордону. Вид транспорту та строки репатріації визначаються страховиком .

Пунктами 4.5 та 4.5.1 встановлено, що у зв`язку з нещасним випадком, що стався в період дії договору страхування та наслідком якого є: смерть, первинна інвалідність або тимчасова трата непрацездатності застрахованої особи, що настали не пізніше, ніж протягом одного року з дня настання нещасного випадку. У випадку смерті (загибелі) застрахованої особи - 100% страхової суми по страхуванню від нещасного випадку - спадкоємцю.

У п.7.3.4. містяться наступні положення: у випадку, коли у Страховика є сумніви стосовно дійсності страхової події, вимагати у Застрахованого історію хвороби, медичну картку та інші документи, призначати будь-яке медичне обстеження (експертизу), а також вдаватись до інших дій для з`ясування обставин та наслідків страхового випадку. Дата, час та місце проведення обстеження визначається Страховиком.

Пунктом 7.2.12 та 7.2.13 встановлено, що страхувальних (застрахований) зобов`язаний надати страховику або його представнику право вільного доступу до всієї медичної, фінансової та іншої інформації, що пов`язані зі страховим випадком, а також забезпечити можливість провести будь-яке медичне обстеження застрахованої особи компетентними лікарями-представниками страховика або сервісної компанії. Відмова від проходження медичного обстеження є підставою для відмови у проведенні страхової виплати. Також, на запит страховика надати письмові пояснення та історію хвороби, медичну карту, рентгенологічні знімки, висновки лабораторних або інструментальних методів дослідження та інші документи, необхідні для встановлення дійсності страхової події. Відмова від надання цих документів є підставою для відмови у проведенні страхової виплати.

Відповідно до п. 8.1 та 8.2. Договору Страхування при настанні страхового випадку застрахований або його довірені особи зобов`язані негайно, до звернення за медичною або іншою допомогою, зв`язатись із сервісною компанією, закордонним представником страховика і повідомити за телефоном інформацію. Якщо з поважних причин (стан Страхувальника/Застрахованої особи) такий телефонний дзвінок неможливо здійснити до моменту звернення до лікаря чи в медичний заклад, то це необхідно зробити зразу ж, як тільки почнеться лікування, але не пізніше 24 годин з моменту настання страхового випадку.

У пунктах 8.5, 8.6 зазначено, що якщо страхувальник/ застрахована особа сама сплатила вартість невідкладних послуг під час поїздки закордон, але узгодила свої дії та суму витрат із страховиком/сервісною компанією, страховик відшкодовує ці витрати після повернення застрахованого із туристичної подорожі. При цьому, страхувальник звертається із заявою про визнання події страховою безпосередньо до страховика протягом 10 календарних днів після повернення до постійного місця проживання і протягом 30 календарних днів надає страховику всі документи, які передбачені договором страхування для здійснення страхової виплати. Якщо страхувальник/застрахована особа самостійно сплатила вартість невідкладних послуг під час поїздки закордон або надала будь-які самостійні гарантії медичному закладу (лікарю) щодо їх сплати, але не узгодила ці витрати зі страховиком та ассистансом, страховик ці витрати не відшкодовує.

П.9.1.3 документи, що є загальними до будь-якого страхового випадку надаються страховику для отримання страхової виплати: заява за встановленою формою, оригінал договору страхування, копії закордонного паспорту з відмітками, паспорту громадянина України, РНОКПП, рахунки, чеки, квитанції, що підтверджують витрати на телефонні розмови зі страховиком та/або асистантом, переклади документів з іноземної мови. У разі смерті страхувальника (застрахованої особи) - копію свідоцтва про смерть та копію свідоцтва про право на спадок (за умови, якщо страхувальник за згодою застрахованої особи не призначив вигодонабувача), а також інші документи , що підтверджують факт, причини, обставини настання страхового випадку та розмір збитку на вимогу страховика , враховуючи особливості конкретного страхового випадку.

Згідно розділу 10 страховик, крім вищезазначеного, звільняється від здійснення грошових виплат, якщо страхувальник/застрахована особа (представник): не повідомив або несвоєчасно повідомив про настання страхової події; пропустив термін подачі заяви та документів на виплату; знехтував вимогами та правилами страхування; не надав документи, що підтверджують настання страхового випадку та передбачені цим Договором; не сприяв або створив перешкод у визначенні обставин події, характеру та розміру збитків; надав Страховику неправдиву інформацію щодо стану свого здоров`я або нещасного випадку; отримав послуги та оплатив їх вартість (або надав гарантії щодо їх оплати) без письмового погодження на це із страховиком/асистантом.

Отже, на виконання пункту 8.2 договору страхова компанія, як вони і зазначають у відзиві на позов та інших заявах, були повідомлені через 4 години про настання страхового випадку, тобто у межах 24-х годин.

За здійснення репатріації позивачем було виплачено 3800 доларів США, що підтверджується довідкою Компанії Хадесі від 29 вересня 2017 року та актом прийому грошових коштів від 27 вересня 2017 року.

Щодо посилань на те, що факт оплати послуг репатріації підтверджено неналежним чином, а саме актом приймання грошей, який не передбачений чинним законодавством України слід зазначити, що у розділі 9 вказано, що всі рахунки та фінансові документи, які підтверджують факт оплати (чеки, квитанції, ордери тощо ) надаються в оригіналі. Вичерпного переліку таких документів чи обмежень договір не містить, крім того, позивачем здійснено оплату за послуги репатріації у м. Тбілісі, Грузія, де не розповсюджуються вимоги законодавства України щодо розрахункових документів.

Матеріали справи не місять відомостей про визначення застрахованою особою ОСОБА_2 , вигодонабувача. 2 жовтня 2017 року, тобто через 9 днів після смерті застрахованого, із заявою до страховика звернувся син позивача ОСОБА_1 та померлого - ОСОБА_3 . Згідно копії заяви до неї було додано копії документів по репатріації (а.с.46 зворот). Згідно умов договору (п.9.2) у разі смерті застрахованого повинні додаватися до заяви копії свідоцтва про смерть та копію свідоцтва про право на спадок. Строк звернення із такою заявою за договором встановлено у 10 календарних днів та 30 календарних днів - для надання документів для страхової виплати.

Згідно чинного законодавства України строк для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, а часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Тобто, умовами договору звужено права спадкоємців щодо подання заяви про прийняття спадщини, що не узгоджується з цивільним законодавством.

Проте, із поданої 2 жовтня 2017 року заяви не вбачається надання документів на підтвердження родинних зв`язків з померлим, а лише документи по репатріації.

Заяву безпосередньо позивачем подано 2 березня 2018 року. До вказаної заяви також не додано жодних підтверджень родинних зв`язків з померлим чи доказів прийняття спадщини, з урахуванням того, що заяву подано позивачем майже через пів року.

Щодо посилань відповідача у апеляційній скарзі відносно ненадання довідок про вміст алкоголю, наркотичних або токсичних речовин з посиланням на п.9.1 слід зазначити, що ці вимоги не є загальними до будь-якого страхового випадку згідно договору страхування, а стосуються випадків, у разі отримання застрахованою особою медичних послуг, тоді щодо випадків у разі смерті застрахованої особи вимоги містяться у окремому підпункті.

Слід зауважити, що розділом 7 передбачена можливість страховика перевіряти надану страхувальником (застрахованим) інформацію, а також призначати будь-яке медичне обстеження (експертизу), а також вдаватись до інших дій для з`ясування обставин справи та наслідків страхового випадку, а разі, якщо у страховика є сумніви стосовно дійсності страхової події.

Як вказано у позові ОСОБА_1 , вона вважає дану вимогу такою, що не передбачена умовами договору.

У копії довідки Центру швидкої медичної допомоги (Виписка з медичної карти пацієнта 2046/211) вказано код (ICD) R99 (згідно міжнародної класифікації хвороб): Прочие неуточненные и неточно определенные причины смерти . Ішемічна хвороба серця та гіпертонічне захворювання вказано у анамнезі, а не як причина смерті.

З копії медичної довідки про смерть (повна довідка) (а.с.49) з розділу Інформація про причини смерті стоїть відмітка Інші неуточнені або неточно визначені причини смерті , у розділі Причина смерті : не встановлено .

З-поміж іншого, з довідки №06/4000 додатково вбачається, що ОСОБА_2 не був померлим від інфекційної хвороби, хвороба або стан не були небезпечними та не містили загрози для громадського життя.

Згідно копій сторінок Виписки з книги оформлення кремацій причиною смерті ОСОБА_2 вказано ІХС (ішемічну хворобу серця), запис №354.

З переліченого не вбачається надання лікарського свідоцтва про смерть встановленого зразка із зазначеною причиною смерті, на підставі чого здійснено запис ІХС у Книзі оформлення кремацій жодних документів не долучено.

Тому, відповідач має цілком зважливі причини сумнівів у діагнозі померлого та мав цілковите право скористатися можливістю провести додаткові обстеження.

Отже, судова колегія вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку та відповідно обов`язку страхової компанії сплатити страхове відшкодування, оскільки судовим розглядом не встановлено причину смерті ОСОБА_2 .

Крім того, до заявниками при звернення до страхової компанії не було додано доказів правомірної можливості отримання ними грошових коштів страхового відшкодування.

Керуючись ст. ст. 3, 10, 12, 13, 89, 351, 367, 368, 374, 376, 382, 384, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківська муніципальна страхова компанія" - задовольнити частково.

Рішення Московського районного суду міста Харкова від 03 березня 2020 року - в частині задоволення позовних вимог та стягнення судових витрат скасувати і ухвалити нове.

В задоволенні позову - відмовити.

В іншій частині рішення суду першої інстанції не переглядалось.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови безпосередньо до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст.389 ЦПК України.

Головуючий С.С. Кругова

Судді А.В. Котелевець

О.В. Маміна