Рішення

від 05.08.2020 по справі 905/946/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

ДОДАТКОВЕ СУДОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2020 Справа № 905/946/20

Господарський суд Донецької області у складі судді Бокової Ю.В., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю Сота Груп про ухвалення додаткового рішення

по справі за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю Сота Груп (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, провулок Широкий, будинок 7; код ЄДРПОУ: 39360937), адреса для листування (61001, Харківська область, місто Харків, вулиця Державінська, будинок 2, офіс 39)

до відповідача: публічного акціонерного товариства ДТЕК Октябрська ЦЗФ (85043, Донецька область, місто Добропілля, місто Білицьке, вулиця Червоноармійська, будинок 1А; код ЄДРПОУ: 00176549)

про стягнення заборгованості в сумі 41 066,89 грн., з яких: основний борг в сумі 38 421,12 грн., пеня в сумі 1 921,05 грн., 3% річних в сумі 533,69 грн., інфляційні втрати у сумі 191,03 грн.,-

без виклику представників сторін,

В С Т А Н О В И В

Рішенням господарського суду Донецької області від 08.07.2020 позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Сота Груп до публічного акціонерного товариства ДТЕК Октябрська ЦЗФ про стягнення заборгованості в сумі 41 066,89 грн., з яких: основний борг в сумі 38 421,12 грн., пеня в сумі 1 921,05 грн., 3% річних в сумі 533,69 грн., інфляційні втрати у сумі 191,03 грн., задоволено частково.

Стягнуто з публічного акціонерного товариства «ДТЕК Октябрська ЦЗФ» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сота Груп» основний борг в сумі 38 421,12 грн., пеню в сумі 1921,05 грн., 3% річних в сумі 532,57 грн., інфляційні втрати в сумі 191,03 грн., судовий збір в сумі 2101,94 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Згідно ст.221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статею 244 цього Кодексу.

Позивачем у позовній заяві було заявлено про віднесення на відповідача орієнтовних витрат на правничу допомогу в сумі 9102,00 грн.

28.07.2020 на адресу суду від товариства з обмеженою відповідальністю «Сота Груп» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо витрат на правову допомогу.

Дослідивши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення щодо витрат на правову допомогу, суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Як встановлено судом, 18.03.2020 між товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Сота Груп» (далі - клієнт) та адвокатським об`єднанням Femida (далі - адвокатське об`єднання) було укладено договір про надання юридичних (адвокатських) послуг № 21 (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати клієнту юридичні (адвокатські) послуги в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, а саме: захист прав та представництво інтересів клієнта в цивільних, кримінальних, адміністративних, господарських справах - в судах всіх рівнів та юрисдикцій, в органах досудового слідства та прокураторі, перед іншими органами, установами, організаціями незалежно від форм власності, з усіма правами відповідної сторони, учасника, особи, права якої зачіпаються або можуть бути зачепленими, - без обмежень та застережень до повноважень.

Предметом цього договору є стягнення заборгованості за договором поставки № 312-ЦО від 01.02.2018 (п. 1.2. договору).

Згідно п. 2.1. договору адвокатське об`єднання, на підставі звернення клієнта, приймає на себе зобов`язання з надання юридичних (адвокатських) послуг, зазначених в предметі договору. При здійсненні своїх обов`язків за договором юридичних (адвокатських) послуг, адвокатське об`єднання керується законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , чинним законодавством та умовами цього договору.

Відповідно до п. 2.2. договору виконуючи умови даного договору, адвокатське об`єднання, його партнери, адвокати та працівники зобов`язуються, керуючись ст. 22 закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність суворо зберігати адвокатську таємницю, предметом якої є питання, пов`язані з наданням юридичних (адвокатських) послуг, згідно умов цього договору, а також документація (договори, бухгалтерська і податкова звітність, інші документи). Зазначена документація передається адвокатському об`єднанню за актом приймання-передачі, який підписується сторонами договору. Партнерам, адвокатам та працівникам адвокатського об`єднання забороняється розголошувати дані та передавати документацію, що є адвокатською таємницею, третім особам, а також використовувати їх в своїх інтересах.

Юридичні (адвокатські) послуги, що надаються адвокатським об`єднанням, клієнт оплачує по факту наданих послуг на підставі підписаного сторонами акту наданих послуг шляхом перерахування на рахунок адвокатського об`єднання суми зазначеної в акті виконаних робіт (наданих послуг). Сума договору складатиме суму всіх актів. (п. 4.1. договору).

Згідно п. 4.3. договору порядок здійснення розрахунків та сума договору визначається додатковою угодою до даного договору. Плата за даним договором здійснюється не пізніше 3-х днів з моменту підписання сторонами акту наданих послуг.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання та укладений на строк до 18.03.2023. Можлива пролонгація дії договору на той строк, яка украється в формі окремої додаткової угоди та після обговорення та узгодження збільшення ціни договору (п. 7.1. договору).

Вищезазначений договір та додаток до нього підписані представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками.

В матеріалах справи наявний акт виконаних робіт № 21/20-р від 08.05.2020 за договором про надання юридичних (адвокатських) послуг № 21 від 18.03.2020, відповідно до якого сторонами узгоджено наступний перелік наданих юридичних послуг виконавцем:

1) надання правової інформації, консультації і роз`яснення з правових питань щодо наявності правових підстав для подання позовної заяви - 500,00 грн. (п`ятсот грн. 00 коп.);

2) ознайомлення та правовий аналіз договору поставки №312-ЦО від 01.02.2018, укладених специфікацій до договору, первинних документів, товарно-транспортних накладних, податкових накладних тощо - 1500,00 грн. (одна тисяча п`ятсот грн. 00 коп.);

3) складання претензії - 2000,00 грн. (дві тисячі грн. 00 коп.);

4) збір доказів, опрацювання правової позиції у справі за позовом клієнта, вивчення правових позицій Верховного Суду за аналогічними справами, постанов Вищого господарського суду України - 1000, 00 грн. (одна тисяча грн. 00 коп.);

5) складання позовної заяви клієнта - 2000,00 грн. (дві тисячі грн. 00 коп.).

Всього надано послуг на загальну суму 7000 (сім тисяч) грн. 00 коп.

Вищезазначений акт підписаний представниками сторін без зауважень та скріплений печатками.

Стаття 16 ГПК України закріплює за учасниками справи право на користування правничою допомогою.

За приписами ст.ст. 123, 126 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналізуючи вищевказане, суд зазначає, що при зверненні з заявою про відшкодування судових витрат на послуги адвоката сторона повинна документально довести, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме: надати договір на правову допомогу, акт приймання - передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату вищевказаних послуг, розрахунок таких витрат.

Такої правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивачем на підтвердження витрат на правничу допомогу в сумі 5000,00 грн. надано рахунок-фактури № СФ-0000009 від 05.05.2020 та на правничу допомогу в сумі 2000,00 грн. надано рахунок-фактури № СФ-0000003 від 19.03.2020

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку щодо доведеності факту надання юридичних (адвокатських) послуг адвокатським об`єднанням Femida . Як вбачається із матеріалів справи, адвокатським об`єднанням було підготовлено та надано до суду наступні документи: позовну заяву, яка підписана адвокатом Кузьміною Т.Г., яка діяла на підставі ордеру Серія АХ № 1014753 від 18.03.2020, виданого на підставі договору про надання правової допомоги № 21 від 18.03.2020.

За приписами ст.126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Принцип розумного обґрунтування розміру оплати юридичної допомоги набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати - обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка, тощо.

Визначаючи розмір сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, повинні братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистки або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.08.2019 по справі № 915/237/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Так, відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За висновком суду, заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн. не відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору у розумінні приписів частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та є неспівмірним з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи зважаючи на складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг з урахуванням часу здійснення представництва у суді. Крім того, матеріали справи не містять будь-яких документів, які вказували б на значний обсяг витраченого адвокатом часу зі здійснення означених дій чи б іншим чином обґрунтовували таку їх вартість.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд, з огляду на приписи п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, що відповідає у повній мірі критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає 4000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 15, 73, 74, 86, 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з публічного акціонерного товариства ДТЕК Октябрська ЦЗФ (85043, Донецька область, місто Добропілля, місто Білицьке, вулиця Червоноармійська, будинок 1А; код ЄДРПОУ: 00176549) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Сота Груп (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, провулок Широкий, будинок 7; код ЄДРПОУ: 39360937) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000,00 грн.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Повний текст додаткового рішення складено 05.08.2020.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Ю.В. Бокова