Ухвала

від 06.08.2020 по справі 910/9627/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 серпня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/9627/18

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Кондратової І.Д.,

розглянувши касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Грєхова О. А.)

від 19.11.2018

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Шаптала Є.Ю., судді - Тищенко О.В., Куксов В.В.)

від 02.06.2020

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Паритет"

до 1. Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Дельта Банк", 2. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товарна біржа "Аукціоніст"

про визнання недійсним рішення та стягнення 297 122,20 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.11.2018 у справі № 910/9627/18 позов задоволено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2018 у справі № 910/9627/18 скасовано, ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Постановою Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 910/9627/18 постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2019 скасовано, справу передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Після нового розгляду справи № 910/9627/18, постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2020 апеляційні скарги ФГВФО та ПАТ "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи ФГВФО на здійснення ліквідації АТ "Дельта Банк" залишено без задоволення. Закрито провадження в частині позовних вимог, відносно п. 1 рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2018 № 1900, в іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2018 у справі № 910/9627/18 залишено без змін.

10.07.2020 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2020 у справі № 910/9627/18, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

24.07.2020 касаційну скаргу зареєстровано та передано судді-доповідачу Кондратовій І.Д., визначеному в порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України.

У касаційній скарзі Фонд гарантування вкладів фізичних осіб визначає підставою касаційного оскарження судових рішень неправильне застосування судами норми абзацу 2 пункту 7 Розділу VII Положення щодо організації продажу, пункту 7.24 глави 7 Регламенту ЕТСТ, пункту 5.9 глави 5 Регламенту ЕТС, пункту 6 статті 12 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", порушення статті 129 Господарського процесуального кодексу України, без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, викладеного у постанові Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 904/7747/17 (пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України).

Верховний Суд, перевіривши матеріали касаційної скарги, встановив, що скаргу подано без додержання вимог, викладених у пункті 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, який, зокрема, визначає, що до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Вирішуючи питання щодо обов`язку скаржника сплатити судовий збір у встановлених порядку і розмірі, суд виходить з того, що правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011.

ТОВ "Факторингова компанія "Паритет" подало позов до Господарського суду міста Києва у 2018 році.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" з 1 січня установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 762,00 грн.

За подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (підпункт 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір").

Відповідно до вимог касаційної скарги ФГВФО, за подання касаційної скарги мав сплатити судовий збір у розмірі 12 437,67 грн 200% х (1 762,00 + 297 122,20 х 1,5%).

До касаційної скарги заявник не додав документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, у касаційній скарзі заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтоване тим, що Фонд є установою, що не має на меті отримання прибутку, основним завданням є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Кошти Фонду не включаються до Державного бюджету України, не підлягають вилученню і можуть використовуватися виключно для цілей встановлених в статті 20 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Розглянувши клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги протягом 30-денного строку з дати відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

З огляду на те, що на скаржника не розповсюджується дія зазначеної норми закону, враховуючи, що до касаційної скарги не було додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, касаційна скарга відповідно до статті 174, частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України залишається без руху для надання строку на усунення встановлених недоліків.

Керуючись нормами статті 234, пункту 2 частини 4 статті 290, частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про відстрочення сплати судового збору.

2. Касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2020 у справі № 910/9627/18 залишити без руху.

3. Встановити Фонду гарантування вкладів фізичних осіб строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги таким способом: надати суду документи, що підтверджують сплату судового збору у розмірі 12 437,67 грн.

4 . Роз`яснити Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Кондратова