Постанова

від 05.08.2020 по справі 320/5420/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/5420/18 Суддя (судді) першої інстанції: Журавель В.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Степанюка А.Г.,

суддів - Губської Л.І., Епель О.В.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю В-Н на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В-Н до Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання протиправними та скасування постанов, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю В-Н (далі - Позивач, ТОВ В-Н ) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (далі - Відповідач, Васильківський МВ ДВС) про:

- визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Васильківського МВ ДВС Новальської Ю.А. про відкриття виконавчого провадження ВП №56579946 від 12.06.2018 року про стягнення з ТОВ В-Н виконавчого збору у сумі 117 740,00 грн.;

- визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Васильківського МВ ДВС Новальської Ю.А. про відкриття виконавчого провадження ВП №56580328 від 12.06.2018 року про стягнення з ТОВ В-Н виконавчого збору у сумі 96 831,00 грн.;

- зобов`язання державного виконавця Васильківського МВ ДВС зняти арешт, накладений на майно та кошти ТОВ В-Н у межах виконавчих проваджень ВП №56579946 та ВП №56580328, зокрема, зняти арешт з належного ТОВ В-Н банківського рахунку № НОМЕР_1 (UAH) в Печерській філії ПАТ КБ Приватбанк , МФО 300711 за адресою: м. Київ, вул. Предславинська, 19.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.02.2020 року позову заяву повернуто у зв`язку з неусуненням недоліків, визначених в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, в частині обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що, по-перше, про існування оскаржуваних постанов ТОВ В-Н дізналося на початку вересня 2018 році, по-друге, доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду та доказів на підтвердження дати отримання спірних постанов Позивачем не надано, по-третє, матеріали справи свідчать, що постанови від 12.06.2018 року були своєчасно направлені державним виконавцем на адресу боржника.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду повністю та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що, по-перше, ТОВ В-Н неодноразово наголошувала Київському окружному адміністративному суду, що останнє не отримувало оскаржуваних постанов, а сам по собі супровідний лист не може вважатися належним доказом їх відправлення, по-друге, суд залишив поза увагою, що обізнаність щодо існування виконавчого провадження стосовно товариства не можна ототожнювати з ознайомленням зі змістом постанови про відкриття виконавчого провадження, який було з`ясовано Позивачем у ході ознайомлення з матеріалами виконавчих проваджень на початку жовтня 2018 року. Викладене, на переконання Апелянта, свідчить про передчасність висновків суду першої інстанції про пропуск Позивачем строку звернення до суду із вказаним позовом.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2018 року апеляційну скаргу ТОВ В-Н було повернуто.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 01.07.2020 року касаційну скаргу ТОВ В-Н задоволено - ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2018 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до цього ж суду.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2020 року прийнято справу до провадження, відкрито апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 05.08.2020 року.

Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули, а тому справа розглядалася у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України. Крім того, від представника Товариства з обмеженою відповідальністю В-Н 05.08.2020 року до суду надійшло клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження за правилами ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції - скасувати, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою від 17.10.2018 року залишено без руху позовну заяву ТОВ В-Н про визнання протиправними та скасування постанов. Підставою для залишення без руху судом першої інстанції було визначено, зокрема, пропуск Позивачем десятиденного строку звернення до суду, адже із доданих до позову документів вбачається, що обидві постанови від 12.06.2018 року були направлені Васильківським МВ ДВС відповідними супровідними листами, а ТОВ В-Н самостійно зазначає, що про існування виконавчих проваджень дізналося на початку вересня 2018 року з Єдиного реєстру боржників.

Спосіб усунення недоліків було визначено такий - подання заяви, текст якої буде містити підстави та обґрунтування пропуску строку звернення до суду, визначеного ст. 287 КАС України, а у разі необхідності - клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим адміністративним позовом та докази щодо дати отримання Позивачем оскаржуваних постанов. Копію даної ухвали отримано товариством 26.10.2018 року (а.с. 11).

На виконання вимог ухвали від 17.10.2018 року ТОВ В-Н 05.11.2018 року була направлена до Київського окружного адміністративного суду заява про усунення недоліків позовної заяви, в якій останнє просило поновити строк звернення до суду. В обґрунтування своїх доводів зазначило, що Позивач не може надати будь-яких доказів на підтвердження дати отримання оскаржуваних постанов з огляду на те, що вони на його адресу не направлялися. Крім того, звернуло увагу, що зі змісту Єдиного реєстру боржників ТОВ В-Н не могло встановити, на підставі яких виконавчих документів були відкриті виконавчі провадження, а зміст оскаржуваних постанов було з`ясовано після ознайомлення у жовтні 2018 року із матеріалами виконавчих проваджень та із листом Васильківського МВ ДВС від 04.10.2018 року №17077, отриманого Позивачем 10.10.2018 року.

За наслідками розгляду поданої заяви Київськи окружний адміністративний суд прийшов до висновку про неповажність причин пропуску десятиденного строку звернення до суду, оскільки, по-перше, зміст позовної заяви свідчить, що оскаржувані постанови направлялися Васильківським МВ ДВС на адресу ТОВ В-Н у червні 2018 року, що підтверджується відповідними супровідними листами, а жодних доказів на спростування цих обставин Позивачем надано не було.

Однак з такими висновками суду першої інстанції судова колегія не може погодитися з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

При цьому, згідно ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Отже, повернення позовної заяви у зв`язку з пропуском строку звернення до суду можливе у випадках: неподання заяви у визначений в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху строк; зазначення у заяві про поновлення строку звернення до суду підстав пропуску строку, які визнані неповажними.

Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України передбачено, що позовну заяву у справах з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Разом з тим, вказуючи на те, що про існування оскаржуваних постанов від 12.06.2018 року ТОВ В-Н повинно було дізнатися раніше вересня 2018 року з огляду на те, що їх направлення на адресу товариства підтверджується відповідними супровідними листами, суд першої інстанції не врахував такого.

Відповідно д ч. 1 ст. 28 Закону України Про виконавче провадження копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Отже, у розумінні Закону України Про виконавче провадження саме рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення та, відповідно, конверт, можуть вважатися доказами направлення боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження. Сам по собі супровідний лист за своїм змістом є описом документів, які направляються (вручаються) адресату. Відповідно дата, яка на ньому міститься не може ототожнюватися з фактом направлення зазначених у ньому документів на адресу боржника.

При цьому, у розрізі тверджень ТОВ В-Н про те, що оскаржувані постанови про відкриття виконавчих проваджень останнє не отримувало взагалі, посилання суду першої інстанції на неподання Позивачем жодних доказів на підтвердження моменту отримання спірних актів є, на переконання судової колегії, помилковим.

Окремо суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу, що відповідно до п. 3 розд. Х Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 року № 2432/5, Єдиний реєстр боржників містить такі відомості: прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дата народження боржника - фізичної особи або найменування, ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань боржника - юридичної особи; найменування органу або прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка видала виконавчий документ; найменування органу державної виконавчої служби або прізвище, ім`я, по батькові приватного виконавця, номер засобу зв`язку та адреса електронної пошти виконавця; номер виконавчого провадження; категорія стягнення згідно з пунктом 8 розділу І цього Положення.

Викладене, у свою чергу, дає підстави погодитися з твердженням Апелянта про те, що відомості Єдиного реєстру боржників не дають можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження та визначити, на підставі якого виконавчого документа відкрито виконавче провадження.

За таких обставин, на переконання судової колегії, на момент постановлення оскаржуваної ухвали висновок суду першої інстанції про те, що Позивач дізнався або повинен був дізнатися про існування постанов про відкриття виконавчого провадження раніше жовтня 2018 року, є передчасним.

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Отже, законодавець наділив адміністративний суд повноваженнями вирішувати питання щодо дотримання строків звернення до суду як на стадії відкриття провадження у справі (ч. ч. 1, 2 ст. 123 КАС України), так і після його відкриття (ч. ч. 3, 4 КАС України).

За таких обставин, оскільки на момент звернення до суду із вказаним позовом 12.10.2018 року ТОВ В-Н зазначало, що про існування оскаржуваних постанов про відкриття виконавчого провадження дізналося на початку жовтні 2018 року під час ознайомлення з матеріалами виконавчих проваджень №56580328 та №56579946, то суд першої інстанції прийшов до передчасного висновку про те, що останнім на момент подання позовної заяви не було обґрунтовано поважність пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Викладене, у свою чергу, свідчить про передчасність та помилковість повернення позовної заяви з підстав пропуску ТОВ В-Н строку звернення до суду на стадії відкриття провадження у справі.

Натомість, судова колегія вважає за необхідне зауважити, що, як вже було підкреслено вище, суд не позбавлений вирішити питання дотримання строків звернення до суду й після відкриття провадження у справі за результатами вивчення матеріалів виконавчих проваджень ВП №56580328 та ВП №26579946.

Колегія суддів також вважає за необхідне звернути увагу, що судом першої інстанції не було враховано, що предмет заявленого позову містив поряд з вимогою про визнання протиправними та скасування постанов від 12.06.2018 року про відкриття виконавчих проваджень ТОВ В-Н також вимогу про зобов`язання державного виконавця Васильківського МВ ДВС зняти арешт, накладений на майно та кошти товариства у межах згаданих вище виконавчих проваджень ВП №56579946 та ВП №56580328.

Разом з тим, повертаючи позовну заяву ТОВ В-Н у повному обсязі, у тому числі в частині позовних вимог про зобов`язання Васильківського МВ ДВС вчинити дії, суд, всупереч вимог п. 3 ч. 1 ст. 248 КАС України, не навів жодних мотивів та обґрунтувань такого висновку, що, у свою чергу, свідчить про невідповідність оскаржуваної ухвали суду в указаній частині нормам процесуального права, зокрема, щодо обґрунтованості судового рішення.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні питання про повернення позовної заяви було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, у зв`язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити - ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 123, 169, 242-244, 250, 287, 308, 311, 312, 320, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю В-Н - задовольнити повністю.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2018 року - скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.Г. Степанюк

Судді Л.В. Губська

О.В. Епель

Повний текст постанови складено 05 серпня 2020 року.