УХВАЛА
06 серпня 2020 року
Київ
справа №640/1034/19
адміністративне провадження №К/9901/18789/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, яке є правонаступником Головного управління ДФС у м. Києві, на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.08.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2020 у справі №640/1034/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецзапчасть-Груп" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,
ВСТАНОВИВ:
Вперше касаційна скарга подана Головним управлінням ДПС у м. Києві 03.03.2020, яку ухвалою від 16.03.2020 Верховний Суд повернув як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Вдруге касаційну скаргу було подано 31.03.2020, яку Верховний Суд ухвалою від 17.04.2020 повернув, як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі.
Верховний Суд ухвалою від 27.05.2020 втретє подану на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України касаційну скаргу повернув, визнавши наведене скаржником обґрунтування недостатнім для відкриття касаційного провадження у справі.
Так, суд зазначив, що суди у цій справі задовольнили позов з тих підстав, що у справі №826/16819/17 було визнано протиправним і скасовано наказ №14468 від 11.12.2017 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецзапчасть-Груп", відповідно, податкові повідомлення-рішення, прийняті за результатами перевірки, яка проведена за відсутності законних підстав, підлягають скасуванню. Тому, доведення у цій справі відсутності підстав для скасування наказу виходить за межі предмета доказування у цій справі. Відповідно, наведене скаржником обґрунтування не відповідає формально зазначеній ним підставі - пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
26.06.2020 Головне управління ДПС у Київській області вчетверте подало касаційну скаргу на зазначені судові рішення, що направлена до суду поштою 24.06.2020, яку Верховний Суд повернув визнавши наведене скаржником обґрунтування недостатнім для відкриття касаційного провадження у справі.
Верховний Суд, з-поміж іншого, звернув увагу скаржника, що норми, які зазначаються скаржником, як такі щодо яких відсутній висновок Верховного Суду судами попередніх інстанцій не застосовувалися, а скаржнику вже було роз`яснено, що норма права, щодо застосування якої ставиться питання, повинна врегульовувати конкретний спір, який виник між сторонами. Натомість, ті норми, які зазначає скаржник, стосуються питання порядку визначення бази оподаткування податком на прибуток і податком на додану вартість, а не наслідків визнання перевірки незаконною.
30.07.2020 до суду в п`яте надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві (далі - скаржник), направлена до суду поштою 29.07.2020.
У касаційній скарзі визначено підставу касаційного оскарження судових рішень - пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме: неправильне застосування судами пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпунктів 134.1.1 підпункт 134.1 статті 134, підпункт 135.1 статті 135, пунктів 198.1, 198.3, 198.5, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 28.01.2020 у справі №826/16348/13-а.
При цьому, з огляду на зміст оскаржуваних судових рішень, задовольняючи позов, суди застосовували норми матеріального права - підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункт 78.4 статті 78, пункти 86.1 і 86.8 статті 86 ПК України. Також при розгляді справи судами застосовано норму процесуального права - частину четверту статті 78 КАС України, що мало суттєве значення для вирішення справи. Натомість, ті норми, які зазначає скаржник, що стосуються питання порядку визначення бази оподаткування податком на прибуток і податком на додану вартість, судами не застосовувалися з огляду на висновок про наявність судового рішення про визнання перевірки незаконною.
Проте зі змісту касаційної скарги не вбачається, що скаржник вважає неправильним застосування судами зазначених норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що у подальшому може вплинути на хід касаційного перегляду судових рішень. Скаржнику неодноразово роз`яснювалося, що вимоги касаційної скарги та їх обґрунтування у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України мають бути чіткими, зрозумілими та виключати будь-яку суперечність, задля забезпечення касаційного перегляду, який здійснюється в межах доводів, вимог касаційної скарги та визначеної скаржником підстави касаційного оскарження судових рішень, згідно з якими відкривається касаційне провадження.
У зв`язку з наведеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої, зокрема, щодо підстав касаційного оскарження, має бути викладено з урахуванням мотивів, наведених у цій ухвалі.
Крім того, відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 330 КАС України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи. Якщо касаційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.
Проте скаржник до касаційної скарги документ про сплату судового збору не додав та про підстави звільнення від сплати судового збору суд не повідомив.
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI), за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI (у редакції чинній на день подання позову до суду) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1921 грн) і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (19210 грн). За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1921 грн).
Позов у цій справі заявлено юридичною особою у 2019 році, який містить вимоги майнового характеру у загальному розмірі 3290599, 89 грн та дві вимоги немайнового характеру. Відповідно, сплаті при поданні позовної заяви підлягав судовий збір в сумі 23052 грн: за вимоги майнового характеру 19210 грн та за дві вимоги немайнового характеру 3842 грн.
З огляду на наведене, за подання касаційної скарги у цій справі скаржник має сплатити судовий збір, обмежений максимальним розміром в сумі 42040 грн (2102 грн * 20 РПМПО).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:
Отримувач коштів - УК у Печерському районі /Печерський район/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897
Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007
Код класифікації доходів бюджету - 22030102
Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055)
Символ звітності банку - 207
Призначення платежу - *;101;
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з положеннями частини першої та другої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини шостої статті 332 КАС України питання про залишення касаційної скарги без руху вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги. Питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 169, 330, 332 КАС України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, яке є правонаступником Головного управління ДФС у м. Києві, на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.08.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2020 у справі №640/1034/19 залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:
- надання платіжного документа про оплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі встановленому Законом № 3674-VI;
- надання уточненої касаційної скарги, зміст якої, зокрема щодо підстав касаційного оскарження, має бути викладено з урахуванням мотивів, наведених у цій ухвалі.
Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.
Роз`яснити, що відповідно до пункту 3 Розділу VI Прикінцеві положення КАС України, в редакції Закону України від 18.06.2020 №731-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон М.Б. Гусак Є.А. Усенко
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 06.08.2020 |
Оприлюднено | 07.08.2020 |
Номер документу | 90804311 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Гімон М.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні