УХВАЛА
11 вересня 2020 року
Київ
справа №640/1034/19
адміністративне провадження №К/9901/18789/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, яке є правонаступником Головного управління ДФС у м. Києві, на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.08.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2020 у справі №640/1034/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецзапчасть-Груп" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Вперше касаційна скарга подана Головним управлінням ДПС у м. Києві 03.03.2020, яку ухвалою від 16.03.2020 Верховний Суд повернув як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Вдруге касаційну скаргу було подано 31.03.2020, яку Верховний Суд ухвалою від 17.04.2020 повернув, як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі.
Верховний Суд ухвалою від 27.05.2020 втретє подану на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України касаційну скаргу повернув, визнавши наведене скаржником обґрунтування недостатнім для відкриття касаційного провадження у справі.
Так, суд зазначив, що суди у цій справі задовольнили позов з тих підстав, що у справі №826/16819/17 було визнано протиправним і скасовано наказ №14468 від 11.12.2017 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецзапчасть-Груп", відповідно, податкові повідомлення-рішення, прийняті за результатами перевірки, яка проведена за відсутності законних підстав, підлягають скасуванню. Тому, доведення у цій справі відсутності підстав для скасування наказу виходить за межі предмета доказування у цій справі. Відповідно, наведене скаржником обґрунтування не відповідає формально зазначеній ним підставі - пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
26.06.2020 Головне управління ДПС у Київській області вчетверте подало касаційну скаргу на зазначені судові рішення, що направлена до суду поштою 24.06.2020, яку Верховний Суд повернув визнавши наведене скаржником обґрунтування недостатнім для відкриття касаційного провадження у справі.
Верховний Суд, з-поміж іншого, звернув увагу скаржника, що норми, які зазначаються скаржником, як такі щодо яких відсутній висновок Верховного Суду судами попередніх інстанцій не застосовувалися, а скаржнику вже було роз`яснено, що норма права, щодо застосування якої ставиться питання, повинна врегульовувати конкретний спір, який виник між сторонами. Натомість, ті норми, які зазначає скаржник, стосуються питання порядку визначення бази оподаткування податком на прибуток і податком на додану вартість, а не наслідків визнання перевірки незаконною.
30.07.2020 до суду в п`яте надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві (далі - скаржник), направлена до суду поштою 29.07.2020.
Верховний Суд ухвалою від 06.08.2020 залишив касаційну скаргу без руху, зокрема, з тих підстав, що з огляду на зміст оскаржуваних судових рішень, задовольняючи позов, суди застосовували норми матеріального права - підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункт 78.4 статті 78, пункти 86.1 і 86.8 статті 86 ПК України. Також при розгляді справи судами застосовано норму процесуального права - частину четверту статті 78 КАС України, що мало суттєве значення для вирішення справи. Натомість, ті норми, які зазначає скаржник, що стосуються питання порядку визначення бази оподаткування податком на прибуток і податком на додану вартість, судами не застосовувалися з огляду на висновок про наявність судового рішення про визнання перевірки незаконною. Скаржнику надано строк для усунення зазначеного недоліку шляхом подання уточненої касаційної скарги, зміст якої, зокрема щодо підстав касаційного оскарження, має бути викладено з урахуванням мотивів, наведених у цій ухвалі.
На виконання вимог зазначеної ухвали суду, Головне управління ДПС у м. Києві подало уточнену касаційну скаргу, зміст якої майже є ідентичним до первісної касаційної скарги.
Так, в уточненій касаційній скарзі ГУ ДПС посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України - суди попередніх інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосували норму права (пункт 78.1 та пункт 78.4 статті 78 ПК України) без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28.01.2020 по справі № 826/16348/13-а (К/9901/7251/18); суди застосували пункти 44.1, 44.2 статті 44, підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункт 135.1 статті 135, пункти 198.1, 198.3, 198.5, 198.6 статті 198 ПК України без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду України від 27.06.2017 у справі №21-3418а16.
Натомість, Верховний Суд звертав увагу скаржника на те, що такі посилання не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі, оскільки судами не застосовувалися ті норми права, про які зазначає ГУ ДПС.
Крім того, у постанові від 28.01.2020 по справі № 826/16348/13-а Верховний Суд не викладав висновку щодо застосування пунктів 78.1 та 78.4 статті 78 ПК України.
Отже, дослідивши наведене в уточненій касаційній скарзі обґрунтування, яке не містить доводів про порушення судами частини четвертої статті 78 КАС України, є підстави вважати, що скаржником не виконано вимоги ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху, а визначена ним підстава суперечить наведеному обґрунтуванню.
Крім того, в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху, Верховний Суд зазначив про необхідність надати платіжний документ про оплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі встановленому Законом № 3674-VI. Суму судового збору Верховний Судом розраховано, виходячи з того, що позов у цій справі заявлено юридичною особою у 2019 році, який містить вимоги майнового характеру у загальному розмірі 3290599, 89 грн та дві вимоги немайнового характеру. Відповідно, сплаті при поданні позовної заяви підлягав судовий збір в сумі 23052 грн: за вимоги майнового характеру 19210 грн та за дві вимоги немайнового характеру 3842 грн. З огляду на наведене, за подання касаційної скарги у цій справі скаржник має сплатити судовий збір, обмежений максимальним розміром в сумі 42040 грн (2102 грн * 20 РПМПО).
У поданій уточненій касаційній скарзі відповідач зазначає, що такий розрахунок є неправильним, оскільки позов містить виключно вимоги майнового характеру в сумі 3713089,00 грн, а тому надає платіжний документ про сплату судового збору в сумі 38420 грн.
Враховуючи висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 09.10.2019 у справі № 817/1737/17, відповідно до якого вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень, якими зменшено від`ємне значення об`єкта оподаткування, є вимогами немайнового характеру, відсутні підстави вважати помилковим розрахунок, наведений в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху.
Таким чином, скаржником не виконано і вимог ухвали і в цій частині.
Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, яке є правонаступником Головного управління ДФС у м. Києві, на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.08.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2020 у справі №640/1034/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецзапчасть-Груп" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути скаржнику.
Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон М.Б. Гусак Є.А. Усенко
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 11.09.2020 |
Оприлюднено | 14.09.2020 |
Номер документу | 91485003 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Гімон М.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні