Ухвала

від 06.08.2020 по справі 171/110/19

АПОСТОЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 171/110/19

4-с/171/6/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2020 р. м. Апостолове

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Семенової Н.М.,

за участю секретаря - Ровної Н.А.,

заявника - ОСОБА_1 , його представника - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Юрій Олександрович, ОСОБА_3 , на дії приватного виконавця,-

ВСТАНОВИВ:

28.04.2020 р. заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою, в якій просить суд визнати поновити пропущенний з поважних причин строк для подання скарги на оскарження рішення приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Ю.О., визнати неправомірними та скасувати постанови приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Ю.О. у виконавчому провадженні №61426921 про: відкриття виконавчого провадження від 02.03.2020 року; арешт майна боржника від 02.03.2020 р., арешт майна боржника від 02.03.2020 р., арешт майна боржника від 02.03.2020 р., стягнення з боржника основної винагороди від 02.03.2020 року; стягнення мінімальних витрат виконавчого провадження від 02.03.2020 року., арешт коштів боржника від 05.03.2020 р.

В обґрунтування скарги посилається на те, що 02.03.2020 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Ю.О. було відкрито виконавче провадження №61426921 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 3% річних від простроченої суми в розмірі 11 599,85 грн., інфляційних витрат в розмірі 115 116,22 грн., а всього 126 716,07 грн. Також, 02 березня 2020 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Ю.О. накладено арешт на частку у статутному капіталі ТОВ СГП "Кам`янське", код 308771028 у розмірі внеску до статутного фонду 11 800,00 грн, що складає 100% від загального статутного капіталу, що належить боржнику ОСОБА_1

02 березня 2020 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Ю.О. накладено арешт на комплекс зернотоку, загальна площа (кв.м.): 1804,1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить боржнику ОСОБА_1

02 березня 2020 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Ю.О. накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 .

Також, приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенком Ю.О. було винесено постанову від 02.03.2020 року про стягнення з боржника основної винагороди у сумі 12 671,61 грн., постанову від 02.03.2020 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 269 грн. 05.03.2020 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Ю.О. накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках боржника ОСОБА_5 .

Заявник вважає, що вищевказані постанови приватного виконавця підлягають скасуванню, оскільки діями приватного виконавця щодо винесення зазначених постанов порушено право боржника у виконавчому провадженні, що закріплено положенням ч.2 ст.24 ЗУ Про виконавче провадження на місце виконання рішення суду у місті Апостолове, де скаржник має постійне місце проживання і де знаходиться його майно, а саме Апостолівський район Дніпропетровської області. Тому, на підставі викладеного, заявник вважає, що вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

03.07.2020 року на адресу суду надійшло заперечення від представника ОСОБА_3 - адвоката Андрусенко В.В. на скаргу боржника на дії приватного виконавця, згідно яких вважає, що скарга не може бути задоволена, оскільки виконавчий лист, виданий на виконання вказаного судового рішення, перебуває на виконанні у приватного виконавця Лисенка Ю.О., боржник не вживає будь-яких заходів, окрім оскарження дій виконавця, і судове рішення залишається не виконаним. Скарга боржника у цій справі на дії приватного виконавця є явним зловживанням боржником своїми правами. В ній взагалі не наведені будь-які доводи та обґрунтування того, у чому полягає зазначене в скарзі порушення. Зокрема, у скарзі не наведено, чому саме місцем виконання судового рішення має бути місто Апостолове, де проживає боржник, враховуючи, що згідно ч.2 ст.24 ЗУ Про виконавче провадження в поєднанні з ч.1, 2 ст.25 ЗУ Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів - приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи за місцем проживання боржника в межах області, у якій розташований його виконавчий округ. Скарга боржника є необґрунтованою, оскаржувані рішення та дії приватного виконавця були прийняті та вчиненні відповідно до закону і в межах його повноважень, а право боржника не було порушено. Тому, просить відмовити у задоволенні скарги боржника ОСОБА_1

21.07.2020 року на адресу суду надійшов відзив приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Ю.О. на скаргу ОСОБА_1 , згідно якого приватний виконавець вважає зазначену скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню та вважає, що при здійсненні дій у зведеному виконавчому провадженні №61431116 відсутні будь-які порушення з його боку, оскільки виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України. Право вибору пред`явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до ст. 5 ЗУ Про виконавче провадження , віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувану. Зазначив, що скаржник помилково тлумачить чинне законодавство, а право вибору пред`явлення виконавчого документа для примусового виконання належить виключно стягувану. Також, скаржник не вказує до яких саме негативних наслідків для нього призвели дії та рішення приватного виконавця. Отже, жодних доказів на підтвердження порушення прав боржника, на підтвердження настання будь-яких негативних наслідків для нього, скаржник не надав. Тому, дії приватного виконавця вважає правомірними і такими, що відповідають вимогам чинного законодавства та просить відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Ю.О. у повному обсязі.

В судове засідання заявник ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 не зявилися, причини неявки суду не повідомили, будь-яких заперечень або заяв про відкладення слухання справи суду не надали.

Заінтересована особа приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Ю.О. в судове засідання не з`явився, надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, за наявними у справі матеріалами.

Заінтересована особа ОСОБА_3 та його представник в судове засідання не з`явилися, надали до суду клопотання про розгляд справи без їх участі, вважають що скарга є необґрунтованою, оскаржувані рішення та дії приватного виконавця були прийняті та вчинені відповідно до закону і в межах його повноважень, а право боржника не було порушено.

Частиною 2 статті 450 ЦПК України визначено, що неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Частиною 2 ст. 247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що 12.02.2020 року Апостолівським районним судом Дніпропетровської області видано виконавчий лист № 171/110/19 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 3% річних від простроченої суми в розмірі 6 789,41 грн., інфляційні втрати в розмірі 30 890,26 грн., судовий збір в сумі 376,9 грн., всього в сумі 38 056,57 грн.

Виконавчий лист по справі №171/110/19 містить реквізити боржника - АДРЕСА_2 .

02.03.2020 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Ю.О. відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 171/110/19 виданого 12.02.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 3% річних від простроченої суми в розмірі 6 789,41 грн., інфляційні втрати в розмірі 30 890,26 грн., судовий збір в сумі 376,9 грн., всього в сумі 38 056,57 грн.

Ухвалою Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 06.03.2019 року вжиті заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони відчуження автомобіля RENAULT MASTER, 2014 року випуску, який належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Постановою Дніпровського апеляційного суду від 11.07.2019 р. ухвала Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 06.03.2019 р. залишена без змін.

За змістом статей 1 , 5 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України , законами та нормативно-правовими актами.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" .

Пункт 6 частини 1 статті 4 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" і пункт 4 частини 1 статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" установлюють принцип (засаду) диспозитивності виконавчого провадження та визначають його обов`язковість при здійсненні виконавчого провадження органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями.

Цей принцип полягає, зокрема, у наданні стягувачеві права вибору - пред`явити виконавчий документ для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців (абзац 2 частини 1 статті 19 цього Закону ).

Тобто, зазначені положення надають стягувачу право на власний розсуд обрати орган, що буде здійснювати примусове виконання, обираючи при цьому між державною виконавчою службою та приватними виконавцями.

Частина 1 статті 27 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" і частина 2 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" також передбачають право фізичних або юридичних осіб вільно обирати приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням суми стягнення та місця виконання рішення, визначеного Законом України "Про виконавче провадження" .

Залежно від вибору стягувача та після пред`явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця у відповідного виконавця виникають передбачені статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження" права та обов`язки, зокрема обов`язок здійснювати заходи примусового виконання рішення у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Статтею 25 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів визначено, що виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.

Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

Відповідно до статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Частинами першою, третьою статті 431 ЦПК України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Як встановлено судом, виконавчий лист по справі 171/110/19 містить реквізити боржника, в тому числі адресу боржника ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_2 , що за адміністративно-територіальним розподілом відноситься до Дніпропетровської області, у зв`язку з чим, стягувач ОСОБА_6 , скористалася своїм правом на пред`явлення виконавчого документа для примусового виконання до приватного виконавця, та пред`явила виконавчий лист саме до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Ю.О., у зв`язку з чим в останнього виникли передбачені статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження" права та обов`язки, зокрема обов`язок здійснювати заходи примусового виконання рішення у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Оскільки, виконавчим документом було стягнуто заборгованість з ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , у приватного виконавця були наявні правові підстави для прийняття виконавчого документа до виконання, як такого, що подано за місцем проживання боржника на території Дніпропетровської області, що відноситься до виконавчого округу приватного виконавця Лисенко Ю.О.

За таких обставин, судом не встановлено дій або ж бездіяльності приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Ю.О. при прийнятті до виконання виконавчого листа № 171/110/19 виданого 12.02.2020 року, які були б вчинені з порушеннями вимог Закону України "Про виконавче провадження" та Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Згідно пунктом 7 частини 3 статті 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема, на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів, на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Відповідно до частин 1,2 статті 48 Закону України Про виконавче провадження , звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику" , на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання" , на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання" , статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" , на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки" , на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Накладення виконавцем арешту на кошти боржника, що знаходяться на рахунку у банківській установі, не є блокуванням цього рахунку, адже саме на фінансову установу Закон покладає обов`язок здійснити відрахування у визначеному розмірі з кожного надходження коштів на такий рахунок.

Відповідно до приписів ч.5, ч.6, ч.7 ст.48 ЗУ Про виконавче провадження у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на майно не здійснюється.

Як вбачається з матеріалів справи, сума, що підлягає стягненню з боржника у межах зведеного виконавчого провадження з урахуванням основної винагороди приватного виконавця становить 126716 грн. 07 коп., що перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати (4 723 х 20 = 94 460 грн.).

Отже, виконавець мав право накласти арешт на майно та рахунки боржника, проте оцінювати законність цього рішення виконавця слід з урахуванням таких основних засад виконавчого провадження як справедливість, неупередженість, об`єктивність, а також співмірність заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.

Таким чином, дії приватного виконавця Лисенко Ю.О. є правомірними, вичиненими згідно норм діючого законодавства та в межах його повноважень. Обставини неправомірності дій приватного виконавця, вказані в скарзі не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, в зв`язку з чим, в задоволенні скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Юрія Олександровича та на постанову приватного виконавця від 02.03.2020 року про відкриття виконавчого провадження, арешт майна боржника від 02.03.2020 р., арешт майна боржника від 02.03.2020 р., арешт майна боржника від 02.03.2020 р., стягнення з боржника основної винагороди від 02.03.2020 року; стягнення мінімальних витрат виконавчого провадження від 02.03.2020 року., арешт коштів боржника від 05.03.2020 р. слід відмовити.

Що стосується скарги на постанову приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Ю.О. про стягнення з боржника основної винагороди від 02.03.2020 року та про стягнення мінімальних витрат виконавчого провадження від 02.03.2020 року, то суд вважає, що розгляд скарги відноситься до юрисдикції адміністративних судів та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Постановою ВП №61426921 від 02.03.2020 року приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Ю.О. про стягнення з боржника основної винагороди, стягнуто з боржника ОСОБА_1 основну винагороду у сумі 12671,61 грн., розмір мінімальних затрат виконавчого провадження в сумі 269 грн.

Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року.

Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 3 Закону № 1404-VIII Про виконавче провадження постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є окремими виконавчими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону № 1404-VІІІ виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Згідно із ч. 2 ст. 74 Закону № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Отже, імперативною нормою - ч. 2 ст. 74 Закону України Про виконавче провадження закріплено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

Аналогічні правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 06 червня 2018 року у справах № 921/16/14-г/15 (провадження № 12-93гс18) та № 127/9870/16-ц (провадження № 14-166цс18), від 28 листопада 2018 року у справі № 2-01575/11 (провадження № 14-425цс18), від 13 березня 2019 року у справі № 545/2246/15-ц (провадження № 14-639цс18), від 03 та 10 квітня 2019 року у справах № 370/1288/15 (провадження № 14-612цс18) та № 766/740/17-ц (провадження № 14-664цс18), від 29 травня 2019 року у справі №758/8095/15-ц (провадження №14-134цс19).

В той же час, рішення приватного виконавця щодо виконання судового рішення, можуть бути оскаржені до суду, який видав виконавчий документ.

В даному випадку ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із скаргою на постанову приватного виконавця, прийняту з приводу виконання постанови приватного виконавця про стягнення з боржника основної винагороди та про стягнення мінімальних витрат виконавчого провадження.

Отже, скарга в цій частині не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного нормами процесуального законодавства, Закон України Про виконавче провадження встановлює спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору або витрат на проведення виконавчих дій, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що скарга ОСОБА_1 в частині визнання неправомірними та скасування постанов приватного виконавця від 02.03.2020 року про стягнення основної винагороди, та про стягнення мінімальних витрат виконавчого провадження підлягають закриттю, оскільки розгляд скарги в цій частині відноситься до юрисдикції адміністративних судів та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

На підставі викладеного, ст.ст. 260 , 447-451 ЦПК України , Законом України Про виконавче провадження , суд-

У Х В А Л И В :

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Юрія Олександровича та на постанову приватного виконавця від 02.03.2020 року про відкриття виконавчого провадження, арешт майна боржника від 02.03.2020 р., арешт майна боржника від 02.03.2020 р., арешт майна боржника від 02.03.2020 р., стягнення з боржника основної винагороди від 02.03.2020 року; стягнення мінімальних витрат виконавчого провадження від 02.03.2020 року., арешт коштів боржника від 05.03.2020 - відмовити.

Провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову приватного виконавця від 02.03.2020 року про стягнення основної винагороди, на постанову приватного виконавця від 02.03.2020 року про стягнення мінімальних витрат виконавчого провадження - закрити. Повідомити скаржнику, що розгляд скарги в цій частині віднесено до юрисдикції адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцять днів з дня складання повного тексту до апеляційного суду через Апостолівський районний суд Дніпропетровської області.

Суддя Н. М. Семенова