Дата документу 29.07.2020
Справа № 937/5286/20
2-з/937/90/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2020 року суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Редько О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_2 звернувся з позовом до відповідачів Мордвинівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області, ОСОБА_3 , в якому просить:
- визнати незаконним та скасувати рішення Мордвинівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області від 04.06.2020 року за № 08 Про надання земельної ділянки в оренду та затвердження документації із землеустрою громадянину ОСОБА_3 ;
- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 12.06.2020 року, укладений між Мордвинівською сільською радою Мелітопольського району Запорізької області та ОСОБА_3 , на підставі якого в оренду ОСОБА_3 була передана земельна ділянка площею 1, 8995 га, кадастровий номер 2323081500:01:037:0044, розташована по АДРЕСА_1 , та скасувати реєстрацію права оренди на цю земельну ділянку, вчинену 18.06.2020 року.
Разом з позовною заявою на адресу суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій він просить накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 2323081500:01:037:0044 площею 1,8995 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2107685323230, яка на підставі договору оренди землі від 12.06.2020 року була передана в оренду ОСОБА_3 . Заява обґрунтована тим, що позивач ОСОБА_2 є власником будівлі кошари А-1 загальною площею 292, 8 кв.м., основною площею 240, 2 кв.м., навіс а3 та убиральня - душ Б , які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 . Власником сусіднього домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 , що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 29.05.2015 року. Відповідач володіє будівлею А-1 загальною площею 335,2 кв.м., основною площею 331,0 кв.м. В липні 2020 року з інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті Мордвинівської сільської ради, позивач дізнався про те, що на підставі рішення Мордвинівської сільської ради від 04.06.2020 року за № 08 ОСОБА_3 в оренду строком на 49 років була передана земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 2323081500:01:037:0044 загальною площею 1,8995 га, яка розташована не тільки під його домоволодінням по АДРЕСА_1 , а й під позивача по АДРЕСА_2 , чим було порушено право власності та право на користування позивача земельною ділянкою, необхідною для обслуговування будівлі кошари. Позивачу фактичну залишили тільки вузьку доріжку для входу в його будівлю. Виділення земельної ділянки під домоволодінням позивача у користування відповідачу ОСОБА_3 жодним чином не погоджувалось з позивачем як власником сусіднього домоволодінням. Рішення сільської ради було реалізовано, а 12.06.2020 року між ОСОБА_3 та Мордвинівською сільською радою було укладено договір оренди, який 18.06.2020 року було зареєстровано в Реєстрі речових прав на нерухоме майно. Позивач вважає, що відповідачі можуть здійснити переоформлення спірної земельної ділянки на користь інших осіб або передати її під приватизацію відповідачу ОСОБА_3 , а тому є потреба в накладенні арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 2323081500:01:037:0044 загальною площею 1,8995 га, яка розташована по АДРЕСА_1 .
Розглянувши заяву про вжиття заходів забезпечення позову, ознайомившись з матеріалами цивільної справи, суд приходить до висновку, що заява позивача підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Так, відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд /суддя/ має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, суд під час постановлення ухвали про забезпечення позову повинен переконатись в доцільності та обґрунтованості вжиття заходів забезпечення позову.
Відповідно до ст. 124 Конституції України визначений принцип обов`язковості судових рішень, який із огляду на положення ст.ст. 18,153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача, з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Види забезпечення позову визначені положеннями статті 150 Цивільного процесуального кодексу України та до них належать: накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; заборона вчиняти певні дії; встановлення обов`язку вчинити певні дії; заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупинення митного оформлення товарів чи предметів; арешт морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
При зверненні до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно заявником мають бути визначені підстави такого звернення, обставини, за наявності яких виконання рішення по справі може стати неможливим, докази того, що запропонований захід забезпечення позову дійсно може виключити можливість невиконання або утруднення виконання судового рішення.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходу, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд вважає, що заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 149-153 , 157 , 260 Цивільного процесуального кодексу України , суддя -
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_1 - задовольнити в повному обсязі.
В порядку забезпечення цивільного позову ОСОБА_2 до Мордвинівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області, ОСОБА_3 про захист права власності, визнання незаконним та скасування рішення Мордвинівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 2323081500:01:037:0044 площею 1,8995 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2107685323230, яка на підставі договору оренди землі від 12.06.2020 року була передана в оренду ОСОБА_3 .
Копію ухвали направити до Відділу реєстрації виконавчого комітету Мелітопольської міської ради (м. Мелітополь вул. М. Грушевського 27) для виконання, та сторонам до відома.
Строк пред`явлення ухвали до виконання три роки.
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України . У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя Мелітопольського
міськрайонного суду Редько О.В.
Суд | Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 29.07.2020 |
Оприлюднено | 07.08.2020 |
Номер документу | 90813454 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області
Редько О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні